Home » Методична вказівка

Методична вказівка

11 Червня, 2024

Методична вказівка

до практичних занять для студентів фармацевтичного факультету

Модуль 1. Загальна патологія

Змістовий модуль 2. Типові патологічні процеси

Заняття № 3 (практичне – 6 год)

Тема 1. Гарячка

Тема 2. Патофізіологія тканинного росту. Експериментальне вивчення пухлин

Мета: Вміти оцінити основні причини та механізм розвитку гарячкової реакції, її значення в патології. Вміти аналізувати основні закономірності і біологічні особливості пухлинного росту

Професійна орієнтація студентів

У всіх лікувальних закладах в обов’язковому порядку проводиться термометрія хворих. В історії хвороби є температурний лист, де записують ранкову і вечірню температуру, ведуть графік її змін. За характером кривої визначають тип гарячки. Це має діагностичне значення, оскільки багато інфекційних захворювань супроводжується характерною температурною кривою. Гарячка має переважно захисне значення. Проте в осіб з важкими порушеннями діяльності серцево-судинної, нервової та інших систем, а також у дітей значне підвищення температури (понад 39 °С ) може бути небезпечним. Лікар повинен вміти оцінювати значення гарячки у хворого і відповідно планувати лікувальну тактику.

Злоякісні пухлини різної локалізації – одна з головних причин смертності. Вони скорочують середню тривалість життя населення на 2 роки, а середню тривалість життя хворих – на 18 років. Показники смертності від раку у світовому масштабі не тільки не знижуються, але навіть підвищуються в середньому на 1 % за рік. Дуже важлива чітко організована первинна профілактика злоякісних пухлин. Вона базується на фундаментальних знаннях про хімічні, фізичні і біологічні фактори канцерогенезу і суть пухлинного росту. Для ранньої діагностики і лікування пухлин необхідне розуміння їх біологічних особливостей. Широка класифікація злоякісних пухлин, рекомендована ВООЗ, містить більше 100 найменувань. В одному й тому ж органі можуть розвиватися пухлини різної морфологічної характеристики.

Навколо причин пухлинного росту, патогенезу і методів лікування (медикаментозного, імунологічного, променевого) йдуть наукові дискусії. До вирішення проблеми злоякісних пухлин прикута увага не тільки медиків, але й широкого кола представників інших професій.

1.Програма самопідготовки студентів до заняття

Тема 1 практичного заняття

1. Загальні дані про гарячку: визначення поняття, види гарячок, етіологія інфекційної та неінфекційної гарячки, поняття про екзогенні та ендогенні пірогени (інтерлейкін 1)

2. Патогенез гарячки: дія екзо- та ендопірогенів, роль центру терморегуляції в патогенезі гарячки, механізм підвищення температури, значення ендокринних залоз

3. Динаміка гарячки: стадії гарячки (підвищення температури, високого стояння, зниження температури), типи пемпературних кривих

4. Зміни функції органів і систем при гарячці: порушення обміну речовин, зміни серцево-судинної, нервової, травної, дихальної та видільної систем

5. Позитивна роль гарячки: активація антитілоутворення, фагоцитозу, пригнічення життєдіяльності мікробів, підвищення чутливості мікробів до дії лікарських засобів, підвищення продукції інтерферону, активація гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи

Тема 2 практичного заняття

1. Особливості пухлинного росту: визначення поняття “пухлина”; морфологічна, біохімічна, фізико-хімічна, функціональна і імунологічна анаплазія пухлинних клітин; потенційна безмежність пухлинного росту, нерегульованість росту пухлин, взаємовідносини між пухлиною і організмом, властивості доброякісних і злоякісних пухлин

2. Методи відтворення пухлин в експерименті: трансплантація (умови трансплантації, фактори, які впливають на ріст трансплантованих пухлин, трансплантаційні штами), експлантація (експлантаційні штами), індукція пухлин (основні групи хімічних канцерогенів, індукція пухлин за допомогою фізичних факторів, роль вірусів у виникненні пухлин)

3. Сучасні погляди на етіологію і патогенез пухлини: хімічний, фізичний, біологічний канцерогенез, концепція онкогена, стадійність канцерогенезу, прогресія пухлин, метастазування

4. Методи первинної профілактики пухлин: охорона навколишнього середовища від забруднення канцерогенними речовинами, зміцнення імунітету як один з напрямків у профілактиці і лікуванні пухлин, боротьба з хронічними запальними процесами, раннє виявлення і лікування передракових станів

