МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ГІГІЄНИ У ФАРМАЦІЇ З ОСНОВАМИ ЕКОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ (провізори, 7 год

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ГІГІЄНИ У ФАРМАЦІЇ ДЛЯ nСТУДЕНТІВ 3 КУРСУ  ФАРМАЦЕВТИЧНОГО nФАКУЛЬТЕТУ  (провізори, 6 год.)

ЗАНЯТТЯ № 5

Теми: 1. Фізіологія та гігієна праці. Профілактика перевтоми.

           2. Фізичні фактори виробничого середовища. nПрофілактика професійних захворювань.

3. Хімічні фактори виробничого nсередовища. Профілактика професійних отруєнь.

Мета: n1. Оволодіти nметодикою  гігієнічної оцінки праці за nступенем важкості і напруженості на підставі фізіологічних, ергономічних та nпсихогігієнічних вимірів та тестових досліджень.

2. Навчитись оцінювати умови праці та фактори оточуючого середовища і їх nможливий шкідливий вплив на організм працюючих, розробляти профілактичні заходи.

3. Освоїти методику дослідження nі гігієнічної оцінки запиленості повітря виробничих приміщень.

4. Закріпити та доповнити теоретичні nзнання студентів про шум, вібрацію як факторів виробничого середовища та їх nвплив на організм і nздоров’я.

5. Оволодіти методиками і засобами вимірювання та nгігієнічної оцінки параметрів шуму і nвібрації.

6. Оволодіти nметодами розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь, вміти nрозпізнавати причини та умови виникнення професійних захворювань та отруєнь, nоформлювати відповідну документацію, обґрунтовувати профілактичні заходи.

 ПРОФЕСІЙНА nОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

Цілий nряд виробничих процесів супроводжується утворенням пилу, що попадає в повітря nвиробничих приміщень і більш чи менш тривалий час знаходиться в завислому стані nі, отже, разом з вдихуваним повітрям попадає в дихальні шляхи працюючих. Пил nможе бути причиною різноманітних захворювань – від ураження шкірних покривів і nкон’юнктиви очей до тяжкої й агресивної хвороби силікозу. Лікар nповинен вміти оцінити ступінь, шкідливості впливу пилу на організм і розробити nкомплекс профілактичних та оздоровчих заходів.

            Сучасне промислове nвиробництво, в умовах якого робітники проводять значну частину життя, має nвеликий вплив на їх здоров’я. Професійні шкідливості можуть зумовлювати nрозвиток хвороби і являтись фактором, що провокує перші прояви чи рецидив, nрізко погіршувати перебіг хронічних захворювань загального характеру, впливати nна здоров’я потомства. В даний час лікарю будь-якої спеціальності приходиться nстикатися з питаннями впливу на організм факторів виробничого середовища.

Методика виконання практичної роботи. 9.⁰⁰-12.⁰⁰ год.

І. Тема n№ 1. “ Фізіологія та гігієна праці. nПрофілактика перевтоми..”(додаток 1)

Робота 1. Вирішити ситуаційну nзадачу на комплексну оцінку важкості та напруженості праці.

Методика визначення  важкості та напруженості праці

Функціональне напруження організму під час праці схематично можна nохарактеризувати з двох боків – енергетичного та інформаційного. Перший nпереважає при фізичній, другий при розумовій праці.

          Характеристику роботи, що потребує nінтенсивної праці головного мозку при отриманні та аналізі інформації, nфізіологи називають напруженістю; характеристику навантаження на організм при nпраці, яка вимагає м’язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення – nважкістю.

          Як згадувалось на попередньому nзанятті, всі роботи за важкістю поділяються на легкі, середньої важкості, важкі nта дуже важкі, по напруженості – на ненапружені, невеликої напруженості, nнапружені, дуже напружені.

Основними показниками важкості nпраці є потужність і величина статичного навантаження, а також nінтенсивність (щільність м’язових зусиль за одиницю часу).

Ергонометричними показниками важкості праці є маса піднімаємого вантажу, nпотужність праці, характер робочої пози, величина статичного навантаження.

Потужність роботи при фізичній праці вираховується за формулою:

N = ,

де  N – потужність роботи, Вт;

А – робота, Дж;

Т – час виконання роботи,  с;

Робота, як фізичне поняття, це переміщення маси у просторі, з урахуванням nземного тяжіння, і розраховується за формулою:

 

А = 9,8 n× (Р × Н +  +) × 6,

де  Р – маса, кг;

g – nприскорення, дорівнює 9,8 м/с² ,

Н – висота підйому вантажу, м;

L – nвідстань переміщення по горизонталі, м;

6 і 9,8 – коефіцієнти перерахунку в Дж.

Величина статичного навантаження вираховується множенням величини зусилля nна час утримання і виражається в кг/с.

Характеристика робочої пози та переміщення у просторі базується на даних nспостережень вимірюванням кута нахилу тулуба, довжини шляху переміщення, nхронометражу тощо.

Показники nнапруженості праці:

1.    nКількість об’єктів одночасного nспостереження.

2.      nТривалість зосередженого спостереження nчи часу активних дій (у % від загального часу робочого дня).

3.    nЩільність сигналів (оголошень) за 1 год.

4.    nЕмоційна напруженість.

5.    nЗмінність.

6.    nНапруженість функцій аналізаторів.

7.    nОбсяг оперативної пам’яті.

8.    nІнтелектуальна напруженість.

9.    nМонотонність та інші.

При визначенні напруженості праці основними показниками є показники уваги, nщільність сигналів інформації, що переробляється, характеристика емоційної nнапруженості. Інші критерії – додаткові.

