Home » МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ

3 Червня, 2024

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ЗАНЯТТЯ № 15 (практичне – 6 год.)

Теми: 1. Організація і проведення розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях (НС). Оцінка якості води польовими методами. – 1 год.

2. Організація і проведення санітарного нагляду за очищенням, знезараженням, дезактивацією води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях. – 2 год.

3. Організація і проведення санітарного нагляду за повноцінністю харчування цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях. Контроль за повноцінністю і безпечністю харчування.– 1 год.

4. Організація та проведення санітарно-епідеміологічної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях за допомогою табельних засобів. – 2 год.

Мета: 1. Ознайомитись із завданнями розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях та проведенням їх санітарно-топографічного і санітарно-епідеміологічного обстеження. Навчитися оцінювати якість води польовими методами.

2. Ознайомити студентів зі способами очищення, знезараження та дезактивації води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях.

3. Оволодіти методами санітарного нагляду за повноцінністю та безпечністю харчування особового складу цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях.

4.Ознайомитись із силами та засобами медичної служби цивільних формувань з проведення санітарно-епідеміологічної експертизи продовольства в польових умовах, засвоїти методи експертизи і складання висновків за її результатами.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТА

Завдання водозабезпечення людей у надзвичайних ситуаціях є складною і відповідальною проблемою, що потребує вирішення питань, пов’язаних з наявністю джерел, придатних для водопостачання, ступенем їх благоустрою, кількістю і якістю води. Забезпечення особового складу цивільних формувань та потерпілого населення доброякісною водою у польових умовах є одним із найважливіших чинників збереження здоров’я та підтримки працездатності ліквідаторів НС і населення.

У зв’язку із збільшенням кількості природних та техногенних катастроф, які відбуваються в самих різних куточках Землі, що примушують населення залишати місця постійного проживання у зв’язку з виникненням надзвичайних ситуацій, а також залученням для надання йому допомоги цивільних формувань одним із важливих факторів первинного життєзабезпечення стає організація і проведення водозабезпечення та харчування як особового складу формувань, так і потерпілого населення. При цьому різко підвищується роль санітарного контролю за якісним і кількісним водозабезпеченням та повноцінністю харчування особового складу цивільних формувань, тому що на нього покладається виконання значних об’ємів роботи поряд із великим – на межі можливостей – нервово-психічним навантаженням. Деякий час потерпіле населення може також забезпечуватися водою з пунктів польового водопостачання та харчуватися на польових пунктах харчування.

Питаннями організації і проведення санітарного нагляду за очищенням, знезараженням, дезактивацією води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях, а також за повноцінністю харчування цивільних формувань будуть здійснювати залучені до ліквідації наслідків ЕС лікарі, часто в силу обставин, що склалися, незалежно від їхнього фаху. Тому студенти повинні знати основи санітарного нагляду за очищенням, знезараженням і дезактивацією води у польових умовах та за повноцінністю і безпечністю харчування при надзвичайних ситуаціях, щоб у випадку необхідності змогли виконати поставлені перед медичною (санітарно-епідеміологічною) службою завдання.

Методика виконання практичної роботи. 9.⁰⁰-12.⁰⁰ год.

Тема № 1. Організація і проведення розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях (НС). Оцінка якості води польовими методами

Робота №1. Вирішення ситуаційних задач і складання обґрунтованого висновку про якість питної води та рекомендацій щодо її використання.

Тема №2. Організація і проведення санітарного нагляду за очищенням, знезараженням, дезактивацією води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях.

Робота №2. З метою спрощення техніки обробки води в польових умовах використовуються стандартні дози хлорного вапна чи ДТС ГК (дві треті основної солі гіпохлориду кальцію) і коагулянту, незалежно від якості води, що обробляється. Дослідним шляхом встановлено, що при додаванні до будь-якої води 100 мг/л коагулянту і 50 мг/л сухого хлорного вапна (25 мг/л ДТС ГК) проходить очищення і знезараження води. Надлишок хлору видаляється шляхом фільтрування води через ТУФ (тканево-вугільний фільтр).

ХІД ВИКОНАННЯ РОБОТИ

На кожний літр що підлягає обробці вносять 1 мл 5 % розчину хлорного вапна, перемішують, додають 1 мл 10 % розчину коагулянту (сірчанокислого алюмінію), перемішують 2-3 хвилини і залишають на 30 хвилин. Потім воду фільтрують через ТУФ.

Таблиці 1 . Розрахунок кількості реагентів

Кількість води, що очищається

10 % розчин коагулянту

5% розчин хлорного вапна чи 2,5% ДТС ГК

2,5 % розчин соди

на 1 л

1 мл

0,5 мл

на 10 л

10 мл

5 мл

на 100 л

100 мл

50 мл

Вода з малою тимчасовою твердістю (менше 2 мг-екв/л) погано коагулюється. В зв’язку з цим, перед коагуляцією визначається тимчасова твердість і, якщо необхідно, проводиться олужнення води. Для того, щоб олужнити воду, необхідно взяти 2,5 % розчин соди наполовину з 10 % розчином коагулянту. Кількість співвідношення розчинів коагулянту, хлорвмісних препаратів і соди подано в таблиці 1.

Робота № 3. Методика визначення тимчасової твердості

В колбу наливають 100 мл води, додають 2 краплі метилового оранжевого і титрують 0,1 н розчином соляної кислоти до зміни забарвлення. Кількість мілілітрів кислоти, що пішла на титрування відповідає тимчасовій твердості в мг-екв/л.

Робота № 4. Методика визначення залишкового хлору

В стакан чи конічну колбу наливають 200 мл досліджуваної води. Скляною паличкою додають 10-15 кристаликів йодистого калію, 0,5 мл (10-12 крапель) соляної кислоти, розведеної 1:3 і розмішують воду. Потім додають 1 мл розчину крохмалю (1 %) і перемішують. Краплями додають 0,7 % розчин тіосульфату натрію, 1 крапля якого зв’язує 0,04 мг залишкового хлору. Якщо на знебарвлення 200 мл води необхідно 10 крапель, то на літру: 10х5=50 крапель. Звідси вміст хлору в 1 л води становить: 0,04 мг х 50 = 2 мг.

Таблиця 2. Визначення вмісту залишкового хлору

Колір при розгляді згори донизу

Залишковий хлор, мг/л

Ледь помітно синій

0,05

Злегка синюватий

0,1

Світло-синій

0,2

синій

0,3

Темно-синій

0,5

Синьо-чорний (дна не видно)

1,0 і більше

Можна використовувати більш просту методику визначення залишкового хлору. В пробірку наливають таку кількість води, щоб висота шару води становила 10 см. Потім додають 5 –10 кристалів йодиду калію, 0,5 мл соляної кислоти, розведеної 1:3 і 10-12 крапель 1% розчину крохмалю. Вміст перемішують і за таблицею 2 приблизно визначають кількість залишкового хлору в досліджуваній воді.

Тема № 3. Організація і проведення санітарного нагляду за повноцінністю харчування цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях. Контроль за повноцінністю і безпечністю харчування.

Робота №5. Оцінити повноцінність харчування за меню-розкладкою.

Тема № 4. Організація та проведення санітарно-епідеміологічної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях за допомогою табельних засобів.

Робота №6. 1. Гігієнічно оцінити зразки харчових продуктів, консервів, харчових концентратів.

2. Виконати необхідні визначення і аналіз продуктів, складання обгрунтованих експертних висновків і рекомендацй до кожного продукту. При виконанні завдань слід користуватися інструкціями, які додаються.

3. Вирішити ситуаційні задачі по санітарно-епідеміологічній експертизі харчових продуктів.

Програма самопідготовки студентів до практичного заняття.

Тема №1 Організація і проведення розвідки джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях. Оцінка якості води польовими методами.

Теоретичні питання:

1. Завдання розвідки джерел водопостачання.

2. Сили і засоби для проведення розвідки джерел водопостачання.

3. Завдання фахівців різних служб щодо проведення розвідки і оцінки якості питної води.

4. Завдання санітарно-топографічного та санітарно-епідеміологічного обстеження джерела води.

5. Вимоги до якості води у польових умовах.

