МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ГІГІЄНИ У ФАРМАЦІЇ З ОСНОВАМИ ЕКОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ (провізори)

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ГІГІЄНИ У ФАРМАЦІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ  ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ  (провізори, 6 год.)

ЗАНЯТТЯ № 4

Теми: 1. “Гігієнічні основи раціонального харчування. Санітарна експертиза харчових продуктів.”

 2. “Визначення адекватності харчування з калорійності та повноцінності раціонів”.

3. “Харчові отруєння та їх профілактика.”

Мета: 1. Засвоїти методи оцінки повноцінності раціону харчування індивідууму.

          2. Навчитися визначати добові енерговитрати людини.

3. Оволодіти методами оцінки якості та свіжості харчових продуктів за їх органолептичними показниками та результатами лабораторного аналізу.

4. Оцінювати енергетичний баланс і адекватність харчування.

5. Оволодіти знаннями про харчові отруєння, їх етіологію, клініку, методи розслідування та загальну і специфічну профілактику.

                                 ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ:

       Харчування – один з факторів, які в значній мірі  визначають стан здоров’я людини. І, в першу чергу, раціональне харчування повинне відповідати енергетичним затратам організму, поповнювати його потребу в поживних речовинах (білках, жирах, вуглеводах), вітамінах, мінеральних солях та мікроелементах.

Енергетичні потреби здорової людини визначені ФАВ/ВООЗ, як рівень споживання енергії за рахунок їжі, який компенсує витрати енергії у відповідності з розмірами тіла та його структурою, і як рівень фізичної активності, що відповідає тривалому доброму здоров’ю людини.

          Згідно із тимчасовими нормами харчування для населення України, які побудовані на основі системи ФАО/ВООЗ, величина енергозатрат людини складається із основного та поправки на фізичну активність без додавання надбавки 10-15% (специфічно-динамічна дія змішаної їжі).Співвідношення загальних енерговитрат до величини основного обміну дає КФА- коєфіцієнт фізичної активності. Тимчасовими нормами харчування все доросле населення України диференційоване на чотири групи фізичної активності.

Санітарно-гігієнічною експертиза – невід’ємна складова частина державного санітарно-епідеміологічного нагляду, що полягає у комплексному вивченні об’єктів експертизи та пов’язаних з ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм, оцінці можливого негативного впливу об’єктів експертизи на здоров’я населення шляхом досліджень, у ході яких встановлюються критерії безпеки та умови використання об’єктів експертизи.

Можна виділити п’ять груп захворювань, які прямо чи опосередковано пов’язані з харчуванням, це:

1.    Аліментарні захворювання, хвороби зумовлені дефіцитом або надлишком компонентів їжі.

2.    Вторинні хвороби недостатнього або надмірного харчування, що розвива     ються як ускладнення на фоні виснажливих хвороб (хірургічних, інфекційних, онкологічних і ін.)

3.    Захворювання багатофакторної природи, які дуже часто розвиваються на фоні генетичної схильності, наприклад, атеросклероз, подагра, гіпертонічна хвороба, онкозахворювання і т.п.

4.    Захворювання,  які передаються аліментарним шляхом (деякі інфекції і гельмінтози, харчові отруєння).

5.    Харчова незносність – атипові реакції на їжу, наприклад харчова алергія, ідіосинкразія.

Лікувальне харчування є невід’ємною частиною комплексного лікування з приводу різних  захворювань у лікувально-профілактичних установах, а також лікувально-оздоровчих заходів у санаторно-курортних установах і санаторіях-профілакторіях. Продукти харчування, маючи  певну фармакологічну дію і дієтологічні властивості, сприяють відновленню порушеного хворобою гомеостазу та діяльності функціональних систем організму.

