МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
до семінарських занять для студентів медичного факультету
ЗАНЯТТЯ № 1 (семінарське – 6 годин)
Тема: 1. Вступ в історію медицини. Медицина первісного суспільства – 2 год.
2. Медицина Стародавнього Світу – 2 год.
3. Медицина раннього і розвинутого середньовіччя. Медицина епохи Відродження – 2 год.
Мета: 1. Ознайомити студентів з причинами виникнення медичної практики, знань та засобів для лікування.
2. Ознайомити студентів із спільними та окремими особливостями розвитку медицини, засобами лікування в країнах Сходу та Середземномор’я.
3. Ознайомити студентів із станом медицини у Візантії та Арабських країнах, з визначенням причин її занепаду та досягнень (V–XІV cт.)
Професійна орієнтація студентів: Знання історії потреби людності в медичній допомозі з найдавніших часів сприяє розумінню ролі і місця медичної професії в суспільстві. Знайомство з закономірностями та досягненнями медицини в країнах Стародавнього світу дає можливість оцінити їх значення для розвитку всесвітньої медицини. Знайомство з закономірностями та досягненнями медицини доби середньовіччя допомагає оцінити їх значення для розвитку всесвітньої медицини.
1. Програма самопідготовки студентів до заняття:
Тема № 1 семінарського заняття „Вступ в історію медицини. Медицина первісного суспільства”.
1. Історія медицини як предмет.
2. Розвиток медицини з позицій сьогодення.
3. Спосіб життя первісної людини.
4. Перші лікувальні засоби.
5. Уявлення про причини виникнення захворювання.
6. Знахарство.
Тема № 2 семінарського заняття „Медицина Стародавнього Світу”.
1. Медицина Єгипту : уявлення про причини виникнення хвороб, розвиток хірургії, гігієни, стоматології. Лікувальні засоби.
2. Медицина Китаю : вчення про “янь” та “інь”, методи діагностики захворювань, методи лікування (акупунктура, фітотерапія та інш.).
3. Медицина Індії : уявлення про причини виникнення хвороб, розвиток хірургії, зокрема пластичної, акушерства, етика лікаря.
4. Медицина Вавилону та Ассирії : уявлення про причини виникнення хвороб, методи лікування , медична астрологія.
5. Медицина античної Греції : теоретичні уявлення про здоров’я людини, храмова медицина.
6. Гіпократ – батько медицини.
7. Медицина античного Риму : Асклепіад, Корнелій Цельс, Лукрецій Кар.
8. Клавдій Гален – видатний лікар античності.
Тема № 3 семінарського заняття „Медицина раннього і розвинутого середньовіччя. Медицина епохи Відродження”.
1. Медицина Візантії : виникнення шпиталів при монастирях, Орибазій.
2. Арабська медицина : Аль Разі, видатні відкриття арабських вчених.
3. Основні відкриття видатного лікаря Арабських халіфатів Абу-Алі-Ібн-Сіни.
4. Особливості медичної науки та практики в епоху середньовіччя.
5. Салерно і його кодекс здоров’я.
6. Особливості медичної науки та практики в епоху Відродження.
7. Епідемії в епоху Відродження.
8. Розвиток анатомії в епоху Відродження : А. Везалій, відкриття двох кіл кровообігу.
9. Заслуги Парацельса в розвитку медицини. Ятрохімія.
10. Цехова медицина.
11. Розвиток хірургії : Амбруаз Паре.
12. Розвиток ятрофізики.
2. Зразки тестових завдань:
а) до практичного заняття „Вступ в історію медицини. Медицина первісного суспільства”
1. Який історичний відрізок часу охоплює історія медицини доісторичних часів:
А. Три мільйони років – 5 тис. років до н.е.
В. 6 мільйонів років – 2 тис. років до н.е.
С. 6 мільйонів років- 4 тис. років до н. е.
D. 5 мільйонів років – 4 тис. років до н. е.
Е. 4 мільйони років – 4 тис.років до н. е.
2. Хто започаткував вивчення історії людності:
А. Гіпократ
В. Корнелій Цельс.
С. Авіцена
D. Асклепій.
Е. Гален.
3. Що таке фетишизм:
А. Віра в надприродні сили духів.
В. Віра в надприродні сили тварин.
С. Віра в надприродні сили предметів
D. Віра в надприродні сили людини
Е. Віра в надприродні сили землі
4. В яких людей вселяється дух пращура:
А . які не поважають пращура
В. які пиносять мало здобичі
C. які не поважають вождя племені
D. які не доглядають за вогнем
E. які не доглядають дітей.
5. Що належить до речових джерел?
А. Рукописи, папіруси
В. знарядя праці, інструменти
С. обряди, пісні, перекази
D. фотодокументи
Е. спосіб життя окремих племен
б) до практичного заняття „Медицина Стародавнього Світу”
1. Хто був основоположником китайської медицини?
А. Анубіс, Імготеп
В. Атвани, Рудра
С. Жовтий предок
D. Еа
Е. Хаммурапі
2. В якій країні вважали, що людина створена із землі?
А. Китай
В. Єгипет
С. Мессопотамія
D. Індія.
Е. Рим.
3. Які лікарі надавали медичну допомогу в Стародавній Індії?
А. лікарі – жреці
В. посадові лікарі
С. виборні лікарні
D. цирульники
Е. фамільні лікарні
4. Хто був богом медицини в Стародавній Греції?
А. Зевс
В. Афродіта
С. Панакея
D. Меркурій
Е. Аполон
5. Від імені якої богині походить назва універсального середника від усіх захворювань – панацея?
А. Афродіта
В. Юнона
С. Панакея
D. Гігієя
Е. Артеміда
в) до практичного заняття „Медицина раннього і розвинутого середньовіччя. Медицина епохи Відродження”
1. Який історичний відрізок часу охоплює раннє середнньовіччя?
А. 4-10 ст.
В. 5 –12ст.
С. 2 – 10 ст.
D. 6-10 ст.
Е. 5-9 ст.
2. Ким працював лікар Орибазій:
А. Лейб-медик імператора Юліана
В. мандрівний лікар
С. архіятрей Коринфу
D. міський – лікар Александрії
Е. лікар – експерементатор
3. Хто з видатних лікарів середньовіччя описав деякі інфекційні захворювання у дітей ( віспа,кір):
А. Парацельс.
В. Аль-Разі.
С. Ібн – Сіна
D. Орибазій
Е. Везалій
4. В яку епоху основними шляхами вивчення природи, в т.ч. медицини, були спостереження та експеримент?
А. антична епоха
В. раннє середньовіччя
С. середнє середньовіччя
D. епоха Відродження
Е. новітня епоха
5. Хто з видатних вчених середньовіччя довів відсутність міжшлуночкового отвору у серці людини?
А. Везалій
В. Коломбо
С. Сервет
D. Гарвей
Е. Мальпігі
3. Відповіді до тестових завдань до практичного заняття „Вступ в історію медицини. Медицина первісного суспільства”:
1. А. 2. В. 3. С. 4. А. 5. В.
Відповіді до тестових завдань до практичного заняття „Медицина Стародавнього Світу”:
1. С. 2. С. 3. А. 4. Е. 5. С.
Відповіді до тестових завдань до практичного заняття „Медицина раннього і розвинутого середньовіччя. Медицина епохиВідродження”:
1. Е. 2. А. 3. В. 4. D. 5. А.
4. Джерела інформації:
Основні:
1. Голяченко О.М., Ганіткевич Я.В. Історія медицини. – Тернопіль, 2004. – 246 с.
2. Верхратський С.А., Заблудовський П.Ю. Історія медицини. – К., 1991. – 430 с.
3. Матеріали для підготовки до практичного заняття.
Додаткові:
1. Сорокина Т.С. Атлас истории медицины. – Москва, 1987. – т. 1 – 2, 170 с.
2. Аронов Г.Ю., Грандо О.А., Мирський М.Б., Сорокіна Т.С., Шилініс Ю.О., Жуковський Л.Й., Коган В.Я. Визначні імена у світовій медицині – Great Names in the World History / Під ред. проф. О.А. Грандо. – К.: РИА „Тріумф”, 2001.
3. Конопелько Г., Голяченко А. Історія медицини та фармації України на світовому тлі. – Тернопіль, 2002. – 96 с.
4. Матеріали лекції.
5. Практична частина заняття (900-1200)
Тема № 1 семінарського заняття „Вступ в історію медицини. Медицина первісного суспільства ”.
Робота 1.
1. Скласти графологічну схему розвитку історії медицини первісного суспільства.
2. Складіть схему лікування, яке проводили шамани.
3. Порівняйте основні релігійні вірування первісних людей.
4. Складіть схему вивчення джерел історії медицини.
5. Складіть таблицю періодизації світової історії медицини.
6. Складіть таблицю періодизації історії медицини на українських землях.
Тема № 2 семінарського заняття „Медицина Стародавнього Світу”.
Робота 2.
1. Скласти графологічну схему розвитку історії медицини стародавньої Індії.
2. Скласти графологічну схему розвитку історії медицини стародавнього Китаю.
3. Скласти графологічну схему розвитку історії медицини стародавнього Єгипту.
4. Скласти графологічну схему розвитку історії медицини Месопотамії.
5. Скласти графологічну схему розвитку історії медицини первісного суспільства.
6. Складіть схему лікування, яке проводили шамани.
7. Складіть родослівну богів медицини античності.
8. Опишіть основні досягнення видатного лікаря античності Гіпократа.
9.Опишіть основні досягнення видатного лікаря античності Галена.
