Методична вказівка
для студентів
II курсу стоматологічного факультету
ЗАНЯТТЯ 2 (практичне – 6 годин)
Тема 1. ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА аНЕМІЙ ТА ГЕМОБЛАСТОЗІВ – 3 ГОД.
Тема 2. уРАЖЕННЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ КРОВІ – 3 ГОД.
Мета: навчитися тлумачити результати загального аналізу крові та мієлограми при діагностуванні анемій та гемобластозів , вивчити типові ураження слизової оболонки порожнини рота при цій патології; тактику лікаря – стоматолога.
Професійна орієнтація студентів: Анемія є дуже поширеним захворюванням серед різних груп населення в різних країнах світу. Згідно з визначенням ВООЗ, чоловіки, у яких гемоглобін не перевищує 130 г / л, і жінки з гемоглобіном менше 120 г / л хворіють на анемію. З урахуванням цих нормативів встановлено, що близько 4 % чоловіків і 8 % жінок, що проживають в Сполучених Штатах, підпадають під це визначення. Серед пацієнтів, які звертаються у лікарні за медичною допомогою, цей відсоток значно вищий. Особливо це помітно серед пацієнтів середнього і похилого віку, де ця цифра коливається між 8 і 44 %.
Лейкози за даними ВООЗ, у розвинутих країнах становлять близько 1 % всіх причин смерті. В Україні захворюваність на лейкоз становить 7,7 осіб на 100 000 населення. Хвороби крові й кровотворних органів супроводжуються функціональними та органічними змінами слизової оболонки порожнини рота, які нерідко бувають єдиним початковим симптомом гематологічного захворювання. Тому своєчасне виявлення і правильне трактування їх лікарем-стоматологом сприяють ранньому розпізнаванню захворювання крові. Часто такі зміни у ротовій порожнині є настільки специфічними, що дають змогу безпомилково діагностувати те чи інше гематологічне захворювання.
Програма самопідготовки студентів до заняття:
1. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи (900-1030 год.)
І. ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА аНЕМІЙ ТА ГЕМОБЛАСТОЗІВ – 3 ГОД.
- Класифікація анемій:
– За патогенезом
– За колірним показником
– За регенераторною здатністю кісткового мозку
- Зміни морфології еритроцитів у разі анемії.
- Постгеморагічна анемія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
- Залізодефіцитна анемія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
- В12-фолієводефіцитна анемія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
- Апластична анемія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
- Гемолітична анемія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
- Класифікація гемобластозів.
- Лейкози: етіологія, патогенез, класифікація. Клінічні синдроми лейкозів.
- Гострий та хронічний лейкоз. Лабораторна діагностика.
- Мієломна хвороба. Лабораторна діагностика.
- Лімфогранулематоз. Лабораторна діагностика.
IІ. уРАЖЕННЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ КРОВІ
- Зміни слизової оболонки порожнини рота, що виникають при залізодефіцитній анемії та В12 – і фолієводифіцитній анеміях, клініка, діагностика.
- Гострий лейкоз: характерні синдроми та їх прояви на слизовій оболонці ротової порожнини.
- Хронічний лейкоз: специфічні ознаки ураження слизової оболонки порожнини рота при хронічних лейкозах.
- Ураження слизової оболонки порожнини рота при агранулоцитозі.
- Еритремія (поліцитемія, хвороба Вакеза): зміни слизової оболонки порожнини рота при еритремії.
- Тромбоцитопенічна пурпура (хвороба Верльгофа): характерні ознаки на слизовій оболонці порожнини рота при тромбоцитопенічній пурпурі.
2. Перерва (1030-1100 год.)
3. Методика виконання практичної роботи: 1100– 1300 год.
I. ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА аНЕМІЙ ТА ГЕМОБЛАСТОЗІВ
робота 1. Вивчення морфології еритроцитів у разі анемії.
робота 2. Вивчення мазків крові з різними видами лейкозів.
II. уРАЖЕННЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ КРОВІ
робота 3. Написання схеми для диференційної діагностики різних видів анемій та лейкозів з допомогою лабораторних обстежень та змін слизової оболонки порожнини рота.
4. тестові завдання та ситуаційні задачі:
1. Які клітини є морфологічним субстратом гострого лейкозу?
A. Моноцити і промоноцити
B. Лімфоцити і про лімфоцити
С. Бластні клітини
D. Гранулоцити різного ступеня зрілості
Е. Еритроцити
2. Хвора 20 років, скаржиться на біль у горлі, підвищення температури тіла до 39,8 °С, наявність синців на тілі. Об’єктивно: загальний стан важкий, шкіра бліда з геморагічною висипкою на тілі та гематомами у місцях ін’єкцій, на мигдаликах некротичні виразки. Аналіз крові: еритроцити – 2,1 · 1012/л, Нв – 80 г/л, КП – 1,0, лейкоцити – 23,0 · 109/л, еозинофіли – 8 %, юні – 18%, паличкоядерні – 23 %, сегментоядерні – 42%, лімфоцити – 9 %, ШОЕ – 30 мм/год, тромбоцити – 60,0 · 109/л; мієлограма: 40 % бластів.
Який діагноз є найбільш вірогідним?
Який метод дослідження найінформативніший в даному випадку?
З якими захворюваннями слід проводити діагноз?
3. Який колірний показник відповідає гіперхромії ?
А. 0,9
В. 1,3
С. 1,05
D. 0,7
Е. 1,0
4. Аномалії гемоглобінів поділяють на:
A.
B.