Кожен випадок харчового отруєння шкідливо впливає на стан здоров’я людини, а випадки харчового отруєння в дитячих садках, школах, училищах, лікарнях, військових частинах і т.ін. розцінюються, як надзвичайна подія. Тому лікарі всіх спеціальностей повинні брати активну участь в локалізації і ліквідації його наслідків, вміти оперативно і дієво розслідувати причини його виникнення, а також надавати невідкладну медичну допомогу на догоспітальному етапі, хоча розслідування харчових отруєнь повинно проводитися, як правило, санітарним лікарем по гігієні харчування або головним лікарем СЕС.

Методика виконання практичної роботи. 9.⁰⁰-12.⁰⁰ год.

І. Тема №1. “Гігієнічні основи раціонального харчування.. Санітарна експертиза харчових продуктів.”

1. Вирішити ситуаційні задачі по складу і властивостях нутрієнтів харчового раціону.

2. Вирішити ситуаційні задачі по проведенню санітарної експертизи харчових продуктів (хліба і блібобулочних виробів, борошна, молока і молочних продуктів, м‘яса і ковбасних виробів, риби, яєць, овочів).

          ІІ. Тема № 2. “Визначення адекватності харчування з калорійності та повноцінності раціонів.”

1.    Вирішити ситуаційні задачі по розрахунку добових енерговитрат при різних видах роботи, користуючись таблицею «Витрати енергії при різних видах роботи» розрахувати добові енергозатрати..Підрахувати, користуючись «Таблицями складу харчових продуктів», енергетичну цінність добового раціону, вміст білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей (Са, Р, Fе, К, Nа, Мg ) і клітковини, заносячи результати у наступну таблицю за окремими прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря):

Назва продукту

К-сть

б

ж

в

калорійність

Са

Р

К

Nа

Мg

Fе

Клітковина

2.    Оцінити енергетичний баланс.

3.    Дати якісну оцінку харчування : співвідношення між окремими поживними речовинами та мінеральними солями.

4.    Оцінити режим харчування.

5. Підрахувати в індивідуальному добовому меню вміст вітамінів С, В, В₂, А, РР і каротину та оцінити їх кількість у відповідності із прийнятими в Україні нормами харчування, а також використовуючи додаткові дані по вітамінах:

   а) Для утворення в організмі 1000 ккал з 250 грамів білків або вуглеводів необхідні наступні кількості вітамінів:

        вітамін В₁ – 0,6 мг

        вітамін В₂ – 0,7 мг

        вітамін В₃ (РР) – 6,6 мг

        вітамін С – 25 мг.

      б) Вміст каротину, який міститься в продуктах рослинного походження, підраховується окремо, сума каротину ділиться на 6 і додається до основної кількості вітаміну А.

ІІІ. Тема 3. “Харчові отруєння та їх профілактика.”

1. Вирішити ситуаційні задачі по випадках харчових отруєнь. Дати рекомендації і відповісти на запитання до задач: попередній діагноз, відповідність дій лікаря, недоліки під час обслідування випадку харчового отруєння, профілактика по недопущенню харчового отруєння та інше.(використати додаток ).

Програма самопідготовки студентів

І. Тема №1. “Гігієнічні основи раціонального харчування.Санітарна експертиза харчових продуктів”

Контрольні питання:

1.    Раціональне харчування, визначення цього поняття.

2.    Теорії харчування.

3.    Фізіологічне значення та основні функції харчування.

4.    Біологічна дія їжі.

5.    Класифікація нутрієнтів (харчових речовин) та їх функції в організмі (енергетична, пластична, каталітична, захисна).

6.    Білки, їх роль в харчуванні людини, добова потреба.

7.    Жири, значення в харчуванні людини, добова потреба.

8.    Вуглеводи, значення в харчуванні людини, добова потреба.

9.    Значення мінеральних солей в харчуванні.

10.Вітаміни, їх фізіологічна роль в організмі людини.

11.Гігієнічні вимоги до режиму харчування..

12.Харчова та біологічна цінність круп, борошна, хліба і хлібобулочних виробів .

13.Правила відбору проб круп, борошна, хліба і хлібобулочних виробів для лабораторного дослідження.

14.Органолептична оцінка різних видів круп, борошна, хліба і хлібобулочних та макоронних виробів.

