МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

18 Червня, 2024
0
0
Зміст

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ЗАНЯТТЯ № 14 (практичне – 6 год.)

Теми: 1. Радіаційна гігієна. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу та радіаційної безпеки населення при використанні іонізуючих випромінювань у виробництві, наукових дослідженнях, лікувальних закладах. – 3 год.

        2. Розрахункові методи оцінки радіаційної безпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення. Гігієнічна  оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів  та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах. – 3 год.

 Мета: 1.Розширити, систематизувати та закріпити знання про радіаційну небезпеку для персоналу і пацієнтів лікувальних закладів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань з діагностичною і лікувальною метою, про принципи та засоби протирадіаційного захисту.

2. Оволодіти методами і засобами радіаційного контролю за умовами праці персоналу та захисту пацієнтів в рентгенологічних та радіологічних відділеннях лікарняних закладів.

3.Закріпити, розширити та систематизувати знання про радіаційну небезпеку персоналу при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань і населення.

4. Оволодіти методами і засобами вимірювання рівнів радіації та концентрації радіонуклідів у повітрі, воді, харчових продуктах, радіоактивних забруднень робочих поверхонь, індивідуальних доз опромінення працюючих з джерелами іонізуючої радіації, оцінювати їх результати.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

Установлено, що більше половини професійних захворювань лікарів – (59,8%) обумовлені фізичним і розумовим перевантаженням, а також впливом хімічних чинників.

Робота з радіоактивними речовинами пов’язана з ризиком дії іонізуючого випромінювання, яке утворюється в результаті радіоактивного розпаду. При виконанні всіх необхідних заходів захисту в радіологічних відділеннях лікарень ця  небезпека зводиться до мінімуму, а в разі недотримання правил безпеки можуть виникнути важкі променеві ураження різної степені.

Використання радіоактивних речовин в  медицині  створює загрозу несприятливого впливу на організм людини іонізуючої радіації. В результаті недотримання мір радіаційної безпеки можуть виникнути різні порушення в стані порушення здоров’я (гостра і хронічна  променева хвороба, лейкози, злоякісні новоутворення) і генетичні наслідки. Тому при використанні радіоактивних речовин приймаються заходи, які захищають від надлишкового опромінювання людей із зовні, а також від проникнення радіоактивних речовин в організм (інкорпорування) і внутрішнього опромінення.

ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТТЯ

Тема № 1. Радіаційна гігієна. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу та радіаційної безпеки населення при використанні іонізуючих випромінювань у виробництві, наукових дослідженнях, лікувальних закладах.

Теоретичні питання:

1. Поясніть особливості розміщення радіологічного та рентгенологічного відділень в комплексі будівель лікарні та їх обґрунтування.

2. Поясніть та накресліть схеми розміщення структурних підрозділів радіологічного відділення лікарні, рентгенологічного кабінету.

3. Поясніть особливості вимог до палат радіологічного відділення лікарні, їх відмінності при використанні відкритих і закритих джерел іонізуючої радіації.

4. Складіть програму оцінки радіаційної безпеки персоналу в кожному підрозділі радіологічного відділення лікарні.

5. Дайте оцінку умовам праці персоналу відділення для лікування закритими джерелами іонізуючих випромінювань за результатами вимірювання індивідуальних доз опромінення з допомогою термолюмінесцентних дозиметрів протягом 3 місяців: лікарі-радіологи – 0,1-0,2 бер (1-2 мЗв), процедурні сестри – 0,3-0,4 бер (3-4 мЗв), сестра, відповідальна за видачу та зберігання джерел випромінювання – 0,25 бер (2,5 мЗв).

6. Дайте оцінку умовам праці у фасовочній відділення для лікування відкритими джерелами, в якій виявлено забруднення робочих поверхонь b-випромінюючими радіонуклідами в межах 200-300 част/(см2 × хв.).

7. Радіаційна гігієна як галузь гігієнічної науки і санітарної практики, її мета та завдання.

Тема №2. Розрахункові методи оцінки радіаційної безпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення. Гігієнічна  оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів  та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.

Теоретичні питання:

1. Іонізуючі випромінювання, що використовуються у виробництві, науці, медицині, їх джерела (рентгенівські апарати, радіонукліди, прискорювачі заряджених частинок, ядерні реактори, підприємства по добуванню та збагаченню ядерної сировини, по переробці та похованню радіоактивних відходів).

2. Якісні та кількісні характеристики радіонуклідів як джерел іонізуючих випромінювань (види ядерних перетворень та види випромінювань, які їх супроводжують), період напіврозпаду, активність, g-еквівалент), одиниці їх вимірювання.

3. Якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань (енергія, проникаюча та іонізуюча здатність). Види доз, одиниці їх вимірювання. Потужності доз.

