Методична вказівка
для студентів 2 курсу медичного факультету
(медико-профілактична справа)
ЗАНЯТТЯ № 5 (практичне – 6 годин)
Тема. Катаболізм та біосинтез глікогену. Регуляція обміну глікогену. Біосинтез глюкози – глюконеогенез. Механізми гормональної регуляції та патологія обміну вуглеводів.
Мета: Уміти трактувати біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму вуглеводів: функціональні особливості та біологічне значення біосинтезу глюкози (глюконеогенез), синтезу та розпаду глікогену в тканинах. Пояснювати суть цукрового навантаження та використання даного аналізу для діагностики цукрового діабету, контролю його перебігу і лікування.
Професійна орієнтація студентів:
Глюкозотолерантний тест є важливим показником показником вуглеводного обміну, дослідження якого дозволяє діагностувати такі захворювання як цукровий діабет, зміни гормональної активності щитовидної залози, наднирників.
Цукровий діабет є актуальною проблемою сучасної медицини. Метод цукрового навантаження дозволяє діагностувати приховані форми діабету, порушення глікогенутворюючої функції печінки.
Методика виконання практичної роботи. – 9.00-12.00 год. Виконання практичної роботи відбувається у відповідності з методами біохімічних досліджень лабораторного практикуму з обов’язковим оформленням протоколу і висновком в кінці кожної роботи.
Робота 1. Визачити кількість глюкози в сечі уніфікованим методом «Глюкотест». (практикум, робота 61, 2)
Робота 2. Визначити кількість глюкози в патологічній сечі методом Альтгаузена (практикум, робота 61, 3).
Робота 3. Дослідити вплив цукрового навантаження на рівень глюкози в крові. Зобразити одержану криву (практикум, робота 60).
Програма самопідготовки студентів до заняття.
1. Біосинтез глікогену: ферментативні реакції, фізіологічне значення. Регуляція активності глікогенсинтази.
2. Фосфоролітичний шлях розщеплення глікогену в печінці та м’язах – глікогеноліз:
а) відмінність від гліколізу;
б) біологічна роль та енергетичний баланс глікогенолізу.
3. Гормональна регуляція обміну глікогену в м’язах та печінці.
4. Спадкові порушення обміну глікогену.
5. Глюконеогенез: субстрати, метаболічний шлях, біологічне значення.
6. Незворотні реакції на шляху глюконеогенезу, способи їх коригування.
7. Глюкозо-лактатний та глюкозо-аланіновий цикли, їх суть і значення.
8. Механізми та ефекти впливу інсуліну, адреналіну, глюкагону, глюкокортикоїдів, тироксину, гормонів гіпофізу на вуглеводний обмін.
9. Цукровий діабет: типи, клініко-біохімічна характеристика. Глюкозотолерантний тест, цукрові криві.
10. Глюкозний нирковий поріг. Глюкозурія, причини, методи визначення глюкози в сечі.
Семінарське обговорення теоретичних питань:
12.30-14.00год.
Тестові завдання та ситуаційні задачі.
1. У деяких здорових людей після цукрового навантаження через 1,5-2 год. спостерігається короткочасне зниження глюкози в крові відносно вихідного рівня. Чи добра це ознака? Пояснити.
2. У хворого виявлена гіперглікемія. Чи можна констатувати, що це цукровий діабет? Які додаткові дослідження слід провести?
3. Людина не вживає їжу протягом 10-12 годин. За рахунок яких процесів вміст глюкози в крові залишається на постійному рівні?
4. Довготривале голодування може спричинити зниження глюкози в крові і енергетичний «голод» головного мозку. Який процес до деякої міри запобігає цьому?
5. Обхідні реакції на шляху глюконеогенезу забезпечуються наступними ферментами, крім:
A. Альдолази.
B. Глюкозо-6-фосфатази.
C. Фруктозо-1,6-дифосфатази.
D. Піруваткарбоксилази.
E. Фосфоенолпіруват-карбоксикінази.
Самостійна робота студентів 1415 – 1500 год.
Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в коп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.
Студент повинен знати:
1. Фосфоролітичний шлях розщеплення глікогену в печінці та м’язах. Регуляція активності глікогенфосфорилази.
2. Біосинтез глікогену: ферментативні реакції, фізіологічне значення. Регуляція активності глікогенсинтази.
3. Механізм і біологічне значення глюконеогенезу.
4. Гормональну регуляцію обміну вуглеводів.
5. Патології вуглеводного обміну: цукровий діабет, глікогенні хвороби.
Студент повинен вміти:
1. Дослідити вплив цукрового навантаження на рівень глюкози в крові та пояснити значення даного аналізу для діагностики прихованих форм цукрового діабету.
2. Визначати вміст глюкози в сечі та трактувати використання цього показника з діагностичною метою при нейроендокринних порушеннях обміну вуглеводів, захворюваннях печінки, нирок.
Еталони відповідей на тести і ситуаційні задачі:
1. Рівевнь глюкози може знизитись тому, що у відповідь на цукрове навантаження у здорової людини виділяється підвищена кількість інсуліну, що призводить до короткочасного зниження вмісту глюкози. Це добра ознака, свідчення нормальної функції підшлункової залози і печінки.
2. Не завжди. Можлива фізіологічна гіперглікемія: аліментарна, емоційна і ін. Для підтвердження діагнозу необхідно провести цукрове навантаження.
3. За рахунок розщеплення глікогену печінки.
4. Глюконеогенез.
5. А.
Джерела інформації
Основні:
1. Гонський Я. І., Максимчук Т. П., Калинський М. І. Біохімія людини – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002 – С. 292-300, 325-334, 184-188.
2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Вінниця: Нова книга, 2011. – С. 211-231.
3. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 166-184.
4. Біологічна хімія: Лабораторний практикум / За ред. Я. І. Гонського. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С.135-139.
5. Конспекти лекцій.
6. Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Матеріали для підготовки до практичних занять
7. Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Презентації лекцій
Додаткові:
1. Клінічна біохімія / За ред. О. Я. Склярова – К.: Медицина, 2006. – 432 с.
2. Николаев А. Я. Биологическая химия. – М.: Медицинское информационное агентство. – 2004. – 566 с.
Методичну вказівку склала ст. викл. Г.Г. Шершун
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
11 червня 2013 р. протокол № 13
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
29 серпня 2013 р. протокол № 1
