МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 4 КУРСУ фармацевтичного факультету спеціальності „Фармація”

 

ЗАНЯТТЯ № 40 (практичне – 6 годин)

 

Тема: Кількісний експрес-аналіз екстемпоральних лікарських форм.

Мета: Ознайомитися з нормативними документами, які регламентують контроль якості лікарських засобів, виготовлених в умовах аптеки. Оволодіти методами та методиками кількісного експрес-аналізу лікарських речовин та екстемпоральних лікарських форм.

 

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

Поряд з офіцинальними методами аналізу лікарських засобів, які регламентуються Фармакопеєю і яким на підставі програми надається достатня кількість часу, особливого значення набуває засвоєння студентами методів аналізу лікарських засобів, що виготовляються в аптеках за рецептами та вимогами лікувально-профілактичних установ.

Необхідність внутрішньо аптечного контролю обумовлена високими вимогами до якості лікарських форм, що виготовляються в аптеках. Оскільки виготовлення ліків в аптеках проводиться за короткий проміжок часу, оцінку їх якості здійснюють експрес-методами. Основні вимоги до експрес-аналізу – це витрати мінімальної кількості лікарської форми, простота і швидкість виконання, достатня точність і можливість проведення аналізу без вилучення приготовлених ліків.

В теперішній час в аптеках широко використовуються різні методи і якісного і кількісного експрес-аналізу. Для цього використовують різні хімічні і фізико-хімічні методи.

При дослідженні багатокомпонентної суміші потрібно враховувати фізичні і хімічні властивості усіх інгредієнтів, які входять до її складу. Через це є два методологічних підходи до аналізу інгредієнтів багатокомпонентних лікарських сумішей:

1)     якщо лікарські речовини, які входять до складу суміші, мають подібні фізичні та хімічні властивості (кислотно-основні, окисло-відновні та ін.), потрібно розділити суміш на складові компоненти в нейтральному, кислому або лужному середовищі (класичний аналітичний метод);

2)     якщо лікарські речовини, які входять до складу суміші,  не мають подібних фізичних і хімічних властивостей, можливий їх аналіз без попереднього розділення суміші на складові компоненти.

Для розділення суміші на окремі компоненти використовують декілька принципових схем, які базуються на різних кислотно-основних властивостях речовин, а  також на різній розчинності їх у воді та органічних розчинниках.

Надається перевага аналізу суміші без розділення на складові інгредієнти, оскільки при цьому зменшуються витрати аналізованих речовин, зменшується, число операцій, час аналізу і витрати реагентів.

Кількісний експрес-аналіз може бути виконаний титриметричними (ацидиметрія, алкаліметрія, йодометрія, броматометрія, йодатометрія, аргентометрія, меркуриметрія, комплексонометрія, нітритометрія) або фізико-хімічними методами (рефрактометрія, спектрофотометрія в УФ- і видимій області).

Титриметричний експрес-аналіз відрізняється від макрометодів меншими витратами аналізованих лікарських форм (0,05–0,1 г порошку або 1–3 мл розчину). Це дозволяє аналізувати лікарську форму без вилучення, тобто контролювати якість тих ліків, які відпускаються хворому.

При кількісному аналізі потрібно не тільки вибрати найточніший і найзручніший метод, виходячи з індивідуальних властивостей аналізованої речовини, але й врахувати вид лікарської форми, встановити, чи не заважають супутні інгредієнти, врахувати реакцію середовища, наявність електролітів, речовин, які аналізуються аналогічно, і т. д. Тому особливе значення при аналізі сумішей має знання альтернативних варіантів визначення різними титриметричними методами, особливостей взаємодії індикаторів, титрованих розчинів тощо.

Для самостійного складання схеми кількісного аналізу, а також для забезпечення точності визначення і економії витрат реактивів провізору-аналітику потрібно вміти проводити попередні розрахунки маси (об’єму) лікарської форми, потрібні для аналізу, величини розведення, титру, коефіцієнтів перерахунку, теоретичного об’єму титранту, оцінювати результати аналізу і робити висновки.

Розглядаючи теоретичний матеріал, що стосується контролю якості лікарських засобів, виготовлених в умовах аптеки, методів та методик якісного і кількісного експрес-аналізу лікарських речовин та екстемпоральних лікарських форм, студенти набувають знань, які необхідні у подальшій професійній діяльності.

Виконуючи практичну частину, студенти набувають нові та удосконалюють набуті раніше практичні навички з аналізу якості лікарських речовин та екстемпоральних лікарських форм.

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

КІЛЬКІСНИЙ  ЕКСПРЕС-АНАЛІЗ

 

Пропис 1.  Натрію хлориду 0,2

                   Натрію гідрокарбонату

                   Натрію тетраборату по 0,4

                   Води очищеної до 40,0 мл.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ.

Натрію хлорид. Аргентометрія за методом Фаянса.

До 1,0 мл лікарської форми додають 3-4 краплі розчину бромфенолового синього і краплями кислоту ацетатну розведену Р – до тих пір, поки не перестануть виділятися бульбашки газу СО₂ і до появи зелено-жовтого забарвлення. Титрують 0,1 М розчином аргентум нітрату до  синьо-фіолетового забарвлення.

NaCl + AgNO₃ → NaNO₃ + AgCl↓

E_m = М. м.

1 мл 0,1 М розчину аргентум нітрату відповідає 0,005844 г NaCl.

 

Натрію тетраборат і натрію гідрокарбонат.

До 1,0 мл лікарської форми додають 3 мл свіжепрокип’яченої охолодженої води Р, 2-3 краплі метилового оранжевого і титрують  0,1 М розчином кислоти хлоридної до появи рожевого забарвлення.

NaHCO₃ + HCl = NaCl + CO₂↑ + H₂O;

Na₂B₄O₇ + 2 HCl + 5 H₂O = 4 H₃BO₃ + 2 NaCl

Відтитрований розчин нагрівають до кипіння (для видалення вуглекислоти), охолоджують, додають 2 мл нейтралізованого за фенолфталеїном гліцерину і титрують 0,1 М розчином натрій гідроксиду.

1 мл 0,1 М розчину натрій гідроксиду відповідає 0,009534 г Na₂B₄O₇∙10 H₂O

 

Вміст натрію гідрокарбонату визначають за формулою:

1 мл 0,1 М розчину кислоти хлоридної відповідає 0,0084004 г NaНСO₃.

 

Пропис 2.  Розчин цинку сульфату 0,25 % – 10,0 мл

                   Кислоти борної  0,2

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ.

Цинку сульфат.  Комплексонометрія, пряме титрування.

До 1,0 мл лікарської форми додають 5 мл амоніачного буферного розчину, 0,02 г індикаторної суміші кислотного темно-синього і титрують 0,01 М розчином натрій едетату до  синього кольору.

Zn²⁺ + H₂Ind → ZnInd + 2H⁺;

E_m = М. м.

Паралельно проводять „сліпу” пробу.

1 мл 0,01 М розчину натрій едетату відповідає 0,002876 г ZnSO₄.

 

Кислота борна. Алкаліметрія, пряме титрування.

До 0,5 мл лікарської форми додають 2 мл свіжепрокип’яченої охолодженої води Р, 8 крапель розчину калій гексаціаноферату (ІІ), 5-6 мл нейтралізованого за фенолфталеїном гліцерину і титрують 0,1 М розчином натрій гідроксиду до рожевого кольору.

3 ZnSO₄ + 2 K₄[Fe(CN)₆] = K₂Zn₃[Fe(CN)₆]₂↓ + 3 K₂SO₄

E_m = М. м.

1 мл 0,1 М розчину натрій гідроксиду відповідає 0,006183 г H₃BO₃.

 

Пропис 3.  Кислоти аскорбінової 0,1

Глюкози 0,5

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ.

Варіант 1.

Кислота аскорбінова. Йодометрія, пряме титрування.

Розчиняють 0,2 г порошку (точна наважка) в 5 мл води Р і титрують 0,05 М розчином  йоду до появи незникаючого жовтого кольору (розчин зберігають для подальшого визначення глюкози).

E_m = М. м./2

1 мл 0,05 М розчину йоду відповідає 0,008806 г кислоти аскорбінової.         

 

Глюкоза.  Йодометрія, зворотне титрування.

