МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ЗАНЯТТЯ № 5 (практичне – 6 год.)

Теми: 1. “Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.”

           2. “Організація гігієнічного забезпечення при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Особливості тимчасового розміщення потерпілого населення та аварійно-рятувальних формувань.”

Мета: 1. Оволодіти методами і засобами радіаційного контролю за умовами праці персоналу та захисту пацієнтів в рентгенологічних та радіологічних відділеннях лікарняних закладів.

2.Закріпити, розширити та систематизувати знання про радіаційну небезпеку персоналу при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань і населення.

3. Засвоїти гігієнічні вимоги до розміщення потерпілого населення та аварійно-рятувальних формувань.Гігієнічні вимоги до санітарного контролю  за якісним і кількісним водозабезпеченням людей. Засвоїти заходи та методи медичного забезпечення здорового і безпечного харчування особового складу формувань і потерпілого населення в польових умовах при надзвичайних ситуаціях.

 

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

  Робота з радіоактивними речовинами пов’язана з ризиком дії іонізуючого випромінювання. При виконанні всіх необхідних заходів захисту в радіологічних відділеннях лікарень ця  небезпека зводиться до мінімуму, а в разі недотримання правил безпеки у персоналу та хворих можуть виникнути важкі променеві ураження різного степеня тяжкості.

Недотримання мір радіаційної безпеки може спричинити такі порушення в стані здоров’я, як гостра і хронічна  променева хвороба, лейкози, злоякісні новоутворення та викликати негативні генетичні наслідки. Тому при використанні радіоактивних речовин необхідно вживати заходи, які захищають від надлишкового зовнішнього опромінювання людей, а також від внутрішнього опромінення, обумовленого проникненням радіоактивних речовин в організм (інкорпорування) з повітрям, водою та їжею.

 У зв’язку зі збільшенням кількості природних та техногенних катастроф, які відбуваються в самих різних куточках Землі, що примушують населення залишати місця постійного проживання у зв’язку з виникненням надзвичайних ситуацій, а також залученням для  надання йому допомоги цивільних формувань одним із важливих факторів первинного життєзабезпечення стає організація і проведення водозабезпечення та харчування як особового складу аварійно-рятувальних формувань, так і потерпілого населення. При цьому різко підвищується роль санітарного нагляду  за якісним і кількісним водозабезпеченням та повноцінністю харчування особового складу цивільних формувань, тому що на нього покладається виконання значних об’ємів роботи поряд із великим – на межі можливостей – нервово-психічним  навантаженням. Деякий час потерпіле населення може також забезпечуватися водою з  пунктів польового водопостачання та харчуватися на польових пунктах харчування.

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ. 9.⁰⁰-12.⁰⁰ год. 

            І. Тема №1 “ Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.”

1. Ознайомлення з приладами, які використовуються для радіаційного контролю, їх класифікацією за призначенням, типом детекторів, принципом побудови.

2. Вимірювання і оцінка потужності поглинутої дози в повітрі.

            3. Визначення і оцінка індивідуальних доз зовнішнього опромінення персоналу радіологічного об’єкта (промислового, наукового, медичного).

            4. Визначення і оцінка радіоактивного забруднення робочих поверхонь, обладнання, спецодягу.

            5. Визначення і оцінка радіоактивності проб води, ґрунту, харчових продуктів, повітря.

 Робота № 1. Виконувати підготовку приладів радіаційного контролю до роботи, проводити вимірювання, знімати показання приладів, оцінювати результати.

Робота № 2. Провести вимірювання радіаційного фону, зняти показання приладів, оцінити результати.

Робота 3. Вирішити ситуаційні задачі і дати  отриманим результатам гігієнічну оцінку.

            ІІ. Тема №2  “Організація гігієнічного забезпечення при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Особливості тимчасового розміщення потерпілого населення та аварійно-рятувальних формувань.”

