Методична вказівка до практичного заняття № 6

Методична вказівка для студентів ІІ курсу

медичного факультету

 

ЗАНЯТТЯ № 8 (практичне 6 год)

 

Тема 1.  Вакцини та імунні сироватки. Моноклональні антитіла.

Тема 2. Імунопатологічні реакції та імунодефіцитні стани

 

Мета: Вивчити основнi принципи специфiчної профiлактики i лiкування iнфекцiйних захворювань. Ознайомитись з основними видами вакцин, лiкувальних, дiагностичних i профiлактичних сироваток та iмуноглобулiнiв.

Зрозумiти механiзми алергiчних реакцiй. Ознайомитись з методиками постановки реакцiй бласттрансформацiї i гальмування мiграцiї лейкоцитiв для виявлення гiперчутливостi сповiльненного типу i реакцiї дегрануляцiї базофiлiв для виявлення атопiй.

Навчитись проводити аналiз результатiв дослiдження iмунного статусу органiзму i вибирати методи iмунокорекцiї.

 

Професійна орієнтація студентів: Питання профілактичних щеплень залишається основним питанням сьогодення. Створен-ня нових ефективних препаратів дозволить успішно боротись з багатьма інфекційними хворобами.

В час технічної революції підвищується роль техногенного впливу довкілля на людину. Зростає алергізація організму. Знання причин розвитку алергічних реакцій і засобів лікування є необхідним для медичного працівника. Знання імунного статусу організму є необхідною умовою підтримання нормального функціювання організму. Відхилення його нормальних параметрів вимагають негайної корекції. Тому медик повинен мати уяву про основні методики дослідження стану імунної системи і засоби імунокорекції.

 

Методика виконання практичної роботи:                                         9.00-12.00

 

Тема 1.  Вакцини та імунні сироватки.

 

Робота 1. Виготовлення вбитої вакцини з культури стафiлококiв.

Робота 2. Постановка реакцiї флокуляцiї для визначення сили  антитоксичної сироватки (табл. 3).

Таблиця 3. Визначення  активності імунної сироватки

 

Робота 3. Ознайомлення з демонстрацiйними  лiкувально-профiлактичними  i дiагностичними бiопрепаратами.

 

Тема 3. Імунопатологічні реакції та імунодефіцитні стани.

Робота 1. Постановка реакції бласттрансформації  лімфоцитів із специфічним антигеном.

Робота 2. Реакція гальмування міграції лейкоцитів.

Робота 3. Облік реакції дегрануляції базофілів.

Робота 4. Ознайомлення з наборами  різноманітних алергенів для виявлення сенсибілізації організму, а також алергенів, які використовуються для діагностики інфекційних захворювань.

Робота 5. Ознайомитись з методикою постановки реакції Кумбса і непрямої імунофлуоресценції  при діагностиці аутоімунної патології

   Робота 6. Заповнення  карти  первинного  дослiдження  iмунного статусу i вибiр тестiв у випадку необхiдностi його поглибленого вивчення.

Робота 7. Розв¢язання ситуваційних задач.

                                                  

Перерва 12.00-12.30

 

Програма самопідготовки студентівдо заняття

Тема 1.

 Специфiчна профiлактика i лiкування iнфекцiйних захворювань.

1. Основнi види вакцин.

2. Шляхи одержання живих атенуйованих вакцин. Приклади живих вакцин.

3. Основнi етапи одержання інактивованих вакцин. Приклади інактивованих вакцин.

5. Субодиничні та хiмiчнi вакцини. Поняття про ад’юванти i депо вакцин.

6. Охарактеризувати  анатоксини  (методи одержання,  властивостi, значення, одиницi активностi).

7. Приклади векторних вакцин. Принципи їх створення.

8. Види i принципистворення рекомбінантних генноiнженерних вакцин. ДНК і генні вакцини. Антиiдiотипiчнi вакцини.

9. Вакцинотерапiя i серотерапiя.

10. Антибактерiальнi i антивiруснi лiкувально-профiлактичнi сироватки i iмуноглобулiни.

11. Антитоксичнi лiкувально-профiлактичнi сироватки. Методика одержання, визначення сили сироватки.

12. Дiагностичнi  антимiкробнi i антивiруснi сироватки. Методика одержання, титрування, використання.

13. Моноклональнi антитiла. Методика гiбридом. Перспективи використання моноклональних антитiл.

 

Тема 2. Імунопатологічні реакції та імунодефіцитні стани

1. Дати визначення поняттю  “алергiя”,  суть  сенсибiлiзацiї  органiзму.

2. Класифiкацiя алергенiв.

