МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ЗАНЯТТЯ № 3 (практичне – 6 год.)

Теми: 1. Методика гігієнічної оцінки ґрунту за даними санітарного обстеження ділянки та результатами лабораторного аналізу проб та очистка населених місць.- 3 год.

           2. Методика визначення концентрації СО₂ та окиснюваності повітря як показників антропогенного забруднення повітря та вентиляції приміщень. Поняття про повітряний куб, необхідний та фактичний об’єм і кратність вентиляції, їх наукове обґрунтування.– 3 год.

Мета: 1. Оволодіти методикою санітарно-гігієнічної оцінки грунту.

2. Знати системи та методи очищення населених місць.

3. Оволодіти основними методами відбору проб повітря для санітарно-хімічного аналізу. Освоїти методику визначення діоксиду вуглецю в повітрі експрес-методом.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

Грунт є середовищем, з яким людина пов’язана на протязі всього життя: в залежності від умов він може впливати на стан її здоров’я. При забрудненні грунту органічними речовинами тваринного походження грунт може бути джерелом інфекції чи інвазії. Із стічними промисловими і побутовими водами в грунт можуть потрапляти солі важких металів, детергенти, луги, кислоти і ін. Джерелом забруднення грунту є також хімічні засоби захисту рослин – пестициди. Промислові викиди в атмосферне повітря теж є джерелeом забруднення грунту. Потрібний постійний контроль за санітарним станом грунту, біля житлових будівель, біля сміттєзбірників, на території дитячих, лікувально- профілактичних закладів, у зоні масового відпочинку населення.

Антропогенне забруднення довкілля, зокрема, грунту і води продуктами життєдіяльності людини, а також виробничими відходами, особливо тими, які мають несприятливу дію на здоров”я населення та стан довкілля, вимагає вирішення проблеми очистки населених місць, розробки таких методів знешкодження відходів, які разом з природними процесами самоочищення води та грунту сприятимуть  вирішенню цієї гігієнічної проблеми.

Наявність в приміщенні людей, тварин, птиці приводить до забруднення повітря продуктами метаболізму. У повітрі, що видихається міститься 15,1 – 16 % кисню і 3,4- 4,7 % вуглекислоти, воно насичене водяними парами і має температуру близько 37 °С. В повітря приміщень надходять  патогенні мікроорганізми (стафілококки, стрептококки та інші ), а також хімічні сполуки (аміак, сірководень, леткі жирні кислоти, індол, скатол, меркаптан та ін.), зменшується кількість легких іонів і накопичуються важкі. Зміни фізико-хімічного складу повітря несприятливо відбиваються на самопочутті і працездатності людини. Визначити в повітрі всі продукти метаболізму досить важко, тому якість повітряного середовища оцінюють опосередковано за інтегральним показником – вмістом вуглекислого газу. Гранично допустима концентрація СО₂ в приміщенні – 0,1 % або 1,00 . Лікар повинен вміти оцінювати стан повітряного середовища приміщень (функціональних і допоміжних приміщень лікувальних закладів, жилої кімнати і ін.).

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ. 9.⁰⁰-12.⁰⁰

 Тема № 1 Методика гігієнічної оцінки ґрунту за даними санітарного обстеження ділянки та результатами лабораторного аналізу проб та очистка населених місць.

 

Робота 1. Відібрати проби грунту для фізико-хімічного аналізу.

 

Перед відбором  проб грунту для лабораторного дослідження проводять санітарне обстеження і опис земельної ділянки, відведеної під будівництво, поля зрошування та інші цілі. До опису ділянки додається план місцевості.

На обстежуваній території виділяють майданчики по 25 м²: одна поблизу джерела забруднення, друга – далеко від нього. Якщо на території є ділянка джерел забруднення, треба виділяти майданчик поблизу кожного з них.