1. Вирішити ситуаційні задачі і дати отриманим результатам гігієнічну оцінку.

Додаток 1

            Розрахувати вегетативний індекс Керде та індекс Хільдебранта, які характеризують активність симпатичної та парасимпатичної вегетативної нервової системи у залежності від фізичних навантажень, чи психо-емоційного перенапруження.

            Вегетативний індекс Керде розраховується за формулою

                        ВІК= (1-ДАТ/ЧСС) х 100 %

де: ДАТ – діастолічний артеріальний тиск;

      ЧСС – частота серцевих скорочень.

            При відсутності втоми значення індексу знаходяться в межах 0 – 1 %. При стомленості він збільшується, а коли наближається до 20 – можна говорити про перевтому.

            Індекс Хільдебранта – відношення частоти серцевих скорочень (ЧСС) до частоти дихальних рухів (Р) за хвилину:

                                               Q= ЧСС/Р

            В нормі у здорової людини цей індекс знаходиться в межах 2,8-4,9. При його зниження можна говорити про розлад вегетативної регуляції у бік парасимпатикотонії; при його збільшенні – у бік симпатикотонії, що свідчить про стомлення від фізичних навантажень.

Додаток 2

                        Методика розрахунку адаптаційного потенціалу

            Адаптаційний потенціал (АП) серцево-судинної системи розраховують за формулою:

            АП=0,011 х  ЧСС + 0,01 АТс + 0,008 АТд + 0,006В + 0,19 ЕКТ – 0,001Р -1,17, де

 ЧСС – частота серцевих скорочень у спокої,  уд/ хв;

 АТс  і АТд – систолічний і діастолічний артеріальний тиск, мм. рт.ст.

 М – маса тіла , кг;

 В – вік, роки;

 Р – зріст,  м.;

 ЕКТ – ступінь змін за 4- бальною системою:

 1 – ЕКГ  у межах норми

 2- помірні  зміни ЕКГ

 3 – фізіологічно-значущі зміни ЕКГ.

Таблиця 1.

Шкала оцінок адаптаційного потенціалу

 

 

Таблиця № 2

Гранична (пікова ) та допустима частота серцевих скорочень (ЧСС) осіб з різним адаптаційним потенціалом  (АП серцево-судинної системи та різного віку при тривалому навантаженні

Додаток 3

Індивідуальні засоби захисту при ліквідації наслідків катастроф та інших надзвичайних станів

            1. Засоби захисту тіла:

–          загальновійськовий захисний комплект (прогумований плащ з капюшоном, прогумовані бахіли, рукавиці;

–          захисний комбінезон для роботи з ракетним пальним;

–          захисний комбінезон бронетанкових військ;

–          плівкові захисні комбінезони, бахіли, гумові чоботи,рукавиці та інше формувань цивільної оборони;

–          захисний спецодяг та спецвзуття, призначені для використання в різних галузях промислового виробництва;

–          захисні комплекти пожежників, рятувальнихшахтних команд; аквалангістів.

            При проведенні гігієнічного нагляду за використанням ізолюючих індивідуальних засобів захисту медична служба і керівники рятувальних і відновних робіт повинні орієнтуватися на допустимі терміни перебування людини у ізолюючому захисному одязі (табл. 3).

Таблиця 3

ДОПУСТИМІ ТЕРМІНИ ПЕРЕБУВАННЯ ЛЮДИНИ У ІЗОЛЮЮЧОМУ ЗАХИСНОМУ ОДЯЗІ

1.      Засоби захисту органів дихання та слизових оболонок.

            До таких засобів відносять респіратори різних конструкцій, захисні окуляри, протигази.