3. Типи реакцiї гiперчутливостi за Джеллом i Кумбсом:

а –  реакцiї  анафiлактичнi  i  атопiчнi,  значення  реагiнiв   i анафiлактичних антитiл у механiзмi виникнення цих реакцiй;

б – реакцiї цитолiтичнi i цитотоксичнi;

в – реакцiї гiстотоксичнi, обумовленi iмунними комплексами;

г – гiперчутливiсть сповiльненого типу (туберкулiновi реакцiї).

4. Методи виявлення специфiчної сенсибiлiзацiї.

5. Принципи iмунотерапiї алергiчних станiв.

6. Значення алергiчних проб у дiагностицi  iнфекцiйних  захворювань.

7. Поняття про імунологічну толерантність

8. Аутоімунні реакції

9. Iмунодефiцитнi стани.

9.1. Первиннi iмунодефiцити:

а – порушення функцiонування В-системи iмунiтету;

б – порушення  функцiонування Т-системи iмунiтету;

в – комбiнованi iмунодефiцити;

г – порушення системи  комплементу  i фагоцитозу.

9.2. Вториннi iмунодефiцити.

10. Методи iмунокорекцiї. Iмуномодулятори.

11. Показання для оцiнки iмунного статусу органiзму.

12. Тести I рiвня визначення iмунного статусу:

13. Тести II рiвня (аналiтичнi) для оцiнки iмунного статусу;

 

Семінарське обговорення  теоретичних питань і практичної роботи: 12.30-14.00

                                                                                 

Перерва: 14.00-14.15

 

Самостійна робота студентів: 14.15-15.00

Розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок», оцінювання студентів, які не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle», відпрацювання та прийом практичних навичок (матрикули).

 

Зразки тестових завдань та ситуаційних задач:

Тема 1.  Вакциин і імунні сироватки.

1. Виберіть вірне твердження, що стосується виготовлення вбитої вакцини

А. підбирають штами бактерій з низькою патогенністю

В. використовують бактерії з яскраво вираженими біохімічними властивостями

С. відбирають штами з максимально вірулентністю

D. використовують штами з низькою антигенністю та імуногенністю

Е. відбирають штами резистентні до антибіотиків

2. Щеплення, якими вакцинами, зумовлює розвиток інфекційного процесу?

А. Атенуйованими

В. Інактивованими

С. Анатоксинами

D. Субодиничними

Е. Рекомбінантними

3. Вкажіть вірне твердження, яке стосується субклітинних вакцин:

А. Одержують методом ферментативного гідролізу

В. Містять фрагменти мікробних клітин

С. Містять окремі білки мікроорганізмів

D. Одержують з допомогою рекомбінантних технологій

Е. окремі антигени адсорбовані на носіях

4. Виберіть вірну відповідь відносно асоційованих вакцин:

А. Містять антигени бактерій і вірусів

В. Містять різні серотипи одного виду мікроорганізму

С. Містять антигени мікроорганізмів і токсинів

D. Містять антигени бактерій та антигени вірусів, одержані з допомогою рекомбінантих технологій

Е. Містять антигени різних вірусів на адсорбентах

5. Силу анатоксину можна визначити  за допомогою:

А. реакції нейтралізації

В. реакції преципітації в гелі

С. реакції цитолізу

D. реакції флокуляції

Е. реакції латекс-аглютинації

Тема 2. Імунопатологічні реакції та імунодефіцитні стани

1. Десенсибілізацію організму можна здійснити:

А. Шляхом одноразового введення  значної дози антигена

B. Шляхом введення гістаміна

C. Шляхом поступового введення зростаючої дози антигена

D. Шляхом введення кортикостероїдів

E. Шляхом введення анти IgE сироватки

2. У розвитку певних типів алергічних реакцій в осіб, які тривалий час контактують з над–лишком антигена (працівники сфери виробництва антибіотиків, птахівництва, фермери), у  патогенетичному механізмі відіграють основну роль:

А. Цитолітичні реакції

B. Туберкулінові реакції

C. Атопічні реакції

D. Імунокомплексні реакції

E. Трансплантаційні реакції

3. У механізмі гіперчутливості сповільненого типу головну роль відіграють:

А. Т-лімфоцити і лімфокіни.