Зразки тестових завдань та ситуаційних задач

Завдання 1	Виведення надмірної кількості тепла в третій стадії гарячки зумовлено розширенням судин
	А. Кишечника В. Шлунка С. Нирок D. Легень Е. Шкіри
Завдання 2	Для зниження температури хворий вживав аспірин. На яку ланку патогенезу гарячки діє цей препарат?
	А. Блокує утворення простагландинів Е₁, Е₂ В. Блокує дію екзогенного пірогену С. Блокує утворення інтерлейкіну 1 D. Безпосередньо діє на “установчу точку” E. Посилює тепловіддачу
Завдання 3	Що з перерахованих механізмів викликає підвищення температури тіла при гарячці?
	А. Збільшення теплопродукції без змін тепловіддачі В. Зменшення тепловіддачі С. Збільшення теплопродукції D. Зменшення тепловіддачі без змін теплопродукції E. Зменшення тепловіддачі та збільшення теплопродукції
Завдання 4	Головним фактором, який зумовлює метастазування пухлинних клітин є
	А. Нерегульований ріст В. Зниження контактного гальмування С. Автономність росту D. Втрата верхнього “ліміту” Хейфліка E. Дистрофічна проліферація
Завдання 5	Яка з наведених ознак пухлинних клітин визначає їх найбільшу злоякісність?
	А. “Пастка” для амінокислот В. Активація гліколізу С. Відсутність диференціювання D. Автономність росту Е. Зменшення цитоскелету
Завдання 6	Відомо, що фізичним факторам зовнішнього середовища належить важлива роль у виникненні пухлин. Найсильнішу канцерогенну дію має
	А. Ультрафіолетове опромінювання В. Іонізуюча радіація С. Теплова енергія D. Ультразвук Е. Механічне подразнення

Ситуаційні задачі.

Задача 1. Хворий відчув головний біль, нездужання. Потім температура тіла підвищилася до 37,6°С. Ввечері хворий відчув сильний жар. Температура досягла 40,2°С. Лікар діагностував грип.

1. Поясніть причину гарячки.

2. Прослідкуйте реакцію розвитку гарячки по стадіях.

3. Поясніть механізм підвищення температури.

4. Чим пояснюється остуда?

5. Чи вважаєте ви, що температуру тіла хворого необхідно знизити?

Задача 2. Хвора 54 років звернулася в поліклініку обласного онкологічного диспансера з приводу пухлиноподібного утвору лівої молочної залози. При огляді знайдено пухлину щільної консистенції, горбкувату, безболісну, зрощену з навколишніми тканинами. Аксилярні лімфатичні вузли збільшені. На підставі клінічних і гістологічних досліджень встановлено діагноз: Рак молочної залози. Хворій зробили оперативне видалення залози, регіонарних лімфовузлів, яєчників. Розпочата променева терапія.

1. Чому лікар прийшов до висновку, що це злоякісна пухлина?

2. Чому у хворої були збільшені аксилярні лімфатичні вузли? З якою метою їх видалили?

3. Чому хворій видалили яєчники?

4. В чому полягає доцільність застосування променевої терапії?

3. Відповіді на тестові завдання і ситуаційні задачі

Завдання 1 – Е, завдання 2 – А, завдання 3 – Е, завдання 4 – В, завдання 5 – С, завдання 6 – В.

Задача 1.

1. Причиною гарячки є ендогенний інтерлейкін 1, який утворився в процесі фагоцитування вірусів макрофагами.

2. Стадія підвищення температури – остуда, температура 37,6 °С; стадія високого стояння температури – жар, температура 40,2 °С.

3. Інтерлейкін 1 знизив чутливість нейронів центру терморегуляції (“термостата”) до теплових сигналів, внаслідок чого установча точка регуляції тепла перемістилася на більш високий рівень.

4. В результаті спазму судин шкіри виникла ішемія. Збудження терморецепторів передалося в кору головного мозку, де формується відчуття холоду. Еферентна імпульсація на рухові нейрони веде до появи м’язового тремтіння.

5. Оскільки температура перевищила 39 °С, її потрібно понизити.

Задача 2.

1. Про злоякісну природу пухлини свідчать такі її ознаки: щільна, горбкувата, зрощена з навколишніми тканинами.

2. Лімфатичні вузли збільшені в результаті метастазів. Їх видалили як нові вогнища росту пухлини.

3. Яєчники видалили тому, що рак молочної залози – гормонально залежна пухлина. Естрогени стимулюють її ріст.

4. Променева терапія проводиться з метою попередження рецидивів і вторинних вогнищ росту пухлини (метастазів).

4. Джерела інформації:

Основні:

1. Патологічна фізіологія: Підручник / За ред. М.Н. Зайка і Ю.В. Биця. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – С. 256–301.

