Home » Методична вказівка

Методична вказівка

21 Червня, 2024

Методична вказівка

до практичних занять для студентів “Сестринська справа – бакалавр”дистанційної форми навчання

Заняття № 13 (практичне 6 годин)

Теми:

1. Фізіологія ока (2 год.).

2. Фізіологія зору (2 год.).

3. Фізіологія ноцицептивної і антиноцицептивної систем (2 год.).

Мета: Студент повинен знати компоненти i функцiї оптичної системи ока, механiзми його захисту, вміти визначити об’єм акомодації, астигматизм, рефлекторні реакції зіниці, функцiональну органiзацiю зорового аналiзатора, методи дослiдження функції зорового аналiзатора і вміти вибрати адекватні методи дослідження центрального, периферичного зору та кольоросприйняття і оцінити результати дослідження. Студент повинен знати механiзм виникнення больового вiдчуття i ендогенну систему знеболення, вміти вибрати адекватні методи дослідження і оцінити їх результати.

Професійна орієнтація студентів: Вивчення оптичної системи ока – необхідне підгрунтя для майбутнього вибору адекватної діагностики та лікування захворювань ока, зорова сенсорна система забезпечує сприйняття 90 % інформації, що поступає із зовнішнього середовища і займає важливе місце у формуванні адаптивних реакцій, тому знання її функціонування необхідні лікарю різного профілю.

Вивчення механiзмів виникнення больового вiдчуття необхідне для вибору адекватних методів знеболення

1. Програма самопідготовки студентів до практичного заняття:

Тема № 1 практичного заняття.

1. Характеристика оптичної системи ока:

а) сладовi частини оптичної системи ока;

б) циркуляцiя внутрiшньоочної рiдини;

в) фiзична рефракцiя, формування зображення в редукованому оцi;

г) клiнiчна рефракцiя, її види;

д) види аберацiї, астигматизм;

е) поняття про акомодацiю її механiзм та регуляцiю.

2. Захисні механізми ока:

а) захисна роль рогiвки та кон’юнктиви;

б) зiничнi реакцiї.

3. Вікові фізіологічні особливості ока:

а) вiковi змiни в будовi ока;

б) розвиток рефракцiї;

в) змiни акомодацiї.

Тема № 2 практичного заняття.

1. Механізми зорового сприйняття:

а) будова сiткiвки;

б) фiзiологiчнi особливостi пiгментного шару i фоторецепторiв сiткiвки;

в) фотохiмiчнi реакцiї в рецепторах сiткiвки;

г) провiдниковий i кiрковий вiддiл зорового аналiзатора;

д) роль мозолистого тiла у зоровому сприйняттi;

е) електроретинограма;

є) свiтлова i темнова адаптацiя.

2. Розпізнавання кольорів:

а) теорiї кольоросприйняття;

б) порушення кольоросприйняття.

3. Сприйняття простору:

а) гострота центрального зору;

б) фактори, якi визначають гостроту центрального зору;

в) периферичний зiр;

г) бiнокулярний (стереоскопiчний) зiр.

4. Вікові особливості функції зору:

а) гстрота зору, просторовий зiр;

б) вiковi особливостi свiтлової чутливостi i кольоросприйняття;

в) профiлактика порушення зору в дiтей та пiдлiткiв.

Тема № 3 практичного заняття.

1. Нейрофiзiологiчнi основи болю:

а) рецепторний апарат болю;

б) провiдниковi i центральнi больовi утворення;

в) Медiатори болю;

г) класифiкацiя болю;

д) теорiї больового сприйняття.

2. Антиноцицептивна система:

а) опiатнi механiзми в антиноцицептивнiй системi;

б) адренергiчнi механiзми антиноцицептивної системи;

в) холiнергiчнi i ГАМК-ергiчнi механiзми антиноцицептивної системи;

г) роль рiзних вiддiлiв нервової системи в антиноцицептивнiй системi.

3. Особливостi функцiонування органiзму при болях:

а) поведiнковi змiни при болю;

б) вегетативнi зрушення при болю;

в) бiологiчне значення болю.

4. Способи знеболення:

а) психологiчнi способи знеболення;

б) фiзичнi способи знеболення (фiзiотерапiя, акупунктура i т.п.);

в) фармакологiчнi методи знеболення;

г) нейрохiрургiчнi методи знеболення.

2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач

1. Альпініст при підйомі в гори, які вкриті снігом, в сонячну погоду втратив темні окуляри, що призвело до тимчасової сліпоти. З чим це пов’язано?

A. З розпадом родопсину

B. З розпадом еритролабу

C. З розпадом хлоролабу

D. З розпадом ціанолабу

E. З розпадом меланіну

2. Пацієнт 50-ти років звернувся до лікаря зі скаргами на утруднення читання дрібного шрифту газет. Окуляри з якими лінзами прописав йому лікар після обстеження?