            Протигази поділяються на:

–          Ізолюючі з запасом кисню у заплічних балонах типу аквалангів, дихальних апаратів гірничних рятівників. КІП-5, КІП-7, КІП-8, або з генерацією кисню хімічними реагентами (військові ізолюючі протигази импу ІП-4, ІП-5, ІП-46, ІП-46М);

–          шлангові промислового призначення ПШ-1, ПШ-2-57, ДПА-5;

–          фільтруючі: військові; цивільної оборони, розраховані на захист від бойових отруйних речовин (ГП-5, ГП-5М, ГП-7); промислові, розраховані на захист від окремих груп виробничих отрут (див.таблицю 2);  дитячі – існує 5 типів.

Таблиця 4

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОМИСЛОВИХ ФІЛЬТРУЮЧИХ ПРОТИЗАЗІВ

Додаток 4

Фармакологічні засоби для заняття психоемоційного напруження та підвищення працездатності у ліквідаторів катастроф та інших надзвичайних станів  

І. Засоби, які регулюють функції центральної нервової:

1.      Антипсихотичні засоби:

–          амілазин;

–          хлорпротиксен;

–          галоперидол;

–          сульпірид (еглоніл, догматил);

–          тиоридазин (санопакс, мелерил);

–          перициазин (неулептил).

2.      Транквілізатори:

–          хлозепід (еленіум);

–          сибазон (диазепамЮ седуксен);

–          феназепам;

–          нозепам (тазепам);

–          мезапам (рудотель) – денний транквілізатор;

–          мебікар.

3.      Седативні засоби:

–          настоянка валеріани;

–          настоянка піону;

–          настоянка пустирника;

–          “Ново-Пассит”;

–          корвалол;

–          валокордин;

–          корвалдин;

–          кардиовален;

–          “Персен”.

4.      Антидепресанти:

–          ніаламід;

–          імізин;

–          амітриптилін;

–          азафен;

–          мапротимін (людиоміл);

–          тразадон (манеган).

5.      Снотворні засоби:

–          нітразепам (еуноктин, радедорм);

–          фенобарбітал (люмінал);

–          зопіклон (імован).

6.      Спирт етиловий.

7.      Психостимулятори:

–          меридил;

–          сиднокарб;

–          кофеїн-натрію бензоат (кава, чай).

8.      Адаптогени:

–          препарати жень-шеню, китайського лимонника, заманіхи;

–          екстракти мідій, левзеї.

9.      Ноотропи.

–          пірацетам (ноотропіл);

–          фенібут;

–          енцефабол;

–          аміналон.

            ІІ. Серцево-судинні засоби:

1.      Засоби, що поліпшують кровопостачання та метаболізм міокарду:

–          валідол;

–          нітрогліцерин;

–          сустак;

–          ізосорбід динітрат;

–          ізосорбід мононітрат;

–          карбокромен (інтенкордин);

–          дипіридамол (курантил).

2.      Засоби, що зменшують потребу міокарду у кисні:

–          верапаміл;

–          метопролол;

–          атенолол.

3.      Засоби, що поліпшують мозковий кровообіг:

–          цінаризін (стугерон);

–          кавінтон

–          пентоксифілін (трентал).

4.      Антиоксіданти:

–          кислота аскорбінова (вітамін С);

–          кварцетин;

–          токоферолу ацетат (вітамін Є);

–          ретинолу ацетат (вітамін А).

            ІІІ. Імуномодулятори:

–          імунал (препарат ехінацеї пурпурової);

–          есберитокс (препарат ехінацеї пуппурової та туї західної).

            ІУ. Метаболічні засоби:

–          Біовіталь – біостимулятор на базі бояришника, пустирника, вітамінів С, групи . Стимулює міокард, нормалізує кров’яний тиск, знімає відчуття втоми;

–          Мілдронат;

–          Карнітин;

–          Ретаболіл.

 

 

ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

І. Тема №1 “ Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.”

Контрольні питання:

1.      Іонізуючі випромінювання, що використовуються у виробництві, науці, медицині, їх джерела (рентгенівські апарати, радіонукліди, прискорювачі заряджених частинок, ядерні реактори, підприємства з добування та збагачення ядерної сировини, переробки та зберігання радіоактивних відходів).

