МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ МАГІСТРІВ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

28 Червня, 2024
0
0
Зміст

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ МАГІСТРІВ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

ЗАНЯТТЯ № 1       (практичне 7 год)

Тема: Зміст роботи і функціональні обов’язки магістра сімейної справи. Диспансеризація. Трудова експертиза. Санаторно-курортне лікування. Принципи діагностики, лікування та догляду за хворими з гострими захворюваннями верхніх дихальних шляхів у сімейній медицині.

Мета: сформувати у магістра сімейної справи комплекс професійних навичок та вмінь з організаційних засад роботи лікаря і медсестри загальної практики–сімейної медицини, проведення  лікарсько-трудової експертизи та диспансеризації;

– удосконалити методики клінічного обстеження хворого, обґрунтування клінічного діагнозу, призначення лікування в амбулаторних умовах;

– засвоїти обов’язки та особливості  роботи лікаря і медсестри загальної практики–сімейної медицини;

– вміти організувати диспансерне обслуговування населення на сімейно-територіальній дільниці з проведенням лікувально-профілактичних заходів.

 

Професійна орієнтація магістрів: Лікар і медсестра загальної практики-сімейної медицини є  провідною ланкою в системі охорони здоров’я. Вони виконують функцію не тільки організаторів і виконавців лікувально-профілактичної допомоги, але й проводять санітарно-протиепідемічну роботу. Збереження й відновлення здоров’я людей – невтомна турбота медицини. У вирішенні цього завдання важливу роль відіграє лікарсько-трудова експертиза. Для осіб із захворюваннями різноманітних органів і систем потрібно створити умови для раціонального працевлаштування, що є складовою частиною профілактики інвалідності та реабілітації інвалідів, а також важливим фактором профілактики погіршання стану хворих і попередження ускладнень. Потрібно також зменшити фізичне, нервово-психічне напруження, виключити можливість впливу несприятливих метеорологічних факторів, токсичних речовин на осіб з хронічними захворюваннями, що можливо при своєчасному і правильному працевлаштуванні. Завершальна мета трудової експертизи – це профілактика інвалідності, продовження трудового життя, створення найбільш ефективного використання можливостей людини без втрат її здоров’я і з користю для держави.

 

Базовий рівень знань та вмінь.

1.     Методика обстеження хворих (каф. пропедевтичної терапії ).

2.     Диспансеризація – основний і провідний принцип організації медичної допомоги населенню (каф. соціальної гігієни).

3.     Методика обчислення та аналіз показників роботи лікаря загальної практики-сімейної медицини, показників ефективності диспансеризації (каф. соціальної гігієни).

4.     Профілактика ГРВІ (каф. інфекційних хвороб).

5.     Діагностика, диференціальна діагностика та лікування захворювань верхніх дихальних шляхів  (каф. терапії).

 

Програма самопідготовки студентів

1.     Права і обов’язки медсестри і лікаря загальної практики–сімейної медицини, принципи доказової медицини в роботі сімейного лікаря.

2.     Диспансеризація – ведучий принцип організації медичної допомоги населенню (етапи диспансеризації, об’єм конкретних заходів в ході диспансерного нагляду за здоровими і хворими).

3.     Методика вирахування та аналіз показників роботи амбулаторії загальної практики–сімейної медицини, показників ефективності  диспансеризації.

4.     Класифікація втрати працездатності.

5.     Покази до видачі лікарняного листка та інших документів, що засвідчують втрату працездатності.

6.     Порядок оформлення хворого на МСЕК.

7.     Порядок оформлення хворого на санаторно-курортне лікування.

8.     Діагностика та диференціальна діагностика грипу, ГРВІ, гострого бронхіту, ангін в амбулаторних умовах.

9.     Лікування грипу, ГРВІ,  гострого бронхіту, ангіни в амбулаторних умовах.

10. Покази до госпіталізації хворих з гострою патологією верхніх дихальних шляхів.

11. Первинна та вторинна профілактика гострих захворювань дихальних шляхів.

 

Набір ситуаційних задач з еталонами відповідей:

Ситуаційна задача 1. При аналізі роботи лікаря загальної практики–сімейної медицини за перші 3 місяці роботи щогодинне навантаження складає 7,2.

ЗАПИТАННЯ: Як трактувати отриманий результат?

Ситуаційна задача 2. Хвора Н. третій раз у цьому році звертається до сімейного лікаря з приводу ГРВІ.

ЗАПИТАННЯ: 1) Які облікові форми потрібно заповнити? 2) Тактика сімейного лікаря в даному випадку?

Правильні відповіді:

Задача 1. Показник поганий, тому що лікар працює з великим навантаженням.

Задача 2. 1. Ф.030/о, ф.025/о, ф. 131/о. 2. Взяти на диспансерний облік.

 

 І. Тестові завдання вхідного рівня знань – 10 тестових завдань “Крок-2” (додаються).

