МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 13
Тема: Інфузійна nтерапія. Будова і монтаж системи для переливання ліків. Заповнення системи. nУскладнення, які можуть виникнути при внутрішньовенному введенні ліків.
ІНСТРУМЕНТИ ТА nАПАРАТИ ДЛЯ ІН’ЄКЦІЙ, ІНФУЗІЙ, ПРОКОЛІВ nТА ВІДСМОКТУВАННЯ.
До них відносяться :
шприци медичні nін’єкційні;
шприци для nпромивання порожнин;
шприци для вливань;
голки трубчасті nін’єкційні;
голки nтрубчасті спеціальні;
голки трубчасті nпункційно-біопсійні;
троакари;
апарати і прилади nдля вливань і відсмоктування.
Система nінфузійна SFM
n ВИКОРИСТАННЯ ІНФУЗІЙНИМ РОЗЧИНОМ
n
nОснащення:
1. Система одноразового nвикористання для вливання кровозамінників, інфузійних розчинів;
2. Флакон з інфузійним розчином n(0,9% розчин натрію хлориду);
3. Ножиці;
4. Стерильний пінцет;
5. Стерильний маніпуляційний nстолик;
6. Стерильні ватні тампони, nсерветки, стерильні гумові рукавички;
7. 70% розчин етилового спирту;
8. Ниркоподібний лоток;
9. штатив-підставка;
10. Ватні кульки;
11. Лейкопластир.
Правильність nупакування та складові частини системи. Для тривалого внутрішньовенного введення nлікарських препаратів використовують пластикові системи одноразового nвикористання. їх випускають у стерильній герметичній упаковці, на якій зазначено nсерію, дату стерилізації, термін придатності. Одноразова стерильна система nскладається з голки-повітровода та довгої трубки з крапельницею. На обох кінцях nтрубки є голки — одна для пункції вени, друга — для проколювання корка флакона. nНа трубці розміщено затискувач, за допомогою якого регулюють швидкість уведення nрідини. У трубку вмонтовано крапельницю, яка має сітку-фільтр для запобігання nпотраплянню в кровоток часточок корка або інших часточок. Голки закриті nковпачками.
n
nПослідовність nдій під час виконання процедур
n
nПідготовка флакона з інфузійним nрозчином
1. Вимийте та обробіть руки nперед процедурою загальноприйнятим методом, надягніть стерильні гумові nрукавички.
2. Прочитайте уважно етикетку на nфлаконі, візуально перевірте придатність інфузійного розчину для використання. nЗвірте напис на флаконі з призначенням лікаря (назва розчину, відсоткова nконцентрація, кількість) і перевірте термін придатності, герметичність nупаковки, прозорість рідини.
3. Ножицями зніміть із флакона nцентральну частину металевого ковпачка, загорніть гострі краї металевої nбокової частини ковпачка, щоб уникнути поранень.
4. Стерильним ватним тампоном, nзволоженим 70% розчином етилового спирту, обробіть корок флакона та верхню nбокову частину металевого ковпачка.
nЗаповнення системи одноразового nвикористання інфузійним розчином
1. Перевірте герметичність пакета n(герметичний пакет щільно облягає систему) і термін придатності.
2. Обробіть бранші ножиць і nмісце розрізу системи стерильним ватним тампоном, зволоженим 70% розчином nетилового спирту, і розкрийте пакет.
3. Обробіть додатково гумові nрукавички й вийміть систему з пакета.
4. Зніміть ковпачок з nголки-повітровода і введіть її до упору в гумовий корок флакона.
5. Зніміть ковпачок з верхньої nголки системи і введіть її в гумовий корок флакона на відстані
6. Закрийте гвинтовий nзатискувач.
7. Флакон переверніть догори nдном і закріпіть на штативі. Якщо голка-повітровод має поліетиленову трубку, то nзакріпіть її на штативі так, щоб її вільний кінець був на рівні дна флакона.