2.      Якісні та кількісні характеристики радіонуклідів як джерел іонізуючих випромінювань (види ядерних перетворень та види випромінювань, які їх супроводжують), період напіврозпаду, активність, g-еквівалент, одиниці їх вимірювання.

3.      Якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань (енергія, проникаюча та іонізуюча здатність). Види доз, одиниці їх вимірювання. Потужності доз.

4.      Іонізуючі випромінювання як виробнича шкідливість, умови, що визначають радіаційну небезпеку при роботі з ними (вид і енергія випромінювання, величина поглинутої дози, вид радіаційної дії, розподіл енергії в організмі, радіочутливість організму, небезпечність радіонуклідів).

5.      Основні види променевих уражень організму (детерміністичні, стохастичні) та умови їх виникнення.

6.      Гостра та хронічна променева хвороба, умови виникнення, етапи перебігу, основна симптоматика.

7.      Віддалені наслідки радіаційних уражень, місцеві пошкодження (канцерогенні, тератогенні, ембріотоксичні ефекти, променеві опіки та інші).

8.      Норми радіаційної безпеки (НРБУ-97) і Основні санітарні правила (ОСПУ-01) роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючої радіації, принципи гігієнічного нормування.

9.      Методи та засоби радіаційного і медичного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації.

ІІ. Тема №2  “Організація гігієнічного забезпечення при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Особливості тимчасового розміщення потерпілого населення та аварійно-рятувальних формувань.”

Контрольні питання:

1.      Класифікація надзвичайних ситуацій за сферою виникнення.

2. Характеристика шкідливих факторів, що визначають умови праці ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій, профілактика їх дії на організм. Засоби захисту органів зору, слуху, дихання та шкіри.

3. Санітарний нагляд за розміщенням аварійно-рятувальних формувань та потерпілого населення. Запобіжний та поточний санітарний нагляд за розміщенням.

4. Види польового розміщення аварійно-рятувальних формувань. Поняття про санітарно-епідеміологічну розвідку. Вимоги до вибору ділянки для облаштування  бівака (похідного табору).

5. Типи польових жител, їх гігієнічна характеристика.

6. Класифікація фортифікаційних споруд. Закриті фортифікаційні споруди (сховища). Особливості мікроклімату в них під час перебування особового складу.

7. Завдання санітарного нагляду за організацією  харчування у польових умовах.

8. Особливості умов праці ліквідаторів при надзвичайних ситуаціях у залежності від їх походження.
9. Клінічні та психофізіологічні методи оцінки працездатності, станів втоми і перевтоми та здоров’я ліквадаторів.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ. 12.³⁰-14.⁰⁰год.

1.      Іонізуючі випромінювання, що використовуються у виробництві, науці, медицині, їх джерела (рентгенівські апарати, радіонукліди, прискорювачі заряджених частинок, ядерні реактори, підприємства з добування та збагачення ядерної сировини, переробки та зберігання радіоактивних відходів).

2.      Якісні та кількісні характеристики радіонуклідів як джерел іонізуючих випромінювань (види ядерних перетворень та види випромінювань, які їх супроводжують), період напіврозпаду, активність, g-еквівалент, одиниці їх вимірювання.

3.      Якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань (енергія, проникаюча та іонізуюча здатність). Види доз, одиниці їх вимірювання. Потужності доз.

4.      Іонізуючі випромінювання як виробнича шкідливість, умови, що визначають радіаційну небезпеку при роботі з ними (вид і енергія випромінювання, величина поглинутої дози, вид радіаційної дії, розподіл енергії в організмі, радіочутливість організму, небезпечність радіонуклідів).

5.      Основні види променевих уражень організму (детерміністичні, стохастичні) та умови їх виникнення.

6.      Гостра та хронічна променева хвороба, умови виникнення, етапи перебігу, основна симптоматика.

