МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
до практичного заняття для студентів 4 курсу медичного факультету
до змістового модулю №2
«Основи діагностики, лікування та профілактики основних пульмонологічних захворювань»
Практичне заняття № 11 (6 год)
Тема 1. Плеврити та плевральний випіт.
Тема 2. Інфекційно-деструктивні захворювання легень.
Тема 3. Легенева недостатність.
Мета: Навчити студентів оволодівати методикою постановки діагнозу плевриту, інфекційно-деструктивних захворювання легень, легеневої недостатності; вміти проводи диференційну діагностику, знати принципи лікування і профілактику даних захворювань.
Професійна орієнтація: Плеврит – завжди вторинне захворювання, що ускладнює різні патологічні процеси в легенях, грудній стінці, середостінні, діафрагмі, піддіафрагмальному просторі, системні захворювання організму тощо. Інфекційно-деструктивні захворювання легень також займають провідне місце в структурі хвороб органів дихання і призводять до значного економічного і соціального збитку: тимчасової втрати працездатності, інвалідизації пацієнтів, великих матеріальних витрат на лікування, психологічного дискомфорту пацієнтів. Метою заняття є вивчення діагностики, клініки, сучасних методів лікування, профілактики даних патологій.
Практична частина заняття – 9.00-12.00
Методика виконання практичної роботи
Алгоритм спілкування студентів із пацієнтами. При обстеженні пацієнтів студенти повинні дотримуватися таких комунікативних навичок:
Збір скарг та анамнезу у пацієнтів з внутрішніми хворобами
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.
4. Збір скарг та анамнезу пацієнта.
5. Пояснення результатів обстеження.
6. Пояснення дій (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.
7. Завершення розмови.
Фізикальні методи обстеження пацієнтів з внутрішніми хворобами
1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.
4. Пояснення пацієнту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди.
5. Встановлення контакту з пацієнтом та намагання викликати його довіру.
6. Попередження про можливість виникнення неприємних почуттів при обстеженні.
7. Підготовка до проведення обстеження ( чисті теплі руки, обрізані нігті, теплий фонендоскоп, при необхідності – використання ширми ).
8. Проведення обстеження ( демонстрація клінічної навички ).
9. Пояснення результатів обстеження.
10. Завершення бесіди.
Повідомлення результатів обстеження пацієнтам з внутрішніми хворобами.
1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.
2. Лагідний тон розмови
3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.
4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення результатів того чи іншого обстеження.
5. Залучення пацієнта до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясування, чи зрозумілі для них ваші пояснення).
6. Завершення бесіди.
Планування та прогнозування результатів консервативного лікування:
1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.
4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення необхідності лікування, що призначається.
5. Залучення пацієнта (акцент на особливостях прийому препаратів, тривалості прийому, можливих побічних діях; з’ясувати, чи зрозумілі для пацієнта ваші пояснення ).
6. Завершення бесіди.
Повідомлення прогнозу лікування
1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.
4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення очікуваних результатів лікування, що призначається.
5. Залучення пацієнта до бесіди (акцент на важливості безперервного лікування, дотримання призначеної схеми лікування, з’ясування чи зрозумілі для пацієнта ваші пояснення).
6. Завершення бесіди.
Робота 1.
- Робота біля ліжка хворого.
- Збір скарг,анамнезу.
- Об’єктивне обстеження хворих.
Робота 2.
- Оцінка лабораторно-інструментальних даних.
- Проведення диференціального діагнозу.
- Обгрунтування клінічного діагнозу.
Робота 3.
- Призначення лікування( письмово у вигляді рецептів).
Програма самопідготовки студентів до занять
Перелік основних питань які розглядаються на занятті:
Питання вхідного рівня:
1. Особливості анатомічної структури і функціювання бронхолегеневого апарату людини.
2. Методика проведення об’єктивного обстеження хворих з патологією органів дихання.
3. Лабораторні та інструментальні методи діагностики захворювань легень.
Контрольні питання до заняття:
Тема №1 практичного заняття:
1. Визначення плевриту.
2. Етіологія і патогенез плевриту.
3. Класифікація плевриту.
4. Основні симптоми та синдроми, характерні для плевриту.
5. Інтерпретувати зміни лабораторних показників крові, харкотиння та результати рентгенологічного обстеження хворих на плеврит.
