ЗАНЯТТЯ  № 3 (6 год)

Тема: Методика обліку ресурсів лікарських рослин (підготовчий, експедиційний, камеральний етапи). Визначення урожайності і експлуатаційних запасів дикорослих лікарських   рослин методом закладання облікових ділянок.     Культивовані лікарські рослини.

Місце проведення: кафедра фармакогнозії з медичною ботанікою.

Мета: виявити   рівень засвоєння студентами матеріалу по розділу „Рослинні угрупування”, вміння використовувати набуті знання для ідентифікації лікарської сировини. На основі літературних матеріалів про природну рослинність, лісотаксаційних описів, геоботанічних карт, карт рослинності та звітних даних заготівельних організацій навчитися виявляти потенційно продуктивні масиви і можливі об’єкти дослідження в конкретному районі; навчитися обчислювати урожайність  методом закладання облікових ділянок.

 

Професійна орієнтація студентів:

            Виконання робіт з обліку ресурсів дикорослих лікарських рослин проводиться в кілька закономірно поєднаних етапів, головним завданням кожного є максимальний збір та оперативний аналіз інформації про досліджувані об’єкти. Отримавши певну інформацію студент може рекомендувати проводити заготівлю ЛРС в певних районах України. Визначення врожайності методом закладення облікових ділянок дасть змогу майбутнім фармацевтам правильно, у відповідні строки, дотримуючись правил, заготовляти лікарські рослини певних життєвих форм.

 

Базовий рівень знань та вмінь

1. Структура фітоценозів – програма з біології загальноосвітньої середньої школи.

2. Еколого-фітоценотичні особливості асоціацій – курс екології, програма з екології, І курс.

3. Фізико-географічне районування, рослинність, ґрунти, особливості ландшафту            Полісся та Лісостепової зони – загальноосвітня середня школа.

4. Анатомічні та морфологічні особливості будови рослин різних екологічних груп – медична ботаніка, І курс.

1. Правила заготівлі, зберігання, хімічний склад, біологічна дія та застосування ЛРС—фармакогнозія з основами біохімії, ІІІ курс.

 

І Практична робота – 9- 12⁰⁰ (3 год)

Ілюстративний матеріал

Гербарні зразки лікарських рослин України, атласи лікарських рослин, книги з фітоценології тощо.

Методика виконання практичної роботи

Робота 1. Ознайомитися з лікарськими рослинами, що культивуються в Україні.

 

1. Алтей лікарський                                                  23. Марена красильна *

2. Аронія чорноплідна *                                            24. Мачок жовтий *

3. Вовчуг польовий                                                  25. Меліса лікарська *

4. Белладонна звичайна                                            26. М’ята перцева *

5. Валеріана лікарська                                              27. Нагідки лікарські *

6. Жовтушник сірий                                                 28. Наперстянка пурпурова

7. Жовтушник левкойний *                                     29. Наперстянка шерстиста

8. Ехінацея пурпурова *                                            30. Оман високий

9. Звіробій звичайний                                                31. Подорожник блошиний

10. Золотушник канадський                                                32. Подорожник великий

11. Гісоп лікарський                                                  33. Ромашка лікарська

12. Деревій звичайний                                               34. Собача кропива

                                                                                                            п’ятилопатева

13. Дурман звичайний                                             35. Солодка гола

14. Мерва шерстиста                                                            36. Стевія *

15. Женьшень                                                            37. Фенхель звичайний *

16. Калина звичайна                                                 38. Цмин пісковий

17. Козлятник лікарський                                        39. Чебрець звичайний *

18. Кмин звичайний                                                 40. Череда трироздільна

19. Коріандр посівний                                              41. Чорнушка дамаська *

20. Кріп городній *                                                    42. Шавлія лікарська *

21. Лаванда лікарська *                                           43. Шипшина

22. Материнка звичайна

   Примітка. * – В Україні вид зростає переважно на плантаціях, іноді дичавіє. Курсивом виділені види, сировина яких вирощувалася в значних обсягах на 2001 р. 