A. Двоопуклі збираючі лінзи, які збільшують оптичну силу

B. Двовігнуті збираючі лінзи, які зменшують оптичну силу

C. Двовігнуті розсіюючі лінзи, які збільшують оптичну силу

D. Двоопуклі розсіюючі лінзи, які зменшують оптичну силу

E. Циліндричні лінзи

3. На прийомі в лікаря-офтальмолога в пацієнта була виявлена початкова стадія аномалії зору – никталопия (зниження гостроти зору у сутінках). Яка вітамінотерапія благоприятствует відновленню нормальної функції зору ?

A. Вітамін А

B. Вітаміни групи В

C. Вітамін Е

D. Вітамін Д

E. Вітамін С

4. Як змiниться передача iнформацiї у кору великого мозку в разi вимикання лiвого зорового рецепторного поля?

5. При нанесеннi слабких уколiв на шкiру тильної поверхнi руки пацiєнт у бiльшостi випадкiв вiдчував доторкування, iнодi бiль. При iнтенсивнiших уколах тiєї ж дiлянки шкiри вiн вiдчував лише бiль. Пояснити це явище.

3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1. А.

2. А.

3. А.

4. Буде порушене поступлення інформації у праві половини первинної зорової зони.

5. Рецептори дотику у шкірі є низькопороговими, а больові – це переважно високопорогові вільні нервові закінчення. Згідно із сучасними уявленнями, у шкірі (епідермісі) розгалужуються вільні нервові закінчення, які сприймають больові подразнення (ноцицептори). Під ними розташовані рецептори дотику (тільця Меркеля), ще глибше—больові сплетіння, які пов’язані з кровоносними судинами, а потім — рецептори тиску (тільця Пачіні), холоду (колби Краузе). Як правило, вони тісно пов’язані з вільними нервовими закінченнями. Разом з тим, виявлено суто механочутливі, суто термочутливі і ме-хано-термочутливі (полімодальні) ноцирецептори.

4. Джерела інформації:

А – Основні:

1. . Нормальна фiзiологiя /За ред. В.I. Фiлiмонова.– К., 1994.– С. 92-97, 107-127.

2. . Посiбник з нормальної фiзiологiї /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка.– К., 1995.– С. 268-274.

3. Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов. – К.:ВСВ «Медицина», 2010. – С. 225-257

4. . Довiдник для засвоєння основних клiнiко-фiзiологiчних методик /С.Н. Вадзюк, i спiвавт.– Тернопiль, 1996.– С. 23-26, 41-42.

5. . Основнi показники життєдiяльностi здорової людини (довiдник) /С.Н. Вадзюк i спiвавт.– Тернопiль, 1996.– С. 35-37.

6. . Лекцiйнi матерiали.

В – Додаткові:

1. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого.- М., 1985.– С. 430-448.

2. Физиология человека /Под ред. Р.Шмидта, Г.Тевса.– М., 1985.- Т.2.– С. 90-101, 103-105.

5. Методика виконання практичної роботи:

Тема № 1.

Робота 5. Спостереження за рефлекторними реакцiями зiниць

Обстежуваного посадити обличчям до джерела світла. Очі повинні бути відкриті. Прикрити обидва ока обстежуваного руками і швидко забрати руку від одного ока. Звернути увагу на величину зіниці. Після визначення прямої реакції на світло одного ока, цю реакцію дослідити і на другому оці.

При визначенні спiвдружньої реакцiї зiниць на свiтло прикрити долонею одне око обстежуваного. Спостерігати за реакцією зіниці на другому оці. Забрати руку від ока. Звернути увагу на величину зіниці.

У висновку вказати механізм прямої і співдружньої реакції зіниць на світло.

Тема № 2 практичного заняття.

Робота 1. Визначення гостроти центрального зору.

Таблицю, для визначення гостроти центрального зору, розмістити на добре освітленій стіні. Обстежуваного посадити на відстані 5 м від таблиці і запропонувати йому закрити око спеціальним щитком. Указкою показувати букви, починаючи з верхнього рядка, знайти найнижчий рядок, всі букви якого обстежуваний ще чітко бачить і правильно називає. Гостроту зору визначити за формулою:

V = d : D , де

V – гострота зору,

d – відстань від ока обстежуваного до таблиці,

D – відстань, з якої нормальне око повинно бачити чітко заданий рядок

Після цього визначити гостроту центрального зору іншого ока.

У висновку вказати, чи відповідають нормі отримані результати; від яких структур ока залежить гострота зору.

VIDEO

Робота 2. Дослідження периферичного поля зору

VIDEO

Тема № 3.

Робота 1. Визначення кiлькостi больових точок.

На внутрішню поверхню передпліччя накласти гумову прокладку з віконцем площею 1 см². Обстежуваний при цьому дивиться в інгший бік. Періодично наносити легкі уколи голкою чи шпилькою в різних місцях віконця. При цьому обстежуваний повідомляє про свої відчуття уколу чи дотику. Підрахувати, у скількох випадках з 20 він відчув біль, а в скількох – дотик. Обстеження повторити на зовнішній поверхні передпліччя.