10. Опишіть основні досягнення видатного лікаря античності Асклепіада.
11. Зобразіть у вигляді таблиці відомих Вам богів країн Стародавнього світу.
12. Виділіть основні методи лікування в стародавньому Китаї.
13. Порівняйте основні методи лікування в країнах Стародавнього світу.
14. Порівняйте уявлення про будову людини в стародавньому Китаї та Індії.
15. Вкажіть особливості медицини античної Греції.
16. Вкажіть особливості медицини античного Риму.
Тема № 3 семінарського заняття „Медицина раннього і розвинутого середньовіччя”.
Робота 3.
1. Опишіть основні принципи Салернського кодексу здоров’я.
2. Особливості медицини Візантії.
3. Особливості арабської медицини.
4. Опишіть основні досягнення Авіценни.
5. Опишіть основні досягнення Аль-Разі.
6. Зобразіть структуру освіти в цеховій медицині.
7. Особливості надання медичної допомоги в часи середньовіччя.
8. Скласти графологічну схему розвитку анатомії в епоху Відродження.
9. Опишіть основні заслуги Парацельса в розвитку медицини.
10. Особливості медичної освіти в часи середньовіччя.
11. Назвіть основні відмінності в позиціях ятрофізиків і ятрохіміків.
12. Назвіть основні досягнення Амбруаза Паре.
6. Семінарська частина заняття (1230-1400)
7. Година самостійної роботи студентів (1415-1500)
8. Студент повинен знати:
Тема № 1 семінарського заняття „Вступ в історію медицини. Медицина первісного суспільства ”.
1. Поняття про медицину. Суспільні причини, які обумовлюють її зміст та розвиток.
2. Суспільні обставини, які вплинули на появу лікознавства.
3. Джерела вивчення медицини та лікознавства.
Тема № 2 семінарського заняття „Медицина Стародавнього Світу”.
1. Уяву про здоров’я та причини хвороб в різні періоди первісно общинного суспільства. Засоби лікування.
2. Медицина Єгипту : уявлення про причини виникнення хвороб, розвиток хірургії, гігієни, стоматології. Лікувальні засоби.
3. Медицина Китаю : вчення про “янь” та “інь”, методи діагностики захворювань, методи лікування (акупунктура, фітотерапія та інш.).
4. Медицина Індії : уявлення про причини виникнення хвороб, розвиток хірургії, зокрема пластичної, акушерства, етика лікаря.
5. Медицина в країнах Стародавньої Месопотамії (Шумер, Вавилон та Ассирія) : уявлення про причини виникнення хвороб, методи лікування , медична астрологія.
6. Медицина античної Греції : теоретичні уявлення про здоров’я людини, храмова медицина, медичні школи.
7. Медицина античної Греції : теоретичні уявлення про здоров’я людини, храмова медицина.
8. Гіпократ – батько клінічної медицини.
9. Медицина античного Риму : Асклепіад, Корнелій Цельс, Лукрецій Кар, Діоскорид.
10. Клавдій Гален – видатний лікар античності.
Тема № 3 семінарського заняття „Медицина раннього і розвинутого середньовіччя. Медицина епохи Відродження”.
1. Медицина Візантії : виникнення шпиталів при монастирях, Орибазій.
2. Арабська медицина : Абу Бакр Аль Разі, Абу Наср аль-Фарабі, Абуль-Касим Аль Захраві, видатні відкриття арабських вчених.
3. Основні відкриття видатного лікаря Арабських халіфатів Абу-Алі-Ібн-Сіни.
4. Особливості медичної науки та практики в епоху середньовіччя.
5. Салерно і його кодекс здоров’я, перші університети.
6. Епідемії в середні віки.
7. Монастирська і світська медицина.
8. Вплив схоластики на медичну освіту та практичну діяльність.
9. Розвиток медичної науки і практики в епоху Відродження.
10. Заслуги Парацельса в розвитку фармації.
9. Студент повинен вміти:
Тема № 1 семінарського заняття „Вступ в історію медицини. Медицина первісного суспільства ”.
1. Визначити фактори, які обумовлюють появу та розвиток медицини, лікознавства, особливо – роль матеріальних умов та світогляду в суспільстві.
Тема № 2 семінарського заняття „Медицина Стародавнього Світу”.
1. Виділити основні досягнення, яких набула медицина та фармація в окремих країнах Стародавнього світу.
2. Визначити основні досягнення країн Стародавнього світу, які використовуються в сучасній медицині та фармації.
Тема № 3 семінарського заняття „Медицина раннього і розвинутого середньовіччя. Медицина епохи Відродження”.
1. Визначити міру впливу пануючого в епоху Середньовіччя світогляду на медичну науку та практичну діяльність.
Методичні вказівки розробила проф. Пришляк А.М.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
11 червня 2013 р., протокол № 12
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
_________20 р. протокол № _____
