Методичні вказівки № 9

                                                                        Заняття № 9 (практичне – 6 год.)

 

Тема:  Розумова відсталість. Психопатії та патохарактерологічний розвиток особистості.

 

Мета 1: Вміти самостійно діагностувати ступені та клінічні форми олігофреній, проводити лікування та діагностику.                                                                                        

 

Мета 2 : Вміти самостійно діагностувати аномалії розвитку особи, розрізняти їх клінічні прояви та форми психопатій, проводити лікування та діагностику.

 

Професійна орієнтація студентів : Особи із психічним недорозвитком складають від 1 до 3%, а психопатичних особистостей – 3-5% населення. В останні роки, згідно з даними ВООЗ, відбувається накопичення цієї патології в популяції. Це особливо актуально для нашої держави, де погіршились екологічний і економічний стани, а також системи державної охорони психічного здоров’я і первинної профілактики.

 

Методика виконання  практичної роботи (09.00-12.00).

 

Формування у студентів комунікативних навичок спілкування з пацієнтами при вивченні психіатрії.

Невід’ємною складовою професії лікаря є спілкування з пацієнтом, його рідними та близькими. Саме вміння спілкуватися формує довіру до особи лікаря, призначених методів обстеження та лікування. Слід приділяти велику увагу зовнішньому вигляду лікаря: стан робочого одягу, зачіски, взуття, рук.

 

Стандартні алгоритми застосування комунікативних навичок студентів при вивченні психіатрії.

Збір анамнезу у хворих:

1. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції, пояснення чи з’ясування причини консультації, отримання згоди пацієнта);

2. Встановлення довірчих взаємовідносин (привітний вираз обличчя,

проявити інтерес, повагу та турботу, відповідний стиль спілкування);

3. Коректне опитування, збір анамнезу

4. Закінчити бесіду, подякувати за спілкування.

Фізикальні методи обстеження:

1. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції, пояснення чи з’ясування причини консультації, отримання згоди пацієнта);

2. Встановлення довірчих взаємовідносин (привітний вираз обличчя, проявити інтерес, повагу та турботу, відповідний стиль спілкування);

3. Пояснити необхідність обстеження, його мету

4. Пояснити деталі обстеження, їх безпечність, можливі відчуття при цьому.

5. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки).

6. Проведення обстеження.

7. Пояснення пацієнту результатів обстеження.

Повідомлення результатів обстеження

1. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції, пояснення чи з’ясування причини консультації, отримання згоди пацієнта);

2. Привітний вираз обличчя, лагідний тон розмови

3. Пояснити, яке обстеження Ви будете інтерпретувати, про що воно може свідчити

4. Повідомити результат обстеження, в доступній формі пояснити його

5. У разі наявності патологічних змін заспокоїти пацієнта, повідомити про подальші дії

6. Запевнити у позитивних змінах та сприятливому прогнозу при виконанні всіх лікарських рекомендацій.

 

 

 

 

Тема: 1. Загальна характеристика психогенних захворювань. Психопатії та патохарактерологічний розвиток особистості

 

1-й етап. Мета. Встановити симптоми аномалії особи. Для цього необхідно дослідити суб’єктивний і об’єктивний анамнези і психічний статус

2-й етап. Мета. Поставити синдромологічний і нозологічний діагноз. Для цього потрібно опрацювати програмований контроль і провести диференціацію з подібними станами.

3-й етап. Мета. Призначити лікування, винести експертні рішення і розробити профілактичні заходи. Для цього належить підібрати психофармакологічні препарати, оцінити ступінь працездатності і дієтоздатності обстежуваного, а також вміти застосовувати принципи первинної і вторинної профілактики.

