МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ
стоматологічного факультету
ЗАНЯТТЯ № 20 (ПРАКТИЧНЕ – 6 ГОД.)
Тема: Статевий цикл. Молочні залози.
Місце проведення: кафедра гістології.
Мета: Знати гістоструктуру стінок маткових труб, матки і піхви та вміти на препаратах визначати тканинний склад стінки матки і маткових труб.
Знати морфологічні основи оваріально-менструального циклу та його нервово ендокринну регуляцію та вміти визначити фазу менструального циклу в залежності від будови ендометрію. Знати розвиток, загальну будову та значення молочної залози і вміти в гістологічному препараті визначити структурні елементи молочної залози .
Професійна орієнтація студентів:
Основна функція органів статевої системи – репродуктивна, що забезпечує продовження людського роду. Крім того, у статевих залозах виробляються гормони, які впливають на овогенез, розвиток вторинних статевих ознак. В результаті дії радіації, хімічної, алкогольної, мікробної інтоксикації змінюється структура статевих органів, що може викликати у жінок гінекологічні, онкологічні та ендокринні захворювання. Таким чином, знання гістофізіології органів статевої системи необхідні для лікарів багатьох спеціальностей, а зокрема для акушерів-гінекологів, ендокринологів. Вони допоможуть їм у діагностиці, профілактиці захворювань, а також у виборі оптимальних методів лікування хворих.
Розлади менструального циклу є однією з найвагоміших причин жіночого безпліддя. Оскільки в останні роки на Україні особливо загострилась проблема приросту населення, для лікарів є надзвичайно важливим знати морфогенез розладів менструального циклу (аменорея, дисменорея, ановуляторні цикли і т.д.).
Не менш важливою проблемою усього суспільства є збільшення кількості новоутворів у молочних залозах, які можна діагностувати не завжди за допомогою фізикальних методів обстеження, а лише на клітинному та субклітинному рівнях.
І. Практична робота – 900-1200 ( год.)
Методика виконання практичної роботи
Завдання І. Вивчити і замалювати такі мікропрепарати
Робота І. МАТКА В ПРЕМЕНСТРУАЛЬНИЙ ПЕРІОД.
Забарвлення гематоксиліном еозином.
У слизовій оболонці матки можна відрізнити дві частини: функціональну і базальну. В функціональній частині в свою чергу виділяють компактний шар, де проходять поверхневі, ще не розгалужені частини залоз і губчастий шар, де залягають розгалужені частини залоз з розширеними просвітами. В базальній частині знаходяться денця залоз. Препарат матки в пременструальному періоді дозволяє ознайомитись із змінами слизової оболонки (ендометрію) матки в період секреції. Ендометрій значно потовщується, залози сильно видовжуються і розширюються, пізніше заповнюються слизовим секретом. У власному шарі слизової оболонки чітко можна бачити розширені і переповнені кров’ю вени і артерії.
Замалювати і позначити: 1. Слизова оболонка ендометрію: а) одношаровий призматичний війчастий епітелій; б) функціональний шар ендометрію; в) базальний шар; г) прості трубчасті маткові залози.
Яким епітелієм вистелена слизова оболонка матки?
Які за будовою маткові залози?
Робота 2. МАТКОВІ ТРУБИ (поперечний переріз).
Забарвлення гематоксиліном еозином.
В препараті можна побачити довгі розгалужені складки слизової оболонки. Підслизова основа відсутня, а тому безпосередньо за слизовою розташовується м’язова оболонка, яка складається з пучків гладких міоцитів між прошарками пухкої сполучної тканини. Циркулярний і поздовжній шари м’язової оболонки відмежовані нечітко. Зовні від м’язової оболонки є шар сполучної тканини (підсерозна основа) і мезотелій серозної оболонки. Замалювати і позначити: 1. Слизова оболонка: а) складка; б) одношаровий призматичний епітелій.
Які клітини входять у склад епітелію маткових труб?
З яких шарів гладких міоцитів складається м’язова оболонка?
Робота 3. МАТКА В ПОСТМЕНСТРУАЛЬНИЙ ПЕРІОД.
Забарвлення гематоксиліном еозином.
В препараті можна бачити регенерацію ендометрію, яка завершується. Товщина ендометрію після менструації збільшується і відновлений епітелій має плоску або кубічну форму. Регенерували і залози, які є простими трубчастими нерозгалуженими. Сполучна тканина власного шару ще інфільтрована лейкоцитами. Кровоносних судин ендометрію небагато. Замалювати і позначити: 1. Ендометрій: а) кубічний епітелій; б) маткові залози. 2. Сполучна тканина власного шару. 3. Кровоносні судини.
Яким шаром представлений ендометрій у постменструальному періоді?
За рахунок чого відбувається оновлення епітеліальної пластинки слизової оболонки?
Робота 4. МОЛОЧНА ЗАЛОЗА (лактуюча молочна залоза тварини).
Забарвлення гематоксиліном еозином.
За малого збільшення мікроскопа видно прошарки сполучної тканини, які ділять залозу на часточки, в прошарку міжчасточкова протока, вистелена багаторядним епітелієм. В часточках можна бачити альвеолярні кінцеві секреторні відділи і молочні ходи. Замалювати і позначити: 1. Часточка залози. 2. Міжчасточкова перегородка. 3. Альвеола залози. 4. Молочна альвеолярна протока. 5. Міжчасточкова молочна протока. 6. Міоепітеліоцити.