8. Ін’єкційну голку разом з nковпачком зніміть і тримайте її між II і III пальцями тієї руки, якою утримуєте nкрапельницю. При цьому муфта голки повинна бути з тильного боку руки.
9. Однією рукою переверніть nкрапельницю, а другою, утримуючи нижню частину системи, відкрийте затискувач.
10. Заповніть крапельницю до nполовини об’єму розчином.
11. Поверніть крапельницю в початкове положення і nзаповніть нижню частину системи розчином до повного витиснення повітря та nпояви розчину з канюлі для насадки голки.
12. Закрийте гвинтовий затискувач. Надягніть nковпачок з голкою на канюлю, підвісьте нижній кінець системи на гачок штатива.
Запам’ятайте! nПотрібно nретельно перевірити відсутність повітря в нижній частині системи!
1. Внутрішньовенно краплинно nпрепарати необхідно вводити повільно (оптимальна частота 30—40 крапель за 1 nхв), виняток становлять екстремальні випадки. У такому разі потрібно керуватися nбезпосередньо вказівками лікаря.
2. Препарати для nвнутрішньовенного струминного введення необхідно вводити протягом 1—3 хв, а nсильнодіючі препарати — зі швидкістю 1 мл за 1 хв.
3. Якщо хворому вводять препарат nвперше, то протягом 20 хв його необхідно вводити повільно, щоб оцінити реакцію nорганізму хворого.
4. Низькодисперсні препарати n(білкові гідролізати, жирові емульсії) необхідно вводити повільно зі швидкістю n20 крапель за 1 хв. У разі швидкого введення може з’явитися відчуття жару, гіперемія nобличчя, утруднене дихання.
7. При щоденних внутрішньовенних nуливаннях шляхом вено-пункції необхідно змінювати місце ін’єкції. Одну систему nдля інфузії можна використовувати не більше як 1 добу. Під час інфузії nнеобхідно надійно закріпити голку, щоб уникнути подразнення стінки вени. При nінфузії у вену малого калібру потрібно знизити швидкість інфузії, що зменшить nімовірність виникнення флебітів у хворих.
8. Необхідно уникати змішування nпрепаратів з кров’ю, препаратами крові або розчинами для парентерального nхарчування.
9. Перед тим як уводити в nсистему або через канюлю додаткову порцію рідини, необхідно перевірити nправильність положення голки у вені.
n
n
nОснащення:
1. Заповнена інфузійним розчином nсистема;
2. Штатив-підставка;
3. Стерильні ватні тампони (4 nтампони сухих, 4 тампони, зволожені 70% розчином етилового спирту);
4. Стерильні серветки, стерильні nгумові рукавички;
5. Стерильний лоток;
6. Лейкопластир (2 стрічки nзавширшки
7. Джгут;
8. Пружна подушечка (валик);
9. Клейонка розміром 30 х
10. Ниркоподібний лоток;
11. Розчин гепарину (на 100 мл 0,9% розчину натрію nхлориду 5000 ОД гепарину).
nПослідовність дій під час виконання nпроцедур
n
nВиконання внутрішньовенного nвливання шляхом венопункції
n
1. Проведіть психологічну nпідготовку хворого.
2. Перед підключенням системи nзапропонуйте хворому випорожнити сечовий міхур, здійснити акт дефекації, nпоправте постіль, надайте хворому зручного положення, тому що вливання може nтривати протягом кількох годин. Надягніть стерильні гумові рукавички.
3. Підготуйте руки, флакони з nнеобхідними розчинами, заповніть систему відповідно до вимог асептики та nтехніки підготовки.
4. Доставте в палату заповнену nсистему. Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка nхворого, накрийте стерильною серветкою. На етикетках флаконів зазначте прізвище nхворого.
5. Накладіть джгут, підготуйте nвену, обробіть ділянку шкіри та здійсніть пункцію вени голкою, що розміщена на nканюлі системи.