15.Методи аналізу круп, борошна, хліба і хлібобулочних виробів

– визначення якості і кількості сирої клейковини в борошні.

– визначення кислотності борошна, круп, хліба, хлібобулочних і макаронних виробів.

– визначення пористості хліба і хлібобулочних виробів.

16.Харчова та біологічна цінність молока і молочних продуктів.

17.Правила відбору проб молока і молокопродуктів для лабораторного дослідження .

18.Вимоги стандарту до якості молока і молочних продуктів.

19.Загальна характеристика і органолептична оцінка молока і молочних продуктів .

20.Методи аналізу молока і молочних продуктів:

– визначення густини молока і молочних продуктів;

– визначення кислотності молока, сметани, сиру;

– визначення присутність крохмалю, соди, перекису водню;

– визначення ефективності пастеризації молока.

21.Харчова та біологічна цінність м’яса і м’ясопродуктів, ковбасних виробів.

22.Правила відбору проб м’яса і м’ясопродуктів для лабораторного дослідження.

23.Органолептична оцінка ковбасних виробів та м’яса і м’ясних продуктів.

24.Нормативи якості м’яса.

25.Методи визначення дефектів м’яса.

26.Лабораторні методи оцінки якості ковбасних виробів, м’яса.

ІІ. Тема № 2. “Визначення адекватності харчування з калорійності та повноцінності раціонів.”  

Контрольні питання:

1.    Поняття про раціональне харчування як основу енергетичного та пластичного обміну речовин в організмі.

2.    Характеристика груп населення в залежності від енерговитрат. Наукові обґрунтування фізіологічних норм харчування статево-вікових та професійних груп населення.

3.    Складові частини добових енергозатрат людини.

4.    Коефіцієнт фізичної активності (КФА), його значення.

5.    Методи визначення енерговитрат людини (пряма та непряма калориметрія, аліментарна енергометрія, пульсометрія, розрахункові методи).

6.    Гігієнічні вимоги до режиму харчування.

ІІІ. Тема № 3. “Харчові отруєння та їх профілактика.”

Контрольні питання:

1.    Визначення харчового отруєння.

2.    Загальні симптоми гострого харчового отруєння.

3.    Класифікація харчових отруєнь.

4.    Етіологія і основні клінічні симптоми харчових отруєнь мікробного та немікробного походження (мікробних: – токсикоінфекції, токсикози, бактеріального походження; мікотоксикозів; немікробних: – отруєння грибами, рослинами, насінням бур’янів, медом бджіл, продуктами тваринного походження, отруйними домішками).

Семінарське обговорення теоретичних питань. 12.³⁰-14.⁰⁰год.

 

1.    Раціональне харчування, визначення цього поняття.

2.    Теорії харчування.

3.    Фізіологічне значення та основні функції харчування.

4.    Біологічна дія їжі.

5.    Класифікація нутрієнтів (харчових речовин) та їх функції в організмі (енергетична, пластична, каталітична, захисна).

6.    Білки, їх роль в харчуванні людини, добова потреба.

7.    Жири, значення в харчуванні людини, добова потреба.

8.    Вуглеводи, значення в харчуванні людини, добова потреба.

9.    Значення мінеральних солей в харчуванні.

10.Вітаміни, їх фізіологічна роль в організмі людини.

11.Гігієнічні вимоги до режиму харчування..

12.Поняття про раціональне харчування як основу енергетичного та пластичного обміну речовин в організмі.

13.Характеристика груп населення в залежності від енерговитрат. Наукові обґрунтування фізіологічних норм харчування статево-вікових та професійних груп населення.

14.Складові частини добових енергозатрат людини.

15.Коефіцієнт фізичної активності (КФА), його значення.

16.Методи визначення енерговитрат людини (пряма та непряма калориметрія, аліментарна енергометрія, пульсометрія, розрахункові методи).

17.Гігієнічні вимоги до режиму харчування..

