МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ЗАНЯТТЯ № 2 (практичне – 6 год.)

Теми: 1. Гігієна води та водопостачання населених пунктів. Санітарна охорона водних об’єктів.

           2. Харчування в профілактичній медицині. Гігієнічна оцінка харчового статусу.

Мета: 1. Засвоїти правила відбору проб води з різних джерел водопостачання. Знати вимоги, яким повинна відповідати вода ДСан НіП України від 23.12.1996р. №383 “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько – питного водопостачання.”

та давати оцінку якості питної води.

2. Розробка обгрунтованих рекомендацій по раціональній корекції харчування, які сприятимуть оздоровленню організму і нормалізації харчового статусу та профілактиці подальших ускладнень.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

            Вода відіграє велику роль у житті людини, задовольняючи її фізіологічні, санітарно-гігієнічні та господарські потреби. Але вода може і негативно впливати на організм людини у випадку недобрих органолептичних властивостей, хімічного складу, наявності патогенних мікроорганізмів і яєць гельмінтів. Негативна дія може проявитися не лише при вживанні води для життя та приготування їжі, але й при використанні її для культурно-побутових цілей (купання. плавання). Вимоги, яким повинна відповідати вода, затверджені у державних стандартних, нормах і правилах (ДСан НіП України від 23.12.1996р. №383 “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько – питного водопостачання.”)

Вивчення та раціональна корекція харчування населення – надзвичайно актуальна проблема, оскільки адекватне раціональне харчування є основою профілактики первинних аліментарних захворювань та аліментарно-обумовлених соматичних захворювань.

            Порушення харчування спричиняють цілий ряд захворювань, які характеризуються широким спектром симптомів неспецифічних проявів погіршення самопочуття, зниження імунітету аж до появи аліментарних захворювань різного ступеня вираженості, ознаки яких обов’язково повинен вміти визначати лікар.

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ. 9.⁰⁰-12.⁰⁰ год.

І. Тема №1 “Гігієна води та водопостачання населених пунктів. Санітарна охорона водних об’єктів. ”

1. За даними ситуаційних задач обґрунтувати висновок про якість і можливість використання води. Дати характеристику основним методам очистки та знезаражування води.

2. За даними ситуаційних задач обрунтувати висновок про якість і можливість використання води. Дати характеристику сучасним гігієнічним вимогам до організації водопостачання.

3. За даними алгоритмів виконання практичної роботи оцінити якість питної води за показниками санітарно-топографічних, хімічних, бактеріологічних даних.

ІІ. Тема № 2.”Харчування в профілактичній медицині. Гігієнічна оцінка харчового статусу.”

1. На основі даних ситуаційних задач зробити заключення про якість продуктів харчування і можливість їх використання або утилізації.

2. На основі алгоритму «Аналіз та оцінка харчового статусу індивідууму визначити харчовий статус та вітамінну забезпеченість організму. Порівняти результати обстежень з нормативними критеріями. Скласти обґрунтований висновок відповідно харчового статусу і дати гігієнічні рекомендації для його нормалізації»

3. На основі даних ситуаційних задач визначити ступінь ожиріння та призначити лікувальну дієту з урахуванням віково-статевих особливостей та групи інтенсивності праці.

 

ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

І. Тема №1 “ Гігієна води та водопостачання населених пунктів. Санітарна охорона водних об’єктів.”

Контрольні питання:

1.      Основні джерела водопостачання, що використовуються для господарсько-питного водопостачання.

2.      Захворювання, що можуть виникнути при вживанні недоброякісної води.  

3.      Сучасні гігієнічні вимоги до якості питної води. Державний стандарт (ДСТ) на питну воду.

4.      Способи покращання якості питної води. Методи очистки та знезараження води.

5.      Методика санітарного обстеження джерела водопостачання.

6.      Основні методи санітарної очистки населених місць та засоби знезараження води у лікувально-профілактичних закладах.

ІІ. Тема № 2. “Харчування в профілактичній медицині. Гігієнічна оцінка харчового статусу.”

Контрольні питання:

1.      Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування.

2.      Характеристика продуктів харчування.

3.      Альтернативні види харчування.

4.      Значення якості продуктів харчування в раціональному харчуванні.

5.      Токсини натуральних продуктів.

6.      Основні ознаки білкової, білково-енергетичної недостатності.

7.      Клінічні ознаки при основних видах вітамінної недостатності.

8.      Клінічні ознаки при недостатності заліза, цинку, кальцію, калію, магнію.

9.      Формули для розрахунку масо-зростових показників та матеріали для їх оцінки (Брока, Кребса, Кетле).