Визначати, до якої категорії належить та чи інша робота, потрібно по nодному, найбільш інформативному основному показнику, чи двох додаткових.

Як фізіологічні критерії оцінки ступеню важкості та напруженості праці nзапропоновано приймати рівень фізіологічних функцій під час праці. Шкала оцінки nважкості та напруженості праці, розроблена Київським НДІ гігієни праці й nпрофзахворювань, передбачає визначення частоти пульсу, енерговитрат, показника nвитривалості до статичних зусиль, латентного періоду сенсомоторних реакцій, nпоказника пам’яті, уваги та інших При цьому фізіологічні показники визначають nна початку і по закінченні робочого дня.

          За ступенем зміни досліджуваних nфункцій по закінченні робочого дня (визначена у %) визначають категорію роботи. nТакі показники, як частота пульсу, енерговитрати, оцінюються у абсолютних nвеличинах.

1.    nВизначення nважкості праці

          Для оцінки ступеню важкості та напруженості праці nвикористовуються ергонометричні та фізіологічні методи.

Ергонометричними nпоказниками важкості праці є маса піднімаємого вантажу, потужність праці, характер nробочої пози, величина статичного навантаження.

          Для розрахунку потужності необхідно спочатку обчислити nкількість роботи, виконаної за одиницю часу.

          Кількість nвиконаної роботи обчислюють по формулі:

                            А= (РН+РН₁/2 + РL n/ 9) х 6,

          де nА – робота, кгм;  Р – маса вантажу, кг; Н n- висота підйому вантажу від вихідного положення, м; Н₁ – величина nопускання вантажу, м; L – відстань переміщення вантажу по горизонталі, м.

          Потужність nвиконаної роботи розраховують по формулі:

          N n= А/Т х k,

          де nN – потужність роботи, Вт/с; А- кількість роботи, кгм; k – коефіцієнт nперерахування кгм/с у Вт, який дорівнює  n– 10; Т- час, с.

          Статистичне навантаження, nпов’язане з підтримкою зусилля без переміщення вантажу, або тіла чи окремих nйого ланок, характеризується величиною утримуваного зусилля і часом утримання. nРозраховують статистичне навантаження множенням величини зусилля ( в кг) на час nутримання (визначають хронометруванням протягом робочої зміни), виражають в nкг.с.

Визначення nнапруженості праці

          Увагу nоцінюють по кількості виробничо важливих об’єктів одночасного спостереження.

          Щільність nсигналів, що характеризує об’єм сприйнятої інформації, що переробляється – це nкількість повідомлень у середньому за годину (визначене за допомогою nхронометражних спостережень ), помножене на кількість ознак інформації.

          Коли nодин і той самий вид праці попадає по різних ознаках у різні категорії важкості nі напруженості, остаточна оцінка повинна даватися  по одному визначальному і двох – трьох nдодаткових ознаках (факторах).

          Визначальними факторами важкості праці nє: потужність роботи, величина статистичного навантаження, енерговитрати. nВизначальними факторами напруженості праці є: увага, щільність сигналів  виробничої інформації, що переробляється, nемоційна напруга. Інші фактори – робоча поза, переміщення робітника по цеху, nступінь інших фізіологічних зрушень і т.д.- є додатковими.

 Ергонометричні nпоказники напруженості праці:

1.    nКількість об’єктів одночасного спостереження.

2.    nТривалість зосередженого спостереження чи часу активних дій n(у % від загального nчасу робочого дня).

3.    nЩільність сигналів (оголошень) за 1 год.

4.    nЕмоційна напруженість.

5.    nЗмінність.

6.    nНапруженість функцій аналізаторів.

7.    nОбсяг оперативної пам’яті.

8.    nІнтелектуальна напруженість.

9.    nМонотонність та інші.

          При nрозв’язуванні задач користуватись додатками 1-2.               

Робота 2. Визначення точності і nкоординації рухів з допомогою фонотремометра

          Враховується швидкість проходження по nлабіринту і кількість дотиків до стінок.

          Вираховується індекс фонотремометрії. nДослідження проводяться спочатку та в кінці заняття, а також до і після nфізичного навантаження ( 20 присідань).

               nІ = (1/ час проходження по лабіринту + 1/кількість дотиків до стінок nлабіринта) х 100%

ІІ. Тема n№ 2. “Фізичні фактори nвиробничого середовища. Профілактика професійних nзахворювань. “

Робота 3. Вирішити nситуаційну задачу на оцінку шумової обстановки у  промислових умовах, яка вимагає побудови nспектрограми шуму, аналогічно наведеній у підручнику Ю.П.Пивоварова n“Руководство к практическим занятиям по гигиене”, М., 1983, і згідно із таблицею n47, що наведена там же, або у кн. Р.Д.Габовича і ін. “Гигиена”, К., 1983. Крім nпобудови спектрограми, треба дати гігієнічне заключення про відповідність nрівнів шуму ГОСТу.(додаток 2 )

Додаток n2.1.

Фізичні характеристики та класифікації шуму

З фізичної точки зору шум – хаотичні пружні коливання nповітряного середовища різної nчастоти, сили, ритму. (Музика – гармонійні пружні коливання повітря).

З гігієнічної точки nзору шум – всякі звуки, що заважають людині працювати, відпочивати, спати, викликають негативну nподразливу дію.

Частота звуку чи шуму виражається в герцах (Гц) – кількості коливань за секунду та в октавах – діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.). Людським  вухом сприймаються частоти 16-20000 nГц, що вкладається в 10 октав.

За частотою шум класифікується на: низькочастотний, середньочастотний, nвисокочастотний; тональний (коли nзвучить одна частота) вузькополосний (звучать 1-3 октави), широкополосний (4-6 nоктав), “білий” (звучать nвсі частоти).

Сила звуку nзалежить від амплітуди коливань повітря і виражається в одиницях nенергії – в звуковому тиску і вимірюється в ньютонах на метр квадратний (Н/м²). Людським вухом звуковий тиск сприймається nв межах 2-10^-5 – 2-10^1,5 nН/м², охоплює біля 1 млн цих одиниць і унеможливлює їх використання для вимірювання сили шуму на практиці.

А тому використовують рівень інтенсивності, чи сили звукового nтиску –відношення сили nданого звуку в Н/м² (Р) до її порогового значення Ро, рівного 2-10^-5 і виражають в nдецибелах (дБ) – десятій частині логарифма (показника ступеню) звукового тиску. Так, рівень верхнього n(больового) порогу звукового тиску (L) складе:

L = 20 lg = 20 lg^6,5 = 20 × 6,5 = 130 дБ

Звідси, при збільшенні nрівня звукового тиску на 2 дБ nзвуковий тиск в Н/м² збільшується nв 2 рази, на 3 дБ – 3 рази, на 7 дБ – 7 разів і т.д.

Звуки різної частоти nсприймаються вухом неоднаково: низькочастотні при одному і тому ж рівні звукового тиску більш тихі, а nвисокочастотні більш гучні. Тому nвведена фізіологічна величина сприйняття звуків -гучність, одиницею вимірювання якої є ф nо н и (децибели nгучності). Для переводу децибел в фони і навпаки користуються спеціальними графіками Робінсона і Датсона, nприведеними у відповідних nпідручниках.

Для порівняння: якщо nпоріг гучності при 1000 Гц прийняти за 0 дБ то при ЗО Гц він на 63 дБ вищий, а при 4000 Гц – на 10 дБ нижчий.

Існує також часова класифікація шуму, згідно якої шум поділяється на : безперервний (постійний), переривчастий (ритмічний і nаритмічний) та імпульсний (ударний).

Згідно впливу на nорганізм, звуки однієї й тієї ж гучності діють на організм неоднаково, у залежності від частоти: низькочастотні значно менш шкідливі, nа високочастотні – більш шкідливі, ніж середньочастотні (стандартні, 1000 nГц). Так, нижній поріг шкідливої nдії звуку при 1000 Гц складає n30 дБ, а при 60 Гц – 65 дБ, при 8000 Гц – 23 дБ.

Звідси, в основу nгігієнічного нормування шуму покладені не лише об’єкти нормування (вулиця, житло, учбові, службові, лікарняні, nвиробничі приміщення), а і частотний спектр шуму (табл. 1).

Для визначення рівнів шуму в середньооктавних nсмугах користуються аналізатором спектру nшуму чи шуму та вібрації.

На підставі результатів цих вимірювань і нормативних nрівнів таблиці 1 будують спектрограму шуму, nяка дозволяє виявити частоти, при яких фактичний шум на досліджуваному nмісці перевищує гранично допустимі рівні, і складати обґрунтовані висновки (мал. 1).

 

 

 

 

 

Таблиця 1

Гранично допустимі рівні nшуму на робочих місцях

(витяг з Держстандарту n12.1.003-83)

 

 

Мал. 33.2. Спектрограма шуму

 

При відсутності nаналізатора спектра шуму, його вимірюють за допомогою шумоміра, а результат nвиражають в інтегральних показниках рівнів шуму – децибелах А (дБА) і nоцінюють за останньою колонкою Держстандарту (табл. 1).

Робота 4. Вирішити nситуаційну задачу на комплексну оцінку виробничих умов, які складаються із nхарактеристики запиленості і рівнів шуму. Завдання передбачає складання схеми nдля відбору повітря, прогнозування дії пилу на організм, оцінку шумової nобстановки. Потрібно також запропонувати план оздоровчих  і санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих nна оптимізацію несприятливих умов праці.

Додаток n2.2.

Фізичні характеристики та класифікація вібрацій.

Вібрація- ритмічні коливання твердих тіл різної nчастоти і сили, при яких відбувається nпочергове збільшення та зменшення у часі характеризуючих її значень.

Вібрації nхарактеризуються амплітудою коливань, віброшвидкістю у мм/сек., віброприскоренням у м/сек².

Розрізняють вібрацію:

– транспортну, яка діє на операторів рухомих машин і засобів пересування по дорогах, місцевості;

– транспортно-технологічну, яка діє на операторів машин з обмеженим переміщенням в цеху, гірничих виробках тощо;

– технологічну, яка діє на операторів стаціонарних nмашин та на інших робітників nчерез підлогу.

За механізмом nдії на організм розрізняють:

– загальну nвібрацію робочого місця (підлоги, сидіння), яка буває вертикальною (“вверх-вниз”) та горизонтальною (“передньо-задня”, “бокова”);

– локальну nвібрацію механізмів управління (важелів, рукояток інструментів), яка діє на nруки та ноги, а часто і на груди при необхідності натискування на руки з інструментом.

Вертикальна вібрація діє вздовж вісі тіла, nяка позначається буквою Z, а горизонтальна, передньо-задня та бокова – буквами X і У.

Локальна вібрація позначається буквами Х_л, nяка співпадає з віссю, що проходить через nмісце охвату рукою nруля , інструменту, nа вісі Z_л, У_л – у напрямку прикладання nсили руки.

