Методична вказівка

до практичних занять для студентів  стоматологічного факультету

Модуль 2. Патофізіологія органів і систем

Змістовий модуль  3. Патофізіологія системи крові

Заняття  № 2  (практичне – 6  год)

Тема 1. Лейкоз

Тема 2. Лейкоцитози. Лейкопенії. Лейкемоїдні реакції

Мета: Навчитися аналізувати гематологічну картину при різних видах лейкозу.

Професійна орієнтація студентів. Неухильне зростання числа лейкозу серед населення багатьох країн світу і висока летальність вимагають пильної уваги до даної патології. Велике значення в боротьбі з лейкозом мають профілактичні заходи. Тому майбутньому лікарю важливо засвоїти існуючі уявлення про етіологію лейкозу (хімічні канцерогени, іонізуюча радіація, вірусна інфекція). Кожна форма лейкозу відрізняється характерними зсувами клітинного складу периферичної крові і кісткового мозку. На цих особливостях побудована диференціальна діагностика лейкозу. Слід зазначити і те, що терапія лейкозу переважно патогенетична. Поглиблення наших уявлень про окремі ланки патогенезу сприятиме вдосконаленню цілеспрямованого лікування.

Лейкоцитози і лейкопенії розглядаються як реакції кровотворної системи на дію фізіологічних і патогенних подразників. Лейкоцитоз є патологічним симптомом багатьох захворювань. В основі лейкоцитозу лежать патогенетичні механізми, пов’язані з проліферацією, дозріванням, виходом в судинне русло і перерозподілом лейкоцитів. Окремі види лейкоцитозів можуть служити додатковим критерієм при постановці діагнозу. Еозинофілія, наприклад, характерна для алергічних реакцій, нейтрофільний лейкоцитоз – для гострих запальних процесів. Лейкопенія може залежати від гальмівного впливу деяких токсинів на дозрівання і виселення лейкоцитів з кісткового мозку. Достатньо закономірно ці явища спостерігаються при інфекційних захворюваннях. Вони мають диференціально-діагностичне значення. Якщо для запальних захворювань характерний лейкоцитоз, то наявність лейкопенії свідчить про пригнічення кровотворення. Це розцінюється як критерій ослабленої реактивності організму на дію патогенних факторів. Спрямованість і характер змін білої крові при різних захворюваннях – серйозна підмога при постановці діагнозу і контролі за ходом лікування.

1. Програма самопідготовки студентів

Тема 1 практичного заняття

1. Визначення поняття “лейкоз”.

2. ФАБ-класифікація гострого лейкозу.

3. Гострі мієлоїдні лейкози: М₀ – гострий недиференційований лейкоз, М₁ –  гострий гострий мієлобластний лейкоз без дозрівання  (< 3 % промієлоцитів), М₂ – гострий мєлобластний лейкоз з дозріванням (> 3 % промієлоцитів), М₃ – гострий промієлоцитарний лейкоз (> 30 % промієлоцитів), М₄ – гострий мієломонобластний лейкоз (20 % промієлоцитів і 20 % промоноцитів), М₅ – гострий монобластний лейкоз, М₆ – гострий еритробластний лейкоз, М₇ – гострий мегакаріобластний лейкоз.

4. Гострі лімфоїдні лейкози: гострий лейкоз загального типу (із клітин-попередників В-лімфобластів), В-лімфобластний лейкоз, Т-лімфобластний лейкоз.

5. Хронічні мієлоїдні лейкози: хронічний мієлоцитарний лейкоз, хронічний моноцитарний лейкоз, хронічний еритромієлоз, хронічний мегакаріоцитарний лейкоз, еозинофільний лейкоз.

6. Хронічні лімфоїдні лейкози: В-лімфоцитарний лейкоз, Т-лімфоцитарний лейкоз, ворсинчастоклітинний лейкоз.

7. Етапи прогресії хронічного лейкозу: хронічний етап, етап прискореного розвитку, етап кризу бластних клітин.

8. Етіологія лейкозу: роль хімічних канцерогенів, роль іонізуючої радіації, роль вірусної інфекції.