6. При потраплянні голки у вену nв муфті голки або в канюлі системи з’явиться кров, після чого зніміть джгут, nвідкрийте гвинтовий затискувач і відрегулюйте частоту крапель. Оптимальна nчастота 40—60 крапель за 1 хв, але в деяких випадках кількість крапель може nбути меншою. Іноді доцільніше спочатку ввести голку, утримуючи її за муфту nстерильною серветкою, а потім підключити систему.
7. Закріпіть муфту голки на шкірі nсмужкою лейкопластиру. Другою смужкою зафіксуйте систему.
8. Обережно вийміть джгут, nподушечку, зручно покладіть руку.
9. Місце пункції та голку nприкрийте зверху стерильною серветкою.
10. Попередьте хворого, щоб він у разі потреби за nдопомогою сигналізації терміново викликав маніпуляційну медичну сестру.
11. Час від часу навідуйтесь до хворого і nспостерігайте за його станом та процесом інфузії.
nПриєднання системи до катетера, nуведеного в підключичну вену
1. Наберіть у шприц ємкістю 2 мл nрозчин гепарину.
2. Зніміть заглушку від nкатетера, покладіть її в стерильну серветку, приєднайте шприц і промийте nкатетер розчином гепарину.
3. Від’єднайте шприц і швидко nприєднайте канюлю системи до катетера.
4. Відкрийте затискувач і nвідрегулюйте кількість крапель.
5. До закінчення інфузії nзаглушку зберігайте в стерильній серветці зверху на штативі в упаковці з-під nсистеми.
6. Якщо інфузію здійснюєте nтонкою голкою, то можете заглушку не знімати, а протріть її спиртом і nпроколіть голкою. Проколюйте заглушку голкою обережно, щоб не пошкодити nцілість бокових стінок катетера.
nЗаміна флаконів під час інфузії
1. Заміну флакона здійснюють до nтого, як крапельниця спорожніла від розчину.
2. Поставте догори дном у друге nгніздо штатива підготовлений флакон з інфузійним розчином.
3. Із попереднього флакона nвийміть верхню голку системи і введіть голку в підготовлений флакон.
4. Потім так само введіть nголку-повітровод.
5. Перевірте частоту крапель.
nДодаткове внутрішньовенне введення nлікарського препарату
1. Наберіть у шприц необхідний для nдодаткового введення лікарський препарат.
2. Перекрийте течію рідини за nдопомогою гвинтового затискувача.
3. Обробіть гумову трубку nстерильним ватним тампоном, зволоженим 70% розчином етилового спирту.
4. Проколіть голкою трубку і nвведіть за допомогою шприца лікарський препарат.
5. Вийміть голку з гумової nтрубки, відкрийте гвинтовий затискувач і відрегулюйте течію рідини.
nЯкщо хворому треба ввести розведений лікарський препарат, обробіть спиртом nкорок флакона, проколіть його голкою і введіть препарат безпосередньо у флакон nз розчином.
n
nПри введенні малої, за об’ємом, кількості препарату промийте розчином шприц, а nпотім видаліть голку.
n
nЗапам’ятайте! Поліетиленові трубки nпроколювати не можна, тому що одразу порушиться герметичність системи.
n
n
1. Наберіть у шприц ємкістю 20 nмл ізотонічного 0,9% розчину натрію хлориду.
2. Від’єднайте систему вгорі від nфлакона з розчином і зафіксуйте за допомогою стерильної серветки верхню голку nсистеми до гачка штатива.Відкрийте гвинтовий затискувач системи.
3. Гумову трубку ближче до nсистеми обробіть спиртом, проколіть голкою від шприца.
4. Пальцями лівої руки або nкровоспинним затискувачем перекрийте течію рідини у вену і введіть у систему nпід тиском ізотонічний розчин натрію хлориду із шприца, заповнивши таким чином nкрапельницю розчином до потрібного рівня.
5. Вийміть голку шприца із nсистеми, відкрийте течію рідини у вену, уведіть верхню голку системи у флакон і nвідрегулюйте частоту крапель.
nЯкщо подібний варіант з якої
сь nпричини неможливий, тоді:
1. Обережно від’єднайте систему nвід голки, яка знаходиться у вені.