B. Реакції антиген-антитіло

C. В-лімфоцити

D Макрофаги і В-лімфоцити

E. Гістамін і серотонін

4. На поверхні клітин-алергоцитів алерген зв‘язується з двома молекулами:

А. IgD

B. IgM

C. IgE

D. IgG

E. IgA

5. Анафілатоксини – це:

А. Токсини рослинного походження

B. Субфракції комплемента (С1q, C1r, C1s)

C. Фракції комплемента, що розщеплюють мембрани

D. Субфракції комплемента (С3а, С5а)

E. Речовини, що спричиняють анафілаксію

6. Попередити розвиток анафілактичних (атопічних) реакцій можна такими способами,КРІМ:

А. Уникати контакту з антигеном

B. Вводити антигістамінні препарати

C. Вводити імуноглобуліни

D. Вводити стабілізатори мембран

E. Провести курс гіпосенсибілізації

7. Виберіть клітини, які відіграють основну роль у розвитку анафілаксії:

А. Тимоцити

B. Макрофаги

C. Тучні клітини

D Плазмоцити

E. Еозинофіли

8. При переливанні несумісної групи крові в організмі розвиваються реакції:

А. Атопічні

B. Цитолітичні

C. Туберкулінові

D. Гістотоксичні

E. Анафілактичні

9. Яка роль у відторгненні трансплантата антигенів ГКГ ІІ присутніх на донорських клітинах?

A. Вони є рецепторами для інтерлейкіна 2, який виділяється макрофагами, що атакують клітини донора.

B. Вони розпізнаються Т-хелперами, які активують Т- кілери. Останні знищують клітини донора.

C. Вони стимулюють продукцію блокуючих антитіл, які  захищають трансплантат

D. Вони стимулюють ІgE, які викликають  відторгнення трансплантата

10. Хворому з великими опіками зробили пересадку донорської шкіри. Через 4—5 днів шкірний трансплантат прижився. Але на 8-му добу трансплантат набряк, змінився його колір, і на 11-ту добу він почав відторгатися. Які клітини беруть у цьому участь?

A. Еозинофіли.

B. Еритроцити.

C. Базофіли.

D. Т-лімфоцити.

E. В-лімфоцити.

11. Найнебезпечнішими імунодефіцитами є:

А. Імунодефіцит В-системи

B. Імунодефіцит Т- і В-систем

C. Імунодефіцит системи фагоцитоза і комплемента

D. Імунодефіцит Т-системи

E. Імунодефіцит системи комплемента

12. Для визначення Т-лімфоцитів у сироватці крові використовують:

A.  Підрахунок ЕА- розеткоутворюючих клітин

B. Метод проточної флюореметрії з використанням моноклональних  анти CD3 антитіл

C. Підрахунок ЕАС- розеткоутворюючих клітин

D. Підрахунок Е- розеткоутворюючих клітин

E. Метод проточної флюореметрії з використанням моноклональних анти CD19 антитіл

13. Щодо клінічної важливості комплемента, яке з наступних положень є найменш вірогідне?

А. Частота бактерійних  інфекцій висока в осіб з генетичною вадою С3

В. В осіб з вродженою недостатністю кінцевих компонентів комплемента (С6,7,8  або 9) збільшується частота анафілаксії

С. Комплемент відіграє роль у розвитку ревматоїдного артриту і нефриту шляхом приєднання нейтрофілів до комплексу антиген-антитіло

D. Компоненти комплемента відіграють роль у шоку, який розвивається після   переливання   несумісної крові по системі АВО

14. При якому імунодефіциті організм стає більш чутливим до вірусних і грибкових інфекцій?

А. В клітин

В. Т клітин

С. Нейтрофілів

D. Комплементу

Е. Макрофагів

15. Кількість імуноглобулінів різних класів визначають за  допомогою:

А. реакції бласттрансформації

В. реакції оберненої непрямої гемаглютинації

С. реакції радіальної імунодифузії

D. реакції подвійної імунодифузії

Е. ланцюгово-полімеразної реакції

16. Виберіть серед перерахованих вторинний імунодефіцит:

А. Хвороба Брутона

В. СНІД

С. Синдром Ді-Джорджі

D. Атаксія – телеангієектазія

Е. хронічний грануломатоз

17. У хворого діагностовано набутий дефект імунної системи – порушення активації системи комплементу за класичним шляхом на фоні достатнього вмісту компонентів системи. Запідозрено наявність дефекту антитілоутворення. Зменшення вмісту в організмі яких антитіл можна очікувати насамперед?

A. IgM, IgA.

B. IgA, IgG.

C. IgD, IgG.

D. IgE, IgG.

Е. IgM, IgG.

18. У жінки 37 років протягом року періодично виникали інфекційні захворювання бактері–ального генезу, їх перебіг був вкрай тривалим, ремісії – короткочасними. При обстеженні виявлена гіпогамаглобулінемія. Порушення функції яких клітин може бути прямою її причиною? 

A.   Лімфоцитів

B.   Фагоцитів  

C.   Нейтрофілів 

D.   Макрофагів 

E.    Плазматичних клітин 

19. Жінка, 54 років, звернулася до лікаря зі скаргами на непереносимість курячих яєць, що з’явилася нещодавно. Антигістамінні препарати, які призначив лікар, дещо поліпшували стан хворої. Які антитіла могли сприяти розвитку цієї реакції?

A. IgA.

B. IgE.

C. IgD.

D. IgG.

E. IgM.

20. У хворого з клінічними ознаками імунодефіциту проведено імунологічні дослідження. Виявлено значне зниження кількості клітин, що утворюють розетки з еритроцитами барана. Який висновок слід зробити на основі даних аналізу?

A. Зниження рівня системи комлементу.

B. Зниження рівня В-лімфоцитів.

C. Зниження рівня природних кілерів (NK-клітин).

D. Зниження рівня Т-лімфоцитів.

E. Зниження кількості тромбоцитів.

 

Вихідний рівень знань та вмінь

 Студент повинен знати:

1. Методику постановки і практичне значення реакцій преципітації, лізису, РЗК.

2. Основні види алергенів.

3. Механізм реакцій гіперчутливості негайного і сповільненого типів.

4. Методи виявлення сенсибілізації організму.

5. Основні імунодефіцити.

6. Методи оцінки імунного статусу І і ІІ рівня.

7. Принципи і методи одержання вакцин, імунних сироваток та імуноглобулінів.

8. Можливі ускладнення вакцинопрофілактики.

9. Методику щеплення і календар їх проведення.

10. Основні протипокази для щеплень.

11. Антибактеріальні, антивірусні, антитоксичні лікувальні і профілактичні сироватки та імуноглобуліни.

 

 Студент повинен вміти:

1. Ставити реакцію гемолізу, бактеріолізу.

2. Ставити реакцію зв‘язування комплементу.

3. Інтерпретувати результати серологічних досліджень.

4. Вибрати необхідні тести для виявлення стану сенсибілізації організму.

5. Оцінювати придатність вакцин, імунних сироваток та імуноглобулінів для профілактики та терапії інфекційних захворювань.

6. Виготовити інактивовану вакцину.Визначати силу антитоксичної сироватки в реакції флокуляції

7. Вибрати препарати для специфічної профілактики і лікування інфекційних захворювань.

 

Відповіді на тести і ситуаційні задачі:

 

Тема 1. 1. C; 2. A; 3. B; 4. C; 5. D;

 

Тема 3. 1. C; 2. D; 3. A; 4. C; 5. D; 6. C; 7. C; 8. B; 9. B; 10. D;  11. B; 12. B; 13. B;  14. B; 15. C; 16. D; 17. E; 18. E; 19. B; 20. D.

 

4. Джерела інформації:

А – Основні:

 

Матеріали підготовки  08

1.     Творко М.С., С.І. Климнюк , Н.І.Ткачук Основи імунології, Тернопіль, ТДМУ, «Укрмедкнига», 2009, С. 177-227

2.     Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія за ред академіка НАН України В.П. Широбокова, «Нова Книга», Вінниця, 2011. – С. 299-312.

3. М. Л. Дикий и соавт.  Микробиология, Харьков, 1999. – С. 183-212.

4. І. О. Ситник, С. І. Климнюк, М. С. Творко Мікробіологія, вірусологія, імунологія. Тернопіль, “Укрмедкнига”, 1998. – С. 179-223.

5. Дикий И.Л., Сидорчук И.И., Холупяк И.Ю. и др. Микробилогия: Руководство к лабораторным занятиям: Учебное пособие для студентов фармацевтических ВУЗов и фармацевтических факультетов медицинских институтов. // К.: ИД “Профессионал”, 2004. – С. 288-294, 298-347.

6. К. Д. Пяткін, Ю. С. Кривошеїн. Мікробіологія. Київ, 1992. – С. 73 – 80, 84 – 89, 95 – 96.

7. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней / Под ред. проф. Кривошеина Ю. С. – К.: Вища школа, 1986. – С. .

В – Додаткові:

1. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: Посібник // Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С.      ,339-351.

2. Борисов Л. Б., Козьмин-Соколов Б. Н., Фрейдлин И. С.. Руководство к лабораторным занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии, иммуноглогии. /Под ред. проф. Борисова Л. И. – М.: Медицина, 1993.-С.79 – 90.

3. Джавец Э., Мельник Дж. Л., Эйдельберг Э. А. Руководство по медицинской микробиологии. 1-ый т. Пер. с англ. –М.:Медицина, 1982.

 

 

 

Методичні рекомендації склали доц. Творко М.С.,  доц. Романюк Л.Б.

 

Затверджено на засіданні кафедри

24.12.2012 р. протокол № 5

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

«24.09.2013 р. Протокол №3