Що формується на кінцях альвеолярних ходів?
Які клітини знаходяться між основою секреторних клітин та базальною мембраною?
Завдання ІІ. Вивчити електронні мікрофографії:
Альвеола молочної залози
Слизова оболонка матки.
Завдання ІІІ. Замалювати схему нейрогуморальної регуляції статевого циклу.
Студент повинен вміти:
1. Визначати в препаратах в препаратах покривні та залозисті епітелії, сполучні, гладку м’язову тканину.
2. Знати структурні компоненти слизової оболонки, їх значення.
3. Виявляти фази оваріального циклу залежно від мікроскопічної будови яєчника.
ІІ. Семінарське обговорення практичної роботи – 1230-1400 (2 год.)
Зразки тестових завдань та ситуаційних задач
1. Яка структура яєчника містить прозору зону, променистий вінець, гранульозу, кумулюс?
A. жовте тіло
B. білувате тіло
C. примордіальний фолікул
D. первинний фолікул
E. зрілий фолікул
2. Дефіцитом якого гормону яєчника зумовлена десквамація функціонального шару ендометрію у менструальній фазі циклу?
A. естрогену
B. прогестерону
C. гонадокриніну
D. простагландину
E. релаксину
3. При мікроскопічному дослідженні біопсійного матеріалу ендометрію жінки, що страждає на безпліддя, виявлені зміни в його будові, обумовлені дією гормону прогестерону. Де продукується цей гормон?
A. у гіпоталамусі
B. у фолікулах яєчника
C. в жовтому тілі яєчника
D. у передній частці гіпофізу
E. у задній частці гіпофізу
4. У жінки спостерігається гіперемія яєчника, підвищення проникливості гематофолікулярного бар’єру з послідовним розвитком набряку, інфільтрація стінки фолікула сегментоядерними лейкоцитами. Об’єм фолікула великий. Стінка його потоншена. Якому періоду менструального циклу відповідає описана картина?
A. пременструальний період
B. менструальний період
C. період відносного спокою
D. предовуляторна стадія
E. овуляція
5. На мікропрепараті яєчника представлене округле утворення, заповнене гландулоцитами, що містять ліпідні краплі. Визначте цю структуру.
A. примордіальний фолікул
B. первинний фолікул
C. зрілий фолікул
D. атретичне тіло
E. жовте тіло
6. В який період овогенезу утворюються Граафові пухирці?
A. розмноження
B. дозрівання
C. малого росту
D. великого росту
E. формування
Відповіді на тести і ситуаційні задачі.
1. E; 2. B;
Обговорення теоретичних питань.
1. Загальний план будови стінки матки.
2. Характеристика базального і функціонального шару ендометрію та особливості його судин.
3. Гістофізіологія міометрію та периметрію.
4. Будова стінки маткової труби, рельєф слизової оболонки, особливості клітинного складу епітелію.
5. Будова стінки піхви та циклічні зміни епітелію слизової оболонки.
6. Загальна характеристика циклічних змін в матці і яєчнику. Періоди менструального (статевого циклу).
7. Морфологічні і функціональні зміни ендометрію в менструальну фазу.
8. Гістологічні зміни в ендометрії, які викликають маткову кровотечу.
9. Гістофізіологія ендометрію в постменструальній фазі.
10. Гормональна регуляція циклічних змін в матці.
11. Циклічні зміни в піхві.
12. Розвиток і загальний план будови молочної залози.
13. Тонка структура кінцевих секреторних відділів молочної залози до лактації.
14. Особливості будови паренхіми молочної залози в період лактації і в нелактуючому стані.
15. Характеристика секреторного процесу і гормональна регуляція функції молочної залози.
Самостійна робота студентів (1415-1500год).
Джерела інформації:
а) основні:
1. Гістологія людини / [Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К. С., Чайковський Ю. Б.]. – Київ : Книга плюс, 2010. – С. 438–449.
2. Гістологія людини / [Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К. С., Чайковський Ю. Б.]. – Київ : Книга плюс, 2003. – С. 451-462.
3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму / К. С. Волков. – Тернопіль : Укрмедкнига, 1999. – С. 100–101.
4. Презентація лекції з теми: «Жіноча статева система» (Інтранет).
5. Матеріали до практичних занять (Інтранет).
б) додаткові:
1. Гистология, цитология и эмбриология / [Афанасьев Ю. И., Юрина Н. А., Котовский Е. Ф. и др.] ; под ред. Ю. И. Афанасьева, Н. А. Юриной. – [5-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Медицина. – 2001. – С. 699-719.
2. Гистология : [учебник] / под ред. Э. Г. Улумбекова, Ю. А. Чельшева. –[3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : ГЕОТАР–Медиа, 2007. – С. 369-378.
3. Данилов Р. К. Гистология. Эмбриология. Цитология. : [учебник для студентов медицинских вузов] / Р. К. Данилов – М. : ООО «Медицинское информационное агенство», 2006. – С. 402-409.
4. Гістологія людини / [Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К. С.]. – Львів : Мир, 1993. – С. 352-361.
5. Кузнецов С. Л. Атлас по гистологии, цитологии и эмбриологии / С. Л. Кузнецов, Н. Н. Мушкамбаров, В. Л. Горячкина. – М. : Медицинское информационное агенство, 2002. – С. 333–345.
Автор – ст. викл. Небесна З.М.
Затверджено на засіданні кафедри
“
Переглянуто на засіданні кафедри
“