9. Механізми лейкозогенезу: точкові мутації, хромосомні аберації, вірусна трансдукція, інсерція, генна ампліфікація.

10. Порушення кровотворення при лейкозі: гематологічні відмінності між гострим і хронічним лейкозом, картина крові при гострому недиференційованому лейкозі, картина крові при гострому мієлобластному лейкозі, картина крові при хронічному лімфоцитарному лейкозі, картина крові при хронічному мієлоцитарному лейкозі.

11. Лейкозний клон.

12. Ускладнення лейкозу: анемія, тромбоцитопенія, геморагічний синдром, зниження резистентності до інфекційних агентів.

Тема 2 практичного заняття

1. Лейкоцитоз: абсолютний і відносний; нейтрофільоз, еозинофілія, базофілія, лімфоцитоз,

Моноцитоз; механізми виникнення лейкоцитозу.

2. Лейкопенія: абсолютна і відносна; нейтропенія, еозинопенія, лімфоцитопенія, моноцитопенія; агранулоцитоз, алейкія, панцитопенія; механізми виникнення лейкопеній.

3. Зрушення лейкоцитарної  формули: регенеративне зрушення, гіперрегенеративне  зрушення, дегенеративне зрушення, регенеративно-дегенеративне зрушення; ядерне зрушення вправо.

4. Лейкемоїдна реакція;.

2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач

Тестові завдання

Завдання 1	У хворого на лейкоз показники білої крові наступні: кількість лейкоцитів – 100×109/л, з них базофілів – 1 %, еозинофілів – 2 %, паличкоядерних нейтрофілів – 4 %, сегментоядерних нейтрофілів – 7 %, лімфобластів – 2 %, лімфоцитів – 80 %, моноцитів – 4 %. В крові багато зруйнованих лімфоцитів (тілець Гумпрехта). Ці показники характерні для А. Гострого мієлобластного лейкозу В. Хронічного мієлоцитарного лейкозу С. Хронічного лімфоцитарного лейкозу D. Гострого В-лімфобластного лейкозу  Е. Хронічного моноцитарного лейкозу
Завдання 2	Дослідження ургентного хворого показало наявність у нього нейтрофільного лейкоцитозу із зсувом лейкоцитарної формули вліво? У хворого найімовірніше А. Гнійне запалення  В. Туберкульоз  С. Алергічна реакція  D. Агранулоцитоз  Е. Аліментарний лейкоцитоз
Завдання 3	В клітинах крові і кісткового мозку хворої дитини виявлено філадельфійську хромосому, яка вказує на  А. Хронічний лімфоцитарний лейкоз В. Лімфому Беркітта  С. Гострий мієлобластний лейкоз D. Лімфогрануломатоз  Е. Хронічний мієлоцитарний лейкоз
Завдання 4	Який варіант ядерного зсуву лейкоцитарної формули вліво є найбільш  типовим  для  хронічного мієлолейкозу? А. Регенеративний В. Гіперрегенеративний С.  Регенеративно-дегенеративний  D. Дегенеративний  Е. Гіпорегенеративний
Завдання 5	Нейтрофільним лейкоцитозом супроводжується А. Мікседема Аскаридоз  С.  Крупозна пневмонія D. Хронічний гастрит  Е. Рак бронха
Завдання 6	У хворого з лейкозом така картина крові: лейкоцити – 94,4·109/л, паличкоядерні нейтрофіли – 1 %, сегментоядерні нейтрофіли – 16 %, лімфоцити – 15 %, недиференційовані  клітини – 68 %. Який вид лейкозу у пацієнта?  А. Гострий недиференційований  В. Гострий мегакаріобластний  С. Гострий мієлобластний  D. Гострий лімфобластний  Е. Гострий еритробластний
Завдання 7	У хворого діагностовано хронічний лімфоцитарний лейкоз.  Наявність яких клітин у крові є свідченням цієї патології?  А. Монобластів, промоноцитів  В. Мієлобластів, промієлоцитів С. Мегакаріобластів, промегакаріоцитів  D. Лімфобластів, пролімфоцитів Е. Еритробластів, нормоцитів
Завдання 8	У працівника сільського господарства весною, в період цвітіння трав виникло гостре респіраторне захворювання  з гіперемією слизових, свербінням очей, чханням. Який вид лейкоцитозу буде супроводжувати ці явища?  А. Нейтрофільоз В. Базофілія   С. Моноцитоз  D. Лімфоцитоз Е. Еозинофілія
Завдання 9	Яку назву має лейкоз, в основі якого лежить гіперплазія нейтрофільного ростка з дозріванням клітин до IV класу? А. Хронічний мієлоцитарний В. Гострий мієлобластний С. Хронічний лімфоцитарний D. Гострий еритробластний Е. Хронічний моноцитарний
Завдання 10	Якщо кількість лейкоцитів у крові не збільшена, то така форма лейкозу  називається А. Гіперлейкемічна В. Сублейкемічна С. Лейкемічна D. Алейкемічна Е. Лейкопенічна