Відтитровану рідину кількісно переносять в мірну колбу ємкістю 25 мл, обмиваючи колбу для титрування водою Р. Об’єм доводять водою Р до мітки і перемішують. В колбу з притертим корком вносять 5 мл отриманого розчину, 10 мл 0,05 М розчину йоду, 10 крапель розчину натрій гідроксиду розведеного Р. Колбу закривають пробкою, перемішують і ставлять в темне місце. Через 5 хв додають 5 мл кислоти сульфатної розведеної Р і йод, що виділився, титрують 0,1 М розчином натрій тіосульфату до зникнення синього забарвлення (індикатор крохмаль).

I₂ + 2NaOH → NaI + NaIO + H₂O;

NaIO + NaI + H₂SO₄ → I₂ + Na₂SO₄ + H₂O;

I₂ + 2Na₂S₂O₃ → 2NaI + Na₂S₄O₆.

E_m = М. м./2

 

10 – об’єм 0,05 М розчину йоду, взятий в надлишку, мл;

V_Na2S2O3 – об’єм 0,1 М розчину натрій тіосульфату, витраченого на титрування надлишку розчину йоду, мл;

5/25∙V_І2 – об’єм 0,05 М розчину йоду, витраченого на титрування кислоти аскорбінової з урахуванням розведення, мл;

T _{І2/глюкоза} – титр 0,05 М йоду за глюкозою; 0,009909 г/мл;

25 – об’єм мірної колби, мл;

5 – об’єм аліквоти, мл;

0,6 – маса одного порошку за прописом, г;

0,2 – наважка порошку, г.

 

Пропис 4.  Кальцію  хлориду 3,0

                   Калію йодиду 2,0

                   Води дистильованої 100,0.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ.

Кальцію  хлорид. Комплексонометрія, пряме титрування

До 2,0 мл лікарської форми додають 5 мл амоніачного буферного розчину рН 10,0 Р і близько 0,05 г індикаторної суміші протравного чорного II Р і титрують 0,05 М розчином натрій едетату до переходу фіолетового забарвлення у синє.

Ca²⁺ + H₂Ind → CaInd + 2H⁺;

E_m = М. м.

1 мл 0,05 М розчину натрій едетату відповідає 0,01095 г СаСl₂·6H₂O.

Калію йодид.  Перманганатометрія, пряме титрування.

До 1,0 мл лікарської форми додають 5 мл розчину кислоти хлоридної 1:1 (готують з кислоти хлоридної Р) і титрують 0,02 М розчином калій перманганату до появи світло-бурого забарвлення розчину. Потім додають 1 мл розчину крохмалю розчинного і знову титрують краплями до переходу забарвлення в лимонно-жовте.

2 KMnO₄ + 5 KI + 16 HCl = 5 ICl + 7 KCl + 2 MnCl₂ + 8 H₂O

MnO₄^– + 8 H⁺ + 5ē  = Mn⁺² + 4 H₂O ‌‌ ‌ï ‌2

                I^– – 2ē  =  I⁺                          ï 5    

E_m = М. м./2

  1 мл 0,02 М розчину калій перманганату  відповідає 0,0083005 г KI.

 

Пропис 5.  Натрію  хлориду

                   Натрію  броміду 3,0

                   Води очищеної до  100,0 мл.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ.

Натрію хлорид. Аргентометрія за методом Фольгарда (після окислення бромід-іону і видалення брому).

До 1,0 мл лікарської форми додають 3-5 мл води Р, по 3 мл кислоти сульфатної розведеної Р і ацетону Р, краплями 5 % розчин калій перманганату до стійкого протягом 10 хв рожевого забарвлення:

10NaBr + 2KMnO₄ + 8H₂SO₄  ® 5Br₂ + 5Na₂SO₄ + K₂SO₄ + 2MnSO₄ + 8H₂O;

MnO₄^– + 8 H⁺ + 5ē  = Mn⁺² + 4 H₂O ‌ï ‌2

                 2Br^– – 2ē  =  Br₂                  ï 5  

СH₃–CO–CH₃ + 5Br₂  →  СBr₃–CO–CHBr₂ + 5HBr.

 Через 10 хв надлишок калій перманганату видаляють, обережно додаючи краплями 3 % розчин гідроген пероксиду:

2KMnO₄ + 5Н₂О₂ + 3H₂SO₄ ® 2MnSO₄ + 5O₂↑ + K₂SO₄ + 8Н₂О.

MnO₄^– + 8 H⁺ + 5ē  = Mn⁺² + 4 H₂O ‌ï ‌2

                        H₂O₂ – 2ē  = O₂ + 2H⁺          ï 5        

До знебарвленого розчину додають 10 мл 0,1 М розчину аргентум нітрату, 1 мл розчинуферум(III) амоній сульфату Р2 і титрують  0,1 М розчином амоній тіоціанату до оранжево-червоного забарвлення розчину над осадом:

AgNO₃ + NaCl → AgCl↓ + NaNO₃;

NH₄CNS + AgNO₃ → AgCNS↓ + NH₄NO₃;

3NH₄CNS + NH₄Fe(SO₄)₂ → Fe(CNS)₃ + 2(NH₄)₂SO₄.

E_m = М. м.

1 мл 0,1 М розчину аргентум нітрату відповідає 0,005844 г NaCl.

 

Натрію бромід.

Аргентометрія за методом Мора (титрується сума галогенідів).

До 1,0 мл лікарської форми додають 5-7 крапель розчину калій хромату Р) і титрують 0,1 М розчином аргентум нітрату до оранжево-жовтого забарвлення:

NaCl + AgNO₃ → AgCl↓ + NaNO₃;

NaBr + AgNO₃ → AgBr↓ + NaNO₃;

2AgNO₃ + K₂CrO₄ → Ag₂CrO₄↓ + 2KNO₃.

E_m = М. м.

1 мл 0,1 М розчину аргентум нітрату відповідає 0,01029 г NaBr.

 

Пропис 6.  Кальцію  хлориду 5,0

                   Калію йодиду 2,0

Калію броміду 3,0

                   Води дистильованої 100,0.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ.

Кальцію  хлорид. Комплексонометрія, пряме титрування

До 2,0 мл лікарської форми додають 5 мл амоніачного буферного розчину рН 10,0 Р і близько 0,05 г індикаторної суміші протравного чорного II Р і титрують 0,05 М розчином натрій едетату до переходу фіолетового забарвлення у синє.

Ca²⁺ + H₂Ind → CaInd + 2H⁺;

E_m = М. м.

1 мл 0,05 М розчину натрій едетату відповідає 0,01095 г СаСl₂·6H₂O.

 

Калію йодид. Йодометрія, титрування за замісником.

До 1,0 мл лікарської форми додають 5-6 крапель кислоти сульфатної розведеної Р, 0,04 г сечовини і повільно краплями при частому струшуванні 2 мл 0,1 М розчину натрій нітриту і залишають на 5-10 хв в темному місці в закритій колбі.

2 KI + 2 NaNO₂ + 2 H₂SO₄ ® Na₂SO₄ + K₂SO₄ + I₂ + 2 H₂O + 2 NO;

2 NaNO₂ + H₂N–CO–NH₂ + H₂SO₄  ® Na₂SO₄ + 2 N₂ + CO₂ + 3 H₂O.

Потім додають 0,1 г калій йодиду для розчинення йоду, що виділився, і титрують 0,1 М розчином натрій тіосульфату до знебарвлення (індикатор – розчин крохмалю Р):

I₂ + 2Na₂S₂O₃ ® 2NaI + Na₂S₄O₆.

E_m = М. м./2

  1 мл 0,1 М розчину натрій тіосульфату відповідає 0,01660 г KI.

 

Калію бромід

Аргентометрія за методом Фаянса (титрується сума галогенідів).

До 1,0 мл лікарської форми додають 3-4 краплі розчину бромфенолового синього і краплями кислоту ацетатну розведену Р до появи зелено-жовтого забарвлення. Титрують 0,1 М розчином аргентум нітрату до синьо-фіолетового забарвлення.

СaCl₂ + AgNO₃ → NaNO₃ + AgCl↓

KI + AgNO₃ → KNO₃ + AgI↓

KBr + AgNO₃ → KNO₃ + AgBr↓

E_m = М. м.

1 мл 0,1 М розчину аргентум нітрату відповідає 0,0119 г KBr.