18.Харчова та біологічна цінність круп, борошна, хліба і хлібобулочних виробів .

19.Правила відбору проб круп, борошна, хліба і хлібобулочних виробів для лабораторного дослідження.

20.Органолептична оцінка різних видів круп, борошна, хліба і хлібобулочних та макоронних виробів.

21.Методи аналізу круп, борошна, хліба і хлібобулочних виробів

– визначення якості і кількості сирої клейковини в борошні.

– визначення кислотності борошна, круп, хліба, хлібобулочних і макаронних виробів.

– визначення пористості хліба і хлібобулочних виробів.

22.Харчова та біологічна цінність молока і молочних продуктів.

23.Правила відбору проб молока і молокопродуктів для лабораторного дослідження .

24.Вимоги стандарту до якості молока і молочних продуктів.

25.Загальна характеристика і органолептична оцінка молока і молочних продуктів .

26.Методи аналізу молока і молочних продуктів:

– визначення густини молока і молочних продуктів;

– визначення кислотності молока, сметани, сиру;

– визначення присутність крохмалю, соди, перекису водню;

– визначення ефективності пастеризації молока.

27.Харчова та біологічна цінність м’яса і м’ясопродуктів, ковбасних виробів.

28.Правила відбору проб м’яса і м’ясопродуктів для лабораторного дослідження.

29.Органолептична оцінка ковбасних виробів та м’яса і м’ясних продуктів.

30.Нормативи якості м’яса.

31.Методи визначення дефектів м’яса.

32.Лабораторні методи оцінки якості ковбасних виробів, м’яса.

33.Визначення харчового отруєння.

34.Загальні симптоми гострого харчового отруєння.

35.Класифікація харчових отруєнь.

36.Етіологія і основні клінічні симптоми харчових отруєнь мікробного та немікробного походження (мікробних: – токсикоінфекції, токсикози, бактеріального походження; мікотоксикозів; немікробних: – отруєння грибами, рослинами, насінням бур’янів, медом бджіл, продуктами тваринного походження, отруйними домішками).

Тестові завдання та ситуаційні задачі

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1.Добовий раціон харчування хлопчика 10-ти років містить: вітамін В₁ – 1,0 мг, вітамін В₂ – 1,2 мг, вітамін В₆ – 1,5 мг, вітамін В₁₂ – 1,4 мг, вітамін С – 20 мг. Хлопчик скаржиться на загальну слабкість, швидку втомлюваність, дратівливість, кровоточивість з ясен, петехії на ногах. З найбільшою вірогідністю у хлопчика має місце гіповітаміноз:

1.     С

2.     В₁

3.     В₂

4.     В₆

5.     В₁₂

2. Який прилад використовується для визначення жирності молока?

А. Лактоденсиметр.

В. Прилад Журавльова.

С. Бутирометр.

D. Анемометр.

Е. Актинометр.

3. Наявність яких речовин значною мірою зумовлює смак м’яса і особливо м’ясних бульйонів?

А. Мінеральних.

В. Екстрактивних.

С. Декстринів.

D. Лектинів.

Е.  Глікогену.

4. У добовому харчовому раціоні жінки, 25 років, вагове співвідношення білків, жирів та вуглеводів становить 1 :1 : 5. Які корективи слід внести до складу раціону з метою його гігієнічної оптимізації?

A.   Зменшити вміст вуглеводів

B.    Збільшити вміст жирів

C.    Збільшити вміст білків

D.    Збільшити вміст вуглеводів

E.     Корективи не потрібні

5. Яка дія їжі на організм відповідає раціональному харчуванню?

А. Специфічна

В. Неспецифічна

С. Превентивна

 D. Захисна

       Е. Фармакологічна

6. Яка патологія прямо пов’язана з надмірною енергетичною цінністю ?

A.   Харчова алергія

B.   Квашіоркор

C.   Пелагра

D.   Ожиріння

E.     Фенілкетунурія

7.  Харчові токсикоінфекції викликаються:

А. Бактеріями роду протею

В. Ентеропатогенними кишковими паличками.

С. Ентеротоксигенними стафілококами.

D. Сальмонелами

Е. Афлатоксинами.

8. При хронічному отруєнні кадмієм хворобу називають:

А. Хвороба Юшо

В. Хвороба ітай-ітай

С. Хвороба бері-бері

D. Хвороба Мінамата

Е. Хвороба Прасада

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:

Задача № 1. На другий сніданок студент купив в буфеті варене яйце (50 г), салат з свіжих огірків (100 г) із сметаною (30 г), чай з цукром (15 г), хліб житній (100 г). Вечеря студента складалася з наступних продуктів: судак відварний (200 г), хліб   пшеничний  (100) г.,   ацидофільне   молоко   (200   г),   тістечко бісквітне (50 г). Необхідно оцінити енергетичну цінність даної їжі.

Задача  №  2. При  медичному огляді вагітної жінки, що працює продавцем, виявлені ознаки гіповітамінозу  С. По розрахунковим даним жінка в день з їжею одержує близько 45 міліграм аскорбінової кислоти. Яка добова    потреба    вітаміну    С    для    цієї    жінки.    Ваші рекомендації.

     Задача № 3. У чоловіка, що працює хірургом, при медичному обстеженні виявлені ознаки  гіповітамінозу А. У їжі містяться продукти, що поставляють 1000 мкг вітаміну А. Протягом декількох років чоловік страждає хронічним гастритом, холецистогепатитом. Поясніть причину гіповітамінозу. Які симптоми гіповітамінозу  А? Назвіть джерела  вітаміну А і каротину в харчуванні.

          Задача 4. Складіть експертний висновок про партію молока, відібраного на ринку, результати лабораторного дослідження якого такі:

– органолептичні: колір – білий, з синюватим відтінком по краях; запах – невизначений, консистенція (нігтьова проба) – густого молока, з маленькими білими крупинками; смак злегка гіркуватий; жирність по Герберу – 2,2 %; кислотність –  18⁰ Тернера; питома вага (щільність) по лактоденсиметру 1,035 г/см³ при температурі 20⁰С; сухий залишок, розрахований за формулою Фарінгтона – 8%.

Які ще потрібні дослідження для повної оцінки цього молока? 

          Задача 5. Органолептичне дослідження вареної ковбаси показало: зовнішній вигляд без особливостей, оболонка сірого кольору, злегка волога, запах і смак кислуваті, забарвлення фаршу сіре, фарш однорідний, з повітряними пустотами сірого кольору консистенція фаршу рихла. Хімічний аналіз: сіль кухонна – 2 %, нітрити – 0,005 %, волога – 75 %, крохмаль – 2,5 %. Дати оцінку доброякісності вареної ковбаси.

Задача 6. Визначити добові енергозатрати жінки вагою 50 кг, віком 20 років, яка працює друкаркою. Заповнивши таблицю хронометражу діяльності, включаючи і сон, одержимо витрати енергії за добу на 1 кг маси тіла даної людини.

          41,1 х 50 = 2055 кал

          Задача 7. Лікар дитячого садка перед обідом виявив, що сім дітей відмовились від їжі. При обстеженні вони скаржились на головний біль, а також болі в верхній частині живота, температура тіла їх досягала 37,3-37,5 ⁰С. Протягом двох годин ще шість дітей також захворіли, причому до вищевказаних симптомів у всіх захворілих приєдналась нудота, кількаразове блювання, слабкість, в’ялість. Перед вечерею ті ж симптоми захворювання з’явились і у виховательки цієї групи.

          Після трьохгодинного спостереження в ізоляторі садка, діти та вихователька були госпіталізовані в інфекційне відділення ЦРЛ, звідки надійшло  телефонне повідомлення в рай СЕС про випадок групового харчового отруєння в дитячому садку. Матеріали від хворих дітей в лабораторію на дослідження з садка не направлялись.

          При санітарно-епідеміологічному розслідуванні цього випадку санітарним лікарем рай СЕС встановлено:

   1. Всі співробітники і діти інших вікових груп здорові.