Проби грунту для аналізу відбирають буром або лопаткою на глибині до 2 м в залежності від мети обстеження. При відборі проб грунту з глибини більш 0,25 м слідкують, щоб не пройшло перемішування різних шарів. З кожної ділянки площею 25 м² складають середній зразок з 5-8 окремих проб, взятих в різних місцях майданчика, кладуть у скляну банку  з притертим корком або в поліетиленовий мішок. Банки чи мішечки нумерують і на них роблять відповідні позначення, а також на схемі обстежуваної ділянки. Грудки землі розбивають шпателем і зразок просівають через сито з отворами діаметром 3 мм. Залишок на ситі разом з відібраними раніше камінними і деревними часточками зважують.

    Просіяний грунт добре перемішують і розсипають рівним тонким шаром на листку фанери чи картону. Грунт ділять на чотири трикутники, з двох протилежних трикутників відкидають, поки не залишиться 0,5-1 кг грунту. Грунт, що залишився, зсипають в банку з притертим корком.

ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ ЗЕРЕН ГРУНТУ

          Різні породи грунту мають різні назви. Для гігієнічних цілей прийнята така класифікація: кам’янистий; гравелистий ( від слова гравій); хрящуватий; піщаний, в якому більш як 90 % піску; супіщаний, в якому глини від 10 до 30 %, а решта – пісок; суглинистий, в якому глини від 50 до 80 %; глинистий, в якому більш як 80 % глини; вапняний,  в якому більш як 50 % вапна; крейдовий, в якому багато крейди; солончаковий, що містить багато хлористих солей; лесовий – дрібнозернистий грунт, діаметр частинок якого від 0,01 до 0,005 мм, внаслідок чого лес легко переноситься вітрами, оскільки лес – це суміш частинок органічних і мінеральних речовин, він є дуже родючим грунтом; чорноземний, в якому більш як 20 % гумусу (гумус – це рослинний перегній; хоч він і є органічною речовиною, але поживою для бактерій і комах бути не може; проте відзначається великою родючістю для рослин); торф’янистий, який містить дуже багато органічного перегною – 60-80 % і більше; решта припадає на домішки якого-небудь мінерального грунту або суміші його.

            Для сортування  грунтових  часточок  по величині  використовують  набір металевих сит з отворами : 10, 5, 3, 2, 1, 0,5 і 0,25 мм в діаметрі, який при роботі  сполучають один з одним  в послідовному порядку , сита  з більшими  отворами  кладуть  зверху , з дрібними знизу.  На  верхнє сито насипають 100-300 г приготовленого повітряно-сухого грунту.  Закривають кришкою і струшуючи набір сит, просіюють  через них  взяту наважку  грунту. Грунтові частинки розподіляються  на  окремих  ситах  відповідно їх величині.

   На ситах  № 1,2 і 3  збираються  частинки грунту більше 3мм, які по класифікації  Н.А.Качинського являють собою  каміння і гравій ; на ситах 4 і 5 збираються  частинки грунту  розміром  1-3 мм (крупний пісок), на ситах №6 і 7 збирається  пісок  середнього розміру , діаметром частинок 0,25 -1 мм і на дні  набору  збирається  дрібний пісок, пил і частинки глини. Кожну  фракцію грунту  зважують на технічній  вазі і кількість  її вираховують   в процентах  до взятої наважки грунту.

Класифікація ґрунтів за механічним складом (за М.А.Качинським)

 

ВИЗНАЧЕННЯ ПОРИСТОСТІ ГРУНТУ

    Пористисть грунту – це виражене в процентах відношення об’єму всіх пор грунту до їх об’єму. Грунти, які складаються з крупних зерен (пісок, супісок), містять невелику кількість великих пор. Їх пористість порівняно невелика; вона складає біля 25-40 % загального об’єму грунту. Такі грунти мають добру проникність для води і повітря. Тому вони сухі і добре аеруються. Добра повітропроникність крупнозернистих грунтів створює сприятливі умови для життєдіяльності аеробних мікроорганізмів і процесів самоочищення.

    Дрібнозернисті (глиняні, торфяні) містять велику кількість дрібних пор. Пористість глин – до 45-60 %, торфу доходить до 84 %. Із-за малого розміру пор і характеру частинок дрібнозернисті грунти мають велику гігроскопічність і вологоємкість, вони погано проникні для води і повітря.