 

ІІ. Набір тестових завдань з еталонами відповідей.

           

 Тести вихідного рівня знань студентів.

1. Вказати функції ЛКК:

а) продовження листка непрацездатності після 6 днів хвороби;

б) продовження листка непрацездатності після 30 днів хвороби;

в) консультативна допомога.

2. Покази до видачі листка непрацездатності та інших альтернативних документів:

а) гострі захворювання;

б) хронічні хвороби у фазі ремісії;

в) карантин (за місцем проживання);

г) карантин (при небезпечних інфекціях в іншому місці).

3. Які групи препаратів використовують при лікуванні грипу:

а) антибіотики;

б) сульфаніламіди;

в) противірусні.

 

Правильні відповіді: 1-б,в; 2-а,г; 3-в.

Технічні засоби та матеріальне забезпечення: Таблиці, альбом з набором медичної документації, набір тестів та клінічних задач.

Методика виконання практичної роботи: 15.00-18.00

Робота 1. Робота в терапевтичних кабінетах, кабінетах функціональної діагностики: збір анамнезу, вдосконалення клінічного обстеження, знайомство та оформлення медичної документації (заповнення медичних карт амбулаторного хворого, лікарняних листків та довідок про втрату працездатності, взяття хворих на диспансерний облік та ін.).

Робота 2. Робота на сімейно-територіальній дільниці: обслуговування активних та пасивних викликів, робота у вогнищах інфекції, заповнення медичної документації, вирішення питань трудової експертизи.

Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи: 18.20-19.50

Вихідний рівень знань та вмінь: розв’язування ситуаційних задач, відповіді на тематичні тести типу , конструктивні запитання (20.00 – 20.45).

 Магістр сімейної медицини повинен знати:

1. Знати права та обов’язки, методи і форми роботи медсестри й лікаря загальної практики–сімейної медицини згідно із Наказом МОЗ України №72 від 23.02.2001 р. «Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини».

2. Наказ МОЗ  №770  від (30.05.1986р.) «Про диспансеризацію населення».

3. Покази до видачі листка непрацездатності та інших документів, що засвідчують тимчасову втрату працездатності.

4. Діагностику та диференціальну  діагностику грипу, ГРВІ,  гострого бронхіту, ангін.

5. Особливості лікування грипу, ГРВІ,  гострого бронхіту, ангіни  в  амбулаторних умовах.

6. Покази до госпіталізації  хворих з гострими захворюваннями верхніх дихальних шляхів.

7. Первинну та вторинну профілактику гострих захворювань дихальних шляхів.

8. Трудову експертизу гострих захворювань верхніх дихальних шляхів.

9. Наказ МОЗ №580 «Про порядок направлення хворих на санаторно-курортне лікування».

 

2. Магістр сімейної справи повинен вміти:

1.     Вирахувати показники роботи амбулаторії загальної практики–сімейної медицини та проаналізувати їх.

2.     Взяти хворого на диспансерний облік.

3.     Скласти план лікувально-оздоровчих заходів.

4.     Допомогти лікарю в організаційних питаннях трудової експертизи при гострих захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

5.     Виконати призначення лікаря по наданню допомоги пацієнтам в амбулаторних умовах.

6.     Допомогти лікарю у напрвленні пацієнтів на госпіталізацію.

7.     Оформити записи в медичній карті амбулаторного хворого (ф. 025/о) щодо виконаних лікарських призначень.

8.     Допомогти лікарю в організації направлення хворого на санаторно-курортне лікування.

 

Джерела інформації:

 Основні:

1.     Наказ МОЗ України №72 від 23.02.2001 р. „Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини”.

2.     Сімейна медицина / За ред. В.Б. Гощинського, Є.М. Стародуба. – Тернопіль: ТДМУ, 2005. – 810 с.

3.     Посібник з діагностики, терапії та профілактики інфекційних хвороб в умовах поліклініки (За ред. проф. М.А.Андрейчина). Київ: “Здоров’я”.- 1992.

Додаткові:

1.     Наказ МОЗ №770  від 30.05.1986 р. «Про диспансеризацію населення».

2.     Наказ МОЗ №580 «Про порядок відбору та направлення хворих на санаторно-курортне лікування».

3.     А.Р. Уваренко. Доказова медицина у спектрі наукової інформації та галузевої інноваційної політики. Монографія. – // Житомир: “Полісся”, 2005. – 188 с.

4.     Справочник участкового терапевта / Под ред. Ю.Ю. Елисеева. – М.: Эксмо, 2003. – 896 с.

5.     Плавинский С.Л. Доказательная медицина и семейный врач / Рос. Сем. Врач. – 2003. – №2. – С. 61-61.

 

 Автор:   проф. Бабінець Л.С.

Затверджено на засіданні кафедри

«27»серпня 2009 р.  протокол №1

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі