МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ

4 Червня, 2024
0
0
Зміст

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

ДЛЯ СТУДЕНТІВ V КУРСУ

медичного факультету

ЗАНЯТТЯ №6 (6 годин)

 

ТЕМА 6: Сучасні погляди на атопічні хвороби як на системні захворювання. Інші алергічні (не атопічні) захворювання: види, імунопатогенез, імунодіагностика, імунотерапія. Диференціальна діагностика псевдоалергії та алергії

      Мета практичного заняття. Ознайомити студентiв із струк­­­турою імунопатології. Навчити клінічно та імунологічно обгрунто­­­вувати діагноз  алергічних захворювань та правильно призначати лікування.

Професійна орієнтація студентів: зростання кількості алергічних захворювань вимагає знання їх клінічної картини, діагностики та методів лікування.

Методика виконання практичної роботи.

 

Алгоритм спілкування студентів із пацієнтами з любою патологією, що розглядається по темі (комунікативні навички) :

1.     Привітатись та назвати себе.

2.     На обличчі повинна бути привітна усмішка – це дозволяє встановити до вас довірчих відносин з боку пацієнта.

3.     Пацієнту в приємній формі слід пояснити мету візиту, тему й тривалість бесіди та отримати його згоду.

4.     Якщо пацієнт тільки поступає в стаціонар провести коректну та спокійну бесіду з його родичами, в якій разом з лікуючим лікарем повідомити їх про попередній діагноз, мету госпіталізації, проведення певних обстежень, які плануються для виконання в майбутньому.

5.     Перед проведенням фізикальних методів обстеження пояснити пацієнту яке обстеження буде виконано, вказати на певні неприємні відчуття і дискомфорт, які може відчути пацієнт під час цього обстеження, наголосити на обов’язковості цього обстеження в діагностиці даного захворювання та отримати його згоду.

6.     За потреби транспортування до місця обстеження (оглядова кімната, ендоскопічне відділення, рентгенкабінет, УЗД-кабінет) пояснити її необхідність пацієнту.

7.     Підготуватись до проведення обстеження (для даних патологій мається на увазі пальцеве дослідження, аноскопія, ректороманоскопія, колоноскопія, іригографія) чи лікувальних процедур (очисна клізма, лікувальна мікроклізма), – помити руки теплою водою, вдягнути рукавички, підготувати інструментарій до обстеження чи лікувальних міроприємств.

8.     Провести те чи інше заплановане обстеження чи лікувальну маніпуляцію.

9.     Разом з лікуючим лікарем в коректній та доступній для розуміння пацієнтом формі пояснити результати того чи іншого обстеження.

10. Залучити близьких пацієнта до бесіди та в доступній формі пояснити їм результати даних обстежень а за наявності попередніх обстежень порівняти їх результати, обов’язково з’ясувавши чи зрозумілі для них ваші пояснення.

11. Обов’язково тільки в присутності лікуючого лікаря обґрунтовувати доцільність оперативного втручання для лікування даної патології у курованого хворого.

12. Після проведення хірургічного лікування тільки в присутності лікуючого лікаря та за його згоди слід повідомити результати  оперативного втручання хворому та його родичам а також про можливість виникнення тих чи інших ранніх чи віддалених післяопераційних ускладнень.

13. За умов обстеження хворого в післяопераційному періоді слід пояснити пацієнту як вірно виконувати гігієнічні процедури, місцеві ванночки, тощо.

14. У ввічливій формі отримати згоду пацієнта на участь в перев’язці.

15. Разом з лікуючим лікарем пояснити пацієнту, а при потребі і найближчим родичам, ті чи інші дії щодо маніпуляцій, які виконані чи плануються виконуватися в майбутньому а також тактики подальшого лікування.

16. За умов завершення хірургічного лікування тієї чи іншої патології виведенням стоми інформувати стомованих пацієнтів про можливості подальшої реабілітації, покращення якості життя.

17. Завершити бесіду слід обов’язково з побажанням пацієнту найшвидшого одужання.   

 

РОБОТА 1: Огляд тематичного хворого з алергією.

РОБОТА 2: Клінічний розбір випадків псевдоалергічних та параалергічних захворювань.