2. Патофізіологія: в 2 т. Т 1. Загальна патологія : підручник для студ. вищ. навч. заклад. / О.В. Атаман. – Вінниця : Нова книга, 2012. – С. 337–398.

3. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/patolog_phis/classes_stud/

4. http://moodle.tdmu.edu.ua/my/

Додаткові:

1. Патологічна фізіологія: Підручник / За ред. М.Н.Зайка і Ю.В.Биця. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.

2. Атаман О. В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. – Навчальний посібник. – Вінниця : Нова Книга, 2007. – С. 130–156.

3. Посібник до практичних занять з патологічної фізіології / за ред. Ю.В.Биця і Л.Я.Данилової. – К.: Здоров’я, 2001. – 400 с.

5. Методика виконання практичної роботи

Тема № 1 практичного заняття.

Робота 1. Дослід: Експериментальна гарячка у кролика (за матеріалами навчальної карти).

Карта складена за результатами експерименту. В крайову вену вуха кролика був введений пірогенал з розрахунку 0,5 мкг/кг маси. Кожні 15 хв вимірювали температуру тіла в прямій кишці і на шкірі вуха, а також підраховували частоту дихання.

Оформити протокол за схемою, аналізуючи динаміку показників в процесі розвитку гарячки у тварини. При обговоренні отриманих результатів слід відповісти на наступні запитання:

1. Які стадії гарячки виникли у тварини?

2. Поясніть механізм і значення змін температури шкіри.

3. Чим зумовлені зміни частоти дихання?

4. Які відділи нервової системи беруть участь в терморегуляції?

5. Які клітини є основними джерелами інтерлейкіну 1?

Робота 2. Диференціація температурних кривих

Оцінити температурні криві.

Довідковий матеріал додається.

Назвіть особливості температурної кривої (ЕТАЛОН ВІДПОВІДІ)

1. Гарячка постійного (сталого) типу: різниця між ранковою і вечірньою температурою тіла коливається в межах 0,5-1,0 ºС.

2. Гарячка послаблюючого (ремітуючого) типу: різниця між ранковою і вечірньою температурою тіла коливається в межах 1,0-2,0 ºС, вранці температура тіла падає нижче 38 ºС, але не знижується до нормального рівня.

3. Гарячка переміжного (інтермітуючого) типу: спостерігається періодичне, приблизно через рівні проміжки часу (від 1 до 3 діб) різке підвищення температури тіла (частіше у другій половині дня, іноді вночі) на декілька годин з наступним її зниженням до нормального рівня.

4. Гарячка виснажуюча, гектичного типу: тривала гарячка з добовими коливаннями температури 4,0-5,0 ºС, з підвищенням температури тіла до 40,0-41,0 ºС ввечері та вночі і ранковим її падінням до субфебрильних та нормальних величин.

5. Гарячка зворотного (інвертованого) типу: максимум температури спостерігається вранці, увечері вона падає до нормальних або субфебрильних величин.

6. Гарячка поворотного типу: спостерігається чергування кількаденних гарячкових періодів з безгарячковими (періоди апірексії).

7. Гарячка хвилеподібного (ундулюючого) типу: спостерігається поступове підвищення температури тіла протягом певного терміну з наступним її літичним падінням та більш-менш тривалим безгарячковим періодом.

8. Гарячка нерегулярного (атипового) типу: спостерігається непевна тривалість з неправильними та різноманітними добовими коливаннями температури тіла у вигляді постійної, послаблюючої, переміжної, зворотної та інших гарячок та їх поєднань.

2. Назвіть тип температурної кривої українською та латинською мовами (ЕТАЛОН ВІДПОВІДІ)

1. Гарячка постійного (сталого) типу: febris continua

2. Гарячка послаблюючого (ремітуючого) типу: febris remittens

3. Гарячка переміжного (інтермітуючого) типу: febris intermittens

4. Гарячка виснажуюча, гектичного типу: febris hectica

5. Гарячка зворотного (інвертованого) типу: febris inversa

6. Гарячка поворотного типу: febris recurrens

7. Гарячка хвилеподібного (ундулюючого) типу: febris undulans

8. Гарячка нерегулярного (атипового) типу: febris irregularis, febris atipica

3. Для якого захворювання характерний даний тип температурної кривої (ЕТАЛОН ВІДПОВІДІ)

1. Гарячка постійного (сталого) типу (febris continua): крупозна пневмонія, ревматизм.

2. Гарячка послаблюючого (ремітуючого) типу (febris remittens): гнійничкові захворювання, вогнищева пневмонія.

3. Гарячка переміжного (інтермітуючого) типу (febris intermittens): малярія.

4. Гарячка виснажуюча, гектичного типу (febris hectica): сепсис, активний туберкульоз легень з розпадом легеневої тканини.

5. Гарячка зворотного (інвертованого) типу (febris inversa): сепсис, важкі форми туберкульозу легень.

6. Гарячка поворотного типу (febris recurrens): поворотний тиф.

7. Гарячка хвилеподібного (ундулюючого) типу (febris undulans): лімфогранулематоз, бруцельоз.

8. Гарячка нерегулярного (атипового) типу (febris irregularis, febris atipica): хронічний бронхіт, холецистит.

При обговоренні отриманих результатів слід відповісти на наступні запитання:

1. Назвіть особливості температурної кривої

2. Назвіть тип температурної кривої українською та латинською мовами

3. Для якого захворювання характерний даний тип температурної кривої?

Оформити протокол.

Тема № 2 практичного заняття

Робота 3. Знайомство з трансплантаційними пухлинними штамами.

Розглянути макропрепарати трансплантаційних пухлинних штамів.

1. Асцитна карцинома Ерліха у мишей. Вихідна пухлина – спонтанний рак молочної залози. Штам існує з 1905 року. Процент позитивних перещеплень – 100. Латентний період – 4-6 днів. Тривалість життя тварини з пухлиною – 7-16 днів. При інтраперитонеальному перещепленні пухлини утворюється асцит. Для цього вводять в черевну порожнину 0,2 мл асцитної рідини, яка містить багато пухлинних клітин. При підшкірному введенні цієї рідини утворюється пухлина.

2. Саркома Крокера у мишей. Вихідна пухлина – саркома, яка одержана в результаті малігнізації пересадженої карциноми молочної залози (1914 рік). Гістологічний тип пухлини – поліморфноклітинна саркома. Процент позитивних перещеплень – 100. Тривалість життя – 30 днів.

3. Саркома М-1 у щурів. Вихідна пухлина – саркома, яка одержана у щура за допомогою канцерогенної речовини 3,4-бензпірену в лабораторії Шабада (1943 рік). Гістологічний тип пухлини – поліморфноклітинна саркома. Процент позитивних перещеплень – 98-100. Латентний період – 6-7 днів. Тривалість життя – 25-35 днів.

4. Карцинома Брауна-Пірс у кроликів. Вихідна пухлина – спонтанна пухлина у кролика, якому ввели сифілітичний матеріал у мошонку (1916 рік). Через 4 роки на місці запалення шкіри мошонки з’явилася пухлина. Гістологічний тип – епітеліальна багатоклітинна мозковидна безструктурна пухлина. Процент позитивних перещеплень – 90-95. Пухлина характеризується інтенсивним ростом і схильністю до центрального некрозу. Дуже швидко метастазує. Первинна пухлина іноді розсмоктується, але тварина гине від метастазів у внутрішні органи.

Оформити протокол роботи за схемою, описавши виявлені зміни. При обговоренні результатів практичної роботи навести підтвердження основних властивостей пухлинного росту (безмежності, неконтрольованості, атипізму) та вказати метод експериментального вивчення пухлини, застосований в кожному конкретному випадку.

6. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи

1. Етіологія інфекційної та неінфекційної гарячки, поняття про екзогенні та ендогенні пірогени

2. Патогенез гарячки: роль центру терморегуляції в патогенезі гарячки, механізм підвищення температури. Зміни процесів теплопродукції та тепловіддачі у різних стадіях гарячки

3. Порушення функції органів і систем при гарячці

4. Позитивна роль гарячки для перебігу захворювання, патогенетичне обгрунтування піротерапії

5. Основні прояви пухлинного росту: потенційна безмежність та нерегульованість росту пухлин, атипізм (морфологічний, біохімічний, фізико-хімічний, імунологічний і функціональний)

6. Вплив пухлини на організм, властивості доброякісних і злоякісних пухлин

7. Методи експериментального вивчення пухлин: трансплантація, експлантація, індукція

8. Сучасні погляди на етіологію і патогенез пухлини. Концепція онкогенна. Стадії канцерогенезу, прогресія пухлин, поняття про метастазування

7. Вихідний рівень знань та вмінь (завдання видаються окремо).

8. Студент повинен знати:

1. Визначення поняття “гарячка”

2. Види гарячок за етіологією і рівнем підйому температури

3. Властивості екзогенного і ендогенного пірогенів

4. Стадії гарячки

5. Механізм підвищення температури

6. Типи температурних кривих та захворювання, для яких вони характерні

7. Порушення обміну речовин при гарячці