7.      Віддалені наслідки радіаційних уражень, місцеві пошкодження (канцерогенні, тератогенні, ембріотоксичні ефекти, променеві опіки та інші).

8.      Норми радіаційної безпеки (НРБУ-97) і Основні санітарні правила (ОСПУ-01) роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючої радіації, принципи гігієнічного нормування.

9.      Методи та засоби радіаційного і медичного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації.

10.  Класифікація надзвичайних ситуацій за сферою виникнення.

11. Характеристика шкідливих факторів, що визначають умови праці ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій, профілактика їх дії на організм. Засоби захисту органів зору, слуху, дихання та шкіри.

12. Санітарний нагляд за розміщенням аварійно-рятувальних формувань та потерпілого населення. Запобіжний та поточний санітарний нагляд за розміщенням.

13. Види польового розміщення аварійно-рятувальних формувань. Поняття про санітарно-епідеміологічну розвідку. Вимоги до вибору ділянки для облаштування  бівака (похідного табору).

14. Типи польових жител, їх гігієнічна характеристика.

15. Класифікація фортифікаційних споруд. Закриті фортифікаційні споруди (сховища). Особливості мікроклімату в них під час перебування особового складу.

16. Завдання санітарного нагляду за організацією  харчування у польових умовах.

17. Особливості умов праці ліквідаторів при надзвичайних ситуаціях у залежності від їх походження.
18. Клінічні та психофізіологічні методи оцінки працездатності, станів втоми і перевтоми та здоров’я ліквадаторів.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ТА СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1. Працівник має 6 (шести) годинний робочий день і працює на відстані 0,8 м від джерела випромінювання. З якою максимальною активністю джерела випромінювання він може працювати?

Еталон відповіді: Це  тип задачі на розрахунок захисту від зовнішнього випромінювання кількістю, а саме вимагається визначити гранично допустиму активність джерела, з якою можна працювати без екрану на протязі даного часу на певній віддалі.

Для розрахунку використовуємо формулу:

           М х Т/R²= 120, де

М – активність    джерела випромінювання (в мг/екв. радію);

Т – час ( тривалість) випромінювання;

R – відстань від джерела випромінювання (в м );

120 – коефіцієнт, виведений з ГДК випромінювання.

           М = 120 х 0,64/6 х 6= 2,13 мг/екв.радію

Примітка: 6 х 6 – (6 годин х 6 робочих днів в тиждень).

Задача 2. В лабораторії працівники працюють з джерелом випромінювання активністю 10 мг/екв.радію на відстані 1 м від нього. Визначити допустимий час роботи за тиждень.

Еталон відповіді:    Т= 120 х R²/ М = 120 х 1/10= 12 годин за тиждень

Задача 3. Сестра радіологічного відділення на протязі 6 годин щоденно готує препарати радію активністю 3,3 мг/екв.радію. На якій віддалі від  джерела вона повинна працювати ?

Еталон відповіді:  R =   √М х Т/120 =   3,3 х 6 х 6/120 =1 метр.

Задача 4. Лаборантка, яка фасує радіоактивний ізотоп золота  Au¹⁹⁸ з енергією випромінювання 0,4 МеВ, одержить без захисту через тиждень дозу випромінювання 1,0 рад. Якої товщини свинцевий екран слід застосовувати для створення безпечних умов роботи лаборанта ?

Еталон відповіді: Величина коефіцієнту послаблення (кратності послаблення) визначається за формулою:       К = Р/Р₀ , де

К – кратність послаблення;

Р – отримана доза;

Р₀– гранично допустима доза.

В нашому прикладі:   К = 1,0/0,1=10 разів.

В табл. 40 (Ю.П.Пивоваров идр. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. М., «Медицина», 1983) знаходимо, що необхідна товщина свинцевого екрану повинна бути 13 мм.

Задача 5. Потужність дози гамма-випромінювання на робочому місці Р=20 мк Р/с. Джерелом гамма-випромінювання є Со⁶⁰ із середньою енергією квантів Е = 1,25 МеВ. Знайти товщину свинцевого екрану, яка необхідна для послаблення цього випромінювання до проектної потужності.

Еталон відповіді: Із табл.41 (там же) знаходимо: Р₀ = 1,4 мбер/год (проектна потужність). Переводимо 20 мк Р/с в проектні одиниці:

              20 ск Р х 3600 с/1000= 72 мбер/год.

Величина коефіцієнту послаблення в даному прикладі рівна:

              К = Р/Р ₀= 72/1,4=51 раз.

В табл.40 на перетині ліній, які відповідають кратності послаблення 50 і енергії випромінювання 1,25 МеВ, знаходимо, що необхідна товщина екрану  складає  72 мм (7,2 см ).

Задача 6. При обстеженні продовольчого складу в районі землетрусу виявлено: На складі 10 днів була відсутня електроенергія. 1,5 т оселедців в дерев’яних  бочках, які зберігалися у холодильнику, стояли у калюжі мутного кольору. Оселедці, які були вийняті з бочок, мали неприємний запах, загар, були ослизнені та частково покриті іржею, в деяких бочках був відсутній тузлук (сольовий розчин з пряностями). Реакція на аміак з реактивом Ебера позитивна.

            Складіть обгрунтований експертний висновок і рекомендації.

Еталон відповіді: Враховуючи незадовільні органолептичні якості, а також ознаки псування оселедців – іржа, загар, ослизнення, позитивну пробу на аміак, яка теж свідчить про псування, партія оселедців в кількості 1,5 т підлягає вилученню.

Задача 7. Визначити адаптаційний потенціал для постраждалого  в стихійній (природній) катастрофі чоловіка  віком 32-х років, масою тіла 68 кг. При зрості 172 см. ЧСС у спокої – 80 уд.за хв., САТ і ДАТ – 150/80 мм рт. Ст, на ЕКГ виявлені помірні зміни. Призначити руховий режим з урахуванням адаптаційного потенціалу. Вказати граничну (пікову) допустиму частоту серцевих скорочень при проведенні  реабілітаційного лікування в умовах стаціонару.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. Що з названого не відноситься до іонізуючого випромінювання?

1. Рентгенівське випромінювання,

2. β-випромінювання,

3. ультрафіолетове випромінювання *

4. α- випромінювання

5. γ- випромінювання

2. Вкажіть ступінь чутливості різних тканин органів людини до іонізуючого випромінювання у порядку зменшення.

1. Лімфоїдна тканина, лімфатичні вузли, селезінка, вилочкова залоза, кістковий мозок, статеві клітини *

2. М’язи, колагенові волокна, хрящі, шкіра

3. Статеві клітини, кістковий мозок, м’язи, головний мозок, селезінка

4. Кришталик, печінка, нирки, підшлункова залоза, червоний кістковий мозок

5. Кістковий мозок, селезінка, статеві клітини, м’язи

3. Під час роботи з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань здійснюють комплекс захисних заходів, який часто називають радіаційною асептикою. Що з названого не відноситься до цих заходів?

А. Максимальна герметизація робочих процесів.

В. Раціональне планування приміщень.

С. Застосування загальнообмінної і місцевої витяжної вентиляції.

D. Покриття робочих поверхонь матеріалами, які погано сорбують радіонукліди.

Е. Обмеження тривалості робочого дня. *

4. При дозиметричному контролі приміщення   терапевтичного   стаціонару, що будується, потужність дози зовнішнього   гамма-випромінювання дорівнює 0,3 мкЗв/год (30 мкР/год). Оцініть рівень опромінювання у порівнянні з допустимим для приміщень з постійним перебуванням людей.

