Home » МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

15 Червня, 2024

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 4 КУРСУ фармацевтичного факультету спеціальності „Фармація”

ЗАНЯТТЯ № 39 (практичне – 6 годин)

Тема: Якісний експрес-аналіз екстемпоральних лікарських форм.

Мета: Ознайомитися з нормативними документами, які регламентують контроль якості лікарських засобів, виготовлених в умовах аптеки. Оволодіти методами та методиками якісного експрес-аналізу лікарських речовин та екстемпоральних лікарських форм.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

Поряд з офіцинальними методами аналізу лікарських засобів, які регламентуються Фармакопеєю і яким на підставі програми надається достатня кількість часу, особливого значення набуває засвоєння студентами методів аналізу лікарських засобів, що виготовляються в аптеках за рецептами та вимогами лікувально-профілактичних установ.

Необхідність внутрішньо аптечного контролю обумовлена високими вимогами до якості лікарських форм, що виготовляються в аптеках. Оскільки виготовлення ліків в аптеках проводиться за короткий проміжок часу, оцінку їх якості здійснюють експрес-методами. Основні вимоги до експрес-аналізу – це витрати мінімальної кількості лікарської форми, простота і швидкість виконання, достатня точність і можливість проведення аналізу без вилучення приготовлених ліків.

В теперішній час в аптеках широко використовуються різні методи і якісного і кількісного експрес-аналізу. Для цього використовують різні хімічні і фізико-хімічні методи.

При дослідженні багатокомпонентної суміші потрібно враховувати фізичні і хімічні властивості усіх інгредієнтів, які входять до її складу. Через це є два методологічних підходи до аналізу інгредієнтів багатокомпонентних лікарських сумішей:

1) якщо лікарські речовини, які входять до складу суміші, мають подібні фізичні та хімічні властивості (кислотно-основні, окисло-відновні та ін.), потрібно розділити суміш на складові компоненти в нейтральному, кислому або лужному середовищі (класичний аналітичний метод);

2) якщо лікарські речовини, які входять до складу суміші, не мають подібних фізичних і хімічних властивостей, можливий їх аналіз без попереднього розділення суміші на складові компоненти.

Для розділення суміші на окремі компоненти використовують декілька принципових схем, які базуються на різних кислотно-основних властивостях речовин, а також на різній розчинності їх у воді та органічних розчинниках.

Надається перевага аналізу суміші без розділення на складові інгредієнти, оскільки при цьому зменшуються витрати аналізованих речовин, зменшується, число операцій, час аналізу і витрати реагентів.

Для виконання якісного експрес-аналізу використовують кольорові або осадові хімічні реакції на відповідні катіони, аніони неорганічних або функціональні групи органічних речовин. Аналіз виконують крапельним методом, в якому витрачається від 0,001 до 0,01 г порошку або 1-5 крапель рідини.

Часто для якісного експрес-аналізу використовують реактивні папірці, палички і плівки. Також в умовах аптеки якісний експрес-аналіз здійснюють фізичними (мікрокристалоскопія, поляриметрія, рефрактометрія) або фізико-хімічними (флуориметрія, хроматографія) методами.

Розглядаючи теоретичний матеріал, що стосується контролю якості лікарських засобів, виготовлених в умовах аптеки, методів та методик якісного експрес-аналізу лікарських речовин та екстемпоральних лікарських форм, студенти набувають знань, які необхідні у подальшій професійній діяльності.

Виконуючи практичну частину, студенти набувають нові та удосконалюють набуті раніше практичні навички з аналізу якості лікарських речовин та екстемпоральних лікарських форм.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

ВОДА ОЧИЩЕНА

Agua purificata

WATER, PURIFIED

H₂O М. м. = 18,02 г/моль

Вода очищена – це вода для приготування лікарських засобів, крім тих, які мають бути стерильними й апірогенними, якщо немає інших зазначень і дозволів компетентного уповноваженого органу.

Вода очищена “in bulk”

ВЛАСТИВОСТІ

Прозора, безбарвна рідина без запаху і смаку.

ВИПРОБУВАННЯ НА ЧИСТОТУ

Нітрати. Не більше 0,00002 % (0,2 ppm). 5 мл субстанції поміщають в пробірку, занурену у льодяну воду, додають 0,4 мл розчину 100 г/л калію хлориду Р, 0,1 мл розчину дифеніламіну Р і краплями, при перемішуванні, 5 мл кислоти сульфатної, вільної від Нітрогену, Р. Потім пробірку переносять у водяний нагрівник, нагрітий до температури 50 ºС; через 15 хв блакитне забарвлення випробовуваного розчину має бути не інтенсивнішим за забарвлення еталону, приготовленого паралельно з випробовуваним розчином із використанням суміші 4,5 мл води, вільної від нітратів, Р і 0,5 мл еталонного розчину нітрату (2 ppm NO₃^–) Р.