За частотним складом вібрацію поділяють на nнизькочастотну (в межах октав 2, n4, 8, 16 Гц), середньочастотну (8, n16, 31,5, 63 Гц) та високочастотну (31,5, n63, 125,250,500, 1000 Гц).

Вимірювання вібрації проводять у трьох nвзаємоперпендикулярних напрямках (за nтрьома вісями) за допомогою приладу ВШВ-003 згідно інструкції.

Гігієнічна оцінка nлокальної вібрації дається в октавних смугах середньо-геометричних частот 8, 16, 31,5, 63, 125, 250, n500 і 1000 Гц, а загальної вібрації – в октавних nсмугах з частотами 1, 2, 4, 8, 16, 31,5, 63 Гц або в третинооктавних смугах від 0,8 – 80 Гц. (табл. 2).

Таблиця 2

Гранично nдопустимі рівні вібрації (Витяг з ДСТ12.1.12.-78)

1.       Норми nлокальної вібрації

n

Віброшвид-кість	Октавні смуги з середньогеометричними частотами, Гц
	8	16	31,5	63	125	250	500	1000
м/с × 102	5,0	5,0	3,5	2,5	1,8	1,3	0,9	0,65
ДБ	120	120	117	114	111	108	105	102

2. Норми nзагальної вібрації

n

Віброшвидкість	Віброшвидкість в октавних смугах з середньогеометричними частотами, Гц
	2	4	8	16	31,5	63
Технологічна вібрація на постійних робочих місцях в виробничих приміщеннях підприємств
м/с-102	1,3	0,45	0,22	0,2	0,2	0,2
ДБ	108	99	93	92	92	95
В складах, їдальнях, побутових та інших приміщеннях
м/с-102	0,5	0,31	0,089	0,079	0,079	0,079
ДБ	100	91	85	84	84	84

Примітка: Норми встановлені для тривалості робочої nзміни 8 годин.

3. Нормативні nрівні вібрації в житлових приміщеннях, дБ

n

Гранично допустимі рівні	Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц
	2	4	8	16	31,5	63
Віброшвидкість	79	73	67	67	67	67
Віброприскорення	25	25	25	31	37	43
Віброзміщення	133	121	109	103	97	97

Тривала дія вібрації на nорганізм спричиняє до розвитку вібраційної хвороби, nосновними проявами якої є спазми судин кінців пальців рук (при локальній вібрації) чи ніг (при загальній nвібрації), зниження їх температури, відчуття nоніміння, втрата тактильної та температурної чутливості. Спазми судин супроводжуються сильними болями. У подальшому nрозвиваються атрофія м’язів, контрактури, nдеформації пальців та інше.

При тривалій дії місцевої вібрації виникає вібраційна nхвороба від локальної вібрації, в розвитку якої розрізняють 4 стадії.

I ст. Початкова. Болі і парестезії в руках, nзниження порогу вібраційної чутливості.

II ст.. Помірно  nвиражена. До наростаючих вазомоторних порушень приєднуються nсимптоматика, міастенія, больові відчуття розповсюджуються по всій руці, nгіпотермія, гіпергідроз і ціаноз кистей рук.

III ст. Виражена. Характеризується вираженими судинними розладами з nнападами спазму судин і побілінням пальців ( синдром мертвих пальців) з подальшим nпарезом капілярів. Помітні зрушення спостерігаються і у функціональному стані ЦНС, серцево – судинної системи, ендокринного апарату, обміну речовин.

IV ст. розладів, nщо генералізують. Характеризується судинними розладами, що генералізують, nзокрема коронарних і мозкових судин.

Під впливом загальної вібрації розвивається вібраційна nхвороба від загальної вібрації, яка характеризується синдромами.

1.    nАнгіодистонічний nі периферичний синдром (парестезії в ногах, гіпотермія, ціаноз, гіпергідроз nніг).

2.    nСенсорна nполінейропатія (біль в нижніх кінцівках, зниження больової чутливості).

3.    nЦеребрально- ангіодистонічний синдром (головний біль, запаморочення, астеноневротичні реакції).

4.    nВегетативно- nвестибулярний синдром (порушення вестибулярних реакцій).

5.    nДисфункція nтравних залоз.

6.    nМіокардіодистрофія.

7.    nСпланхноптоз n(опущення органів черевної порожнини).

8.    nДегенеративно – nдистрофічні зміни з боку опорно–рухового апарату.

9.    nПорушення овариально- менструального циклу у жінок і потенції у чоловіків.

10. Безпліддя, викидні, вроджені вади у дітей.

 Профілактика nнесприятливої дії шуму і вібрації на організм

n

Профілактика несприятливої дії шуму і вібрації на організм
Організаційно-планувальні заходи	Інженерно-технічні і технологічні заходи	Санітарно- гігієнічні заходи	Лікувально- профілактичні заходи
1.Архітектурно- планувальні заходи щодо взаєморозташування приміщень з урахуванням їх галасливості.	1.   Боротьба з шумом і вібрацією в джерелі освіти (застосування малогаласливих процесів, удосконалення віброінструментів,механізація, дистанційне керування). 2.   Боротьба з шумом і вібрацією на шляху розповсюдження (вібро- і шумопоглинання, вібро- і шумоізоляція).	1.Обмеження часу роботи. 2.Додатковий відпочинок протягом робочої зміни. 3.Заборона наддобових робіт.	1.Профілактичні огляди (первинні, періодичні). 2.Інструктаж і гігієнічне навчання тих, що працюють. 3.Індивідуальні засоби захисту (внутрішні і зовнішні антифони, антивібраційні рукавиці і взуття). 4.Фізіотерапевтичні процедури, раціональне харчування.

