Методична вказівка для студентів І курсу

Методична вказівка для студентів І курсу

медичного факультету

Заняття №1.

 

Кількість годин – 6 год.

 

Тема: Тема 1.Спілкування як соціально-психологічний феномен. Спілкування та комунікація. Сутність поняття спілкування. Функції спілкування. Специфіка обміну інформацією у комунікативному процесі. Особливості масової комунікації та міжособистісного спілкування. Спілкування і розвиток особистості. Формування спілкування в онтогенезі.

         Тема 2. Основні складові та характеристики спілкування. Зміст, види, рівні спілкування. Основні форми спілкування. Стратегії та тактики в спілкуванні. Типи комунікабельності людей.

         Тема 3.Вербальні та невербальні засоби спілкування. Засоби спілкування. Вербальні засоби. Мова і мовлення. Види мовленнєвої діяльності. Невербальні засоби спілкування. Класифікація невербальних засобів.

 

Мета 1. Засвоїти теоретичні основи спілкування,складові процесу спілкування, відмінність спілкування і комунікації. Показати важливість вміння спілкуватися для майбутніх медиків у їхній професійній діяльності.

Мета 2. Набуття та відпрацювання ефективних комунікативних технологій, набуття умінь для вдосконалення власної взаємодії у спілкуванні на підставі глибокого розуміння специфіки кожного етапу процесу спілкування та врахування типологічних характеристик особистості.

Мета 3. Розглянути вербальні та невербальні засоби спілкування, визначити особливості вербальної та невербальної комунікативної поведінки,  продіагностувати власні комунікативні можливості та переваги у процесі передання та отримання інформації.

 

Професійна  орієнтація студентів: майбутня професійна діяльність студентів медичного факультету вимагає вміння спілкуватися з різними співрозмовниками (хворими різного профілю, вікової категорії, колегами тощо). Особливого значення набуває вміння налагодити контакт із рідними хворого, щоб вони стали помічниками в лікувальному процесі. Важливо пам’ятати, що для комунікації у спілкуванні використовуються різноманітні засоби передання інформації. На відміну від комунікацій взагалі у спілкуванні дуже велике значення мають невербальні канали передання та сприйняття інформації. У повсякденному житті люди постійно звертаються до цих каналів, але треба не лише вміло використовувати ці можливості самому, важливо правильно розуміти іншу людину, яка теж використовує їх. Володіння навичками міжособистісного спілкування, розуміння невербальних сигналів у спілкуванні сприятиме більш ефективному здійсненню професійної діяльності медичного працівника.

 

Програма самопідготовки студентів до заняття:

Тема 1.

1.    Сутність спілкування

2.    Функції спілкування

3.          Розвиток спілкування в онтогенезі.

4.          Спілкування та комунікація.

5.          Міжособистісне спілкування.

6.          Міжособистісні стосунки.

7.          Міжособистісний контакт.

8.          Міжособистісна взаємодія.

Тема 2. Сторони спілкування.

1.          Види спілкування

2.    Рівні спілкування.

3.    Особливості масової комунікації та міжособистісного спілкування.

4.    Стратегії та тактики в спілкуванні.

5.    Типи комунікабельності людей.

Тема 3.

1.      Вербальні засоби спілкування.

2.      Особливості невербальної комунікації.

3.      Основні канали невербальної комунікації.

4.      Проблема інтерпретації невербальної поведінки

5.       Вербальна мова.

6.       Невербальна мова.

7.      Засоби спілкування людей.

8.       Спілкування і мовлення.

9.       Функції мови.

10.     Види мовлення.

 

2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.

Тест.

1.  Основним принципом ділового спілкування є:

а) раціональність;

б) емпатія;

в) соціабільність.

2.  Яка зі сторін процесу спілкування найбільшою мірою харак­теризує ефективність спілкування:

а) комунікативна;

б) інтерактивна;

в) перцептивна.

3.  Як називається процес, під час якого люди обмінюються інформацією:

а) комунікація;

б) координація;

в) спілкування;

г) соціалізація.

4.  Дефініція — це:

а) логічне сприйняття отриманої інформації без зміни своїх позицій;

б) сприйняття, пов’язане із взяттям на себе соціальної ролі іншої людини;

в) почуттєве, емоційне сприйняття в спілкуванні.

5.  Бар’єри взаєморозуміння залежать від:

а) особливостей тих, хто спілкується, та їхньої соціальної належності;

б) умов спілкування;

в) часу спілкування;

г) реакції на співрозмовника.

6.  Соціофобія — це:

а) сором’язливість, незручність;

б) амбіціозність, претензійність;

в) острах спілкування.

7.  Процес формування особистості в суспільстві має назву:

а) гуманізація;

б) мобілізація;

в) соціалізація.

8.  Яка функція спілкування дозволяє людині порівнювати себе з іншими, оцінювати свої можливості, робити самооцінювання:

а) соціалізації;

б) соціабільності;

в) ідентифікації.

9.  Генетичною основою спілкування є:

а) специфічність будови головного мозку людини;

б) матеріальне виробництво;

в) культурна спадщина.

10.Що таке фасцинація?

   а) маніпулювання співрозмовником;

   б) посилення вербальної інформації;

       в) різновид спілкування між різними соціальними групами

Ситуаційна задача.

    Уявіть собі п’ятьох незнайомих між собою менеджерів. Усі вони зібралися в тому самому приміщенні, тому що запрошені як учасники на семінар. Вони не знають про те, що є членами однієї і тієї ж групи. І от вони вийшли з залу для сніданку, стоять поряд і чекають ліфт. (Німецькі чи американські менеджери, були б одягнені в чорні костюми і поводилися б, напевно, саме так.) Вони мовчки пересуваються по приміщенню, як п’ять пінгвінів, при цьому тримаються на максимально можливій дистанції один від одного і зачаровано спостерігають за миготінням лампочок ліфта, що спускається до них. Коли двері відчиняються, вони входять, не торкаючись один одного, і так розподіляються по кабіні, щоб надалі кожний міг, по можливості, захистити власну інтимну зону. Вони тримаються прямо, стоять як вкопані і чекають, поки ліфт не почне рухатися, щоб так само нерухомо втупитися, маленькі лампочки, що відраховують поверхи. Нарешті двері відчиняються, вони залишають ліфт, читають інформацію на дошці оголошень, з якої кожному стає зрозуміло, що далі необхідно пройти, скажімо, у приміщення 15, і йдуть уперед усі з тією ж дистанцією відносно один одного. Входять у приміщення, де буде проводитися семінар, і шукають свої місця. Визначивши їх, вони, нарешті, оглядають один одного і зауважують, що вони вже трохи знайомі, потім злегка розкланюються зі своїми мимовільними супутниками (можливо, навіть вітають їх, але помітною посмішкою), перш ніж їхні очі, продовжуючи блукати по аудиторії, розглянуть інших, «зовсім чужих» їм учасників.

Питання:

1.  Які засоби передання невербальної інформації охарактеризовані в ситуації?

2.  Дайте інтерпретацію цим невербальним сигналам.

3.  Які зміни простежуються в змальованій невербаліці відповідно до зміни ситуації? Охарактеризуйте їх зміст і причини виникнення.

4.  З яким рівнем спілкування зв’язані описані невербальні сигнали?

 

3. Еталони відповідей на тести і ситуаційні задачі:

Тест 1.Еталон відповідей:

1.а;  2.в;  3.а; 4.а;  5. 6.в; 7.в; 8.в; 9.б; 10.б.

4. Джерела інформації:

Основні:       

– Основи психології: Підручник / І.С.Вітенко, Т.І.Вітенко. – К., “Нова книга”, 2001.

– Психологія спілкування/ Філоненко М.М.- К.: Центр учбової літератури, 2008.-224 с.

– Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування / Девід В. Джонсон.-К. «Академія», 2003.

Додаткові:

-Соціальна психологія / Орбан-Лембрик Л.Е. –К., Либідь, 2006.

-Соціальна психологія / Савчин М. В. — Дрогобич, 2000.

– Основи загальної і медичної психології: Підручник /за ред. І.С.Вітенка,О.С.Чабана –Тернопіль: Укрмедкнига, 2003

 

5.  Методика виконання практичної роботи (9.00 – 12.00 год.)

Тема 1. Кожен студент одержує психологічний тест з інструкцією до нього і визначає свій рівень комунікабельності

Робота 1. Тест на визначення рівня комунікабельності.

