МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 5-ГО КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
ЗАНЯТТЯ № 1 (ПРАКТИЧНЕ 6 ГОД)
Тема 1. Введення в курс інфектології. Загальна характеристика кишкових інфекцій. Черевний тиф. Паратифи А та В.
Тема 2. Сальмонельоз. Харчові токсикоінфекції.
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: палати, навчальна кімната.
МЕТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ: вміти організувати прийом інфекційних хворих, догляд за ними, протиепідемічні заходи для профілактики внутрішньолікарняної інфекції.
вміти своєчасно поставити діагноз черевного тифу і паратифів А та В, лабораторно підтвердити діагноз, призначити лікування, організувати протиепідемічні заходи в осередку.
вміти діагностувати сальмонельоз, харчові токсикоінфекції, лабораторно підтвердити діагноз, проводити протиепідемічні заходи в осередках інфекції та організувати диспансерне спостереження за тими, хто перехворів.
ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ. Забезпечення повної ізоляції хворих, які є джерелом інфекції; правильний догляд і лікування вирішують питання видужання від інфекційних захворювань; ці ж заходи є профілактичними відносно внутрішньолікарняних інфекцій. Для виконання цих вимог існують спеціально обладнані інфекційні лікарні або інфекційні відділення лікарень.
Черевний тиф зустрічається всюди, але найбільш поширений в країнах Африки, Південної Америки, Азії. Щорічно в світі на черевний тиф хворіє близько 33 млн людей, летальність у різних регіонах складає 0,3 – 2,3 %. Поширенню хвороби сприяють відсутність ефективних методів санації носіїв S. typhi – основного джерела інфекції (хронічне носійство збудника формується у 2 – 4 % реконвалесцентів), стійкість збудника в навколишньому середовищі, фекально-оральний механізм передачі, схильність хвороби до епідемічного поширення, особливов регіонах з низьким соціальним і санітарно-гігієнічним рівнем, в умовах екологічних негараздів; досить висока сприйнятливість людини до хвороби.
Актуальність черевного тифу зумовлена відсутністю настороженості з боку лікарів до цієї патології, тяжкістю перебігу, складністю ранньої діагностики ( за спорадичними випадками більшість хворих потрапляє в інфекційний стаціонар не раніше 2 тижня хвороби), ризикомвиникнення тяжких усладнень, які можуть загрожувати життю хворого ( летальність від ускладнень сягає 30 % і вище), формуванням резистентності збудника до левоміцетину – основного етіологічного засобу в Україні насьогодні.
Поширенню черевного тифу в Україні сприяють низький соціальний та санітарно-гігієнічний рівень населення, стихійні негаразди ( повені у західних областях тощо), вади комунальних служб, розвиток міжнародних контактів, іміграційні процеси (особливо – з країн азіатського регіону), відсутність належної настороженості, а часто і відповідних знань, серед лікарів.
Серед гострих інфекційних уражень травної системи велику частку посідають такі захворювання, як сальмонельоз та харчові токсикоінфекції.На сьогоднішній деньсальмонельоз – це один з найбільш розповсюджених антропозоонозів у розвинутих країнах.Захворюваність має тенденцію до зростання, особливо це стосується великих міст з централізованою системою продовольчого постачання.Це зумовлено убіквітарністью збудників, стійкістю в навколишньому середовищі, здатністю накопичуватися поза живого організму. Велику роль відіграють соціальні фактори, яки актуальні й для України, -розширення мережі громадського харчування, порушення технології приготування та зберігання харчових продуктів, недотримання особистої гігієни, низький рівень санітарній культури окремих верств населення. Ці захворювання, особливо,при епідемічному розповсюдженні, надають великий економічний збиток, можуть провокувати виникнення або загострення хронічних захворювань,а у тяжких випадках- призвести до загибелі хворого. Крім того, збудники, окрім ураження травневого тракту, можуть спричинити розвиток сепсису, особливо в випадках наявності вродженого або набутого імунодефіциту (септико-піємічний варіант перебігу сальмонельозу вважається ВІЛ-маркерним захворюванням). Значна розповсюдженість сальмонельозу та ХТІ, швидкий розвиток зневоднення, можливість інфікування в умовах стаціонару обумовлює необхідність вивчення цієї патології лікарями всіх спеціальностей.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ.
