МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА  ДЛЯ СТУДЕНТІВ

4 курсу стоматологічного факультету

ЗАНЯТТЯ №5  (6 год.)

Теми: 1. Курація хворих – 2.

Мета: Ознайомитися з клінічними та лаборатоно-інструментальними методами обстеження терапевтичних хворих та їх лікуаванням в контексті існуючих протоколів. Уміти застосовувати для діагностики захворювань внутрішніх органів результати клінічних та лабораторно-інструментальних обстежень. Навчитися оформляти отримані дані у вигляді фрагменту історії хвороби. Уміти застосовувати принципи лікувально-профілактичних заходів в контексті стоматологічної практики

Професійна орієнтація студентів: Історія хвороби – один з найважливіших медичних документів, який заповнюють на кожного стаціонарного хворого. За даними історії хвороби вивчають причини захворювань їх перебіг та лікування, проводять трудову і судово-медичну експертизу.

Провівши обстеження хворого клінічними методами (розпитування, огляд, пальпація, перкусія та аускультація) і встановивши попередній діагноз, студент вдається до використання тих або інших  додаткових (лабораторно-інструментальних) обстежень для кінцевого розпізнавання хвороби і формулювання правильного діагнозу.

Методика виконання практичної роботи:9.00-12.00

І. Робота з хворим.

Робота 1. Студенти в терапевтичному відділенні проводять розпитування хворих, визначають основні і другорядні скарги, уточняють окремі питання розпитування про історію захворювання і життя пацієнта, визначають   діагностичне значення отриманих даних в розпізнаванні захворювання. Отримані дані використовують для написання щоденників історії хвороби. Потім, отримавши від викладача історії хворих, вивчають результати лабораторно-інструментальних обстежень і переносять їх у матеріали навчальної історії хвороби.

Завдання:

1.Провести розпитування хворих та обєктивне обстеження, з’ясувати  їх динаміку від часу попереднього обстеження.

2.Занотувати отримані дані для написання щоденників унавчальній історії хвороби

3.Визначити і занотувати показники артеріального тиску, частоти пульсу та дихання, температури тіла за минулий час, а також інші потрібні дані (добовий діурез, фізіологічні випорожнення кишок та ін.).

 

ІІ. Робота з історією хвороби (ІХ) пацієнта

Робота 2. Після спілкування з хворим студент отримує від викладача  історію хвороби курованого пацієнта.

Студент виконує:

1.      Знайомиться з історією хвороби пацієнта

2.      Виписує з ІХ в хронологічному порядку результати лабораторних обстежень.

3.      Виписує з ІХ в хронологічному порядку результати інструментальних обстежень.

4.      Виписує з ІХ в хронологічному порядку консультативні висновки вузьких спеціалістів та консиліумів.

5.      Вивчає лікувально-профілактичні заходи стосовно даного хворого.

6.      Отриману інформацію використовує при написанні навчальної ІХ

Перерва:12.00-12.30

 

Програма самопідготовки студентів

І. Схема історії хвороби. Клініко-діагностичний алгоритм.

1.Діагностичне значення розпитування паспортних даних.

2.Методика розпитування скарг хворих і їх деталізація.

3.Методика розпитування історії теперішнього захворювання.

4.Діагностичне значення опитування по системах органів.

5.Методика і послідовність опитування історії життя та діагностичне значення відомостей, отриманих при цьому.

 

ІІ. Загальний та місцевий огляд хворого. Діагностичне значення симптомів, виявлених при цьому.

1.Загальний огляд, як складова частина обстеження хворого, умови проведення, послідовність загального огляду хворого.

2.Клінічні особливості ступенів порушення свідомості і їх діагностичне значення.

3.Положення хворого, хода, постава. Їх клінічне значення.

4.Антропометричні дані хворого, як важливий діагностичний критерій.

5.Характеристика і класифікація конституційних типів.

6.Зміна кольору, вологості, тургору шкіри при патологічних процесах.

7.Підшкірна клітковина, діагностичне значення визначення розвитку і розподілу.

8.Набряки: типи,  локалізація, методи виявлення.

9.Огляд окремих частин тіла, як складова частина обстеження хворого семіологічна оцінка виявлених змін.

ІІІ. Діагностичне значення лабораторно-інструментальних методів обстеження, які стосуються курованого хворого

1.      Діагностичне значення аналізів крові, сечі, харкотиння, плевральної рідини та ін.

2.      Діагнстичне значення біохімічних показників різних субстратів організму

3.      Діагностичне згначення імунологічних, мікробіологічних, цитологічних та ін. обстежень в контексті завдань курації.

4.      Діагностичне значення рентгенологічних, ендоскопічних, електрофізіологічних та ін. методів обстеження.

 

Семінарське обговорення теоретичних питань:12.30-14.00

Перерва:14.00-14.15

Самостійна робота студентів:14.15-15.00

      

 

 

Зразки тестів та ситуаційних завдань завдань

1. Посилення систоличного шуму в області нижньої третини грудини в кінці форсованого вдиху типово

a)      для недостатності мітрального клапана

b)      для мітрального стенозу

c)      для недостатності аортального клапана

d)     для стенозу гирла аорти

e)      для недостатності тристулкового клапана

ANSWER E

 

2. Для ниркової кольки характерні

a)      біль у ділянці нирок

b)      дизуричні явища

c)      позитивний симптом Пастернацького

d)     іррадіація болю в низ живота або пахову ділянку

e)      все перераховане

ANSWER E

 

3. Односторонні болі в поперековій ділянці характерні

a)      для гострого гломерулонефриту

b)      для гострого циститу

c)      для гострого пієлонефриту

d)     для амілоїдозу нирок

e)      для простатиту

ANSWER C

 

4. Типовим при асциті є

a)      виражена асиметрія живота

b)      втягнутий пупок

c)      симптом флюктуації

d)     розбіжність прямих м’язів живота

e)      гучний тимпаніт в бокових відділах живота

ANSWER C

5. З перерахованих захворювань слизово-кров’янисте харкотиння характерне

a)      для гострого трахеобронхіту

b)      для бронхопневмонії

c)      для хронічного бронхіту

d)     для бронхогенного раку

e)      для інфільтративного туберкульозу легень

ANSWER D

6. Хворий, 48 років, скаржиться на болі в епігастральній ділянці, слабкість. Раніше болі в животі не турбували. На ЕКГ зубець Q у відведеннях I, AVF збільшений; сегмент S-Т у відведеннях III, AVF піднятий над ізолінією, дугоподібний, переходить в негативний зубець Т; сегмент ST у відведеннях V1-V3 нижче ізолінії; у відведеннях V1, V2 високий, гострокінцевий зубець Т. Висновок

A.    інфаркт передньої стінки лівого шлуночка

B.     інфаркт задньої нижньої стінки лівого шлуночка

C.     гостро виникло затиснення грижі стравохідного отвору діафрагми

D.    перфоративного виразка шлунка

E.     гострий панкреатит

ANSWER В

 

7. У хворого, що довгий час лікувався з приводу хронічного обструктивного захворювання легень, сімейний лікар запідозрив бронхоектазійну хворобу і напрвив на косультацію до торакального хірурга. Який з перечислених нижче методів обстеження він призначить для верифікації діагнозу?

A.    рентгенографія

B.     томографія

C.     бронхографія

D.    ангіопульмонографія

E.     рентгеноскопія

ANSWER В

 

8. Сімейний лікар запідозрив у молодого пацієнта синдром наявності рідини в плевральній порожнині і через поломку апарату УЗД призначив рентгенологічне обстеження. Найбільш ефективним рентгенологічним методом виявлення невеликої кількості рідини в плевральній порожнині є…

A. рентгеноскопія (в звичайному положенні – ортопозиціі)

B. рентгенографія

C. томографія

D. латероскопіі (рентгеноскопія в латеропозиції)

E. все перераховане

ANSWER D

9. У 67-річного пацієнта Б., який страждає від ішемічної хвороби серця протягом 20 років, стався напад фібриляції передсердь. При усуванні пароксизмів фібриляції передсердь перевага віддається…

A.    АТФ

B.     міоритмілу 

C.     фіноптину

D.    обзидану

E.     аспаркаму

ANSWER В

 

10. Для профілактики пароксизмальної фібриляції передсердь в осіб з перевантаженням лівого передсердя на тлі низки серцево-судинних захворювань застосовують

A.    корінфар

B.     серцеві глікозиди

C.     ізоптин

D.    кардіомагніл

E.     аспаркам

ANSWER В

 

11. Хворому, який був доставлений у відділення інтенсивної терапії кардіологічного профілю після клінічного обстеження та ЕКГ  призначили лідокаїн інфізійним способом. Основним показанням до призначення лідокаїну є…

A. пароксизмальна шлуночкова тахікардія і часта шлуночкова екстрасистолія

B. надшлуночкова пароксизмальна тахікардія

C. тріпотіння передсердь

D. вузлова тахікардія

E. атріовентрикулярна блокада

ANSWER А

 

12. Для профілактики фібриляції шлуночків в гострому періоді інфаркту міокарда призначили довенні інфузії одного з препаратів, перерахованих нижче.  Препаратом вибору в тій клінічній ситуації є …

A.    етацизин

B.     кордарон

C.     лідокаїн

D.    новокаїнамід

E.     анаприлін

ANSWER С

 

 

Початковий рівень знань і умінь

Студент повинен знати:

1.Схему історії хвороби.

2.Діагностичне значення відомостей, отриманих при розпитуванні хворих та їх обєктивному обстеженні.

3.Перелік та обсяг лаботаторно інструментальних обстежень, необхідних для встановлення кінцевого діагнозу в курованого хворого

4.Основні принципи терапії та групи медикаментозних та немедикаментозних засобів для успішного лікування курованого пацієнта.

Студент повинен уміти:

1.Дати оцінку отриманим даним клінічного обстеження хворого.

2.Визначити у відповідності з протоколами перелік і обсяг додаткових обстежень, необхідних для встановлення кінцевого діагнозу та успішного лікування..

3.Оформити отримані дані у вигляді фрагменту історії хвороби та використати їх при написанні та захисті навчальної ІХ.

 

Джерела інформації:

 

А – Основні:

1.      Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими/За заг. редактор А.В.Епішина.- Тернопіль:Укрмедкніга., 2001, з.

2.      Василенко В.Х., Гребенев А.Л. Пропедевтика внутрішніх хвороб. М.: Медицина, 1989, З. 20-26.

3.      Епішин А.В., Лемке М.О., Андрейчин С.М. Курация хворих і написання учбовій історії хвороби. – Тернопіль, 1998. – З. 32.

4.      Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.

 

Б – Додаткові: 1. Шелагуров А.А. Пропедевтика внутрішніх хвороб. М.: Медицина, 1975. – З. 5-27.

1.      Шкляр Б.С. Діагностика внутрішніх хвороб. К.: Вища школа, 1972. – З. 12-42.

 

 

Методичну вказівку склав доц. Б. Г. Бугай

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

07.06.2013., протокол № 11