Важкі метали. Не більше 0,00001 % (0,1 ppm). 200 мл субстанції випарюють у скляній випарювальній чашці на водяному нагрівнику до об’єму 20 мл. До 12 мл одержаного розчину додають 2 мл буферного розчину рН 3,5 Р і перемішують. Одержану суміш додають до 1,2 мл реактиву тіоацетаміду Р і негайно перемішують.

Паралельно за тих самих умов готують еталон, використовуючи замість 12 мл випробовуваного розчину суміш 10 мл еталонного розчину Плюмбуму (1 ppm) Р і 2 мл випробовуваного розчину.

Готують „сліпу” пробу, використовуючи суміш 10 мл води Р і 2 мл випробовуваного розчину. Порівняно із „сліпою” пробою еталон повинен мати світло-коричневе забарвлення.

Через 2 хв. коричневе забарвлення випробовуваного розчину має бути не інтенсивнішим за забарвлення еталона.

Інший можливий хімізм:

Pb²⁺ + S^2– → PbS↓.

Речовини, що окиснюються. До 100 мл субстанції додають 10 мл кислоти сульфатної розведеної Р, 0,1 мл 0,02 М розчину калій перманганату і кип’ятять протягом 5 хв. Розчин має залишатися слабко-рожевим.

ЗБЕРІГАННЯ

Воду очищену “in bulk” зберігають і використовують в умовах, що дозволяють запобігти росту мікроорганізмів і уникнути будь-яких інших забруднень.

МАРКУВАННЯ

У необхідних випадках зазначають:

– субстанція придатна для виробництва розчинів для діалізу.

Вода очищена в контейнерах

Вода очищена в контейнерах – це вода очищена “in bulk”, розфасована у відповідні контейнери, які зберігаються в умовах, що забезпечують мікробіологічну чистоту, що вимагається, і яка не містить ніяких доданих речовин.

ВЛАСТИВОСТІ

Прозора, безбарвна рідина без запаху і смаку.

ВИПРОБУВАННЯ НА ЧИСТОТУ

Вода очищена в контейнерах має витримувати вимоги до води очищеної “in bulk”, а також випробування, наведені нижче.

Кислотність або лужність. До 10 мл свіжопрокип’яченої і охолодженої субстанції додають 0,05 мл розчину метилового червоного Р; одержаний розчин не має забарвлюватися у червоний колір. До 10 мл субстанції додають 0,1 мл розчину бромтимолового синього Р1; розчин не має забарвлюватися у синій колір.

Сухий залишок. 100 мл субстанції випарюють на водяному нагрівнику досуха і сушать при температурі від 100 °С до 105 °С до постійної маси. Маса сухого залишку не має перевищувати 1 мг (0,001%).

Хлориди (недопустима домішка). До 10 мл субстанції додають 1 мл кислоти нітратної розведеної Р і 0,2 мл розчину аргентум нітрату Р2; протягом 15 хв не має бути видимих змін розчину.

У випадку присутності домішки хлоридів спостерігатиметься опалесценція:

Cl^– + Ag⁺ AgCl¯

Сульфати (недопустима домішка). До 10 мл субстанції додають 0,1 мл кислоти хлоридної розведеної Р і 0,1 мл розчину барій хлориду Р1; протягом 1 год не має бути видимих змін розчину.

У випадку присутності домішки сульфатів спостерігатиметься опалесценція:

SO₄^2– + Ba²⁺ BaSO₄¯

Амонію солі. Не більше 0,00002 % (0,2 ppm). До 20 мл субстанції додають 1 мл розчину калій тетрайодомеркурату лужного Р; через 5 хв забарвлення одержаного розчину має бути не інтенсивнішим за забарвлення еталона, приготованого одночасно з випробовуваним розчином додаванням 1 мл розчину калій тетрайодомеркурату лужного Р до суміші 4 мл еталонного розчину амонію (1 ppm NH₄⁺) Р і 16 мл води, вільної від амоніаку, Р.