2. Під муфту голки підстеліть nстерильну серветку.
3. Заповніть знову систему nрозчином і приєднайте ЇЇ до голки.
4. Відрегулюйте течію рідини.
5. Обережно вийміть з-під голки nсерветку.
6. Зафіксуйте систему на руці nхворого.
nЗапам’ятайте! Наявність повітря в нижній частині системи є nнебезпечною для життя хворого, тому що під тиском розчину повітря може nпотрапити в загальну течію крові та спричинити повітряну емболію.
n
n
1. Витягніть із флакона верхню nголку системи і запустіть необхідну кількість повітря у верхню частину nсистеми.
2. Потім знову голку системи nвведіть через корок у флакон.
nВід’єднання системи
1. Перекрийте течію рідини nзатискувачем.
2. Зніміть із шкіри смужки nлейкопластиру.
3. До місця пункції прикладіть nстерильний ватний тампон і швидким рухом витягніть голку.
4. Запропонуйте хворому nфіксувати місце пункції протягом 5 хв. Якщо хворий перебуває в непритомному nстані, то фіксуйте місце пункції самі або на місце пункції накладіть стерильну nсерветку й закріпіть її, обмотавши бинт навколо руки. Після відключення nсистеми від підключичного катетера промийте катетер розчином гепарину, потім nзакрийте заглушку.
5. Продезінфікуйте систему, nголки, гумові рукавички, вимийте і висушіть руки.
Можливі ускладнення під час внутрішньовенного введеній ліків, профілактика та допомога пацієнтам:
1. Пірогенні реакції виникають при введенні препаратів із закінченим терміном придатності або неякісно виготовлених.Проявляється головним болем, ознобом, підвищенням температури тіла. Негайно припинити введення лікарського засобу, обкласти пацієнта теплими грілками, викликати лікаря. Профілактика: не вводити препарати із закінчени терміном придатності.
2. Жирова емболія легеневих судин виникає при помилковому введенні медикаментів, призначених для внутрішньом'язового або підшкірного введення наприклад розчину камфори з олії. Проявляється вона раптовим болем у ділянці серця, ядухою, кашлем, ціанозом верхньої половини грудної клітки. Профілактика: уважно читати інструкцію препаратів.
3. Повітряна емболія виникає при попаданні невидалених бульбашок повітря з шприца або системи для внутрішньовенних зливань. Клінічно вона проявляється раптовою втратою свідомості, судомами, падінням артеріального тиску. При появі зазначених ознак необхідно припинити введення (перетиснути систему), опустити головний кінець ліжка, внутрішньовенно ввести глюкокортикоїди, анальгетичні, спазмолітичні, фібринолітичні засоби та антикоагулянти, обкласти пацієнта теплими грілками та викликати лікаря. Профілактика: своєчасно видаляти із шприца або нижнього відділу системи пухирців повітря.
4. Запаморочення - раптове короткочасне потьмарення свідомості, яке зумовлене гострою ішемією головного мозку. Пацієнтові надати положення лежачи (якщо маніпуляція виконувалась у положення – сидячи) з піднятими ногами та трохи опущеною головою (щоб збільшити приплив крові до головного мозку), побризкати обличчя холодною водою, дати понюхати на ватному тампоні розчин аміаку (нашатирного спирту), звільнити від стискуючого одягу грудну клітку (розстібнути комірець, пояс). У більш тяжких випадках в/м ввести 10% розчин кофеїн-бензоату натрію.
5. Колапс, аритмії можуть бути наслідком швидкого введення ліків. Припинити введення та негайно викликати лікаря.
6. Інфільтрат утворюється при попаданні ліків у підшкірну основу. Щоб запобігти цьому, необхідно потягнути поршень на себе і переконатися, що голка знаходиться у вені. Крім того, під час введення препарату треба стежити, щоб у місці ін'єкції не утворювалось «здуття», що свідчить про надходження розчину в підшкірну основу. На місці утворення інфільтрата необхідно накласти зігрівальний компрес.
