МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
До практичного заняття для студентів 4 курсу медичного факультету
до змістового модулю №2
«Основи діагностики, лікування та профілактики основних пульмонологічних захворювань»
Практичне заняття № 9
( 6 год )
Тема: Бронхіальна астма: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування та профілактика
Мета: Навчити студентів оволодіти методикою встановлення діагнозу бронхіальної астми, вміти проводи диференційну діагностику, знати лікування і профілактику хвороби.
Професійна орієнтація студентів: зростає захворюваність на бронхіальну астму, яка належать до поширених захворювань і займають провідне місце в структурі захворюваності на хвороби органів дихання. Останніми роками спостерігається ріст захворюваності – це приводить до значного економічного і соціального збитку: тимчасової втрати працездатності, інвалідизації пацієнтів, великих матеріальних витрат на лікування, психологічного дискомфорту пацієнтів,
Практична частина заняття – 9.00-12.00
Методика виконання практичної роботи:
Робота біля ліжка хворого (відповідно до алгоритму спілкування студентів з пацієнтами).
При обстеженні пацієнтів студенти повинні дотримуватися таких комунікативних алгоритмів:
Збір скарг та анамнезу у пацієнтів з внутрішніми хворобами
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.
4. Збір скарг та анамнезу пацієнта.
5. Пояснення результатів обстеження.
6. Пояснення дій (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.
7. Завершення розмови.
Фізикальні методи обстеження пацієнтів з внутрішніми хворобами
1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.
4. Пояснення пацієнту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди.
5. Встановлення контакту з пацієнтом та намагання викликати його довіру.
6. Попередження про можливість виникнення неприємних почуттів при обстеженні.
7. Підготовка до проведення обстеження ( чисті теплі руки, обрізані нігті, теплий фонендоскоп, при необхідності – використання ширми ).
8. Проведення обстеження ( демонстрація клінічної навички ).
9. Пояснення результатів обстеження.
10. Завершення бесіди.
Повідомлення результатів обстеження пацієнтам з внутрішніми хворобами.
1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.
2. Лагідний тон розмови
3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.
4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення результатів того чи іншого обстеження.
5. Залучення пацієнта до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясування, чи зрозумілі для них ваші пояснення).
6. Завершення бесіди.
Планування та прогнозування результатів консервативного лікування:
1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.
4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення необхідності лікування, що призначається.
5. Залучення пацієнта (акцент на особливостях прийому препаратів, тривалості прийому, можливих побічних діях; з’ясувати, чи зрозумілі для пацієнта ваші пояснення ).
6. Завершення бесіди.
Повідомлення прогнозу лікування:
1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.
4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення очікуваних результатів лікування, що призначається.
5. Залучення пацієнта до бесіди (акцент на важливості безперервного лікування, дотримання призначеної схеми лікування, з’ясування чи зрозумілі для пацієнта ваші пояснення).
6. Завершення бесіди.
Робота 1.
1.Збір скарг, анамнез, огляд хворого з бронхіальною астмою.
2.Виявлення клінічних та інструментальних симптомів .
3.Групування симптомів у синдроми.
4.Визначення провідного синдрому.
5. Інтерпретація лабораторно-інструментальних даних (клінічний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові, аналіз харкотиння, спірографія, бронходилятацйний тест, рентгенографія органів грудної порожнини, ЕКГ, ЕхоКГ та ін.).
6.Проведення диференціального діагнозу з хронічним обструктивним захворюванням легень, пневмоніями.
7.Формулювання клінічного діагнозу.
8.Визначення ступеня втрати працездатності.
Робота 2.
Призначення диференційованих програм лікування згідно клінічного протоколу надання медичної допомоги .
Робота 3.
Робота в Інтернеті, читальному залі кафедральної бібліотеки з тематичною літературою.
Студент письмово заповнює протокол обстеження пацієнта.
Програма самопідготовки студентів до занять:
1. Особливості анатомічної структури бронхолегеневого апарату людини.
2. Методика проведення об’єктивного обстеження хворих з патологією органів дихання.
3. Лабораторні та інструментальні методи діагностики при бронхіальній астмі.
4. Принципи фармакотерапії при бронхіальній астмі.
5. Профілактика та експертиза працездатності у хворих на бронхіальну астму.
Перерва – 12.00-12.30
Семінарська частина заняття – 12.30-14.00
Обговорення теоретичних питань:
Контрольні питання до заняття:
1.Визначення бронхіальної астми.
2.Етіологія і патогенез бронхіальної астми.
3.Класифікація бронхіальної астми.
4.Основні симптоми та синдроми, характерні для бронхіальної астми.
5.Інтерпретувати зміни лабораторних показників крові, харкотиння та результати рентгенологічного обстеження хворих на бронхіальну астму. 6.Провести диференціальну діагностику бронхіальної астми та хронічних обструктивних захворювань легень.
7.Сформулювати розгорнутий клінічний діагноз.
8.Призначити лікування хворих на бронхіальну астму.
9.Первинна та вторинна профілактика бронхіальної астми, експертиза працездатності.
Зразки тестових завдань та ситуаційних задач:
Ситуаційні задачі:
Задача 1.
Хворий Д., 43 р., поступив в стаціонар із скаргами на приступи ядухи, переважно в нічний час, наявність дистанційних сухих хрипів. В анамнезі хворів хронічним бронхітом. Протягом останнього року почали турбувати приступи ядухи. Аналіз крові:лейк. 9,0;ШОЄ 20 мм/год. ЗАПИТАННЯ: Попередній діагноз? Які додаткові методи обстеження необхідно провести хворому?
Задача 2.
Хвора К.,32р., поступила в стаціонар із скаргами на приступи ядухи до 3-4раз на добу, які не знімаються сальбутамолом, задишку при фізичному навантаженні, сухий надсадний кашель. Об’єктивно: при перкусії коробковий звук, при аускультації жорстке дихання розсіяні сухі хрипи. ЗАПИТАННЯ: Попередній діагноз? Які додаткові методи обстеження необхідно провести хворій?План лікування?
ЗАПИТАННЯ: Попередній діагноз? Які додаткові методи обстеження необхідно провести хворому?
Задача 3.
Хворий Д., 43 р., поступив в стаціонар із скаргами на приступи ядухи, переважно в нічний час, наявність дистанційних сухих хрипів. В анамнезі хворів хронічним бронхітом. Протягом останнього року почали турбувати приступи ядухи. Аналіз крові:лейк. 9,0;ШОЄ 20 мм/год. ЗАПИТАННЯ: Які додаткові методи обстеження необхідно провести хворому для уточнення діагнозу?
Задача 4.
Хворий 42 років скаржиться на напади ядухи, що купуються 1-2 дозами сальбутамолу. Закінчення нападу супроводжується кашлем з відходженням невеликої кількості в’язкого склоподібного харкотиння. Хворіє 8 років. В анамнезі – гостра кропив’янка. Об’єктивно: температура – 36,7º; ЧДР – 21 у хв.; пульс-90 у хв.; АТ – 130/80 мм рт. ст.; ОФВ1 – 77 \%. Над легенями –невелика кількість сухих хрипів. Аналіз крові: Нв – 120 г/л; еритроцити – 4,7 109 /л; лейкоцити – 7,9(1012/л; П – 6 \%; Е – 6 \%; С – 60 \%; Л – 24 \%; М – 4 \%; ШОЕ – 12 мм/год. ЗАПИТАННЯ: Які препарати є “базисними” при лікуванні захворювання даного хворого?
Задача 5.
Хворий 38 років скаржиться на щоденні напади ядухи, що не купуються 1-2 дозами сальбутамолу. Напад супроводжується кашлем з відходженням невеликої кількості в’язкого склоподібного харкотиння. Хворіє 18 років. . Об’єктивно: ЧДР – 24 у хв.; пульс-92 у хв.; АТ – 120/80 мм рт. ст.; ОФВ1 – 74 \%. Над легенями –невелика кількість сухих хрипів. Аналіз крові: Нв – 120 г/л; еритроцити – 4,2 109 /л; лейкоцити – 6,9(10х 12/л; П – 6 \%; Е –5 \%; С – 60 \%; Л – 24 \%; М – 4 \%; ШОЕ – 16 мм/год. ЗАПИТАННЯ: Які препарати необхідно добавити для лікуваня захворювання даного хворого?
Тестові завдання з еталонами відповідей:
1.Згідно рекомендацій ВООЗ добова доза інгаляційних кортикостероїдів при персистуючій бронхіальній астмі легкого ступеню у дорослих складає ?
A. 150-300 мкг
B. 200-500 мкг
C. 800-2000 мкг
D. Більше 2000 мкг
2.Хворому встановлений діагноз “бронхіальна астма, середньоважний персистуючий перебіг”. Якому препарату Ви віддасте перевагу для планового лікування захворювання?