10.  Основні причини виникнення обмінних, імунобіологічних та ендокринних зрушень у стані здоров’я, що пов’язані з харчуванням, основи профілактики.

11.  Аліментарна регуляція обмінних порушень. Профілактика виникнення зайвої ваги. Гігієнічні основи лікування ожиріння.

12.  Гігієнічні основи нутриціологічної профілактики передчасного старіння.

 

 

СЕМІНАРСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ. 12.³⁰-14.⁰⁰год.

1.      Основні джерела водопостачання, що використовуються для господарсько-питного водопостачання.

2.      Захворювання, що можуть виникнути при вживанні недоброякісної води.  

3.      Сучасні гігієнічні вимоги до якості питної води. Державний стандарт (ДСТ) на питну воду.

4.      Способи покращання якості питної води. Методи очистки та знезараження води.

5.      Методика санітарного обстеження джерела водопостачання.

6.      Основні методи санітарної очистки населених місць та засоби знезараження води у лікувально-профілактичних закладах.

7.      Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування.

8.      Характеристика продуктів харчування.

9.      Альтернативні види харчування.

10.  Значення якості продуктів харчування в раціональному харчуванні.

11.  Токсини натуральних продуктів.

12.  Основні ознаки білкової, білково-енергетичної недостатності.

13.  Клінічні ознаки при основних видах вітамінної недостатності.

14.  Клінічні ознаки при недостатності заліза, цинку, кальцію, калію, магнію.

15.  Формули для розрахунку масо-зростових показників та матеріали для їх оцінки (Брока, Кребса, Кетле).

16.  Основні причини виникнення обмінних, імунобіологічних та ендокринних зрушень у стані здоров’я, що пов’язані з харчуванням, основи профілактики.

17.  Аліментарна регуляція обмінних порушень. Профілактика виникнення зайвої ваги. Гігієнічні основи лікування ожиріння.

18.  Гігієнічні основи нутриціологічної профілактики передчасного старіння.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ТА СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:

Задача 1.

Проба води взята із джерела.

             Санітарно-топографічні дані:

Джерело знаходиться біля підніжжя гори, на віддалі 3 км від населеного пункту і 100 м від польового стану.

2. Санітарно-технічні дані:

Джерело не має каптажу. Вода забирається з природного русла.

3. Фізичний аналіз води:

Прозорість – 35 см;

Запах – 2 бали;

Колірність – 5°;

Присмак – 2 бали.

4.Хімічний аналіз:

Азот амонійний – 0,3 мг/дм³

Азот нітритів – сліди

Азот нітратів – 60 мг/дм³

Сульфати – 200 мг/дм³

Залізо – 0,2 мг/дм³

Хлориди – 240 мг/дм³

Окисненість – 4 мг/дм³

Жорсткість загальна – 6 мг екв/дм³.

5. Бактеріологічний аналіз води:

Загальне мікробне число  в 1 см³ – 250, індекс БГКП – 10.

Дати пояснення наведеним даним, сформулювати заключення і пропозиції.

Еталон відповіді:

Вимоги ДСанПіну  до водопровідної води дещо вищі, ніж до води децентралізованих джерел, а саме:

*                    прозорість – не менше 30 см;

*                     колірність – не більше 40°;

*                    запах, присмак – до 2-3 балів;

*                    загальна жорсткість до 14 мг екв/дм³;

*                    вміст нітратів до 40 мг/дм³, індекс БГКП не більше 10, загальне мікробне число  до         300-400 в 1 см³;

*                    окисненість – до 4 мг/дм³ О₂ ;

*                    азот амонійний – до 0,1 мг/дм³;

*                    азот нітритів – до 0,002 мг/дм³;

Порівнюючи дані із нормативами, можна зазначити, що вода за результатами фізичного аналізу не відповідає  вимогам ДсанПіну. За  даними хімічного аналізу має місце перевищення азоту амонійного і нітритів, хоч вміст азоту нітритів не збільшений. Враховуючи санітарно- топографічні дані (джерело знаходиться біля підніжжя гори, недалеко польового стану), санітарно-технічні дані (джерело не має каптажу, тобто благоустрою, вода збирається з природного русла), можна припустити, що періодично проходить забруднення вододжерела, наприклад, зливовими, атмосферними водами. Пропонується зробити благоустрій джерела – каптаж, через деякий час повторити аналіз води.

 

 

 

АЛГОРИТМ № 1

виконання практичної навички з гігієни

„АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ЛАБОРАТОРНОГО

ДОСЛІДЖЕННЯ ПИТНОЇ ВОДИ”

1. Розглянути протокол дослідження питної води.