6. Провести диференціальну діагностику плевриту та туберкульозу.
7. Сформулювати розгорнутий клінічний діагноз.
8. Призначити лікування хворих на плеврит.
9. Первинна та вторинна профілактика плевриту, експертиза працездатності.
Тема №2 практичного заняття:
1. Визначення бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень.
2. Етіологія і патогенез бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень.
3. Класифікація бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень.
4. Основні симптоми та синдроми, характерні для бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень
5. Інтерпретувати зміни лабораторних показників крові, харкотиння та результати рентгенологічного обстеження хворих на бронхоектатичну хворобу, абсцес та гангрену легень.
6. Провести диференціальну діагностику бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень з туберкульозом, емфіземою легень.
7. Сформулювати розгорнутий клінічний діагноз.
8. Призначити лікування хворих на бронхоектатичну хворобу, абсцес та гангрену легень.
9. Первинна та вторинна профілактика бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень, експертиза працездатності.
Тема №3 практичного заняття:
1. Визначення легеневої недостатності.
2. Етіологія і патогенез легеневої недостатності.
3. Класифікація легеневої недостатності.
4. Сформулювати розгорнутий клінічний діагноз.
5. Призначити лікування хворих на легеневу недостатність.
6. Первинна та вторинна профілактика легеневої недостатності, експертиза працездатності.
Перерва – 12.00-12.30
Семінарська частина заняття – 12.30-14.00
І. Обговорення теоретичних питань:
Тема №1 практичного заняття:
1) визначення плевриту;
2) етіологія і патогенез плевриту;
3) клінічні прояви плевриту;
4) ускладнення плевриту;
5) показання до плевральної пункції
6) основні принципи лікування плевриту;
7) первинна і вторинна профілактика плевриту;
8) експертиза працездатності.
Тема №2 практичного заняття:
1) визначення бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень;
2) основні симптоми та синдроми, характерні для бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень;
3) диференціальна діагностика бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень;
4) значення ендоскопічного дослідження для бронхоектатичної хвороби, абсцесу легень;
5) ускладнення бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень;
6) показання до хірургічного лікування бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень.
Тема №3 практичного заняття:
1) визначення легеневої недостатності;
2) класифікація легеневої недостатності;
3) особливості клінічного перебігу різних форм легеневої недостатності;
4) діагностика та дослідження функції зовнішнього дихання;
5) лікування легеневої недостатності;
6) первинна та вторинна профілактика легеневої недостатності;
7) прогноз та працездатність.
Зразки тестових завдань та ситуаційних задач:
Ситуаційні задачі:
Задача 1.Хворий В. 34р., захворів гостро 3 дні тому з’явився озноб, підвищення температури тіла до 38ºС, виникли болі в лівій половині грудної клітки, кашель з виділенням харкотиння. Об’єктивно: загальний стан важкий. Гіперемія обличчя зліва, на губах герпетичні висипання. Пульс 120 за хв., ритмічний. Тони серця послаблені. В легенях зліва в нижній долі притуплений легеневий звук, ослаблене везикулярне дихання та крепітація. Аналіз крові: ер.4,2; лейк. 16.8; ШОЄ 32 мм/год. ЗАПИТАННЯ: Сформулюйте попередній діагноз. Які обстеження необхідно провести?
Задача 2. Хвора К., 46р.,поступила в клініку із скаргами на біль у лівій половині грудної клітки, пропасницю, підвищення температури тіла до 38, кашель, переважно сухий. Захворіла напередодні після переохолодження. Об’єктивно: стан середньої важкості, незначний ціаноз губ. Пульс 92 уд. за хв., ритмічний, задовільних властивостей. АТ 110/70 мм рт. ст. Тони серця звучні. Ліва половина грудної клітки незначно відстає в акті дихання. Зліва біля нижнього кута лопатки- вкорочений перкуторний звук, там же вислуховується послаблене дихання, вологі дрібнопухирчасті хрипи. Живіт м’який. Печінка не збільшена. Набряків немає. Аналіз крові: лейк.-10,2; ШОЄ- 26 мм/год. Рентгенографія легень; неоднорідна інфільтрація 9-10 сегментів зліва. ЗАПИТАННЯ: Сформулюйте попередній діагноз. Які обстеження необхідно провести? Призначте лікування.