 

XКBr, г	=	(VAgNO3 • KAgNO3 – VNa2S2O3 • KNa2S2O3 – 1/2V KNa-едетат • KNa-едетат) • TAgNO3/КBr  • 100
		1,0

 

ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

1.     Державний контроль якості лікарських засобів.

2.     Нормативна документація, яка регламентує якість лікарських форм, виготовлених в аптеці (накази МОЗ України від 15.12.2004 р. № 626, від 19.07.2005 р. № 361).

3.     Види внутрішньоаптечного контролю. Хімічний контроль.

4.     Експрес-аналіз в умовах аптеки та вимоги до нього.

5.     Теоретичні основи кількісного експрес-аналізу.

6.     Особливості розрахунків в кількісному експрес-аналізі. Хімізм реакцій.

7.     Фізико-хімічні методи аналізу, які використовуються в експрес-аналізі лікарських засобів.

8.     Будова, хімічна і латинська назви, синоніми інгредієнтів екстемпоральних лікарських форм.

9.     Умови проведення кількісного визначення (кислотно-основного, аргентометричного, меркуриметричного, комплексонометричного, нітритометричного, йодометричного титрувань) екстемпоральних лікарських форм.

10. Методи розділення лікарських речовин у сумішах, які використовуються в експрес-аналізі.

11. Застосування, умови зберігання, терміни зберігання екстемпоральних лікарських форм в аптеці.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

Проводиться семінарське обговорення теоретичних питань зазначених у програмі самопідготовки студентів.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ТА СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. На аналіз поступила лікарська форма складу: натрію хлориду 0,2; натрію гідрокарбонату і натрію тетраборату по 0,4; води очищеної до 40,0 мл. Суму натрію гідрокарбонату і натрію тетраборату кількісно визначають методом:

A.   Аргентометрії за Фольгардом

B.    Алкаліметрії

C.   Аргентометрія за Мора

D.   Ацидиметрії

E.    Аргентометрії за Фаянсом

2. Провізор-аналітик проводить аналіз лікарської форми складу: кальцію хлориду 3,0; калію йодиду 2,0; води дистильованої 100 мл. Чому дорівнює молярна маса еквівалента калію йодиду при кількісному визначенні його методом перманганатометрії, пряме титрування?

A.   1/4 М. м.

B.    2 М. м.

C.   М. м.

D.   1/2 М. м.

E.    1/5 М. м.

3. Вкажіть загальний метод кількісного визначення інгредієнтів суміші:

Левоміцетину 2,0

Новокаїну 1,0

Етанолу 70 % до 100,0

A.   Комплексонометрія

B.    Нітритометрія

C.   Ацидиметрія

D.   Алкаліметрія

E.    Йодометрія

4. Провізор-аналітик проводить кількісний експрес-аналіз лікарської форми: Розчину протарголу 2 % – 10 мл. Масову частку аргентуму нітрату в даній лікарській формі буде встановлено методом:

A.   Аргентометрії за Мора

B.    Аргентометрії за Фольгарда

C.   Комплексонометрії

D.   Тіоціанатометрії

E.    Меркуриметрії

 

1. На аналіз отримано мікстуру складу:

Розчину глюкози 5 % – 200,0

Натрію броміду 4,0

На аналіз експрес-методом взято 1,00 мл мікстури і натрію бромід (М = 102,9 г/моль) титрували за методом Фаянса. Витрачено 1,97 мл 0,1 моль/л розчину AgNO₃ (К_п=1,0008). Обчислити вміст натрію броміду (г) в мікстурі.

2. На аналіз отримано порошки складу:

Кислоти аскорбінової 0,1 г

Кальцію глюконат 0,25 г.

На титрування кальцію глюконату (М = 448,82 г/моль) в наважці порошку масою 0,0500 г експрес-методом було витрачено 1,58 мл 0,05 моль/л розчину  натрій едетату (К_п = 0,9992). Обчислити вміст кальцію глюконат в одному порошку.

3. На аналіз отримано очні краплі складу:

Розчину атропіну сульфату 1 % 10 мл

Натрію хлориду 0,089

Обчислити масову частку атропіну сульфату (М = 694,8 г/моль), якщо на титрування 1 мл лікарської форми витрачено 0,65 мл 0,05 моль/л розчину NaOH (К_п = 1,0010).