Ситуаційні задачі

Задача 1. Проаналізуйте лейкограму:

 

 

 

1.     Вкажіть, які з наведених вище показників відхиляються від норми.

 2. Для якої форми лейкозу характерна ця лейкограма?

Задача 2. Проаналізуйте лейкограму:

 

1.     Які відхилення від норми є в цій лейкограмі?

2.     Як називається таке зрушення лейкоцитарної формули?

3.     Наведіть приклади патологічних процесів, для яких воно характерне.

Задача 3. Проаналізуйте лейкограму:

 

1. Які відхилення від норми є в цій лейкограмі?

2. Наведіть два приклади патологічних процесів, для яких воно характерне.

Задача 4. Проаналізуйте лейкограму:

 

 

 

1. Вкажіть, які з наведених вище показників відхиляються від норми.

2. Для якої форми лейкозу характерна ця лейкограма?

Задача 5.

Після атомного бомбардування Нагасакі серед японців, які залишилися живими, зросла захворюваність на лейкоз.

1. Який механізм лейкозогенної дії іонізуючих променів?

2. Чи збільшиться кількість лейкозів у потомства? 

3. Відповіді на тестові завдання і ситуаційні задачі

Тестові завдання

Завдання 1 –  С, завдання 2 –  А, завдання 3 –  Е, завдання 4 –  В, завдання 5 –  С, завдання 6 –  А, завдання 7 –  D, завдання 8 –  Е, завдання 9 –  В, завдання 10 – D.

Ситуаційні задачі

Задача 1.

1. Лейкоцитоз, збільшення лімфоцитів, поява лімфобластів, зменшення кількості сегментоядерних нейтрофілів.

2. Хронічний лімфоцитарний лейкоз.

Задача 2.

1. Лейкоцитоз, збільшення паличкоядерних нейтрофілів і метамієлоцитів.

2. Регенеративне зрушення вліво.

3. Крупозна пневмонія, гострий апендицит.

Задача 3.

1. Лейкоцитоз, еозинофілія.

2. Алергічні хвороби, паразитарні хвороби.

Задача 4.

1. Лейкоцитоз, поява мієлобластів, зменшення кількості сегментоядерних нейтрофілів і лімфоцитів.

2. Гострий мієлобластний лейкоз.

Задача 5.

1. Генні і хромосомні мутації в стовбурових клітинах кісткового мозку.

2. Ні.

4. Джерела інформації

Основні:

1. Патофізіологія / М.Н. Зайка, Ю.В.Биця, Г.М. Бутенка та ін.; за ред. М.Н. Зайка і Ю.В. Биця. – 2-ге вид., перероб і доп. – К.: Медицина, 2008. – С. 409-426.

2. Патологічна фізіологія: в запитаннях і відповідях. Навчальний посібник видання друге, доопрацьоване і доповнене. / В.О. Атаман. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – С. 264-280.

3.

http://moodle.tdmu.edu.ua/pluginfile.php/57844/mod_resource/content/1/%D0%97%D0%9C3_2_.%D0%9B%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D0%B7.%20%D0%9B%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B7%D0%B8.%20%D0%9B%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%97pdf.

4. Посібник до практичних занять з патологічної фізіології / За ред. професора Ю.В. Биця, професора Л.Я. Данилової. – К.: Здоров’я, 2001. – С. 218-234.