5. Хворий 46 років. Скарги на загальну слабкість, втомлювальність, серцебиття, задишку змішаного характеру при фізичному навантаженні, періодичну нудоту, болі пекучого характеру язика, відчуття важкості в епігастрії, закрепи. Вважає себе хворим більше 2-х місяців. При об’єктивному обстеженні звертає на себе увагу блідість шкіри з жовто-лимонним відтінком, обличчя набрякле. Язик червоний, гладкий, з атрофією сосочків. Пульс 92 за 1хв., ритмічний, лабільний, температура тіла 37.40C, АТ – 110/70 мм.рт.ст., частота дихальних рухів – 18 за 1хв. Діяльність серця ритмічна, тони глухі, систолічний шум над верхівкою. В аналізі крові – кількість еритроцитів 2,5х1012/л, гемоглобін 54 г/л, колірний показник 1,4, кількість ретикулоцитів 0,2%, кількість тромбоцитів 80х109/л, ШОЕ 21 мм/год., кількість лейкоцитів 4,2х109/л, лейкоцитарна формула: е-2, ю-0, п-5, с-56, л-56, м-7; значний анізоцитоз з перевагою макроцитів, пойкілоцитоз, зустрічаються мегалоцити.
1. Який найбільш вірогідний діагноз у хворого?
2. Який метод дослідження найінформативніший в даному випадку?
5. вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу крок, конструктивні запитання (1415-1500 год.).
6. студент повинен знати:
- Класифікація анемій:
– За патогенезом
– За колірним показником
– За регенераторною здатністю кісткового мозку
- Зміни морфології еритроцитів у разі анемії.
- Постгеморагічна анемія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
- Залізодефіцитна анемія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
- В12-фолієводефіцитна анемія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
- Апластична анемія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
- Гемолітична анемія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
- Класифікація гемобластозів.
- Лейкози: етіологія, патогенез, класифікація. Клінічні синдроми лейкозів.
- Гострий та хронічний лейкоз. Лабораторна діагностика.
- Мієломна хвороба. Лабораторна діагностика.
- Лімфогранулематоз. Лабораторна діагностика.
- Зміни СОПР, що виникають при залізодефіцитній (гіпохромній анемії) та В12 – і фолієводифіцитній анеміях, клініка, діагностика.
- Гострий лейкоз: характерні синдроми та їх прояви на слизовій оболонці ротової порожнини.
- Хронічний лейкоз: специфічні ознаки ураження слизової оболонки порожнини рота при хронічних лейкозах.
- Ураження слизової оболонки порожнини рота при агранулоцитозі.
- Еритремія (поліцитемія, хвороба Вакеза): зміни слизової оболонки порожнини рота при еритремії.
- Тромбоцитопенічна пурпура (хвороба Верльгофа): характерні ознаки на слизовій оболонці порожнини рота при тромбоцитопенічній пурпурі.
7. студент повинен вміти: інтерпретувати результати лабораторної діагностики патології крові.
8. вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
1. С
2. 1. Гострий лейкоз;
2. Стернальна пункція
3. З варіантими гострих лейкемій.
3. В
4. А. Гемоглобінопатії
В. Таласемії
5. В12 –фолієво-дефіцитна анемія.
Стернальна пункція, визначення вмісту вітаміну В12 у крові.
9. Джерела інформації:
А – Основні:
1. Вибрані лекції з лабораторної медицини. Частина 1. Гематологічні дослідження /Лаповець Л.Є., Лебедь Г.Б., Ястремська О.О., Луцик Б.Д., Порохнавець Л.Є, Акімова В.М., Залецький М.П. – Львів: Видавництво Тараса Сороки, 2011. – 338 с.
2. Клінічна лабораторна діагностика. Практикум (3-є видання) / Л.Є. Лаповець, Б.Д. Луцик, Г.Б. Лебедь, Л.Є. Порохнавець, О.О. Ястремська, О.Ю. Андрушевська, І.П. Кокодиняк, Г.В. Максимюк, В.М. Акімова, Н.Д. Бойків, А.С. Кость, З.Я. Лавро. – Львів, 2011. – 252 с.
3. Кишкун А. А. Руководство по лабораторным методам диагностики / А. А. Кишкун. – «ГЭОТАР-Медиа» Москва, 2007. – 779 с.
4. Клиническая лабораторная диагностика: национальное руководство: в 2 т. –Т.1./ под ред. В.В.Долгова, В.В.Меньшикова.- М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012.
5. Електронний ресурс: http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=clinlab/classes_stud/
7. Електронний посібник «Что нужно знать клиницисту для интерпретации лабораторных тестов» Л. В. Натрус, А. В. Мельник, И. А. Шрамко, Донецк-2011. сайт: www.clindialab.dsmu.edu.ua/uch_posobie.html)
В – Додаткові:
1. Клінічна лабораторна діагностика за ред. Б. Д. Луцика / Б.Д.Луцик, Л.Є.Лаповець, Г.Б.Лебедь, В.М.Акімова. – Київ: Медицина, 2011. – 288с.
2. Методы клинических лабораторных исследований / под. ред. проф. В. С. Камышникова. – 4-е изд. – М.: МЕДпресс-информ, 2011. – 750 с.
3. Виктор Хоффбрант, Джон Петит. Гематология. Атлас-справочник. Пер. с англ.- М., Практика, 2007. – 408 с.
4. Луговская С.А., Морозова В.Т., Почтарь М.Е., Долгов В.В. Лабораторная гематология. – М.- Тверь: Триада, 2006.
методичну вказівку склалИ : acистент цимбалюк а.в., ДОЦЕНТ КРИНИЦЬКА І.Я.
кафедри клініко-лабораторної діагностики
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
18.06.2013р. протокол № 11
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
29.08.2013 р. протокол № 1