4. На аналіз отримано порошки складу:

Папаверину гідрохлориду 0,05

Цукру 0,2

Обчислити, який об’єм 0,02 моль/л розчину NaOH (К_п = 0,9852) буде витрачено на титрування папаверину гідрохлориду (М = 375,86 г/моль) в 0,05 г порошку.

 

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Студент повинен знати:

1.     Нормативні документи, які регламентують якість лікарських засобів аптечного виробництва і організацію внутрішньоаптечного контролю їх якості.

2.     Теоретичні основи методів кількісного експрес-аналізу неорганічних і органічних лікарських засобів, екстемпоральних лікарських форм.

3.     Основні технічні прийоми, які використовуються при виконанні кількісного визначення лікарських засобів в індивідуальному вигляді і в їх лікарських формах методом експрес-аналізу.

4.     Основні вимоги, які ставляться до кількісного експрес-аналізу.

5.     Методи кількісного визначення лікарських засобів у прописах, наведених в даних методичних вказівках.

Студент повинен вміти:

1.     Пояснювати хімічні процеси, що протікають при встановленні кількісного вмісту лікарських засобів у прописах, наведених в даних методичних вказівках.

2.     Обчислювати вміст лікарських засобів в прописах у відсотках та грамах при кількісному визначенні експрес-методами.

3.     Після проведення кількісного експрес-аналізу робити висновок про відповідність якості екстемпоральних лікарських засобів вимогам діючої МКЯ.

 

ВІРНІ ВІДПОВІДІ НА ТЕСТИ І СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Тести: 1. D;  2. D;  3. В; 4. D.

Задачі: 1). 4,06 г;  2). 0,248 г;  3). 1,13 %; 4). 1,35 мл.

 

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

А – Основні:

1.     Безуглий П.О., Гриценко І.С., Українець І.В. та ін. Фармацевтична хімія. /За заг. ред. П.О. Безуглого. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2006.– 552 с.

2.     Государственная фармакопея СССР Х издания. //М.: „Медицина”. – 1968. – 1071 с.

3.     Державна фармакопея України (I видання). //Харків, 2001 р. – 556 с.

4.     Державна Фармакопея України /Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Харків: РІРЕГ, 2001. – Доповнення 1. – 2004. – 520 с.

5.     Державна Фармакопея України /Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. –– Доповнення 2. – Харків: Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”, 2008. – 620 с.

6.     Державна Фармакопея України /Державне підприємство „Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів”. — 1-е вид. — Доповнення 3. — Харків: Державне підприємство „Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів”, 2009. – 280 с.

7.     Державна Фармакопея України /Державне підприємство „Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів”. – 1-е вид. – Доповнення 4. – Харків: Державне підприємство „Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів”, 2011. – 540 с.

8.     Машковский М.Д. Лекарственные средства. – Х.: Торсинг, 1997. – Т. І, 560 с.; Т. ІІ, 592 с.

9.     Туркевич М., Владзімірська О., Лесик Р. Фармацевтична хімія (стероїдні гормони, їх синтетичні замінники і гетероциклічні сполуки як лікарські засоби). – Вінниця: НОВА КНИГА, 2003. – 464 с.

10. Постанова КМУ від 26.04.2003 р. № 610 „ Про затвердження порядку відбору зразків лікарських засобів для державного контролю їх якості”.

11. Наказ МОЗ України від 17.10.2012 р. № 812 „ Про затвердження правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках”.

12. Матеріали лекцій.

13. www.tdmu.edu.te.ua

В – Додаткові:

1.     Беликов В.Г. Фармацевтическая химия. В 2 ч.: Ч. 1. Общая фармацевтическая химия; Ч. 2. Специальная фармацевтическая химия: Учебн. Пособие / 4-е изд., перераб. и доп. – М.: МЕДпресс-информ, 2007. – 624 с.

2.     Фармацевтическая химия: Учебн. пособие. /Под ред. А.П. Арзамасцева. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004. – 640 c.

3.     Харкевич Д.А. Фармакология: Учебник. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. – 664 с.

 

 

Методичну вказівку склали: доц. Коробко Д.Б., доц. Поляк О.Б.

 

Обговорено та затверджено на засіданні кафедри

07 червня 2012 р.   протокол № 17.