 

ІІІ. Тема № 3. Хімічні фактори виробничого середовища. Профілактика професійних отруєнь.

Робота 5. Переглянути під мікроскопом і замалювати в протоколі nзразки різних видів пилу, відмітивши при цьому особливості морфології пилинок і nдисперсність.

Робота 6. За умовою ситуаційної задачі розрахувати запиленість nповітря при визначенні її аспіраційно-ваговим методом.

Робота 7. Вирішити nситуаційну задачу по розслідуванню випадків професійного отруєння або nпрофесійного захворювання. Необхідно дослідити випадок профзахворювання або nпрофотруєння, встановити діагноз, вказати причину, дати пропозиції по nпроведенню періодичних медичних оглядів, обгрунтувати оптимальні заходи по nоздоровленні умов праці, оформити необхідні документи по розслідуванню випадку.

 ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

          Багато nякі виробничі процеси супроводжуються виділенням в повітря приміщень пилу, nрізноманітного за своїм хімічним складом, фізичними властивостями, біологічною nактивністю.

          У виробничих умовах забруднення nповітря пилом може бути причиною розвитку пневмоконіозу, бронхітів, захворювань nшкіри, пухлин.

          Для гігієнічної характеристики чистоти nповітря виробничих приміщень має значення кількісна і якісна характеристика nмістимого в ньому пилу.

          З цією метою застосовуються такі nосновні засоби дослідження:

1)    nвагове визначення вмісту пилу в одиниці nоб’єму повітря (гравіметричний метод);

2)    nвизначення дисперсного складу пилових nчасток;

3)    nвизначення хімічного складу пилових nчасток (вміст вільного оксиду кремнію).

Відомо, що характер дії пилу на організм і ступінь вираженості біологічних nзмін визначається його дисперсністю. Пил деяких лікарських препаратів на 85-98 n% складається з частинок розміром менше 5 мкм (табл. 5). Це сприяє проникненню nвеликої кількості лікарських речовин в організм через дихальні шляхи і органи nтравлення (із слюною).

Таблиця 5

Дисперсність пилу деяких лікарських засобів

n

Лікарський препарат	Вміст пилевих частинок, %
	До 1 мкм	1-5 мкм	5 мкм і більше
Ацетилсаліцилова кислота	73,9	10.5	15,6
Драже по Бехтереву	85,3	12,2	2,5
Кодеїн	88,5	11,2	0,3
Фенобарбітал	73,4	26,3	0,3
Нафтамон	49,9	49,1	1,0
Амідопірин	70,8	20,5	8,7
Спазмолітин	56,1	40,4	3,5
Фенацетин	56,1	42,3	1,6
Фтивазід	68,9	29,9	1,2

 

ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

І. Тема n№ 1. “Фізіологія та гігієна праці. nПрофілактика перевтоми..”

Контрольні питання:

1.    nЕнергозатрати і зрушення в організмі в процесі трудового nнавантаження:

–        nзміни зі сторони м’язевої роботи;

–        nзміни зі сторони нервової системи;

–        nзміни зі сторони серцево-судинної і nдихальної системи;

–        nзміни зі сторони крові.

2.    nФізіологічні особливості розумової роботи.

3.    nПрофілактика втоми і перевтоми, заходи nпо покращенню працездатності організму.

4.    nВимоги до організації трудового процесу, nдо режиму праці і відпочинку.

ІІ. Тема n№ 2. “Фізичні фактори nвиробничого середовища. Профілактика професійних захворювань. “

Контрольні nпитання:

1.        nГігієнічні вимоги до влаштування і утримання промислових nпідприємств.

2.        nВимушене положення тіла, перенапруження nокремих органів і систем і профілактика захворювань, пов’язаних з ними.

3.        nМікроклімат на виробництві, профілактика nзахворювань, що обумовлені його несприятливим впливом.

4.        nШум і вібрація в виробничих умовах.

5.        nПромислові отрути, професійні отруєння і nїх профілактика.

6.        nІндивідуальні захисні засоби.

ІІІ. Тема 3. Хімічні фактори виробничого середовища. Профілактика професійних отруєнь.

1.    Пил, його класифікація за походженням, nспособом утворення і дисперсністю.

2.    Чинники, що виявляють вплив на nбіологічну дію пилу.

3.    Патологія людини, що пов’язана із nвпливом пилу, її профілактика.         

4.    Способи відбору проб повітря  на вміст пилу.

5.    Аппаратура, що використовується для nвідбору проб повітря.

6.    Поняття про максимально разову і nсередньодобову гранично допустимі концентрації (ГДК) хімічних речовин в повітрі nробочої зони та атмосферному повітрі, різниця між ними.

7.    Гігієнічне нормування різних видів nпилу в повітрі виробничих приміщень.

8.    nПрофілактика пилових захворювань.

9.    nПромислові отрути, професійні отруєння і nїх профілактика.

 

Семінарське nобговорення теоретичних питань. 12.³⁰-14.⁰⁰год.

 

1.    nЕнергозатрати і зрушення в організмі в процесі трудового nнавантаження:

2.    nзміни зі сторони м’язевої роботи;

3.    nзміни зі сторони нервової системи;

4.    nзміни зі сторони серцево-судинної і nдихальної системи;

5.    nзміни зі сторони крові.

6.    nФізіологічні особливості розумової роботи.

7.    nПрофілактика втоми і перевтоми, заходи nпо покращенню працездатності організму.

8.    nВимоги до організації трудового процесу, nдо режиму праці і відпочинку.

9.    nГігієнічні вимоги до влаштування і утримання промислових nпідприємств.

10.Вимушене nположення тіла, перенапруження окремих органів і систем і профілактика nзахворювань, пов’язаних з ними.

11.Мікроклімат на nвиробництві, профілактика захворювань, що обумовлені його несприятливим nвпливом.

12.Шум і вібрація в nвиробничих умовах.

13.Промислові nотрути, професійні отруєння і їх профілактика.

14.Індивідуальні nзахисні засоби.

15.Пил, його класифікація за походженням, nспособом утворення і дисперсністю.

16.Чинники, що виявляють вплив на nбіологічну дію пилу.

17.Патологія людини, що пов’язана із nвпливом пилу, її профілактика.         

18.Способи відбору проб повітря  на вміст пилу.

19.Аппаратура, що використовується для nвідбору проб повітря.

20.Поняття про максимально разову і nсередньодобову гранично допустимі концентрації (ГДК) хімічних речовин в повітрі nробочої зони та атмосферному повітрі, різниця між ними.

21.Гігієнічне нормування різних видів nпилу в повітрі виробничих приміщень.

22.Профілактика nпилових захворювань.

23.Промислові nотрути, професійні отруєння і їх профілактика.

Тестові завдання nта ситуаційні задачі

  ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. Про що свідчить ступінь дисперсності виробничого пилу?

А. Про ступінь забруднення.

В. Про походження пилу.

С. Про пилоутворення.

D. Про проникнення пилинок в ротову nпорожнину

Е. Глибину проникнення пилинок в nдихальні шляхи.

2. Пневмоконіоз – це:

А. Фіброз легеневої тканини.

В. Запальний процес nлегеневої тканини.

С. Збільшення nрозміру легеневої тканини.

D. Збільшення nвмісту повітря в легеневій тканині.

Е. Зменшення вмісту nповітря в легеневій тканині.

3. Для отруєння якою nречовиною характерні дані симптоми: головна біль, головокружіння, стиснення за nгрудиною, слабкість, позиви на рвоту, нудота.

А. Бензол.

В. Чадний газ.

С. Ртуть.

D. Свинець.

Е. Азот.

4. Назвіть методи, nщо використовуються для оцінки ступеня важкості та  напруженості праці:

  nA. Фізіологічні

  B. Психологічні

  C. Біохімічні

  D. Токсикологічні n

  E. Фізичні

5. Що ми називаємо шумом?

     А. Механічні коливання з частотою від 16 до 20000гц.

     В. Періодичне nчергування тонів визначеної частоти і сили.

     С. Поява звуків nрізної частоти.

     D. Поява звуків різної інтенсивності.

    nЕ. Безладне сполучення звуків різної частоти та інтенсивності

6. Назвіть показники монотонності трудового nпроцесу:

  nА. Число елементів в операції, тривалість nвиконання операцій, що повторюються, час пасивного спостереження за ходом виробничого nпроцесу

  В. Інтелектуальна напруженість,   емоційна напруженість

  nС. Напруженість функцій зорового аналізатора, число об’єктів одночасного nспостереження

  nD. Напруженість функцій слухового   та зорового аналізаторів

   nЕ. Тривалість зосередженого спостереження, тривалість виконання операцій

7. Вказати, що потрібно для nзапобігання перевтоми на виробництві:

А. Вживати nвітамінносольові суміші та антиоксиданти.

В. Змінити фах.

С. Збільшити тривалість nсну.

D. Додержуватись nраціонального режиму праці та відпочинку.

С. Своєчасно одержувати nробоче завдання.

8. Важкість праці – це:

А Навантаження під час nфізичної праці;

В. Тривалість nзосередженого спостереження;

С. Навантаження під час nрозумової праці;

D. Нерівномірне nнавантаження;

Е. Психоемоційне навантаження.

9. Студент Н. проводить оцінку рівня шуму в цеху холодного nштампування. За допомогою якого приладу він проводить це гігієнічне nдослідження?  

A.   nШумовібромір 

B.   nАналізатор nспектру шуму 

C.   nАудіотестер 

D.   nАктинометр 

E.    Піранометр 

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:

          Задача 1. Визначити важкість та напруженість nпраці робочого бавовняно-паперового комбінату, якщо відомо, що працівник nвиконує роботу по переміщенню тюків сировини. Вага тюка 60 кг. Висота підйому – 1 метр. Частота виконання nоперацій – 6 раз в 1 хвилину. Робота виконується переважно з участю м’язів плечового поясу.

          Задача n2.  Задача на комплексну оцінку виробничих умов, nякі складаються із характеристики рівнів шуму. Завдання передбачає оцінку шумової nобстановки. Потрібно також запропонувати план оздоровчих  і санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих nна оптимізацію несприятливих умов праці.

Задача n3. За допомогою nаспіратора на фільтр з тканини ФПП взята проба повітря на фармацевтичній nфабриці. Приріст маси фільтра після аспірації складає 17 мг. Швидкість nаспірації 16 л/хв, тривалість аспірації – 2- хв. Температура повітря під час nзабору проби дорівнювала 8 ⁰С, барометричний тиск – 746 мм рт.ст. Визначити nконцентрацію пилу, оцінити її рівень.

Задача 4. Апаратниця nпідприємства по виробництву ізоляційних матеріалів скаржиться на слабкість, nголовні болі, плаксивість, кровоточивість ясен, носові кровотечі, сухість шкіри nдолонь, численні тріщини на пальцях, епізодичні почервоніння покривів передпліч. nВказані явища почали турбувати хвору 6 місяців тому. За останні 2 роки nпочастішали випадки простудних захворювань. З приводу вказаних скарг звернулась nдо цехового лікаря і була направлена на госпіталізацію у відділення професійної nпатології.