2. Порівняти результати досліджень питної води з нормативними показниками.

3. Скласти  обгрунтований висновок про якість води і дати гігієнічні рекомендації.

 

Задача 2.

Органолептичне дослідження вареної ковбаси показало: зовнішній вигляд без особливостей, оболонка сірого кольору, злегка волога, запах і смак кислуваті, забарвлення фаршу сіре, фарш однорідний, з повітряними пустотами сірого кольору консистенція фаршу рихла. Хімічний аналіз: сіль кухонна – 2 %, нітрити – 0,005 %, волога – 75 %, крохмаль – 2,5 %. Дати оцінку доброякісності вареної ковбаси.

Еталон відповіді:

За показниками органолептичних властивостей: оболонка вареної ковбаси сірого кольору  повинна бути світлорожевою. Запах і смак ковбаси повинні бути специфічними для даного виду без неприємного кислого присмаку і запаху. Консистенція фаршу – щільна без пустот. Вміст кухонної солі, нітритів – в нормі, вологи і крохмалю – трохи підвищений.  Таким чином, за органолептичними ознаками ковбаса недоброякісна і для вживання непридатна.

Задача 3.

Розрахувати пористість хліба. Дано: об‘єм хліба становить 27 см^з, рівень олії  у циліндрі піднявся з 25 до 40 поділки після занурення в олію стиснутих кульок хліба.

            Еталон відповіді:

    Якщо рівень масла в циліндрі піднявся з 25-ї поділки до 40-ї (на 15 поділок), то об‘єм пор в  хлібі складає: 27 – 15 = 12см^з, звідси досліджувана пористість рівна (за формулою):                   

                                      А= v – m / v х 100 %

   де:  v – загальний об‘єм виїмок хліба;

        m – рівень підняття олії в циліндрі;

        А – пористість в %.

        А = 12 / 27 х 100 = 44,4 %

Задача 4.

У студентки, яка мала надлишкову масу тіла і знаходилась тривалий час на самостійній розвантажувальній дієті (чай без цукру, яблука, морква, капуста), з’явились такі симптоми: хейлоз (заїди), себорейна екзема, підвищена чутливість очей, сльозотеча, анемія. Лікар прийшов до висновку, що така клінічна картина вкладається в симптоми нестачі рибофлавіну. За допомогою яких продуктів можна ліквідувати цей гіповітаміноз? (вказати 5-6 продуктів).

Еталон відповіді:

            Оптимальна потреба дорослої людини в рибофлавіні складає 2 мг на добу, що може забезпечуватися вживанням 100 г печінки (волової чи свинячої), або 300г серця, або 100 г нирок, або 300 г дріжджів пресованих, 500 г яєць (приблизно 7 штук), або комбінація цих продуктів.

 

Задача 5.

АЛГОРИТМ

 

„АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ХАРЧОВОГО СТАТУСУ ”

 

1. Розглянути „Карту-анкету обстеження харчового статусу органiзму”.

2. Визначити харчовий статус та вітамінну недостатність. Порівняти результати обстежень з нормативними критеріями.

3. Скласти  обґрунтований висновок і дати  гігієнічні рекомендації.

 

КАРТА-АНКЕТА ОБСТЕЖЕННЯ

ХАРЧОВОГО СТАТУСУ ОРГАНIЗМУ

Еталон відповіді:

У жінки недостатній харчовий статус.  За результатами  лабораторного дослідження встановлено гіповітаміноз С та нестачу заліза, що призвело до виникнення анемії у жінки.

Рекомендації: відкоректувати добовий харчовий раціон.  Поповнити його продуктами, які містять аскорбінову кислоту (перець червоний, смородина,  хрін,  яловичий язик). Для диференційованої діагностики визначених порушень необхідно  провести  визначення  кількості еритроцитів та кольорового показника крові.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1.      Вибрати органолептичні показники, що відповідають вимогам ДержСанПіНу:

А. Поріг розведення 2. *

В. Колірність 40 ⁰

С. Прозорість 10 см по шрифту Снеллена

D. Каламутність 2 мг/дм³

Е. Запах 1 бал, присмак 3.

2.  Недоліки методу хлорування води.

    А. Погіршення смаку

     В. Надання токсикологічних властивостей  *

    С. Зниження прозорості

    D. Утворення плівки

    Е. Утворення осаду

3. Критерій якості питної води:

    А. Нешкідливість хімічного складу. *

    В. Прозорість.

    С. Смак.

   D. Колірність

    Е. Температура.

4. Які природні джерела води краще всього використовувати для питного водопостачання населення?

