Методична вказівка для студентів ІІ курсу
медичного факультету
ЗАНЯТТЯ № 16 ( практичне 6 год)
Теми: 1. Коринебактерії. Мікробіологічна діагностика дифтерії.
2. Мікобактерії. Мікробіологічна діагностика туберкульозу.
Мета: Оволодіти основними методами мікробіологічної діагностики і профілактики туберкульозу та дифтерії. Ознайомитись з методами визначення токсигенності дифтерійної палички та препаратами, які використовуються для лабораторної діагностики і профілактики дифтерії. Оволодіти бактеріологічним методом діагностики туберкульозу, ознайомитись з препаратами, що використовуються для діагностики і профілактики туберкульозу.
Професійна орієнтація студентів: Дифтерія є одним із найнебезпечніших захворювань, що можуть викликати серйозні ускладнення з боку серцево-судинної та дихальної систем, тому її своєчасна діагностика та профілактика є необхідними для попередження масових випадків захворювання.
Туберкульоз в свою чергу є не тільки медичною але й соціальною проблемою і його ефективна профілактика дозволить медичним працівникам зменшити показники захворюваності на цю недугу.
Виконання практичної роботи: 9.00-12.00
Тема І. Коринебактерії. Мікробіологічна діагностика дифтерії.
Робота 1. Пофарбувати за методом Леффлера і Нейссера мазки з культури дифтерійних паличок, вивчити морфологію і тинкторіальні властивості.
Робота 2. Вивчити культуральні властивості біоварів дифтерійних паличок на середовищі Клауберга.
Робота 3. Провести облік тестів на цистиназну та уреазну активність.
Робота 4. Визначення токсиноутворення дифтерійних паличок в демонстраціній реакції преципітації за Оухтерлоні.
Робота 5. Ознайомитись з біопрепаратами, що використовуються для діагностики, профілактики і лікування дифтерії.
Тема ІІ. Мікобактерії. Мікробіологічна діагностика туберкульозу.
Робота 6. Вивчиити морфологію збудника туберкульозу в мазках з харкотиння хворого, пофарбованого за методом Ціль-Нільсена.
Робота 7. Самостійно пофарбувати за Ціль-Нільсеном мазок з харкотиння хворого і замалювати в протокол.
Робота 8. Замалювати готовий препарат мікрокультури туберкульозних паличок за Прайсом.
Робота 9. Вивчити культуральні властивості туберкульозних паличок на середовищі Левенштейна-Йєнсена, замалювати в протокол.
Робота 10. Зробити облік визанчення чутливості мікобактерій туберкульозу до антибіотиків в демонстраціних посівах.
Робота 11. Вивчити препарати, що використовуються для постановки алергічних проб, специфічної профілактки та лікування туберкульозу. Ознайомитись з морфологією збудника прокази та інших мікобактеріозів на слайдах і таблицях.
Перерва: 12.00-12.30
Програма самопідготовки студентів до заняття:
Тема 1. Коринебактерії. Мікробіологічна діагностика дифтерії
1. Будова, тинкторіальні і культуральні властивості дифтерійної палички.
2. Антигенна будова і характеристика біоварів дифтерійної палички.
3. Токсиноутворення, генетичні детермінанти, механізм утворення дифтерійного токсину.
4. Диференціація корінебактерій і дифтероїдів.
5. Епідеміологія дифтерії. Роль дифтерійного токсину в патогенезі захворювання.
6. Імунітет при дифтерії. Реакція Шика, РНГА та їх значення.
7. Лабораторна діагностика дифтерії.
8. Специфічна профілактика і лікування. Препарати, які використовуються, методи одержання, одиниці вимірювання активності.
Тема 2 Мікобактерії. Лабораторна діагностика туберкульозу
1. Будова, тинкторіальні, культуральні та біохімічні властивості збудників туберкульозу, особливості їх хімічного складу. Резистентність у навколишньому середовищі
2. Дати характеристику патогенних субстанцій збудників туберкульозу: корд-фактора, ліпідів, воску, ендотоксинів та ін..
