МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ОСНОВ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ (Спеціальність: «здоров’я людини»)

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ОСНОВ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ (Спеціальність: «здоров’я людини»)

ЗАНЯТТЯ № 2 (практичне – 6 год.)

Тема:1. Оцінка рухової активності як основа здорової поведінки. Методика  оздоровчого впливу рухової активності на організм людини.

2.основні принципи тренувальних навантажень.

Мета: Простежити вплив швидкісного бігу на частоту пульсу, кров’яний тиск та інтенсивність дихання. Вивчення впливу фізичного навантажен­ня субмаксимальної інтенсивності на частоту пульсу, кров’яний тиск та інтенсивність дихання..

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

                Максимальна інтенсивність рухів характеризується найвищим темпом і швидкістю, які визначаються лабільністю моторних центрів кори великих півкуль головного мозку і м’язового апарату. Вегетативні функції встигають мобілізуватися. Найвищий темп, без кисневий режим, нагромадження молочної кислоти спричиняють швидку втому центральної нервової системи. Під час раптового припинення рухів максимальної інтенсивності кров під дією сили тяжіння може ринути в розширені судини ніг, тоді кров’яний тиск знижується до нуля, порушується кровопостачання мозку. Це призводить до непритомності – гравітаційного шоку. Для запобігання шокові  необхідно, щоб після фінішу продовжувати рухи в уповільненому темпі, глибоко дихаючи, тоді відновлення відбудеться швидше – за 5-40 хв.

До циклічних вправ субмаксимальної (нижче макси­мальної) інтенсивності належать середні дистанції у спорті. Вони характеризуються темпом швидкісних ру­хів, граничним для витривалості центральної нервової системи і рухового апарата. Вегетативні функції значно збільшуються, але не досягають граничних величин і відстають від високого ритму рухів. В організмі виникає гранична за своєю абсолютною величиною киснева за­боргованість, у результаті анаеробних процесів нагрома­джується велика  кількість молочної кислоти (до 250 мг%), лужний резерв крові зменшується на 40-60 % порівняно з вихідним. Під час руху виникають «мертва точка» і «друге дихання». Відновлення триває 1-2 год. Вправи розвивають швидкісну витривалість, і важкими для підлітків, мало тренованих осіб та літніх людей, тому їх слід застосовувати обережно, з врахуван­ням функціональних можливостей тих, що навчаються.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ 9.⁰⁰-12.⁰⁰год

Тема: 1. Рухова активність як основа здорової поведінки.

Робота №1. Виміряти частоту пульсу.

Проводять п’ять студентів – один обстежуваний, а четверо спостерігають за функціями його організму. Перший спостерігач вимірює частоту пульсу. Для більш точного дослідження він кладе ліву руку обстежуваного на стіл поряд із секундоміром, бере папір та олівець. Лівою рукою промацує пульс в зап’ястку, а правою ставить, рисочки, які відповідають пульсовим поштовхам, на папері протягом 10 с.

Робота №2. Виміряти артеріальний тиск.

Другий спостері­гач визначає кров’яний тиск, надіваючи манжету тоно­метра на праву руку обстежуваного. Підвищуючи тиск у манжеті, визначає момент, що відповідає зникненню пульсу (систолічний, або максимальний, тиск). Повільно випускаючи повітря з манжети, знаходить момент появи пульсу, умовно приймає його за діастоличний. Насправді цей тиск вищий від діастоличного на 5-10 ммрт. ст. Якщо умови досліду дають змогу, можна визначити кро­в’яний тиск за Коротковим, знаходячи в ліктьовій ямці місце чіткої пульсації та ставлячи в це місце фонендо­скоп. Дослідження треба проводити швидко, щоб перетискання плеча не змінювало серцевої діяльності.

У манжеті створюють тиск, вищий від максимально­го. При поступовому його зниженні до максимального з’являється тон, який згладжується і в період діастолич­ного тиску зникає.

Тема: 2. Механізм оздоровчого впливу рухової активності на організм людини.

Робота №1. Виміряти частоту дихання.

Третій спостерігач визначає частоту дихання обстежуваного. Для цього він кладе ліву руку на грудну клітку обстежуваного в ділянці діафрагми, а правою бере олівець і, дивлячись на секундомір, ставить протя­гом 10 с рисочки, що відповідають кожному дихально­му руху (вдихові і видихові).

Робота №2. Виміряти хвилинний об’єм ди­хання (ХОД) .

Четвертий спостерігач визначає хвилинний об’єм ди­хання (ХОД) за допомогою спірометра, попередньо зробити дезінфекцію мундштука розчином етилового спирту. Обстежуваного підводять до стола, на якому лежить секундомір і два листочки паперу. Один студент, який перебуває ліворуч, записує частоту пульсу, а той, що стоїть праворуч, — частоту дихання. Одночасно з ци­ми дослідженнями третій студент визначає кров’яний тиск, і четвертий — легеневу вентиляцію. Після закін­чення дослідження в стані спокою трубку від’єднують від тонометра і вставляють за край манжети (щоб не заважала під час бігу).

Пускають метроном з ритмом 240 ударів за хвилину. Обстежуваному треба пояснити, що він повинен по ко­мандах ставати в позу низького старту і бігти, високо піднімаючи коліна з енергійним поштовхом у ритмі мет­ронома. Через 15 с обстежуваний закінчує біг і під­ходить до стола. Перший спостерігач реєструє пульс, другий – частоту дихання, третій визначає кров’яний тиск, четвертий – хвилинний об’єм дихання. Через 3 хв відпочинку повторюють ті самі дослідження, крім хви­линного об’єму дихання. Добуті результати заносять до таблиці за загальною формою.

Поділивши хвилинний об’єм на кількість дихальних ру­хів, визначають глибину дихання, або дихальний об’єм. Дуже важливим показником гемодинаміки є систоліч­ний та хвилинний об’єм крові, їх можна обчислити за формулою:

СО = 100 + 0,5 × ПТ – 0,6 × ДТ – 0,6 В.

де СО – систолічний об’єм;

ПТ – пульсовий тиск;                        .

ДТ – діастоличний тиск;

В – вік.

Хвилинний об’єм крові дорівнює добуткові систолічного об’єму на частоту пульсу. Одному із студентів треба до­ручити зібрати результати в усіх студентських групах курсу і підготувати повідомлення про фізіологічні особ­ливості вправ максимальної інтенсивності.

людини”.

Робота №3. Виміряти пульс, кров’яний тиск, частоту дихання і хвилинний об’єм дихання (ХОД).

Проводиться так само, як і попередній дослід, чотирма студентами і в тій же послідовності. Обстежуваному дають відпочити 10 хв, потім вимірю­ють пульс, кров’яний тиск, частоту дихання і хвилинний об’єм дихання (ХОД). Дослідження можуть проводити також два студенти: один підраховує пульс і одночасно визначає кров’яний тиск, другий — підраховує дихальні рухи і визначає хвилинний об’єм дихання. Обстежуваний повинен бігти з високого старту на місці 3 хв. в ритмі 200 ударів мет­ронома за 1 хв. Після припинення бігу в нього повторно досліджують ті самі функції, що й у стані спокою, крім хвилинного об’єму дихання. Після 5 хв. відпочинку повторюють досліджен­ня усіх функцій.

Перший студент лічить пульс, другий визначає кров’яний тиск, третій — частоту дихан­ня, четвертий вивчає хвилинний об’єм дихання, п’ятий вимірює температуру тіла і стежить за загальним поряд­ком дослідження. Коли проведено всі дослідження в ста­ні спокою, обстежуваний біжить з високого старту в ритмі 140-160 ударів за хвилину на місці або в спорт­залі протягом 15 хв. На останній хвилині він прискорює біг (фінішний спурт). Відразу ж після закінчення бігу йому дають 10хв для відпочинку, потім вимірюють темпе­ратуру тіла і одночасно досліджують частоту пульсу та дихання, кров’яний тиск і хвилинний об’єм дихання. Піс­ля 10 хв. відпочинку досліджують ті самі функції. Вира­ховують дихальний об’єм, систолічний та хвилинний об’єми крові (див. попередню роботу).

ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

І. Тема: 1. Рухова активність як основа здорової поведінки.

Контрольні питання

1.     Чим характеризуються вправи максимальної ін­тенсивності?                             

