Методична вказівка

Методична вказівка для студентів ІІІ курсу

медичного факультету

 

ЗАНЯТТЯ № 18 (практичне 6 годин)

 

Тема 1. Спірохети. Мікробіологічна діагностика спірохетозів.

Тема 2. Рикетсії, хламідії, мікоплазми. Мікробіологічна діагностика рікетсіозів, хламідіозів, мікоплазмозів.

 

Мета: Навчитись характеризувати основні властивості збудників, особливості патогенезу, клінічного перебігу сифілісу, поворотного тифу, лептоспірозу, визначати метод лабораторної діагностики кожного з цих захворювань. Обгрунтовувати методи профілактики. Знати медикаментозні препарати для лікування спірохетозів

Оволодiти серологiчними методами дiагностики висипного тифу. Oзнайомитися з бiологiчними препаратами, якi використовуються для дiагностики та специфiчної профiлактики висипного тифу, Ку-гарячки, орнiтозу.

Професійна орієнтація студентів: Сифіліс, поворотні тифи (бореліози), лептоспіроз, рикектсіози, мікоплазмози та хдамідіози досить поширені захворювання. Профілактика і лікування цих захворювань є дуже актуальною для медицини.

 

Виконання практичної роботи:    9.00-12.00

Тема 1. Рікетсії, хламідії, мікоплазми. Мікробіологічна діагностика рікетсіозів, хламідіозів, мікоплазмозів.

Робота 1. Вивчити музейнi препарати рикетсiй.

Робота 2. Поставити реакцiю аглютинацiї з рикетсiями Провачека.

Робота 3. Поставити РНГА для дiагностики висипного тифу.

Робота 4. Провести облiк демонстрацiйної РЗК для дiагностики Ку-гарячки.

Робота 5. Ознайомитись з дiагностичними i профiлактичними препаратами що використовуються при рикетсiозах.

Робота 6. Ознайомитись    з   демонстрацiйними   препаратами,   слайдами рикетсiй, хламiдiй, мiкоплазм.

Робота 7. Зробити  облiк реакцiї Вассермана при лабораторнiй дiагностицi сифiлiсу.

Робота 8. Зробити облiк реакцiї аглютинацiї при лабораторнiй дiагностицi лептоспiрозу

 

Тема 2. Спірохети. Мікробіологічна діагностика спірохетозів.

Робота 1. Вивчити морфологiю збудникiв сифiлiсу, лептоспір і борел в демонстрацiйних препаратах, забарвлених за методами Романовського-Гiмзе та Бурi.

Робота 2. Вивчити морфологiю i рух трепонем і лептоспір при спостереженнi в темному полi зору.

Робота 3. Поставити реакцiю Вассермана для серологiчної дiагностики сифiлiсу (табл. 1).

 

Таблиця 1. Схема постановки реакцiї Вассермана.

 

   Робота 4. Провести облiк демонстрацiйної реакцiї Вассермана.

Робота 5. Ознайомитись з методикою постановки РIТ.

Робота 6. Провести облік постановки реакцiї аглютинацiї-лізису  для  серологiчної  дiагностики лептоспiрозу.

Робота 7. Ознайомитись з дiагностичними i профiлактичними препаратами‚ що використо вуються при сифілісі, лептоспiрозах i поворотних тифах.

 

Перерва: 12.00-12.30

 

Програма самопідготовки студентів до заняття:

Тема 1. Лабораторна дiагностика захворювань, що викликаються спірохетами (сифіліс, поворотні тифи, бореліоз Лайма, лептоспірози).

1.Загальна характеристика i класифiкацiя родини Treponemataceae.

2. Морфологiчнi,  тинкторiальнi, культуральнi, антигеннi властивостi збудникiв сифiлiсу, поворотних тифів, бореліозу та лептоспірозу.

3. Резистентнiсть цих мікроорганізмів до дiї факторiв зовнiшнього середовища, дезрозчинiв, медикаментозних засобiв.

4. Джерела інфекції та механізм передачі спірохетозів.

5. Патогенез i клiнiчні прояви сифiлiсу (перiоди захворювання), поворотного тифу та лептоспірозу.

6. Лабораторна дiагностика сифiлiсу:

а – особливостi забору матерiалу з твердого шанкру;

б – бактерiоскопiчний метод дiагностики;

в – серодiагностика – реакцiя Вассермана,  реакцiя iмобiлiзацiї трепонем (РIТ), реакцiя iмунофлуоресценцiї (РIФ).

7. Лабораторна діагностика поворотного тифу та лептоспірозу.

8. Хіміо- і біопрепарати, які вживаються для лікування і профілактики спірохетозів.