3. Механізм первинного інфікування туберкульозними паличками. Патогенез захворювання у людини.
4. Алергічні проби при туберкульозі.
5. Нестерильний імунітет, його особливості при туберкульозі.
6. Основні методи мікробіологічної діагностики туберкульозу, їх значення.
7. специфічна профілактика туберкульозу та препарати, які для цього використовуються.
8. Характеристика основних мікобактерій, патогенних для людини. Мікобактеріози. Лабораторна діагностика мікобактеріозів.
9. Біологічні властивості збудника прокази. Екологія збудника. Лабораторна діагностика.
Семінарське обговорення теоретичних питань: 12.30-14.00
Перерва: 14.00-14.15
Самостійна робота студентів: 14.15-15.00
Розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок», оцінювання студентів, які не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle», відпрацювання та прийом практичних навичок (матрикули).
Зразки тестових завдань та ситуаційних задач
Тема І. 1. В інфекційну клініку госпіталізовано дівчинку, 7 років, з високою температурою тіла, скаргами на біль у горлі, загальну слабкість. Лікар запідозрив дифтерію і взяв матеріал із зіва для виділення чистої культури збудника. Виберіть, що з перерахованого є вирішальним для підтвердження діагнозу “дифтерія” після виділення чистої культури збудника?
A. Виявлення у збудника волютинових зерен.
B. Проба на токсигенність.
C. Проба на цистиназу.
D. Гемолітична здатність збудника.
E. Фаголізабельність.
2. При обстеженні на бактеріоносійство працівников дитячих закладів у виховательки одного з дитсадків виділена С.diphtheriae. Було проведено дослідження на токсигенність збудника,яке показало, що цей штамм С.diphtheriae не продукує екзотоксин. Яка реакція проводиться при дослідженні на токсигенність дифтерійних бактерій?
A. Реакція аг глютинації
B. Реакція кільцепреципітації
C. Реакція преципітації в агаровому гелі
D. Реакція зв’язування комплемента
E. Реакція імунофлуоресценсії
3. За яким методом краще забарвлювати збудники дифтерії?
A. за Грамом.
B. за Ожешки.
C. за Цілем-Нільсеном.
D. за Нейссером.
E. за Романовським-Гімзою.
4. На якому поживному середовищі можна віддиференціювати різні біовари збудника дифтерії?
A. Леффлера.
B. Ру.
C. Клауберга.
D. Левенштейна-Йенсена.
E. Плоскирєва.
5. Морфологічні особливості бордетел:
A. дрібні овальні палички.
B. монококи.
C. вібріони.
D. звивисті бактерії.
E. велики поліморфні палички.
6. На якому середовищі культивують бордетели?
A. МПА.
B. Ендо.
C. КВА (казеїно-вугільний агар).
D. ЖСА (жовтково-сольовий агар).
E. Плоскирєва.
7. Який основний шлях зараження коклюшем?
A. аліментарний.
B. фекально-оральний.
C. парентеральний.
D. повітряно-краплинний.
Е. повітряно-пиловий.
Тема ІІ: 1. Дитині віком 5 років, у якої запідозрено активний туберкульозний процес, проведено діагностичну реакцію Манту. Через 30 хвилин після проведення реакції відзначено незначне почервоніння шкіри в місці ін’єкції. Через 24 години явища гіперемії шкіри зникли. Про що свідчить результат реакції?
A. Поствакцинальний імунітет.
B. Активний туберкульозний процес.
C. Реакція негативна.
D. Прихований туберкульозний процес.
E. Реакція позитивна.
2. У чоловіка, 36 років, з підозрою на туберкульоз нирок було досліджено осад сечі. Під час мікроскопії виявлено кислотостійкі бактерії, але за методом Прайса корд-фактор не виявлений. Яке дослідження найбільш надійно підтвердить або спростує по передній діагноз?
А. Серологічна ідентифікація збудника.
В. Вивчення токсигенності.
С. Фаготипування виділеної культури.
D. Зараження лабораторних тварин.
Е. Шкірна алергійна проба.