        Визначення загального об’єму пор в грунті основане на витісненні повітря водою. Для цього в мірний  циліндр на 100 см³ наливають 40-50 мл води. В інший мірний циліндр насипають до мітки такий же об’єм досліджуваного повітряно-сухого грунту і потім пересипають в перший циліндр. Вміст циліндра збовтують і відмічають загальний об’єм грунту і води. Пористість вираховують за формулою:

 

          Р = (a + b –c ) x 100/ a, де

Р – пористість в процентах;

а – об’єм взятого грунту;

b – об’єм води в циліндрі;

с – об’єм суміші грунту і води в циліндрі.

 

ПРИГОТУВАННЯ ВОДНОЇ ВИТЯЖКИ ГРУНТУ

Для приготування водної витяжки зважують на технічній вазі 50 г грунту. Наважку переносять в плоскодонну колбу на 500 см³ , у яку наливають 250 мл дистильованої води. Потім вміст колби збовтують протягом 3 хв і отриману суміш фільтрують через складаний фільтр.

Перші каламутні порції фільтрату збирають у склянку. Після того, як фільтрат стане прозорим, під лійку ставлять мірний циліндр, а каламутний фільтрат виливають на фільтр.

 

ВИЗНАЧЕННЯ АЗОТУ НІТРИТІВ

Нітрити визначають з допомогою реактиву Грісса, що складається із альфанафтиламіну і сульфанілової кислоти , розчинених в 12 % оцтової кислоти.

Для визначення солей азотистої кислоти в пробірку наливають 5 см³ грунтової витяжки, прибавляють декілька кристалів реактиву Грісса і нагрівають протягом 10 хв на водяній бані при 50-60  ^оС. При наявності нітритів розвивається рожеве забарвлення. Вміст азоту нітритів визначають по таблиці.

Приблизне  визначення солей  азотистої кислоти

 

ВИЗНАЧЕННЯ ХЛОРИДІВ

       В колбу на 100 мл  наливають 5 мл водної витяжки грунту. Добавляють 2-3 краплі 5 % розчину хромово-кислого калію і добавляють по краплях піпеткою розчин азотнокислого срібла, одна крапля якого еквівалентна 0,02 мг хлору, до появи чіткого цегляно-червоного забарвлення.

        Розрахунок проводять за формулою:

                      Х= (А- 4) х 20 мг/кг, де

А- кількість крапель азотнокислого срібла, що пішло на титрування. Якщо на  титрування піде менше 4 крапель, то вміст хлоридів в водній витяжці грунту менше 20 мг/кг грунту.

 

ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ САНІТАРНОГО СТАНУ ГРУНТУ

          З метою визначення ступеня забруднення грунту використовують загальноприйняту схему санітарної оцінки грунту, що передбачає виділення 4 ступенів забруднення грунту (чистий, слабо забруднений, помірно забруднений, сильно забруднеий) та визначення санітарно-хімічних (число Хлебнікова), санітарно-бактеріологічних (мікробне число, колі-титр, титр анаеробів), санітарно-гельмінтологічних (число яєць аскарид у 1 кг грунту), санітарно-ентомологічних (число личинок мух на 0,25 м² грунту), токсикологічних та радіаційних показників, характеристик вмісту канцерогенних речовин тощо.

                                                

 

Схема санітарної оцінки грунту

 

                    Крім того, як показники санітарного стану грунту можна використати дані про вміст СО₂ та сполук азоту. Оцінка санітарного стану грунту за вмістом СО₂ (у об. %) проводиться на підставі наступних критеріїв:

–        0,38 – 0,80 – чистий грунт;

–        1,20 – 2,80 – мало забруднений грунт;

–        4,10 – 6,50 – забруднений грунт;

–        14,50 – 18,00 – сильно забруднений грунт.

 

1.   

 

2.    Вирішити ситуаційні задачі по очистці стічних вод і дати оцінку ефективності очисних споруд (користуватись додатком 2).

 Тема № 2 Методика визначення концентрації СО₂ та окиснюваності повітря як показників антропогенного забруднення повітря та вентиляції приміщень. Поняття про повітряний куб, необхідний та фактичний об’єм і кратність вентиляції, їх наукове обґрунтування.

 

Робота 1. Визначити вміст діоксиду вуглецю в повітрі.

Експрес-метод визначення СО₂ в повітрі грунтується на реакції вуглекислоти з розчином соди. В шприц обємом 10 мл набирають 2,0 мл. 0,005% р-ну соди з фенолфталеїном, що має рожеве забарвлення. Потім засмоктують 8,0 мл повітря і струшують на протязі 1 хв. Якщо розчин не знебарвлюється, то повітря обережно витискають з шприца і знову набирають порцію повітря і струшують ще 1 хв. Так операцію проводять 3-4 рази. Якщо розчин після цього не знебарвився, то повітря добавляють невеликими порціями (по 1,0-2.0 мл) до повного знебарвлення при активному струшуванні шприца. Знаючи загальний обєм повітря, що пройшов через шприц, концентрацію СО₂ визначають по таблиці 1.

                                                                                               Таблиця 1

Залежність вмісту СО₂ в повітрі від об’єму повітря, що знебарвило 20 мл 0,005 % розчин соди

 

Робота 2. Провести гігієнічну оцінку повітря приміщень за результатами санітарно-хімічних і бактеріологічних показників (ситуаційна задача).

Для оцінки ступеня забруднення повітря в приміщенні необхідно знати і число мікробних тіл в 1м.³ повітря. Чистота повітря по показниках бактеріологічного дослідження проводиться по таблиці 2.

                                                                                  Таблиця 2.

Оцінка чистоти повітря по показниках бактеріологічного дослідження в різні періоди року.

Ступінь забруднення повітря в кількості оцінюється шляхом співставлення концентрації СО₂ і числа мікробних тіл в 1м ³ повітря з відповідними нормативами.

 

Робота 3. Розрахувати необхідний обєм вентиляції для людини (ситуаційна задача).

Повітря населених людьми приміщень вважається чистим, якщо концентрація CO₂ не перевищує гранично допустимих концентрацій – 0,07 % (0,7 ‰) по Петенкоферу або 0,1 % (1,0 ‰) по Флюге.

На цій підставі розраховується необхідний об’єм вентиляції – кількість свіжого повітря, яке повинно поступати в приміщення, щоб концентрація CO₂ не перевищила приведених нормативів. Його розраховують за формулою:

V=

де: V – об¢єм вентиляції, м³/годину;

К – кількість СО₂, що виділяє одна людина за одну годину (у спокої 22,6 л/год; уві сні – 16 л/год; при виконанні роботи різної важкості – 30-40 л/год);

n – кількість людей у приміщенні;

Р – гранично допустима концентрація СО₂ в проміллях (0,7 чи 1,0 ‰);

Р₁ – концентрація СО₂ в атмосферному повітрі в проміллях (0,4 ‰).

При фізичних навантаженнях пропорційно їх важкості та інтенсивності зростає кількість дихальних рухів, а тому зростає і кількість видихуваного СО₂ та необхідний об’єм вентиляції.

Робота  4. Обгрунтувати кубатуру аудиторії (ситуаційна задача).

Необхідна кратність вентиляції – число, яке показує, скільки разів повітря приміщення повинно замінюватися свіжим повітрям, щоб концентрація СО₂ не перевищувала гранично допустимі рівні.

Необхідну кратність вентиляції знаходять шляхом ділення розрахованого необхідного об’єму вентиляції на кубатуру приміщення.

Фактичний об’єм вентиляції знаходять шляхом визначення площі вентиляційного отвору і швидкості руху повітря в ньому (фрамуга, кватирка). При цьому враховують, що через пори стін, щілини в вікнах та дверях у приміщення проникає об’єм повітря, близький до кубатури приміщення і його потрібно додати до об¢єму, що проникає через вентиляційний отвір.

Фактичну кратність вентиляції розраховують діленням фактичного об¢єму вентиляції на кубатуру приміщення.

Співставляючи необхідні та фактичні об¢єм і кратність вентиляції, оцінюють ефективність обміну повітря у приміщенні.