Алгоритм спілкування студентів із пацієнтами (комунікативні навички):
1. Підготуватись до спілкування з хворим і проведення обстеження (маска, чисті теплі руки, обрізані нігті, при необхідності – рукавички, шпатель, необхідні інструменти).Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції), отримати згоду пацієнта.
2. При отриманні згоди пацієнта встановити довірчі взаємовідносини (привітний вираз обличчя, повага і турбота, лагідна розмова у спілкуванні).
3. Зібрати скарги, анамнез хвороби та епіданамнез, пояснити пацієнту причини з’ясування окремих питань (контакт з інфекційним хворим, домашніми і дикими тваринами, вживання недоброякісної їжі тощо).
4. Пояснити результати опитування.
5. Пояснити пацієнту, яке обстеження буде зроблено та його доцільність, отримати згоду.
6. Попередити про можливість виникнення неприємних відчуттів при обстеженні.
7. Провести обстеження пацієнта (оцінити загальний стан, стан свідомості, положення хворого в ліжку, стан шкірних покривів і слизових оболонок, фізикальні обстеження), демонструючи практичні навички.
8. Пояснити результати обстеження доступно для сприйняття хворого.
9. Завершити розмову, подякувати за спілкування, побажати сприятливого перебігу хвороби і швидкого одужання.
ПРАКТИЧНА РОБОТА 9.00-12.00 (4 год).
Ілюстративний матеріал: таблиці, атлас з інфекційних хвороб, копіїісторій хвороб.
Робота з компакт-дисками, аудіо- і відеокасетами.
Методика виконання практичної роботи
Тема 1. Введення в курс інфектології. Загальна характеристика кишкових інфекцій.Черевний тиф. Паратифи А та В.
Робота 1.Ознайомитись з роботою ініекційного відділення його підрозділами, прийому інфекційних хворих, документацією.Знати типи і структурні підрозділи інфекційних стаціонарів, порядок прийому інфекційних хворих ,ознайомитись з документацією..
Робота 2. Провести клінічне обстеження хворого на черевний тиф чи паратифиА та В, або з довготривалою гарячкою.
Робота 3. Провести диференціальну діагностику черевного тифу та паратифів А і В з грипом, висипним тифом, бруцельозом, туберкульозним менінгітом, малярією, інфекційним мононуклеозом, сепсисом.
Робота 4. Інтерпретація результатів аналізів, складання плану обстеження і лікування курованого хворого.
Тема 2. Сальмонельоз. Харчові токсикоінфекції
Робота 1. Провести клінічне обстеження хворого на сальмонельоз.
Робота 2. Провести диференційний діагноз сальмонельозу зі шигельозом, харчовою токсикоінфекцією, спричиненою умовно-патогенною флорою, ешерихіозом, кампілобактеріозом, холерою, єрсиніозами, ротавірусним гастроентеритом, стафілококовими токсикозом і ентероколітом, гострим апендицитом, гострим і хронічним панкреатитом, холециститом, позаматковою вагітністю, абдомінальною формою інфаркту міокарда, тромбозом мезентеріальних судин, отруєнням грибами.
Робота 3. Інтерпретація результатів аналізів, складання плану обстеження і лікування курованого хворого.
Робота 4. Провести клінічне обстеження хворого на харчову токсикоінфекцію, спричинену умовно-патогенною флорою.
Робота 5. Провести диференційний діагноз харчової токсикоінфекції, спричиненої умовно-патогенною флорою, зі сальмонельозом, шигельозом, ешерихіозом, холерою, єрсиніозами, ротавірусним гастроентеритом, стафілококовими токсикозом і ентероколітом, гострим апендицитом, гострим і хронічним панкреатитом, позаматковою вагітністю, абдомінальною формою інфаркту міокарда, тромбозом мезентеріальних судин, отуєнням грибами.
Робота 6. Інтерпретація результатів аналізів, складання плану обстеження і лікування курованого хворого.
Семінарське обговорення теоретичних питань – 2 год (12.30-14.00).
Тема № 1. Введення в курс інфектології.
Загальна характеристика кишкових інфекцій
Черевний тиф. Паратифи А та В.
1. 1. Дати визначення поняттям:інфекція, інфекційний процес, інфекційна хвороба.
2. Дати визначення поняттям:загострення, ремісія, рецидив інфекційної хвороби.
3. Дати визначення поняттям: коінфекція, суперінфекція, реінфекція, аутоінфекція.
4. Дати визначення поняттям: нозокоміальна, убіквітарна, природно-вогнищева інфекція.
5. Особливості інфекційних хвороб.
6. Призначення інфекційного стаціонару, складові частини інфекційного стаціонару.
7. Розподіл хворих на санітарному пропускнику.
8. Профілактика нозокоміальних інфекцій.
9. Назвати основні фактори ( властивості збудника, макроорганізму, фактори зовнішнього середовища), що впливають на перебіг інфекційного процесу.
10. Класифікація інфекційних хвороб.
11. Дати визначення поняттям: механізм, шляхи, фактори передачі інфекції.
12.Принципи діагностики інфекційних хвороб.
13.Охарактеризувати основні типи температурних кривих.
14.Методи специфічної діагностики інфекційних хвороб.
15.Принципи лікування інфекційних хвороб.
16.Принципи профілактики інфекційних хвороб.
17.Показання до госпіталізації хворих на інфекційні хвороби.
18.Правила виписки хворих з інфекційного стаціонару. До якої групи інфекційних хвороб за джерелом інфекції належать черевний тиф, паратиф А, паратиф В?
19. Шляхи передачі черевного тифу, паратифу А, паратифу В.
20. Фактори патогенності S. typhi.
21. Стадії патогенезу черевного тифу.
22. Морфологічні зміни в стінці тонкої кишки в залежності від терміну хвороби.
23. В якому відділі кишківника локалізується патологічний процес у хворого на черевний тиф?
24. Стадії циклічного клінічного перебігу черевного тифу.
25. Основні симптоми черевного тифу в початковий період хвороби.
26. Опорні симптоми черевного тифу у розпалі хвороби.
27.Характеристика, термін виникнення і динаміка висипу у хворого на черевний тиф.
28. Типи гарячки при черевному тифі.
29. Клінічні прояви тифозного статусу.
30. Особливості перебігу паратифу А.
31. Особливості перебігу паратифу В.
32. Особливості перебігу черевного тифу в сучасних умовах.
33. Наслідки черевного тифу.
34. Основні причини летальності при черевному тифі.
35. Специфічні ускладнення черевного тифу.
36. Патогенез, клінічні прояви перфорації тонкої кишкипри черевному тифі, термінвиникнення
37. Патогенез, клінічні прояви кишкової кровотечіпри черевному тифі, термінвиникнення.
38. Позакишкові ускладнення черевного тифу.
39. Гемограма хворого на черевний тиф у розпалі хвороби.
40. План обстеження хворого на черевний тиф.
41. Методи специфічної діагностики черевного тифу. Інтерпретація результатів в залежності від терміну хвороби і матеріалу для дослідження.
42. Термін призначення ГК.
43. Етіотропна терапія черевного тифу: дози, шлях введення, тривалість лікування.
44.Принципи патогенетичної терапії черевного тифу.
45. Правила випискиреконвалесцентів із стаціонару.
46. Невідкладна допомога в разі перфорації кишки при черевному тифі.
47. Невідкладна допомога в разі кишкової кровотечі при черевному тифі.
Тема № 2. Сальмонельоз. Харчові токсикоінфекції.
1. До якої групи інфекційних хвороб за джерелом інфекції належать сальмонельози?
2. Джерело інфекції при сальмонельозі.
3. Джерело інфекції при харчових токсикоінфекціях.
4. Шляхита основні фактори передачі сальмонельозу.
5. Шляхита основні фактори передачі харчових токсикоінфекцій.
6. Фактори патогенності сальмонел.
7. Стадії патогенезу сальмонельозу.
8. Патогенез основних клінічних симптомів сальмонельозу.
9. В якому відділі шлунково-кишкового тракту локалізується патологічний процес у хворого на локалізовані форми сальмонельозу?
10. Тривалість інкубаційного періоду сальмонельозу.
11. Тривалість інкубаційного періоду харчових токсикоінфекцій.
12. Опорні симптоми локалізованої форми сальмонельозу.
13. Основні симптоми генералізованих форм сальмонельозу.
14. Опорні симптоми харчових токсикоінфекцій, зумовлених Staphiloccus aureus.
15. Опорні симптоми харчових токсикоінфекцій, зумовлених Clostridium perfringens.
16. Опорні симптоми харчових токсикоінфекцій, зумовлених Escherichia coli.
17.Характеристика випорожнень при сальмонельозі.
18. Патогенез судом при сальмонельозі.
19. Патогенез гіпотензії при сальмонельозі.
20. Ступені зневоднення по Покровському.
21. Клінічні прояви ураження нирок при сальмонельозі.
22. Типові клінічні прояви порушень з боку дигестивної системи сальмонельозі.
23. Поняття про «сальмонельознийтрикутник».
24. Клінічна класифікація сальмонельозу.
25. Наслідки сальмонельозу.
26. Основні причини летальності при сальмонельозі.
27. Специфічні ускладнення сальмонельозу.
28. Клінічні прояви дегідратаційного шоку.
29. Клінічні прояви інфекційно-токсичного шоку.
30. Причини розвитку генералізованих форм сальмонельозу.
31. Біохімічні показники, які необхідно визначати у хворих на сальмонельоз та ХТІ.
32. Гемограма хворого на сальмонельоз у розпалі хвороби.
33. План обстеження хворого при підозрі на сальмонельоз та ХТІ.
34. Методи специфічної діагностики сальмонельозу.
35. Особливості специфічної діагностики ХТІ.
36. Показання для бактеріологічного дослідження крові при сальмонельозі та ХТІ.
37. Діагностикасальмонельозного носійства.
38. Показання для етіотропної терапії сальмонельозу.Препарати, дози, шлях введення, тривалість призначення.
39. Невідкладна допомога при локалізованої формі сальмонельозу та при ХТІ.
40. Препарати для корекції артеріального тиску у хворих на сальмонельоз та ХТІ.
41. Препарати, яки треба призначити хворому на сальмонельоз при наявності судом.
Правила випискиіз стаціонару хворого на сальмонельоз
Тестові завдання та ситуаційні задачі
1. Швидкою допомогою доставлений в інфекційний відділ хворий із тривалою гарячкою. Задля яких лабораторних досліджень необхідно провести забір матеріалу безпосередньо в приймальному відділенні?
2. В інфекційне відділення госпіталізовано хворого із підозрою на черевний. Порядок сигналізації в СЕС.
3. Хворий К., 19 років, звернувся до дільничного терапевта на 5-й день захворювання зі скаргами на біль голови, загальне нездужання, підвищення температури тіла, безсоння. Об’єктивно: блідість шкіри, глухість серцевих тонів, язик обкладений, вкорочення перкуторного звуку в правій здухвинній ділянці. Як підтвердити попередній діагноз?
4. У хворого на черевний тиф нормалізувалась температура. Правила виписки хворого зі стаціонару.
5. 32. Хворий С., 22 р., госпіталізований в інфекційне відділення із скаргами на озноб, підвищення температури до 38,5 ºС, блювання, біль в епігастрії, часті водянисті смердючі випорожнення. За 7 годин до захворювання з’їв на сніданок сире яйце, смажену картоплю з тушкованим м’ясом, випив томатний сік. Який мікроорганізм найбільш ймовірно викликав захворювання?
6. Хворий М., 23 р., поступив із скаргами на мерзлякуватість, нудоту, блювання, переймоподібний біль в епігастрії і навколо пупка. Блювання багаторазове. Температура тіла інколи підіймається до високих цифр. Шкіра бліда, суха. Язик вкритий білим або сірим нальотом. Пульс частий, артеріальний тиск низький. За 2 години до виникнення симптомів харчувався в їдальні. Найбільш імовірний діагноз.
Вихідний рівень знань та вмінь.
Уміти провести фізикальне обстеження хворого (каф. проп. терапії);
визначити необхідний об’єм клінічного (каф. проп. терапії), бактеріологічного та серологічного дослідження (каф. мікробіології); застосовувати препарати етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії (каф. фармакології), розпізнати клініку кишкової кровотечі, перфорації кишечника (каф. хірургії); скласти карту термінового подвідомлення про інфекційне захворювання (каф. соціальної гігієни та 003).
Студент повинен знати:
особливості інфекційних хвороб, закономірності перебігу інфекційного та епідеміологічного процесу різних інфекційних хвороб,принципи їхньої діагностики, лікування та профілактики.
·типи інфекційних лікарень, вимоги до території інфекційних лікарень; структурні підрозділи, призначення та задачі санітарного пропускнику, призначення та складові частини боксів та напівбоксів,допоміжних підрозділів;
·принципи дезінфекції в інфекційному стаціонарі; принципи запобігання нозокоміальній інфекції, зараженню медичного персоналу;
·правила ведення медичної документації в інфекційному відділенні;
правила виписки хворих з інфекційного стаціонару;
·особливості інфекційних хвороб, фази інфекційного процесу, фактори, що впливають на його перебіг, роль імунітетупри інфекційних хворобах;
·принципи класифікації інфекційних хвороб;
·загальну характеристику різних груп інфекційних хвороб – кишкові, дихальні, кров’яні, ранові інфекції, інфекційні хвороби з множинними механізмами передачі
·. етіологію черевного тифу, фактори патогенності збудника;
·епідеміологію черевного тифу;
·патогенез черевного тифу;
·клінічні прояви черевного тифу за типового перебігу;
·клініко-епідеміологічні особливості паратифу А і паратифу В;
·патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень черевного тифу;
·лабораторну діагностику черевного тифу;
·принципи лікування хворих на черевний тиф;
·принципи профілактики черевного тифу;
·тактику ведення хворих на черевний тиф у разі виникнення невідкланих станів;
·прогноз черевного тифу, паратифу А, паратифу В;
·правила виписки реконвалесцентів черевного тифу із стаціонару;
· правила диспансеризації реконвалесцентів черевного тифу;
· етіологію сальмонельозів та ХТІ, фактори патогенності збудників;
· епідеміологію сальмонельозів та ХТІ;
· патогенез сальмонельозу, ХТІ;
· клінічні прояви сальмонельозів за типового перебігу;
· клініко-епідеміологічні особливості ХТІ, викликаних умовно-патогенними збудниками;
· патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень сальмонельозу;
· лабораторну діагностику сальмонельозів та ХТІ;
· принципи лікування хворих на сальмонельоз, ХТІ;
· принципи профілактики сальмонельозу, ХТІ;
· тактику у разі виникнення невідкланих станів
· правила виписки реконвалесцентів із стаціонару
· прогноз
· правила диспансеризації реконвалесцентів
Студент повинен вміти:
дотримуватися правил перебування в інфекційному стаціонарі та зокрема біля ліжка хворого;
·зібрати епідеміологічний анамнез, відокремити можливі шляхи та фактори передачі інфекції;
·вирішити питання про необхідність та місце госпіталізації хворого на інфекційне захворювання;
·оформити та подати відповідну документацію в СЕС;
·дотримуватись правил виписки хворого з інфекційного відділення ;
·дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого на черевний тиф, паратифи А і В;
·зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;
·обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми черевного тифу, обгрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого у стаціонар;
·провести диференціальну діагностику черевного тифу;
·на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення черевного тифу, невідкладні стани;
·оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу “черевний тиф” (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення);
·скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;
·інтерпретувати результати лабораторного обстеження;
·аналізувати результати специфічних методів діагностики в залежності від матеріалу і терміну хвороби;
·скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;
·скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;
·дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції;
·обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми сальмонельозу, обґрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого у стаціонар;
·на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення сальмонельозу, невідкладні стани;
·оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу «сальмонельоз» (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення);
·скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворог;
·інтерпретувати результати лабораторного обстеження;
·правильно оцінити результати специфічних методів діагностики в залежності від матеріалу і терміну обстеження;
·скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології ; надати невідкладну допомогу;
· дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції;
·скласти план профілактичних заходів у осередку інфекції.
Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
1. Посіви крові, калу і сечі.
2. Заповнити термінове повідомлення про інфекційне захворювання, відіслати повідомлення поштою і сповістити по телефону.
3. Можна думати про черевний тиф. Взяти кров на гемокультуру, спостерігати за реакцією Відаля в динаміці.
4. Можна виписати не швидше 21-го дня нормальної температури, якщо він отримував антибіотики. Через три дні після відміни антибіотиків – дворазове з інтервалом 5.
5. Сальмонела.
6. Харчова токсикоінфекція.
Година самостійної роботи студентів (14.15-15.00)
Джерела інформації
Основні:
1.Матеріали до практичного заняття з інфекційних хвороб №1
2.Інфекційні хвороби: підручник /За ред. О.А. Голубовської. – К.: ВСВ «Медицина», 2012. – 728.
3.Інфекційні хвороби в практиці дільничного і сімейного лікаря / За ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, Укрмедкнига, 2007. – 615 с.
4.Інфекційні хвороби / За ред. М.Б. Тітова. – К.: Вища школа, 1995. – 567 с.
5.Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби / У 3 т. – К.: Здоров’я, 2002.
6.Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – М.: Медицина, 2005. – 656 с.
7.Атлас інфекційних хвороб /[М.А. Андрейчин, B.С. Копча, С.О. Крамарєв та ін.]; за ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2010. – 248 с.
Додаткові:
1. Малий B.П., Андрейчин М.А. Черевний тиф (нове про патогенез, діагностика, лікування): Монографія. – Х., 2009. – 142 с.
2. Андрейчин М.А., Булгаков В.А., Шабловська Є.О. Важливі зоонози. − К.: Здоров’я, 1994, – 256 с.
2. Андрейчин М.А., Ивахив О.Л. Бактериальные диареи. – К.: Здоров’я, 1998. – 412 с.
4. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней / Зубик Т.М., Иванов К.С., Казанцев АЛ., Лесников А.Л. – Л.: Медицина, 1991. – 336 с.
5. Зарицкий A.M. Сальмонельозы. – Киев: Здоров’я, 1988. – 160 с.
6. Инфекционные болезни. Руководство для врачей / Под ред. В.И. Покровского. – М.: Медицина, 1996. – 528 с.
7. Лобзин Ю.В., Захаров В.И. Реабилитация и диспансеризация инфекционных больных. – С-Пб.: Гиппократ, 1994. – 216 с.
8. Постовит В.А. Инфекционные болезни: Руководство. – С.-Пб: Сотис, 1997. – 502 с.
9. Соринсон С.Н. Инфекционные болезни в поликлинической практике. – С-Пб.: Гиппократ, 1993. – 320 с.
10. Бронштейн А.М., Токмалаев А.К. Паразитарные болезни человека: протозоозы и гельминтозы. – М.: Изд-во РУДН, 2002. – 207 с.
11. Ребенок Ж.А. Пищевая токсикоинфекция. – Минск: Беларуская навука, 2004. – 171 с.
12. Журнал «Інфекційні хвороби».
13. М.А. Андрейчин, B.М. Козько, B.С. Копча. Шигельоз. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 362 с.
Автор доц., канд. мед. наук І.С.Іщук
Затверджено на засіданні кафедри
14.06.2013 р. протокол № 10
Переглянуто на засіданні кафедри
____________20 р. протокол № ____
