Методична вказівка для студентів

3 Червня, 2024
0
0
Зміст

ЗАНЯТТЯ  № 1 (6 год)

Тема:  Вступ до ресурсознавства лікарських рослин. Основні поняття та зміст ресурсознавчих досліджень. Історія розвитку траволікування.

Рослинні асоціації (угрупування) в склад яких входять лікарські рослини, їх значення в пошуку корисних рослин. Лікарські рослини луків та степів.

 

Місце проведення: кафедра фармакогнозії з медичною ботанікою

 

Мета: сформувати уявлення про ресурсознавство лікарських рослин як систему раціонального використання ресурсів лікарських рослин, його основні положення і поняття, а також його роль в професійній підготовці майбутнього спеціаліста. Ознайомитися з основною класифікацією рослин за їх застосуванням, вияснити і засвоїти  значення рослин в природі, житті людини та в народній медицині. засвоїти визначення і суть понять, які застосовуються в ресурсознавстві і фітоценології, навчитися складати еколого-фітоценотичну характеристику рослинності, виявляти потенційно продуктивні масиви і можливі об’єкти дослідження в конкретному рослинному угрупуванні.  

 

Професійна орієнтація студентів:

           Впровадження цього курсу в навчальний процес пов’язано з необхідністю підготовки майбутніх спеціалістів з питань науково обґрунтованої системи раціонального використання природних ресурсів дикорослих лікарських рослин і практичного здійснення заготівель лікарської рослинної сировини на основі їх районування, відповідних календарних термінів (періодичної заготівлі) експлуатації заростей лікарських рослин, організації їх охорони і відтворення. Для впорядкованого використання ресурсів дикорослих ЛР необхідні знання видового складу фітоценозів, вміння виявляти зарості лікарських рослин, визначати їх площу, можливість заготівлі ЛРС.

 

Базовий рівень знань та вмінь

1.      Рослинні фітоценози – програма загальноосвітньої середньої школи.

2.      Анатомічні і морфологічні особливості будови рослин різних екологічних груп – медична ботаніка, І курс.

 

І. Практична робота – 9- 1200 (3 год)

Ілюстративний матеріал

Гербарні зразки лікарських рослин луків та степів України, атласи лікарських рослин України, книги з фітоценології, фітотерапії тощо.

Методика виконання практичної роботи

Робота 1. Скласти еколого-фітоценотичну характеристику ЛР луків та степів. Дані внести в таблицю.            

Теоретичні відомості.

Луки не складають окремої зони: вони можуть бути всередині інших зон – лісової, степової, в долинах річок, тобто вони азональні, а рослини належать до мезофілів. На луках ростуть багаторічні трав’янисті рослини, переважно багаторічні злаки й осокові, багато видів родини бобові, родовик, змійовик тощо.

В процесі вивчення видового складу лікарських рослин необхідно встановити види, які більше, а які менше розповсюдженні в районі обстеження, визначити рідкісні види, які взяті під охорону. Виходячи з цього, а також зі стану задоволення потреб в лікарській рослинній сировині аптечної мережі і промисловості складають список об’єктів для ресурсних досліджень. В список об’єктів досліджень не включаються види рослин, в яких потреби задовольняються за рахунок їх культури, а також види, які мають значні природні ресурси (підбіл, кульбаба, дуб звичайний та ін.) і потреби в яких обмежені. Особливої уваги при виборі об’єктів дослідження заслуговують види рослин, які джерелом дефіцитної сировини, їх запаси визначають в першу чергу.

Для виявлення потенціально-продуктивних масивів та вибору об’єктів ресурсних досліджень слід керуватись також даними про приуроченість лікарських рослин до відповідних рослинних угруповань (фітоценозів) та їх ресурсну базу.

 

Лікарські рослини луків і степів


Вовчуг польовий

Астрагал шерстистоквітковий

Валеріана лікарська

Гірчак зміїний

Буркун лікарський

Звіробій, різні види

Родовик лікарський

Материнка звичайна

Перстач прямостоячий

Чемериця Лобеля

Пижмо звичайне

Горицвіт весняний

Золототисячник звичайний

Деревій звичайний

Чебрець повзучий та ін. види


 

 

Назва виду

Морфологічні особливості (коротко)

Еколого-фітоценотична характеристика

Потенційно сировинний регіон

Використання лікарської сировини

 

 

 

 

 

1. Які лікарські рослини мають обмежений ареал поширення?

2. Назвіть еколого-фітоценотичні характеристики родовика лікарського.

 

Робота 2. Виявити потенційно-продуктивні масиви та види лікарських рослин перспективних для ресурсних досліджень в умовному районі обстеження (наприклад, Лісостепової  зони, Полісся, Тернопільської області тощо ).

Назвіть потенційно-продуктивні масиви звіробою лікарського та золототисячника лікарського у Тернопільській області?

 

Робота 3. Підготувати у вигляді таблиці інформацію про лікарські рослини: пирій повзучий,  буряк звичайний, волошка синя, глуха кропива біла, полин звичайний, конюшина лучна, підмаренник справжній, перстач гусячий, купина лікарська, хрін звичайний (використання в народній медицині при лікуванні захворювань, місце в сучасній науковій практиці).

Вид

Хімічний склад

Місце зростання

Застосування в медицині

науковій

народній

 

 

 

 

 

 

Робота 4. Підготувати інформацію про поширення, заготівлю, стан природних ресурсів ЛР при вищевказаних захворюваннях.

Рослини, які використовуються в народній медицині при лікуванні:

          шлунково-кишкових,

          серцево-судинних захворювань,

           дихальних шляхів,

          хворобах печінки, жовчного міхура, нирок, шкіри, тощо.

Робота 5. Ознайомитися із визначенням і змістом понять (додаток 1):


ареал, ценоареал;

рослинність;

фітоценоз;

асоціація;

рослинні ресурси;

запаси рослинної сировини;

біологічний запас сировини;

експлуатаційний запас сировини;

можливий щорічний об’єм заготівлі;

урожайність (продуктивність) зарослі (масиву);


 

 

Студент повинен знати:

1. Визначення поняття “Ресурсознавство лікарських рослин” як наукового напрямку і як практичної дисципліни;  мета і завдання “Ресурсознавство лікарських рослин”, поняття “заросль”, “промисловий масив”, “біологічні запаси”, “експлуатаційні запаси”, “урожайність”, “обсяг можливих щорічних заготівель”, “періодичність заготівлі”, “проективне покриття”, “облікові (пробні) ділянки”, “товарні екземпляри”, “трансекта”.

2. Визначати тип рослинності певного ареалу.

3. Класифікацію рослин за їх застосуванням.

4. Значення рослин в природі, житті людини та в медицині.

 

Студент повинен вміти:

1. Описувати фітоценоз.

2. Визначати тип рослинності певного ареалу.

3. Розпізнавати і описувати вивчені рослини.

4. Виявляти потенційно продуктивні масиви обстеження на основі
літературних матеріалів та ін. джерел.

5. Підбирати лікарські рослини, як можливі об’єкти для ресурсної
оцінки, зберігання та заготівлі.

6. Складати еколого-фітоценотичну характеристику рослинних угрупувань, враховуючи  умови зростання лікарських рослин.

 

ІІ. СЕМІНАРСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ (1230– 1400)

Перелік питань для обговорення:

1 . Ресурсознавство лікарських рослин” як науковий напрямок і як практична дисципліна.

Мету і завдання  курсу. Базові дисципліни у формуванні ботанічного ресурсознавства і ресурсознавства лікарських рослин.

2. Визначення поняття “Ресурсознавство лікарських рослин” як наукового напрямку і як практичної дисципліни;  мета і завдання “Ресурсознавство лікарських рослин”.

3. Визначення понять “заросль”, “промисловий масив”, “біологічні запаси”, “експлуатаційні запаси”, “урожайність”, “обсяг можливих щорічних заготівель”,  “проективне покриття”, “облікові (пробні) ділянки”.

4. Поняття про ареал, ценоареал, флору, рослинність, асоціацію, тощо.

5. Значення рослин у природі. Роль і місце рослин у житті людини.

6. Класифікація рослин за практичним використанням.

7. Історія розвитку траволікування.

8. Стан рослинності України на сучасному етапі.

9. Загальна характеристика лук: розповсюдження на території України; особливості рослинності; класифікація лук;

10. Лікарські рослини лук і степів. 

11. Критерії, за якими підбираються види лікарських рослин для ресурсних досліджень.

 

Перелік тем повідомлень:

1. Сучасний стан ресурсної бази дикорослих лікарських рослин і забезпечення хіміко-фармацевтичної промисловості, аптечної мережі лікарською рослиною сировиною.

2. Основні напрямки досліджень ресурсознавства.

 

 

ІІІ. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ТА ТЕСТУВАННЯ ЗНАНЬ (1415– 1500)

 

Зразки тестових завдань

1. Луки представлені такими рослинами:

А. аїром болотним;

В. буком звичайним;

С. чередою трироздільною;

D. підбілом звичайним;

Е. родовиком лікарським.

2. Рослина росте в північних та західних районах України на мокрих луках, серед чагарників. Збирають корені з кореневищами цієї рослини та сушать при температурі 50-600 у сушарках або на відкритому повітрі.  Назвіть описаний вид:

А. Mentha piperita

В. Erisimum canescens

С. Polygonum bistorta

D. Rosa canina

Е. Hypericum perforatum.

3.Який з видів лук зустрічається на місцях зруйнованого лісу, закинутих пасовищах:

А. заплавні;

В. позазаплавні;

С. суходільні;

D. низинні.

Е. всі вище перераховані

Еталони відповідей: 1.Е; 2. С; 3. С.

 

 

 Джерела інформації:

 а)Основні:

1. Зузук Б. М. та ін. Ресурсознавство лікарських рослин / Б. М.Зузук, Л. Б. Зузук. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – 144 с.

2. Сафонов М.М. Повний атлас лікарських рослин / М.М. Сафонов. – Т.: Навчальна книга Богдан, 2010. – 384 с.

 3. Мінарченко В. М. та ін. Атлас лікарських рослин України / В. М. Мінарченко, І.А. Тимченко.- К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 172 с.

4. Мінарченко В.М. та ін. Ресурсознавство. Лікарські  рослини / В.М. Мінарченко, П.І.  Середа – К:, 2004. – 172 с.

5. Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Матеріали для підготовки до практичних занять > Кафедра фармакогнозії з медичною ботанікою > Ресурсознавство лікарських рослин > Фармацевтичний факультет > Вступ до ресурсознавства лікарських рослин.

.

б)Додаткові:

1. Товстуха Є.С. Золоті рецепти української народної медицини / Є.С. Товстуха. –  К: КМ Publishing, 2010 – 552 с.

2. Марчишин С.М. Лікарські рослини Тернопільщини / С.М. Марчишин, Н.О. Сушко – Т.: Навчальна книга Богдан, 2007. – 312 с.

3. Сербін А.Г. та ін. Фармацевтична ботаніка / А.Г. Сербін, Л.М. Сіра, Т.О. Слободянюк    Вінниця: Нова Книга, 2007.- 448 с.

4. Полный атлас лекарственных растений /Под.ред. И.С. Алексеева.- Донецк.: ООО Глория Трейд, 2012. – 400 с.

 

Автор: доц. Кернична І.З.

Затверджено на засіданні кафедри

27 серпня 2013 р. протокол №1

 

Переглянуто на засіданні кафедри

_________ 2014 р. протокол №__


ДОДАТОК ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ № 1

З РЕСУРСОЗНАВСТВА ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН.

 Кожний вид рослини, який вивчається з метою використання її як сировинне джерело для виробництва необхідної продукції, вимагає всебічного дослідження: систематичного положення, ареалу, еколого-фітоценотичних особливостей, сировинної бази, фізіології і біології, можливостей введення в культуру, хімічного складу, тощо.

Для вивчення вказаних питань виникла потреба створення розділу ботаніки – ботанічного ресурсознавства. Базою для його створення були геоботаніка (фітоценологія), систематика рослин, фенологія і екологія рослин. В подальшому були підключені рослиництво, агрохімія, біохімія, технологія та ін.

Ботанічне ресурсознавство передбачає організацію наступних досліджень:

Пошукові дослідження, завданням яких є виявлення корисних рослин у флорі району обстежування; встановлення їх рясності, місцезростань, ареалу; збір відомостей про господарське використання.

Лабораторні та камеральні дослідження, завданням яких є уточнення систематичної приналежності корисних копалин, вивчення хімічного складу; кількісного вмісту корисних копалин, можливості використання їх для виробництва певних видів продукції.

Ресурсознавчі дослідження, завданням яких є визначення запасів корисних копалин і можливості їх заготівлі в природних умовах; картування ареалів (і ценоареалів), місць розміщення заростлей; сировинної і хімічної продуктивності; збір насінин корисних копалин, що не мають достатніх природніх запасів, для наступного використання їх в інтродукції;

Інтродукційні дослідження, з вданням яких є проведення дослідів по вивченню біології проростання насінин та їх передпосівної обробки; вивчення лабораторної та посівної схожості;  вивчення екологічних особливостей інтродуценства; досліди по вивченню продуктивності рослиини (сировинної і хімічної) в залежності від екологічних умов зростання; агротехнічних прийомів вирощування; вивчення насінної продуктивності; стійкості до шкідників, перезимівлі, посухи тощо. Ресурсознавство лікарських рослин є  частиною загального  ботанічного  ресурсознавства і займається встановленням закономірностей розповсюдження, вивченням запасів лікарських рослин  розробкою оптимальних (раціональних) режимів експлуатації їх ресурсів, охорони і відтворення.

Воно створено як необхідність упорядкованого використання ресурсів лікарських рослин на території країни, регіону, району.

Метою ресурсознавства лікарських рослин є одержання даних,  необхідних для розробки програми раціонального використання, охо­рони і відтворення ресурсів лікарських рослин.

 


Рослинні ресурси і запаси сировини – поняття нерівноцінні.

Рослинні ресурси  – це сукупність всіх видів лікарських рослин певної території або рослинного угрупування, яке виражене у вигляді переліку цих рослин (таксономів) і кількісних показників (площа запасів тощо).

Рослинні ресурси слід вважати більш вузьким поняттям, ніж флора або рослинність.

Рослинність – це сукупність всіх фітоценозів (рослинних угрупувань) певної області або території.

Флора – це сукупність видів рослин, що зустрічаються в даній області (місцевості) і які складають типи фітоценозів (рослинних угрупувань).

Флора і рослинність конкретизуються в єдиному явищі природи – рослинному покрові.

Фітоценоз (рослинне угрупування) – це однотипна ділянка рослинного покрову. Фітоценоз розуміють двояко: як поняття загальне, таксономічне і як конкретна ділянка рослинності (ліс, лука тощо).

Рослинне угрупування, яке характеризується одноманітним флористичним складом, однаковою структурою і приуроченістю до певних екологічних умов, об’єднується в один тип угрупування, який називається асоціацією. Асоціація є нижчою таксономічною одиницею рослинності.

Необхідно пам’ятати, що певний тип асоціації може мати аналоги в інших фітоценозах. В ресурсознавстві це має певне значення: одержані дані про запаси ЛРС в одній асоціації можуть бути екстрапольовані на інші аналогічні типи.

Заросль (популяція або її частина на ділянці заготівлі) – сукупність рослин одного виду, проростаючих в рослинному угрупуванні для проведення промислової заготівля.

Промисловий масив – декілька близько розміщених заростей (популяцій) досліджуваного виду, придатних для організації заготівлі.

Товарні екземпляри – дорослі непошкоджені екземпляри, що підлягають збору. В їх число не входять окремі рослини, які залишаються (у відповідності з Інструкцією по збору) для насінного або вегетативного відтворення заготівельної рослини.

Проективне покриття – процент площі, зайнятою проекцією надземних органів досліджуваного виду на ґрунті в границях облікових ділянок.

Облікові (пробні ) площадки – ділянки розміром від 0, 25 м2 до 10 м2 закладені в границях заростей або промислового масиву для підрахунку чисельності проективного покриття або урожайності рослини.

Урожайність (густина запасу) – величина сировинної фітомаси, одержана з одиниць площі, зайнятої заростю.

Запаси сировини – це кількість маси тієї чи іншої частини рослини, яку можна одержати з певної площі фітоценозу. Запас сировини може бути обчислений як тяж всього ареалу рослини, так і для будь-якої адміністративної або географічної однорідної території.

Запаси сировини є складовою частиною рослинних ресурсів.

Близьким за змістом до поняття “запаси сировини” в ресурсознавстві лікарських рослин є поняття “біологічні запаси”. Це загальна кількість сировини, яка може бути зібрана від особин різного вікового періоду виду лікарської рослини на певній території.

Експлуатаційний (промисловий) запас – величина сировинної фітомаси, утворена товарними екземплярами на ділянках, придатних для промислових заготівель.

Оборот заготівлі – період, що включає рік заготівлі і кількість років, необхідних для відтворення запасів сировини.

Можливий щорічний обєм заготівлі – кількість сировини, яку можливо заготовляти щорічно на даній території без шкоди для сировинної бази. Визначається шляхом розділення величини експлуатаційного запасу сировини на всіх участках заготівлі на оборот заготівлі.

Трансекта – вузька прямокутна ділянка, що закладається для визначення чисельності, прооективного покриття і урожайності.

В ресурсознавстві крім ареалу часто користуються поняттям ценоареал. Це зв’язано з тим, що кожний вид лікарських рослин має відповідну еколого-фітоценотичну приуроченість, тобто є “вірним” до певного фітоценозу (рослиного угрупування), а остання характеризуються також певним ареалом (ареалом рослинних угрупувань). Знаючи ценоареал якогось виду лікарських рослин і маючи дані про запаси сировини цієї рослини в одному з угрупувань, можливо орієнтовно розрахувати запаси сировини на всьому ценоареалі (при наявності площ відповідних угрупувань).

Наприклад: на підставі обстежених лісових фітоценозів деяких областей країни, в яких зростає конвалія, і визначення площ цих фітоценозів (за даними лісогосподарського управління) розраховано, що експлуатаційні запаси трави цієї рослини в колишньому СРСР становлять 2000 тонн, а можливі щорічні заготовки – 350-400т.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі