МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ГІГІЄНИ У ФАРМАЦІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ЗАНЯТТЯ № 6 (провізори, 6 год.)

Теми: 1. “Гігієнічні вимоги до планування, обладнання та благоустрою аптек ”

 2. “Гігієна праці в аптеках та на фармацевтичних виробництвах. Гігієнічні вимоги до виробництва лікарських засобів.

Мета: 1. Засвоїти основні  принципи запобіжного санітарного нагляду і гігієнічні  вимоги до розміщення, планування і санітарного благоустрою аптечних закладів.

2. Знати вимоги до виробництва медичної і мікробіологічної промисловості згідно стандарту України МВ 64У-1-97, професійні шкідливості. Уміти оцінювати умови праці при виробництві лікарських препаратів і розробляти гігієнічні рекомендації з поліпшення їх умов.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

Забезпечення оптимальних умов роботи аптечних закладів залежить від реалізації при будівництві нових і реконструкції старих аптек, вимог до санітарно-гігієнічних норм. В зв’язку з цим провізори повинні мати чітке уявлення про вимоги до розміщення і внутрішнього планування аптечних закладів, правильній організації санітарно-протиепідемічного режиму, попередженню забруднення ліків і т.п.

Умови праці співробітників аптек, на фармацевтичних підприємствах визначаються багатьма  факторами: мікрокліматом, рівнем шуму, вмістом в повітрі токсичних сполук, освітленістю робочих міць, механізацією процесів виготовлення ліків і інш.

Враховуючи особливий характер роботи в аптеках, на фармацевтичних підприємствах правилами передбачається, щоб всі приміщення утримувались в безумовній чистоті, своєчасно і якісно ремонтувались. В них необхідно щоденно перед початком роботи і після кожної зміни проводити вологе прибирання обладнання і виробничих приміщень, витирати пил з приладів центрального опалення та ін.

Медична й мікробіологічна промисловість – це сфера діяльності, яка безпосередньо сприяє зміцненню здоров’я людей. Державна політика у розвинутих країнах у відношенні фармацевтичного сектора (фармацевтичної промисловості) направлена на вирішення основних завдань – гарантування здоров’я людей та забезпечення розвитку фармацевтичної промисловості, її здатність до конкуренції та зайнятість населення.

Однією з основних вимог виробництва лікарських засобів і торгівлі ними на  внутрішньому та міжнародному ринках  є забезпечення їх якості.

Методика виконання практичної роботи. 9.⁰⁰-12.⁰⁰ год.

І. Тема № 1. “Гігієнічні вимоги до планування, обладнання та благоустрою аптек.”

(додаток 1, 2):

1.    Ознайомитись з принципами і етапами запобіжного санітарного нагляду.

2.    Ознайомитись з будівельним проектом аптеки, його складовими частинами, методикою читання креслень.

3.    Провести експертизу ситуаційного і генерального планів, креслень фасадів, вертикальних розрізів, санітарно-технічного обладнання.

4.    Скласти гігієнічне заключення по проекту будівництва аптеки.

5.    Вирішити ситуаційну задачу по обстеженню аптеки (планування, облаштування, обладнання, санітарний режим, умови праці, дотримання гігієнічних вимог і т.д.).

6.    Розв’язати ситуаційну задачу по організації дезінфекції в приміщеннях аптеки.

Додаток 1

Складові частини проектів

          Проект складається з описової та графічної (архітектурно-будівельної) частин, які включають: пояснювальну записку; ситуаційний план; генеральний план; кркслення фасадів; поповерхові плани; вертикальні розрізи; дані про будматеріали й обладнання; креслення санітарно-технічних споруд та пристроїв.

          У пояснювальній записці висвітлюється призначення й місце розташування об’єкта, що проектується, викладається санітарний опис ділянки будівництва та прилеглої території, подається характеристика окремих елементів будинку з точки зору обгрунтування запроектованих розмірів і об’ємів приміщень, санітарно-технічного обладнання, відповідності кліматичним умовам. У пояснювальній записці наводяться дані, без яких уявлення про об’єкт буде неповним.

          Ситуаційний план – це план населеного пункту з позначенням місця розташування земельної ділянки під будівництво проектованого об’єкта.

          Ситуаційний план характеризує розташування об’єкта щодо навколишньої забудови, віддаль від сусідніх житлових будинків, прилеглих промислових підприємств, транспортних магістралей, звалищ і т.н. На ситуаційному плані обов’язкове позначення орієнтації даної території за сторонами світу, рози вітрів цієї місцевості за даними метеослужби за один рік, її рельєфу, а також шляхових, водопровідних, каналізаційних та інших комунікацій, санітарно-захисних зон об’єктів, розташованих у даній  місцевості.

          Ситуаційний план повинен супроводитися даними про  рівень стояння грунтових вод, характеристику грунтів, час і місце поховань, якщо вони були, й т.ін.

          Генеральний план – це план земельної ділянки проектованого об’єкта, на якому зображені межі ділянки, існуючі, проектовані будинки та інші споруди. Генеральний план дає уявлення про розмір і конфігурацію ділянки, розбивку її на проїзди, доріжки, зелені та господарські зони, санітарний благоустрій території, орієнтацію будинків та віддаль між ними, характер і відсоток забудови та озеленення тощо.

          Поповерховий план – горизонтальний розріз будинку в площі, що проходить трохи вище від лінії підвіконь, який виконують на рівні окремих поверхів. Поповерхові плани відображають внутрішнє планування поверхів, склад, взаємозв’язок і розміри приміщень, розташування вікон, дверей, сходових кліток, санітарно-технічного облваднання.

          Фасади – графічні зображення вигляду будинку спереду, ззаду, з торців.  Вертикальні розрізи – графічні зображення будинку, виконувані на різних рівнях у фронтальній та сагітальній площинах. Креслення фасадів і вертикальних розрізів дають змогу визначити зовнішній вигляд будинку, його висоту, наявність веранд та інших пристроїв, що затемнюють приміщення, висоту окремих приміщень, заглибленість цокольного поверху, висоту й конфігурацію вікон, дверей, похили сходів, висоту маршів і сходин, висотугорищного приміщення і входи до нього, якість звуко- й гідроізоляції будинку.

          Креслення й експлікації будматеріалів та обладнання дають змогу судити про застосовувані будматеріали та розташування обладнання.

          Креслення санітарно-технічних споруд та пристроїв дають уявлення про системи опалення, вентилювання, освітлення, водопостачання, каналізацію будинків, наявність побутових приміщень і т.ін.

          Основним завданням аптек є забезпечення населення і різних закладів лікарськими засобами, перев’язочними матеріалами, предметами санітарії, догляду за хворими, дезіфікуючими речовинами, проведення санітарно-освітньої роботи серед населення, організація заготовок лікарської рослинної сировини.

          Об’єм  роботи аптеки визначається числом відпущених по рецептах ліків і товарооборотом. Виходячи з цього, всі  аптеки поділяються на шість категорій.

Основні гігієнічні вимоги до вибору земельної ділянки під будівництво аптечних закладів

          Ділянка, що відводиться під будівництво аптечних закладів повинна відповідати вимогам: – мати певні розміри (не менше 0,2 га);

–        мати добрий природний або легко здіснений шляхом вертикального планування нахил для стікання атмосферних осадів;

–        мати добре фільтруючий незабруднений грунт і низьке стояння грунтових вод (не менше 1,5 м від поверхні землі;

–        мати достатню віддаль від найближчих джерел забруднення атмосферного повітря, грунту, відкритих водойм і шуму;

–        мати добрі під’їздні шляхи для зв’язку ділянки будівництва з іншою територією жилої зони;

–        розміщанитися в добре освітленій сонцем і доступній провітрюванню місцевості.

Ділянка по відношенню до джерел забруднення повітря повинна розміщатися з навітряної сторони (з врахуванням рози вітрів). При цьому між промисловими підприємствами повинна бути забезпечена санітарно-захисна зона, яка в залежності від ступеня шкідливості виробництва може рівнятися від 50 до 1000 м.

При будівництві аптек І-ІУ категорій розглядається можливість їх розміщення на першому поверсі жилих будинків.

Площа земельної ділянки для аптек У-УІ категорій приймається розміром 0,2 га.

Щільність будівництва ділянки аптечних закладів повинна бути не менше 15 %. Площа зелених насаджень і газонів не менше 60 % всієї території.

Гігієнічні вимоги до планування аптек

Для зручності обслуговування на території аптеки повинні бути не менше два в’їзди: безпосередньо до аптечного закладу і в господарську зону.

          Структура і склад приміщень аптечних закладів визначаються профілем, вмістимістю закладу. При цьому кількість розрахункових показників вмістимості аптек є загальна кількість відпрацьованих рецептів і величина товарообороту в рік, виражена в грошових одиницях.

          Торгові зали аптек 1 і ІІ категорії допускається розміщати на двох рівнях. В підвальному або цокольному поверхах можна розміщати складські приміщення, обладнання припливних вентиляційних систем, теплових пунктів і водомірних вузлів, побутові приміщення для приготування їжі, гардероби і душеві персоналу. Разом з тим існуючими  правилами не допускається в цих приміщеннях розміщення складів горючих матеріалів, легкозаймистих і горючих рідин. В цих приміщеннях повинні бути передбачені виходи безпосередньо назовні.

          Для доставки аптечних товарів і медикаментів в підвал і з підвалу в основні виробничі приміщення в аптеках повинні передбачатись вантажопідйомники.

          Висоту поверхів будівель аптек слід передбачати 3,3 м.

          Всі аптеки поділяються на госпдоговірні і такі, що обслуговують лікувально-профілактичні заклади. Для кожної групи існують нормативи складу приміщень і їх площ.

          Аптеки лікувально-профілактичних закладів входять в склад лікарні, пологових будинків, диспансерів і ін. Їх категорія залежить від вмістимості закладу, тобто числа ліжок.

          Аптеки лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) мають виробничі, допоміжні (для зберігання), адміністративні і господарсько-побутові приміщення. Але на відміну від госпдоговірних (державних чи приватних) аптек в аптеці ЛПЗ немає торгового залу, кімнати провізора-аналітика, додатково виділена рецептурно-експедиційна, значно збільшенаа площа асептичного блоку та ін. Аптека ЛПЗ може включати приміщення для оформлення заказів, прийнятих від ЛПЗ; для прийому заказів і відпуску медичних засобів ЛПЗ; експедиційну, матеріальних рецептурно-виробничого відділу, готових лікарських засобів, асистентської, контроль-аналітичного кабінету, мийної дистиляційно-стерилізаційної, дезинфекційної склотари та ін.

          Будівництво нових і реконструкція існуючих аптек допускається при наявності затвердженого проекту, погодженого з органами санітарно-епідемічної служби і ін.

          В склад виробничих приміщень входять – торговий зал, приміщення для приготування нестерильних ліків (асистентська, розфасувальна, кабінет провізора-аналітика, мийна, дистиляційно-стерилізаційна), приміщення для приготування ліків в асептичних умовах (дефектарська зі шлюзом, стерилізаційна, дистиляційно-стерилізаційна), матеріальні кімнати або кладовки (готових лікарських форм, товарів ручного продажу, медичної скляної тари, легкозаймистих речовин і горючих рідин, перев’язочних матеріалів, лікарських трав, оптики); приміщення для обслуговування прикріплених до аптек закладів охорони здоров’я (експедиційна, асистентська, мийна); кладовки медикаментів і медичних товарів.

          Виробничі приміщення призначені для зберігання, виготовлення і видачі ліків. Внутрішнє планування цих приміщень повинно забезпечувати зручність для пошуку проведення технологічних операцій по підготовці лікарських форм, виготовлення і упаковки ліків. Планування виробничих приміщень повинне попереджати забруднення ліків мікроорганізмами. Виробничі приміщення повинні бути ізольовані від інших кімнат. Робочий стіл в рецептурному відділі слід обов’язкого відокремити від відвідувачів перегородкою.

          В групу санітарно-побутових приміщень входять: кладова предметів прибирання, кладова чистої білизни, гардеробна для одягу персоналу, кладова господарського інвентаря, приміщення для прання робочого одягу, вбиральня і душова персоналу, кімната персоналу, кімната особистої гігієни  співробітників. Санітарно-побутові приміщення аптеки повинні бути розміщені віддалено від інших приміщень.

          Допоміжні приміщення включають: кімнату для розпаковування, кладову для зберігання запасів медикаментів і аптечних товарів, кімнати чергового фармацевта і долікарської допомоги.

          В групу адміністративних приміщень входять кабінет завідуючого аптекою, контора, приміщення для занять з персоналом.

Гігієнічні вимоги до санітарного благополуччя аптечних закладів

          Всі аптеки незалежно від їх категорії повинні бути обладнані внутрішнім господарсько-питним водопроводом, гарячим водопостачанням і каналізацією. Найбільш оптимальним є використання в якості вододжерела артезіанські скважини.

          При проектуванні місцевої каналізації на території аптеки повинен бути споруджений вигрібний колодязь.

          В аптеках кожний день накопичується велика кількість твердих відходів (упакувальний папір, відходи і т.п.). Для збору сміття і рідких відходів на території аптеки повинна бути обладнана ділянка з твердим покриттям і встановлені спеціальні ємкості.

          В будинках аптек слід передбачити самостійні системи припливно-витяжної вентиляції з механічним приводом. Вона повинна забезпечувати необхідну кратність повітрообміну. Зовнішнє повітря, що подається системами припливної вентиляції, належить очищати в спеціальних фільтрах.

          В аптеках повинна бути система водяного опалення (використовується вода з температурою 95 ⁰С).

Всі приміщення аптеки повинні бути забезпечені природним освітленням, використовування тільки штучного освітлення допускається в приміщеннях санітарних вузлів, душових для персоналу, кімнат особистої гігієни, мікробіологічних боксах, термостатних.(додаток 2).

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

Санітарія (від латинського sanitas – здоров’я) – це практичне застосування розроблених гігієнічною наукою нормативів, санітарних правил і рекомендацій, що забезпечують оптимізацію умов навчання і виховання, побуту, праці, відпочинку і життя людей з метою зміцнення і збереження їх здоров’я.

          Санітарія забезпечується санітарними і протиепідемічними заходами.

          Виробнича санітарія – система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають або зменшують вплив на працюючих небезпечних виробничих чинників.

У комплексі профілактичних заходів, пов’язаних із знищенням хвороботворного джерела, велике місце належить дезінфекції.

Методи дезінфекції

          Дезінфекція – сукупність способів повного, часткового або селективного знищення потенційно патогенних для людини мікроорганізмів на об’єктах зовнішнього середовища з метою розриву шляхів передачі збудників інфекційних захворювань від джерел інфекції до сприйнятливих людей.

          Методи дезінфекції діляться на фізичні, хімічні і біологічні.

До фізичних методів відносяться методи з використанням температури, УФ-випромінювання, ультразвук, УВЧ, іонізуюче опромінювання і ін.

Найбільш часто використовується висока температура, дія якої обумовлює денатурацію білка в мікробній клітині. Джерелом тепла є сухе і вологе гаряче повітря, водяна пара, вода, вогонь.

Сухе гаряче повітря (температура 140-150 ⁰С) використовується в сушильних шафах для знезаражування лабораторного посуду.

Вологе гаряче повітря виявляє більш сильну бактерицидну дію порівняно з сухим повітрям, так як воно глибше і швидше проникає в оброблювальні об’єкти.

Водяна пара з температурою 100 ⁰С і вище використовується в дезінфекційних камерах, автоклавах.

Кип’ятіння – простий і доступний метод знезаражування, при якому протягом короткого часу гинуть вегетативні і спорові форми мікробів. З допомогою кип’ятіння можна дезінфікувати білизну, посуд, хірургічні інструменти, резинові і скляні предмети, воду і ін. При цьому шар води над предметом, виробом, білизною, що обробляються, повинен бути не менше 10 см, експозиція від початку кипіння – 15-20 хв для знищення вегетативних форм і 1,5 – 2 г для знищення спор.

Очищення, миття, протирання і інші механічні способи зниження масивності мікробної контамінації також відносяться до дезінфікуючих заходів.

УФ-промені використовують для знезаражування повітря в асептичній, мийній, асистентській, кімнаті бактеріологічного аналізу і інших аптечних приміщеннях. Для цього використовуються бактерицидні випромінювачі з лампами системи БУВ-15, БУВ-30, ртутно-кварцеві лампи і ін.

Зараз в дезінфекційній практиці знаходять використання джерела іонізуючого випромінювання, струм УВЧ, ультразвук і ін.

В більшості випадків з метою цілей дезінфекції використовують хімічні речовини – дезінфектанти. Вони можуть бути розділені на такі групи: хлор і хлорактивні сполуки; окислювачі: феноли і їх похідні; солі важких металів; спирти; кислоти і їх солі; луги, детергенти; ефір, ефірні масла і фітонциди; барвники; альдегіди і фуміганти та інш. Найбільш широко в Україні застосовуються також препарати: хлорантоїн (Україна), сульфохлорантин (Україна), клорсепт (Ірландія), пергідроль (Україна); бацилоцид (Німеччина), деконекс (Швейцарія), саніфект (США).

Згідно з керівними документами (інструкціями) – КДІ 64-2884, КДІ 64-30-84 на фармацевтичних підприємствах панелі, стіни, двері виробничих приміщень щодня необхідно протирати вологими ганчірками, змоченими 3 % розчином перекису водню з 0,5 % миючого засобу “Сульфанол”. Не рідше за один раз на тиждень їх потрібно промивати гарячим (до 50 ⁰С) 3 % розчином перекису водню з 0,5 % миючого засобу. Особливо ретельно  протирати ручки і нижні частини дверей. Прибирання підлоги треба проводити кожної зміни. Для знезараження підлоги, нарівні з розчином перекису водню з миючим засобом, можна використати 1-2 % розчин хлораміну або хлорного вапна. Після обробки приміщень включають бактерицидні лампи на 2 години. Не пізніше ніж за 30 хвилин до початку роботи включають припливну, а потім витяжну вентиляцію. Обладнання протирають гарячою водою з 1 % розчином кальцинованої соди або миючого засобу, обробляють 1 % розчином перекису водню з 0,5 % миючого засобу, потім промивають гарячою (60-70 ⁰С) водою до відсутності соди або миючого засобу в промивних водах, обполіскують водою очищеною. Обладнання, аппаратура і інвентар, поверхня яких забруднюється в процесі роботи маслом або жиром, потрібно відразу промити гарячою водою (78-80 ⁰С), потім дезінфікувати.

Персонал є одним з основних джерел забруднення готового продукту мікроорганізмами. Для миття рук використовують рідке або туалетне мило, миють руки під краном стерильною щіткою 1-2 хвилини теплою водою до ліктів. Витирають руки досуха стерильною серветкою або за допомогою повітряної сушарки. Потім персонал обробляє руки розчином дезінфікуючого засобу, призначеного для обробки рук, для цього можна використати розчин дегміну 1 %; 2,4 % розчин рецептури “С-4” (суміш розчину перекису водню і мурашиної кислоти).

Дезінфікуючі засоби чергують кожні 5-6 днів для запобігання появи стійких форм мікроорганізмів.

Організація і проведення  дезінфекції

Для проведення дезінфекції рідкими препаратами використовують різні технічні засоби.

          Гідропульт – апарат, що складається з насосу і шлангів. В основі принципу дії його лежить всмоктування і нагнітання рідини з допомогою ручного насосу. Використовується для нанесення водних розчинів струменем або розпилювачем на різні поверхні. Розпилювання рідини проводиться під тиском повітря, що створюється ручним насосом.

          Автомакс – пневматичний апарат, що складається з металевого резервуара, повітряного ручного насосу, вставленого всередину резервуару, гумового шлангу і брандспойта, який має подвійний розпилювач. Розпилювання рідини проводиться під тиском (до 5 атм), який створюється з допомогою насосу або компресора.

Дезінфаль – ручний прилад ємністю 1,5 л, що має нагнітальний насос і довгий носик з розпилювачем і замикаючим краном. Будова його аналогічна будові автомаксу. Використовується для знезаражування невеликих поверхонь. При знезараженні поверхонь в приміщенні і предметів обстановки користуються комбінованим методом (хімічним і фізичним). Так, предмети з гладкою поверхнею піддаються механічній обробці або вологій дезінфекції. Нерівні поверхні (підлога, карнизи, зліплені прикраси та ін.) спочатку сильно зрошують дезінфікуючим розчином, потім механічно очищають ганчір’ям, щітками. Після цього повторно обробляють дезінфікуючим розчином. Постільне приладдя, одяг, килими та ін. обробляють або вологим способом або з допомогою дезінфікуючих камер.

          Посуд знезаражують кип’ятінням у воді, що містить 1 % соди або  % мила при експозиції 15-20 хв. Можна дезінфікувати посуд занурюючи в 1 % розчин хлораміну або 0,05 % розчин хлорного вапна на 30-60 хв. Витрата дезінфікуючого розчину 2 л на 1 кг посуду.

          Білизну дезінфікують кип’ятінням або зануренням в дезрозчин. Перед кип’ятінням білизну слід замочити в 1-2 % водний розчин соди на 1-2 години, потім в киплячий мильно-содовий розчин (1 % мила і 0,3 % соди з розрахунку 10 л на 1 кг білизни). Кип’ятіння повинно тривати 2 г. Попереднє замочування білизни можна проводити в 0,2 % розчині хлораміну на протязі 1 г або 3 % розчині лізолу на протязі 30 хв. Витрата дезінфікуючого розчину 4-5 л на 1 кг білизни.

          Для обробки підлоги, стін, стелі використовують 0,2-0,5 % освітлений розчин хлорного вапна або 0,2-1% розчину хлораміну. Витрата дезінфікуючого розчину 0,5-1 л на 1 м² поверхні.

          Для дезінфекції приміщень аптек, аптечних складів і контрольно-аналітичних лабораторій використовують хімічні і фізичні методи дезінфекції.

          В аптеках необхідно систематично проводити дезінфекцію посуду. Так, новий, що не був в використанні, посуд (циліндри, лійки, колби, мензурки і ін.), який призначений для виготовлення ліків, попередньо замочується теплою водою з милом і 2 % розчином соди і прополіскується проточною водою. Витрата дезінфікуючого розчину – 2 л на 1 кг посуду.

          Вимитий скляний посуд для ліків піддається стерилізації парою в стерилізаторі або автоклаві при температурі 100 ⁰С на протязі 30-60 хв або в сушильній шафі при температурі 150-160 ⁰С на протязі 1 г. Після стерилізації посуд закривають корками з підкладеними під них стерилізованими прокладками з пергаментного паперу або целофану і зберігають в щільно закритих шафах.

          Жирні ступки попередньо обробляють прожареною глиною або піском, а потім миють окремо гарячою водою з милом або 2 % розчином соди, прополіскують чистою водою і, не витираючи, сушать в сушильній шафі.

          Посуд (циліндри, лійки, мензурки, ступки і ін.) після приготування в ній ліків слід вимити теплою водою з 2,5 % розчином соди, прополоскати чистою водою і, не витираючи, сушити в сушильній шафі. Зберігати його можна тільки в закритих шафах або ящиках асистентських столів.

          Облаткову машину перед роботою необхідно протерти сухою ватою, а робочі поверхні – ватою, змоченою спиртом, а робочі поверхні – ватою, змоченою спиртом чи сумішшю спирту і ефіру.

          Ручні ваги після кожного використання треба протирати стерильними марлевими салфетками або тампонами з вати. Салфетку і тампони можна використовувати тільки 1 раз. На початку зміни чашки ваг протирають ватою, змоченою спиртом або сумішшю спирту і ефіру. Витирати чашки ваг рушником забороняється.

          Марлю, фільтрувальний папір, гігроскопічну вату, що використовуються для фільтрування рідких лікарських засобів, і прокладки під корки попередньо стерилізують і зберігають в простерилізованих біксах або банках з притертим корком. Зберігання їх в ящиках стола забороняється.

Контроль ефективності дезінфекції

          Для контролю якості дезінфекції використовуються декілька методів: візуальний, лабораторний і ін.

          Візуальний метод дає можливість визначити на місці своєчасність проведення дезінфекції, правильність вибору об’єктів для знезаражування, вибору дезінфікуючих засобів, їх дозу і ін.

          Більш надійним і точним є лабораторний метод, що включає різні бактеріологічні і хімічні дослідження.

Бактеріологічний метод використовується головним чином при контролі якості заключної дезінфекції в аптеках. В якості показника ефективності проведення дезінфекції є відсутність в змивах з об’єктів кишкової палички.

Контроль дезінфекції робочих поверхонь (бактеріологічний метод)

          Обробляють робочу поверхню дезінфікуючим засобом – 1 % розчином хлораміну Б, для чого беруть пінцетом ватяний тампон, змочують його в розчині 1 % хлораміну Б і обробляють поверхню. Потім через 45 хвилин стерильними марлевими серветками (5 х 5 см), зволоженими в колбі зі стерильним фіз. розчином (надлишок рідини видаляють, віджимаючи серветку об стінки колби), роблять змиви з обробленої ділянки. Для обмеження площі змиву використовують стерильний шаблон (10 х 10 см). Серветки після взяття змиву поміщають в колби зі стерильною водою (10 мл) або 1 % розчином тіосульфату натрію, якщо дезінфекція проводилася хлорвмістним дезрозчином. Струшують колби протягом 2 хвилин для можливої десорбції мікрофлори. Видаляють з колби відмиту серветку і скидають її у флакон з дезрозчином. Один мілілітр рідини з колби засівають в чашку Петрі на поверхню середовища Евдо шляхом розтирання її стерильним шпателем. Чашку з посівом вмістіть в термостат при 37 ⁰С на 24 години.

          Дезінфекція вважається ефективною, якщо ріст кишкової палички на середовищі Ендо відсутній.

Визначення ефективності знезаражування посуду

          Стерильні марлеві салфетки (5 х 5 см) зволожують стерильною водою і протирають на протязі 1 хв поверхні аптечного посуду. Змиви з аптечного посуду здають в лабораторію. Дезінфекція рахується задовільною, якщо на посуді відсутня кишкова паличка. Для контролю дезінфекції поверхонь проводять змиви стерильною марлевою серветкою. Це робиться не раніше ніж через 45 хв і не пізніше ніж через 2 г після дезінфекції. Змив роблять в декількох квадратах розміром 10 х 10 см, обмежених шаблоном. Загальна площа досліджуваної поверхні повинна бути не менше 500 см² з двох або трьох суміжних ділянок об’єкта, що перевіряється

Марлеві салфетки занурюють після змиву в колби з стерильною водою (або 1 % розчином гіпосульфату натрію, якщо дезінфекція проводилась хлоровмістними речовинами) і направляють в лабораторію для досліджень.

Хімічний метод використовують для контролю за якістю дезінфекції шляхом визначення вмісту активного хлору в вихідних препаратах і робочих розчинах. Крім того,  встановлюють наявність хлору на продезінфікованих поверхнях і предметах. Дезінфекція рахується правильною і достатньою, якщо хлор виявляється на продезінфікованих предметах і поверхнях.

Йод-крохмальний метод – це пришвидшений метод оцінки якості дезінфекції, що дозволяє здійснювати швидкий контроль за механічною дезінфекцією, що проводиться розчинами хлоровмістних  препаратів. Ватну кульку  змочують спочатку 10 % розчином йодиду калію, а потім свіжеприготовленим 1 % розчином крохмалю. Поява синього забарвлення при дотику такої кульки з контрольованою поверхнею вказує на присутність в ній активного хлору, тобто свідчить про надійність дезінфекції.

Контроль дезінфекції робочих поверхонь методом відбитків

          При роботі з гладкими поверхнями контроль дезінфекції робочих поверхонь проводять не тільки шляхом змивів, але і методом відбитків, який полягає в наступному. На дно чашки Петрі кладуть рівного діаметра з чашкою марлеву серветку. З двох сторін по її краю при викроєнні залиште “стеблинки” – смужки марлі довжиною 2-3 см, які виступають за краї чашки Петрі. Для того щоб марля при стерилізації не згорталася, на неї поміщають аркуш фільтрувального паперу. Чашки Петрі стерилізують разом із марлею і фільтрувальним папером шляхом автоклавування протягом 30 хвилин при температурі 126 ⁰С (0,5 атм). Після стерилізації з чашок стерильним пінцетом видаляють фільтрувальний папір, а в чашки Петрі на марлю виливають розплавлений і захололий до 40-50 ⁰С м’ясо-пептонний агар (МПА) в кількості 15 мл. Після застигання поживного середовища без порушення цілісності і стерильності агарової пластинки її виймають, беручи за “стеблинки”, і прикладають до поверхні, що досліджується, для отримання відбитків. Потім пластинку агару, взявши за “стеблинки”, вміщають в ту ж чашку Петрі і ставлять в термостат на 24 години при температурі 37 ⁰С.

          На агарових відбитках з робочої поверхні 100 см² допустимий ріст не більше 10 колоній  мікроорганізмів, що не утворюють спор.

Контроль мікробного обсіменіння рук персоналу

          Визначення мікробного обсіменіння рук персоналу повинно проводитись раз на тиждень під час роботи вибірково у декількох робітників і один раз на два тижні після обробки рук дезінфікуючими розчинами.

          Відбір проб для мікробного обсіменіння рук персоналу проводять за допомогою змивів тампонами. У лабораторії готують стерильні ватяні тампони на скляних або металевих паличках, вмонтованих у ватяно-марлеві корки пробірок. Пробірки повинні містити приблизно по 2 мл стерильного 0,9 % розчину  хлориду натрію.

          На місці взяття змиву тампон зволожують розчином хлориду натрію – для цього нахиляють пробірку. Зволоженим тампоном ретельно протирають долоні, тильні сторони кістей, між пальцями, нігті обох рук. Використовують по два тампони на одну людину (по одному на кожну руку).

          Після взяття проби кожним тампоном декілька разів проводять по поверхні м’ясо-пептонного агару (МПА) в чашках Петрі.

Після відбору проб чашки Петрі поміщають в термостат і витримують при 37 ⁰С 48 годин.

          Після закінчення інкубації роблять підрахунок числа колоній мікроорганізмів, що зросли.

          На руках після обробки їх дезрозчинами не повинно міститися мікроорганізмів. У процесі роботи допускається наявність не більше 10 колоній мікроорганізмів, що не утворюють спор, на двох паралельних чашках.

Якість стерилізації перевіряється різними способами. Для аптек можна рекомендувати такі:

1.  Перевірка температури в сушильних шафах і автоклавах з допомогою спеціальних приладів (термометри, термопари і ін.) або з допомогою хімічних речовин (бензойна кислота, бета-нафтол і ін.), що плавляться при температурі стерилізації. Ці речовини, що містяться в тонкостінних невеликих трубочках, розміщують всередину стерилізованих матеріалів.

2.  Вибірковий бактеріологічний контроль на стерильність оброблених матеріалів проводиться контрольно-аналітичними лабораторіями по стандартній методиці.

 ІІ. Тема № 2. “Гігієна праці в аптеках та на фармацевтичних виробництвах. Гігієнічні вимоги до виробництва лікарських засобів.”(додаток 3):

1.    Ознайомитись з технологічним процесом, умовами праці і станом захворюваності робітників, організацією охорони праці і техніки безпеки, медичного обслуговування робітників в аптеках і на хіміко-фармацевтичних підприємствах.

2.    Розробити оздоровчі заходи по поліпшенню умов праці робітників хіміко-фармацевтичного підприємства.

3.    Скласти протокол досліджень з гігієнічним висновком про умови праці робітників фармацевтичного підприємства і оздоровчі заходи.

СХЕМА САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ВИРОБНИЧОГО ПРИМІЩЕННЯ

1.    Найменування підприємства …

2.    Найменування приміщення, що обстежується…

3.    Розташування робочих місць.

4.    Характеристика і хронометраж операцій.

5.    Санітарно-гігієнічна характеристика освітлення, вентиляції:

–        визначення КЕО

–        визначення КОФ

–        визначення рівномірності освітлення

–        визначення освітленості розрахунковим методом

–        визначення кратності повітрообміну.

6.    Оцінка  умов праці при отриманні лікарського препарату (стан повітряного середовища, наявність шуму, вібрації):

– визначення температури приміщення

 –  визначення відносної вологості

–        визначення швидкості руху повітря

–        визначення токсичних речовин в повітрі приміщення

–        визначення запиленості повітря в приміщенні

7.    Контроль ефективності дезінфекції в приміщенні

Висновки:

На основі результатів санітарно-гігієнічного обстеження виробничого приміщення … були визначені такі показники освітлення і вентиляції:

-КЕО …, що (не) відповідає нормативам (…);

–        показник рівномірності освітлення …, що (не) відповідає нормативам (…);

–        штучна освітленість …, що (не) відповідає нормативам (…);

–        кратність повітрообміну …,що (не) відповідає нормативам (…).

Режим дезінфекції такий …

–        контроль якості дезінфекції проведений …. методом.

Результати контролю (не) задовільні.

Рекомендації: для усунення виявлених недоліків необхідно …

оцінки праці визначені:

–        температура приміщення …, що (не) відповідає нормативам (…);

–        відносна вологість …, що (не) відповідає нормативам (…);

–        швидкість руху повітря на робочому місці …, що (не) відповідає нормативам (…);

–         концентрація токсичних речовин в повітрі…, що (не) відповідає нормативам (…);

–        концентрація пилових часток в повітрі …, що (не) відповідає нормативам (…).

Теоретичний матеріал

Медична й мікробіологічна промисловість – це сфера діяльності, яка безпосередньо сприяє зміцненню здоров’я людей. Державна політика у розвинутих країнах у відношенні фармацевтичного сектора (фармацевтичної промисловості) направлена на вирішення основних завдань – гарантування здоров’я людей та забезпечення розвитку фармацевтичної промисловості, її здатність до конкуренції та зайнятість населення.

Однією з основних вимог виробництва лікарських засобів і торгівлі ними на  внутрішньому та міжнародному ринках  є забезпечення їх якості.

Першим основним елементом забезпечення якості (на національному або регіональному рівні) є надійна система ліцензування, тобто, встановлена законами і підзаконними актами система експертизи й санкціонування, яка дозволяє виробництво та реалізацію лікарських засобів.

Наступним фундаментальним елементом забезпечення якості є належна виробнича практика (GMP) лікарських засобів.

Третім фундаментальним елементом забезпечення якості є незалежний контроль якості.

У відношенні регламентації якості фармацевтичної продукції велика робота проводиться Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Європейською Фармакопейною Конвенцією, Міжнародною конфедерацією з гармонізації технічних вимог до реєстрації ліків для людини, Національними Фармакопейними комітетами та ін.

ОСНОВНІ ВИМОГИ GMP

Належна виробнича практика (GMP – Good manufacturing practice) [29] –  частина системи забезпечення якості, яка гарантує, що лікарські засоби виробляються й контролюються у відповідності зі зводом обов’язкових принципів, норм і правил, а також реєстраційною й ліцензійною нормативною документацією, вимоги якої цілком відображають встановлені й передбачувані потреби споживача, зокрема, ефективність і безпеку застосування ліків, їх якість, ідентичність і стабільність.

Належна виробнича практика лікарських засобів зв’язана як із виробництвом, так і з контролем якості.

Основні вимоги GMP такі:

1) усі виробничі процеси повинні бути чітко визначені й систематично переглядатись із врахуванням накопиченого досвіду; необхідно, щоб була продемонстрована можливість постійно виробляти лікарські засоби необхідної якості у відповідності зі специфікаціями;

2) критичні стадії виробничого процесу та суттєві зміни процесу повинні пройти валідацію;

3) повинні бути у наявності всі засоби для GMP, включаючи: навчений персонал, який має необхідну кваліфікацію; відповідні приміщення та площі; необхідне обладнання та правильне його обслуговування; відповідні речовини, первинні упаковки та етикетки; затверджені методики та інструкції; відповідне зберігання та транспортування;

4) інструкції та методики повинні бути викладені у формі приписів ясно й однозначно, вони повинні бути конкретно прив’язані до наявних засобів;

5) оператори повинні бути навчені  правильно виконувати методики;

6) під час виробництва повинні складатись протоколи рукописним способом та (або) з використанням записуючого пристрою, які документально підтверджують, що дійсно проведені всі стадії згідно із установленими методиками та інструкціями, а також, що кількість та якість продукції відповідає запланованим нормам. Будь-які значні відхилення повинні бути запротокольовані та досліджені;

7) протоколи виробничого процесу, включаючи поширення (оптову реалізацію), які дозволяють прослідкувати вичерпну історію серії, зберігаються у зрозумілій та доступній формі;

8) при оптовому продажу продукції зведений до мінімуму риск зниження її якості;

9) повинна бути у наявності система відкликання будь-якої серії продукції із продажу або постачання;

10) повинні розглядатись скарги на продану продукцію, виявлятись випадки дефектів якості та прийматись відповідні заходи  як у відношенні дефектної продукції, так і для запобігання подібних випадків.

          В Україні створена і розвивається національна система гарантування якості лікарських засобів. Якщо всі її ланцюги будуть приведені у відповідність з міжнародними нормами, українські підприємства отримають можливість здійснювати експорт продукції медичної і мікробіологічної промисловості не тільки в країни СНД, але і в дальне зарубіжжя. З цією метою в Україні прийнято ряд нормативно-правових актів, створені і уповноважені у встановленому порядку відповідні державні органи і організації. Введено в дію Закон України “Про лікарські засоби”, який регудює правові відношення, про правові відношення, пов’язані зі створенням, реалізацією, виробництвом, контролем якості і реалізацією лікарських засобів, визначають права і обов’язки виробництв, установ, організацій і громадян, а також повноваження в цій сфері органів державної виконавчої влади і посадових осіб. Розроблено документ – методичні вказівки “Производство лекарственных средств. Надлежащие правила и контроль качества» (МВ 64У-1-97) для України, де викладено ряд принципів і правил, що стосуються виробництва і контролю якості лікарських засобів. Крім того, в цьому документі приведені правила інспектування виробництв, рекомендованих ВООЗ. (Додаток 3).

 

ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

І. Тема № 1 . “Гігієнічні вимоги до планування, облаштування та благоустрою аптек”:

Контрольні питання:

1.    Принципи розміщення аптек в населених пунктах. Категорії аптек, їх штати.

2.    Визначення і етапи запобіжного санітарного нагляду, види будівельних проектів, методика експертизи проекту.

3.    Гігієнічні вимоги до земельної ділянки під будівництво аптеки.

4.    Гігієнічні вимоги до внутрішнього планування аптечних приміщень.

5.    Гігієнічні вимоги до санітарного благострою аптечних закладів.

6.    Санітарні вимоги до обладнання мийних та до процесу роботи в них.

7.    Санітарні правила мийки, сушки і стерилізації аптечного обладнання і рецептурного скла.

8.    Дезінфекція, методи дезінфекції. Стерилізація.

9.    Фізичні методи дезінфекції, їх порівняльна характеристика.

10.Хімічні методи деінфекції.

11.Класифікація дезінфікуючих засобів.

12.Контроль ефективності дезінфекції.

ІІ. Тема № 2.  “Гігієна праці в аптеках та на фармацевтичних виробництвах. Гігієнічні вимоги до виробництва лікарських засобів..”

Контрольні питання:

1.    Основні групи підприємств медичної і мікробіологічної промисловості, їх характеристика.

2.    Гігієнічні вимоги до розміщення, планування, обладнання та благоустрою підприємств з виробництва парфумерно-косметичних засобів.

3.    Гігієнічна оцінка основних технологічних процесів виробництво антибіотиків, фітопрепаратів та готових форм ліків.. Гігієнічні вимоги до виробництва лікарських засобів.

4.    Санітарний режим при виготовленні рідких, м‘яких, твердих та аерозольних форм ліків в аптеках та на фармацевтичних виробництвах..

5.    Санітарні вимоги до устрою та обладнання цехів з виробництва таблеток, драже та інших твердих форм ліків.

6.    Санітарні вимоги до обладнання цехів в технологічному процесі приготування мазей та інших м‘яких форм ліків.

7.    Санітарні вимоги до виготовлення стерильних та нестерильних лікарських форм в аптеках та на фармацевтичних виробництвах

8.    Гігієна праці та лздоровчі заходи на фармацевтичних підприємствах з виробництва синтетичних лікарських засобів.

9.    Гігієна праці та лздоровчі заходи на фармацевтичних підприємствах з виробництва антибіотиків та фітопрепаратів.

10.Санітарний режим на підприємствах, що виготовляють стерильні розчини в ампулах. Санітарна обробка приміщень.

11.Особиста гігієна працюючих в стерильних відділеннях.Організація та проведення санітарно-освітньої роботи в аптеках та на фармацевтичних підприємствах..

Семінарське обговорення теоретичних питань. 12.³⁰-14.⁰⁰год.

 

1.    Принципи розміщення аптек в населених пунктах. Категорії аптек, їх штати.

2.    Визначення і етапи запобіжного санітарного нагляду, види будівельних проектів, методика експертизи проекту.

3.    Гігієнічні вимоги до земельної ділянки під будівництво аптеки.

4.    Гігієнічні вимоги до внутрішнього планування аптечних приміщень.

5.    Гігієнічні вимоги до санітарного благострою аптечних закладів.

6.    Санітарні вимоги до обладнання мийних та до процесу роботи в них.

7.    Санітарні правила мийки, сушки і стерилізації аптечного обладнання і рецептурного скла.

8.    Дезінфекція, методи дезінфекції. Стерилізація.

9.    Фізичні методи дезінфекції, їх порівняльна характеристика.

10.Хімічні методи деінфекції.

11.Класифікація дезінфікуючих засобів.

12.Контроль ефективності дезінфекції.

13.Основні групи підприємств медичної і мікробіологічної промисловості, їх характеристика.

14.Гігієнічні вимоги до розміщення, планування, обладнання та благоустрою підприємств з виробництва парфумерно-косметичних засобів.

15.Гігієнічна оцінка основних технологічних процесів виробництво антибіотиків, фітопрепаратів та готових форм ліків.. Гігієнічні вимоги до виробництва лікарських засобів.

16.Санітарний режим при виготовленні рідких, м‘яких, твердих та аерозольних форм ліків в аптеках та на фармацевтичних виробництвах..

17.Санітарні вимоги до устрою та обладнання цехів з виробництва таблеток, драже та інших твердих форм ліків.

18.Санітарні вимоги до обладнання цехів в технологічному процесі приготування мазей та інших м‘яких форм ліків.

19.Санітарні вимоги до виготовлення стерильних та нестерильних лікарських форм в аптеках та на фармацевтичних виробництвах

20.Гігієна праці та лздоровчі заходи на фармацевтичних підприємствах з виробництва синтетичних лікарських засобів.

21.Гігієна праці та лздоровчі заходи на фармацевтичних підприємствах з виробництва антибіотиків та фітопрепаратів.

22.Санітарний режим на підприємствах, що виготовляють стерильні розчини в ампулах. Санітарна обробка приміщень.

23.Особиста гігієна працюючих в стерильних відділеннях.Організація та проведення санітарно-освітньої роботи в аптеках та на фармацевтичних підприємствах..

Тестові завдання та ситуаційні задачі

Тестові завдання

1. У населеному пункті планується будівництво аптеки V категорії. Яка площа відповідно до  гігієнічних вимог повинна бути відведена для зони забудови земельної ділянки

А   0,3 га.  

В.  1 га

С.  0,5 га

D.  0,2 га. 

Е.   0,1 га. 

2. Планується обладнання аптеки у м. Ялта панельним опаленням. У яких приміщеннях влаштування панельного опалення є найбільш доцільним? 

            А. Асистентська

          В. Торговий зал 

          С.  Асептичний блок 

          D. Розфасувальна

          Е. Кабінет провізора-аналітика 

3. Для дезінфекції рук провізори-технологи використовують 0,5% розчин хлораміну Б. Укажіть експозицію дезінфекції. 

А. 2 хвилини

В. 1 хвилина

С. 3 хвилина.

D. 4 хвилини

Е. 5 хвилин

4. Що означає GMP?

A. Українська система належної виробничої практики.

B. Міжнародна система належної виробничої практики.

C. Українська система виробництва готових лікарських форм.

D. Міжнародна система виробництва готових лікарських форм.

E. Міжнародна система оцінки виробничої практики.

5. Що не відноситься до основних операцій виробництва синтетичних лікарських засобів?

A. Виробництво напівпродуктів.

B. Фільтрація.

C. Фасування.

D. Центрифугування.

E. Кристалізація.

6. У аптеці для приготування м’яких лікарських форм підготовлений посуд. Термін його зберігання не повинен перевищувати

A. три доби 

B.      однієї доби 

C. двох діб 

D.      чотирьох діб 

E. п’яти діб 

Ситуаційні задачі:

Задача № 1. Земельна ділянка площею 0,2 га призначена для будівництва аптеки розміщена в межах населеного пункту, з підвітряного боку стосовно діючого хімічного промислового підприємства на віддалі 200 м. Ухил ділянки південний 5 ⁰. Рівень стояння грунтових вод – 2 м від поверхні землі. Площа забудови ділянки складає 12 %, озеленення – 65 %. Дайте обгрунтування відносно побудови аптеки на цій ділнці, які з наведених характеристик не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам?

Задача № 2. Температура повітря в асептичному блоці 20 ⁰С, відносна вологість 55 %, швидкість руху повітря 0,15 м/сек. Встановлена припливно-витяжна вентиляція (+3-2). Світловий коефіцієнт 1:4. Для штучного освітлення застосовуються люмінісцентні лампи загального і місцевого освітлення, встановлені у кожного робочого місця на висоті 1,7 метра від рівня підлоги. Рівень штучної освітленості 400 лк (люмінесцентні лампи). Оцініть параметри аерації, мікроклімату, освітлення асептичного блоку.

Задача 3. Необхідно провести профілактичну вологу дезінфекцію залу обслуговування населення в аптеці.