 

Тема 2. Рікетсії, хламідії, мікоплазми. Мікробіологічна діагностика рікетсіозів, хламідіозів, мікоплазмозів.

1. Загальна   характеристика  рикетсiй.  Класифiкацiя.  Види  рикетсiозiв.

2. Морфологiя, тинкторiальнi властивостi, антигенна структура, особливостi культивування, токсиноутворення та патогеннiсть збудникiв епiдемiчного вошивого висипного тифу.

3. Джерело iнфекцiї та механiзм передачi  епiдемiчного  висипного тифу.

4. Хвороба Брiля.  Диференцiацiя епiдемiчного вошивого  висипного тифу та хвороби Брiля.

5. Морфологiя,  тинкторiальнi властивостi, особливостi антигенної будови, культивування  збудникiв  ендемiчного  щурячого висипного тифу.

6. Лабораторна дiагностика: серологiчнi методи (РА, РЗК,РНГА з рикетсiями Провачека i тифi). Реакцiя непрямого гемолiзу, РIФ, бiологiчна проба.

7. Специфiчна профiлактика i лiкування висипного тифу.

8. Збудник Ку-гарячки: особливостi морфологiї, резистентнiсть в зовнiшньому середовищi. Антигенна будова, токсиноутворення. Джерела iнфекцiї, механiзми передачi захворювання. Патогенез захворювання.

9. Лабораторна  дiагностика та специфiчна профiлактика Ку-гарячки.

10. Патогеннi хламiдiї. Особливостi морфологiї, репродукцiї. Захворювання, якi вони викликають. Методи лабораторної дiагностики i профiлактики хвороб.

11. Мiкоплазми. Морфологiчнi, культуральнi властивостi патогенних мiкоплазм. Захворювання, якi вони викликають у людини. Методи лабораторної дiагностики.

 

Семінарське обговорення теоретичних питань: 12.30-14.00

                                                                                 

Перерва: 14.00-14.15

 

Самостійна робота студентів: 14.15-15.00

Розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок», оцінювання студентів, які не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle», відпрацювання та прийом практичних навичок (матрикули).

 

Зразки тестових завдань та ситуаційних задач

 

Тема 1. Лабораторна дiагностика захворювань, що викликаються спірохетами (сифіліс, поворотні тифи, бореліоз Лайма, лептоспірози).

1. Який/Які з наступних родів відносяться до порядку Spirochaetales?

A.   Spirochaeta.

B.   Treponema.

C.   Borrelia.

D.   всі перераховані.

E.    Жоден з них

2. Для полегшення виявлення трепонем використовують всі методи, КРІМ:

A. Забарвлення флюоресцеїнами

B. Імпрегнація сріблом

C. Темнопольна мікроскопія 

D Забарвлення за Грамом

E. Всі відповіді вірні

3. Проводячи профілактичну роботу венеричних захворювань слід звернути увагу на такі основні шляхи передачі сифілісу:

А. статевий

B. трансплацентарний

C. трансфузійний

D. контактний

Е. всі перераховані

4. У хворого з підозрою на первинний сифіліс взято матеріал для постановки осадової реакції Закс-Вітебського. Вкажіть основні компененти цієї реакції.

A. Інактивована сироватка крові хворого, трепонемний антиген, фізіологічний розчин хлориду натрію

B. Кров хворого, кардіоліпіновий антиген, збагачений холестерином, фізіологічний розчин хлориду натрію

C. Вміст твердого шанкру, кардіоліпіновий антиген, комплемент, фізіологічний розчин, хлориду натрію

D. Інактивована сироватка крові хворого, кардіоліпіновий антиген, комплемент фізіологічний розчин хлориду натрію

E. Інактивована сироватка крові хворого, кардіоліпіновий антиген, збагачений холестерином, фізіологічний розчин хлориду натрію

5. Пінта (карате) – це хронічний генералізований спірохетоз, який зустрічається в ендемічних вогнищах центральної та Південної Америки, спорадично в екваторіальній Африці та на півдні Азії. Який основний шлях передачі?

А. трансмісивний

B. контактний

C. перентеральний

D. аліментарний

Е. повітряно-краплинний

6. У хворих на епідемічний поворотний тиф спостерігається 3-5 приступів гарячки. Рецидиви гарячки при поворотному тифі є наслідком:

А. антигенної варіації борелій

B. збільшенням продукції токсину бореліями

C. підвищенням інвазійних властивостей бактерій

D. вірусна суперінфекція

Е. бактеріальна реінфекція

7. У хворого з підозрою на ендемічний поворотний тиф на висоті приступу гарячки взято кров з пальця і виготовлено препарат товстої краплі. Яким чином краще забарвити препарат?

