Методична вказівка
для студентів фармацевтичного факультету.
(спеціальність –фармація 6 год)
ЗАНЯТТЯ № 15
Тема: СЕЧОГІННІ ЗАСОБИ (дихлотіазид, фуросемід, спіронолактон, діакарб, кислота етакринова, тріамтерен, маніт, сечовина, трава польового хвоща, листя ортосифону). ЗАСОБИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ТОНУС ТА СКОРОТЛИВУ АКТИВНІСТЬ МІОМЕТРІЮ (ергометрину малеат, окситоцин, динопрост, атропіну сульфат). УРИКОЗУРИЧНІ ЗАСОБИ (алопуринол, етамід, уродан, трава споришу, екстракт морени красильної) – 6 год.
Мета : На основі знань з фармакодинаміки і фармакокінетики речовин, які впливають на функцію органів травлення, сечогінних засобів, речовин, що впливають на обмін сечової кислоти, і середників, що впливають на тонус і скоротливу активність міометрію вміти обгрунтувати їх застосування при захворюваннях травної системи і виписувати препарати цієї групи в рецептах.
Професійна орієнтація студентів
Сечогінні препарати застосовували раніше в більшості своїх при захворюваннях, що супроводжувалися затримкою рідини в організмі, особливо при хронічній недостатності кровообігу, нефротичному синдромі, цирозі печінки. У наш час після появи високо ефективних, нетоксичних діуретиків їх широко застосовують для лікування гіпертонічного захворювання, глаукоми, різноманітний невідкладних станів, що потребують швидкої дегідратації тканин і зменшення ОЦК, – набрякну легень, мозку, гіпертензивного криза тощо. Часто діуретики застосовують як складове комплексне лікування патологічних станів, рідше – для монотерапії. Доцільним є комбінування сечогінних засобів із різноманітними механізмами дії. При цьому підвищується активність лікування і попереджуються побічні ефекти. Засоби для корекції скоротливої активності міометрію застосовують в акушерсько-гінекологічній практиці як при слабості пологової діяльності, так і для попередження післяпологових атонічних кровотеч. У цих випадках ціль терапії є різноманітної: у першому викликати ритмічні скорочення матки, що будуть сприяти нормальному родорозрішенню, у другому – тонічні скорочення. У умовах стаціонару деякі зі стимуляторів моторної діяльності матки використовують для переривання вагітності на різноманітних її термінах. Засоби протилежної дії можуть бути застосовані для збереження вагітності, при передчасної пологовій діяльності.
1. Методика виконання практичної роботи:
– 9.00-12.00 год. при 6-годинному занятті
Тема№1 практичного заняття.
Сечогінні засоби.Засоби, які впливають на тонус та скоротливу активність міометрію .Урикозуричні засоби.
Робота 1. Вивчити матеріал теми і виписати в рецептах у різноманітних докторських формах: дихлотіазид, фуросемід, спіронолактон, діакарб, кислоту етакринову, тріамтерен, маніт, мочевину, траву польового хвоща, листя ортосифону, ергометрину малеат, окситоцин, динопрост, атропіну сульфат, алопуринол, етамід, уродан, траву споришу, екстракт марени красильної.
Робота 2. Перевірити засвоєння фармакології сечогінних засобів, препарати, що зменшують уміст сечової кислоти в організмі, і речовин, що впливають на тонус і скоротливу активність міометрію, шляхом відповіді на такі питання (самоконтроль):
1. Чим пояснити гіпотензивну дія дихлотіазиду при тривалому вжитку, якщо його сечогінний ефект зникає через 3-5 днів після початку лікування?
2. Особливості фармакодинаміки спіронолактону, зістав з іншими діуретиками.
3. Що сечогінний препарат є засобом вибору при гострих станах, що потребують швидкого зменшення обсягу циркулюючої крові?
4. Принципи комбінованого використання сечогінних засобів.
5. У чому складається відмінність дії алопуринолу, зістав з урикозуричними засобами?
6.Чому для стимуляції пологової діяльності використовують окситоцин, а не
ергометрину малеат?
7. При яких станах і чому не можна використовувати для стимуляції пологової діяльності пітуітрин?
8. Що препарати використовують при передчасної пологовій діяльності?
