МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 4 КУРСУ фармацевтичного факультету спеціальності „Фармація”

 

ЗАНЯТТЯ № 37 (практичне – 6 годин)

 

Тема: Аналіз якості лікарських препаратів із групи серцевих глікозидів.

Мета: Оволодіти методами ідентифікації, дослідження чистоти і кількісного визначення лікарських препаратів із групи серцевих глікозидів.

 

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

Серцеві глікозиди – біологічно активні речовини, які містяться у деяких видах рослин або виділеннях окремих видів жаб і здатні в малих дозах виявляти специфічну дію на серцевий м’яз.

За хімічною структурою вони є естерами, у яких не цукрова частина (аглікон або генін) з’єднана з цукровою глікозидним зв’язком.

Аглікони серцевих глікозидів мають стероїдну структуру – є похідними циклопентанопергідрофенантрену. Геніни відрізняються за хімічною будовою (структура приєднаного в 17 положенні лактонного циклу, що звичайно займає β-конфігурацію). Серцеві глікозиди, які містять п’ятичленне лактонне кільце (бутенолідне), називають карденолідами, а такі, що містять шестичленне лактонне кільце з двома подвійними зв’язками (кумалинове) – буфадієнолідами.

Цукри, що входять до складу серцевих глікозидів, за виключенням глюкози і рамнози, є специфічними для даної групи речовин. Наприклад, 6-дезоксигексоза (L-рамноза), 2,6-дезоксигексоза (D-дигітоксоза) або їх 3-О-метилові етери (D-цимароза, L-олеандроза).

Карденоліди містяться у різних видах наперстянки, строфанту, конвалії, олеандра, горицвіту весняного та ін.; буфадієноліди входять до складу біологічно активних речовин морозника, морської цибулі, а також знайдені в тваринах (жаби). Зазвичай у рослинах містяться первинні глікозиди. Це дуже лабільні речовини, які легко розкладаються (під дією ензимів, кислот, лугів, при нагріванні), з утворенням вторинних глікозидів. Останні також легко гідролізуються на відповідні аглікон і цукровий компонент.

У медичній практиці, народній медицині застосовуються як самі лікарські рослини, що містять серцеві глікозиди, так і різні галенові та новогаленові препарати (настої, екстракти, настоянки). Використовують також препарати індивідуальних глікозидів серцевої дії (дигоксин, дигітоксин, целанід, строфантин К тощо), які у більшості випадків за хімічною будовою є карденолідами.

Розглядаючи теоретичний матеріал, що стосується методів одержання, фізико-хімічних властивостей, методик ідентифікації, встановлення доброякісності і кількісного визначення субстанцій досліджуваних лікарських препаратів із групи серцевих глікозидів, їх умов зберігання та застосування у медичній практиці, студенти набувають знань, які необхідні у подальшій професійній діяльності.

Виконуючи практичну частину, студенти набувають нові та удосконалюють набуті раніше практичні навички з аналізу якості субстанцій лікарських препаратів.

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Tabulettae Digoxini 0,00025

Склад на одну таблетку.

Дигоксину                                        0,00025 г

Допоміжних речовин          до одержання таблетки масою 0,05 г

ВЛАСТИВОСТІ

Опис. Таблетки білого кольору.

3β-[(О-2,6-дидеокси-β-D-рибо-гексопіранозил-(1→4)-О-2,6-дидеокси-β-D-рибо-гексопіранозил-(1→4)-2,6-дидеокси-β-D-рибо-гексопіранозил)окси]-12β,14-дигідрокси-5β-кард-20(22)-єнолід

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

А. Близько 0,5 г порошку розтертих таблеток збовтують з 3 мл спирту Р протягом 10 хвилин і фільтрують. До 1 мл фільтрату додають 1 мл розчину натрій нітропрусиду і 2 краплі розчину натрій гідроксиду розведеного Р; виникає червоне забарвлення, що поступово зникає (реакція Легаля на п’ятичленний лактонний цикл).