6. Норми забезпечення водою у польових умовах.

Теоретичні питання:

1. Мета санітарного нагляду за водопостачанням.

2. Обов’язки медичної та санітарно-епідеміологічної служб.

3. За яких умов рішення про придатність вододжерела приймається на місці.

4. За якими показниками оцінюють якість води та її придатність для вживання?

5. Які табельні засоби (комплекти і прилади) використовують для проведення санітарно-токсикологічних і радіометричних досліджень проб води?

6. Призначення пунктів польового водопостачання та водорозбору.

7. Гігієнічні вимоги до обладнання польових пунктів водопостачання.

8. Засоби добування, зберігання, підвозу води.

9. Методи очистки та знезаражування води в польових умовах.

10.Проведення знезараження води в польових умовах методом стандартних доз хлорного вапна з коагуляцією.

11.Визначення тимчасової твердості води.

12. Визначення залишкового хлору у досліджуваній воді.

Теоретичні питання:

1. Вимоги до вибору ділянки для розгортання польового пункту харчування (ППХ).

2. Технічні засоби, які використовують для розгортання ППХ.

3. Організація роботи ППХ (розташування. облаштування місць для роботи польових кухонь, місць для проведення чистки овочів, збирання покидьок, миття котелків та посуду для офіцерського складу, зберігання продуктів харчування. видача готової їжі, зберігання готової їжі, особливості приготування їжі в польових умовах).

4. Оцінка харчування особового складу формувань і потерпілого населення різними методами:

– розрахунковими. за розкладкою продуктів (меню-розкладкою);

-шляхом вивчення набору продуктів у добовому раціоні. умов їх зберігання, кулінарної обробки, реалізації;

-контрольно-ваговим методом (зважування продуктів при закладанні їх у казан та готових порцій);

-вивчення харчового статусу особового складу формувань (соматометричним, соматоскопічним, фізіометричним, біохімічним методами);

-лабораторним аналізом продуктів і готової їжі.

Теоретичні питання:

1. Мета проведення санітарно-епідеміологічної експертизи продовольства.

2. Які служби беруть участь у проведенні санітарно-епідеміологічної експертизи продовольства?

3. Етапи проведення санітарно-епідеміологічної експертизи харчових продуктів.

4. Санітарно-епідеміологічна експертиза основних харчових продуктів, консервів, харчових концентратів.

5. Показники, які характеризують свіжість, товарні якості харчових продуктів.

6. Ознаки псування, епідемічної і токсикологічної небезпеки харчових продуктів.

7. Джерела, фактори та механізми, що визначають зараження продуктів отруйними, радіоактивними речовинами, бактеріальними засобами.

8. Підрозділи медичної служби формувань, в обов’язки яких входить проведення санітарно-епідеміологічної експертизи продовольства.

9. Табельні засоби (лабораторні комплекти та прилади), призначені для проведення санітарно-епідеміологічної експертизи продовольства у польових умовах.

10.Етапи санітарно-епідеміологічної експертизи продовольства та можливі варіанти експертних висновків.

Семінарське обговорення теоретичних питань: 12.³⁰-14.⁰⁰год.

1. Завдання розвідки джерел водопостачання.

2. Сили і засоби для проведення розвідки джерел водопостачання.

3. Завдання фахівців різних служб щодо проведення розвідки і оцінки якості питної води.

4. Завдання санітарно-топографічного та санітарно-епідеміологічного обстеження джерела води.

5. Вимоги до якості води у польових умовах.

6. Норми забезпечення водою у польових умовах.

7. Мета санітарного нагляду за водопостачанням.

8. Обов’язки медичної та санітарно-епідеміологічної служб.

9. За яких умов рішення про придатність вододжерела приймається на місці.

10.За якими показниками оцінюють якість води та її придатність для вживання?

11.Які табельні засоби (комплекти і прилади) використовують для проведення санітарно-токсикологічних і радіометричних досліджень проб води?

12.Призначення пунктів польового водопостачання та водорозбору.

13.Гігієнічні вимоги до обладнання польових пунктів водопостачання.

14.Засоби добування, зберігання, підвозу води.

15.Методи очистки та знезаражування води в польових умовах.

16.Проведення знезараження води в польових умовах методом стандартних доз хлорного вапна з коагуляцією.

17.Визначення тимчасової твердості води.

18.Визначення залишкового хлору у досліджуваній воді.

19.Вимоги до вибору ділянки для розгортання польового пункту харчування (ППХ).

20.Технічні засоби, які використовують для розгортання ППХ.

21.Організація роботи ППХ (розташування. облаштування місць для роботи польових кухонь, місць для проведення чистки овочів, збирання покидьок, миття котелків та посуду для офіцерського складу, зберігання продуктів харчування. видача готової їжі, зберігання готової їжі, особливості приготування їжі в польових умовах).

22.Оцінка харчування особового складу формувань і потерпілого населення різними методами:

– розрахунковими. за розкладкою продуктів (меню-розкладкою);

-шляхом вивчення набору продуктів у добовому раціоні. умов їх зберігання, кулінарної обробки, реалізації;

-контрольно-ваговим методом (зважування продуктів при закладанні їх у казан та готових порцій);

-лабораторним аналізом продуктів і готової їжі.

23.Мета проведення санітарно-епідеміологічної експертизи продовольства.

24.Які служби беруть участь у проведенні санітарно-епідеміологічної експертизи продовольства?

25.Етапи проведення санітарно-епідеміологічної експертизи харчових продуктів.

26.Санітарно-епідеміологічна експертиза основних харчових продуктів, консервів, харчових концентратів.

27.Показники, які характеризують свіжість, товарні якості харчових продуктів.

28.Ознаки псування, епідемічної і токсикологічної небезпеки харчових продуктів.

29.Джерела, фактори та механізми, що визначають зараження продуктів отруйними, радіоактивними речовинами, бактеріальними засобами.

30.Підрозділи медичної служби формувань, в обов’язки яких входить проведення санітарно-епідеміологічної експертизи продовольства.

31.Табельні засоби (лабораторні комплекти та прилади), призначені для проведення санітарно-епідеміологічної експертизи продовольства у польових умовах.

32.Етапи санітарно-епідеміологічної експертизи продовольства та можливі варіанти експертних висновків.

Тестові завдання та ситуаційні задачі

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. Які види вододжерел не можуть бути використані для водопостачання формувань у польових умовах?

А. Атмосферні

В. Води з відкритих джерел

С. Морські

D. Підземні

Е. Регенеровані

2. Хто відповідає за організацію водопостачання формування у польових умовах ?

А. Командир частини

В.Начальник інженерної служби

С. Начальник медичної служби

D. Заступник командира з тилу

Е. Начальник продовольчої служби

3. Знезаражування води у польових умовах не проводиться за допомогою:

А. ТВФ-200

В. ОПС

С. МАФС

D. ВФС-2,5

Е. ВФС-10.

4. Одна таблетка аквасепту розрахована на знезаражування води у:

А. склянці

В. флязі

С. солдатському казанку

D. 2 літровій банці

Е. Відрі.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:

Задача 1.Вода трубчатого колодязя має такі показники:

Прозорість – 30 см

Колірність – 4⁰

Запах – 1 ПР

Присмак – 2 ПР

Індекс БГКП – 2 КУ0/дм³

ЗМЧ – 35 КУО/см³

Зробіть висновок про відповідність води вимогам ДСАН Пін України № 383 та обґрунтуйте її придатність для пиття без додаткового очищення.

Задача 2. При обстеженні продовольчого складу в районі землетрусу виявлено: На складі 10 днів була відсутня електроенергія. 1,5 т оселедців в дерев’яних бочках, які зберігалися у холодильнику, стояли у калюжі мутного кольору. Оселедці, які були вийняті з бочок, мали неприємний запах, загар, були ослизнені та частково покриті іржею, в деяких бочках був відсутній тузлук. Реакція на аміак з реактивом Ебера позитивна.

Складіть обгрунтований експертний висновок і рекомендації.

Задача 3. Лабораторним аналізом у партії пшеничного борошна (40 т) виявлено борошняний кліщ, довгоносик. Складіть обгрунтований експертний висновок і рекомендації.

Задача 4. При санітарній експертизі 20 м’ясних туш з холодильника продовольчого складу в районі надзвичайної ситуації (повінь), виявлено ослизнення їх поверхні, сірий колір, неприємний запах. Проба на аміак позитивна. Проба на СuSO₄ – бульйон злегка мутнуватий, в мазках – поодинокі мікроби в полі зору. Складіть обгрунтуваний експертний висновок і рекомендації.

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

Відповіді на тести: 1. С. 2. А. 3. А. 4. В. 5. Е.

Відповіді на ситуаційні задачі:

Задача 1. Усі перераховані показники відповідають вимогам ДСАН Пін України № 383 до питної води, тому можна вважати, що дана вода придатна для пиття без додаткового очищення.

Задача 2. Враховуючи незадовільні органолептичні якості, а також вади оселедців – іржа, загар, ослизнення, позитивну пробу на аміак, яка свідчить про псування, партія оселедців в кількості 1,5 т підлягає вилученню.

Задача 3. У випадку незначного пошкодження борошно підлягає пересіванню і терміновій реалізації (випічка хліба на хлібозаводі).

Задача 4. Враховуючи вищезгадані ознаки псування, м’ясо підлягає вилученню з можливою наступною технічною утилізацією або знищенням.

Самостійна робота студентів 14¹⁵ – 15⁰⁰ год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

Вихідний рівень знань та вмінь:

Студент повинен знати:

1. Критерії якості питної води.

2. Засоби оцінки якості питної води в польових умовах.

3. Методику проведення розвідки на воду в польових умовах.

4. Мета санітарного нагляду за водопостачанням.

5. Обов’язки медичної та санітарно-епідеміологічної служб.

6. Призначення пунктів польового водопостачання та водорозбірних пунктів.

7. Гігієнічні вимоги до обладнання польових пунктів водопостачання.

8. Засоби добування, зберігання, підвозу води.

9. Методи очистки та знезаражування води в польових умовах.

10.Організацію санітарного нагляду за водопостачанням у польових умовах 11.Вимоги до польових кухонь.

12. Схему розгортання ППХ.

13.Організацію санітарного нагляду за водопостачанням у польових умовах. 14.Організацію санітарного нагляду за харчуванням в польових умовах.

Студент повинен вміти

1. Проводити санітарно-топографічне обстеження джерела води.

2. Проводити санітарно-епідеміологічне обстеження джерела води.

3. Провести очистку, знезараження води в польових умовах.

4. Проводити оцінку якості води в польових умовах за допомогою табельних засобів.

5. Складати експертний висновок про якість питної води і придатність джерела

6. Оцінити повноцінність харчування за меню-розкладкою.

7. Робити санітарне обстеження продовольчого об’єкта.

8. Відбирати проби продуктів для експертного та лабораторного аналізу. проводити індикацію продовольства на зараження ОР, РР за допомогою приладів ПХР-МВ та ДП-5В і за загальними (органолептичними, санітарно-хімічними) показниками якості і псування продуктів.

9. Складати експертний висновок за результатами санітарно-епідеміологічної експертизи продуктів харчування.

Джерела інформації :

А – Основні:

1.Гігієна та екологія. Підручник./ За ред. В.Г. Бардов. – Вінниця: Нова книга, 2006. -С. 627 – 641. http://www.nmu.edu.ua/kaf55-8.php

2. Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях / За ред. К.О.Пашка. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2005. – С. 109-196.

3.Матеріали підготовки до практичних занять http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/hihiena/classes_stud/

4. Загальна гігієна: навчальний посібник / І.В.Сергета, Б.Р.Бойчук , С.О.Латанюк та ін.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.-С.90-95.

В – Додаткові:

1.Медицина катастроф. Дубицький А.Е., Семенов І.О., Чепкен А.П..-К.: Здоров’я, 1993- С.82-112.

2. Практичні навички з загальної гігієни. І.В.Сергета та ін. Вінниця: ВДМУ, 1997-С.84-85.

3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І.І. Даценко. –Львів: Світ, 1992.- С. 4-47; 51-55; 253-255.

Методичну вказівку склав: доц. Пашко К.О.