Методична вказівка
до практичних занять для студентів медичного факультету.
ЗАНЯТТЯ № 9 (практичне – 6 годин)
Тема 1. Загальна характеристика кров’яних інфекцій. Малярія. Синдром тривалої гарячки невідомого генезу. Бруцельоз. Сепсис – 4 год.
Тема 2. Рикетсіози – 2 год.
Мета: навчити студентів діагностувати малярію, бруцельоз, висипний тиф, запідозрити сепсис, лабораторно підтвердити захворювання, яке супроводжується підвищенням температури (до 37,50С і вище) протягом 5 днів і більше, лікувати хворих, проводити профілактику та протиепідемічні заходи в осереку інфекції..
Місце проведення: палати, учбова кімната
Професійна орієнтація студентів: Кров’яні (трансмісивні) інфекційні хвороби спричиняються збудниками, які мають первинну та основну локаізацію в крові хворих.Зараження людини відбуваєтся, коли збудник потрапляє безпосередньо в кров (лімфу) від живих кровосисних переносників – членистоногих.Доцієї групи належать антропонози – висипний і поворотний тиф, флеботомна (москітна) гарчка, малярія, шкірний лейшманіоз, Старого Світу, а також зоонози – чума, туляремія, ендемічні рикетсіози, сезонний енцефаліт, кліщовий поворотний тиф, геморагічні гарячки (в тому числі жовта, денге), трипаносомоз.Сезонність кров’яних інфекційних хвороб пов’язана з особливостями життєдіяльності переносників у певні (теплі пори року).
Ситуація з малярією у світі залишається напруженою. Частішають випадки завозу її в нашу країну, що при певних екологічних умовах сприяє виникненню місцевих випадків хвороби. Малярія віднесена до хвороб, прияких передбачено санітарну охорону території держави та обов’язкову реєстрацію.
Частими проявами багатьох багатьох інфекційних хвороб є гарячка. (як наслідок порушення нейрогуморальної регуляції теплоутворення і тепловіддачі при взаємодії макроорганізму з мікроорганізмом), тому їх треба виявляти серед соматичних хвороб.
Бруцельоз широко розповсюджений на всіх континентах, особливо в країнах із розвинутим тваринництвом. На території нашої країни захворювання має спорадичний характер. Випадки бруцельозу реєструються серед домашніх тварин і людей.
Сепсис – інфекційна хвороба з ациклічним перебігом, яка спричинюється різними мікроорганізмами, розвивається на фоні імуносупресії внаслідок генералізації збудника, тобто постійної циркуляції його в крові. Переважно сепсис виникає в новонароджених і дітей раннього віку, а також у хворих похилого й старечого віку. Схильність до сепсису зумовлюють імуносупресивні захворювання (цукровий діабет, злоякісні пухлини, цироз печінки, видалення селезінки, хвороби крові, опікова хвороба тощо).
В Україні в останні роки з ряду причн широко розповсюджений педикульоз серед населення. Зустрічаються випадки хвороби Брілла. Внаслідок цього можливе виникнення висипного тифу.
БАЗОВИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІННЯ
Уміти провести фізикальне обстеження хворого (каф. проп. терапії); визначити необхідний об’єм клінічного (каф. проп. терапії), бактеріологічного та серологічного дослідження (каф. мікробіології); підібрати препарати для етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії (каф. фармакології), скласти карту термінового подвідомлення про інфекційне захворювання (каф. соціальної гігієни та 003).
Програма самопідготовки студента до заняття
– знати джерела інфекції, механізм і фактори передачі збудника;
– дати визначення хвороби;
– знати головні клінічні симптоми, лабораторні дані, класифікацію хвороби;
– провести диференціальну діагностику кожного захворювання з подібними хворобами;
– знати об’єм лабораторних досліджень, які проводяться для підтвердження діагнозу , правила забору матеріалу і термін взяття для дослідження;
– знати режим, дієту, препарати для етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапї та лікування ускладнень,
– невідкладна допомога при малярійній комі
– терміни і правила виписки реконвалесцентів із стаціонару, диспансеризацію перехворілих, протиепідемічні заходи в осередку.
Перелік основних питань, які розглядаються на занятті:
Тема №1. Загальна характеристика кров’яних інфекцій.
Малярія.Синдром тривалої гарячки невідомого генезу. Бруцельоз. Сепсис.
!. Джерело інфекції при малярії та механізми передачі.
2. Цикли розвитку малярійних плазмодіїв.
3. Види збудників малярії.
4. Тканинна шизогонія, її тривалість при різних формах малярії.
5. Еритроцитарна шизогонія, її особливості при різних формах малярії.