 

 

Робота 2. Ознайомитися з етапами ресурсознавчих досліджень. Виявити потенційно продуктивні масиви та види лікарських рослин перспективних для ресурсних досліджень в  певному регіоні.

Для виявлення продуктивних масивів необхідно:

скласти план ресурсних робіт;

ознайомитися з природною рослинністю та її типами умовного   району обстеження;

проаналізувати плани заготівлі ЛРС всіма заготівельними організаціями;

виявити потенційно продуктивні масиви природної рослинності для ресурсних досліджень в умовному районі обстеження;

відібрати види лікарських рослин як можливих об’єктів ресурсних досліджень;

скласти еколого-фітоценотичну характеристику лікарськик рослин, що зростають в районі обстеження.

Для цього необхідно звернути увагу на наступні моменти:

1.1.      Формування плану ресурсних досліджень визначається потребами аптечної мережі ті промисловості в лікарській рослинній сировині, об’ємом ресурсних робіт, а також необхідністю розробки системи раціонального використання, охорони і відтворення ресурсів ЛР.

На практиці досягнення мети раціонального використання ресурсів ЛР вирішується виконанням таких завдань, як визначення експлуатаційних запасів ЛРС, обчислення об’єму можливих щорічних заготівель, картування заростей і запасів, розробка довгострокового плану їх експлуатації і організація системи охорони і відтворення ресурсів ЛР.

В перелік завдань ресурсних досліджень може включатися виявлення перспективи заміни в першій фармакотерапевтичній групі гостро дефіцитної ЛРС аналогічною за дією сировиною, яка в природі є в великій кількості.

1.2. Для ознайомлення з природною рослинністю і типами використовують геоботанічні карти (карти рослинності) певного регіону, спеціалізовані земле- і лісоупорядкувальні карти. З цією метою використовують літературні публікації (матеріали, монографічні видання з характеристики природи регіону, (області)).

Вказані матеріали, а також архівні (звіти заготівельних організацій) і гербарні матеріали використовуються для виявлення флористичного складу лікарських рослин і місць знаходження їх зарослей (промислових масивів). Також можливі місцезнаходження зарослей допомагають виявити еколого-фітоценотичну приуроченість лікарських рослин.

Знання еколого-фітоценотичної характеристики лікарських рослин дозволяє прогнузувати деякі ресурсні показники (продуктивність, запаси, можливості відтворення) і закономірності розповсюдження лікарських рослин в природних фітоценозах, використовувати її для складання робочих маршрутів, обслідування їх. Для складання еколого-ценотичної характеристики використовують лісотаксаційні описи лісництв, літературні матеріали (публікації про рослинність і флору регіону, атлас ареалів і ресурсів лікарських рослин, довідники для заготівельників і спеціальні карти лісоупорядкувань, карти рослинності регіону (області), гербарні матеріали).

Наприклад, цмин пісковий і чебрець повзучий зростають в молодих насадженнях сосни, вирубках, узліссях соснових борів на пісчаному грунті; зарослі багна звичайного знаходяться на верхових болотах і заболочених соснових лісах. Крім цього, місця знаходження зарослей лікарських рослин виявляють шляхом опитування заготівельників, лісників, місцевого населення з наступним їх уточненням на місцевості.

1.3. Цінну інформацію дають лісотаксаційні . Робота з таксаційними описами вимагає певного навику. Її треба починати з ознайомлення з пояснювальною запискою, де приводяться таблиці характеристик типів лісу, а потім переходити до таксаційних описів лісництв дозволяє встановити потенційно продуктивні типи лісу (квартали) і насиченість їх видами лікарських рослин. В результаті аналізу цих матеріалів складається таблиця потенційно продуктивних типів лісу за формою:

Таблиця 1

№ кварталу, виділу	типи лісу (асоціація)	Геоморфрлог. ознаки Зволоження	Грунт	Деревостій	Лікарські рослини
	Сосняк- брусничник       Сосняк- чорничник	Підвищене плато       Рівнини зі слабим дренажем	Пісковий         Супісчані і суглинисті	Сосновий з домішкою берези     Сосновий з домішкою ялини	Брусниця, мучниця, плавун булавовидний   Чорниця, брусниця, конвалія, крушина, ламка, плавун.

 

На викопіровках карт-схем лісгоспзагів виявлені потенційно-продуктивні типи лісу (асоціації) повинні відмічатися повною штриховкою.

1.4. З метою подальшого аналізу стану використання ресурсів ЛРС необхідно одержати в кожній заготівельній організації відомість про плани і фактичні заготівлі ЛРС за останні 5 років. Ці матеріали доцільно звести в таблиці за двома формами:

Таблиця 2

Відомість заготовок ЛРС по ……. у районі за 20… рік

 

Види ЛР	Заготівельні організації
	ЦРА		Заготівельна контора		Лісгоспзаг
	план, кг	факт.,кг	план, кг	факт.,кг	план, кг	факт.,кг

 

Таблиця 3

Зведена відомість заготівлі ЛРС за 5 років всіма заготівельними організаціями

Назва ЛРС	Заготівельні організації						Разом за 5 років
	ЦРА		Заготівельна контора		Лісгоспзаг
	план	факт.	план	факт.	план	факт.	план	факт.

 

Аналіз зведених відомостей дає можливість встановити динаміку заготівлі ЛРС. Порівняння цих відомостей з даними ресурсних досліджень дозволяє виявити причину невиконання завдань заготівлі і виробити рекомендації з оптимізації планування номенклатури і обсягу заготівель ЛРС.

1.5. В процесі вивчення видового складу лікарських рослин необхідно встановити види, які більше, а які менше розповсюдженні в районі обстеження, визначити рідкісні види, які взяті під охорону. Виходячи з цього, а також зі стану задоволення потреб в лікарській рослинній сировині аптечної мережі і промисловості складають список об’єктів для ресурсних досліджень. В список об’єктів досліджень не включаються види рослин, в яких потреби задовільняються за рахунок їх культури, а також види, які мають значні природні ресурси (береза, кульбаба, дуб звичайний та ін.) і потреби в яких обмежені. Особливої уваги при виборі об’єктів дослідження заслуговують види рослин, які джерелом дефіцитної сировини, їх запаси визначають в першу чергу.

1.6. Для виявлення потенційно-продуктивних масивів та вибору об’єктів ресурсних досліджень слід керуватись також даними про приуроченість лікарських рослин до відповідних рослинних угруповань (фітоценозів) та їх ресурсну базу:

 

Робота 3. Створити список у вигляді таблиці дикорослих лікарських рослин Тернопільської області, використовуючи літературні дані.

 

 

№ п/п	Рослина (укр. та лат. назви)	Вид сировини	Вихід сухої сировини, %	Максимальний термін зберігання, роки	Місяці збору сировини

 

 

Робота 4. Скласти перелік спеціального експедиційного обладнання, оснащення та необхідних матеріалів для ресурсних досліджень.

Складання переліку необхідних інструментів і спеціального експедиційного обладнання базується на поставлених завданнях і видах польових і камеральних (лабораторних) робіт.

Наприклад:

Квадрат-сітка – для визначення проективного покриття і обчислення урожайності.

Великомасштабні карт-схеми і плани лісові, землеупорядкувальні, пасовищні, геоботанічні, адміністративні карсти – для проведення ресурсних досліджень, для картування зарослей і запасів лікарських рослин.

Польові щоденники для запису даних польових ресурсних досліджень.

Гербарій сітки, шнур і папір – для гербаризації рослин, що потребують визначення в камеральнимх умовах.

Фотоапарат – для фотографування фітоценозів і окремих лікарських рослин.

Компаси – для правильної орієнтації по сторонах світу в польових умовах.

Квадрати – для закладки облікових ділянок.

Метр складний, рулетка.

Терези важилеві – для зважування ЛРС, зібраної на облікових ділянках.

Лопати, копачки – для викопування підземних органів і гербарних зразків.

Сікатори, ножі, ножиці – для зрізування пагонів.

Лупи ручні.

 Визначники рослин місцевої флори.

Олівці прості, шарикові ручки.

Зошити – для інвертарного запису виявлених зарослей лікарських рослин.

Аптечка польова.

Палатки – для відпочинку і зберігання оснащення, сировини і гербарію.

Газові побутові установки або примуси.

Сокири туристичні.

Спальні мішки і надувні матраци.

Фляги для зберігання води.

Рюкзаки.

Паперові і тканинні мішки для зберігання сировини та оснащення.

Кількість необхідного експедиційного оснащення і матеріалів визначається числом учасників експедиції і обсягом роботи, що планується.

Робота 5. Визначення площі зарослі і рослинного угрупування (масиву), в якому розміщені ЛР, придатні для заготівлі.

Для цього необхідно звернути увагу на наступні моменти:

Площу зарослі визначають шляхом порівняння її конфігурації до якої-небудь геометричної фігури, виміру необхідних сторін (довжини, ширини, діаметру, тощо). І наступного обчислення площі відповідно правил геометрії. Сторони вимірюють кроками або за допомогою рулетки. В лучних  і степових фітоценозах допускається вимірювання розмірів сторін за спідометром. В лісових фітоценозах площу зарослі, якщо вона відповідає виділу на плані лісонасаджень або землеупорядкувань (наприклад, лісопосадки), встановлюють за вказаними матеріалами.

            В тих випадках, коли популяції лікарської рослини розміщуються нерівномірно, утворюють окремі плями в границях рослинного угрупування, спочатку визначають площу всього угрупування (фітоценозу), а потім процент площі, що зайнята видом. Для цього цей масив перетинають паралельними і перпендикулярними маршрутними ходами, які ділять на відрізок по 50 або 100 кроків, а в границях цього відрізку відраховують кількість метрів (кроків), що вкладаються в плями популяцій досліджуваного виду. Додаючи показники, одержані на цих відрізках маршрутних ходів, обчислюють процент площі, яка зайнята популяціями даного виду. На цю площу і розраховують урожайність сировини.

При огляді зарослі встановлено, що вона має форму прямокутника. За допомогою спідометра встановлено, що одна сторона становить 250 м. друга 450 м. Площа зарослі дорівнює добутку сторін: 250 х 450 = 1125 м² = 11,25 га.

Загальна площа становить 5 га (50 000 м²). Загальна довжина відрізків, що закладені на масиві, становить 1 200 м. (кроків); довжина відрізків, що перетинають плями популяцій з досліджуваною лікарською рослиною, становить 500 м. (кроків). Процент площі, яка зайнята популяціями обчислюється за пропорцією:

–  100

–  х

Робота 6. Визначення урожайності сировини методом закладання облікових ділянок.

 

Урожайність сировини визначають декількома методами. Вибір методу залежить від життєвої форми рослини та морфологічної групи сировини. Так у низькорослих трав’янистих рослин, кущиків та напівкущиків (копитняк, мучниця, брусниця, чебрець) урожайність сировини визначають за проективним покриттям. У середньорослих трав’янистих рослин, кущиків та напівкущиків (конвалія, цмин, звіробій, чорниця тощо) урожайність визначають методом закладання облікових ділянок. При визначені урожайності підземних органів трав’янистих рослин, великих трав’янистих рослин та кущів і дерев (папороть, оман, малина, собача кропива звичайна, шипшина, глід, липа тощо) доцільно визначити методом модельних екземплярів.

 

Для визначення урожайності сировини методом облікових ділянок на зарослі (в промисловому масиві) спочатку закладають трансекту (трансекта – це прямокутна ділянка, яка перетинається паралельними або частіше діагональними маршрутними ходами), в якій рівномірно по діагоналях і вздовж бічних сторін через рівні інтервали (30, 50, 70 м.) закладають облікові ділянки площею 1 м². Мінімальна кількість облікових ділянок повинна бути не менше 15. Орієнтовно дані про необхідну кількість ділянок можна одержати на основі різниці між мінімальною і максимальною масою сировини, що збирають з одної ділянки. Так, якщо закладено 15 ділянок, а мінімальна і максимальна фітомаси відрізняються не більше, ніж в 5-7 разів, тоді можна обмежитися цією кількістю ділянок. На кожній обліковій ділянці збирають товарну сировину (сходи, юні та пошкоджені екземпляри не підлягають збиранню), у відповідності з вимогами інструкції по збиранню і сушінню даного виду. Свіжо зібрану сировину з кожної ділянки зважують з точністю до 5% (застосовують важилеві ваги), а потім перераховують за таблицями на повітряно-суху сировину. Іноді замість збирання сировини підраховують кількість товарних екземплярів на обліковій ділянці з наступним визначенням середньої маси одного екземпляра. Дані про величини ваги сировини в свіжому і сухому стані заносять в польовий журнал за формою:

№ облікової ділянки	Розмір облікової ділянки, м2	Вага сировини з кожної ділянки		Середня вага сировини (урожайність)
		Свіжої	Сухої	Свіжої	Сухої

 

а в випадку підрахування кількості екземплярів на обліковій ділянці – за такою формою:

№ облікової ділянки

Розмір облікової ділянки, м2

Кількість екземплярів на ділянці

Середня кількість  на ділянці

Середня маса одного екземпляра, г

Урожайність г/м2

 

у випадках, коли популяції виду на масиві зростають у вигляді плям, площа яких становить певний процент від загальної площі масиву (див. завдання 2), облікові ділянки закладають тільки в границях цих плям. Визначення урожайності в плямах проводиться тоді, коли лікарська рослина займе менше половини площі фітоценозу (масиву).

Приклади для розбору.

На масиві собачої кропиви звичайної закладено 25 облікових ділянок 1 х 1 м² з інтервалом 20 м. (кроків). На кожній ділянці підраховано кількість екземплярів. Припустимо, на одній ділянці – 12; на другій – 15; на третій 13 і т.д., на 25 – 14 екземплярів. Середня кількість екземплярів на ділянці 15, середня маса одного екземпляра 5,0 г. Урожайність дорівнює добутку середньої кількості на середню масу одного екземпляра.

Cтудент повинен знати:

1.      Етапи ресурсознавчих досліджень.

2.      Суть і значення підготовчих робіт для ресурсних оцінок територій і збору ЛРС.

3.      Принципи методів визначення врожайності.

4.      Обчислення врожайності методом облікових ділянок, об’ємів можливих щорічних заготівель, експлуатаційний і біологічний запаси.

Cтудент повинен вміти:

1. Скласти план ресурсних робіт.

2. Проаналізувати плани заготівлі ЛРС всіма заготівельними організаціями.

3.Виявляти потенційно продуктивні масиви обстеження на основі
літературних матеріалів та ін. джерел.

4.Підбирати лікарські рослини, як можливі об’єкти для ресурсної
оцінки.

5. Визначити площу зарослі (промислового масиву).

6. Обчислювати урожайність  методом закладання облікових ділянок.

 

ІІ СЕМІНАРСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ – 12³⁰– 14⁰⁰

Обговорення теоретичних питань

1. Методика обліку ресурсів лікарських рослин.

2. Загальна характеристика підготовчого етапу. Вихідні матеріали.

3. Загальна характеристика експедиційного етапу.

4. Загальна характеристика етапу камеральної обробки.

5. Методи обліку рослинних ресурсів

6. Методи визначення урожайності ЛРС. Яким методом визначають урожайність сировини низькорослих, середньорослих, високорослих рослин, а також дерев, кущів та підземних органів лікарських рослин?

7. Суть методу визначення урожайності сировини методом закладання облікових ділянок.

8. Як визначають площу заростлі (промислового масиву), експлуатаційний запас, об’єм можливих щорічних заготівель?

9. Яке рослинне угрупування називають асоціацією? Групою асоціацій?

10. Що таке “конкретна заросль”, “ключова ділянка”?

11.Чому необхідно проводити опис асоціацій, в якій зростають досліджуваний(ні) вид(и) рослин?

 

ІІІ. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ТА ТЕСТУВАННЯ ЗНАНЬ (14¹⁵– 15⁰⁰)

Ситуаційна задача

  При візуальному огляді ступеня густоти і рівномірності розміщення звіробою плямистого на масиві, який має форму прямокутника встановлено, що одна сторона становить 8 м і друга 15 м. На масиві закладено 15 облікових ділянок з інтервалами між ділянками 30м. Розмір ділянок 2*2м. З кожної ділянки, згідно інструкцій, зібрано і зважено траву у свіжому стані. На кожній ділянці відповідно зібрано: 0,5; 0,6; 0,8; 0,4; 0,2; 0,7; 0,9; 0,5; 0,6; 0,5; 0,3; 0,5; 0,7; 0,4; 0,8кг. Кількість екземплярів відповідно становить10, 11, 13, 15, 16, 14, 15, 10, 16, 14, 13, 15, 12, 13, 15. Визначити врожайність, експлуатаційний запас, при виході повітряно-сухої сировини трави звіробою 25% . Об’єм можливих щорічних заготівель.

 

ПРИМІТКА: розв’язувати  задачу слід у такій послідовності: обчислити площу зарослі та 1-ї облікової ділянки; середню величину фітомаси сировини на одній обліковій ділянці; урожайність сировини  на 1 обліковій ділянці; експлуатаційний запас сирої і повітряно-сухої сировини трави звіробою (добуток  урожайності на площу зарослі); об’єм можливих щорічних заготівель (частка експлуатаційного запасу на  період заготівлі+ період відновлення.).

2. Визначення врожайності методом облікових ділянок доцільно використовувати для таких рослин:

А. Acorus calamus

В. Betula pendulla

С. Valeriana officinalis

D. Nuphar lutea

Е. Polygonum hydropiper.

3.Який експлуатаційний запас ЛРС конвалії травневої можна отримати, якщо врахувати що з ділянки площею 8 метрів квадратних можна отримати 20 кг сухої сировини?

А. 20 кг

В. 100 кг

С. 150 кг

D. 160 кг

Е. 180 кг.

4. Вкажіть період відновлення ЛРС Inula helenium, який потрібно врахувати при заготівлі:

А. 2 роки

В. 4-6 років

С. 15 -20 років

D. 10 років

Е. кожен рік

Еталон відповіді: 2. Е. 3. D. 4. С.

 

 Джерела інформації:

а)Основні:

1. Зузук Б. М. та ін. Ресурсознавство лікарських рослин / Б. М.Зузук, Л. Б. Зузук. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – 144 с.

2. Сафонов М.М. Повний атлас лікарських рослин / М.М. Сафонов. – Т.: Навчальна книга Богдан, 2010. – 384 с.

 3. Мінарченко В. М. та ін. Атлас лікарських рослин України / В. М. Мінарченко, І.А. Тимченко.- К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 172 с.

4. Мінарченко В.М. та ін. Ресурсознавство. Лікарські  рослини / В.М. Мінарченко, П.І.  Середа – К:, 2004. – 172 с.

5. Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Матеріали для підготовки до практичних занять > Кафедра фармакогнозії з медичною ботанікою > Ресурсознавство лікарських рослин > Фармацевтичний факультет > Методика обліку ресурсів лікарських рослин.

 

б) Додаткові:

1. Товстуха Є.С. Золоті рецепти української народної медицини / Є.С. Товстуха. –  К: КМ Publishing, 2010 – 552 с.

2. Марчишин С.М. Лікарські рослини Тернопільщини / С.М. Марчишин, Н.О. Сушко – Т.: Навчальна книга Богдан, 2007. – 312 с.

3. Сербін А.Г. та ін. Фармацевтична ботаніка / А.Г. Сербін, Л.М. Сіра, Т.О. Слободянюк  –  Вінниця: Нова Книга, 2007.- 448 с.

4. Григора  І..М., Соломаха В.А. Основи фітоценології –  К.: Фітоцентр, 2000.- 240 с.

 

Автор: доц. Кернична І.З.

Затверджено на засіданні кафедри

“27” серпня 2013 р. протокол №1

 

Переглянуто на засіданні кафедри

“__” _______ 2013 р. протокол №__