7. В разі попадання під шкіру деяких розчинів (наприклад, 10 % розчину хлористого кальцію чи 10% розчину натрію хлориду а також при попаданні в тканини концентрованих йодумісних рентгеноконтрастних препаратів: білігност, урографін та ін. препаратів), може виникнути некроз тканини. Проявляється нестерпним пекучим болем на місці введення. У таких випадках треба терміново обколоти місце введення 20 мл 0,25% або 0,5% розчину новокаїну або ізотонічного розчину натрію хлориду і накласти зігрівальний компрес.
6. Гематома в місці ін’єкції – це кров’яна пухлина, яка утворюється при виході голки із вени або проколюванні обох стінок вени. Необхідно припинити уведення розчину, накласти на місце ін’єкції стерильну серветку, видалити голку з вени, місце ін’єкції притиснути на 5 хвилин. На ділянку гематоми накласти зігрівальний компрес. Профілактика: перед уведенням лікарського препарату необхідно уважно читати етикетку того чи іншого препарату і бути впевненим у тому, що вводите у вену.
7. Тромбофлебіт – запалення стінок вен з утворенням в них тромбів унаслідок хімічного подразнення вени лікарською речовиною. За ходом вени виникає гіперемія, гіпертермія, набряк, відчуття болю. Необхідно припинити венепункцію цієї ділянки, накласти зігрівальний компрес з маззю Вишневського, повідомити лікаря.
8. Алергічні реакції – це підвищена чутливість організму до уведення того чи іншого препарату. Проявляється – висипанням, набряками, свербежем, підвищенням температури тіла. Може виникнути конюктевіт, дертя в горлі. Найбільш грізним проявом алергічної реакції є анафілактичний шок, який найчастіше розвивається у перші 20 хвилин після введення препарату, а іноді й одразу – ще на «кінці голки». При цьому пацієнт відчуває різку слабкість, може знепритомніти, порушується серцева діяльність, можуть виникнути на шкірі різні висипки, набряки, а також диспепсичні розлади ( блювання, пронос). У тяжких випадках виникають судоми, параліч дихального та серцево-судинного центрів. Це загрозливий для життя хворого стан, який потребує невідкладної допомоги!
У такому випадку потрібно негайно:
- за можливості, вище місця ін’єкції накласти джгут так, щоб перекрити і вени і артерії;
- в/м ввести 0,5 мл 0,1% розчину адреналіну;
- при можливості обколоти місце ін’єкції 0,5 мл 0,1% розчину адреналіну, розчинивши його у 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, після чого слід зняти джгут. У разі потреби в/м можна повторити уведення адреналіну через кожні 15-20 хвилин, але в загальному не більше 2 мл;
- при зниженні АТ в/в ввести 1% розчин мезатону (уводити під контролем АТ). При неможливості стабілізувати АТ – увести в/в протишоковий плазмо замінник – поліглюкін (400 мл);
- при нормалізації АТ – ввести в/м 1 мл 1% розчину димедролу;
- у разі виникнення та збільшення вираженості ядухи в/м ввести 1 мл 24% розчину еуфіліну або в/в повільно, протягом 5-10 хвилин уводити 10 мл 2,4% розчину еуфіліну з 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.
Запам’ятайте !!!
1. Потрібно, щоб у кожному маніпуляційному кабінеті були набори медикаментів для надання негайної допомоги при загрозливих для життя станах, у тому числі і при виникненні анафілактичного шоку.
2. При виникненні алергійних реакцій унаслідок в/в уведення лікарських засобів не завжди на шкірі можуть виникати свербіж, висипання, набряки, а може розвинутись набряк Квінке та набряк внутрішніх органів.
3. Найчастіше до розвитку анафілактичного шоку призводить: пеніцилін, стрептоміцин, сульфаніламідні препарати, вітаміни групи В (особливо В1), вакцини, сироватки, йодумісні препарати, анальгетики, препарати ацетилсаліцилової кислоти та ін..