    Стан при поступленні: слабкість, nсонливість, кровоточивість ясен, болі в області серця. На шкірних покривах nпередпліч, кистей, голівок – численні крововиливи та синяки. Аналіз крові: nгемоглобін – 124 г/л, еритроцити – 2,8 10¹²/л, лейкоцити – 10,5 10⁹/л, nретикулоцити – 14%, лімфоцити – 38%, моноцити – 1%, еозинофіли – 3%, тромбоцити n- 2,1 10⁹/л, ШОЕ – 25 мм/год. Анізоцитоз, пойкілоцитоз.

    В цеху по виробництву ізоляційних nматеріалів працює три роки, до цього працювала рахівником в  радгоспі. При поступленні на роботу проходила nпопередній поглиблений медичний огляд. В службові обов’язки апаратника входить nприготування просочувальної суміші, заповнення нею ванн, обслуговування nпросочувальних машин. Характеристика умов праці: для просочування готується nсуміш, що складається на 60 % з бензину, толуолу та ацетону. Приготування nсуміші проводиться в пристосованому приміщенні. Суміш готується в ємностях, nвстановлених на підставках, ніяких вентиляційних пристосувань немає. Заливка nрозчинника в ємкості проводиться вручну з бляшаних банок. Із ємкостей суміш nвручну переноситься в головне приміщення цеху (віддаль 35-150 м) і заливається в ванни nпросочувальних машин.

    В повітрі робочого приміщення концентрація nрозчинників перевищує ГДК в 1,5-2,8 рази, температура повітря – 18-25⁰, nрух повітря – 0,1-0,4 м/сек. Робітники працюють в рукавицях, спецодягу (халат з nбавовняної тканини), респіраторах. Захисні мазі та пасти використовують nнерегулярно. Щорічно робітниці одержують направлення в профілакторії, проходять nкурс вітамінотерапії. За останні чотири місяця відмічається істотне зростання nменструального циклу. Періодичні медичні огляди проводить комісія лікарів і nцеховий лікар.

1. Яке nпрофесійне захворювання виникло у робітниці?

2. Яким вимогам nповинно відповідати робоче місце при проведенні робіт з  розчинниками?

3.Які вимоги nпред’являються до організації вентиляції робочих приміщень?

4. Які лікувально-профілактичні nзаходи повинен провести в даному  випадку nлікар?

Вірні відповіді nна тестові завдання і ситуаційні задачі

Відповіді до тестів : 1. – Е. 2. – А. 3. – nВ. 4. – A. 5. – Е. 6. – А. 7. – D. 8.-  nA..9. – A.

Відповіді до ситуаційних задач:

Задача 1. Еталон вирішення задачі:

Методика nрозрахунку:

          А = (РН+РН₁/2+PL/9) х 6 (виконана робота);                Т=60сек/6=10 сек

          А= n(60кг х 1 м n+0 +0) х 6 =360 кгм ; 

  nN= А/Т х k = 360 кг м/10 сек х k = 360 nвт /с  (потужність виконаної роботи).

Задача 2. nЕталон вирішення задачі:

Законом передбачено єдиний Державний реєстр небезпечних nі шкідливих факторів, проведення Державної санітарної експертизи проектів nпромислового будівництва, технологій виробництва, сировини, напівфабрикатів, nготової продукції, запобігання захворювань, травм, отруєнь та інших. (додаток n2,3)

До nфізичних шкідливостей віднесено  (Витяг з nДержстандарту 12.0.003 – 74):

–      nрухомі машини, механізми, незахищені nрухомі елементи виробничого обладнання, заготовки, матеріали, вироби, що nпереміщуються, інші механічні фактори;

–      nнагріваючий чи охолоджуючий мікроклімат nробочої зони, високі рівні інфрачервоного випромінювання (гарячі цехи nметалургійної промисловості, котельні та ін.), гаряча вода чи пара;

–      nпідвищений чи знижений барометричний nтиск та його різкі зміни;

–      nвисокі рівні шуму, вібрації, інфра – та nультрамеханічних коливань повітря чи твердих поверхонь;

–      nвисокі рівні електромагнітних коливань nрадіодіапазону, електричних магнітних полів промислових частот, статичної nелектрики;

–      nвисокі рівні іонізуючої радіації n(рентгенівські, гама, корпускулярне випромінювання);

–      nнедостатнє або надмірне освітлення nробочих місць, низька контрастність, висока яскравість світла, його засліплююча nдія, нерівномірність, пульсація світла, стробоскопічний ефект;

висока запиленість повітря, горючі, вибухонебезпечні гази (метан в nшахтах). 

Задача 3. Еталон вирішення задачі:

          Вагова концентрація пилу розраховується по формулі:

                                  Х = 0 х 1000/V₀

Де 0 – приріст маси фільтру;

     V_{0 –} об’єм аспірованого nповітря, приведений до нормальних умов.

          Об’єм протягнутого при аспірації повітря (V) n– в нашому випадку становить:

                    V = Р х Т = 16 л/хв х 20 хв = n320 л,

Де Р- швидкість аспірації;

Т – час відбору проби nповітря.

          Приведення об’єму аспірованого через фільтр повітря до nнормальних умов проводиться по формулі:

                    V₀ = У х 273 х В/(273+t) х 760

Де V – об’єм nаспірованого повітря, л;

     t – температура повітря nпри аспірації;

     В – барометричний тиск, мм рт.ст.