Додаток 4

Нормативи кратності обміну повітря в приміщеннях різного призначення

 

Необхідний об’єм і кратність вентиляції покладені також в основу наукового обґрунтування норм житлової площі. Враховуючи, що при закритих вікнах і дверях, як сказано вище, через пори стін, щілини у вікнах та дверях у приміщення проникає об¢єм повітря, близький до кубатури приміщення (тобто, його кратність дорівнює ~ 1 раз/годину), а висота приміщення в середньому дорівнює 3 м, норма площі на 1 людину складає:

–        по Флюгге (ГДК СО₂=1‰)

S =  =  = 12 м²/людину;

–        по Петенкоферу (ГДК СО₂=0,7‰)

S =  = 24 м²/людину.

Робота 5.Оцінити штучну вентиляцію приміщення ( ситуаційна задача).

ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

 Тема № 1 Методика гігієнічної оцінки ґрунту за даними санітарного обстеження ділянки та результатами лабораторного аналізу проб та очистка населених місць.

Контрольні питання:

1.    Ґрунт, визначення поняття. Гігієнічне,  епідемічне і ендемічне значення ґрунту.

2.    Основні фізичні властивості ґрунту (механічний склад, вологість, пористість, водопроникність, фільтраційна здатність, повітропроникність, капілярність, вологоємність) та їх гігієнічне значення.

3.    Основні абіотичні складові ґрунту (тверда речовина, ґрунтова волога, ґрунтове повітря), їх природний хімічний склад і гігієнічна характерис

4.    Методи відбору проб грунту для санітарно-гігієнічного аналізу.

5.    Санітарно-гігієнічне значення грунту.

6.    Поняття про біогеохімічні провінції та біогеохімічні ендемії. Основні біогеохімічні провінції в Україні.

7.    Роль грунту у виникненні і розповсюдженні інфекційних і неінфекційних захворювань.

8.    Джерела забруднення ґрунту, їх класифікація і гігієнічна характеристика.

9.    Процеси самоочищення грунту.

10.Показники санітарного стану ґрунту, їх класифікація і гігієнічне значення

11.Системи очистки населених місць.

12.Очистка населених місць від твердих відходів.

13.Біотермічні методи знешкодження сміття.

Тема № 2. Методика визначення концентрації СО₂ та окиснюваності повітря як показників антропогенного забруднення повітря та вентиляції приміщень. Поняття про повітряний куб, необхідний та фактичний об’єм і кратність вентиляції, їх наукове обґрунтування.–

1.    Джерела забруднення повітря закритих приміщень.

2.    Антропогенний вплив на повітряне середовище і на здоровя людей.

3.    Фізичні, хімічні і бактеріологічні показники забруднення повітря приміщень.

4.    Санітарно-показове значення СО₂ в повітрі приміщень і експрес-метод його визначення.

5.    Вплив різних концентрацій діоксиду вуглецю на організм людини.

6.    Гігієнічне значення природньої вентиляції і засоби її підсилення.

7.    Типи штучної вентиляції і принципи її використовування в приміщеннях з різними ступенями забруднення.

8.    Основні параметри, які характеризують вентиляцію.

9.    Гігієнічне обгрунтування обєму і кратності вентиляції приміщень.

10.Принципи розрахунку обєму вентиляції приміщень антропометричним методом.

11.Методи оцінки ефективності вентиляції.

12.Поняття про кондиціювання повітря.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ОБГОВОРЕНЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ. 12.³⁰-14.⁰⁰год.

 

1.    Ґрунт, визначення поняття. Гігієнічне,  епідемічне і ендемічне значення ґрунту.

2.    Основні фізичні властивості ґрунту (механічний склад, вологість, пористість, водопроникність, фільтраційна здатність, повітропроникність, капілярність, вологоємність) та їх гігієнічне значення.

3.    Основні абіотичні складові ґрунту (тверда речовина, ґрунтова волога, ґрунтове повітря), їх природний хімічний склад і гігієнічна характерис

4.    Методи відбору проб грунту для санітарно-гігієнічного аналізу.

5.    Санітарно-гігієнічне значення грунту.

6.    Поняття про біогеохімічні провінції та біогеохімічні ендемії. Основні біогеохімічні провінції в Україні.

7.    Роль грунту у виникненні і розповсюдженні інфекційних і неінфекційних захворювань.

8.    Джерела забруднення ґрунту, їх класифікація і гігієнічна характеристика.

9.    Процеси самоочищення грунту.

10.Показники санітарного стану ґрунту, їх класифікація і гігієнічне значення

11.Системи очистки населених місць.

12.Очистка населених місць від твердих відходів.

13.Біотермічні методи знешкодження сміття.

14.Джерела забруднення повітря закритих приміщень.

15.Антропогенний вплив на повітряне середовище і на здоровя людей.

16.Фізичні, хімічні і бактеріологічні показники забруднення повітря приміщень.

17.Санітарно-показове значення СО₂ в повітрі приміщень і експрес-метод його визначення.

18.Вплив різних концентрацій діоксиду вуглецю на організм людини.

19.Гігієнічне значення природньої вентиляції і засоби її підсилення.

20.Типи штучної вентиляції і принципи її використовування в приміщеннях з різними ступенями забруднення.

21.Основні параметри, які характеризують вентиляцію.

22.Гігієнічне обгрунтування обєму і кратності вентиляції приміщень.

23.Принципи розрахунку обєму вентиляції приміщень антропометричним методом.

24.Методи оцінки ефективності вентиляції.

25.Поняття про кондиціювання повітря.

Тестові завдання та ситуаційні задачі

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1.    ГДК шкідливих хімічних речовин в атмосферному повітрі встановлюється на рівні:

А. Порогової дії.

В. Підпорогової дії.

С. Захисно-пристосувальних реакцій.

D. Порогової дії та мутагенною активністю.

Е. Зони хронічної дії.

2.    Для встановлення розрахункової ГДК хімічних речовин у воді водойм за санітарно-токсикологічною ознакою необхідно знати:

А. Концентрацію речовини, що зумовлює запах на рівні 1-2 балів.

В. ЛД₅₀.

  С. Ступінь кумуляції.

   D. МНК в умовах хронічного експерименту.

   Е. МНД в умовах хронічного експерименту.

3.    Шкідлива хімічна речовина, що належить до малотоксичних, може мати ЛД₅₀ (мг/кг) при введенні у шлунок:

А. 10

В. 150

С. 3000

D. 7000

Е. 10000

4. Водопроникність грунту – це здатність грунту:

А. Пропускати воду

В. Утримувати воду

С. Піднімати воду з глибини на поверхню

D. Поглинати воду з повітря

Е. Пропускати повітря

5. При проведенні експертизи грунту сількогосподарських територій ведучими є слідуючі показники:

          А. Колі-титр.

          В. Транслокаційний критерій шкідливості.

          С. Показник буферності грунту.

          D. Показник сумарного забруднення.

          Е. Загальносанітарний показник шкідливості.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:

Задача № 1. Для визначення величини зерен грунту використовували набір сит. На верхнє сито помістили 200 г грунту і просіяли наважку через набір сит. Фракції грунту, що затримались на кожному ситі, зважували і визначали їх процентний вміст до всієї взятої проби грунту.

Задача № 2. В циліндр налито 500 см³ води, об’єм взятий для дослідження грунту 400 см. Після змішування води з грунтом загальний об’єм став 800 см³. Яка буде пористість грунту?

          Задача 3. На спортивному майданчику дитячого оздоровчого табору, розташованому на відстані 20 км від міста М., проведено санітарно-хімічне, гельмінтологічне і бактеріологічне дослідження грунту. Проби по 100 г взяті в різних місцях майданчика із глибини 2 і 10 см (по 5 проб). Вага узагальненої проби 100 г. Результати аналізу:

загальний вміст азоту –     20 мг;      вміст азоту гумусу     –   18 мг;

загальне число бактерій в 1 г грунту   –   6800;  титр кишкової палички      –    7,6;

титр анаеробних бактерій   –  1,0;  титр гельмінтів     –    500.

          Розрахуйте санітарне число. Дати заключення про ступінь забруднення грунту. Чи допустимий даний ступінь забруднення на території табору?

Задача 4. За даними ситуаційної задачі дайте гігієнічну оцінку процесів забруднення та самоочищення грунту, а також визначте строки та  характер забруднення.

При повторному дослідженні грунту визначено  збільшення вмісту аміаку в грунті, а також величини колі-титру. Санітарне число зменшилось з 0,95 до 0,7.

Додаток 2.

Гігієнічна класифікація водних обєктів за ступенем забруднення.

 

 

І категорія – використання водойми для централізованого або децентралізованого водопостачання.

ІІ категорія – використання водойми для масового відпочинку населення, купання.

Задача № 5

Розрахувати необхідний обєм вентиляції для однієї дорослої людини при умові, що концентрація СО₂ в повітрі лікарняної палати не повинна перевищувати 1 л/м³ (1  або 0,1%).

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

Відповіді до тестів:  1. В. 2. D. 3. С. 4. A. 5. D.

Відповіді до ситуаційних задач:

Задача 1. Таким чином, переважають частинки грунту, що випали на дно набору сит – 21,2 %, розмір яких менше 0,01 мм, тому тип грунту по механічному складу дрібнозернистий.

На ситі № 1 (діаметр отворів 10 мм) маса частинок грунту складала 60,2 г (30,1 %). Розрахунок проводиться за формулою: 

200 г    –   100 %

60,2 г   –    х %                         х = (60,2  х 100)/ 200 =30,1 %

На ситі № 2 (діаметр отворів 5 мм) маса частинок грунту складала 8,8 г (4,4 %), на ситі № 3 (діаметр отворів 3 мм) – 13,4 г (6,7 %), на ситі № 4 (діаметр отворів 2 мм) – 15,5 г (7,75 %), на ситі № 5 (діаметр отворів 1 мм) – 16,5 г (8,25 %), на ситі № 6 (діаметр отворів 0,5 мм) – 25,4 (12,7 %), на ситі № 7 (діаметр отворів 0,25 мм) – 17,8 г (8,9 %). На дні набору сит маса пилу складала 42,4 г або 21,2 %.

Задача 2. Пористість грунту буде рівна:

(400 + 500 – 800) х 100/ 400 = 25 %.

Висновок: Такий грунт має добру проникність для води і повітря.

Задача 3.    Санітарне число: С = В/А, де В – вміст гумусного азоту,мг/100 г грунту, А – вміст загального органічного азоту, мг/100 г грунту.

С = 18 мг : 20 мг = 0,9.

          В даному випадку згідно санітарно-гігієного показника (число Хлєбнікова) грунт вважається слабо забрудненим. Згідно санітарно-бактеріологічного показника мікробного числа (0,8 х 10 ³) – слабо забруднений, колі-титр – 7,6 – чистий, титр-анаеробних бактерій – 1,0 – чистий. За санітарно-гельмінтологічним показником – 500 – сильно забруднений.

Висновок: Дана ступінь забруднення, особливо за санітарно-гельмінтологічним паказником, не допустима, що може призвести до розповсюдження глистяних інвазій серед відпочивающих.

Задача 4. Має місце свіже органічне (фекальне) забруднення грунту.

Задача 5. Необхідний обєм вентиляції в житлових, громадських і лікарняних приміщеннях розраховується за формулою:

L = K x/p – p₁

де,  L- обєм вентиляції, м³;

к – к-ть вуглекислоти, яку видихає людина за 1 год (22,6 л);

n – к-ть людей в приміщенні;

Р – максимально допустимий вміст вуглекислоти в приміщенні (1,0 л/м³, що відповідає 0,1 % або 1 .);

Р₁ – вміст вуглекислоти в атмосферному повітрі (0,4 л/м³, що відповідає

0, 04 % або 0,4 .);

L = 22,6 х 1 / 1-0,4 = 22,6 / 0,6 = 37,7 м³.

Отже, для однієї дорослої людини на одну годину необхідно 37,7 м³ повітря.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ. 14¹⁵ – 15⁰⁰ год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Студент повинен знати:

1.    Показники забруднення і самоочищення грунту.

2.    Правила проведення санітарного обстеження земельної ділянки.

3.    Методи відбору проб грунту для фізико-хімічного аналізу і механічного складу.

4.    Методи фізико-хімічного дослідження грунту.

5.    Епідеміологічне і гельмінтологічне значення грунту.

6.    Методи очистки населених місць і їх характеристика.

7.    Грунтові методи утилізації нечистот.

8.    Методи збору нечистот та їх ліквідація.

9.    Санітарно-гігієнічна оцінка грунту.

10.Хімічний склад атмосферного повітря та повітря, що видихається.

11.Фізіологічне значення складових компонентів повітря та їх забруднення.

12.Фізичні, хімічні та бактеріальні показники чистоти повітря приміщень.

13.Основи аерації приміщень, види аерації і основні параметри її ефективності.

Студент повинен вміти:

1.    Проводити санітарне обстеження земельної ділянки, відбирати проби грунту, оформляти супровідні талони проб.

2.    Визначати пористість, величину зерен грунту.

3.    Приготувати водну витяжку із грунту.

4.    Визначати вміст азоту нітритів, хлоридів в грунті.

5.    Дати санітарну оцінку результатам аналізу грунту.

6.    Оцінити ефективність очисних споруд.

7.    Оцінити інтенсивність процесів самоочищення грунту за санітарним числом.

8.    Визначити експрес-методом кількість діоксиду вуглецю в повітрі приміщень.

9.    Визначити седиментаційним методом кількість мікроорганізмів в 1м³ повітря.

10.Оцінити чистоту повітря за даними санітарно-хімічного і бактеріологічного аналізу повітря.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Основна:

1.    Матеріали для підготовки до практичних занять  http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/hihiena/classes_stud

2.    Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія . – Вінниця : Нова Книга, 2006. – С.131-137, 210-224. http://www.nmu.edu.ua/kaf55-8.php

3.    Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 79-85, 205-230.

4.    Загальна  гігієна . Посібник для практичних занять/ За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001.- С. 59-66, 128-139.

Додаткова:

1.    Загальна гігієна з основами екології. За ред. В.А.Кондратюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, – 2003. – 567 с.

2.    Даценко І.І., Денисюк О.Б., Долошицький С.Л. та ін. Сучасні проблеми гігієни навколишнього середовища. – Львів, 1997. – С. 90-92,109-112.

 

 

Методичну вказівку склав (ла) – проф. Кондратюк В. А.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

30 cерпня 2011 р. протокол № 1

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

«__28_»__08_   2013___р. Протокол № 1

 

Додаток 1

ГІГІЄНА ГРУНТУ Й ОЧИЩЕННЯ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ

                                                                                                              Таблиця 1

Виживання патогенних мікробів у грунті

         

                                                                                                                               Таблиця 2

Тривалість виживання бактерій на  різних частинах тіла і в органах мух

 

Схема санітарної оцінки грунту

 

 

Таблиця 3.

Коефіцієнти для приведення об’ємів повітря до нормальних умов.

 

 

Зразок форми протоколу відбору проби повітря.

  

Дата обстеження: _________ рік ___________ місяць ___________________

 

___________________________число __________________________________

 

1.     Назва підприємства _____________________________________________

                                                      (місце відробу проби)

 

2.     Дослідження повітря на _________________________________________

                                                   (вказати, що підлягає визначенню)

 

3.     Метеофактори при відборі проби: температура _______°С, відносна вологість атмосферного повітря (за межами приміщення) __________________ %, температура _______°С, відносна вологість в місці відбору проби_______________ %

 

4.     Робочі операції в період відбору проби ____________________________

 

5.     Характер вентиляції, її дія _______________________________________

 

6.     Поглинаючий пристрій, його № __________________________________

 

7.     Відстань пристрою від джерела забруднення _________________метрів    

 

8.     Час відбору проби: від ___________________ год _________________ хв

 

до ______________________________ годин __________________хвилин

 

9.     Протягнуто повітря __________________________літрів.

 

Швидкість за хвилину _______________________________________літрів

 

10.  Ким проведено відбір проби ____________________________________

 

11.  Куди направлено пробу для дослідження _________________________

 

12.  Додаткові відомості ____________________________________________

 

                                        Дата ____________________________

 

                                       Підпис ___________________________