В. 0,5 г порошку розтертих таблеток збовтують з 3 мл кислоти ацетатної льодяної Р протягом 5 хвилин і фільтрують. До 2 мл фільтрату додають 0,05 мл розчину ферум(III) хлориду Р1 і обережно, уникаючи змішування двох шарів рідини, додають 1 мл кислоти сульфатної Р; на межі поділу двох шарів має з’явитися коричневе забарвлення; верхній шар поступово забарвлюється у зелений, потім у синій колір (реакція Келлера-Кіліані на дезоксицукри).

ЗБЕРІГАННЯ

Список А. У захищеному від світла місці.

В. р. д. – 0,0005 г

В. д. д. – 0,0015 г

ЗАСТОСУВАННЯ

При хронічній недостатності кровообігу I-IIА і IIБ ступенів.

 

ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

1.     Номенклатура та класифікація глікозидів серцевої дії. Особливості вилучення даних біологічно активних речовин з лікарської рослинної сировини.

2.     Латинські назви та синоніми, структурні формули, хімічні назви, фізичні і хімічні властивості дигітоксину, дигоксину, уабаїну, целаніду, конвалятоксину, дигалену-нео, строфантину К, розчину корглікону.

3.     Загальні та специфічні методи ідентифікації субстанцій лікарських речовин із групи глікозидів серцевої дії:

а)                 фізико-хімічні методи (УФ-, ІЧ-спектроскопія, ВЕРХ і ін.);

б)                реакції на стероїдний цикл (реакції Лібермана-Бурхардта, Розенхейма тощо);

в)                 виявлення лактонного циклу в 17 положенні молекул препаратів (реакції Легаля, Раймонда, Бальєта);

г)                 ідентифікація цукрової частини досліджуваних лікарських засобів (реакції з окисниками, Келлера-Кіліані, Пезеца).

4.     Можливі шляхи залучення специфічних домішок у субстанції лікарських засобів і методи їх виявлення: супровідні домішки (дигітоксин, дигоксин, уабаїн); алкалоїди та строфантин-К (уабаїн); сторонні глікозиди (целанід); сапоніни, дубильні речовини (розчин корглікону).

5.     Кількісне визначення серцевих глікозидів сучасними фізико-хімічними методами.

6.     Встановлення активності препаратів із групи серцевих глікозидів біологічним методом.

7.     Особливості зберігання та відпуску зазначених вище лікарських засобів в аптечній мережі.

8.     Зв’язок між будовою та дією препаратів із групи глікозидів серцевої дії. Синергізм та антагонізм досліджуваних лікарських засобів, їх кумулятивний ефект.

9.     Застосування серцевих глікозидів у медичній практиці. Форми випуску.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

Проводиться семінарське обговорення теоретичних питань зазначених у програмі самопідготовки студентів.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ТА СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. 2-Дезоксицукри в молекулах серцевих глікозидів виявляють реакцією:

A.   Легаля

B.    Пезеца

C.   Раймонда

D.   Бальєта

E.    Келлера-Кіліані

2. Агліконом в молекулі целаніду є:

A.   Строфантидин

B.    Гітоксигенін

C.   Дигітоксигенін

D.   Дигоксигенін

E.    Олеандрогенін

3. Стероїдний цикл в молекулі серцевих глікозидів можна виявити реакцією:

A.   Розенхейма

B.    Легаля

C.   Келлера-Кіліані

D.   Пезеца

E.    Лібермана-Бурхардта

4. Кількісне визначення серцевих глікозидів проводять методом:

A.   Флюориметрії

B.    Ацидиметрії

C.   УФ-спектрофотометрії

D.   Алкаліметрії

E.    Біологічним

 

1.     Обчислити відсотковий вміст дигітоксину в субстанції при спектрофотометричному визначенні згідно вимог Доповнень I до ДФУ, якщо маса наважки дигітоксину становить 0,039576 г, співвідношення оптичних густин стандартного та досліджуваного розчинів – 0,9948.