1. Перевищує у 2 рази 

2. Перевищує в 4 рази

3. Перевищує в 3 рази

4. Перевищує в 6 раз

5. Не перевищує *

5. При проведенні рентгеноскопічних досліджень лікар-рентгенолог зобов’язаний забезпечити радіаційну безпеку

А  Персоналу рентгенівського кабінету

В. Обстежуваних пацієнтів

С. Інших співробітників  закладу, що знаходяться в сфері дії випромінювання рентгенівської апаратури

D. правильно А і В

Е. Правильно А, В і С *

6. Як називають вид державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням виконання санітарно-гігієнічних правил і норм у процесі вибору ділянок (району) для розміщення особового складу формувань (потерпілого населення)?

А. Запобіжний.*

В. Поточний.

С. Періодичний.

D. Тимчасовий. 

Е. Постійний.

7. Надзвичайні ситуації, які визначаються як:

А. Порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинені небезпечною подією, що призвела до загибелі людей та значних матеріальних втрат.*

В. Загроза для нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, яка може виникнути внаслідок небезпечної події.

С. Порушення нормальних умов транспортного сполучення на території, спричинених небезпечною подією.

D. Порушення нормальних погодних умов, які спричинили значні матеріальні втрати.

Е. Загроза для  нормальної  роботи об’єкта, яка може виникнути внаслідок небезпечної події.

8. Як називають район, що придатний для розміщення та життєдіяльності особового складу аварійно-рятувальних формувань та евакуйованого із зони надзвичайної ситуації потерпілого населення?

А. Безпечний.*

В. Віддалений.

С. Сусідній.

D. Тимчасовий. 

Е. Адміністративний.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ  14¹⁵ – 15⁰⁰ год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -2» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

 

 

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Студент повинен знати:

1.Способи застосування радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах з діагностичною і лікувальною метою.

2.Біологічну дію іонізуючих випромінювань.

3.Суть радіаційної небезпеки при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.

4.      Якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань.

5.      Джерела іонізуючих випромінювань, їх розповсюдження в навколишньому середовищі.

6.      Застосування радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань у виробництві, медицині, в наукових дослідженнях.

7.      Біологічну дію іонізуючих випромінювань та умови, від яких вона залежить.

8.      Суть радіаційної небезпеки при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань у різних галузях виробництва.

9.      Принципи гігієнічного нормування радіаційної безпеки та норми радіаційної безпеки (НРБУ-97) і Основні санітарні правила (ОСПУ) роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючої радіації.

10.  Класифікацію видів та приладів радіаційного контролю, принципи роботи цих приладів.

11.  Основні види променевих уражень організму (детерміністичні, стохастичні) та умови їх виникнення.

12.  Гостру та хронічну променеві хвороби, умови виникнення, етапи перебігу, основну симптоматику.

13.  Віддалені наслідки радіаційних уражень, місцеві пошкодження (канцерогенні, тератогенні, ембріотоксичні ефекти, променеві опіки та інші).

14.  Методи та засоби радіаційного і медичного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації

15.   Як проводити фармакологічну корекцію при  різних станах здоров’я особового складу (потерпілого населення) в екстремальних умовах.

16.   Організаційно-штатну структуру та лабораторні засоби медичної служби формувань по проведенню експертизи продовольства в польових умовах.

Студент повинен вміти:

1.      Пояснити особливості розміщення радіологічного та рентгенологічного відділень в комплексі будівель лікарні та їх обґрунтування.

2.      Пояснити та накреслити схеми розміщення структурних підрозділів радіологічного відділення лікарні, рентгенологічного кабінету.

3.      Пояснити особливості вимог до палат радіологічного відділення лікарні, їх відмінності при використанні відкритих і закритих джерел іонізуючої радіації.

4.      Скласти програму оцінки радіаційної безпеки персоналу в кожному підрозділі радіологічного відділення лікарні.