4. Іонізуючі випромінювання як виробнича шкідливість, умови, що визначають радіаційну небезпеку при роботі з ними (вид і енергія випромінювання, величина поглинутої дози, вид радіаційної дії, розподіл енергії в організмі, радіочутливість організму, небезпечність радіонуклідів).

5. Основні види променевих уражень організму (детерміністичні, стохастичні) та умови їх виникнення.

6. Гостра та хронічна променева хвороба, умови виникнення, етапи перебігу, основна симптоматика.

7  Віддалені наслідки радіаційних уражень, місцеві пошкодження (канцерогенні, тератогенні, ембріотоксичні ефекти, променеві опіки та інші).

8. Норми радіаційної безпеки (НРБУ-97) і Основні санітарні правила (ОСПУ-01) роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючої радіації, принципи гігієнічного нормування.

9. Методи та засоби радіаційного і медичного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації.

ЗРАЗКИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ТА СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ

Задача 1. Працівник має 6 (шести) годинний робочий день і працює на відстані 0,8 м від джерела випромінювання. З якою максимальною активністю джерела випромінювання він може працювати?

Еталон відповіді. Це  тип задачі на розрахунок захисту від зовнішнього випромінювання кількістю, а саме вимагається визначити гранично допустиму активність джерела, з якою можна працювати без екрану на протязі даного часу на певній віддалі.

Для розрахунку використовуємо формулу:

           М х Т/R2= 120, де

М – активність    джерела випромінювання (в мг/екв. радію);

Т – час ( тривалість) випромінювання;

R – відстань від джерела випромінювання (в м );

120 – коефіцієнт, виведений з ГДК випромінювання.

           М = 120 х 0,64/6 х 6= 2,13 мг/екв.радію

Примітка: 6 х 6 – (6 годин х 6 роб.днів в тиждень).

Задача 2.  В лабораторії працівники працюють з джерелом випромінювання активністю 10 мг/екв.радію на відстані 1 м від нього. Визначити допустимий час роботи за тиждень.

Еталон відповіді.    Т= 120 х R2/ М = 120 х 1/10= 12 годин за тиждень

Задача 3. Сестра радіологічного відділення на протязі 6 годин щоденно готує препарати радію активністю 3,3 мг/екв.радію. На якій віддалі від  джерела вона повинна працювати ?

Еталон відповіді.  R =   М х Т/120 =   3,3 х 6 х 6/120 =1 метр.

Задача 4. Лаборантка, яка фасує радіоактивний ізотоп золота  Au198 з енергією випромінювання 0,4 МеВ, одержить без захисту через тиждень дозу випромінювання 1,0 рад. Якої товщини свинцевий екран слід застосовувати для створення безпечних умов роботи лаборанта ?

Величина коефіцієнту послаблення (кратності послаблення) визначається за формулою:       К = Р/Р0 , де

К – кратність послаблення;

Р – отримана доза;

Р0– гранично допустима доза.

В нашому прикладі:   К = 1,0/0,1=10 разів.

В табл. 40 (Ю.П.Пивоваров идр. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. М., «Медицина», 1983) знаходимо, що необхідна товщина свинцевого екрану повинна бути 13 мм.

Задача 5. Потужність дози гамма-випромінювання на робочому місці Р=20 мк Р/с. Джерелом гамма-випромінювання є Со60 із середньою енергією квантів Е = 1,25 МеВ. Знайти товщину свинцевого екрану, яка необхідна для послаблення цього випромінювання до проектної потужності.

Із табл.41 (там же) знаходимо: Р0 = 1,4 мбер/год (проектна потужність). Переводимо 20 мк Р/с в проектні одиниці:

              20 ск Р х 3600 с/1000= 72 мбер/год.

Величина коефіцієнту послаблення в даному прикладі рівна:

              К = Р/Р 0= 72/1,4=51 раз.

В табл.40 на перетині ліній, які відповідають кратності послаблення 50 і енергії випромінювання 1,25 МеВ, знаходимо, що необхідна товщина екрану  складає  72 мм (7,2 см ).

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. Назвіть шкідливі і небезпечні фактори у роботі лікарі, що не відносяться до фізичних

А. Іонізуюче, э/м  та лазерне випромінювання

В. механічні коливання (ультразвук, шум, вібрація)

С. підвищення атмосферного тиску

D. нераціональне висвітлення і високі світлові навантаження

Е. *психофізіологічні

2.Захист від випромінювання рентгенівського апарату необхідний:

А. Цілодобово

В. Протягом робочого дня

С. Тільки під час рентгеноскопічних досліджень

D. Тільки в період генерації рентгенівського випромінювання.

Е. Всі вище перераховані  правильні

3. Вкажіть ступінь чутливості різних тканин органів людини до іонізуючого випромінювання у порядку зменшення їх чутливості.

