Home » Методична вказівка

Методична вказівка

14 Червня, 2024

Методична вказівка

до практичних занять для студентів “Сестринська справа – бакалавр”дистанційної форми навчання

Заняття № 14 (практичне 6 годин)

Теми:

1. Фізіологія слуху (2 год.).

2. Вестибулярний аналізатор (2 год.).

3. Фізіологія аналізатора соматичної і вісцеральної чутливості (2 год.).

Мета: Студент повинен знати функцiональну органiзацiю слухового аналiзатора, фізіологічне значення та акустичні характеристики звукопровідного апарата, процеси, які відбуваються в нервових центрах, що входять до складу аналізатора, основні характеристика звукового відчуття; вміти вибрати адекватні методи дослiдження функції слухового аналізатора та оцінити результати дослідження, функції вестибулярного аналiзатора і фiзiологiчне значення вестибулярних реакцiй. Знання біофізичних і фізіологічних процесів соматосенсорного, нюхового, смакового та вiсцерального аналiзаторiв вкрай необхідні лікарю для розуміння процесів взаємдії організму із зовнішнім середовищем.

Професійна орієнтація студентів: Знання біофізичних і фізіологічних процесів, які відбуваються у різних відділах слухового аналізатора, вкрай необхідні лікарю для розуміння процесів взаємдії оргшанізму із зовнішнім середовищем, знання фізіологiї вестибулярного аналiзатора необхідне для розуміння механізмів орієнтації організму в просторі та шляхів проекції їх порушень. Знання фізіології соматосенсорного, нюхового, смакового та вісцерального аналізаторів необхідні для виявлення та адекватної корекції їх розладів.

1. Програма самопідготовки студентів до практичного заняття:

Тема № 1 практичного заняття.

1. Характеристика звуко-провідного апарату вуха:

а) роль зовнiшнього вуха у звукосприйняттi;

б) значення середнього вуха;

в) захисний акустичний рефлекс.

2. Механізм сприйняття звуків:

а) завиток, передавання звукових коливань його каналами;

б) теорiї звукосприйняття;

в) електричнi явища у завитку;

г) характеристика провiдникового та центрального вiддiлу звукового аналiзатора;

д) бiнауральний слух;

е) адаптацiя до звуку;

є) вiковi особливостi слухового аналiзатора.

Тема № 2 практичного заняття.

1. Фізіологія вестибулярного аналізатора:

а) функцiї;

б) периферичний вiддiл;

в) провiдниковий i центральний вiддiли.

2. Вестибулярні реакції:

а) вестибулосоматичнi;

б) вестибулосенсорнi;

в) вестибуловегетативнi;

г) вестибулярне тренування;

д) вiковi особливостi вестибулярного аналiзатора.

Тема № 3 практичного заняття.

1. Шкiрна чутливість:

а) тактильна рецепцiя;

б) температурна рецепцiя;

в) провiднi шляхи тактильної та температурної чутливостi.

2. Пропрiорецепцiя:

а) функцiонування м’язових веретен;

б) роль тiлець Гольджi;

в) передача iнформацiї вiд пропрiорецепторiв.

3. Нюховий аналiзатор:

а) вiддiли нюхового аналiзатора;

б) механiзм сприйняття запахiв;

4. Смаковий аналiзатор:

а) функцiонування периферичного вiддiлу смакового аналiзатора;

б) провiдниковий та центральний вiддiли смакового аналiзатора.

5. Вiсцеральний аналiзатор:

а) периферичний вiддiл вiсцерального аналiзатора;

б) провiдниковий та центральний вiддiли вiсцерального аналiзатора.

2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач

1. В експерименті встановлено, що при дії сильного звуку (40 дБ) у порожнині середнього вуха здійснюються механізми, які запобігають ушкодженню барабанної перетинки шляхом обмеження її натягу. Які це механізми?

A. Звуження слухового проходу

B. Розслаблення m. tensor tympani.

C. Скорочення m. tensor tympani

D. Розширення слухового проходу

E. Зростає інтенсивність коливань слухових кісточок.

2. Рецептори слухового аналізатора належать до:

A.*Вторинночутливих

B. Первинночутливих

C. Пропріорецепторів

D. Інтерорецепторів

E. Екстрарецепторів

3.Вегетативні розлади при інтенсивному подразненні рецепторів вестибулярного апарата пов’язані з тим, що нервові волокна вестибулярних ядер контактують з:

A.*Проміжним мозком

B. Спинним мозком

C. Стовбуром мозку

D. Корою головного мозку

E. Мозочком

4. Умови для виникнення збудження при лінійних прискореннях під час рухів „вгору-вниз”; „взад-вперед ” створюються, коли:

A. Важча мембрана повторює рух ендолімфи

B. Легша мембрана відстає від ендолімфи на початку руху у зупиняється у разі гальмування

C.*Важча мембрана відстає від ендолімфи на початку руху у зупиняється у разі гальмування

D. Легша мембрана попереджує рух ендолімфи

E. Легша мембрана попереджує і продовжує рухатись у разі гальмування

5. Яке з перерахованих явищ лежить в основі локалізації в просторі джерела звуку?

A.*Тимчасова затримка надходження звуку в праве і ліве вухо

B. Просторове кодування звукової інформації

C. Протилежна спрямованість зовнішніх слухових проходів

D. Протифазне коливання ендолiмфи в правому і лівому завитку

E. Усі перераховані особливості

6. Лабіринт, в якому знаходяться вторинночутливі війкові клітини:

A.*Заповнений ендолімфою, а занурений у перилімфу

B. Заповнений ендолімфою, а занурений у ендолімфу

C. Заповнений перилімфою, а занурений у ендолімфу

D. Заповнений перилімфою, а занурений у перилімфу

E. Заповнений ендолімфою, а занурений у інтерстиційну рідину

7. У тварини зруйнували отолітові вестибулорецептори. Які з наведених рефлексів зникнуть внаслідок цього у тварини?

8. Після травми у людини було пошкоджено півколові канали з обох боків. На які подразнення не зможе реагувати людина?

9. Перебування в гарячому середовищі привело до втоми, сонливості, апатії. Що було причиною цього явища?

A. Підвищення температури тіла

B. Подразнення м’язових веретен

C. Порушення співвідношення об’ємів плазми і екстрацелюлярної рідини внаслідок посиленого потовиділення

D. Зниження температури тіла

E. Порушення сенсорних функцій

10. Чоловік 42 років, який працює будівельником, привіз у хірургічне відділення свою мати, якій було призначено оперативне втручання з приводу перитоніту. Чоловік цілий день просидів у лікарні, чекаючи повідомлення про результат операції. Під вечір він почувався втомленим і розбитим. Які чинники зумовили розвиток утоми?

A. Сенсорне напруження.

B. Інтенсивність праці.

C. Статичність праці.

D. Монотонність праці.

E. Стан вісцеральних систем.

11. Внаслідок короткочасного фізичного навантаження у людини рефлекторно зросли частота серцевих скорочень та системний артеріальний тиск. Активація яких рецепторів найбільшою мірою зумовила реалізацію пресорного рефлекса?

A. Пропріорецептори працюючих м’язів

B. Хеморецептори судин

C. Волюморецептори судин

D. Барорецептори судин

E. Терморецептори гіпоталамуса

12. При укусах комара на шкiрi в мiсцi укусу з’являється припухлiсть шкiри, почервонiння, вiдчувається свербiння шкiри. Чим можна пояснити виникнення такої реакцiї? Чому розчiсування мiсця укуса, навiть якщо при цьому виникають подряпини, викликає тимчасове зникнення свербiння?

3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1. С.

2. А

3. А

4. С

5. А

6. А

7. Статокінетичні при рухах з ліній ним прискорення

8. На зміну швидкості руху з кутовим прискоренням

9. С;

10. A;

11. A.

12. Завдяки конкуренції соматичної і больової інформації у висхідних шляхах аналізатору больової чутливості. Відповідно до так званої теорії ворітного контролю болю («воріт болю»), яка протягом ряду років викликала значну зацікавленість, у спинному мозку (в желатинозній субстанції задніх рогів) є своєрідні «ворота», які пропускають у головний мозок больові сигнали, їхню роль виконує пресинаптичне гальмування аферентних волокон. У присутності больових стимулів це гальмування пригнічується і «ворота» відчиняються.

4. Джерела інформації:

А – Основні:

1. . Нормальна фiзiологiя /За ред. В.I. Фiлiмонова. – К., 1994. – С. 127-130, 133-141, 435-438, 442-443.

2. . Посiбник з нормальної фiзiологiї /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К., 1995. – С. 268-274, 277-284, 285-291.

3. Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов. – К.:ВСВ «Медицина», 2010. – С. –210 – 224, 246–259.

4. . Основні проказники життєдіяльності здорової людини (довідник) /Вадзюк С.Н. і співавт. – Тернопiль – 1994. – С. 35-37, 41-42. 44-46

5. . Довідник для засвоєння основних клініко-фізіологічних методик /Вадзюка С.Н. і співавт. – Тернопiль, 1994. – С. 25-26, 35-37.

6. . Лекцiйнi матерiали.

В – Додаткові:

1. Физиология человека /Под ред. Г.И. Косицкого. – М., 1985. – С. 458-479.

2. Физиология человека /Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. – М.: Мир, 1985. – Т.2. – С. 49-89, 117-151, 192-203, 156-185.

5. Методика виконання практичної роботи:

Тема № 1.

1. Визначення гостроти слуху за допомогою шепітної мови. Обстежуваний повинен знаходитись на відстані 6 м від експериментатора, повернувшись до нього досліджуваним вухом. Зовнішній слуховий прохід протилежного вуха обстежуваного необхідно закрити, натиснувши пальцем на козлик вушної раковини. Екпериментатор для дослідження слуху шепітною мовою користуються резервним повітрям, що залишається в легенях після спокійного видиху. Він промовляє слова, в яких чергуються приголосні с, ч, ш, ц, наприклад, тридцять три, шістдесять один і т.д. Обстежуваний має повторити слова, які він почув.

Якщо обстежуваний не почув слова, експериментатор повинен зменшити відстань на 1 м і знову провести дослідження. Обстеження проводиться до тих пір, поки обстежуваний не назве почуті слова.

2. Обстеження камертоном.

Камертон, що звучить, приставити ніжкою до соскоподібного відростка. Коли обстежуваний перестає чути звучання камертона на кістці, то відразу ж піднести його до слухового проходу. Виміряти тривалість кісткової і повітряної провідності. Порівняти тривалість сприйняття звучання камертону через повітряну і через кісткову провідність.

VIDEO

3. Тональна аудiометрiя. Обстежуваному одягти навушники (червоний на праве вухо, синiй – на лiве). Кожне вухо обстежувати по черзі. Регулятор частоти поставити на мiнiмальне значення. Починати обстеження необхідно з подачі сигналу достатньої гучності (наприклад 50 Дб). Рiвень гучностi поступово знижувати на 10 дб. Зафіксувати мінімальну гучність (порогову) При ній проводити обстеження для кожної частоти, збільшуючи або зменшуючи гучність.

VIDEO.

Тема № 2.

1. Обертальна проба. Посадити обстежуваного в крісло Барані. Положення корпусу вертикальне, голова нахилена вперед на 30 градусів. Оцінити частоту пульсу, звернути увагу на відсутність ністагму, почервоніння або блідість шкіри, видимого потовиділення. Запропонувати обстежуваному закрити очі. Зробити 10 обертів крісла протягом 20 секунд. Зупинити крісло і спостерігати за вестибулярними реакціями. Оцінити тривалість, напрямок і інтенсивність ністагму. Виміряти частоту пульсу. Звернути увагу на вазомоторні шкірні реакції і наявність видимого потовиділення. Запитати обстежуваного про наявність вестибуло-сенсорних реакцій.

VIDEO

2. Дослiдження отолiтового апарату. Обстежуваного посадити в крісло Барані. Оцінити частоту пульсу, звернути увагу на відсутність ністагму, почервоніння або блідість шкіри, видимого потовиділення. Запропонувати обстежуваному нахилити тулуб на 90˚ вперед і закрити очі. Зробити 5 обертів крісла протягом 10 секунд. Зупинити раптово крісло, через 5 секунд запропонувати обстежуваному випрямитись і відкрити очі. Спостерігати, чи може обстежуваний утримати вертикальне положення тулуба, за вестибулярними реакціями. Оцінити тривалість, напрямок і інтенсивність ністагму. Виміряти частоту пульсу. Звернути увагу на вазомоторні шкірні реакції і наявність видимого потовиділення. Запитати обстежуваного про наявність вестибуло-сенсорних реакцій.

VIDEO

Тема № 3 практичного заняття.

1. Дослiдження нюху (ольфактометрiя). Орієнтувальне дослідження нюху можна провести набором В.І. Воячека, який включає 4 флакони, заповнених речовинами з різною силою запахів (1-ий – зі слабким запахом; 2-ий – із запахом середньої сили; 3-ій – із сильним запахом; 4-ий – із дуже сильним запахом). Відкриті флакони піднести у вказаній послідовності до ніздрів обстежуваного, спрямовуючи долонею потік повітря. Обстежуваний повинен відповісти, чи відчув він запах; назвати або охарактеризувати рідину. Якщо обстежуваний відчув і розпізнав всі 4 запахи – констатується нормоосмія.

У висновку вказати, чи відповідає нормі гострота нюху в обстежуваного.

2. Визначення порогу смакової чутливостi до кухонної солi. Наносити на бокову поверхню язика скляною паличкою розчини кухонної солі, починаючи з найменшої концентрації з інтервалами в 1-2 хвилини. Перед кожним дотиком рот ополіскувати перевареною водою. У роботі використати такі розчини кухонної солі: 0,001 %; 0,01 %; 0,25 %; 0,5 %.