3. У мазках, виготовлених з мокротиння хворого на туберкульоз легень, мікобактерій не виявлено. Яким методом можна підвищити ймовірність виявлення мікобактерій у мокротинні?
А. Мікроскопії препаратів, пофарбованих за Цілем — Нільсеном.
В. Прайса і Школьнікової.
С. Темнопольної мікроскопії.
D. Гомогенізації і флотації.
Е. Мікроскопії нативних мікропрепаратів.
4. Під час мікроскопічного дослідження біоптату з ураженої ділянки слизової оболонки ротової порожнини виявили палички, розташовані у вигляді скупчень, що нагадують пачку сигар. За Цілем – Нільсеном фарбуються в червоний колір. Який вид збудника, імовірно, виявлений у біоптаті?
А. М. tuberculosis.
В. М. lерrае.
С. М. bovis.
D. М. іsraіlіі.
Е. М. аvium.
Ситуаційні задачі.
Задача 1.
При мікроскопічному дослідженні харкотиння туберкульозної палички не виявлено. У хворого типові клінічні ознаки захворювання на туберкульоз.
1.Який метод фарбування мазків застосовано?
2. Що потрібно застосувати, якщо при звичайній мікроскопії мазків туберкульозні палички не виявлено?
3. Перелічіть методи збагачення харкотиння.
Задача 2.
До 3-х річного хлопчика викликали лікаря-педіатра. Дитина хворіє одну добу. Відмічається висока температура – 38°С, біль в горлі при ковтанні, сонливість, адинамія. При огляді зіву помітні сіро-білі плівки на мигдаликах і дужках. Лікар запідозрив дифтерію і дитина була госпіталізована у лікарню. У дитини взяли досліджуваний матеріал і направили в лабораторію.
1. Який матеріал взяли на дослідження?
2. Які дослідження необхідно провести, щоб підтвердити діагноз?
3. Які препарати слід використати для специфічного лікування дифтерії?
Вихідний рівень знань та вмінь
Студент повинен знати:
1.Морфологічні та біологічні властивості коринебактерій, збудника туберкульозу та інших мікобактеріозів.
2. Основні захворювання, що викликаються цими мікроорганізмами.
3. Принципи лабораторної діагностики дифтерії кашлюка та мікобактеріозів.
4. Препарати для діагностики, профілактики та лікування вищеназваних патологій.
Студент повинен вміти:
1. Приготувати мазки з патологічного матеріалу, пофарбувати їх за методом Леффлера та Нейссера, Ціля-Нільсена і розглянути під мікроскопом.
2. Визначити токсиноутворення дифтерійних паличок.
3. Взяти матеріал для дослідження бактеріологічним методом у хворого на дифтерію.
4. Застосовувати препарати для специфічної профілактики та лікування туберкульозу та дифтерії.
Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
Тема І. 1 – В, 2 – С, 3 – D, 4 – C, 5 – A, 6 – C, 7 – D;
Задача 2.
1. Мазок з задньої стінки глотки, плівки з мигдаликів
2. Бактеріологічний метод з визначенням токсигенності виділеного штаму
3. Протидифтерійну антитоксичну сироватку
Тема ІІ. 1 – С, 2 – D, 3 – D, 4 – B;
Задача 1.
1. Метод Ціля-Нільсена
2. Методи збагачення харкотиння
3. Метод гомогенізації та флотації
Джерела інформації:
Основні А.
1. Пяткін К Д., Кривошеїн Ю.С. «Мікробіологія», Київ.: «Вища школа», 1992, С. 274-294.
2. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С.Широбоков В.П. «Практична мікробіологія», Тернопіль.: «Укрмедкнига», 2004, С. 257-363, 272-284.
Додаткові В: 1. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С-П.,2000.
2. Кривошеин Ю.С. и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. К, 1996.
3. Поздеев О.К. Медицинская микробиология.– М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001.– С. 309-317, 406-414.
Методичну вказівку склали доц. Ткачук Н.І., доц. Романюк Л.Б.
Затверджено на засіданні кафедри
24.12.2012 р. протокол № 5
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
«24.09. 2013 р. Протокол №3