 

           Програма самостійної підготовки:

 

Тема: 1. Загальна характеристика психогенних захворювань. Психопатії та патохарактерологічний розвиток особистості

 

№	Навчальні завдання	Конкретизація завдань
1	Етіологія психопатій	а) шкідливості періоду зачаття, б) пренатальні фактори, в) захворювання раннього дитинства,
2	Етіологія олігофреній	а) алкоголізм батьків, б) пренатальні фактори, в) родові травми, г) захворювання раннього дитинства
3	Форми олігофреній, диференціальний діагноз	а)дебільність, б)імбецильність. в) ідіотія, г) хромосомні хвороби, д) зумовлені порушення обміну речовин, е)екзогенно зумовлені.
4	Експертиза при аномаліях розвитку	а)трудова, б) військова, в) судово-психіатрична
5	Питання лікування і профілактики	а)медико-педагогічна корекція, б) лікарська тактика при субкомпенсованих і декомпенсованих стадіях психопатій.

 

           2.Порушення психологічного розвитку. Поведінкові розлади, що починаються у дитячому та підлітковому віці.-

 

№	Навчальні завдання	Конкретизація завдань
1	Етіологія психопатій	а) шкідливості періоду зачаття, б) пренатальні фактори, в) захворювання раннього дитинства, д) дефекти виховання (типи: “кумир сім’ї”, “попелюшка”, “гіперопіка”, “гіпоопіка”.
2	Форми психопатій, диференціальний діагноз	а) шизоїдна, б) психастенічна, в) експлозивна, г) епілептоїдна, д) істероїдна, є) паранойяльна, ї) перверзні психопатії, ж) “ядерні” психопатії, з) “крайові” психопатії.
3	Експертиза при аномаліях розвитку особи	а)трудова, б) військова, в) судово-психіатрична
4	Питання лікування і профілактики	а)медико-педагогічна корекція, б) лікарська тактика при субкомпенсованих і декомпенсованих стадіях психопатій.
5	Дитячий аутизм	а) типовий; б) атиповий
6	Гіперкінетичні розлади
	Розлади соціальної поведінки

 

Семінарське обговорення теоретичних питань (12.30-14.00).

 

1.     Етіологія психопатій;

2.     Етіологія олігофреній;

3.     Форми психопатій;

4.     Форми олігофреній;

5.     Лікування і профілактика психопатій

6.      Лікування і профілактика олігофреній.

7.     Класифікація розумової відсталості та  етіопатогенез

8.      Клінічні критерії і симптоматологію дебільності, імбецильності, ідіотії.

9.      Клініка пограничних з олігофренією затримок розвитку.

10.           Методи діагностики різних форм олігофреній.

11.           Психотичні розлади у хворих з олігофренією.

12.           Питання військової та судово-психіатричної експертизи при олігофреніях.

13.           Трудову експертизу, професійну орієнтацію хворих олігофреніями

14.           Акцентуйовані особистості, клінічні варіанти. Поняття патологічного розвитку        особи.

15.           Діагностику і диференціальну діагностику психопатій, критерії по

16.           Питання військової та судово-психіатричної експертизи при психопатіях

17.           Трудову експертизу, професійну орієнтацію хворих психопатіями        

18.           Методи медико-педагогічної корекції, соціальної і трудової реабілітації

 

Приклади тестових завдань та ситуаційних задач

 

Задача №1

Хвора ЗО років, медсестра. У психіатричне відділен­ня доставлена каретою швидкої допомоги. Зі слів тих, хто її супроводив, відомо, що сьогодні вдень хвора при­бігла додому «з дивним обличчям», схопила шестимісяч­ну доньку і побігла до річки. Свекруха, в будинку якої живе хвора, кинулась за нею і вже на березі відібрала дитину. Хвора кричала щось безладне, бігала по березі.

Підоспілі сусіди насилу відвели її в медпункт, а звідти доставили в лікарню. По дорозі намагалась проковт­нути шпильку.

Психічний стан. Вірно називає своє ім’я, прізвище. Заявляє, що їй 25 років, вона кочегар, у неї чотиримісячний син, а пізніше каже, що незаміжня і дітей у неї немає. Не знає, де перебуває. На всі інші запитання відповідає «не знаю» або мовчить.