А. За методом Грама

Б. За методом Бурі

В. За методом Романовського-Гімзе

Г. За методом Ціля –Нільсена

Д.  За методом Леффлера

8. Лаймобореліоз вперше був виявлений в ендемічних районах США, а в даний час хвороба спостерігається в Європі, Азії та Австралії. Яким шляхом відбувається зараження бореліозом Лайма?

А. через гемотрансфузію

B. при контакті з сечею гризунів

С. при вживанні м’яса водоплаваючих птахів

D. через укуси кліщів

Е. через укуси вошей

9. Який мікроорганізм викликає бореліоз Лайма?

A. Treponema pertenue

B. Borrelia burgdorferi

C. Borrelia recurrentis

D. Borrelia caucasika

E. Borrelia hispanica

10. Для діагностики лептоспірозу використовують метод гемокультури. На якому середовищі культивують лептоспіри?

А. середовище Кітт-Тароцці

B. середовище Ферворта-Вольфа

C. середовище Вільсон-Блера

D. середовище Борде-Жангу

Е. середовище Левенштейна-Йенсена.

Ситуацiйнi задачi.

1. Хвора Д. звернулась до лiкаря з приводу появи рожево-червоних плям на тiлi i кiнцiвках. На статевих органах виявлено свiжi слiди виразок, що загоїлись. В паховiй дiлянцi пальпуються збiльшенi лiмфатичнi вузли. З дiагнозом “сифiлiс” хвору було направлено у венерологiчний диспансер.

А – якi дослiдження потрiбно призначити хворiй для пiдтвердження дiагнозу?

Б – на пiдставi яких даних можна прийти до висновку про етiологiю захворювання?

2. До iнфекцiйного вiддiлення протягом 10 днiв поступило 8 чоловiк працiвникiв водоканалу. В усiх хвороба почалась гостро: висока температура тiла, сильний головний та м’язовий бiль. При оглядi хворих вiдмiчено збiльшену печiнку i селезiнку, бiль при пальпацiї м’язiв стегна, гомiлки. Лiкар на пiдставi клiнiко-епiдемiологiчних даних виставив дiагноз лептоспiрозу.

А –   який  дослiджуваний  матерiал  потрiбно  направити  в  бактерiологiчну лабораторiю?

Б –  якi  методи  лабораторної дiагностики потрiбно використати?

В – яка мiкроскопiчна картина препарату, що пiдтверджує  наявнiсть в кровi лептоспiр?

Г – На якi середовища потрiбно висiвати матерiал вiд  хворих?

 

Тема 2. Рікетсії, хламідії, мікоплазми. Мікробіологічна діагностика рікетсіозів, хламідіозів, мікоплазмозів.

Виберiть вiрнi вiдповiдi.

1. Рикетсiї Провачека:

а – рухливi;  б – грамнегативнi; в – за Здродовським фарбуються в синiй колiр; г – перитрихи; д – утворюють спори.

2. Рикетсiї Провачека культивують:

а – в кишечнику вошей;  б – за методом Коха;  в –  курячому ембрiонi; г – в легенях бiлих мишей; д – на кров’яному агарi.

3. Антигенна будова рикетсiй Провачека:

а – поверхневий антиген розмiщений в оболонцi клiтин;  б – поверхневий антиген термостабiльний;  в – поверхневий антиген спiльний iз збудником щурячого тифу;  г – поверхневий антиген подiбний до О-антигену протея ОХ-19; д – термолабiльний антиген видоспецифiчний.

4. Токсин рикетсiй Провачека:

а – тiсно пов’язаний з тiлом рикетсiй; б – термолабiльний; в – термостабiльний; г – є лiпополiсахаридом; д – має бiлкову структуру, викликає вироблення антитоксинiв.

5. Джерелом iнфекцiї при епiдемiчному висипному тифi можуть бути:

а – хворi тварини; б – хворi люди; в – вошi, в кишечнику яких мiстяться рикетсiї Провачека; г – гвiнейськi свинки.

6. Способи передачi висипного епiдемiчного тифу:

а – через вошей; б – при роздавленi заражених вошей; в – при втираннi фекалiй вошей; г – при укусi блiх; д – при укусах клiщiв.

7. При лабораторнiй  дiагностицi  висипного  тифу  використовують:

а –  реакцiю  аглютинацiї  з рикетсiями Провачека;  б – РЗК;  в – РНГА; г – реакцiю непрямого гемолiзу; д – РIФ.