NH₄⁺ + 2[HgI₄]^2‾ + 2OH‾ → [NH₂Hg₂I₂]⁺I‾ + 5I‾ + 2H₂O

Кальцій і Магній (недопустима домішка). До 100 мл субстанції додають 2 мл амоніачного буферного розчину рН 10,0 Р, 50 мг протравного чорного ІІ індикаторної суміші Р і 0,5 мл 0,01 М розчину натрій едетату; з’являється слабко-синє забарвлення.

МАРКУВАННЯ

У необхідних випадках зазначають:

– субстанція придатна для виробництва розчинів для діалізу.

ЯКІСНИЙ ЕКСПРЕС-АНАЛІЗ

Пропис 1. Натрію хлориду 25

Натрію тіосульфату 0,5

Кальцію хлориду 1,5

Води дистильованої до 500 мл.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ.

Кальцій-іон. До 1 мл лікарської форми додають 0,5 мл кислоти ацетатної розведеної Р і 3-5 крапель 40 г/л розчину амоній оксалату Р. Утворюється білий осад, нерозчинний в розчині амоніаку Р але розчинний в розведених мінеральних кислотах

Натрій-іон. Графітову паличку опускають в надосадову рідину і вносять в безколірне полум’я. Полум’я забарвлюється в жовтий колір.

Тіосульфат-іон. До 2 мл лікарської форми додають 10 крапель розчину кислоти хлоридної розведеної Р. Утворюється опалесценція і відчувається запах оксиду Сульфуру (IV).

Хлорид-іон. До 2 мл лікарської форми додають по 3 краплі води Р, кислоти нітратної розведеної Р і розчину аргентум нітрату Р1. Утворюється білий сирнистий осад.

Пропис 2. Калію хлориду

Амонію хлориду по 4,0

Кальцію хлориду 2,0

Води очищеної до 200 мл.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ.

Амоній-іон. До 0,5 мл лікарської форми додають 1-2 мл розчину натрій гідроксиду розведеного Р і нагрівають. Відчувається запах амоніаку; змочений водою червоний лакмусовий папірець забарвлюється в синій колір.

Калій-іон. В фарфоровій чашці прожарюють 10-15 крапель лікарської форми, охолоджують, до залишку додають 0,5 мл води Р і по 2-3 краплі кислоти ацетатної розведеної Р і 100 г/л розчину натрій гексанітрокобальтату (ІІІ); з’являється жовтий осад.

Пропис 3. Гексаметилентетраміну

Натрію саліцилату по 2,0

Води очищеної до 100 мл.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ.

Натрій-іон. Графітову паличку опускають в лікарську форму і вносять в безколірне полум’я. Полум’я забарвлюється в жовтий колір.

Гексаметилентетрамін і натрію саліцилат. 2-3 краплі мікстури випаровують досухого, додають 3-4 краплі кислоти сульфатної Р і нагрівають; з’являється малиново-червоне забарвлення. Або до 1 краплі мікстури, не випаровуючи, додають 5-7 крапель кислоти сульфатної Р і трошки нагрівають.

Пропис 4. Новокаїну 0,05

Резорцину 0,1

Кислоти борної 0,2

Води для ін’єкцій до 10 мл.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ.

Новокаїн і резорцин. До 5 крапель лікарської форми додають по 2-3 краплі кислоти хлоридної розведеної Р і 1 % розчину натрій нітриту, а потім 10 крапель розчину натрій гідроксиду розведеного Р. З’являється вишнево-червоне забарвлення.

Кислота борна. 1) Випаровують 5-6 крапель лікарської форми на водяному нагрівнику. До сухого залишку додають 1-2 мл 95 % етанолу і підпалюють. Спиртовий розчин горить полум’ям з зеленою облямівкою.

2) До 2-5 крапель лікарської форми додають 1-2 краплі розчину фенолфталеїну і 4-6 крапель 0,1 М розчину натрій гідроксиду. З’являється рожеве забарвлення, яке зникає після додавання 0,5-1,0 мл гліцерину..

Пропис 5. Еуфіліну 0,1

Анальгіну

Амідопірину по 0,2.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ.

Еуфілін. 1) В фарфорову чашку поміщають 0,05 г порошку, додають 10 крапель кислоти хлоридної розведеної Р, 20 крапель розчину гідроген пероксиду концентрованого Р і випаровують на водяному нагрівнику до сухого. Залишок охолоджують і змочують 1-2 краплями розчину амоніаку розведеного Р2. З’являється фіолетово-червоне забарвлення.

2) До 0,1 г порошку додають декілька крапель води Р і краплю розчину купрум (ІІ) сульфату Р. З’являється фіолетове забарвлення.

Амідопірин. 0,05 г порошку обробляють на фільтрі 3-4 мл ефіру Р. Ефір відганяють, до залишку додають 5 крапель розчину аргентум нітрату Р – з’являється фіолетове забарвлення.

Анальгін. Залишок після відмивання амідопірину розчиняють в 2-3 краплях води Р, додають 2-3 краплі кислоти хлоридної розведеної Р, 1-2 краплі 5 % розчину хлораміну – з’являється синє забарвлення, яке швидко переходить в рожеве, а при нагріванні – в жовте.

Пропис 6. Гексаметилентетраміну

Стрептоциду по 0,25.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ.

Варіант 1. Стрептоцид. 0,2 г порошку розчиняють в 2 мл кислоти хлоридної розведеної Р , додають 1 мл 0,1 М розчину натрій нітриту, отриманий розчин виливають в лужний розчин β–нафтолу – з’являється вишнево-червоне забарвлення.

Гексаметилентетрамін. До 0,05 г порошку додають 0,01 г натрій саліцилату і декілька крапель кислоти сульфатної Р. При слабкому нагріванні з’являється рожеве забарвлення.

Варіант 2. Гексаметилентетрамін і стрептоцид. До 0,01 г порошку додають 2-3 краплі розчину кислоти сульфатної розведеної Р і нагрівають. З’являється жовто-оранжеве забарвлення.

Пропис 7. Розчин новокаїну 2 %

Склад: Новокаїн 2,0

Розчину кислоти хлоридної розведеної 0,9 мл

Води для ін’єкцій до 100 мл.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ.

Новокаїн. 2-3 краплі лікарської форми поміщають на газетний папір і додають 1-2 краплі кислоти хлоридної розведеної Р. З’являється пляма жовто-оранжевого кольору.

Кислота хлоридна. До 1 мл лікарської форми додають 1 краплю розчину метилового червоного. Розчин забарвлюється в червоний колір.

Пропис 8. Натрію бензоату

Натрію саліцилату по 2,0

Води очищеної 100 мл.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ.

Натрію бензоат і натрію саліцилат визначають однією з реакцій:

1) На фільтрувальний папір наносять краплю розчину феруму (ІІІ) хлориду Р, після чого в центр отриманої плями поміщають краплю аналізованої суміші. Утворюється пляма рожево-жовтого кольору (бензоат-іон), облямована кільцем фіолетового кольору (саліцилат-іон).

2) В пробірку вносять 1-2 мл лікарської форми, додають 3-4 краплі розчину купрум (ІІ) сульфату Р, 1 мл хлороформу або ефіру і струшують. Водний шар забарвлюється в зелений колір (саліцилат-іон), а шар органічного розчинника – в голубий (бензоат-іон).

Пропис 9. Натрію хлориду

Натрію броміду по 3,0

Води очищеної до 200 мл.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ.

Хлорид- і бромід-іони. 1) До 1-2 крапель лікарської форми додають 1-2 краплі розчину аргентум нітрату Р1. Утворюється біло-жовтий осад (хлорид- і бромід-іони). Потім додають 1-2 краплі розчину амоніаку розведеного Р і осад відфільтровують (в осаді – аргентум бромід). До прозорого фільтрату додають 2-3 краплі кислоти нітратної розведеної Р; утворюється білий осад аргентум хлориду.

2) До 2 крапель лікарської форми в пробірці додають по 10 крапель води Р і кислоти сульфатної розведеної Р, 1 мл хлороформу, 1 краплю 1 % розчину калій перманганату і струшують. Хлороформний шар забарвлюється в жовто-бурий колір (бромід-іон). Потім продовжують додавати 1 % розчин калій перманганату (при струшуванні) до стійкого рожевого забарвлення водного шару і струшують 2-3 хв для повного окислення бромід-іону в молекулярний бром, який розчиняється в хлороформі. Щоб переконатися, що весь бромід окислився, водний шар зливають в іншу пробірку, додають 1 мл хлороформу, декілька крапель 1 % розчину калій перманганату і струшують. Якщо хлороформний шар не забарвлюєть, водний шар зливають, додають до нього краплями 3 % розчин гідроген пероксиду до знебарвлення, потім 2 краплі розчину аргентум нітрату Р1. Утворюється білий сирнистий осад (хлорид-іон), розчинний в розчині амоніаку Р.

Пропис 10. Кальцію хлориду 5,0

Калію йодиду

Калію броміду по 2,0

Води очищеної до 100 мл.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ.

Калій-іон. До 1-2 крапель лікарської форми на предметному склі додають по 2 краплі кислоти ацетатної розведеної Р і 100 г/л розчину натрій гексанітрокобальтату (ІІІ); з’являється жовтий кристалічний осад.

Кальцій-іон. До 1-2 крапель лікарської форми на предметному склі додають 1-2 краплі 40 г/л розчину амоній оксалату Р. Утворюється білий осад, нерозчинний в розчині амоніаку Р але розчинний в розведених мінеральних кислотах

Хлорид-, бромід- і йодид-іони. До 2 крапель лікарської форми додають по 10 крапель води Р і кислоти сульфатної розведеної Р, 20 крапель хлороформу, 1 краплю 1 % розчину калій перманганату і струшують. Хлороформний шар забарвлюється в рожево-фіолетовий колір (йодиди). Потім продовжують додавати 1 % розчин калій перманганату (при струшуванні) до переходу фіолетового забарвлення хлороформного шару в жовто-буре (броміди). Після забарвлення водного шару в стійкий рожевий колір його зливають в іншу пробірку і додають до нього 10 крапель хлороформу. Хлороформний шар не повинен забарвлюватися. Якщо ж він забарвлюється в жовтий колір, додають краплями 0,1 % розчин калій перманганату. Після повного окислення бромідів надлишок калій перманганату руйнують додаванням краплями 3 % розчину гідроген пероксиду. Потім додають 2 краплі розчину аргентум нітрату Р1. Утворюється білий сирнистий осад (хлориди), розчинний в розчині амоніаку Р.

Пропис 11. Кислоти аскорбінової 0,1

Глюкози 0,5

ІДЕНТИФІКАЦІЯ.

Кислота аскорбінова. 0,1 г порошку розчиняють в 1 мл води Р, додають 2 краплі розчину аргентум нітрату Р – утворюється осад сірого кольору.

Глюкоза. 0,05-0,1 г порошку розчиняють в 1-2 мл води Р, додають по 2-3 краплі розчину гідроген пероксиду концентрованого Р і розчину амоніаку Р, кип’ятять 2-3 хв. Після охолодження додають 1 мл реактиву Фелінга і знову нагрівають. Утворюється осад цегляно-червоного кольору.

Пропис 12. Кислоти ацетилсаліцилової 0,25

Кофеїну 0,1

ІДЕНТИФІКАЦІЯ.

Кислота ацетилсаліцилова. 1) До 0,1 г порошку, додають 2 краплі реактиву Маркі. При слабкому нагріванні на водяному нагрівнику з’являється рожеве забарвлення і запах кислоти ацетатної.

2) 0,05 г порошку кип’ятять з 2 мл води. Після охолодження додають 2 краплі розчину ферум (ІІІ) хлориду Р – з’являється фіолетове забарвлення.

Кофеїн. В фарфорову чашку поміщають 0,5 г порошку, додають 10 крапель кислоти хлоридної розведеної Р, 10 крапель розчину гідроген пероксиду концентрованого Р і випаровують на водяному нагрівнику до сухого. Залишок охолоджують і змочують 1-2 краплями розчину амоніаку розведеного Р2. З’являється фіолетово-червоне забарвлення.

ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

1. Державний контроль якості лікарських засобів.

2. Нормативна документація, яка регламентує якість лікарських форм, виготовлених в аптеці (накази МОЗ України від 15.12.2004 р. № 626, від 19.07.2005 р. № 361).

3. Види внутрішньоаптечного контролю. Хімічний контроль.

4. Аналіз води, яка використовується для екстемпоральних лікарських засобів. Вода високоочищена. Вода очищена. Вода для ін’єкцій.

5. Експрес-аналіз в умовах аптеки та вимоги до нього.

6. Теоретичні основи якісного експрес-аналізу.

7. Фізико-хімічні методи аналізу, які використовуються в експрес-аналізі лікарських засобів.

8. Будова, хімічна і латинська назви, синоніми інгредієнтів екстемпоральних лікарських форм.

9. Умови проведення реакцій ідентифікації екстемпоральних лікарських форм.

10. Застосування, умови зберігання, терміни зберігання екстемпоральних лікарських форм в аптеці.

СЕМІНАРСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

Проводиться семінарське обговорення теоретичних питань зазначених у програмі самопідготовки студентів.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. У воді для ін’єкцій та очних краплях перевіряють відсутність домішок:

A. Оксалатів, фенолів, Феруму, Цинку, ціанідів

B. Хлоридів, сульфатів, солей Кальцію, відновних речовин, амоніаку і вуглекислоти

C. Відновних речовин, амоніаку, вуглекислоти і солей Плюмбуму

D. Важких металів, Амоніаку, Фтору

E. Важких металів, Арсену, Алюмінію

2. Перед ідентифікацією глюкози в присутності кислоти аскорбінової необхідно вилучити останню з розчину, тому що:

A. Аскорбінова кислота окиснюється реактивом з утворенням глюкози

B. Глюкоза та аскорбінова кислота мають подібні відновні властивості

C. Розчин має кисле середовище

D. Вона є окисником

E. Вона посилює кислотні властивості глюкози

3. Для ідентифікації бензоат- і саліцилати-іонів при їх сумісній присутності використовують розчин:

A. Купрум (ІІ) сульфату

B. Кальцій хлориду

C. Ферум (ІІІ) хлориду

D. Кобальт (ІІ) нітрату

E. Барій хлориду

4. Натрію саліцилат і гексаметилентетрамін реагують між собою з утворенням забарвленої сполуки в присутності:

A. Розчину натрій гідроксиду

B. Кислоти сірчаної концентрованої

C. Розчину натрій нітриту

D. Кислоти ацетатної розведеної

E. Кислоти хлоридної концентрованої

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Студент повинен знати:

1. Нормативні документи, які регламентують якість лікарських засобів аптечного виробництва і організацію внутрішньоаптечного контролю їх якості.

2. Теоретичні основи методів якісного експрес-аналізу неорганічних і органічних лікарських засобів, екстемпоральних лікарських форм.

3. Основні технічні прийоми, які використовуються при виконанні реакцій ідентифікації лікарських засобів в індивідуальному вигляді і в їх лікарських формах методом експрес-аналізу.

4. Основні вимоги, які ставляться до експрес-аналізу.

5. Методи ідентифікації лікарських засобів у прописах, наведених в даних методичних вказівках.

Студент повинен вміти:

1. Пояснювати хімічні процеси, що протікають при встановленні тотожності, лікарських засобів у прописах, наведених в даних методичних вказівках.

2. Після проведення якісного експрес-аналізу робити висновок про відповідність якості екстемпоральних лікарських засобів вимогам діючої МКЯ.

ВІРНІ ВІДПОВІДІ НА ТЕСТИ

Тести: 1.В; 2. В; 3. С; 4. В.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

А – Основні:

1. Безуглий П.О., Гриценко І.С., Українець І.В. та ін. Фармацевтична хімія. /За заг. ред. П.О. Безуглого. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2006.– 552 с.

2. Государственная фармакопея СССР Х издания. //М.: „Медицина”. – 1968. – 1071 с.

3. Державна фармакопея України (I видання). //Харків, 2001 р. – 556 с.

4. Державна Фармакопея України /Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Харків: РІРЕГ, 2001. – Доповнення 1. – 2004. – 520 с.

5. Державна Фармакопея України /Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. –– Доповнення 2. – Харків: Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”, 2008. – 620 с.

6. Державна Фармакопея України /Державне підприємство „Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів”. — 1-е вид. — Доповнення 3. — Харків: Державне підприємство „Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів”, 2009. – 280 с.

7. Державна Фармакопея України /Державне підприємство „Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів”. – 1-е вид. – Доповнення 4. – Харків: Державне підприємство „Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів”, 2011. – 540 с.

8. Машковский М.Д. Лекарственные средства. – Х.: Торсинг, 1997. – Т. І, 560 с.; Т. ІІ, 592 с.

9. Туркевич М., Владзімірська О., Лесик Р. Фармацевтична хімія (стероїдні гормони, їх синтетичні замінники і гетероциклічні сполуки як лікарські засоби). – Вінниця: НОВА КНИГА, 2003. – 464 с.

10. Постанова КМУ від 26.04.2003 р. № 610 „ Про затвердження порядку відбору зразків лікарських засобів для державного контролю їх якості”.

11. Наказ МОЗ України від 17.10.2012 р. № 812 „ Про затвердження правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках”.

12. Матеріали лекцій.

13. www.tdmu.edu.te.ua

В – Додаткові:

1. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия. В 2 ч.: Ч. 1. Общая фармацевтическая химия; Ч. 2. Специальная фармацевтическая химия: Учебн. Пособие / 4-е изд., перераб. и доп. – М.: МЕДпресс-информ, 2007. – 624 с.