Задача 3. Хвора 40 p., скаржиться на підвищення температури до 39 °С, кашель з виділенням харкотиння з домішками крові, задишку, загальну слабкість, герпетичне висипання на губах. ЧД – 32/хв. Справа під лопаткою посилення голосового тремтіння, перкуторно там же притуплення перкуторного звуку, аускультативно -бронхіальне дихання. Аналіз крові: Л – 14х109/л, ШОЕ – 35 мм/год. ЗАПИТАННЯ: Ваш попередній діагноз?кі додаткові методи обстеження необхідно провести?
Задача 4. Хворий 53 років, скаржиться на кашель з виділенням слизистого харкотиння, підвищенням температури до 38,5 °С, слабість, задишку, пітливість. ЧД – 24/хв., шкіра волога. Нижче лівої лопатки вкорочення перкуторного звуку. Аускультативно там же послаблене дихання, дрібноміхурцеві вологі хрипи. Аналіз крові: Л – 10х109/л, ШОЕ – 27 мм/год. ЗАПИТАННЯ: Ваш попередній діагноз?
Задача 5. Жінка 40 років, скаржиться на раптовий біль у верхній частині живота, нудоту, одноразову блювоту, слабкість. Об’єктивно: стан середньої важкості, температура тіла 38 °С, дихання поверхневе, ЧДР – 28/хв. Праворуч нижче кута лопатки притуплення легеневого звуку, крепітація. Пульс – 92/хв. AT – 120/70 мм рт. ст. Тони серця приглушені. Живіт здутий, помірно напружений в епігастральній ділянці та правому підребер’ї. На ЕКГ: негативні зубці Т. ЗАПИТАННЯ: Яка найбільш вірогідна причина гострого абдомінального болю?
Тести:
1. Хвора 36 років, скаржиться на задишку, відчуття стискання в правій половині грудної клітки, підвищення температури до 38,7 °С кашель з виділенням невеликої кількості слизово-гнійного харкотиння. Хворіє понад тиждень. Скарги пов’язує з переохолодженням. При огляді: легкий акроціаноз губ, пульс ритмічний, 90/хв., AT – 140/85 мм рт. ст. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкусія – справа нижче кута лопатки прослуховується тупість з межею до верху. В цій ділянці дихання різко ослаблене, відсутнє. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Бронхоектатична хвороба
B. Правобічна нижньочасткова плевропневмонія
C. Ателектаз правої легені
D. Правобічний ексудативний плеврит
E. Абсцес правої легені
2. У хворого на тлі лихоманки спостерігається сухий кашель, наростає задишка. Більшу частину часу лежить на одному боці. Аускультативні і перкуторні дані дозволили запідозрити ексудативний плеврит. Який метод дослідження підтвердить діагноз?
A. Томографія
B. Спірометрія
C. Бронхографія
D. Бронхоскопія
E. Рентгенографія органів грудної порожнини
3. Найбільш часта причина плевриту інфекційної етіології
A. Скарлатина
B Туберкульоз
C. Бактеріальна інфекція
D. Туляремія
E. Кір
4. Назвіть симптоми плевриту
A. Стискуючий біль в прекордіальній ділянці
B. Посилення голосового тремтіння
C. Відставання грудної клітки на боці ураження при диханні
D. Амфоричне дихання
E. Дрібнопухирчаті вологі хрипи
5. Особливість болю при плевриті:
A. Біль короткотривалий.
B. Біль довготривалий.
C. Біль зв’язаний з кашлем, диханням.
D. Купується нітрогліцерином.
E. Біль поєднується з кровохарканням.
6. Біль при сухому плевриті посилюється:
A. В положенні хворого на хворому боці.
B. При глибокому вдиху.
C. При схилу в протилежний бік.
D. В денний час.
E. При зниженні температури.
7. З яким захворюванням найбільш часто диференціюють сухий плеврит?
A. Синдром Моріака.
B. Міжреберною невралгією.
C. Сухим перикардитом.
D. Синдромом Тітце.
E. ІХС.
8. При якому захворюванні зустрічається двобічний випіт в плевральних порожнинах?
A. Ревматоїдний артрит.
B. Ревматизм.
C. Системний червоний вовчак.
D. Дерматоміозит.
E. Склеродермія.
9. Для яких плевритів характерно переважання в плевральному випоті лімфоцитів.
A. Алергічних плевритів.
B. Туберкульозної чи пухлинної етіології.
C. При інфаркті легень.
D. При пневмонії.
E. При уремії.
10. Проведення плевральної пункції по життєвим показам.
A. Рідина до 6 ребра.
B. Рідина до 5 ребра.
C. Рідина до 4 ребра.
D. Рідина до 3 ребра.
E. Рідина до 2 ребра.
Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
Задача1.
1. Позагоспітальна нижньодольова лівобічна пневмонія. 2. Рентгенографія ОГП.
Задача2.
1. Позагоспітальна нижньодольова лівобічна пневмонія. 2.Рентгенографія ОГП, спірографія, аналіз харкотиння. 3. Аугментин 1,2г.в/в, кларитроміцин 1т. 2р. на добу.
Задача 3.
1. Правобічна нижньодольова пневмонія ІІІ кат., середнього ступеня важкості. ЛН ІІ ст. 2. Рентгенографія ОГП,спірографія, аналіз харкотиння.
Задача 4.
1. Лівобічна нижньодольова пневмонія ІІІ кат., середнього ступеня важкості. ЛН ІІ ст.
Задача 5.
1. Нижньодольова плевропневмонія.
1-D 2-E 3-C 4-C 5-C 6-B 7-B 8-C 9-B 10-E
Студент повинен знати:
1. Визначення плевриту, бронхоектатичної хвороби, абсцесу, гангрени легень, легеневої недостатності.
2. Клінічні прояви бронхоектатичної хвороби, абсцесу, гангрени легень, легеневої недостатності.
3. Критерії діагностики бронхоектатичної хвороби, абсцесу, гангрени легень, легеневої недостатності.
4. Лабораторно-інструментальні прояви захворювань.
5. Основні прояви захворювань, з якими слід диференціювати бронхоектатичну хворобу, абсцес, гангрену легень, легеневу недостатність.
6. Ускладнення терапії.
Студент повинен уміти:
1. Сформулювати клінічний діагноз.
2. Провести диференційну діагностику з хронічними обструктивними захворюваннями легень, туберкульозом тощо.
3. Призначити лікування хворим на плеврит, бронхоектатичну хворобу, абсцес, гангрену легень, легеневу недостатність.
Перерва – 14.00-14.15
Година самостійної роботи студентів– 14.15-15.00
– розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок»;
– оцінювання студентів, які не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle»;
– здача студентами практичних навичок з відповідним записом у матрикулярну книжку.
Джерела інформації:
А. Основні:
1. Внутрішня медицина: Підручник / Н.М.Середюк, Є.М.Нейко ,І.П.Вакалюк та ін.; за ред. Є.М.Нейка. – К.; Медицина, 2009. – С. 68-95.
2. Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. Підручник. – К., 2009. – І том. – С. 32-49.
3. Середюк Н.М. Внутрішня медицина. Підручник. – Київ „Здоров’я”, – 2007. – С. 68-89.
4. Фещенко Ю.І., Ільницький І.С., «Пульмонологія та фтизіатрія». – національний підручник. – Київ-Львів. – 2011. – С. 335-380.
5. Матеріали підготовки до практичних занять:
6. Матеріали підготовки до лекцій
В. Додаткові:
1. Клінічна пульмонологія / За ред. І.І. Сахарчук – Київ; ”Книга плюс”, 2003.-368 с.
2. Клінічна пульмонологія. Посібник /М.М.Козачок, Л.О. Висотюк, М.М. Селюх Київ,2005 -436с.
3. Наказ МОЗ України № 128 “ Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю “Пульмонологія” 2007 рік
4. Семіотика і діагностика внутрішніх хвороб /фізикальні методи обстеження/ за ред. В.М. Василюка – 2.вид.перероб.і допов.- Тернопіль: ТДМУ, 2005.-460 с.
5. Сімейна медицина: у 5т. Т.1 Внутрішні хвороби: у 2 кн. Кн.1 / за ред.В.Г. Передерія, Є.Х.Заремби.-К.: Здоров”я, 2005.-768с.
6. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів. За редакцією Мостового Ю.М. – Вінниця, 2011.
Методичну вказівку склала доц. Савченко І.П.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
“10”січня 2013 р., протокол № 8
Переглянуто і перезатверджено на засіданні кафедри
“26” червня 2013 р., протокол № 14
