МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ VІ КУРСУ
медичного факультету
ЗАНЯТТЯ № 1 (ПРАКТИЧНЕ – 6 ГОД.)
Тема 1: Предмет і завдання фізіотерапії. Техніка безпеки при роботі у фізіотерапевтичних кабінетах.
Мета: Ознайомитись із організацією фізіотерапевтичної служби, вивчити правила роботи та техніку безпеки у фізіотерапевтичному відділенні.
Професійна орієнтація студентів: Досягнення сучасної науки і техніки, можливість застосування більш ефективних методів фізіотерапії в клінічній практиці вимагає від сучасного медичного працівника ґрунтовнішого знайомства із засобами та можливостями фізичних методів профілактики, лікування і медичної реабілітації.
Методика виконання практичної роботи: – 9.00 – 12.00
І Тема №1.Робота 1. Організація кабінету електролікування (вимоги до приміщення, в якому обладнується кабінет, його облаштування; вимоги до апаратури, обладнання, працюючого персоналу).
Робота 2. Організація кабінету світлолікування (вимоги до приміщення, в якому обладнується кабінет, його облаштування; вимоги до апаратури, обладнання, працюючого персоналу).
Робота 3. Організація відділення (кабінету) водолікування (вимоги до приміщення, його облаштування; вимоги до апаратури, обладнання, працюючого персоналу).
Робота 4. Організація відділення (кабінету) теплолікування (вимоги до приміщення, його облаштування; вимоги до апаратури, обладнання, працюючого персоналу).
Алгоритм спілкування студентів із пацієнтами з патологією, що розглядається по темі (комунікативні навички):
1. Привітатись та назвати себе.
2. На обличчі повинна бути привітна усмішка – це дозволяє встановити до вас довірчі відносини з боку пацієнта.
3. Пацієнту в приємній формі слід пояснити мету візиту, тему й тривалість бесіди та отримати його згоду.
4. Якщо пацієнт тільки поступає в стаціонар провести коректну та спокійну бесіду з його родичами, в якій разом з лікуючим лікарем повідомити їх про попередній діагноз, мету госпіталізації, проведення певних обстежень, які плануються для виконання в майбутньому.
5. Перед проведенням фізикальних методів обстеження пояснити пацієнту яке обстеження буде виконано, вказати на певні неприємні відчуття і дискомфорт, які може відчути пацієнт під час цього обстеження, наголосити на обов’язковості цього обстеження в діагностиці даного захворювання та отримати його згоду.
6. За потреби транспортування до місця обстеження (оглядова кімната, ендоскопічне відділення, рентгенкабінет, УЗД-кабінет) пояснити її необхідність пацієнту.
7. Підготуватись до проведення обстеження (для даних патологій мається на увазі пальцеве дослідження, аноскопія, ректороманоскопія, колоноскопія, іригографія) чи лікувальних процедур (очисна клізма, лікувальна мікроклізма), – помити руки теплою водою, вдягнути рукавички, підготувати інструментарій до обстеження чи лікувальних міроприємств.
8. Провести те чи інше заплановане обстеження чи лікувальну маніпуляцію.
9. Разом з лікуючим лікарем в коректній та доступній для розуміння пацієнтом формі пояснити результати того чи іншого обстеження.
10. Залучити близьких пацієнта до бесіди та в доступній формі пояснити їм результати даних обстежень а за наявності попередніх обстежень порівняти їх результати, обов’язково з’ясувавши чи зрозумілі для них ваші пояснення.
11. Обов’язково тільки в присутності лікуючого лікаря обґрунтовувати доцільність оперативного втручання для лікування даної патології у курованого хворого.
12. Після проведення хірургічного лікування тільки в присутності лікуючого лікаря та за його згоди слід повідомити результати оперативного втручання хворому та його родичам а також про можливість виникнення тих чи інших ранніх чи віддалених післяопераційних ускладнень.
13. За умов обстеження хворого в післяопераційному періоді слід пояснити пацієнту як вірно виконувати гігієнічні процедури, місцеві ванночки, тощо.
14. У ввічливій формі отримати згоду пацієнта на участь в перев’язці.
15. Разом з лікуючим лікарем пояснити пацієнту, а при потребі і найближчим родичам, ті чи інші дії щодо маніпуляцій, які виконані чи плануються виконуватися в майбутньому а також тактики подальшого лікування.
16. За умов завершення хірургічного лікування тієї чи іншої патології виведенням стоми інформувати стомованих пацієнтів про можливості подальшої реабілітації, покращення якості життя.
17. Завершити бесіду слід обов’язково з побажанням пацієнту найшвидшого одужання.
Перерва 12.00-12.30
Програма самопідготовки студентів:
1. визначення фізіотерапії та її призначення;
2. класифікацію фізичних чинників лікування;
3. механізм дії фізичних чинників на організм (загальні та місцеві реакції- відповіді організму на фізичні чинники);
4. принципи дозування фізичних чинників.
Семінарське обговорення теоретичних питань:
– 12.30-14.00 год.
Ситуаційні завдання:
І Тема №1(тестові завдання)
1. Вкажіть повне визначення фізіотерапії:
а) застосування з лікувальною і профілактичною метою природних лікувальних та преформованих фізичних факторів;
б) застосування з лікувальною і профілактичною метою природних лікувальних фізичних факторів;
в) застосування з лікувальною метою преформованих фізичних факторів;
г) застосування з профілактичною метою преформованих фізичних факторів;
д) застосування з лікувальною і профілактичною метою преформованих фізичних факторів.
2. Скільки існує груп природних і преформованих фізичних факторів?
а) 8;
б) 9;
в) 10;
г) 11;
д) 12.
3. Які фізичні фактори відносять до VI групи (штучно створене повітряне середовище)?
а) електроанальгезія;
б) вакуумний масаж;
в) аероіони, гідроаероіони;
г) ультразвук;
д) гіпербарична оксигенація.
1. Що відносять до теплолікувальних факторів?
а) парові ванни;
б) грязі;
в) озонотерапія;
г) індуктотермія;
д) інфрачервоні промені.
2. Які фізичні фактори відносять до ІІІ групи (електричні та магнітні поля)?
а) ампліпульстерапія;
б) постійне магнітне поле;
в) імпульсний струм змінного напрямку;
г) α-аплікатори;
д) електроаерозолі.
Перерва: 14.00-14.15
Самостійна робота студентів: 14.15-15.00.
Розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок»;
оцінювання студенів, які не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle»
відпрацювання та прийом пракичних навичок
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.
(наявність комплектів тестів і ситуаційних задач у викладача)
Студент повинен знати:
1. визначення фізіотерапії та її призначення;
2. класифікацію фізичних чинників лікування;
3. механізм дії фізичних чинників на організм (загальні та місцеві реакції-відповіді організму на фізичні чинники);
4. принципи дозування фізичних чинників;
5. принципи організації роботи фізіотерапевтичних відділень;
6. документацію, звітність при роботі у фізіотерапевтичних відділеннях;
7. правила техніки безпеки під час роботи у електролікувальному, світлолікувальному кабінетах, відділенні водотеплолікування,
8. підготувати фізіотерапевтичний кабінет до роботи;
9. перевірити справність апаратури, наявність усього необхідного оснащення до проведення процедур;
10. ознайомити хворих із правилами поведінки під час процедури;
11. підготувати та заповнити документацію фізіотерапевтичного кабінету.
Студент повинен вміти:
1. перевірити справність та підготувати апарати для гальванізації (електрофорезу, електросну, електростимуляції, діадинамотерапії, ампліпульстерапії) до роботи;
2. попередити побічні дії гальванізації, електрофорезу, електросну, електростимуляції, діадинамотерапії, ампліпульстерапії;
3. попередити хворого про наявність “передбачених відчуттів”;
4. правильно дозувати і провести процедуру гальванізації (електрофорезу, електросну електростимуляції, діадинамотерапії, ампліпульстерапії) за призначенням лікаря;
5. при наявності побічних дій даного методу лікування вміти визначити і надати першу необхідну допомогу;
6. проводити облік процедур відповідно до форми 044/0.
Відповіді на тести і ситуаційні задачі:
Правильні відповіді: тест №1-а; тест №2-в; тест №3-д; тест №4-б; тест №5-б.
а) Основні:
1. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/sport_medic/classes_stud/uk/med/lik/ptn/201.htm
2. Ежов В.В., Андрияшек Ю.И. Физиотерапия в схемах и рисунках: Справочник. – М.:АСТ; Донецк: Сталкер, 2005. – 302 с.
3. Фізіотерапія: підручник / Н.П. Яковенко, В.Б.Самойленко. – К.: ВСВ «Медицина», 2011. – 256 с.
4. Лекции по общей физиотерапии. Оржешковский В.В., Оржешковский Вас.В. – К.: Куприянова Е.А., 2005, – 368 с.
5. Самосюк І.З., Парамончик В.М., Губенко В.М. та ін. Фізіотерапевтичні та фізіопунктурні методи і їх практичне застосування. Навчально-методичний посібник. 2-е вид., доп. – К.: Купріянова О.О., 2004. – 316 с.
6. Компакт-диск «Загальна фізіотерапія».
б) Додаткові:
5. Відділення, кабінети фізіотерапії, загальні вимоги безпеки: Методичні вказівки/ Боголюбов В.М., Ясногородський В.Г., Григор’єва В.Д. та інші /МОЗ СРСР. – М., 1987. – 70 с.
6. Оржешковський В.В. Клінічна фізіотерапія. – К.: Здоров’я, 1984. – С. 3-11.
7. Боголюбов В.М., Пономаренко Г.П. Общая физиотерапия, учебник для студентов вузов. – М.: СПб, 1997. – 480 с.
Методичну вказівку склала доц. Бакалюк Т.Г.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
_27 серпня__2014 р. протокол № _1__