   2. Зберігання продуктів і технологія приготування їжі відповідають санітарним вимогам.

   3. Миття посуду та прибирання проводяться також відповідно до санітарно-гігієнічних правил.

   4. Діти, що захворіли, і їх вихователька зранку споживали цукерки типу “помадка” домашнього виготовлення, якими їх пригостила мама одного з малюків. Цукерки зберігалися вдома протягом  трьох днів після приготування на кухні.

Запитання до ситуаційної задачі

   1. Який попередній діагноз можна поставити дітям, які захворіли?

   2. Чи відповідають дії лікаря дитячого садка та послідовність роботи при виникненні групового харчового отруєння? Які недоліки він допустив під час цього випадку, а також в профілактичній роботі по недопущенню випадків харчового отруєння.

             Вірні відповіді на тестові завдання і ситуаційні задачі

Відповіді до тестів : 1. – А. 2. – D. 3. – А. 4. – B. 5. – A. 6. – D. 7. – B. 8.-  B.

Відповіді до ситуаційних задач:

Задача 1. Еталон вирішення задачі:

 Складаємо меню.

Підраховуємо, користуючись «Таблицями складу харчових продуктів», енергетичну цінність добового раціону, вміст білків, жирів, вуглеводів, заносячи результати у наступну таблицю за окремими прийомами їжі (сніданок, обід, вечеря):

Назва продукту	К-сть	Білки, г	Жири, г	Вуглеводи, г	Калорійність, Ккал
Сніданок: Яйце Салат із свіжих огірків із сметаною чай з цукром хліб житній	50 г 100 г 30 г 15 г 100 г	6,3 0,8 0,9 – 6,5	5,8 – 7,0 – 1,0	0,35 3,0 1,06 15 40,1	78 15 64 60 190
Вечеря: Судак відварний Хліб пшеничний Ацидофільне молоко Тістечко бісквітне	200 г 100 г 200 г 50 г	31,0 8,1 5,2 2,4	2,8 1,2 6,4 10,0	– 46,6 9,4 24,9	150 220 116 193
Всього:		61,2	34,2	140,41	1086

В добовому раціоні міститься 1086 ккал. Калорійність приведеного раціону недостатня. Студенти відносяться до 1 групи – особи переважно розумової праці, коефіцієнт фізичної активності 1,4. Добова потреба в енергії для студента 2450 ккал, білків – 72 г, жирів – 81 г, вуглеводів 358 г. Виходячи з цього необхідно збільшити в раціоні білків на 12 г, жирів – на 46 г, вуглеводів – 218 г.

Задача 2. Еталон вирішення задачі:

     Добова потреба в вітаміні С для вагітної жінки – 120 мг на добу. Рекомендації: необхідно вживати відвар шипшини (вміст вітаміну С в сухій шипшині 1200 мг/100 г), ягоди чорної смородини (200-300 мг/100 г), обліпихи (200 мг/100 г), червоний болгарський перець (200 мг/100 г), петрушка (200 мг/100 г), кріп (100 мг/100 г), капуста (60-120 мг/100 г),

     Задача 3. Еталон вирішення задачі:

     Норма добового споживання вітаміну А для хірургів (ІІІ група інтенсивності праці) становить 1000 мкг. Так, як хірург протягом декількох років хворіє хронічним гастритом і холецистогепатитом, то йому потрібно вживати вітаміну А до 1500 мкг на добу. Крім цього, робота хірурга вимагає напруження зорового аналізатора. Вітамін А бере участь в процесі утворення зорового пурпуру. Відсутність вітаміну А в харчуванні або недостатнє його всмоктування приводить до порушення процесу регенерації зорового пурпуру. Найбільш раннім проявом А-вітамінної недостатності є порушення адаптації зору в темноті. В подальшому погіршується гострота зору в сутінках – гемералопатія, або куряча сліпота. Знижається і кольорове відчуття, головним чином по відношенню до синього кольору.

     Стан травного апарату має особливе значення для А-вітамінного балансу в організмі. Сприятливі умови для розвитку ендогенного А-гіповітамінозу створюються при захворюваннях, що протікають з порушенням всмоктування жиру, наприклад, при хронічних гастритах. При захворюваннях печінки (холецистогепатит) розвивається ендогенний А-гіповітаміноз внаслідок порушення утворення в ній вітаміну А із каротину. Каротин в печінці з допомогою каротинази перетворюється в вітамін А.

     Вітамін А відноситься до вітамінів, що розчиняються в жирах і жиророзчинниках. Джерелами вітаміну А є жири тваринного походження (риб’ячий жир, яйця курячі, масло вершкове, печінка, молоко). Вміст вітаміну А в молочних продуктах підвищується влітку. Каротин (провітамін вітаміну А) міститься в продуктах рослинного походження (обліпіха, шпинат, перець червоний солодкий, морква, зелена цибуля, абрикоси, шипшина).

Задача 4. Еталон вирішення задачі:

Є підозра, що молоко розведене водою, тому що жирність молока зменшена, хоча питома вага в нормі. Наявність крупинок і нормальна щільність молока може свідчити про можливу фальсифікацію молока – добавлення крохмалю. Провести якісну реакцію на домішки молока.

Задача 5. Еталон вирішення задачі:

За показниками органолептичних властивостей: оболонка вареної ковбаси сірого кольору  повинна бути світлорожевою. Запах і смак ковбаси повинні бути специфічними для даного виду без неприємного кислого присмаку і запаху. Консистенція фаршу – щільна без пустот. Вміст кухонної солі, нітритів – в нормі, вологи і крохмалю – трохи підвищений.  Таким чином, за органолептичними ознаками ковбаса недоброякісна і для вживання непридатна.

     Задача 6. Еталон вирішення задачі: Порівнюючи отриману величину із рекомендованими величинами потреб енергії та харчових речовин, приходимо до висновку, що жінка даної вікової категорії (18-29 р.), масою 50 кг, повинна витрачати біля 2000 кал, що майже збігається із розрахованою величиною.

Задача 7. Еталон вирішення задачі:

Можливі відповіді:

1.    За даними обстеження, що проведене лікарем дитячого садка, можна поставити попередній діагноз: гостре харчове отруєння (уточнений діагноз можна поставити за даними бактеріологічного дослідження та клінічного перебігу хвороби).

2.    Лікар повинен був сам зателефонувати в рай СЕС, а також послати письмове екстрене повідомлення, крім того, він повинен був провести забір матеріалу (блювотних мас, сечі, калу) від захворілих дітей і направити їх з супровідними документами в лабораторію рай СЕС.

3.    Лікар не надав першої невідкладної допомоги дітям – не промив шлунки, не дав спазмолітиків і ферментів.

Самостійна робота студентів  14¹⁵ – 15⁰⁰ год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Студент повинен знати:

1.    Групи дорослого населення за інтенсивністю праці.

2.    Фізіологічні основи раціонального харчування.

3.    Добову потребу організму в білках, жирах, вуглеводах, мінеральних солях, вітамінах.

4.    Оптимальне співвідношення між основними поживними речовинами.

5.    Енергетичну цінність основних поживних речовин.

6.    Оптимальний розподіл добового раціону між окремими прийомами їжі.

7.    Оцінку індивідуального режиму харчування хворих з різними захворюваннями.

8.    Харчову та біологічну цінність молока і молочних продуктів, м’яса і м’ясопродуктів, борошна, круп, макаронних виробів, хліба і хлібобулочних виробів

9.    Правила відбору проб молока і молочних продуктів, м’яса і м’ясопродуктів, борошна, круп, макаронних виробів, хліба і хлібобулочних виробів

10.Вимоги стандарту до якості молока і молочних продуктів, м’яса і м’ясопродуктів, борошна, круп, макаронних виробів, хліба і хлібобулочних виробів

11.Методи аналізу молока і молочних продуктів:

а) визначення густини молока і молочних продуктів;

б) визначення жиру в молоці, сметані, кефірі;

в) визначення сухої речовини в молоці;

г) визначення кислотності молока, сметани, сиру;

д) визначення присутність крохмалю, соди, перекису водню, формальдегіду;

е) визначення ефективності пастеризації молока.

12.Методи визначення дефектів м’яса.

13.Метод визначення аміаку по Несслеру.

14.Визначення вільного аміаку (проба Ебера).

15.Метод визначення сірководню.

16.Метод визначення пероксидази.

10. Методи аналізу борошна,круп, хліба, хлібобулочних і макаронних виробів:

    а) визначення вологи;

    б) сирої клітковини;

    в) кислотності;

    г) металодомішок;

    д) пористості хліба;

    е) зараженості шкідниками.

17.Знати класифікацію мікроорганізмів, що  викликають харчові отруєння.

18.Знати етіологію і основні клінічні симптоми найбільш поширених харчових отруєнь мікробного і немікробного походження

Студент повинен вміти:

1.    Скласти хронограму діяльності людини протягом доби.

2.    За хронограмою оцінити добові енергозатрати табличним методом.

3.    Складати добову меню-розкладку.

4.    Оцінювати енергетичну цінність їжі та енергетичний баланс.

5.    5. Розрізняти такі поняття, як гіпо-а- і гіпервітамінози, знати їх основні   ознаки.

6.    Орієнтуватись в величинах добової потреби організму в різних вітамінах

7.    Провести основні дослідження доброякісності молока і молочних продуктів,  м’яса і м’ясопродуктів, борошна, круп, макаронних виробів, хліба і хлібобулочних виробів.

8.    Оцінювати дані отриманих лабораторних досліджень молока і молочних продуктів,  м’яса і м’ясопродуктів, борошна, круп, макаронних виробів, хліба і хлібобулочних виробів.

9.    Дати заключення відносно відповідності даних аналізу вимогам до молока і молочних продуктів, м’яса і м’ясопродуктів, борошна, круп, макаронних виробів, хліба і хлібобулочних виробів.

10.Зробити висновок щодо можливості використання для харчових потреб досліджуваних молока і молочних продуктів, м’яса і м’ясопродуктів, борошна, круп, макаронних виробів, хліба і хлібобулочних виробів.

11.Розслідувати  випадки харчових отруєнь.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

       А – Основні:

1.    Матеріали для підготовки до практичних занять: http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/hihiena/classes_stud

2.    Загальна гігієна з основами екології. За ред. В.А.Кондратюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, – 2003. – 567 с.

3.    Мізюк М.І. Гігієна. Підручник для фармацевтичних вузів. –К.:Здоров’я, 2002.-288 с                                  

4.    Мізюк М.І. Посібник для практичних занять з гігієни. –К.: Здоров’я,2002. –                         280 с. .

5.    Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. Навчальний посібник.- К.: Здоров’я, – 1999. – 694 с.

Б – Додаткові:

1.    Білявський Г.О. і інш. Основи загальної екологіі. –К.: “Либідь”, 1995. – 367 с.

2.    Бардов В.Г. Гігієна та екологія. http://www.nmu.edu.ua/kaf55-8.php

3.       Большаков А.М. Руководство к лабораторным занятиям по общей гигиене http://www.razym.ru/nauchmed/drmed/145046-bolshakov–am–rukovodstvo–k–laboratornym–zanyatiyam–po–obschey–gigiene.html

4.       Большаков А.М., Новикова И.М. Общая гигиена.http://medbooks.ucoz.ru/load/gigiena_socmedicina/obshhaja_gigiena_bolshakov_a_m_novikova_i_m_skachat_besplatno/11-1-0-121

Методичну вказівку склав проф. В.А. Кондратюк           

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

30 серпня 2012 р. протокол № 1

Переглянуто і затверджено на засідання кафедри

28 серпня 2013 р. протокол № 1