Робота 3. Визначити засоби, найбільше доцільні для використання в таких ситуаціях:
1.Для зменшення набряків у больня із серцевою недостатністю, на фоні терапії серцевими глікозидами;
2. При гострій серцевій недостатності, що ускладнена набряком легень;
3. Для комбінованого застосування з антигіпертензивними засобами нейротропної дії в больня на гіпертонічне захворювання;
4. Для проведення форсованого діурезу;
5. Для прискорення інволюції матки в післяпологовому періоді;
6. Для стимуляції пологової діяльності.
2. Програма самопідготовки студентів
Тема №1практичного заняття.
Сечогінні засоби.Засоби, які впливають на тонус та скоротливу активність міометрію .Урикозуричні засоби.
1. Класифікація сечогінних засобів.
2. Фармакодинаміка, механізм дії і застосування сечогінних засобів групи бензотіадіазину, побічна дія.
3. Фармакологія і застосування сечогінних засобів екстреної дії.
4. Калійзберігаючі діуретичні засоби: фармакодинаміка, механізм дії, застосування.
5. Рослини, що мають сечогінну дію.
6. Комбіноване використання сечогінних препаратів.
7. Засоби, що зменшують уміст сечової кислоти в організмі. Принципи лікування подагри.
8. Класифікація засобів, що впливають на тонус і скоротливу активність міометрію.
9. Фармакодинаміка і застосування докторських засобів, що підсилюють пологову діяльність.
10. Фармакологічні властивості і застосування алкалоїдів маткових ріжок і інших засобів, що викликають тонічне скорочення міометрію.
11. Фармакодинаміка препаратів, що застосовуються для потураня пологової діяльності.
3. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:
– 12.30-14.00 год. при 6-годинному занятті
4. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач
1. Вказати, що механізм лікувальної дії тіазидних діуретиків при артеріальної гіпертензії.
2. Які діуретики застосовують для форсованого діурезу (вибрати правильна відповідь)?
а) дихлотіазид;
б) фуросемід; *
в) кислота етакринова;
г) тріамтерен
д) маніт;
е) спіронолактон.
3. Визначити препарат.
1.Засіб, що підсилює тонус міометрію, є алкалоїдом споринні.
2.Форма випуску – таблетки й ампули.
3.Застосовується всередину, під шкіру, у м’яз, у вену.
4.Показання до застосування – атонічні маткові кровотечі, субінволюція матки в післяпологовому періоді
4.Відмітити препарат, який використовують для стимуляції пологової діяльності
А. Окситоцин*
В. Фуросемід
С. Ергометрину малеат
D. Спіронолактон
Е. Тріамтерен
5.Як застосовують окситоцин для стимуляції пологів?
А. Внутрішньовенно струйно
B. Підшкірно по 5-10 ОД
C. Внутрішньовенно крапельно*
D. В шийку матки по 1-2 мл
Е. Всередину
5. Контроль знань перевіряється шляхом виконання в переддень практичного заняття студентами завдань по системі Moodle або шляхом письмового розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу «Крок», конструктивні запитання тощо.
6. Студент повинен знати:
1. Класифікація сечогінних засобів.
2. Фармакодинаміка, механізм дії і застосування сечогінних засобів групи бензотіадіазину, побічна дія.
3 Фармакологія і застосування сечогінних засобів екстреної дії.
4. Калійзберігаючі діуретичні засоби: фармакодинаміка, механізм дії, застосування.
5. Рослини, що мають сечогінну дію.
6. Комбіноване використання сечогінних препаратів.
7. Засоби, що зменшують уміст сечової кислоти в організмі. Принципи лікування подагри.
8. Класифікація засобів, що впливають на тонус і скоротливу активність міометрію.
9. Фармакодинаміка і застосування докторських засобів, що підсилюють пологову діяльність.
10. Фармакологічні властивості і застосування алкалоїдів маткових ріжок і інших засобів, що викликають тонічне скорочення міометрію.
11. Фармакодинаміка препарати, що застосовуються для потуранняну пологової діяльності.
7. Студент повинен вміти:
На основі знань з фармакодинаміки і фармакокінетики сечогінних засобів, речовин, що впливають на обмін сечової кислоти, і середників, що впливають на тонус і скоротливу активність міометрію вміти обгрунтувати їх застосування при захворюваннях травної системи і виписувати препарати цієї групи в рецептах.
8. Джерела інформації:
А – основні
1. Скакун М.П., Посохова К.А. Фармакологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 740 с.
2. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. та ін. / Видання 2-ге – Вінниця: Нова Книга, 2011. – 784 с.
3. СтефановО.В., Кучер В.Г. Фармакологія з загальною рецептурою. Посібник. / Автори: Стефанов О.В., Кучер В.Г. – К.: Англ. мов., 2007. – 318 с.
4. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=pharmakologia/classes_stud/
5. Скакун М.П., Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою: Підручник. Видання друге, перероблене та доповнене методичними рекомендаціями до практичних занять. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 604 с.
6. Посохова К. А., Климнюк С. І. Мікробіологічні і фармакологічні основи раціонального застосування антибіотиків (Навчальний посібник) // Тернопіль: Укрмедкнига. – 1998. – 131 с.
В – додаткові
1. Скакун М.П. Основи доказової медицини: Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 244 с.
2. Скакун М.П. Основи клінічної епідеміології та доказової медицини: Навчальний посібник. – Тернопіль: ТДМУ, 2008. – 372 с.
3. Дроговоз С.М., Гудзенко А.П., Бутко Я.А., Дроговоз В.В. Побочное действие лекарств: учебник-справочник. – Х.: «СИМ», 2010. – 480 с.
4. Зборовский А.Б., Тюренков И.Н., Белоусов Ю.Б. Неблагоприятные побочные эффекты лекарственных средств. – М.: ООО 2Медицинское информационное агентство», 2008. – 656 с.
5. Клиническаяфармакология (Учебник для студентовмедицинскихвузов) – 3-е узд., перераб. и доп. – СПб.: ООО «Издательство ФОЛИАНТ», 2002. – 520 с.
6. Посохова К.А., Вікторов О.П. Антибіотики (властивості, застосування, взаємодія): Навчальний посібник. – Тернопіль: ТДМУ, 2005. – 296 с.
7. Фармакотерапія: підручник для студентів фармацевтичних факультетів / Під. ред. О.В. Крайдашенка, І.Г. Купновицької, І.М. Кліща, В.Г. Лизогуба. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 644 с.: іл.
8. Чекман І.С. Нанофармакологія / І.С. Чекман. – К.: Задруга, 2011. – 424 с.: іл.. – Бібліогр.: с. 338-421.
9. Чекман І.С., Маланчук В.О., Рибачук А.В. Основи наномедицини / І.С. Чекман, В.О. Маланчук, А.В. Рибачук. – К.: Логос, 2011. – 250 с.: іл. – Бібліогр.: с. – 250 с.
10. Николаев А.И., Цепов Л.М. Практическаятерапевтическаястоматология: Учебн. пособ. / А.И. Николаев, Л.М. Цепов – 3-е узд. – М.: МЕДпресс-информ, 2004. – 548 с.
11. Загальна фармакокінетика / За ред. акад. Б.А. Самури. – Тернопіль: ТДМУ, 2009. – 356 с.
12. Скакун Н.П. Клиническая фармакогенетика. – Киев: Здоров’я, 1981. – 200 с.
13. Скакун Н.П. Основы фармакогенетики. – Киев: Здоров’я, 1976. – 168 с.
14. Кравченко І.А. Фармакогеномика з основами фармакогенетики: Навч. пос. – Одеса: Астропринт, 2005. – 144 с.
15. Бажора Ю.І. Фармакогенетика: досягнення і перспективи. – Одеса: «Друк», 2003. – 140 с.; іл., табл.
16. Сміян С.І. та ін. Медична генетика дитячого віку. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 188 с.
17. Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Цефалоспорины в практике современной педиатрии. — Х.: Прапор, 2007. — 184 с.
18. Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Макролиды в практике современной педиатрии. — К.: Четвертахвиля, 2009. — 192 с.
19. Медична генетика/О. Я. Гречаніна, Г. Хоффман, Р. В. Богатирьова [та ін.]; за ред.: О. Я. Гречаніної, Р. В. Богатирьової, О. П. Волосовця. – 2007.
Методичну вказівку склали: доц. Мосейчук І.П., доц. Пида В.П., ас. Вольська А.С.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
4.01.2013 р. протокол № 7
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
27.08.2013 р. протокол №1