6. Патогенез малярійних приступів.
7. Типи температурних кривих при різних формах малярії.
8. Клініка малярії.
9. Рецидиви малярії.
10. Паразитоносійство та його епідемічне значення.
11. Техніка приготування товстої краплі та мазка крові.
12. Диференціальна діагностика малярії з лептоспірозом і вірусним гепатитом.
13.Ускладнення малярії.
14 Схема лікування малярії.
15. Профілактика малярії.
16. Правила обстеження тривалогарячкових хворих (забір крові на гемокультуру, стерильність, на реакцію аглютинації Відаля і реакцію аглютинації з рикетсіями Провачека і реакцію зв’язування комплементу, обстеження на малярію, на реакцію аглютинації Райта і Хеддельсона, на реакцію мікроаглютинації з лептоспірами).
17. Класифікація збудників бруцельозу.
18.Джерело інфекції при бруцельозі та механізми передачі.
19. Патогенез бруцельозу.
20.Клінічна класифікація бруцельозу.
21.Лабораторна діагностика бруцельозу.
22.Диференціальний діагностика бруцельозу з черевним та висипним тифами, грипом, малярією, лептоспірозом, сепсисом, КУ-гарячкою, туляремією, інфекційним мононуклеозом, ревматизмом, туберкульозом, вірусними гепатитами, лімфогранулематозом.
23.Етіотропне, патогенетичне і симптоматичне лікування хворих на бруцельоз.
24.Правила виписки хворих зі стаціонару.
25.Профілактика бруцельозу.
26. Етіологія та епідеміологія сепсису.
27.Клініка сепсису.
28.Клінічні форми і варіанти сепсису.
29. Ускладненя сепсису.
30.Діагностика сепсису.
31.Диференціальна діагностика сепсису.
32. Лікування хворих на сепсис.
33.Профілактика і заходи в осередку.
Тема №2 Рикетсіози.
1.Джерело інфекції і механізм передачі збудника при висипному тифі і хворобі Брілла.
2. Клініка висипного тифу.
3.Клінічні особливості хвороби Брілла.
4.Ускладнення висипного тифу.
5.Лабораторна діагностика висипного тифу і хвороби Брілла.
6. Диференціальна діагностика висипного тифу і хвороби Брілла з грипом, черевним тифом, лептоспірозом, сепсисом, інфекційним мононуклеозом, менінгококовою інфекцією, трихінельозом, ендемічними рикетсіозами.
7.Етіотропне, патогенетичне і исмптоматичне ліквання хворих нависипний тиф і хворобу Брілла.
8. Правила виписки хворого зі стаціонару.
9.Протиепідемічні заходи в осередку висипного тифу і хвороби Брілла, показання до вакцинопрофілактики.
ПРАКТИЧНА РОБОТА 9.00-12.00 (4 год)
Ілюстративний матеріал: таблиці, атлас з інфекційних хвороб,копії історій хвороб.
Робота з компакт-дисками, аудіо- і відеокасетами.
Методика виконання практичної роботи.
При виконанні практичної роботи використовувати алгоритм комунікативних навичок:
1. Підготуватись до спілкування з хворим і проведення обстеження (маска, чисті теплі руки, обрізані нігті, при необхідності – рукавички, шпатель, необхідні інструменти).
2.Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції), отримати згоду пацієнта.
3.При отриманні згоди пацієнта встановити довірчі взаємовідносини (привітний вираз обличчя, повага і турбота, лагідна розмова у спілкуванні).
4.Зібрати скарги, анамнез хвороби та епіданамнез, пояснити пацієнту причини з’ясування окремих питань (контакт з інфекційним хворим, домашніми і дикими тваринами, вживання недоброякісної їжі тощо).
5.Пояснити результати опитування.
6.Пояснити пацієнту, яке обстеження буде зроблено та його доцільність, отримати згоду.
7.Попередити про можливість виникнення неприємних відчуттів при обстеженні.
8.Провести обстеження пацієнта (оцінити загальний стан, стан свідомості, положення хворого в ліжку, стан шкірних покривів і слизових оболонок, фізикальні обстеження), демонструючи практичні навички.
9. Пояснити результати обстеження доступно для сприйняття хворого.
10.Завершити розмову, подякувати за спілкування, побажати сприятливого перебігу хвороби і швидкого одужання.
Тема № 1 Загальна характеристика кров’яних інфекцій.
Малярія.Синдром тривалої гарячки невідомого генезу. Бруцельоз. Сепсис.
Робота 1. Провести клінічне обстеження хворого на малярію.
Робота 2.Техніка приготування товстої краплі мазка крові.
Робота 3..Правила обстеження тривалогарячкових хворих, інтерпретація результатів аналізів.
Робота 4. Провести клінічне обстеження хворого з гарячкою.
Робота 5. Інтерпретація результатів аналізів,складання плану дообстеженя та лікування курованого хворого.
Тема № 2 Рикетсіози.
Робота 6. Провести клінічне обстеженя хворого звисипкою
Робота 7. Інтерпретація результатів аналізів,складання плану дообстеженя та лікування курованого хворого.
Тестування знань студентів – 14.00-15.00 (1 год)
Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.
1. Хворому К. встановлений діагноз малярії. Призначити радикальний курслікування.
2. Пацієнт В. Повернувся із закордонного відрядження в Африку, де рік тому переніс малярію. Скласти план диспансерного спостереження.
3. Після повернення з сільськогосподарських робіт у одного із студентів з’явилися підвищення температури тіла, озноб, пітливість. При огляді гіперемія обличчя, пальпуються збільшені лімфатичні вузли, збільшені печінка і селезінка. В анамнезі – вживання некип’яченого молока, бринзи. Попередній діагноз.
4. Хвора поступила на другому тижні хвороби зі саргами на біль у суглобах, підвищення температури, пітливість, озноб. Тривалий час працювала намолочній фермі. Диференціальний діагноз.
5. У хворого, який лікувався вдома від грипу, на 5-й день хвороби дільничний лікар зафіксував явища пневмонії, збудження, збільшення селезінки, появу розеольозно-петехіальної висипки на животі і верхніх кінцівках. Обгрунтуйте попередній діагноз.
6. В інфекційне відділення на 2-й день хвороби поступивхворий К., 32 роки,зі скаргами на сильний біль голови, нудоту, безсоння, гарячку.Захворів гостро. На 5-й день з’явилась розеольозно-петехіальна висипка. Печінка і селезінка збільшені. Тахікардія, гіпотонія. План обстеженнядля підтвердження діагнозу.
Еталони відповідей:
1.Триденний прийом делагілу для припинення нападів та двотижневий курс примахіну.
2. Протягом двох років обов’язкова паразитоскопія щомісячно влітку й 1 раз у квар-
тал – в інші пори року. Обов’язкові профілактичний і навесні двотижневий проти-
рецидивний курс лікування.
3. Бруцельоз.
4. Бруцельоз, черевний і висипний тифи, туберкульоз, ревматизм.
5. Висипний тиф: збудження, розеользно-петехіальна висипка, збільшення селезінки.
6. РАР, РЗК, РНГА з рикетсіями Провачека.
Джерела інформації:
Основні:
1.Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині / За ред. Проф. М.А. Андрейчина. − Тернопіль: ТДМУ, 2006. − 500 с.
2.Посібник з діагностики, терапії та профілактики інфекційний хвороб в умовах поліклініки / За ред. М.А. Андрейчина. – Львів: Медична газета України, 1996. – 352 с.
3.Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби / В 3-х т. – К.: Здоров’я, 2002.
4.Інфекційні хвороби: Підручник / За ред. М.Б. Тітова. – К.: Вища школа, 1995. – 567 с.
5.Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. Учебник. – 4-е изд. – М.: Медицина, 1999. – 656 с.
6.Инфекционные болезни. Руководство для врачей общей практики. – 2-е изд. – С-Пб: Питер, 2001. – 576 с.
7.Постовит В.А. Инфекционные болезни. Руководство. – С.-Пб: СОТИС, 1997. – 502 с.
Додаткові:
1.Рахманова А.Г., Невров В.А., Пригожина В.К. Инфекционные болезни: руководство для врачей общей практики (2-е издание). – СПб: Питер, 2001. – 576 с.
2.Інфекційні хвороби у дітей (Клінічні лекції) За ред. С.О. Крамарева. – К.: МОРІОН, 2003. – 480 с.
3.Богадельников Н.В., Горишняк Л.Х., Лобода М.В. и др. Справочник по инфекционным болезням у детей (для студентов иностранцев обучающихся на русском языке). Изд. “Крым. Фарм Трейдинг”, Симферополь, 2003.– 426 с.
4..Івахів О.Л., Грицко Р.Ю., Кіселик І.О. Кабінет інфекційних захворювань: Навчальний посібник.-Тернопіль, 2006.- 233 с.
5.Лобан К.М.Важнейшие риккетсиозы человека.-М.:Медицина, 1980. – 376с.
6. Шабловська Е.А.Климчук И.К., Крюкова З.В. Риккесиозы.- К.:Здоров’я, – 1989. – 143 с.
Методичну вказівку склала
Борак В.П.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
__________2009 р. протокол № ___
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
__________2009 р. протокол № ___
