МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ
стоматологічного факультету
ЗАНЯТТЯ № 5 (ПРАКТИЧНЕ – 6 ГОД.)
Тема: Епітеліальні тканини. Залозистий епітелій. Залози.
Місце проведення: кафедра гістології.
Мета: Знати походження, будову і функції епітеліальної тканини. Уміти в мікропрепаратах визначати різні види епітелію. Знати особливості будови і функції залозистого епітелію. Вміти визначати в мікропрепаратах типи екзокринних залоз.
Професійна орієнтація студентів: Приступаючи до вивчення загальної гістології необхідно чітко знати визначення поняття “тканина”, знати загальні закономірності розвитку, їхню класифікацію і взаємозв’язок, регенерацію та мінливість тканин.
Епітеліальні тканини широко представленні в організмі людини. Вони вкривають поверхню тіла, вистилають порожнини та входять до складу багатьох внутрішніх органів. Покривний епітелій знаходиться в організмі на межі внутрішнього та зовнішнього середовища, бере участь в обміні речовин між організмом і середовищем, виконуючи функції всмоктування і виділення продуктів обміну. В нормі епітеліальна тканина має характерні морфологічні ознаки. При деяких захворюваннях структура і функція епітелію може значно змінюватися. Для того, щоб визначити характер і ступінь змін (запалення, дисплазія, дистрофія, деструкція, метаплазія і т.д.) та вірно поставити діагноз, необхідно добре знати структуру епітеліальної тканини в нормі.
Однією з важливих функцій епітеліальної тканини є секреція. Більшість залоз організму є похідними залозистого епітелію. Екзокринні залози виробляють секрети, які виділяються на поверхню тіла або в порожнини внутрішніх органів, а ендокринні – продукують гормони, які поступають в кров або в лімфу. Зміна функції будь-якої ендокринної залози призводить до зміни постійного складу внутрішнього середовища – гомеостазу, до ендокринної патології, порушення фізіологічних процесів, які відбуваються в організмі.
Базовий рівень знань та вмінь:
1. Структура клітини (цитологія).
2. Міжклітинні контакти (цитологія).
3. Ембріональні джерела розвитку епітелію (ембріологія).
4. Ультраструктура мікроворсинок, війок, міжклітинних контактів (цитологія).
І. Практична робота – 900-1200 ( год.)
Методика виконання практичної роботи.
Завдання I. Вивчити і замалювати такі мікропрепарати:
Робота 1. ОДНОШАРОВИЙ ПЛОСКИЙ ЕПІТЕЛІЙ (тотальний препарат мезотелію сальника).
Імпрегнація азотнокислим сріблом.
За малого збільшення мікроскопа вибрати на препараті ділянку, в якій добре видно звивисті границі клітин полігональної форми. Це імпрегновані сріблом плазматичні мембрани. За великого збільшення вивчити мезотелій, звернути увагу на щільне розташування епітеліоцитів. Окремі світлі проміжки – це десквамовані клітини. Замалювати і позначити: 1. Границі клітин. 2. Цитоплазма. 3. Ядро.
Чому цей епітелій відноситься до одношарового?
Чому плазмолему імпрегнували азотнокислим сріблом?
Робота 2. ОДНОШАРОВИЙ ПРИЗМАТИЧНИЙ ЕПІТЕЛІЙ (нирка).
Забарвлення гематоксиліном-еозином.
Знайти за малого збільшення нирковий каналець на поперечному зрізі. За великого збільшення розглянути його стінку, яка складається з циліндричних клітин, що лежать на базальній мембрані. Замалювати стінку канальця і позначити: 1. Базальна мембрана. 2. Циліндричні клітини. 3. Просвіт канальця.
Даний епітелій відноситься до ізоморфного чи анізоморфного?
Робота 3. БАГАТОШАРОВИЙ ПЛОСКИЙ НЕЗРОГОВІЛИЙ ЕПІТЕЛІЙ (рогівка ока).
Забарвлення гематоксиліном-еозином.
За малого збільшення знайти пласт щільно розміщених епітеліальних клітин. За великого збільшення звернути увагу на пошарове розміщення епітеліоцитів відносно базальної мембрани, різну форму клітин, наявність границь між ними і відсутність міжклі-тинної речовини. Замалювати і позначити: 1. Базальна мембрана. 2. Базальний шар. 3. Шипуватий шар. 4. Шар плоских клітин.
За якою ознакою цей епітелій відноситься до багатошарового?
Робота 4. БАГАТОШАРОВИЙ ПЛОСКИЙ ЗРОГОВІЛИЙ ЕПІТЕЛІЙ (шкіра пальця людини).
Забарвлення гематоксиліном-еозином.
За малого збільшення знайти поверхню шкіри і розмістити препарат так, щоб епітелій був зверху. Звернути увагу, що в епітеліальний пласт високими сосочками вдається сполучна тканина, а тому базальна мембрана є хвилястою. За великого збільшення розглянути послідовність розміщення пластів епітеліоцитів, які утворюють 5 шарів. Замалювати і позначити: 1. Сполучна тканина. 2. Базальна мембрана. 3. Шари епідермісу: а) базальний, б) шипуватий (остистий), в) зернистий, г) блискучий, д) роговий.
Чому цей епітелій називають зроговілим?
Робота 5. ОДНОКЛІТИННА ЕНДОЕПІТЕЛІАЛЬНА ЗАЛОЗА – КЕЛИХОПОДІБНА КЛІТИНА (тонка кишка).
Забарвлення гематоксиліном-еозином.
Знайти за малого збільшення мікроскопа кишкову ворсинку – пальцевидне вип’ячування слизової оболонки, покриту циліндричним епітелієм. За великого збільшення в складі епітелію з облямівкою знайти світлі клітини келихоподібної форми з розташованими базально фіолетовими ядрами. Замалювати і позначити: 1. Циліндричний епітелій. 2. Келихоподібна клітина: а) ядро, б) цитоплазма.
Чому келихоподібна клітина відноситься до ендоепітеліальних залоз?
Робота 6. ПРОСТА НЕРОЗГАЛУЖЕНА ТРУБЧАСТА ЗАЛОЗА (матка).
Забарвлення гематоксиліном-еозином.
За малого збільшення мікроскопа знайти у внутрішній оболонці (ендометрії) матки залози у вигляді трубок, які відкриваються в порожнину органа. Замалювати і позначити: 1. Дно. 2. Тіло. 3. Шийка.
Чому залози матки, які Ви бачите в препараті, відносяться до простих?
Чому ці залози називаються нерозгалуженими?
Робота 7. ПРОСТА РОЗГАЛУЖЕНА АЛЬВЕОЛЯРНА ЗАЛОЗА (сальна залоза шкіри).
Забарвлення гематоксиліном-еозином.
За малого збільшення мікроскопа встановити препарат шкіри епідермісом доверху. Знайти в ділянці кореня волосини сальну залозу, що має розгалужені альвеолярні кінцеві відділи. Вивідна протока залози відкривається у волосяну лійку. За великого збільшення звернути увагу на те, що в кінцевих відділах розміщуються на базальній мембрані темні камбіальні клітини і світліші — секреторні клітини, а біля вивідної протоки клітини, які руйнуються. Замалювати і позначити: 1. Вивідна протока. 2. Кінцевий відділ: а) секреторні клітини, б) камбіальні клітини, в) дегенеруючі клітини. 3. Корінь волосини.
Скільки вивідних протоків є в залозі, яку Ви вивчаєте?
Яку форму має її кінцевий відділ?
Завдання 2. Демонстраційні препарати.
1. Одношаровий багаторядний призматичний війчастий епітелій (трахея).
2. Багатошаровий плоский перехідний епітелій (сечовий міхур).
3. Складна розгалужена альвеолярно-трубчаста залоза (підщелепна залоза).
4. Ендокринна залоза (прищитовидна ендокринна залоза).
Завдання 3. Електронні мікрофотографії.
1. Епітеліальна клітина з облямівкою.
2. Епітеліальна клітина з війками.
3. Полігональні клітини остистого шару багатошарового плоского епітелію.
4. Міжклітинні контакти.
5. Келихоподібна клітина в епітеліальній пластинці слизової оболонки тонкої кишки.
Студент повинен вміти:
1. Трактувати поняття тканина, класифікацію і взаємозв’язок, регенерацію та мінливість тканин.
2. Робити висновки про структуру епітеліальної тканини в нормі.
3. Оцінювати стан покривного епітелію в різних органах.
4. Аналізувати процеси фізіологічної і патологічної регенерації тканин.
5. Трактувати поняття залозистого епітелію.
6. Робити висновки про основні відмінності покривного епітелію від залозистого.
7. Визначати функції та призначення ендокринних та екзокринних залоз.
8. Аналізувати зміни постійного складу внутрішнього середовища – гомеостазу.
II. Семінарське обговорення практичної роботи 1230 – 1400 (2 год.)
Зразки тестових завдань та ситуаційних задач:
1. На препараті виявлено два типи клітин. У першого – апікальна і базальна частини відрізняються за будовою. Клітини другого типу не мають полярності. Які клітини відносяться до епітеліальних?
2. Дано дві електронограми секреторних клітин. На першій апарат Гольджі розвинений помірно. На другій – апарат Гольджі гіпертрофований: має великі цистерни, вакуолі і численні міхурці. В якому гландулоциті процеси вироблення секрету проходять активніше?
3. На препараті видно гландулоцити циліндричної форми, їхні верхівки містять секреторні гранули і виступають у просвіт секреторного відділу залози; деякі з них пошкоджені. Який тип секреції даних клітин?
Відповіді на тести та ситуаційні задачі:
1. Для більшості епітеліальних клітин характерна полярна будова.
2. За розвитком апарату Гольджі – основної органели, що упаковує секреторний продукт у мембранні міхурці – роблять висновок про активність гландулоцитів. На другому препараті процес секретоутворення відбувається інтенсивніше.
3. Макроапокриновий.
Обговорення теоретичних питань.
1. Визначення поняття “тканина”. Класифікація тканин.
2. Поняття про стовбурові, напівстовбурові і диференційовані клітини. Диферони.
3. Види регенерації тканин.
4. Епітеліальна тканина: локалізація, походження, особливості будови і функції.
5. Класифікація епітеліальної тканини (морфофункціональна і філогенетична).
6. Морфофункціональна характеристика різних видів покривного епітелію.
7.Морфофункціональна характеристика залозистого епітелію.
8.Секреторний цикл гландулоцитів.
9.Типи секреції. Приклади.
10. Залози. Класифікація залоз.
11. Регенерація залоз.
ІІІ. Самостійна робота студентів – 1415-1500 (1 год.)
Джерела інформації:
а) основні:
1. Гістологія людини / [Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К. С., Чайковський Ю. Б.]. – Київ : Книга плюс, 2010. – С. 109–124.
2. Гістологія людини / [Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К. С., Чайковський Ю. Б.]. – Київ : Книга плюс, 2003. – С. 111–126.
3. Волков К.С. Ультраструктура клітин і тканин : навчальний посібник-атлас / К. С. Волков, Н. В. Пасєчко. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2004. – С. 48– 53.
4. Презентація лекції з теми: «Введення до вчення про тканини. Епітеліальні тканини» (Інтранет).
5. Матеріали до практичних занять (Інтранет).
6. Відеофільм з теми «Епітеліальні тканини» (Інтранет).
б) додаткові:
1. Гистология, цитология и эмбриология / [Афанасьев Ю. И., Юрина Н. А., Котовский Е. Ф. и др.] ; под ред. Ю. И. Афанасьева, Н. А. Юриной. – [5-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Медицина. – 2001. – С. 138-152.
2. Гистология : [учебник] / под ред. Э. Г. Улумбекова, Ю. А. Чельшева. –[3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : ГЕОТАР–Медиа, 2007. – С. 81-90.
3. Данилов Р. К. Гистология. Эмбриология. Цитология. : [учебник для студентов медицинских вузов] / Р. К. Данилов – М. : ООО «Медицинское информационное агенство», 2006. – С. 104–117.
4. Гістологія людини / [Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К. С.]. – Львів : Мир, 1993. – С. 44–51.
5. Кузнецов С. Л. Атлас по гистологии, цитологии и эмбриологии / С. Л.Кузнецов, Н. Н. Мушкамбаров, В. Л. Горячкина. – М. : Медицинское информационное агенство, 2002. – С. 56-67.
Автор – ст. викл. Небесна З.М.
Затверджено на засіданні кафедри
“
Переглянуто на засіданні кафедри
“