У відділенні неспокійна, часто схоплюється з ліжка, біжить до  вікна, до  чогось  прислухається.  Оточенням не   цікавиться,  наче й  не   помічає   людей,  які   поруч з нею, ні про що не просить. На четвертий день пере­бування в лікарні вранці сама привіталась з лікарем, поцікавилась, де   вона.   З   тривогою   спитала, що   з її дитиною. Під час розмови вірно називає свій вік, про­фесію, стать дитини. До закінчення медучилища справді працювала  кочегаром.  Два  роки тому вийшла заміж, живе в родині чоловіка. З свекрухою часто свариться, чоловік   майже  завжди  стає  на   бік  матері.   Останнім часом  чоловік  не  раз  заводив   мову  про  розлучення. У день, коли її було доставлено в лікарню, за наполя­ганням  чоловіка  вони ходили в сільраду, щоб подати заяву про розлучення. Там хвора розплакалась, вибіг­ла на вулицю. Більше нічого не пам’ятає. Про перші дні перебування в стаціонарі також нічого не пригадує. Плаче,   розповідаючи   про те,  що трапилось,   просить порадити, як їй бути. Зі страхом чекає побачення з чо­ловіком, і разом з тим сподівається, що, може, життя їхнє налагодиться.

У соматичному стані патології не виявлено. Неврологічний стан.   Сухожильні   рефлекси пожвавлені, стійкий червоний дермографізм.

Запитання. 1. Які симптоми психічного розладу є у хворої? 2. Який основний синдром? 3. Ваш діагноз? 4. З яким захворю­ванням треба провести диференційний діагноз? 5. Яких лікуваль­них заходів потребує хвора?

                                                        Задача № 2

Хвора 52 років, педагог. У психіатричному стаціо­нарі лікується вперше. Скаржиться на нестерпну тугу, відчай, небажання жити, безсоння. Такий стан розви­нувся чотири місяці тому. Відпочивала з онуком у селі, вже збиралася додому, коли одержала телеграму про те, що в сім’ї трапилось нещастя. Приїхавши додому, довідалась, що зять у нетверезому стані застрілив п доньку, сина і себе. Була охоплена жахом. Перші дні після похорону весь час плакала, нічим не могла зай­матися. Цілими днями сиділа в кімнаті, дивлячись в одну точку. Ледве обслуговувала онука, хоч розуміла, що повинна це робити, бо залишилась єдиною близькою для нього людиною. Сподівалась, що час «хоч трохи загоїть рани», але настрій залишався пригніченим. Ви­рішила звернутися до лікаря. І він направив її до пси­хіатричної лікарні.

Психічний стан. Настрій пригнічений, вираз обличчя скорботний. Нічим не цікавиться: «Усе мені не миле, навіть страшно, що треба ще так багато жити, •щоб виростити онука». З любов’ю говорить про нього, але разом з тим зазначає, що тяжко бачити його «Він так схожий на доньку». Просить допомогти їй позбу­тися туги «заради онука». Малорухлива, мислення спо­вільнене, їсть погано, сон неглибокий, з кошмарними сновидіннями, в яких повторюються сцени похорону. Іноді уві сні, а також наяву чує голос доньки.

Соматичний стан. Хвора схудла, шкірні по­криви бліді, з землистим відтінком. Тони серця трохи приглушені.   Інших  відхилень  від  норми  не  виявлено.

Неврологічний стан. Ознак органічного ура­ження центральної нервової системи немає. Легкий тремор пальців рук.

Запитання. 1. Які   симптоми   психічного   розладу   є   у   хворої? 2. Який провідний синдром? 3. Ваш діагноз? 4- Проведіть диференційну діагностику.  5. Яке лікування Ви призначите?  6. Який прог­ноз захворювання?