                    V₀ = 320 х 273 х 746 /(273+8) nх  760 = 305,4 л

          Вагова концентрація пилу дорівнює:

                    Х = 17 х 1000/305,4 = 55,74 мг/м³

          Одержана величина запиленості значно перевищує гранично nдопустиму концентрацію пилу в повітрі виробничих приміщень (10 мг/м³).

Задача 4. Еталон вирішення nзадачі:

1. Хронічне nотруєння сумішшю токсичних розчинників – бензину, толуолу та ацетону з nпорушенням процесів кровотворення, серцево-судинної системи. Астеноневротичний nсиндром. Зниження імунобіологічної реакції організму.

 2. Приміщення для приготування суміші повинно nбути забезпечене вентиляцією, при цьому треба виключити попадання токсичних nречовин в повітря робочої зони. Введення постійного лабораторного контролю за nповітрям або встановлення автоматичних газосигналізаторів. Забезпечення nпрацюючих індивідуальними засобами захисту шкіри та органів дихання – в даному nвипадку протигази і спец. одежі, застосування захисних мазів (паст).

    3. Вентиляція повинна бути припливно – nвитяжною, забезпечувати концентрацію ГДК не більше допустимих по стандарту. nМожливо додаткове оснащення робочих місць витяжними шафами та другими засобами nвентиляції.

   4. – Проведення систематичних оглядів nробітників, які працюють на

         шкідливих ділянках виробництва.

       – Проведення інструктажу по техніці nбезпеки.

       – Дача рекомендацій по заміні токсичних nречовин на менш шкідливі.

       – Облік і розслідування кожного випадку nпроф. захворювання (отруєння), при необхідності з допомогою nлікарів-спеціалістів.

Самостійна робота студентів  14¹⁵ – 15⁰⁰ год.

Письмове nтестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд nтематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів nліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення nматеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Студент повинен знати:

1.    nВиди праці, їх фізіолого-гігієнічна nхарактеристика.

2.    Фізіологічні зміни в процесі праці.

3.    Втома і перевтома, nфізіолого-гігієнічне обгрунтування їх розвитку.

4.    Сучасні принципи і критерії гігієнічної nоцінки праці за ступенем важкості і напруженості.

5.    nВимоги до мікроклімату виробничих приміщень (температура, nвологість, швидкість руху, освітленість).

6.    nВимоги до рівнів шуму і вібрації.

7.    Пил, його класифікація за походженням, nспособом утворення і дисперсністю.

8.    Чинники, що виявляють вплив на nбіологічну дію пилу.

9.    Патологія людини, що пов’язана із nвпливом пилу, її профілактика.

10.Способи відбору проб повітря  на вміст пилу.

11.Правила відбору проб повітря для nдослідження.

12.Електроаспіратор, його призначення, nбудова, принцип роботи.

13.Роль пилового фактору у виникненні nпатології людини.

14.Гігієнічні норми вмісту пилу в nповітрі.

Студент повинен вміти:

1.    Визначити важкість праці.

2.    Визначити напруженість праці.

3.    Визначити точність і координацію nрухів з допомогою фонотремометра.

4.    Дослідити тип денної працездатності.

5.    Прогнозувати успішність професійної nдіяльності.

6.    nОцінювати мікроклімат виробничих nприміщень; оцінювати ступінь запиленості повітря.

7.    nОцінювати шумо-вібраційну обстановку.

8.    nОцінювати ступінь несприятливого впливу вимушеної nробочої пози.

9.    nПроводити хронометраж робочого часу і nоцінювати на його основі важкість роботи особи, що працює.

10.Визначити важкість праці.

11.Визначити напруженість праці.

12.Визначити точність і координацію nрухів з допомогою фонотремометра.

13.Розрахувати концентрацію nпилу в повітрі.

14.Оцінити ступінь запиленості nповітря у відповідності з гігієнічними нормативами.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

А – Основні:

Матеріали для підготовки до практичних занять : «Фізіологія та гігієна праці. Профілактика перевтоми. Фізичні фактори виробничого середовища. Профілактика професійних захворювань. Хімічні фактори виробничого середовища. Профілактика професійних отруєнь.»

1.    n http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/hihiena/classes_stud

2.    nДаценко n1.1., Габович Р.Д.. Профілактична медицина. – К.: Здоров’я, –2004. n-С. 788.

3.    nГабович Г.Д. и др. Гигиена.- Киев: Вища nшколаю-1984,-с.86-100, 198-202.

4.    Руководство к практическим занятиям nпо гигиене труда. / Под ред. А.М.Шевченко – К.: Вища школа. – 1986 – с. 5-53.

5.    nПивоваров Ю.П., Гоєва О.Є, Величко А.А. nРуководство к лабораторным nзанятиям по гигиене. М., Медицина, 1983, – с.140-174.

6.    nМинх А.А. Методы гигиенических исследований. М.: Медицина, 1971,с- n112-138. 

Б – Додаткові:

1.    nРумянцев Г.И., Вишневская Е.П., Козлова Т.А. Общая гигиена. – nМ.: Медицина, 1985, С. 383-385.

2.    nНавроцкий В.К. Гигиена труда. М., 1974.

3.    nШахбазян nГ.Х. Щлейфман Ф.М. Гигиена производственного микроклимата. Киев, 1977.

Методичну nвказівку склав проф. В.А. Кондратюк           

Обговорено nі затверджено на засіданні кафедри

30 серпня 2012 р. протокол № 1

Переглянуто і затверджено на засідання nкафедри

28 серпня 2013 р. nпротокол № 1