МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ

4 Червня, 2024
0
0
Зміст

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ

фармацевтичного факультету

ЗАНЯТТЯ № 13  (практичне – 6 год.)

 

Тема: Аналіз лікарської рослинної сировини, що містить кардіостероїди.

Місце проведення: навчальна кімната кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою.

 Мета: Уміти виявляти кардіостероїди за допомогою якісних реакцій та хроматографічного методу; визначати кількісний вміст кардіостероїдів у ЛРС, розпізнавати за зовнішніми ознаками лікарські рослини (наперстянку пурпурову, наперстянку шерстисту, горицвіт весняний, конвалію звичайну, жовтушник сивіючий, жовтушник розлогий); визначати тотожність сировини за зовнішніми і мікродіагностичними ознаками; відрізняти сировину від можливих домішок.

Професійна орієнтація. Кардіостероїди (кардіоглікони або серцеві глікозиди) — це група глікозидів, аглікони яких представлені похідними циклопентанпергідрофенантрену і мають у С17 ненасичений лактонний цикл: п’ятичленний бутенолідний (карденоліди) або шестичленний кумаліновий (буфадієноліди).

Кардіостероїди збільшують силу і зменшують частоту серцевих скорочень, поліпшують тканинний обмін серцевого м’яза. Їх застосовують при серцевій недостатності та порушенні ритму серця.

Зберігають сировину за списком Б (насіння строфанта, серцеві глікозиди та більшість їх препаратів — за списком А).

Знання і вміння, одержані при вивченні даної теми, будуть необхідні для засвоєння деяких розділів фармацевтичної хімії, аптечної і заводської технології ліків, фармакології, фармакотерапії, а також в практичній діяльності провізора.

Базовий рівень знань та вмінь

1.     Анатомія та морфологія рослин (“Медична ботаніка” ІІ курс)

2.     Систематика рослин (“Медична ботаніка” ІІ курс).

3.     Фізичні і хімічні методи досліджень (“Фізична хімія” ІІ курс, “Аналітична хімія” ІІ курс).

Методика виконання практичної роботи 900-1200

Ілюстративний матеріал: гербарні зразки лікарських рослин, лікарська рослинна сировина

Матеріали та обладнання: ЛРС (листя наперстянки шерстистої, листя конвалії, трава горицвіту), гербарій ЛР, мікроскопи, предметні та накривні скельця, препарувальні голки, водяна баня, пробірки, чашки для випарювання, колба зі шліфом на 100 мл, зворотний холодильник, фільтри, колби (50, 100 мл), фільтрувальний папір.

Реактиви: розчин хлоралгідрату, 70% етанол, оксид алюмінію, оцтовий ангідрид, конц. сірчана к-та, трихлороцтова к-та, 5% р-н нітропрусиду натрію, 10% р-н натрію гідроксиду, м-динітробензол, спиртовий р-н калію гідрооксиду, оцтова к-та, сульфат заліза (ІІІ), 1% р-н хлористоводневої к-ти, 10% р-н натрію гідроксиду, реактив Фелінга.

 Робота 1. Провести якісне визначення кардіостероїдів

 Приготування витягу. 3 г сировини, подрібненої до 1-3 мм, помістити у колбу зі шліфом (100мл), додати 30 мл 70% спирту, закрити зворотним холодильником і нагріти на водяній бані 10 хв. Після охолодження екстракт процідити крізь вату у циліндр на 25 мл. Колбу із сировиною промити 20 мл 70% спирту. Екстракти об’єднати і очистити від фенольних сполук, перемішуючи їх з 2 г оксиду алюмінію у плоскодонній колбі 5 хв. Після відстоювання профільтрувати крізь подвійний складчастий фільтр і промити сорбент двічі по 3 мл 70%-м спиртом.

Очищений екстракт використати для реакцій виявлення кардіостероїдів, які можна розділити на такі три групи:

1.Реакції на вуглеводний компонент

2.Реакції на стероїдну частину

3.Реакції на лактонний (бутенолідний чи кумаліновий) цикл

 

 

1. РЕАКЦІЇ НА ВУГЛЕВОДНИЙ КОМПОНЕНТ

.

Реакція Келлера-Кіліані на присутність 2-дезоксицукрів (роботу виконувати у витяжній шафі). До 1 мл спиртово-водного екстракту додати 1 мл оцтової кислоти зі слідами заліза ІІІ сульфату. Обережно по сухій стінці пробірки нашарувати 1 мл концентрованої сульфатної кислоти. Вміст пробірки не збовтувати і не перемішувати. Верхній шар забарвлюється у синій колір (відтінки можуть варіювати від зеленувато-синього до синьо-фіолетового).

2. РЕАКЦІЇ НА СТЕРОЇДНУ ЧАСТИНУ

Реакція Розенгейма. До 1 мл спиртово-водного екстракту додати 1 мл 90 %-го розчину трихлороцтової кислоти в метанолі (або етанолі). Відмітити появу синього або синьо-зеленого забарвлення.

 3. РЕАКЦІЯ НА ЛАКТОННИЙ (БУТЕНОЛІДНИЙ) ЦИКЛ

Реакція Легаля. До 1 мл спиртово-водного екстракту додати 1 мл 5 %-го розчину натрію нітропрусиду, перемішати і додати 2-3 мл 10 %-го розчину натрію (або калію) гідроксиду. Пробірку струсити; з’являється червоне забарвлення, яке швидко зникає.

Реакція Раймонда. До 1 мл спиртово-водного екстракту додати 10-15 краплин м-динітробензолу (3%-й розчин м-динітробензолу в бензолі) і перемішати. Потім додати 2-3 краплини 10 % спиртового розчину калію гідроксиду; з’являється фіолетове забарвлення, яке швидко зникає.              

 Робота 2.

1.     Вивчити лікарські рослини на гербарних зразках.

2.     Провести аналіз сировини.

 ОБ’ЄКТ А.

1. Вивчити наперстянку пурпурову. Записати назву сировини, виробляючої рослини та родини.

2. Провести аналіз листя наперстянки пурпурової (Зовнішні ознаки. Мікроскопія).

2.1.Замалювати листок наперстянки пурпурової та описати зразок сировини (схема 7).

2.2.Виготоити мікропрепарат листка з поверхні (схема 13).

Діагностичні ознаки: звивисті стінки епідерми верхньої сторони листка і сильнозвивисті з нижньої, продихи переважно з нижньої сторони, оточені 3-7 навколопродиховими клітинами (аномоцитний тип), волоски прості з 2-8 клітин із слабобородавчастою кутикулою і тонкими оболонками, часто перекручені, і головчасті двох видів: з двоклітинною головкою на короткій одноклітинній ніжці та з одноклітинною круглою головкою на довгій багатоклітинній ніжці (зустрічаються рідше).

2.3. Записати висновки

 ОБ’ЄКТ Б.

1. Вивчити наперстянку шерстисту. Записати назву сировини, виробляючої рослини та родини.

2. Провести аналіз листя наперстянки шерстистої (Зовнішні ознаки. Мікроскопія).

2.1. Описати зразок сировини (схема 7).

2.2. Виготовити мікропрепарат листка з поверхні (схема 13).

Діагностичні ознаки: клітини епідерми з верхньої сторони багатокутні або злегка звивисті, а з нижньої мають вервецеподібні потовщення оболонок; продихи оточені 3-5 клітинами (аномоцитний тип), навколо продихів – складчастість кутикули; волоски прості з 6-12 тонких перекручених клітин, головчасті – з клітиною -головкою на короткій ніжці, а також з 3-4- клітинною головкою; на стеблових листках – головчасті волоски на довгій багатоклітинній ніжці.

2.3.Записати висновки.

 ОБ’ЄКТ В.

1. Вивчити конвалію звичайну. Записати назву сировини, виробляючої рослини та родини.  

2. Провести аналіз листя, трави та квіток конвалії (зовнішні ознаки, мікроскопія) та можливих домішок – листя та трави купини лікарської, листя та трави грушанки круглолистої.

2.1. Описати зразок сировини (схема 7,8,9).

2.2. Виготовити мікропрепарат листка з поверхні (схема 13). 