 

 

Програма самопідготовки студентів:

 

  1. Епідеміологія, етіологія, патогенез алергічних реакцій. Поняття про антигени.
  2. Класифікація алергії.
  3. Діагностика алергії.
  4. Лікування алергії.
  5. Визначення поняття псевдоалергія, диференційна діагностика з алергією.
  6. Лікування псевдо алергічних реакцій.

 

Семінарське обговорення теоретичних питань:

1.                        Роль генетичних факторів і навколишнього середовища в імунопатогенезі алергії. Сучасні уявлення про алергію та атопію. Атопія як системне захворювання.

2.                        Типи та основні стадії імунологічних реакції. Сучасні аспекти алергологічної діагностики. Скринінгові методи в оцінці алергії. Елiмiнацiйнi i провокаційні проби в алергології. Види шкірних проб.

3.                         Принципи лікування алергічних захворювань. Специфічна імунотерапія, показання та протипоказання.

4.                        Особливості імунопатогенезу бронхіальної астми, полінозу, алергічного риніту, кропив’янки та ін.

5.                        Медикаментозна алергія: причини, імунопатогенез, клініка, алергодіагностики та профілактика.

6.                        Не атопічні захворювання: види, імунопатогенез, імунодіагностика, клінічні прояви та диференціальна діагностика.

7.                        Клітинно – опосередковані алергічні захворювання (сироваткова хвороба, феномен Артюса, алергічні альвеоліти та ін.): імунопатогенез, клініка, імунодіагностика, імунотерапія.

 

Тестові завдання та ситуаційні задачі:

 

1. Дитині 5 років для лікування пневмонії зробили ін’єкцію пеніциліну. Через 40 хвилин на тілі дитини виникла кропив’янка, з’явився свербіж шкіри. Який механізм алергії у даному випадку? 

  1. Реагіновий

  2. Цитотоксична реакція 

  3. Реакція Артюса 

  4. Клітинна імунна реакція 

  5. Псевдоалергічнгий 

2. У жінки 50 років після переохолодження виникли сильні болі в правій половині голови і обличчі. Через 2 дні з’явились міхурцеві висипання на передній поверхні волосистої частини голови, згодом на чолі, верхній повіці. Чутливість в ділянці висипань знижена. Про яке захворювання слід подумати? 

A.    Дерматит 

B.     Псоріаз 

C.     Герпетичний гангліоніт

D.    Невралгія трійчастого нерва 

E.     Алергія 

3. 70-річний хворий на хронічний обструктивний бронхіт страждає на супутню серцеву недостатність, яку лікує діуретиками та серцевими глікозидами, а також на глаукому та аденому передміхурової залози. ЧСС – 90/хв. , АТ – 140/95 мм рт. ст. Який бронхолітик слід призначити хворому ?

A.     Астмопент

B.     Сальбутамол

C.     Атровент

D.     Еуфілін

E.      Інтал

4. У жінки 42 років, яка страждає хронічним синуїтом, розвинулась, гостра форма артриту. Лікар призначив лікування ацетилсаліциловою кислотою. В анамнезі схильності до алергічних реакцій у хворої не було. Раптово після введення препарату у хворої розвинувся бронхоспазм. Найбільш імовірним патогенетичним механізмом бронхоконстрикції є:

A. Адренергічний дисбаланс

B. Інфекційно-залежний

C. Імунопатологічний

D. Первинно-змінена реактивність бронхів

E. Атопічний

5. У хворого Н. , 55 р. з’явився сухий надсадний кашель та ангіоневротичний набряк. Пацієнт хворіє гіпертонічною хворобою ІІ ст. понад 5 років. Приймає каптопрес з метопрололом та коринфар-ретард Як оцінити вище вказані симптоми?

A. Побічні ефекти коринфару-ретарду

B. Побічні ефекти каптопресу Побічні ефекти метопрололу

C. Алергічна реакція

D. Бронхіт

E. Побічні ефекти метопрололу

6. Хвора 32 років, на протязі місяця непокоїть кашель, підвищення температури до 38,0 градусів. В анамнезі – аскаридоз. На R – грамі виявлено гомогенний окремий інфільтрат без чітких контурів. В аналізі кровіеозинофіли до 55\%. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Вогнищева пневмонія

B. Туберкульоз легенів

C. Хронічний бронхіт, загострення

D. Еозинофільний інфільтрат (синдром Лефлера)

E. Пухлина легенів

7. Хвора скаржиться на лихоманку, сухий кашель, відчуття першіння в горлі та за грудиною, відчуття нестачі повітря, які з’явились після переохолодження. Отримувала фервекс. В анамнезі відсутні данні про захворювання легень. Температура тіла 37, 1 легеневий тон з коробковим відтінком, дихання везикулярне з сухими розсіяними та вологими середнього та великого калібру хрипами. Видох подовжений. Діагноз?

A. Медикаментозний бронхоспазм

B. Гострий трахеобронхіт

C. Обструктивний бронхіт

D. Пневмонія

E. Бронхоектатична хвороба

8. Хвору 54 років турбує біль у животі після прийому їжі, вночі, який зменшується після дефекації, проноси, які з(являються після вживання цільного молока. Об-но: живіт м(який, здутий, чутливий при пальпації в зоні Поргеса. Печінка, селезінка не збільшені. При колоноскопіїгіперемія слизової оболонки товстої кишки. Який діагноз є найбільш імовірним ?

A. Неспецифічний виразковий коліт.

B. Хронічний ентерит.

C. Функціональна діарея.

D. Лактазна недостатність

E. Целіакія.

9. Дитині 5 років для лікування пневмонії зробили ін’єкцію пеніциліну. Через 40 хвилин на тілі дитини виникла кропив’янка, з’явився свербіж шкіри. Який механізм алергії у даному випадку? 

A.    Реагіновий 

B.     Цитотоксична реакція 

C.     Реакція Артюса 

D.    Клітинна імунна реакція 

E.     Псевдоалергічнгий 

10. Пацієнту, що вкусив собака з профілактичною метою була введена сироватка. Через 7 днів у нього розвилися симптоми сироваткової хвороби? Лихоманка, кропивниця, набряк і болі в суглобах, збільшилися лімфатичні вузли. Що лежить в основі механізму сироваткової хвороби? 

A.    Циркуляція імунних комплексів 

B.     Виробітку імуноглобулінів Е 

C.     Виробітку імуноглобулінів G 

D.    Т-лімфоцити 

E.     Макрофаги 

 

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.

(наявність комплектів тестів і ситуаційних задач у викладача)

 

Студент повинен знати та вміти

 

1. Діагностувати алергічні захворювання:

  а)зібрати індивідуальний та родинний алергологічний анамнез;

  б)провести клінічне обстеження хворого, виділити і згрупувати симптоми;

 в)призначити необхідні лабораторні обстеження хворому для під­­­твердження діагнозу, вміти їх правильно оцінити;

  г)призначити необхідні імунологічні обстеження, оцінити їх ре­­­зультати;

  д)сформулювати і обгрунтувати діаг­­­ноз;

  е)провести диференціальний діагноз із захворюваннями, що мають подібну симптоматику.

2.Визначити алерген, проводити специфічну і неспецифічну десен­­­сибілізацію.  

3. Призначити комплексне лікування хворим різні стадії     патологічного процесу.

ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ

1A, 2C, 3A, 4E, 5C, 6D, 7A, 8D, 9A, 10A

 

                ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Основні:

1.      Андрейчин М.А., Чоп’як В.В., Господарський І.Я.Клінічна імунологія та алергологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 372 с.

2.      Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. – Одесса: «Принт», 2010.

3.      ЛВ. Ковальчук, Л.В. Ганковская, Р.Я. Мешкова.  Клиническая иммунологоия и аллергология М.: Мир, 2011.

4.      О.М. Біловол,П.Г. Кравчун, В.Д. Бабаджан та ін. Клінічна імунологія та алергологія Харків  «Гриф».-  2011.- 550 с.

5.      Матеріали для підготовки до практичних занять

 

6.      Матеріали для підготовки до лекцій,

 

 Додаткові:

1.  Г.М. Драннік, О.С. Прилуцький, Ю.І. Бажора. Імунологія. Одесса: «Принт», 2006

2. В.В. Чопяк та співавт. Імунологія (підручник). // Вінниця, Нова книга, – 2004

3. В. Чопяк та співав. Клінічна імунологія і алергологія (підручник). Київ, Здоров’я, 2006

                        Методичну вказівку склали ­­– проф. І.Я. Господарський,

                            доц. Зарудна О.І.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

“_12_”_06_ 2013р.    протокол № _13_

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

“___”____________ 20__р.    протокол № __

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі