Методична вказівка для студентів ІІ курсу медичного факультету
ЗАНЯТТЯ № 2 (Практичне 6 годин)
Теми: 1. Морфологія і структура бактерій. Основні методи дослідження бактерій. Складні методи фарбування (3 год).
2. Морфологія і особливості будови спірохет, актиноміцетів, рикетсій, хламідій, мікоплазм, грибів, найпростіших (3 год).
Мета: Ознайомитися з методами виявлення оболонки, капсул, цитоплазматичних включень, органiв руху i спор бактерiй. Оволодiти методикою фарбування бактерiй складними методами за Циль-Нiльсеном i Нейссером, а також метиленовою синькою за Леффлером, виготовлення «висячої», «роздавленої» краплi для спостереження руху бактерiй.
Навчитись диференцiювати за морфологiчними ознаками лептоспiри, борелiї, трепонеми, рикетсiї, хламiдiї, мiкоплазми, гриби.
Професійна орієнтація студентів: Для медичного працівника важливе значення мають знання структури бактеріальної клітини та особливостей тинкторіальної діагностики збудників захворювань людини, оскільки вони допоможуть краще зрозуміти патогенез та визначитись з принципами лікування та профілактики багатьох захворювань, зокрема тих які викликані спірохетами, актиноміцетами, рикетсіями, хламідіями, мікоплазмами, грибами та найпростішими.
Методика виконання практичної роботи: : 9.00-12.00
Тема І. Морфологія і структура бактерій. Основні методи дослідження бактерій. Складні методи фарбування
Робота 1. Фарбування готового мазка з харкотиння туберкульозного хворого за методом Циль – Нільсена, дослідження його під мікроскопом.
Робота 2. Виготовлення мазків з культури дифтероїдів, фарбування їх метиленовим синім (методом Леффлера ) та за способом Нейссера.
Робота 3. Вивчення готових пофарбованих препаратів з нуклеоїдом, капсулами.
Робота 4. Виготовлення мазків із спорової культури мікроорганізмів і забарвлення їх за методом Ауески (Ожешки).
Робота 5. Спостереження руху бактерій
Тема ІІ. Морфологія і особливості будови спірохет, актиноміцетів, рикетсій, хламідій, мікоплазм, грибів, найпростіших.
Робота 6. Розглянути під мікроскопом демонстраційні препарати трепонем, борелій, лептоспір, актиноміцетів, рикетсій, хламідій, мікоплазм
Робота 7. Розглянути демонстрацiйнi препарати живих лептоспiр (темнопольна мiкроскопiя).
Робота 8. Ознайомитись з мiкрофотографiями трепонем, борелiй, лептоспiр, актиномiцетiв, рикетсiй, хламiдiй, мiкоплазм.
Робота 9. Розглянути демонстраційні препарати різноманітних грибів
Робота 10. Приготувати «роздавлену» краплю з мiцелiю грибiв i провести їх родову iдентифiкацiю.
Перерва 12.00-12.30
Програма самопідготовки студентів до заняття:
Тема І. Морфологія і структура бактерій. Основні методи дослідження бактерій. Складні методи фарбування.
1. Методика та механiзм фарбування бактерiй за методом Циль-Нiльсена, його дiагностичне значення.
2. Структура мiкробної клiтини:
а – будова нуклеоїду, методи виявлення, плазмiди;
б – морфологiя i функцiї цитоплазми та її включень; методи виявлення зерен волютину (способи Леффлера i Нейссера), дiагностичне значення;
в – будова цитоплазматичної мембрани, клiтинної стiнки, капсули; їх функцiї та способи вивчення.
3. Спороутворення у бактерiй:
а – стадiї та умови спороутворення;
б– розмiщення спор, навести приклади розмiщення спор у патогенних бактерiй;
в – охарактеризувати рiзницю мiж бактерiями, бацилами i клостридiями;
г – вплив факторiв зовнiшнього середовища на спори;
д– функцiя спороутворення у бактерiй;
е – методи виявлення спор.
4. Органи руху у бактерiй:
а – будова джгутикiв, хiмiчний склад;
б – подiл бактерiй за розмiщенням джгутикiв;
в – методи виявлення джгутикiв.
5. Фiмбрiї (вiйки) бактерiй. Види. Значення
Тема ІІ. Морфологія і особливості будови спірохет, актиноміцетів, рикетсій, хламідій, мікоплазм, грибів, найпростіших.
1. Морфологiчні особливості та ультраструктура спiрохет:
а – назвати основнi захворювання, що викликаються патогенними спiрохетами.
2. Морфологiчні особливості та ультраструктура актиномiцетiв:
а – назвати захворювання, що можуть викликати у людини актиномiцети, корисне значення актиномiцетiв.
3. Морфологiчні особливості та ультраструктура рикетсiй i хламiдiй:
а – описати чотири морфологiчних типи рикетсiй за Здродовським;
б – навести основнi методи фарбування рикетсiй;
в – описати морфологiчнi особливостi хламiдiй, цикл розвитку хламiдiй;
г – навести приклади захворювань, що викликаються рикетсiями i хламiдiями.
4. Морфологiчні особливості та ультраструктура мiкоплазм і їх роль в патології людини.
5. Морфологiчнi особливостi грибiв. Класифiкацiя. Захворювання, якi вони викликають у людини.
6. Морфологiя найпростiших. Патогеннi представники.
Семінарське обговорення теоретичних питань: 12.30-14.00
Перерва: 14.00-14.15
Самостійна робота студентів: 14.15-15.00
Розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок», оцінювання студентів, які не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle», відпрацювання та прийом практичних навичок (матрикули).
Зразки тестових завдань та ситуаційних задач:
1. В структуру мікробної клітини не входять:
А – оболонка і нуклеоїд
B – мезосоми і рибосоми
C – мітохондрії і центросоми
D – цитоплазматична мембрана
2. Нуклеоїд фарбують за методом:
А – Грама
B – Нейссера і Леффлера
C – Робіноу і Пікарського
D – Циля – Нільсена
3. Бацилами називають:
А – звивисті бактерії
B – бактерії, які не утворюють спор
C – бактерії, що утворюють спори
D – бактерії, що мають джгутики
4. У клостридій спори:
А – більші за поперечний розмір клітини
B – менший за поперечний діаметр клітини
C – не деформують клітину
D – всі відповіді вірні
5. При дослідженні матеріалу від хворих на спірохетози найефективніше використати:
А – метод забарвлення за Грамом
B – мікроскопію в темному полі зору
C – забарвлення за Романовським-Гімзою
D – серебрінням мазків за Морозовим
6. Актиномікоз діагностують, виявляючи:
А – друзи актиноміцет
B – спори бактерій
C – веретеноподібні палички
D – булавовидні палички
Вихідний рівень знань та вмінь
8. Студент повинен знати:
1. Складні методи фарбування та їх дiагностичне значення.
2. Структуру мiкробної клiтини, органели їх значення та функції.
3. Спороутворення у бактерiй та його клінічне значення.
4. Органи руху у бактерiй їх будова та функції.
5. Морфологiчні особливості та ультраструктуру спiрохет, актиноміцетів, рикетсій хламідій, мікоплазм, грибів, найпростіших,захворювання які вони викликають у людини.
Студент повинен вміти:
1. Методику та механiзм фарбування бактерiй за методом Циль-Нiльсена, Леффлера, Нейссера та їх дiагностичне значення.
2. Методи виявлення спор та дослідження органів руху у бактерій.
3. Ідентифікувати за морфологічними особливостями мікроорганізми різного роду за допомогою мікроскопії.
Вірні відповіді на тести та ситуаційні задачі:
1. С, 2. С, 3. С, 4. А, 5. В, 6. А.
Джерела інформації:
Основні А.
2. 2. Медична мікробіологія вірусологія імунологія за ред.. акад. НАНУ В.П.Широбокова. – Вінниця. – «Нова книга». – 2011., С. 36-76
3. 3. І.О. Ситник., С.І.Климнюк, М.С. Творко Мікробіологія, вірусологія, імунологія, Тернопіль, 1998.-С.33-54
4. Пяткін К.Л., Кривошеш Ю.С. Мікробіологія.-К., 1992.-С – 23-38, 404-420;
5. С.І.Климнюк І.О.Ситник, М.С.Творко Практична мікробіологія Тернопіль, “Укрмедкнига”, 2004.-С.27-44.
6. 6. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология.-М., 2001.-С 36-76
7.
Додаткові В: 1.Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С-П.,2000. С
2. Кривошеин Ю.С. и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. К, 1996.С.5-25.
Методичну вказівку склали доц. Ткачук Н.І., доц. Романюк Л.Б.
Затверджено на засіданні кафедри
24.12.2012 р. протокол № 5
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
«24.09.2013 р. Протокол №3