Діагностичні ознаки: клітини епідерми витягнуті по довжині листка з обох сторін; продихи округлі, орієнтовані по довжині листка та оточені чотирма клітинами (тетрацитний тип); палісадна паренхіма складається з витягнутих, довгих клітин, які лежать одним шаром; губчаста – пухка, складається з клітин різної форми, витягнутих по ширині листка, і розміщена паралельно до поверхні листка; в клітинах, де немає хлорофілу, розміщені великі голчасті кристали і рафіди оксалату кальцію.

2.3. Записати висновки.

 ОБ’ЄКТ Г.

1. Вивчити горицвіт весняний та морфологічно подібні види – горицвіт амурський, золотистий, туркестанський. Записати назву сировини, виробляючої, морфологічно подібних рослин та родини.

2. Провести аналіз трави горицвіту весняного (Зовнішні ознаки. Мікроскопія)

2.1. Описати зразок сировини (схема 8).

2.2. Виготовити мікропрепарат листка з поверхні (схема13).

Діагностичні ознаки: клітини епідерми листка з обох сторін звивистостінні, витягнуті по довжині; клітини верхнього – іноді мають вервецеподібні потовщення; кутикула має поздовжню добре помітну складчастість; продихи тільки на нижній стороні листка, великі, овальні, з широкорозкритою продиховою щілиною, оточені двома клітинами (аномоцитний тип); по краю листка зрідка зустрічаються одноклітинні волоски двох типів: довгі стрічкоподібні з заокругленою верхівкою, звужені в основі, та короткі, булавовидні волоски, сильно звужені у місці прикріплення; всі волоски мають спіральну складчасту кутикулу.

2.3. Записати висновки.

 ОБ’ЄКТ Д.

1. Вивчити жовтушник сивіючий. Записати назву сировини, виробляючої рослини та родини.

2. Провести аналіз трави жовтушника (Зовнішні ознаки. Мікроскопія).

2.1. Описати зразок сировини (схема 8).

2.2. Виготовити мікропрепарат листка з поверхні (схема 13).

Діагностичні ознаки: клітини епідерми малі із звивистими стінками; клітини верхньої епідерми мають вервецеподібні потовщення; продихи маленькі, овальні з обох сторін листка (на нижній – більша кількість), їх оточують три клітини, одна з яких значно менша за дві інші (анізоцитний тип); місцями складчастість кутикули; волоски з обох сторін, усі одноклітинні, грубобородавчасті, товстостінні, розгалужені, 2-5-кінцеві; частіше зустрічаються 2-3-кінцеві (зверху – 3-кінцеві, знизу – 2-кінцеві); волосок від епідермальної клітини не відділений перегородкою, тому її добре видно збоку (по краю листка).

2.3. Записати висновки.

 

Семінарське обговорення теоретичних питань – 1230-1400

 

Теоретичні питання

1. Хімічна будова кардіостероїдів, їх класифікація.

2. Фізико-хімічні властивості кардіостероїдів.

3. Зв’язок хімічної будови кардіостероїдів з їх біологічною активністю.

4. Яку структуру мають серцеві глікозиди в ЛР та ЛРС?

5. Написати формули первинних глікозидів наперстянки пурпурової, дигітоксину, дигоксину, лантозиду С, еризиміну, адонітоксину.

6. Якісні реакції виявлення серцевих глікозидів, їх класифікація в залежності від природи досліджуваної частини молекули карденоліду.

7. Методи кількісного визначення вмісту кардіостероїдів у ЛРС.

8. Поняття ” біологічна стандартизація”, одиниці дії.

9. ЛРС, що містить серцеві глікозиди ( наперстянка пурпурова, наперстянка шерстиста, строфант Комбе, горицвіт весняний, конвалія звичайна, жовтушник сивіючий ).

 

Тестові завдання та ситуаційні задачі

 

1.                                                     Після важкого напруженого дня жінка відчула втому, болі в області серця та підвищену збудливість, що могла бути викликана страхом перед захворюванням. Довелось викликати дільничного терапевта, який призначив препарат, що може зняти такий стан. Препарат не проявляє побічних ефектів і діє заспокійливо. Вкажіть його. Джерелом отримання є рослинна лікарська рослинна сировина. Назвіть її та рослину і родину, до якої вона належить (українською та латинською мовами). Які основні групи БАР містить ця сировина?

 2. Кардіотонічний ефект серцевих глікозидів, який полягає у підвищенні скорочення серця, називають:

                                        А. Позитивний інотропний ефект

                                        В. Позитивний тонотропний ефект

                                        С. Негативна хронотропна дія

                                        Д.  Негативна дромотропна дія

                                        Е. Позитивна батмотропна дія

 3. В агліконовій частині кардіостероїдів в С-3 положенні  завжди знаходиться:

                                     А. Група -ОН

                                     В. Група -СН3

                                     С. Група СООН

                                     Д. Група  NН2

                                     Е. Група  NО2

 Еталони відповідей:

 1 – Таблетки адоніс-бром; Трава горицвіту весняного – Herba Adonidis vernalis; Горицвіт весняний, родина Жовтецеві – Adonis vernalis, Ranunculaceae

2А;    3 – А

 

Студент повинен знати

1. Будову кардіостероїдів та їх класифікацію.

2. Основні методи якісного і кількісного визначення кардіостероїдів.

3. ЛР та ЛРС, яка містить  кардіостероїди.

Студент повинен вміти

1.Використовувати методи фармакогностичного аналізу для вивчення ЛРС.

2.Проводити якісний аналіз і кількісне визначення кардіостероїдів.

3. Розпізнавати живі ЛР та на гербарних зразках.

 

Година самостійної роботи – 1415-1500                 

 

 

 

Джерела інформації:

А – Основні:

1.     Фармакогнозія з основами біохімії рослин/ за ред. проф. Ковальова В.М. та інші/ – Харків: Вища школа. – 2000. – С. 412-422.

2.     Государственная Фармакопея СССР, 11-ое изд. – М.: Медицина. – 1987. – С.267, 318-320, С. 253-255, 300-303, 314-317.

3.     Державна Фармакопея України / МОЗ України. 1 вид., ― Х. : РІРЕГ, ― 2001. ― 556 с.

4.     Державна фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». – 1-е вид. – Доповнення 2. – Харків: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 620 с.

5.     Державна фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських закобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Харків: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських закобів», 2009. – 280 с.

6.     Державна Фармакопея України /Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 4. – Харків: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2011. – 540 с.

7.     Государственная Фармакопея СССР, 11-ое изд. – М.: Медицина. – 1987. –   С. 239-241; 298-300; 303-305; 320-325; 356-357; 359-362.

8.     Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Матеріали для підготовки до практичних занять > Кафедра фармакогнозії з медичною ботанікою > Українська > Фармація > Повний термін навчання > Фармакогнозія> 3 курс> Аналіз ЛРС, що містить кардіостероїди.

 

В – Додаткові:

1.     Солодовниченко Н.Н., Журавльов М.С., Ковальов В.М. Лікарська рослинна сировина та препарати. – Харків: Золоті сторінки. – 2001. – С. 408.

2.     Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В. Н. Ковалев, Н. В. Попова, В. С. Кисличенко и др.; Под общ. ред. В. Н. Ковалева. – Х.: Изд-во НфаУ; Золотые страницы, 2003. – 512 с.

3.     Муравьева Д.А. Фармакогнозия. – М.: Медицина. – 1991. – 656 с.

4.     Коновалова О.Ю., Мітченко Ф.А., Шураєва Т.К. Біологічно активні речовини лікарських рослин: навчальний посібник з фармакогнозії для студентів вищих фармацевтичних навчальних закладів і фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації спеціальності 7.110 – фармація. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2008. – 352 с.

5.     Ковалев В.Н., Кисличенко В.С., Журавель И.А., Ковалева А.М., Исакова Т.И. Фармакогнозия: Учеб. пособ. для студ. высш. учебн. завед. Изд-во НфаУ, 2007. – 272.

6.     Гулько Р.М. Словник лікарських рослин світової медицини. Латинсько-українсько-російсько-англійський. – Львів: Ліга-Прес, 2005. – ХХІV 506 с.

7.     Бобкова І. А. Фармакогнозія: підручник / І. А. Бобкова, Л. В. Варлахова, М. М. Маньковська. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Медицина, 2010. – 512 с.

 Методичну вказівку склав                                                        проф. Марчишин С.М.

 

 Обговорено на засіданні кафедри          
27 серпня 2012 р. протокол № 1

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі