Методична вказівка

Методична вказівка

для студентів

IV курсу медичного факультету

 

 ЗАНЯТТЯ 5 (практичне – 6 годин)

  

ТЕМА 1. ДОСЛІДЖЕННЯ Водно-ЕЛЕКТРОЛІТНОГО БАЛАНСУ– I – 2 год.

Тема 2. ДОСЛІДЖЕННЯ Водно-ЕЛЕКТРОЛІТНОГО БАЛАНСУ – II – 2 год.

Тема  3. КИСЛОТНО- ЛУЖНА РІВНОВАГА В  нормі і патології – 2 год.

 

Мета: Засвоїти знання про стан водно-мінерального обміну, його регуляцію та прояви порушень водного й мікроелементного складу організму. Навчитись інтерпретувати біохімічні показники стану водно-мінерального обміну та кислотно-лужної рівноваги для постановки діагнозу та контролю за ефективністю і безпечністю лікування.

Професійна орієнтація студентів: Для нормальної життєдіяльності організму, крім органічних речовин, необхідні також неорганічні компоненти. До останніх належать вода і мінеральні елементи. Порушення водно-мінерального обміну спостерігається при  багатьох хворобах і патологічних станах, а дослідження водно-електролітного балансу та КЛР вкрай важливе не тільки при патології мінерального обміну, а й інших захворюваннях.

 

 Програма самопідготовки студентів до заняття:

1.  Семінарське обговорення теоретичних питань (9⁰⁰– 10³⁰ год. )

І. ДОСЛІДЖЕННЯ Водно-ЕЛЕКТРОЛІТНОГО БАЛАНСУ– I

1. Водне середовище організму людини.

2. Функції води.

3. Водний баланс.

4. Регуляція водно-мінерального  обміну.

5. Патологія обміну води: гіпер- та гіпогідратація (дегідратація). Позитивний та негативний водний баланс, причини його виникнення.

6.  Інтра-, екстрацелюлярна дегідратація, їх характеристика.

7.  Інтра-, екстрацелюлярна гіпергідратація, їх характеристика.

8. Осмоляльність.

9. Електроліти плазми крові.

10. Біологічна роль калію в організмі. Гіпо- та гіперкаліємії.

11. Біологічна роль натрію в організмі. Гіпо- та гіпернатріємії.

II. ДОСЛІДЖЕННЯ Водно-ЕЛЕКТРОЛІТНОГО БАЛАНСУ – II

1. Біологічна роль кальцію в організмі. Гіпо- та гіперкальціємії, їх характеристика.

2. Лабораторні тести, що використовуються для дослідження метаболізму кальцію.

3. Біологічна роль фосфору в організмі. Патологія обміну фосфору в організмі.

4. Біологічна роль магнію в організмі. Характеристика гіпомагніємії, гіпермагніємії.

5. Залізо, його вміст в організмі, значення, обмін у нормі і патології.

6. Біологічна роль хлору в організмі. Гіпо- та гіперхлорплазмії, їх характеристика.

7. Біологічна роль міді в організмі. Гіпо- та гіперкупремії, їх характеристика.

8. Патологія мікроелементного обміну.

III. КИСЛОТНО- ЛУЖНА РІВНОВАГА В  нормі і патології

1.      Поняття про кислотно-лужну рівновагу (КЛР).

2. Характеристика буферних систем крові: гідрокарбонатної, білкової, гемоглобінової, фосфатної.

3. Клітинна регуляція кислотно-лужної рівноваги  в організмі

4. Регуляція кислотно-лужної рівноваги в органах

5. Принципи забору і обробки біологічного матеріалу для дослідження КЛР.

6. Показники, що характеризують стан кислотно-лужної рівноваги.

7. Респіраторний ацидоз.

8. Метаболічний ацидоз.

9. Респіраторний алкалоз.

10. Метаболічний алкалоз.

11. Діагностичні алгоритми диференційної діагностики патології КЛР.

 

2. Перерва (10³⁰-11⁰⁰ год.)

3. Методика виконання практичної роботи: 11.⁰⁰– 14.⁰⁰ год.

І. ДОСЛІДЖЕННЯ Водно-ЕЛЕКТРОЛІТНОГО БАЛАНСУ– I

 

Робота 1. Ознайомлення з методами визначення калію в біологічних рідинах

робота 2.  Ознайомлення з методами визначення натрію в біологічних рідинах

 

II. ДОСЛІДЖЕННЯ Водно-ЕЛЕКТРОЛІТНОГО БАЛАНСУ – II

робота 3.  Ознайомлення з методами визначення кальцію в біологічних рідинах

робота 4.  Ознайомлення з методами визначення фосфору в біологічних рідинах

робота 5.  Ознайомлення з методами визначення заліза в біологічних рідинах

 

III. КИСЛОТНО- ЛУЖНА РІВНОВАГА В  нормі і патології

робота  4. Ознайомлення з методами визначення показників КЛР (рН, pCO_2, pO₂, БО, НО)

 

4. тестові завданя та ситуаційні задачі:

1.  При окисненні 100 г жиру утворюється …. мл води

      A. 50 мл

B. 100 мл

C. 107 мл

D. 250 мл

E. 500 мл

 

2. Кількість води в організмі дорослої людини складає близько:

    A. 60 %

B. 40 %

C. 80 %

D. 50 %

E. 100 %

 

3. Гемоглобінова буферна система сягає …. буферної ємності крові.

     А. 100 %

В.  50 %

С.  40 %

D.  25 %

Е.  75 %

 

4. Медсестра виміряла тиск крові у свого чоловіка, він сягав 160/ 97 мм рт.ст.

Лікар, з яким вона працювала, прописав введення гідрохлортіазидів (діуретик) в дозі 25 мг/добу. Через тиждень жінка помітила, що чоловік споживає більше рідин і часто встає вночі, щоб віддати сечу. Взяли кров на дослідження і виявили, що рівень калію становить 2,9 мг/л, а глюкози – аж 354 мг/л.

 

5. Жінка привезла до амбулаторії  45-річного чоловіка в стані коми. Пацієнт хворів на діабет протягом 30 років і протягом років мав гіпертонію. Останній час лікувався пропранололом (ß-блокатор). Лікар запідозрив гіпоглікемію, взяв кров на дослідження,  а тоді ввів 50 % розчин глюкози. Під час інфузії тиск крові зменшився, наступила зупика серця. Кров взяли ще раз:

Перше дослідження

Калій 6.5 мЕкв/л

Глюкоза 400 мЕкв/л

Друге дослідження

8.6 мЕкв/л

650 мЕкв’л

5. вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу крок, конструктивні запитання (14¹⁵-15⁰⁰ год.)

6. студент повинен знати:

1.      Водне середовище організму людини.

2.      Функції води.

3.      Водний баланс.

4.      Регуляція водно-мінерального  обміну.

5.      Патологія обміну води: гіпер- та гіпогідратація (дегідратація). Позитивний та негативний водний баланс, причини його виникнення. Інтра-, екстрацелюлярна дегідратація, їх характеристика. Інтра-, екстрацелюлярна гіпергідратація, їх характеристика.

6.      Осмоляльність.

7.      Електроліти плазми крові.

8.      Біологічна роль калію в організмі. Гіпо- та гіперкаліємії.

9.      Біологічна роль натрію в організмі. Гіпо- та гіпернатріємії.

10.  Біологічна роль кальцію в організмі. Гіпо- та гіперкальціємії, їх характеристика.

11.  Лабораторні тести, що використовуються для дослідження метаболізму кальцію.

12.  Біологічна роль фосфору в організмі. Патологія обміну фосфору в організмі.

13.  Біологічна роль магнію в організмі. Характеристика гіпомагніємії, гіпермагніємії.

14.  Залізо, його вміст в організмі, значення, обмін у нормі і патології.

15.  Біологічна роль хлору в організмі. Гіпо- та гіперхлорплазмії, їх характеристика.

16.  Біологічна роль міді в організмі. Гіпо- та гіперкупремії, їх характеристика.

17.  Патологія мікроелементного обміну.

18.  Поняття про кислотно-лужну рівновагу (КЛР).

19.  Характеристика буферних систем крові: гідрокарбонатної, білкової, гемоглобінової, фосфатної.

20.  Клітинна регуляція кислотно-лужної рівноваги  в організмі

21.  Регуляція кислотно-лужної рівноваги в органах

22.  Принципи забору і обробки біологічного матеріалу для дослідження КЛР.

23.  Показники, що характеризують стан кислотно-лужної рівноваги.

24.  Респіраторний ацидоз.

25.  Метаболічний ацидоз.

26.  Респіраторний алкалоз.

27.  Метаболічний алкалоз.

 

 

 

7.      студент повинен вміти: інтерпретувати результати лабораторних досліджень водно-електролітного балансу та КЛР.

 

 

8. Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1. С

2. А

3. Е

4. Використаний діуретик призвів до втрати калію з сечею й до гіпокаліємії, яка в свою чергу загальмувала секрецію інсуліну в бета-клітинах. Внаслідок цього дійшло до порушення утилізації глюкози. Гіперглікемія й гіперглюкозурія були безпосередньою причиною поліурії й спраги.

5. Раптова зупинка серця наступила внаслідок гіперкаліємії і порушення розподілу калію між ПКР й ВКР. Дефіцит інсуліну спричинився до переміщення калію з клітин й призвів до гіперкаліємії. Гіперглікемія також може забирати воду й калій з клітин. Гіпокаліємію поглиблює кетоацидоз. Терапія пропранололом так само призводить до гіперкаліємії внаслідок гальмування натрієвої помпи після інгібування аденілатциклази, яка каталізує синтез цАМФ.

 

9. Джерела інформації:

А – Основні:

1. Клиническая лабораторная диагностика: национальное руководство: в 2 т. – Т.1./ под ред. В.В.Долгова, В.В.Меньшикова. – М.: ГЭОТАР – Медиа, 2012.

2. Клінічна біохімія / О. П. Тимошенко, Л. М. Вороніна, В. М. Кравченко і ін. – Х.: Золоті сторінки, 2003. – 239 с.

3. Базарнова С. А., Гетте З. П. Клінічна лабораторна діагностика: практичні заняття з клінічної біохімії.– К.: Вища школа, 1994.– 432с.: іл.

4. Клінічна біохімія / Редакція: С. Ангельські, М. Г. Домінічак, З. Якубовські. Видавництво “Персей”. Польща. – 2000. – 445 с.

5. Кишкун А. А. Руководство по лабораторным методам диагностики / А. А. Кишкун. – «ГЭОТАР-Медиа» Москва, 2007.  – 779 с.

6. Клінічна лабораторна діагностика за ред. Б. Д. Луцика / Б.Д. Луцик, Л.Є. Лаповець, Г.Б. Лебедь, В.М. Акімова. – Київ: Медицина, 2011. – 288с.

7. Електронний ресурс: http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?path=clinlab/lectures_stud/

8. Електронний ресурс: http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=clinlab/classes_stud/

9. Електронний посібник «Что нужно знать клиницисту для интерпретации лабораторных тестов» Л. В. Натрус, А. В. Мельник, И. А. Шрамко, Донецк-2011. сайт: www.clindialab.dsmu.edu.ua/uch_posobie.html )

В – Додаткові:

1. Клінічна біохімія. Практикум / Л. Є. Лаповець,  Б. Д. Луцик, Л. Є. Порохнавець, О. О. Ястремська, О. Ю. Андрушевська, Г. Б. Лебедь, І. П. Кокодиняк, Г. В. Максимюк, В.М. Акімова, А. С. Кость, Н.Д. Бойків, З. Я. Лавро, Л. М. Муса-Ахунова. – Львів: Видавництво Тараса Сороки, 2008. – 158 с.

2. Камьшников В. С. Справочник по клинико-биохимической диагностике.– Минск: Бєларусь, 2000. – Т. 1. – 494 с.

3. Камышников В. С. Справочник по клинико-биохимической диагностике.– Минск: Бєларусь, 2000. – Т. 2. – 462 с.

4. Маршалл В.Дж. Клиническая биохимия. – М.: СПб БИНОМ, Невский диалект, 1999.– 368 с.

5. Методы клинических лабораторных исследований / под. ред. проф. В. С. Камышникова. – 4-е изд. – М.: МЕДпресс-информ, 2011. – 750 с.

 

МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ СКЛАЛА:              ДОЦЕНТ КРИНИЦЬКА І.Я.,

                                                                                КАФЕДРИ

                                                                                КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНОЇ

                                                                                ДІАГНОСТИКИ

ОБГОВОРЕНО І ЗАТВЕРДЖЕНО НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ:

                                                                      18 червня 2013 р. ПРОТОКОЛ № 11

 

 Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

29 серпня 2013 р. протокол № 1