    А. Річки

    В. Озера

    С. Атмосферні води

    D. Міжпластові води *

    Е. Грунтові води.

5. Яке захворювання  можуть передаватися через воду:

    А. Захворювання, зумовлені фізичними якостями води

   В. Інфекційні хвороби бактеріальної природи *

   С. Білково-енергетична недостатність

    D. Пневмоконіози

    Е. Гіповітамінози

6. В збалансованому харчуванні енергетична цінність білків в раціоні повинна становити:

А. 8 – 10 %

В. 11 – 13 % *

С. 15 – 17 %

D. 17 – 20 %

Е. 20 – 21 %

7. Якими продуктами забезпечується біорегуляторна функція їжі?

А. М’ясо

В. Яйце

С. Рибопродукти

D. Овочі, фрукти *

Е. Борошно, крупа

8. Яке з визначень не можна застосувати до характеристики харчового статусу.

А. Звичайний.

В. Оптимальний.

С. Надлишковий.

D. Недостатній.

Е. Загрозливий. *

9. Продукти, із споживанням яких найчастіше пов’язане виникнення стафілококозу.

А. Молоко і молочні продукти.*

В. Грибні консерви.

С. Ковбасні вироби.

D. Котлети.

Е. Баклажанна ікра.

10. Під терміном «харчовий статус» організму слід розуміти:

А. Потребу в білках, жирах, вуглеводах, вітамінах та мікроелементах.

В. Якісний склад добового раціону.

С. Ступінь жировідкладання у певного індивідууму.

D. Фізіологічний стан організму, який  зумовлений характером харчування.*

Е. Процент від загальної калорійності за певний прийом їжі (сніданок, обід, вечеря).

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ. 14¹⁵ – 15⁰⁰ год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -2» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

 

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Студент повинен знати:

1.      Законодавство України «Про питну воду та питне водопостачання» – м. Київ, 10.01.2002. № 2918-111.

2.      Державні санітарні правила і норми «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» 23.12.1996 р. № 383.

3.      Показники якості продуктів харчування.

4.      Методику обстеження для визначення харчового статусу людини.

5.      Основні нормативи масо-зростових показників.

Студент повинен вміти:

1.      Відбирати проби води на дослідження

2.      Визначати фізичні і органолептичні властивості води

3.      Інтерпретувати результати хімічного, бактеріологічного, радіологічного і органолептичного аналізу води.

4.      Давати оцінку якості харчових продуктів.

5.      Визначати харчовий статус людини.

6.      Визначати гармонійність статури і конституційний тип.

7.      Давати практичні рекомендації по нормалізації харчування людини.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Основні:

1.      Матеріали підготовки до практичного заняття http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/hihiena/classes_stud/uk/med/lik/ptn/%D0%B3%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/6/02.%20%D0%B3%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2.htm

2.        Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. Навчальний посібник.- К.: Здоров’я, – 2004. – 694 с.

3.       Гігієна та екологія . За ред В.Г.Бардова. Вінниця: Нова Книга. 2006. – 720 с.http://www.nmu.edu.ua/kaf55-8.php

4.        Загальна гігієна з основами екології. За ред. В.А.Кондратюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, – 2003. – 567 с.

5.        Загальна гігієна. Посібник до практичних занять /Під ред. І.І. Даценко – Львів: Вища школа. 2001. – 472 с.

6.        Комунальна гігієна. За ред. Е.Г. Гончарука – К.: Здоров’я. 2003. – 726 с.

7.        Общая гигиена. Пропедевтика гигиены . / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др /. – К.: Вища школа, 2000. – 654.

8.        Державні санітарні норми та правила “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСанПіН 2.2.4-171-10) 1 липня 2010 р. за N 452/17747.

Додаткові:

1. Навчально-методичний посібник для самостійної роботи студентів з гігієни харчування «Методична оцінка харчового статусу людини та адекватності індивідуального харчування» – Київ, 1989.

2. Габович Р.Д., Познанський С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – Киев, 1983. – С. 57-67.Загальна гігієна. /Під ред. Е. Г. Гончарука. – Київ: Вища школа, 1995., С. 127.

3. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М., 1971, – С.127-133, 136-142, 144-149, 156-164, 171-172, 176-177.

4.      Пивоваров Ю.П., Гоева О.Е., Величко А.О. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене основам экологии человека. – М.,АДЕМА, 2006. – 512 С.

 

                                                                       Методичну вказівку склала: доц. Крицька Г.А.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

30 cерпня 2011 р. протокол № 1

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

«__28_»__08_   2013___р. Протокол № 1