Робота 2. Зробіть аналіз бар’єрів у спілкуванні, що можуть виникати між співрозмовниками. Відповідь має бути оформлена у вигляді таблиці:

 

Тема 2. Кожен студент одержує психологічний тест з інструкцією до нього і визначає до якого типу співрозмовників належить.

Робота 1. Тест «Який Ви співрозмовник?»

Робота 2. Студентам пропонується виконання психологічних вправ для формування навичок міжособистісного спілкування. Вправи «Снігова куля», «Бінго», «Повідомлення», «Малюнок на спині», «Довіра»(гойдалка), «Побажання сусіду».

Тема 3. Кожен студент одержує психологічний тест з інструкцією до нього і визначає своє вміння розуміти невербальні сигнали.

Робота 1. Тест  «Про що говорять вам міміка і жести?»

Робота 2. Наведіть приклади, коли однакове повідомлення тлумачиться по-різному залежно від: віку співрозмовника; ступеня знайомства зі співрозмовником; ситуації спілкування.

6. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи(12.30-14.00): Опрацювання цієї теми безпосередньо пов’язане з використанням та осмисленням власного життєвого досвіду. Взаєморозуміння в процесі спілкування та адекватна поведінкова реакція виникають за умов, коли адресант уміє донести до адресата ідею, що він її сформулював у своїй уяві, а адресат спроможний розшифрувати повідомлення. Розуміння студентами головних перешкод на шляху комунікації дасть можливість їм удосконалювати власне спілкування. Тому має сенс не лише визначити, що саме сприяє доброму розумінню партнера у спілкуванні, важливо оволодіти навичками ефективного слухання та правильного викладення власного погляду; встановлення та підтримки зворотного зв’язку. Набуття та відпрацювання ефективних комунікативних технологій стане підставою для подальшої фахової діяльності та особистого життя. Працюючи з матеріалами з цієї теми, треба брати до уваги, що на процес спілкування та передання інформації у спілкуванні суттєво впливають особистісні характеристики людей, які спілкуються. Біологічні, психологічні та соціальні якості людей обумовлюють те, як людина говорить, як слухає, на що звертає увагу, як обробляє та усвідомлює отриману інформацію тощо. Ці обставини висувають певні вимоги до тих, хто спілкується. У межах опанування цієї теми доцільно звернути увагу на мож­ливості використання як вербальних, так і невербальних засобів спілкування у професійній діяльності, особливо в діяльності лікаря. Для закріплення набутих знань із теми доцільно попрацювати з практичними завданнями, виконати тести та виявити власні обмеження.

7. Вихідний рівень знань та вмінь: перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо (14¹⁵ – 15⁰⁰ год.).

 

8. Студент повинен знати:

1.           Які існують способи спілкування?

2.           Які функції спілкування?

3.           Які є сторони спілкування?

4.           Які труднощі виникають у спілкуванні?

5.           Які є види спілкування?

6.           Який зв’язок спілкування з мовленням.

7.           В чому полягає відмінність спілкування і комунікації?

8.           Які види мовлення виділяють?

9.           Які типи співрозмовників є?

10.  Які невербальні засоби спілкування ви знаєте?

11.  Які закономірності розвитку спілкування?

12.  Яка роль зовнішнього вигляду для успішного спілкування?

13.У чому полягають розбіжності між вербальною та невербальною комунікацією?

14.Яку інформацію отримують люди в процесі невербальної комунікації?

 

9. Студент повинен вміти:

1.           Вступити в контакт з різними психологічними типами співбесідників.

2.     Визначити  за допомогою  психологічних тестів рівень комунікабельності, вміння вірно інтерпретувати невербальні сигнали співрозмовника.

3.     В процесі виконання психологічних вправ тренінгу міжособистісного спілкування використовувати основні засоби спілкування для встановлення контакту з співрозмовником.

4.     Користуватися основними поняттями та термінами даної теми.

5.     Вміти правильно інтерпретувати невербальну поведінку співрозмовника.

                        

  

 

Методичну вказівку склала – асистент кафедри неврології, психіатрії,   

                                        наркології та медичної психології  Гусєва Т.П.

 

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

“___”____________ 20__р.    протокол № __

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

“___”____________ 20__р.    протокол № __