2.     Як і чому змінюється кровообіг після бігу макси­мальної інтенсивності?

3.     Як змінюються дихання і кисневий режим організ­му під час рухів максимальної інтенсивності?

ІІ. Тема: 2. Механізм оздоровчого впливу рухової активності на організм людини.

Контрольні питання

1.     Що є причиною втоми організму в процесі швидкісного бігу?                                             

2.     Які особливості відновного періоду після швидкіс­ного бігу?                                  

3.     Що таке гравітаційний шок і як йому запобігти?

4.     Охарактеризуйте фізичні вправи за циклічністю їх виконання?

5.     Які різновиди циклічних вправ існують?

6.     Що являється основним енергетичним джерелом для виконання вправ з максимальною, субмаксимальною потужністю?

Семінарське обговорення теоретичних питань.

12³⁰-14⁰⁰ год

1. Основні принципи тренувальних навантажень;

2. Класифікація фізичних вправ спортивної та оздоровчої спрямованості;

3. Динаміка функціональних станів організму під час м’язової діяльності;

4. Загальні поняття про адаптацію організму до фізичних навантажень;

 5. Загальні закономірності росту та розвитку дітей і підлітків;

6. Основи розвитку фізичних якостей, вікові особливості розвитку фізичних якостей;

7. Загальна характеристика швидкості як фізичної якості людини, вікові особливості її розвитку;

8. Поняття витривалості як фізичної якості та вікові її особливості;

9. Рухова активність та здоров’я; вплив оздоровчої фізичної культури на організм людини, види оздоровчої фізичної культури;

10. Основи оздоровчого фізичного тренування;

11. Особливості людей літнього віку під час занять фізичними вправами.

Самостійна робота студентів

14.¹⁵-15.⁰⁰ год

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ТА СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1.Визначте, які з перерахованих методик можуть бути застосовані при оцінці

стану дихальної системи організму спортсменів?

а) реографія;

б) спірографія;

в) фонокардіографія;

г) електрокардіографія;

д) спірометрі

2.Визначте, які з перерахованих видів спорту відносяться до фізичних вправ

«великої» зони потужності?

а) теніс;

б) парусний спорт;

в) біг на 5000 м;

г) велогонки на 10 – 20 км;

д) біг на 1500 м.

3.Визначте, яка із представлених величин кисневого боргу відповідає м’язовій

роботі в «субмаксимальній» зоні потужності.

а) 4 л;

б) 10л;

в) 20л;

г) 30л;

д) 5л.

4.Визначте, які з перерахованих видів функціональних змін в організмі

являються критерієм для оцінки передстартового стану?

а) підвищення АТ;

б) брадикардія;

в) синусова аритмія;

г) співвідношення процесів збудження й гальмування;

д) гіпервентиляція легень.

5.Визначте, які з перерахованих фізіологічних ефектів спостерігаються при

переважанні симпатичного відділу нервової системи над парасимпатичним?

а) активізація роботи серця;

б) зниження артеріального тиску;

в) гіпервентиляція легень;

г) брадикардія;

6. Визначте, які з перерахованих видів спорту відносяться до фізичних вправ

«великої» зони потужності?

а) теніс;

б) парусний спорт;

в) біг на 5000 м;

г) велогонки на 10 – 20 км;

д) біг на 1500 м.

7. Визначте, які з наведених морфологічних ознак не відносяться до критерій спортивного відбору?

а) довжина тіла;

б) маса тіла;

в) довжина кінцівок;

г) окружність голови;

д) окружність кінцівок.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. Студент Н. віком 21 рік, навчається на 3-му курсі ТДМУ ім.. І.Я. Горбачевського. Регулярно ходить в тренажерний зал. Перед початком тренувань постійно вживає протеїновий коктейль (нарощує м’язовумасу). Як ви думаєте чи можливо розвинути неймовірну м’язову масу і силу, і в той же час мати порушення стану серцево-судинної системи?

A.     можливо;

B. не можливо;

C. залежно від виду спорту;

D.     жодна з вище перелічених  відповідей;

E. можливо, але не в усіх групах м’язів

2. Студент М. 20 років, навчається на 2-му курсі ТДМУ ім.. І.Я. Горбачевського. Протягом останніх 5-ти років свого життя постійно грає у футбол із своїм батьком, якому 50 років. Яким повинен бути оптимальний пульс в батька студента, щоб забезпечувати йому позитивний тренувальний ефект?

A.     136 уд/хв.;

B. 144 уд/хв.;

C. 140 уд/хв.;

D.     148 уд/хв.;

E. 180 уд/хв.;

3.Студент Р. 21 року, навчається на 3-му курсі ТДМУ ім.. І.Я.Горбачевського. Будучи ще школяром знав, що в кожної дитини є своя добова величина рухової активності, яка строго індивідуалізована. Від якого з перекислених факторів вона  не залежить?

A.     від віку;

B. від статі;

C. від стану здоров’я ;

D.     від темпераменту особи;

E. від місцевих кліматичних умов;

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

Відповіді до тестів: 1 Б,Д; 2 В, 3 Б, 4 Г, 5 АВ, 6.В, 7.Г

Відповіді до ситуаційних задач: 1.А, 2.В, 3.D

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Студент повинен знати:

1. Основні принципи тренувальних навантажень;

2. Класифікацію фізичних вправ спортивної та оздоровчої спрямованості;

3. Динаміку функціональних станів організму під час м’язової діяльності;

4. Загальні поняття про адаптацію організму до фізичних навантажень;

 5. Загальні закономірності росту та розвитку дітей і підлітків;

6. Основи розвитку фізичних якостей, вікові особливості розвитку фізичних якостей;

7. Загальну характеристика швидкості як фізичної якості людини, вікові особливості її розвитку;

8. Поняття витривалості як фізичної якості та вікові її особливості;

9. Рухова активність та здоров’я; вплив оздоровчої фізичної культури на організм людини, види оздоровчої фізичної культури;

10. Основи оздоровчого фізичного тренування;

11. Особливості людей літнього віку під час занять фізичними вправами.

Студент повинен вміти:

1. Простежити вплив швидкісного бігу на частоту пульсу, вимірювати кров’яний тиск та визначити інтенсивність дихання.

2. Дослідити та визначити вплив фізичного навантажен­ня субмаксимальної інтенсивності на частоту пульсу, кров’яний тиск та інтенсивність дихання.

ДЖЕРЕЛА ЛІТЕРАТУРИ

А- Основна:

1.            Грушко В.С. Основи здорового способу життя, видавн. 2012, -с.,

2.            Апанасенко Г.Л. Физическоеразвитиедетей и подростков. – К.: Здоровье, 1985. – 80 с.

3.            Круцевич Т.Ю. Методыисследованияиндивидуальногоздоровьядетей и подростков в процессефизическоговоспитания. – К.: Олимпийскаялитература, 1999. – 230 с.

4.            Физическая культура студента: Ученик / Под. ред. В.И.Ильнича. – М.: Гардарики, 2005. – 448 с.

5.            Матеріал підготовки  до практичного заняття

 

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/fiz_reabil/classes_stud/uk/med/health/ptn/%d0%be%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b8%20%d0%b7%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d1%81%d0%bf%d0%be%d1%81%d0%be%d0%b1%d1%83%20%d0%b6%d0%b8%d1%82%d1%82%d1%8f/2%20%d0%ba%d1%83%d1%80%d1%81/02.%20O%d1%86%d1%96%d0%bd%d0%ba%d0%b0%20%d1%80%d1%83%d1%85%d0%be%d0%b2%d0%be%d1%97%20%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%b8%d0%b2%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d1%96%20%d1%8f%d0%ba%20%d0%be%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b0%20.htm

В –  Д о д а т к о в а:

1.            Амосов Н.М. Природа человека. – Киев: Наукова думка, 1983. – 222 с.

2.            Воложин А.И., Субботин Ю.К., Чикин С.Я. Путь к здоров’ю. – М: знание,1989. – 160 с.

3.            Дінейка К. Рух, дихання, психофізичне тренування. – Київ: Здоров’я, 1984. – 164с.

4.            Лозинский В.С. Учитесь быть здоровыми. – Київ, 1993 – 155с.

 

Методичну вказівку склали: доц. Козак Д.В., ас. Грушко В.В.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

25 вересня 2013 р. протокол № 4