5.      Дати оцінку умовам праці персоналу відділення для лікування закритими джерелами іонізуючих випромінювань за результатами вимірювання індивідуальних доз опромінення з допомогою термолюмінесцентних дозиметрів протягом 3 місяців: лікарі-радіологи – 0,1-0,2 бер (1-2 мЗв), процедурні сестри – 0,3-0,4 бер (3-4 мЗв), сестра, відповідальна за видачу та зберігання джерел випромінювання – 0,25 бер (2,5 мЗв).

6.      Дати оцінку умовам праці у фасовочній відділення для лікування відкритими джерелами, в якій виявлено забруднення робочих поверхонь b-випромінюючими радіонуклідами в межах 200-300 част/(см² × хв.).

7.      Розрізнити види іонізуючих випромінювань, що використовуються у виробництві, науці, медицині, їх джерела (рентгенівські апарати, радіонукліди, прискорювачі заряджених частинок, ядерні реактори, підприємства по добуванню та збагаченню ядерної сировини, по переробці та похованню радіоактивних відходів).

8.      Дати якісну та кількісну характеристики радіонуклідів як джерел іонізуючих випромінювань (види ядерних перетворень та види випромінювань, які їх супроводжують), період напіврозпаду, активність, g-еквівалент), одиниці їх вимірювання.

9.      Дати якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань (енергія, проникаюча та іонізуюча здатність). Види доз, одиниці їх вимірювання. Потужності доз.

10.  Дати характеристику іонізуючому випромінюванню як виробничій шкідливості, умови, що визначають радіаційну небезпеку при роботі з ними (вид і енергія випромінювання, величина поглинутої дози, вид радіаційної дії, розподіл енергії в організмі, радіочутливість організму, небезпечність радіонуклідів).

11.  Відбирати проби продуктів для експертного та лабораторного аналізу. проводити       індикацію продовольства на зараження ОР, РР за допомогою приладів ПХР-МВ та ДП-5В і за загальними (органолептичними, санітарно-хімічними) показниками якості і псування продуктів.

12.  Складати експертний висновок за результатами санітарної експертизи продукту

13.  Визначати, які фізіологічні та психофізіологічні методи треба використовувати в екстремальних умовах.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

 Основні:

1.      Матеріали підготовки до практичного заняття http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/hihiena/classes_stud/uk/med/lik/ptn/%D0%B3%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/6/05.%20%D0%B3%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83.htm

2.      Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. Навчальний посібник.- К.: Здоров’я, – 2004. – 694 с.

3.     Гігієна та екологія . За ред В.Г.Бардова. Вінниця: Нова Книга. 2006. – 720 с.http://www.nmu.edu.ua/kaf55-8.php

4.      Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. /Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – К.: Вища школа, 2000 – С. 307-333.

5.      Ильин Л.А., Кириллов В.Ф., Коренков И.П. Радиационная гигиена. – М., Медицина, 1999. – С. 27-121, 157-175.

6.      Кириллов В.Ф., Архангельский В.И., Коренков И.П. Руководство к практическим занятиям по радиационной гигиене. – М., 2001. – С. 8-100, 130-152.

7.      Загальна гігієна. Посібник до практичних занять /Під ред. І.І. Даценко – Львів: Вища школа. 2001. – 472 с.

8.      Матеріали лекції до теми.

9. Медицина катастроф. Дубицький А.Е., Семенов І.О., Чепкен А.П..-К.: Здоров’я,  1993- С.82-112.

Додаткові:

1.      Нікберг І.І. Радіаційна гігієна. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 78-104, 105-115.

2.      Загальна гігієна. Посібник до практичних занять. /І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький та ін./ За ред. І.І.Даценко. – Львів.: “Світ”, 1992 – С. 188-194.

                                                                       Методичну вказівку склала: доц. Крицька Г.А.

                                                                    Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

30 cерпня 2011 р. протокол № 1

                                                                                        Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

«__28_»__08_   2013___р. Протокол № 1