8. Для  диференцiацiї  рикетсiй Провачека вiд рикетсiй тифу використовують:

а – реакцiю аглютинацiї з рикетсiями Провачека; б – реакцiю аглютинацiї з рикетсiями тифу; в – РНГА; г – реакцiю преципiтацiї; д – бiопробу на гвiнейських свинках (скротальний феномен).

9. Для лабораторної дiагностики Ку-гарячки  використовують:

а – реакцiю аглютинацiї з дiагностикумом з рикетсiй Бернета;  б – РЗК; в – РНГА; г – алергiчну пробу; д – бiологiчне дослiдження.

 

Ситуацiйнi задачi.

10. До   iнфекцiйного  вiддiлення  поступив  хворий  з  дiагнозом “висипний тиф”. Хворiє 7 днiв.

Якими дослiдженнями можна пiдтвердити клiнiчний дiагноз?

 

11. До iнфекцiйного вiддiлення привезли хворого  Н.  65  рокiв  з дiагнозом “хвороба Брiля”.

Як можна пiдтвердити цей дiагноз?

 

Вихідний рівень знань та вмінь

Студент повинен знати:

1. Морфологічну характеристику трепонем, борел і лептоспір.

2. Джерела інфекції і шляхи передачі сифілісу, поворотного тифу, бореліозу Лайма, лептоспірозу.

3. Клінічні прояви сифілісу, лептоспірозу, бореліозу.

4. Принципи діагностики цих захворювань.

5. Препарати, які вживаються для діагностики, профілактики і лікування спірохетозів.

6. Біолоігчні властивості збудників рикетсіозів, хламідіозів і мікоплазмозів.

7. Методи мікробіологічної діагностики  рикетсіозів, хламідіозів і мікоплазмозів, профілактики цих захворювань.

 

Студент повинен вміти:

1. Поставит та провести облік РЗК для діагностики сифілісу.

2.  Поставити реакцiї макроскопiчної аглютинацiї для лабораторної дiагностики епiдемiчного та ендемiчного висипного тифу,

3. Поставити РНГА для дiагностики висипного тифу,

4. Провести облiк РЗК для дiагностики Ку-гарячки.

 

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

Тема 1.  1. D; 2. D; 3. E; 4. A; 5. B; 6. B; 7. B; 8. D; 9. B; 10. B.

Ситуацiйнi задачi.

1. А -мiкроскопiчне дослiдження пунктату лiмфатичних вузлiв, серологiчне дослiдження кровi; б – клiнiчнi данi, анамнез, бактерiоскопiчне дослiдження, реакцiя Вассермана, РIТ, реакцiя мiкропреципiтацiї.

2. А -кров, спиномозкова рiдина, сеча; б – пряма бактерiоскопiя кровi в першi три днi, бактерiологiчний метод на першому тижнi захворювання,  серологiчний метод пiсля 5-6 дня хвороби;  в – в темному полi будуть рухомi,  срiблястi нитки iз загнутими кiнцями; г – водно-сироватковi середовища, середовище Ферворта-Вольфа.

Тема 2.   1.  Б.  2. А, в, г. 3. А, б, в, г, д. 4. А, б, д. 5. Б. 6. А, в. 7. А, б, в, г, д. 8. А, б, д. 9. А, б, в, г, д.

Ситуацiйнi задачi.

10. Серологiчним: реакцiя аглютинацiї, РНГА, РЗК з рикетсiозними дiагностикумами. 11. Анамнестично, дослiдженням концентрацiї Ig G та Ig M в сироватцi хворого.

 

 

 

 

Джерела інформації:

А. Основні:

Матеріали підготовки 18

1. І. О. Ситник, С. І. Климнюк, М. С. Творко Мікробіологія, вірусологія, імунологія. Тернопіль, “Укрмедкнига”, 1998. – С. 324-347.

2. К. Д. Пяткін, Ю. С. Кривошеїн. Мікробіологія. Київ, 1992. – С. 20-34.

3. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней / Под ред. проф. Кривошеина Ю. С. – К.: Вища школа, 1986. – С. 11, 16-17.

В. Додаткові:

1. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: Посібник // Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С.      339-351.

2. Руководство к практическим заняттям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней  /Под ред. Проф. Кривошеина Ю.С. – К.: Вища школа, 1986. – С. 5-15.

3. Борисов Л.Б., Козьмин-Соколов Б.Н., Фрейдлин И.С.. Руководство к лабораторным занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии, иммунологии. /Под ред. Борисова Л.И. – М.: Медицина, 1993.-С. 5-19, 23-24.

 

 

 

Методичні рекомендації склала  доц. О.В. Покришко

       Затверджено на засіданні кафедри

24.12.2010 р. протокол № 4

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

24.09. 2013 р. Протокол №3