2.     Обчислити співвідношення оптичних густин стандартного та досліджуваного розчинів при спектрофотометричному визначенні таблеток дигоксину, якщо маса наважки – 0,5033 г, вміст діючої речовини у перерахунку на середню масу однієї таблетки становить 0,0002458 г, середня маса таблетки – 0,05 г.

3.     Обчислити наважку субстанції уабаїну, яку треба взяти для визначення відсоткового вмісту діючої речовини методом спектрофотометрії, якщо вміст уабаїну в субстанції – 99,53 %, співвідношення оптичних густин стандартного та досліджуваних розчинів – 1,0010.

 

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Студент повинен знати:

1.     Латинські назви, синоніми лікарських препаратів, які належать до групи серцевих глікозидів.

2.     Способи одержання вищезазначених препаратів.

3.     Фізико-хімічні характеристики, методи ідентифікації, встановлення доброякісності і кількісного визначення даної групи препаратів.

4.     Умови зберігання і застосування лікарських препаратів із групи глікозидів серцевої дії у медичній практиці.

Студент повинен вміти:

1.                 Пояснювати хімічні процеси, що протікають при встановленні тотожності, доброякісності і кількісного вмісту серцевих глікозидів.

2.                 Обчислювати вміст діючих речовин в препаратах у відсотках при кількісному визначенні різними методами.

3.                 Після проведення експерименту робити висновок про відповідність якості субстанцій досліджуваних лікарських речовин вимогам діючої МКЯ.

 

ВІРНІ ВІДПОВІДІ НА ТЕСТИ І СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Тести: 1. В, Е;  2. D;  3. А, Е;  4. C, Е.

Задачі: 1. 101,6 %;  2. 16,17;  3. 0,04015г.

 

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

А – Основні:

1.     Безуглий П.О., Українець І.В., Таран С.Г. та ін. Фармацевтична хімія. /За заг. ред. П.О. Безуглого. – Х.: Вид-во НФАУ; Золоті сторінки, 2002. – 448 с.

2.     Государственная фармакопея СССР Х издания. //М.: „Медицина”. – 1968. – 1071 с.

3.     Державна фармакопея України (I видання). //Харків, 2001 р. – 556 с.

4.     Державна Фармакопея України /Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Харків: РІРЕГ, 2001. – Доповнення 1. – 2004. – 520 с.

5.     Машковский М.Д. Лекарственные средства. – Х.: Торсинг, 1997. – Т. І, 560 с.; Т. ІІ, 592 с.

6.     Туркевич М., Владзімірська О., Лесик Р. Фармацевтична хімія (стероїдні гормони, їх синтетичні замінники і гетероциклічні сполуки як лікарські засоби). – Вінниця: НОВА КНИГА, 2003. – 464 с.

7.     Матеріали лекцій.

8.     www.tdmu.edu.te.ua

В – Додаткові:

1.     Беликов В.Г. Фармацевтическая химия. В 2 ч.: Ч. 1. Общая фармацевтическая химия; Ч. 2. Специальная фармацевтическая химия: Учебн. для вузов. – Пятигорск, 2003. – 720 с.

2.     Мелентьева Г.А. Фармацевтическая химия. – М.: Медицина, 1976. – Т. І, 780 с.; Т. ІІ, 827 с.

3.     Фармацевтическая химия: Учебн. пособие. /Под ред. А.П. Арзамасцева. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004. – 640 c.

4.     Харкевич Д.А. Фармакология: Учебник. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. – 664 с.

 

 

Методичну вказівку склали: доц. Коробко Д.Б., доц. Поляк О.Б.

 

Обговорено та затверджено на засіданні кафедри

07 червня 2012 р.   протокол № 17.