A.   *Лімфоїдна тканина, лімфатичні вузли, селезінка, вилочкова залоза, кістковий мозок, статеві клітини

B.   М’язи, колагенові волокна, хрящі, шкіра

C.   Статеві клітини, кістковий мозок, м’язи, головний мозок, селезінка

D.   Кришталик, печінка, нирки, підшлункова залоза, червоний кістковий мозок

E.    Кістковий мозок, селезінка, статеві клітини, м’язи

4. Що з названого не відноситься до іонізуючого випромінювання?

A.   Рентгенівське випромінювання,

B.   β-випромінювання,

C.   *ультрафіолетове випромінювання

D.   α- випромінювання

E.    γ- випромінювання

5. При дозиметричному контролі приміщення   терапевтичного   стаціонару, що будується, потужність дози зовнішнього   гамма-випромінювання дорівнює 0,3 мкЗв/год (30 мкР/год). Оцініть рівень опромінювання у порівнянні з допустимим для приміщень з постійним перебуванням людей.

A.   Перевищує у 2 рази 

B.   Перевищує в 4 рази

C.   Перевищує в 3 рази

D.   Перевищує в 6 раз

E.    *Не перевищує

6.При проведенні рентгеноскопічних досліджень лікар-рентгенолог зобов’язаний забезпечинти радіаційну безпеку

А  персоналу рентгенівського кабінету

В. Остеження пацієнтів

С. Інших співробітників  закладу, що знаходяться в сфері дії випромінювання рентгенівської апаратури

D. правильно А і В

Е. *Правильно А, В і С

Оснащення заняття

1.      Натуральний чи навчальний проект радіологічного відділення лікарні.

2.      Дозиметр-радіометр ТЕРРА-П. Рентгенометр (мікрорентгенометр) медичний переносний.

3.      Витяги з законодавчих нормативних документів (БНіП, СанПіН) по плануванню і експлуатації радіологічних і рентгенологічних відділень лікарні, НРБУ-97, ОСП-99 та інші.

4.      Зразки екрануючих матеріалів.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ. 9.00-12.00 год.

Тема № 1 Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу та радіаційної безпеки населення при використанні іонізуючих випромінювань у виробництві, наукових дослідженнях, лікувальних закладах. 

Робота № 1. Виміряти і оцінити параметри, які характеризують радіаційну обстановку в виробничих і суміжних приміщеннях та індивідуальні дози опромінення персоналу при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.

Робота № 2. Проводити санітарне обстеження радіологічних і рентгенологічних відділень лікарняних закладів.

Тема № 2. Розрахункові методи оцінки радіаційної безпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення. Гігієнічна  оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів  та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.

1. Ознайомлення з приладами, які використовуються для радіаційного контролю, їх класифікацією за призначенням, типом детекторів, принципом побудови.

2. Вимірювання і оцінка потужності поглинутої дози в повітрі.

            3. Визначення і оцінка індивідуальних доз зовнішнього опромінення персоналу радіологічного об’єкта (промислового, наукового, медичного).

            4. Визначення і оцінка радіоактивного забруднення робочих поверхонь, обладнання, спецодягу.

            5. Визначення і оцінка радіоактивності проб води, ґрунту, харчових продуктів, повітря.

 Робота № 3. Виконувати підготовку приладів радіаційного контролю до роботи, проводити вимірювання, знімати показання приладів, оцінювати результати.

Робота № 4. Провести вимірювання радіаційного фону, зняти показання приладів, оцінити результати.

Робота 5. Вирішити ситуаційні задачі і дати  отриманим результатам гігієнічну оцінку.

Робота 6.Складіть зведену таблицю властивостей іонізуючих випромінювань з характеристикою радіаційної небезпеки при роботі з ними.

 

Назва іонізуючого випромінювання

Джерело випромінювання

Способи використання

Властивості випромінювання

Іонізуюча здатність

Характеристика радіаційної небезпеки

Енергія

Проникаюча здатність

в повітрі

в біологічній тканині

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Перерахуйте умови, від яких залежить біологічна дія іонізуючих випромінювань, та особливості радіаційної небезпеки при добуванні, збагаченні та використанні джерел іонізуючої радіації в атомній енергетиці, науці, медицині, військовій справі.

3. Перерахуйте організаційно-технічні, гігієнічні методи і засоби захисту від іонізуючої радіації та методи захисту, основані на фізичних законах ослаблення випромінювань, їх законодавче вирішення.

Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи. 12.30-14.00год.

                                                                                         Самостійна робота студентів  1415 – 1500 год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

 Студент повинен знати:

1.      Способи застосування радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах з діагностичною і лікувальною метою.

2.      Закономірності біологічної дії іонізуючих випромінювань.

3.      Сутність радіаційної небезпеки при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.

4.      . Якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань.