Площа залу 80 м², висота 3,2 м. Панелі стін на висоту 1,8 м помальовані масляною фарбою, стіни вище панелей і стеля помальовані водною емульсійною фарбою, підлога встелена лінолеумом. Вказати, як необхідно обробляти приміщення, якими засобами, їх концентрацію, необхідна кількість. Якою апаратурою можна проводити дезінфекцію.

 

Вірні відповіді на тестові завдання і ситуаційні задачі

Відповіді до тестів : 1. – D. 2. – С. 3. – А. 4. – В. 5. – A. 6. – А.

Відповіді до ситуаційних задач:

Задача 1. Еталон вирішення: Земельна ділянка під будівництво аптеки повинна розміщуватись з навітряної сторони по відношенню до діючого хімічного промислового підприємства, віддаль до аптеки повинна бути не менше 1000 м. Це є головним в плануванні аптек стосовно діючих хімічних підприємств.

 Задача 2. Еталон вирішення: Оптимальна температура в приміщенні асептичного блоку аптеки  повинна бути не більше 18 ⁰С, відносна вологість і швидкість руху повітря відповідають гігієнічним вимогам. В асептичному блоці виготовляють ліки і повітряне середовище повинне бути стерильне. Має бути встановлена штучна припливно-витяжна вентиляція з переважанням припливу (+4-2). Світловий коефіцієнт в нормі. Загальне і місцеве штучне освітлення в аптеці повинно  здійснюватися люмінесцентними лампами і рівень штучного освітлення в асептичному блоці повинен бути не менше 400 лк. Отже, температура, вентиляція не відповідають гігієнічним вимогам. Підвищення температури може призвести до псування ліків (реакція полімеризації, поліконденсації, рацемізації), випаровування, забруднення повітряного середовища аптеки хімічними речовинами. Недостатня вентиляція приміщення теж може призвести до мікробного забруднення повітряного середовища, а також підвищення концентрації хімічних речовин в повітрі. Необхідно переобладнати загальну припливно-витяжну вентиляцію, щоб приплив повітря переважав і забруднене повітря навколишніх приміщень не попадало в асептичний блок.

Задача 3. Еталон вирішення : Панелі, стіни, двері виробничих приміщень щодня необхідно протирати вологими ганчірками, змоченими 3 % розчином перекису водню з 0,5 % миючого засобу “Сульфанол”.Для знезараження підлоги, нарівні з розчином перекису водню з миючим засобом, можна використати 1-2 % розчин хлораміну або 0,5-1 % хлорного вапна. . Після обробки приміщень включають бактерицидні лампи на 2 години. Не пізніше ніж за 30 хвилин до початку роботи включають припливну, а потім витяжну вентиляцію. Обладнання, аппаратура і інвентар, поверхня яких забруднюється в процесі роботи маслом або жиром, потрібно відразу промити гарячою водою (78-80 ⁰С), потім дезінфікувати.

Автомаксом розпилювання рідини проводиться під тиском (до 5 атм), який створюється з допомогою насосу або компресора. Дезінфаль використовується для знезаражування невеликих поверхонь.

 

Самостійна робота студентів  14¹⁵ – 15⁰⁰ год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

Вихідний рівень знань та вмінь

Студент повинен знати:

1.    Правила читання будівельних креслень і планів.

2.    Умовні позначення, що застосовуються в планах місцевості і приміщень.

3.    Запобіжний санітарний нагляд, визначення, основні етапи.

4.    Правила відведення земельної ділянки під будівництво аптеки.

5.    Набір приміщень аптеки, їх площі, функціональний зв’язок між ними.

6.    Гігієнічні вимоги до водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції, освітлення аптечних приміщень.

7.    Обладнання і апаратура, що застосовується для дезінфекції та стерилізації.

8.    Методи дезінфекції аптечних та виробничих приміщень, предметів, посуду і ін.

9.    Порядок розрахунку кількості деззасобів для проведення дезінфекції приміщень аптек.

10.Основні професійні шкідливості і професійні захворювання, що можуть виникати при виробництві синтетичних лікарських речовин, антибіотиків, галенових і новогаленових препаратів.

11.Оздоровчі заходи щодо  умов праці на підприємствах хіміко-фармацевтичної промисловості.

12.Як поділяються фармацевтичні підприємства за технологічним циклом?

13.До яких негативних наслідків у гігієнічному відношенні можуть привести часті зміни технологічного процесу?

14.Індивідуальні засоби захисту, що мають використовуватись при подрібненні рослинної сировини.

Студент повинен вміти:

1.    Вміти проводити гігієнічну експертизу будівельних проектів аптек і складати гігієнічне заключення по проекту будівництва.

2.    Дати гігієнічну оцінку мікробному забрудненню повітря виробничих приміщень.

3.    Вміти організувати санітарно-протиепідемічні заходи в аптеці та на виробництві.

4.    Вміти організувати і провести поточну дезінфекцію в аптеці та на виробництві.

5.    Вміти проводити гігієнічну оцінку умов праці робітників в хіміко-фармацевтичних підприємств і розробляти оздоровчі заходи.

6. Провести санітарно-гігієнічне обстеження аптеки та фармацевтичного підприємства, дати оцінку умовам праці на різних участках технологічного процесу виготовлення ліків.

 

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

А – Основні:

1.    Матеріали для підготовки до практичних занять: «Гігієнічні вимоги до планування, обладнання та благоустрою аптек. Гігієна праці в аптеках та на фармацевтичних виробництвах. Гігієнічні вимоги до виробництва лікарських засобів.»

 http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/hihiena/classes_stud

2.    Мізюк М.І. Гігієна. Підручник для фармацевтичних вузів. –К.:Здоров’я, 2002.-288 с                                  

3.    Мізюк М.І. Посібник для практичних занять з гігієни. –К.: Здоров’я, 2002. –                         280 с.

4.    І.Даценко та спіавт. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. Львів: Світ, 2001 , с. 48 –74.

В – Додаткові:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія. http://www.nmu.edu.ua/kaf55-8.php

2. Большаков А.М. Руководство к лабораторным занятиям по общей гигиене http://www.razym.ru/nauchmed/drmed/145046-bolshakov–am–rukovodstvo–k–laboratornym–zanyatiyam–po–obschey–gigiene.html

3.Большаков А.М. Руководство к лабораторным занятиям по общей гигиене http://www.razym.ru/nauchmed/drmed/145046-bolshakov–am–rukovodstvo–k–laboratornym–zanyatiyam–po–obschey–gigiene.html

 

Методичну вказівку склав проф. В.А. Кондратюк           

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

30 серпня 2012 р. протокол № 1

Переглянуто і затверджено на засідання кафедри

28 серпня 2013 р. протокол № 1