 

Додаткові:

1. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н.Зайка і Ю.В.Биця. – К.: Вища школа, 1995. – С. 383-395.

2. Шиффман Ф. Дж. Патофизиология крови. – М.: BINOM – СПб: Невский диалект, 2001. – 123-148, 335-342.

3. Науменко О.И., Смирнова И.А. Механизмы вирусного лейкозогенеза. – К.: Наукова думка, 1992. – 240 с.

4. Файфура В.В. Лейкози: етіологія і патогенез. – Тернопіль, 2002. – 16 с.

 

1.     Методика виконання практичної роботи

Тема 1 практичного заняття

Робота 1. Мікроскопічне дослідження мазків крові хворих на лейкоз

Мазки розглянути під імерсійним об’єктивом мікроскопа (збільшення 7х90).

Мазок 1. Гострий недиференційований лейкоз

Мазок 2. Гострий мієлобластний лейкоз

Мазок 3. Хронічний мієлоцитарний лейкоз

Мазок 4. Хронічний лімфоцитарний лейкоз

Оформити протокол. В протоколі замалювати клітини, характерні для кожного лейкозу, позначити і назвати їх.

Тема 2 практичного заняття

Робота 2. Підрахунок лейкоцитарної формули в мазках крові хворих на лейкоз

Мазки розглянути під імерсійним об’єктивом мікроскопа (збільшення 7х90). Для визначення лейкоцитарної формули необхідно підрахувати 100 лейкоцитів. Підрахунок зробити в чотирьох різних ділянках мазка, пересуваючи предметне скло так, щоб поля зору знаходилися на достатньому віддаленні один від одного. При цьому необхідно також звернути увагу на форму, розміри клітин, забарвлення, зернистість в протоплазмі, форму і забарвлення ядра. Результати підрахунку занести в таблицю. 

Мазок 1. Гострий недиференційований лейкоз (ГНЛ)

Мазок 2. Гострий мієлобластний лейкоз (ГМЛ)

Мазок 3. Хронічний мієлоцитарний лейкоз  (ХМЛ)

Мазок 4. Хронічний лімфоцитарний лейкоз (ХЛЛ)

Оформити протокол. При обговоренні результатів дослідження дати відповіді на контрольні питання:

1. Види зрушень лейкоцитарної формули.

2. Як зрушується лейкоцитарна формула при лейкозах?

6. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи

1. Визначення лейкозу

2. Класифікація лейкозів

3. Різниця між гострими і хронічними лейкозами за клітинним складом крові

4. Картина крові при гострому недиференційованому лейкозі

5. Картина крові при гострому мієлобластному лейкозі

6. Картина крові при хронічному  мієлоцитарному лейкозі

7. Картина крові при хронічному  лімфоцитарному лейкозі

8. Стадії розвитку хронічного лейкозу

9. Основні клінічні синдроми при лейкозах

7. Вихідний рівень знань та вмінь (завдання видаються окремо).

Студент повинен знати:

1.      Схему кровотворення

2.      Класифікацію лейкозу

3.      Картину крові при різних формах лейкозу

4.      Види лейкоцитозів і лейкопеній

5.      Причини виникнення лейкоцитозів і лейкопеній

6.      Відмінність між лейкозом та лейкемоїдною реакцією

Студент повинен вміти:

1.     Пояснити етіологію і патогенез лейкозу

2.     Диференціювати клітинні елементи крові і кісткового мозку при різних формах лейкозу

3.     Класифікувати лейкоз за гематологічною картиною

4.     Пояснити відмінності в клітинному складі крові при гострому і хронічному лейкозі

5.     Пояснити механізми розвитку анемії і геморагічного синдрому, а також зниження резистентності організму до інфекційних агентів у хворих на лейкоз

6.     Класифікувати лейкоцитози і лейкопенії

7.     Пояснити механізми виникнення лейкоцитозів і лейкопеній

 

Методичну вказівку склали проф. Ю.І.Бондаренко, доц. Н.Я. Потіха

 

 

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

29 серпня 2013 р., протокол № 2