Home » Методичні вказівки № 7

Методичні вказівки № 7

5 Червня, 2024

Заняття № 7 (практичне – 6 год.)

Тема : Шизофренія, шизотипові та маревні розлади.

Місце проведення: учбові кімнати, палати клінічних відділів, кабінети дільничних психіатрів психоневрологічного диспансерного відділення.

Мета 1: Вміти діагностувати основні клінічні форми шизофренії, типи перебігу та проводити лікування і соціально-трудову реабілітацію.

Професійна орієнтація студентів 1: Шизофренія – захворювання з недостатньо вивченою етіологією і патогенезом, має несприятливий перебіг, низьку ефективність лікування, виражені соціальну дезадаптацію та значну поширеність (10 хворих на 1000 населення), що в цілому на даний час створює одну з основних медико-соціальних проблем психіатрії.

Методика виконання практичної роботи (09.00-12.00).

При виконанні практичної роботи використовувати алгоритми комунікативних навичок:

Збір анамнезу у хворих:

1. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції, пояснення чи з’ясування причини консультації, отримання згоди пацієнта);

2. Встановлення довірчих взаємовідносин (привітний вираз обличчя,

проявити інтерес, повагу та турботу, відповідний стиль спілкування);

3. Коректне опитування, збір анамнезу

4. Закінчити бесіду, подякувати за спілкування.

Фізикальні методи обстеження:

2. Встановлення довірчих взаємовідносин (привітний вираз обличчя, проявити інтерес, повагу та турботу, відповідний стиль спілкування);

3. Пояснити необхідність обстеження, його мету

4. Пояснити деталі обстеження, їх безпечність, можливі відчуття при цьому.

5. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки).

6. Проведення обстеження.

7. Пояснення пацієнту результатів обстеження.

Повідомлення результатів обстеження

2. Привітний вираз обличчя, лагідний тон розмови

3. Пояснити, яке обстеження Ви будете інтерпретувати, про що воно може свідчити

4. Повідомити результат обстеження, в доступній формі пояснити його

5. У разі наявності патологічних змін заспокоїти пацієнта, повідомити про подальші дії

6. Запевнити у позитивних змінах та сприятливому прогнозу при виконанні всіх лікарських рекомендацій.

Тема : Шизофренія, шизотипові та маревні розлади

1-й етап. Мета. Визначити основні і факультативні симптоми, а також ведучий психопатологічний синдром. Для цього необхідно зібрати об’єктивний і суб’єктивний анамнез і дослідити психічний статус згідно схеми історії хвороби

2-й етап. Мета. Віддиференціювати з подібними клінічними проявами, поставити діагноз. Для цього необхідно проаналізувати об’єктивні дані і ознайомитись з додатковими обстеженнями.

3-й етап. Мета. Призначити патогенетичне лікування, розробити рекомендації підтримуючої терапії і профілактики. Для цього потрібно

вивчити рекомендовані протоколи для лікування хворих на шизофренію, шизотипові та маревні розлади. Протоколи додаються. Вибрати пролонгований нейролептик з вибірковим спектром дії згідно синдрому (модітен-депо, галоперідол-деканоат, піпортіл) і інші. Оформити протокол дослідження даного на мікрокурацію хворого.

Програма самостійної підготовки студентів

Тема : Шизофренія, шизотипові та маревні розлади

№	Навчальні завдання	Конкретизація завдань
1	Початкові прояви шизофренії	а) псевдоастенічний синдром, б) психопатоподібний синдром.
2	Основні клінічні форми розгорнутого захворювання	а) проста, б) параноїдна (галюцинаторно-параноїдна), в) кататонічна, г) гебефренічна, д) циркулярна, ж) неврозоподібна, з) психопатоподібна, е) фебрильна.
3	Типи протікання шизофренії	а) вяло латентна, б) безперервно-прогредієнтна, в) приступоподібно-прогредієнтна, г) періодична (ремітуюча).
4	Характеристика ремісій та виходу	а) ремісії “А”, “В”, “С”, “Д”. б) шизофренічні дефекти (апато-абулічний, ювенільний, ейфоричний, психопатоподібний, парафренний, змішаний).
5	Принципи і методи лікування, питання первинної і вторинної профілактики.	1. активна терапія: а) інсуліно-коматозна, б) нейролептична, в) дезінтоксикаційна, г) електроконвульсійна. 2. Підтримуюча терапія (нейролептики пролонгованої дії).
6	Шизотиповий розлад	а) дивакувата поведінка; б) соціальна відокремленість; в) емоційна холодність; г) підозріливість; д) транзиторні галюцинації та маячні ідеї.
	Шизоафективний розлад	а) депресивна фаза; б) маніакальна фаза

Семінарське обговорення теоретичних питань (12.30-14.00).

1. Етіопатогенез шизофренії;

2. Основні і факультативні симптоми при шизофренії;

3. Основні клінічні форми шизофренії;

4. Основні типи перебігу шизофренії, ремісій та виходу;

5. Особливості клініки і перебігу шизофренії в різні вікові періоди

6.Диференціювати схожі клінічні стани

7.Початкові прояви шизофренії (псевдоастенічний синдром, психопатоподібний синдром);

8.Основні клінічні форми розгорнутого захворювання (проста, параноїдна (галюцинаторно-параноїдна), кататнічна, гебефренічна, циркулярна, неврозоподібна, психопатоподібна, фебрильна);

9.Типи протікання шизофренії (вяло латентна, безперервно-прогредієнтна, приступоподібно-прогредієнтна, періодична (ремітуюча);

10.Характеристику ремісій і виходу (ремісії “А”, “В”,”С”,”Д”, шизофренічні дефекти (апатико-абулічний, ювенільний, ейфоричний, психопатоподібний, парафренний,змішаний);

11.Принципи і різновидності лікування, питання первинної і вторинної профілактики (активна терапія, інсуліно-коматозна, нейролептична, дезінтоксикаційна, електроконвульсійна; підтримуюча терапія (нейролептики пролонгованої дії).

12.Принципи патогенетичного (синдромологічного) лікування, тактики підтримуючої терапії та профілактики;

13.Програми соціально-трудової реабілітації та профілактики

Приклади тестових завдань та ситуаційних задач

1. Для якої форми шизофренії характерний симптом Павлова (неповний мутизм)?

А.Гебефренічної

В. Простої

С. Кататонічної

Д. Параноїдної

Е. Неврозоподібної

2. .У хворого шизофренією провідним у клінічній картині є апато-абулічний синдром. Який препарат потрібно призначити цьому хворому для курсового лікування?

А. Аміназин

В. Галоперидол

С. Мажептіл

Д. Френолон

Е. Трифтазин

3. У хворого шизофренією розвинувся параноїдний синдром. Який препарат потрібно призначити для курсового лікування?

А. Аміназин

В. Мажептіл

С. Лепонекс

Д. Тізерцин

Е. Трифтазин

1. Що означає розщеплення психіки ІІ рівня при шизофренії?

2. Поняття шизофренічного дефекту, їх типи (перерахувати).

3. Опишіть кататонічну форму шизофренії.

4. Підтримуюча терапія шизофренії, препарати-пролонги.

5. Хронічний маячний розлад.

Задача №1

Хвора 14 років, учениця 7 класу, до психіатричного стаціонару прибула вперше. З анамнезу відомо, що розвивалась нормально, була слухняною, ласкавою дитиною, у школі вчилася добре. Три місяці тому, приступивши до занять після літніх канікул, почала скаржитись на головні болі, стала дратівливою, плаксивою. Іноді грубою з матір’ю і сестрою. Різко знизилась успішність, хоч над підручниками просиджувала до пізньої ночі. Під час читання помічала, що літери то віддаляються, то наближаються. Подовгу розглядала себе в дзеркалі, казала, що в неї «змінилось обличчя, подовшав ніс, розширились зіниці, скам’яніли очі». Перестала стежити за собою, старалась якомога рідше виходити з дому, кінець кінцем відмовилась іти до школи, мотивуючи тим, що не запам’ятовує матеріалу уроків і боїться відповідати. Дома багато часу проводила в ліжку.

Психічний стан. Під час розмови сидить нерухомо, не дивлячись на співрозмовника. На запитання відповідає односкладово, не може пояснити свого стану. Відповідаючи, іноді змовкає, пояснюючи, що «думки зупиняються, у голові стає порожньо». Повністю орієнтована, розладів сприймання не виявлено. Із запропонованих для запам’ятовування 10 слів назвала 8, із 10* двозначних чисел — 7. Темп мови трохи сповільнений,, не може послідовно і чітко викласти думку, плутається в словах, замовкає. Зазначає, що стала байдужою до батьків, подруг, до навчання, «нічого не хочеться робити», розуміє, що це погано, питає, як цього позбутися. У відділенні безініціативна, ні до чого не виявляє інтересу, їсть мало, сон неглибокий, вранці почуває себе стомленою, розбитою, до вечора стан трохи поліпшується.

Соматичний стан. Астенічного складу, шкірні покриви бліді, на вигляд молодша за свої роки. Пульс — 88 ударів за хвилину, артеріальний тиск — 110/70 мм рт. ст. При обстеженні внутрішніх органів патологічних змін не виявлено. Висновок на підставі ЕКГ: синусова тахікардія. Очне дно не змінене. Дані лабораторних досліджень — без відхилень від норми.

При неврологічному дослідженні — стійкий червоний дермографізм. Інших патологічних змін не виявлено.

Запитання. 1. Які симптоми Ви можете відзначити у цієї хворої? 2. Який провідний синдром захворювання? 3. Ваш діагноз? 4. Яке лікування Ви призначите хворій? 5. Які є теорії патогенезу цього захворювання? 6. З яким захворюванням треба провести диференційну діагностику?

Задача № 2

Хворий 39 років, інвалід третьої групи, працює слюсарем, втретє прибув до психіатричного стаціонару. З анамнезу відомо, що спадковість психічними захворюваннями не обтяжена. У дитинстві розвивався, не відстаючи від однолітків. Закінчив школу й індустріальний технікум, учився посередньо. У віці 14 років на кілька днів пішов з дому після того, як у школі його незаслужено звинуватили у крадіжці. Був затриманий міліцією за спробу зламати двері продуктового кіоска, повернутий додому. За характером — запальний, часто грубив батькам, бився з товаришами. З 16 років палить, з 17 — вживає алкогольні напої. Після закінчення технікуму працював майстром у телеательє, добре заробляв, почав частіше випивати.

Одного разу, коли був п’яним, мав випадковий статевий зв’язок. Через кілька днів відчув біль і неприємне поколювання в мошонці. Від товариша дізнався, що так може починатися сифіліс, дуже злякався і звернувся до венеролога, котрий ніяких захворювань не виявив. Не повірив цьому, бо відчував, що внизу живота «щось пересувалось», «іноді піднімалося до голови», «видавлювало очі». «Зрозумів», що це «спірохети, які виросли в організмі і тепер живляться нутрощами». Звернувся до хірурга з вимогою прооперувати його і вийняти «спірохети», після чого був направлений до психіатричного стаціонару. Лікувався три місяці (нейролептики, коматозна інсулінотерапія). Наприкінці лікування з’явилася критика до попередніх висловлювань, погоджувався, що був хворий. Виписавшись, приступив до роботи, успішно справлявся з нею. Став урівноваженим, перестав зустрічатися з товаришами по чарці, у 26 років одружився, має дитину. Періодично (найчастіше весною і восени) виникали стани пригніченості, і тоді бував злим, дражливим, напивався на самоті. Через кілька днів стан поліпшувався.

Повторно лікувався у психіатричній лікарні у віці 32 років після того, як ножем розітнув собі живіт. У лікарні пояснив, що вже близько місяця відчуває, що всередині знову з’явилися «спірохети», які повзають по всьому тілу, намагаючись прогризти отвори назовні. Був неспокійний, чинив опір при госпіталізації у психіатричне відділення, вимагав негайної операції, посилаючись на нестерпні болі у внутрішніх органах і кістках, намагався покінчити життя самогубством. Після шестимісячного лікування стан помітно поліпшився, маячних ідей і суїцидальних думок не висловлював, але став замкнутим, похмурим, байдужим до дитини, не зміг працювати на попередньому місці. Був визнаний інвалідом III групи. Перед останнім прибуттям до стаціонару намагався кинутись під машину.

Психічний стан. Злобливий, відмовляється відповідати на запитання, вимагає дати йому сильнодіючу отруту, «щоб померти разом з цими паразитами». Вважає, що всі його нутрощі «з’їдено» і жити так більше неможливо. Під час санобробки вихопив у медсестри ножиці і намагався встромити їх собі в груди.

Соматичний стан. Атлетичного складу, на руках і ногах багато свіжих саден, кілька старих після-ранових рубців на передній черевній стінці. У внутрішніх органах патологічних змін не виявлено. Пульс — 96 ударів за хвилину, артеріальний тиск — 140/80 мм рт. ст.

Неврологічний стан. Ознак органічного ураження нервової системи не виявлено.

Запитання. 1. Які симптоми психічного розладу є у хворого? 2. Назвіть провідний синдром. 3. Ваш діагноз? 4. Призначте лікування. 5. Які в цьому випадку особливості догляду за хворим?

Задача №3

Хвора 28 років, бібліотекар, до психіатричного стаціонару прибуває втретє. У дитинстві розвивалась нормально, була жвавою, допитливою, дуже вразливою. Закінчила 10 класів, училась добре, любила літературу, багато читала, охоче допомагала матері по господарству, дружила з однолітками. Після школи влаштувалась на роботу в сільську бібліотеку; працювала активно, із задоволенням. У дитинстві хворіла на простудні захворювання, часто — на ангіни.

У віці 22 років без будь-яких зовнішніх причин почала відчувати головний біль, загальне нездужання, не могла знайти потрібну книжку, робила грубі помилки під час реєстрації книжок. Одного разу, прийшовши на роботу, помітила, що обстановка в бібліотеці набула «нереального» вигляду, читачі здавалися незнайомими, чужими, хоч добре пам’ятала їхні прізвища та імена. Відчула, що всі вони рухаються і розмовляють, підкоряючись її волі. Вирішила перевірити це. У думці «навіяла» одному з читачів назву книжки, і він тут же попросив її почитати. «Зрозуміла», що може гіпнозува-ти людей. Увечері того ж дня по дорозі додому несподівано почула всередині голови незнайомий, але дуже приємний голос, який пояснив їй, що він — «бог», який прилетів на Землю на космічному кораблі зі своїми товаришами. Він обрав її посередницею між собою і жителями Землі. Віднині вона повинна виконувати всі його накази. Крім того, він користуватиметься її тілом, щоб з’являтися серед людей. Тут же відчула, що тіло більше не підкоряється їй, а рухається незалежно від її волі, так, як хоче «бог». Прийшовши додому, подивилась на себе в дзеркало і пересвідчилась, що зовнішність її цілком змінилась. Розповіла про все матері, яка наполягла на консультації психіатричного стаціонару. Лікувалась близько двох місяців. Наприкінці лікування зрозуміла, що описаний стан був хворобливим. Приступила до попередньої роботи, але характером трохи змінилася. Стала замкнутою, рідше виходила з дому, майже не зустрічалася з подругами. Повторно лікувалася у віці 26 років після того, як знову почула «богів», відчула, як вони «входять» до неї, виконують за неї домашню роботу, а вона тільки спостерігає за цим. Після виписки продовжувала працювати, почувала себе добре.

За два дні до останнього прибуття до стаціонару, лежачи в ліжку, побачила, що стеля стала прозорою, небо розкрилось і за ним з’явилось «зображення бога». Тут же почула «голос», який сповістив, що їй зараз покажуть Землю. Побачила перед собою земну кулю і, хоч вона була дуже маленькою, ясно розрізняла на ній людей, тварин.

Психічний стан. У місці і часі орієнтується. На запитання відповідає коротко, односкладово, але по суті. Говорить, що зовсім не володіє своїм тілом і мозком, що тепер нею керують за допомогою теплових променів з космічного корабля. Вона робить тільки ті рухи і говорить тільки те, що хочуть «боги». У неї немає жодної своєї думки, сама вона нічого неспроможна побачити і почути, бо її органами чуттів користуються вони. Настрій помітно пригнічений, просить «оживити» її, бо їй набридло бути «мертвою». Відчуває слухові, а також яскраві і образні зорові галюцинації.

Соматичний стан. Астенічного складу, на вигляд значно молодша своїх років. У внутрішніх органах патологічних змін не виявлено.

Неврологічний стан. Ознак органічного ураження центральної нервової системи немає.

Запитання. 1. Які симптоми психічного розладу є у хворої? 2. Який провідний синдром? 3. Ваш діагноз? 4. Призначте лікування. 5. Які види ремісій розрізняють при цьому захворюванні і які ремісії були в цієї хворої?

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.

Тема : Шизофренія, шизотипові та маревні розлади

№	Знати	Вміти
1	Етіопатогенез шизофренії.	1.Одержати суб’єктивні і об’єктивні анамнестичні дані про особливості клініки та перебігу хвороби
2	Основні і факультативні симптоми при шизофренії	2.Виявити основні і факультативні психопатологічні розлади і класифікувати їх на синдромальному рівні.
3	Основні клінічні форми шизофренії.	3.Визначити показання до невідкладної госпіталізації (психомоторне збудження, агресивність), допомоги та режиму.
4	Основні типи перебігу шизофренії, ремісій та виходу	4.Визначити клінічну форму захворювання та її нозологічну приналежність.
5	Особливості клініки і перебігу шизофренії в різні вікові періоди.	5.Встановити тип перебігу, якість ремісії і форму виходу з шизофренічного процесу.
6	Диференціювати схожі клінічні стани.	6.Обгрунтувати патогенетичне лікування та підібрати психотропні засоби за синдромологічним принципом.
7	Принципи патогенетичного (синдромологічного) лікування, тактики підтримуючої терапії та профілактики.	7.Організувати та диференційовано призначити лікувально-трудову діяльність хворого. 8. Виявити ознаки стійкої втрати працездатності, провести первинну соціально-трудову експертизу в ЛКК, оформити направлення на МСЕК.
8	Програми соціально-трудової реабілітації та профілактики	9.Забезпечити наступність терапії та заходи з підтримуючого лікування, попередження рецидивів і профілактики (диспансеризації).