9. Віддалені ускладнення (гепатити В,С, СНІД, сифіліс, малярія) можуть виникати внаслідок грубого порушення правил асептики та санітарно-протиепідемічного режиму. Для кожного пацієнта необхідно використовувати індивідуальні шприци та голки, системи. Особливо треба бути уважним при набиранні будь-якого препарату із одного флакона різним пацієнтам.
10. Помилкове уведення лікарських засобів може бути внаслідок недосвідченості або неуважності медичної сестри. В такому випадку необхідно негайно повідомити лікаря та за його вказівкою ввести антагоніст або антидот.
10. Найчастіше при інфузіях спостерігається вихід голки з вени. При цьому розчин потрапляє в підшкірну жирову клітковину. У таких випадках інфузію припиняють і роблять пункцію в іншу вену.
11. Якщо в голці утворюється тромб, то припиняється надходження nу вену рідини. У цьому випадку забороняється проштовхувати тромб шприцом через nнебезпеку виникнення емболії. Інфузію припиняють і в разі потреби роблять nпункцію іншої вени іншою стерильною голкою.
nАлгоритм виконання маніпуляції:
1. Провести психологічну підготовку пацієнта до nманіпуляції.
2. Перевірити, чи відповідає напис на флаконі листку призначень, а також nтермін придатності, прозорість рідини, герметичність nфлакона.
3. Здійснити гігієнічну обробку рук, надягнути nнестерильні гумові рукавички.
4. Перевірити герметичність упаковки системи і nтермін її придатності.
5. Зняти з флакона центральну частину металевої кришки, протерти гумовий nкорок ватною кулькою, змоченою спиртом, і залишити її на корку .
6. Розкрити упаковку і вийняти систему, взяти обидва кінці системи в ліву руку.
7. Якщо в системі передбачена голка повітровідвід, то зняти ковпачок з неї, nввести голку повітровідвід перпендикулярно через гумовий корок у флакон.
8. Закрити гвинтовий затискач.
9. Флакон перевернути догори дном і закріпити на штативі.
10. Від’єднати ін’єкційну голку разом з ковпачком від системи і покласти у підготовлений стерильний лоток.
11. Видалити повітря і появи крапель рідини з канюлі для nнасадки голки. Закрити гвинтовий nзатискач.
11. Відкрити гвинтовий затискач, заповнити крапельницю до половини її nоб’єму.
12. Повільно заповнювати довгу трубку системи до повного видалення nбульбашок
14. Перевірити відсутність бульбашок повітря в nсистемі.
15. Підвісити вільний кінець системи на штатив.
16. Покласти у стерильний лоток з голкою ватні кульки, змочені спиртом, і nстерильні марлеві серветки.
17. Запропонувати пацієнту зручно лягти на спину.
18. Під лікоть пацієнта підкласти тверду nподушечку.
19. На плече пацієнта вище ліктьового згину накласти гумовий джгут (на nсорочку, рушник), так, щоб вільні кінці були спрямовані вгору, і переконатись у nнаявності пульсу на променевій артерії.
20. Попросити пацієнта декілька разів стиснути і розтиснути кулак.
21. Попросити пацієнта стиснути кулак, пропальпувати вени ліктьового згину.
22. Приєднати голку до системи і заповнити її розчином. Ще раз перевірити відсутність бульбашок повітря в системі.
23. Протерти внутрішню поверхню ліктьового згину двома ватними кульками,змоченими спиртом.
24. Взяти ін’єкційну голку за муфту зрізом догори, зняти ковпачок. Під муфту голки підкласти стерильну марлеву серветку.
25. Провести венопункцію.
26. Попросити пацієнта розтиснути кулак при появі крові з муфти голки.
27. Зняти лівою рукою джгут.
28. Привідкрити гвинтовий затискач, відрегулювати швидкість інфузії в nкрапельниці.
29. Накрити голку і частину трубки стерильною nмарлевою серветкою та зафіксувати лейкопластиром.
30. Слідкувати за станом пацієнта й об’ємом рідини.
31. Закрити гвинтовий затискач після закінчення nінфузії.
32. До місця проведення ін’єкції прикласти ватну nкульку, змочену спиртом. Швидким рухом витягнути голку.
33. Попросити пацієнта зігнути руку в ліктьовому nсуглобі на 3–5 хв, залишивши вату, змочену спиртом, у місці проведення nін’єкції.
34. Продезінфікувати використані засоби.
35. Зробити відмітку про виконану маніпуляцію в nлистку призначень.
Орієнтовний час для виконання маніпу_
ляції: залежить від кількості введеної рідини.
Помилки при виконанні:
1. Використання тупої голки при виконанні
маніпуляції.
2. Недотримання правил асептики.
Можливі ускладнення:
1. Пірогенні реакції при введенні неякісно nвиготовлених препаратів або засобів, термін придатності яких закінчився.
2. Жирова емболія легеневих судин при помилковому введенні медикаментозних nзасобів, призначених для внутрішньом’язового або підшкірного nвведення, наприклад розчину
камфори в олії. Проявляється вона раптовим болем у nділянці серця, ядухою, кашлем, ціанозом верхньої половини грудної клітки.
3. Повітряна емболія при потраплянні бульбашок повітря, nне видалених зі шприца або системи для внутрішньовенних вливань. Клінічно вона проявляється раптовою
втратою свідомості, судомами, зниженням nартеріального тиску. При виникненні зазначених ознак необхідно перетиснути nсистему, опустити головний кінець ліжка,
внутрішньовенно ввести глюкокортикоїди, анальгетичні, спазмолітичні, nфібринолітичні засоби та антикоагулянти.
4. Запаморочення, колапс, аритмії можуть бути наслідком швидкого введення nліків.
5. Утворення інфільтрату при потраплянні ліків у підшкірну nоснову. Щоб запобігти цьому, необхідно відтягнути поршень шприца до себе і переконатися, що голка
перебуває у вені. Крім того, під час введення nпрепарату треба стежити, щоб у місці виконання ін’єкції не утворювалося n“здуття”, що свідчить про надходження розчину в підшкірну основу. В разі nпотрапляння під шкіру деяких розчинів, наприклад 10 % nрозчину кальцію хлориду, виникає сильний біль. Необхідно відразу шприцом відсмоктати nйого, місце проведення ін’єкції обколоти 0,25–0,5 % розчином новокаїну і nнакласти зігрівальний компрес.
6. Гематома в місці виконання ін’єкції при порушенні згортання крові, підвищеній проникності судин або наскрізній перфорації вени. nПрофілактикою цього ускладнення є
тривале (не менш як 3–5 хв) притискання місця проведення ін’єкції стерильною ватною кулькою, змоченою спиртом.
7. Сепсис – загальне інфекційне захворювання як наслідок бактеріального nінфікування крові, що виникає при порушенні правил асептики та антисептики.
8. Тромбофлебіт – запалення вен з утворенням у них тромбів у результаті nхімічного або фізичного подразнення стінки вени.
9. Алергічні реакції, що проявляються свербежем та висипаннями на шкірі, nнабряком Квінке, анафілактичним шоком. Про виникнення nу хворого будь_яких ускладнень необхідно повідомити nлікарю.
n
n
Контрольні запитання:
1. Що таке інфузія?
2. Які переваги nвнутрішньовенного крапельного введення лікарських речовин?
3. Як визначити правильність упаковки nсистеми для в/в введення лікарських препаратів?
4. Як підготувати флакон з nінфузійним розчином?
5. Як заповнити систему одноразового використання інфузійним nрозчином?
6. Які особливості приєднання nсистеми до підключичного катетера?
7. Як замінити флакон під час nінфузії?
8. Як заповнити передчасно nзвільнену крапельницю від рідини?
9. Як звільнити переповнену nкрапельницю?
10. Які ускладнення можуть nвиникати при проведенні інфузії?
11. Як додатково ввести nлікарський препарат, у випадку проведення інфузії?
Методичні рекомендації підготувала: асистент кафедри nзагального догляду за хворими Максимова В.В.