5.      Джерела іонізуючих випромінювань, їх розповсюдження в навколиш-ньому середовищі.

6.      Способи застосування радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань у виробництві, медицині, в наукових дослідженнях.

7.      Біологічну дію іонізуючих випромінювань та умови, від яких вона залежить.

8.      Сутність радіаційної небезпеки при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань у різних галузях виробництва.

9.      Принципи гігієнічного нормування радіаційної безпеки та норми радіаційної безпеки (НРБУ-97) і Основні санітарні правила (ОСПУ) роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючої радіації.

10.  Класифікацію видів та приладів радіаційного контролю, принципи роботи цих приладів.

Студент повинен вміти:

1.      Поясніти особливості розміщення радіологічного та рентгенологічного відділень в комплексі будівель лікарні та їх обґрунтування.

2.      Поясніти та накреслити схеми розміщення структурних підрозділів радіологічного відділення лікарні, рентгенологічного кабінету.

3.      Поясніти особливості вимог до палат радіологічного відділення лікарні, їх відмінності при використанні відкритих і закритих джерел іонізуючої радіації.

4.      Скласти програму оцінки радіаційної безпеки персоналу в кожному підрозділі радіологічного відділення лікарні.

5.      Дати оцінку умовам праці персоналу відділення для лікування закритими джерелами іонізуючих випромінювань за результатами вимірювання індивідуальних доз опромінення з допомогою термолюмінесцентних дозиметрів протягом 3 місяців: лікарі-радіологи – 0,1-0,2 бер (1-2 мЗв), процедурні сестри – 0,3-0,4 бер (3-4 мЗв), сестра, відповідальна за видачу та зберігання джерел випромінювання – 0,25 бер (2,5 мЗв).

6.      Дати оцінку умовам праці у фасовочній відділення для лікування відкритими джерелами, в якій виявлено забруднення робочих поверхонь b-випромінюючими радіонуклідами в межах 200-300 част/(см2 × хв.).

7.      Види іонізуючих випромінювань, що використовуються у виробництві, науці, медицині, їх джерела (рентгенівські апарати, радіонукліди, прискорювачі заряджених частинок, ядерні реактори, підприємства по добуванню та збагаченню ядерної сировини, по переробці та похованню радіоактивних відходів).

8.      Якісну та кількісну характеристики радіонуклідів як джерел іонізуючих випромінювань (види ядерних перетворень та види випромінювань, які їх супроводжують), період напіврозпаду, активність, g-еквівалент), одиниці їх вимірювання.

9.      Якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань (енергія, проникаюча та іонізуюча здатність). Види доз, одиниці їх вимірювання. Потужності доз.

10.  Іонізуючі випромінювання як виробничу шкідливість, умови, що визначають радіаційну небезпеку при роботі з ними (вид і енергія випромінювання, величина поглинутої дози, вид радіаційної дії, розподіл енергії в організмі, радіочутливість організму, небезпечність радіонуклідів).

11.  Основні види променевих уражень організму (детерміністичні, стохастичні) та умови їх виникнення.

12.  Гостру та хронічну променеві хвороби, умови виникнення, етапи перебігу, основну симптоматику.

13.  Віддалені наслідки радіаційних уражень, місцеві пошкодження (канцерогенні, тератогенні, ембріотоксичні ефекти, променеві опіки та інші).

14.  Норми радіаційної безпеки (НРБУ-97) і Основні санітарні правила (ОСПУ-01) роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючої радіації, принципи гігієнічного нормування.

15.  Методи та засоби радіаційного і медичного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації

4. Джерела інформації

 Основні:

1.Гігієна та екологія. Підручник./ За ред. В.Г. Бардов. – Вінниця: Нова книга, 2006. -С. 525 535. http://www.nmu.edu.ua/kaf55-8.php

2.      Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. /Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 254-267.     

3. Кириллов В.Ф., Архангельский В.И., Коренков И.П. Руководство к практическим занятиям по радиационной гигиене. – М., 2001. – С. 8-100, 130-152. 4.Матеріали підготовки до практичних занять http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/hihiena/classes_stud/

5.      Матеріали лекції до теми.

2. Додаткові:

1. Загальна гігієна. Посібник до практичних занять. /І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький та ін./ За ред. І.І.Даценко. – Львів.: “Світ”, 1992 – С. 188-194.

2. Ильин Л.А., Кириллов В.Ф., Коренков И.П. Радиационная гигиена. – М., Медицина, 1999. – С. 27-121, 157-175

3.  Нікберг І.І. Радіаційна гігієна. Посібник.– К.: Здоров’я, 1999. – С. 78-104, 105-115.

 

Методичну вказівку склав доц. Пашко К.О.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

30 cерпня 2011 р. протокол № 1

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

«__28_»__08_   2013___р. Протокол № 1

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі