Home » Методична вказівка для студентів

Методична вказівка для студентів

13 Червня, 2024

Методична вказівка для студентів

Змістовий модуль 1.

Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів дихання у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.

ЗАНЯТТЯ № 2 (практичне – 6 год.)

Теми:

1. Диференційна діагностика синдрому бронхіальної обструкції у дітей.

2. Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей в залежності від ступеню тяжкості та рівня контролю

3. Невідкладна допомога при астматичному статусі.

Мета:

– визначати різні клінічні варіанти перебігу та ускладнення при бронхіальній астмі, бронхіоліті і гострому обструктивному бронхіті у дітей

– визначати тактику ведення хворого при бронхіальній астмі, бронхіоліті і гострому обструктивному бронхіті у дітей

– демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією органів дихання

– планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при найбільш поширених захворюваннях органів дихання

– проводити диференційну діагностику бронхіальної астми та синдрому бронхіальної обструкції на тлі гострих респіраторних захворювань у дітей різного віку та ставити попередній клінічний діагноз

– ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при приступі ядухи та астматичному статусі

Професійна орієнтація студентів: Останнім часом в усьому світі спостерігається ріст поширеності алергічних захворювань у дітей та, зокрема, бронхіальної астми. В зв’язку з цим особливого значення та актуальності набуває вивчення механізмів розвитку, принципів діагностики та раціональних методів лікування, знання принципів надання невідкладної допомоги. Напад бронхіальної астми може представляти безпосередню загрозу для життя дитини, тому лікар будь-якої спеціальності повинен вміти надавати невідкладну допомогу в даних випадках. Алергічні захворювання й особливо бронхіальна астма, виникнувши у дитинстві, можуть призводити до інвалідизації дитини. Тому знання методів профілактики та реабілітації при цих захворюваннях мають велике соціальне значення. Обструктивні хвороби дихальних шляхів часто перебігають тяжко і можуть привести до виникнення гострої дихальної недостатності. В зв’язку з цим знання клініки, діагностики, невідкладної терапії гострої дихальної недостатності необхідне лікарю будь-якого профілю.

Методика виконання практичної роботи: 9.00-12.00 год.

І. Тема №1 практичного заняття: Диференційна діагностика синдрому бронхіальної обструкції у дітей.

Робота 1. Зібрати анамнез, провести об’єктивне обстеження хворого згідно алгоритму комунікативних навичок

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітатись та представити себе.

4. Знайомство з дитиною та спроба в ігровій формі знайти з нею контакт.

5. Коректна та спокійна бесіда з батьками хворої дитини.

6. Пояснення дій щодо дитини (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.

7. Завершення бесіди.

Робота 2. Провідні клінічні симптоми та синдроми при бронхіальній астмі, бронхіоліті і гострому обструктивному бронхіті у дітей. Інтерпретація лабораторно-інструментальних досліджень згідно принципів доказової медицини: – рО2 і рСО2 в краві, Ro-графія ОГК ( рівень доказовості А), загальний аналіз крові, змиви на вірус з носоглотки, посів на Вα, бронхоскопія (рівень доказовості В), спірограма, загальний аналіз сечі, імуноферментний аналіз, імунограма (рівень доказовості С).

При повідомленні результатів обстеження:

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітатись та представити себе.

4. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення результатів того чи іншого обстеження.

5. Залучення батьків та дитини старшого шкільного віку до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

ІІ. Тема №2 практичного заняття: Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей в залежності від ступеню тяжкості та рівня контролю

Робота 3. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при бронхіальній астмі, бронхіоліті і гострому обструктивному бронхіті та їх ускладненнях.

Робота 4. Диференційна діагностика бронхіальної астми та синдрому бронхіальної обструкції на тлі гострих респіраторних захворювань у дітей різного віку. Встановлення попереднього діагнозу.

ІІІ. Тема №2 практичного заняття: Невідкладна допомога при астматичному статусі.

Робота 5. При плануванні і прогнозуванні результатів консервативного лікування:

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітатись та представити себе.

4. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення необхідності лікування, що призначається дитині.

5. Залучення батьків та дитини старшого шкільного віку (акцент на особливостях прийому препаратів, тривалість прийому, можливих побічних діях; з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

Робота 6.

Надання невідкладної допомоги при приступі ядухи та астматичному статусі. Призначення невідкладної допомоги згідно принципів доказової медицини: оксигенотерапія, корекція кислотно-лужної рівноваги – рівень доказовості А, сечогінні, піногасники, бронходелятатори інгаляції з проти набряковою сумішшю рівень доказовості Б, спазмолітики, дезінтоксикаційна терапія, відволікаючі – рівень доказовості С. Профілактика бронхіальної астми та синдрому бронхіальної обструкції на тлі гострих респіраторних захворювань у дітей різного віку.

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ.

Студент повинен знати:

1. Поняття „атопічний діатез”, чинники ризику виникнення алергічних захворювань та бронхіальної астми у дітей

2. Критерії діагностики атопічного дерматиту, алергічного риніту, полінозів та бронхіальної астми, класифікація бронхіальної астми

3. Принципи лабораторної та інструментальної діагностики алергічних захворювань та бронхіальної астми (алергометричне тестування, імунологічні дослідження, пневмотахометрія, пікфлоуметрія, цитологічне дослідження секретів респіраторного тракту)

4. Диференційна діагностика бронхіальної астми та захворювань, що супроводжуються рецидивами бронхіальної обструкції (муковісцидоз, вади розвитку бронхіального дерева, природжені вади серця, аспіраційний бронхіт)

5. Принципи ведення хворих з алергічними захворюваннями та бронхіальною астмою в періоді загострення та в ремісії. Показання до застосування антигістамінних препаратів І та ІІ генерації, кромонів, місцевих та системних глюкокортикоїдів

6. Національний Консенсус щодо діагностики та лікування бронхіальної астми (1998)

7. Специфічна та неспецифічна гіпосенсибілізація при алергічних захворювання

8. .Клінічні ознаки ГДН при гострому стенозуючому ларинготрахеобронхіті, тяжкому приступі бронхіальної астми (астматичний статус), сторонніх тілах верхніх дихальних шляхів.

Студент повинен вміти:

1. Зібрати та проаналізувати анамнез, провести обстеження хворих і виділити основний синдром при гострому обструктивному бронхіті і бронхіальній астмі у дітей.

2. Скласти план обстеження хворого, оцінити дані лабораторних і інструментальних досліджень

3. Провести диференційну діагностику обструктивного бронхіту і бронхіальної астми у дітей.

4. Поставити попередній діагноз обструктивного бронхіту і бронхіальної астми у дітей.

5. Уточнити етіологічний чинник і пояснити основні патогенетичні механізми розвитку обструктивного бронхіту і бронхіальної астми у дітей.

6. Визначити лікувальну тактику при гострому обструктивному бронхіті і бронхіальній астмі у дітей, призначити адекватну патогенетичну невідкладну терапію згідно принципів доказової медицини при астматичному статусі.

7. Вибрати раціональну схему диспансеризації хворого і визначити прогноз обструктивного бронхіту і бронхіальної астми у дітей.

Перерва – 12.00-12.30

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ – 12.30- 14.00 (2 академічні години)

Семінарське обговорення теоретичних питань

1. Провідні клінічні симптоми та синдроми при бронхіальній астмі, бронхіоліті і гострому обструктивному бронхіті у дітей.

2. Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей в залежності від ступеню тяжкості та рівня контролю.

3. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при бронхіальній астмі, бронхіоліті і гострому обструктивному бронхіті та їх ускладненнях.

4. Диференційна діагностика бронхіальної астми та синдрому бронхіальної обструкції на тлі гострих респіраторних захворювань у дітей різного віку.

5. Тактика ведення хворого при різних клінічних варіантах перебігу бронхообструктивного синдрому та його ускладненнях у дітей.

6. Надання невідкладної допомоги при приступі ядухи та астматичному статусі.

7. Профілактика бронхіальної астми та синдрому бронхіальної обструкції на тлі гострих респіраторних захворювань у дітей різного віку.

Самостійна робота студентів. 14.15-15.00 (1 академічна година).

– перевірка вихідного рівня знань

– тематичний тренінг з “Кроку-2”

– відпрацювання практичних навичок, здача матрикулів.

Форми та методи контролю: тестові завдання, ситуаційні задачі та запитання по практичній роботі.

Зразки ситуаційних задач.

Задача 1

Лікар отримав виклик до дитини віком 1 рік 10 місяців. З анамнезу: хворіє 4 дні (виділення з носа, нечастий кашель, субфебрилітет). З піврічного віку спостерігаються прояви алергодерматозу. Напередодні виклику мати натерла дитину маззю з ментолом і евкаліптовою олією.Під час огляду дитина неспокійна, часте шумне дихання із затрудненим видихом, за участю допоміжної мускулатури. Помірна гіперемія зіву. Грудна клітка здута, при перкусії – коробковий відтінок перкуторного звуку, при аускультації – велика кількість сухих, свистячих хрипів на фоні жорсткого дихання, видих подовжений. ЧД 45 за 1хв., ЧСС-130 за 1 хв.

Завдання

1. Яке захворювання можна запідозрити у дитини?

2. Які препарати патогенетичної дії можна призначити?

Задача 2.

Госпіталізовано 3 міс. дитину із задушливим кашлем, задишкою, неспокоєм, субфебрильною температурою тіла. Хворіє 5 днів. При огляді: стан тяжкий, акроціаноз, дихання шумне, поверхневе, з участю допоміжної мускулатури. Грудна клітка здута, при перкусії – коробковий відтінок звуку, при аускультації – дихання жорстке, видих значно подовжений, на вдиху і видиху з усіх боків вислуховуються дрібнопухирчасті і крепітуючі хрипи.ЧД 80 за хв; ЧСС-160 за 1 хв, тони серця гучні.

Завдання.

1. Встановити діагноз.

2. Вказати найбільш ймовірну його причину.

Задача 3.

До дільничого педіатра звернулася мати з 7 річною дитиною із скаргами на кашель, субфебрильну температуру тіла. Хворіє 5 днів. З анамнезу: протягом останніх трьох років в осінньо-зимовий період на фоні ГРВ1 виникає кашель тривалістю 2,5-3 тижні із слизово-гнійним харкотинням. При огляді при перкусії легень– ясний легеневий звук, при аускультації – жорстке дихання, сухі і середньопухирчасті вологі хрипи з обох боків, ЧД 20 за 1хв.

Завдання.

1. Встановити діагноз.

2. Перерахувати критерії даного захворювання.

Задача 4.

Лікар отримав виклик до 9 місячної дитини, яка захворіла 3 дні тому після контакту з хворою на ГРВ1 старшою сестрою. Скарги на підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, неспокій, зниження апетиту, виділення з носа, сухе покашлювання. При огляді: гіперемія кон’юктив і зіву; збільшення підщелепних і шийних лімфовузлів, при перкусії легень – ясний легеневий звук, при аускультації-жорстке дихання, сухі і вологі середньопухирчасті хрипи. ЧД 34 за 1 хв., ЧСС 130 за 1 хв.

Завдання.

1. Поставити попередній діагноз.

2. Вказати рентгенологічні критерії цього захворювання.

Задача 5

Дільничого педіатра викликали до 7 місячної дитини в звязку з підвищенням температури тіла до субфебрильних цифр, неспокоєм, появою слизових виділень з носа, сухого кашлю, задишки. Хворіє 3 дні. При огляді: стан середньої тяжкості, гіперемія зіву, задишка за участю допоміжної мускулатури. При перкусії – коробковий відтінок звука, при аускультації –жорстке дихання, дифузні дрібнопухирчасті вологі хрипи. ЧД 50 за 1 хв, ЧСС 140 за Іхв, тони серця ослаблені.

Завдання.

1. Встановити попередній діагноз.

2. Вказати його клінічні критерії.

Задача 6.

До дільничого педіатра звернулась мати з 6 річною дитиною із скаргами на нежить, кашель, підвищення температури до субфебрильних цифр. Дитина захворіла 2 дні тому після контакту з хворим на ГРВІ.При огляді: стан задовільний, при перкусії легень ясний легеневий звук, при аускультації-жорстке дихання, сухі хрипи в міжлопатковій ділянці, ЧД 18 за 1хв, ЧСС 90 за 1хв.

Завдання

1. Встановити попередній діагноз.

2. Визначити питання щодо призначення антибіотиків цій дитині.

Задача 7.

Дитина віком 1.5 року госпіталізована з приводу задишки, кашлю, підвищення температури до субфебрильних цифр. Захворіла за 3 дні до госпіталізації після контакту з хворим на ГРВ1 батьком. При огляді: стан середньої тяжкості, перкуторно над легенями – ясний легеневий звук з коробковим відтінком, при аускультації – дихання жорстке, видих помірно подовжений, різнокаліберні вологі хрипи з обох боків. ЧД 46 за 1хв, ЧСС 120 за 1 хв, тони серця помірно послаблені.

Завдання

1. Встановити попередній діагноз.

2. Вказати можливі рентгенологічні зміни

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.

(наявність комплектів тестів і ситуаційних задач у викладача)

Відповіді на тести і ситуаційні задачі:

Задача 1.

1. ГРВ1, гострий обструктивний бронхіт.

2. Бронхолітики (теофілін, еуфілін), муколітики(бромгексин, мукалтин);

антигістамінні препарати(тавегіл, діазолін), масаж грудної клітки.

Задача 2.

1.ГРВ1, бронхіоліт, ДН III ст.

2. Респіраторно-синцитіальний вірус.

Задача З.

1. Рецедивуючий бронхіт, фаза загострення.

2. Рецидиви бронхіту, протягом 3 років тривалістю 2.5-3 тижні, в період загострення – типові фізикальні дані(симетричні сухі і середньопухирчасті вологі хрипи).

Задача 4.

1. ГРВ1, гострий бронхіт.

2. Посилення легеневого малюнку в прикореневих зонах.

Задача 5.

1. ГРВ1, бронхіоліт, ДН II ст.

2. Задишка, участь допоміжної мускулатури в акті дихання, коробковий відтінок перкуторного звуку, дифузні дрібнопухирчасті вологі хрипи.

Задача 6.

1.Гострий (простий) бронхіт.

2,Антибіотики не показані.

Задача 7.

1. Гострий обструктивний бронхіт

2. Підвищення прозорості легеневих полів.

Джерела інформації:

А – Основні :

1. Сміян І.С. Педіатрія: Цикл лекцій.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2006.- С 375-402.

2. Матеріали підготовки до практичних занять

3. Майданник В.Г. Педиатрия: Учебник для студентов высших медицинских учебных заведений ІІІ – ІУ уровней аккредитации. 2-е изд., испр. И доп./ Харьков: Фолко, 2002.- С. 85-108.

4. Прохоров Е.В., Борисова Т.П., Островский И.М., Острополец М.С. Сорока Ю.А., Челпан Л.Л. Клинические лекции по педиатрии (часть I) / под общей редакцией проф. Е. В. Прохорова. Донецк, 2005. С.133-150.

5. Классификации заболеваний детского возраста: Учебное пособие для субординаторов, интернов, врачей / Е. В. Прохоров, Т. П. Борисова, А. А. Бельская и др. – Донецк: Норд-Пресс, 2008. – С. 28-30.