A. Інтал
B.Бекотид-мите
C.Будесонид-форте
D.Сальбутамол
E. Беротек
3.Хворий скаржиться на постійні напади ядухи, які часто виникають вночі, фізична активність значно обмежена через дихальний дискомфорт. Пікова швидкість видиху менше 60\% належного рівня, добові коливання пікової швидкості видиху більше 30\%. Який ймовірний діагноз у даного хворого?
A. Хронічний обструктивний бронхіт в фазі загострення
B.Інтермітуюча бронхіальна астма
C.Легка персистуюча бронхіальна астма
D.Середньоважка персистуюча бронхіальна астма
E.Важка персистуюча бронхіальна астма
4.У пацієнта з легким персистуючим перебігом бронхіальної астми наступило загострення захворювання. Ваші рекомендації?
A. Збільшити дозу бета-2-агоніста короткої дії, не збільшуючи при цьому дозу інгаляційного глюкокортикостероїда
B.Провести пробу з бронхолітиком, а потім збільшити дозу інгаляційного глюкокортикостероїда та бета-2-агоніста
C.Провести провокаційну пробу з гістаміном, а потім збільшити дозу інгаляційного глюкокортикостероїда та бета-2-агноніста
D.Збільшити дозу інгаляційного глюкокортикостероїда, бета-2-агоніста, а потім провести провокаційну пробу з гістаміном
E.Збільшити дозу інгаляційного глюкокортикостероїда, бета-2-агоніста короткої дії
5.У хворого 35 років відмічаються нечасті (рідше 1 разу на тиждень) напади ядухи, які легко знімаються інгаляцією бета2- симпатомиметиків короткої дії. В період нападу в легенях вислуховуються сухі свистячі хрипи, в проміжках між нападами ядухи ОФВ1 більше 80\% від належної. У даного хворого:
A. Інтермітуюча бронхіальна астма.
B.Легка персистуюча астма
C.Персистуюча астма середньої важкості
D.Важка персистуюча астма
E. Дана інформація недостатня для визначення важкості бронхіальної астми
6.Хворий 42 років скаржиться на напади ядухи, що купуються 1-2 дозами сальбутамолу. Закінчення нападу супроводжується кашлем з відходженням невеликої кількості в’язкого склоподібного харкотиння. Хворіє 8 років. В анамнезі – гостра кропив’янка. Об’єктивно: температура – 36,7º; ЧДР – 21 у хв.; пульс-90 у хв.; АТ – 130/80 мм рт. ст.; ОФВ1 – 77 \%. Над легенями –невелика кількість сухих хрипів. Аналіз крові: Нв – 120 г/л; еритроцити – 4,7 109 /л; лейкоцити – 7,9(1012/л; П – 6 \%; Е – 6 \%; С – 60 \%; Л – 24 \%; М – 4 \%; ШОЕ – 12 мм/год. Які препарати є “базисними” при лікуванні захворювання даного хворого?
A. Холінолітики.
B.Мукорегулятори
C. Протизапальні препарати
D. Антігістамінні препарати.
E. В2-адреноміметики.
7.У хворого важкий приступ бронхіальної астми триває більше 1 години, не дивлячись на застосування бета-адреноміметиків інгаляційно та довенно, еуфіліну та антихолінергічних середників. Якими медикаментами небхідно доповнити невідкладну терапію?
A. Бета-адреноблокатори довенно
B.Кортикостероїди інгаляційно
C.Антигістамінні середники
D. Кортикостероїди довенно
E. Нестероїдні протизапальні препарати
8.У хворого 35 років відмічаються нечасті (рідше 1 разу на тиждень) напади ядухи, які легко знімаються інгаляцією бета2- симпатомиметиків короткої дії. В період нападу в легенях вислуховуються сухі свистячі хрипи, в проміжках між нападами ядухи ОФВ1 більше 80\% від належної. У даного хворого:
A. Інтермітуюча бронхіальна астма.
B.Легка персистуюча астма
C.Персистуюча астма середньої важкості
D.Важка персистуюча астма
E. Дана інформація недостатня для визначення важкості бронхіальної астми
9.Хворий 42 років скаржиться на напади ядухи, що купуються 1-2 дозами сальбутамолу. Закінчення нападу супроводжується кашлем з відходженням невеликої кількості в’язкого склоподібного харкотиння. Хворіє 8 років. В анамнезі – гостра кропив’янка. Об’єктивно: температура – 36,7º; ЧДР – 21 у хв.; пульс-90 у хв.; АТ – 130/80 мм рт. ст.; ОФВ1 – 77 \%. Над легенями –невелика кількість сухих хрипів. Аналіз крові: Нв – 120 г/л; еритроцити – 4,7 109 /л; лейкоцити – 7,9(1012/л; П – 6 \%; Е – 6 \%; С – 60 \%; Л – 24 \%; М – 4 \%; ШОЕ – 12 мм/год. Які препарати є “базисними” при лікуванні захворювання даного хворого?
A. Холінолітики.
B.Мукорегулятори
C. Протизапальні препарати
D. Антігістамінні препарати.
E. В2-адреноміметики.
10.Основною клінічною ознакою І стадії дихальної недостатності є:
A. Відхилення від норми рН крові
B.Поява задухи при помірному навантаженні
C. Поява задухи при фізичних навантаженнях, які раніше добре переносились
D.Гіпертрофія допоміжної дихальної мускулатури
E. Наявність артеріальної гіпоксемії
3.Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
Задача1.
1.Бронхіальна астма, персистуючий перебіг середнього ступеня важкості.2.Рентгенографію ОГП, спірографію, аналіз харкотиння.
Задача2.
1. Бронхіальна астма, персистуючий перебіг середнього ступеня важкості.2.Рентгенографію ОГП, спірографію, аналіз харкотиння.3.Серетид250 мкгх2 рази на добу.
Задача 3.
Рентгенографію ОГП, спірографію, аналіз харкотиння.
Задача 4.
Серетид250 мкгх2 рази на добу. Антигістамінні препарати.
Задача 5.
Серетид 500 мкгх2 рази на добу.
Відповіді на тести:
1-В,2-С,3-Е,4-Е,5-А,6-Д,7-Д,8-А,9-Е,10-С.
Перерва – 14.00-14.15
Година самостійної роботи студентів– 14.15-15.00
– розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок 2»;
– оцінювання студентів, які не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle»;
– здача студентами практичних навичок з відповідним записом у матрикулярну книжку.
Студент повинен знати:
1. Клінічні прояви бронхіальної астми;
2. Критерії діагностики бронхіальної астми;
3. Лабораторно-інструментальні прояви захворювання
4. Основні прояви захворювань, з якими слід диференціювати бронхіальну астму (БА)
5.Основні групи препаратів, які використовуються для лікування БА;
6.Критерії визначення ступенів дихальної недостатності;
Студент повинен уміти:
1. Сформулювати клінічний діагноз.
2. Провести диференційну діагностику з хронічним бронхітом, пневмонією, бронхоектатичною хворобою, туберкульозом.
3.Призначити лікування.
4.Провести експертизу працездатності.
5.Призначити санаторно-курортне лікування.
6.Знати ускладнення БА.
Джерела інформації:
Основні:
1. Основи внутрішньої медицини. Посібник для студентів 4 та 5 курсів медичного факультету: навч.посіб./ М.І.Швед, Н.В.Пасечко, А.О.Боб та ін. ( за ред. М.І.Шведа) -Тернопіль: ТДМУ 2013.С. 252-266.
2.Внутрішня медицина: Підручник / Н.М.Середюк, Є.М.Нейко ,І.П.Вакалюк та ін.; за ред.Є.М.Нейка .-.К.; Медицина, 2009.- С. 28-42.
3.Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. Підручник. -К., 2009. – І том. –С. 4-32.
4.Середюк Н.М. Внутрішня медицина. Підручник. – Київ „Здоров’я”,– 2007. – С. 68-89
5. Матеріали підготовки до практичних занять.
6. Матеріали підготовки до лекцій.
Додаткові:
1. Пропедевтика внутрішніх хвороб. Підручник, 2011 В.Ф.Москаленко. І.І. Сахарчук, П.Ф. Дудка та і.; За ред. член-кор АМН України, проф. В.Ф. Москаленка, проф. І.І. Сахарчука.
2. Клінічна пульмонологія. Посібник / М.М.Козачок, Л.О.Висотюк, М.М. Селюх, Київ, 2007 -436с.
3. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів. За редакцією Мостового Ю.М. – Вінниця, 2011.
Автор Боб А.О.
Затверджено на засіданні кафедри
“_10_”січня 2013_ р., протокол № 8
Переглянуто і перезатверджено на засіданні кафедри
“__26__” червня 2013 р., протокол № 14