                                                           Задача № 3

Хвора 38 років, інженер, у психіатричному стаціо­нарі лікується вперше. З анамнезу відомо, що мати лі­кувалась у психоневрологічному стаціонарі. Хвора в дитинстві була примхливою, плаксивою, неурівноваженою. Школу і інститут закінчила успішно. За характе­ром дещо замкнута, образи і неприємності переживає важко, довго їх пам’ятає. Одружена з 26 років, має ди­тину. Чоловік — слідчий, багато часу проводить на ро­боті, через що хвора часто плакала, скаржилась близь­ким на недостатню увагу з його боку, але сварок і скандалів у сім’ї не було.

Тиждень тому звернулась до прокуратури і в пар­тійні органи з заявою, що чоловік протягом місяця труїть її якимись невідомими речовинами. Бажання чо­ловіка знищити її пояснювала тим, що він хоче завести нову сім’ю, але ніяк не наважиться взяти розлучення, побоюючись партійного стягнення. За словами чоловіка, два місяці тому він справді зізнався їй, що кохає іншу жінку, але не знає, як йому бути, бо дуже любить ди­тину і не хоче залишати її.

Психічний стан. Зовнішньо спокійна, това­риська, охоче розповідає про становище в сім’ї, про свою підозру. При цьому плаче, шукає співчуття. У роз­мові з лікарем говорить, що чоловік як криміналіст, «знає методи повільного знищення і вдається до цього». II подруги розповіли подібну історію, а незабаром во­на сама помітила, як її «труїть» чоловік. Останнім ча­сом різко схудла, зблідла, втратила апетит, відчуває постійні болі в ділянці шлунка, загальну слабість, у чому вбачає підтвердження своїх підозрінь. Плаче, роз­повідаючи про сина, який може залишитися сиротою. Загальний фон настрою знижений, емоційно лабільна, під час розмови обличчя і шия вкриваються червоними плямами. На побаченні з чоловіком стримана, розпитує тільки про сина. Під час асоціативного експерименту на слова «зрада», «чоловік» латентний період до 18—20 сек. при  середньому періоді 3 сек. і добрій якості  відповідей.

Соматичний стан. Середня на зріст, пікніч­ного складу. Пульс — 80 ударів на хвилину, лабільний, задовільних властивостей. Артеріальний тиск коливаєть­ся протягом дня від 110/60 до 140/80 мм рт. ст. Тони серця приглушені, шумів немає. У легенях везикулярне дихання. Живіт м’який, болючий в епігастральній ділян­ці при глибокій пальпації. Печінка і селезінка не паль­пуються. На рентгенограмі шлунково-кишкового тракту мало виражені явища гастриту, дискінезія товстого кишківника.

Неврологічний стан. Розлитий стійкий червоний дермографізм, рівномірне підвищення сухожиль­них і періостальних рефлексів з розширенням рефлексогенних зон.

Запитання. 1. Які   симптоми   психічного   розладу   є   у   хворої? 2. Який провідний синдром? 3. Ваш діагноз? 4- Проведіть диференційну діагностику.  5. Яке лікування Ви призначите?  6. Який прог¬ноз захворювання?  

Задача № 4

Хвора 21 року, студентка педагогічного інституту. Завжди була енергійною, активною, емоційно жвавою. Добре вчилась, виконувала громадські доручення. Кіль­ка місяців тому перенесла грип, після цього довго від­чувала слабість, швидко стомлювалась. Протягом ос­танніх двох місяців були неприємності в особистому житті — посварилась з молодим чоловіком, з яким зби­ралася одружитись. Під час екзаменаційної сесії бага­то працювала, погано харчувалась. Напередодні остан­нього екзамену зовсім не спала, пішла в інститут з го­ловним болем. У наступні дні різко зросла слабість, стала дражливою, плаксивою, вранці прокидалась стом­леною, погіршився апетит. У зв’язку з описаним станом була направлена на стаціонарне лікування.

Психічний стан. Свідомість ясна, охоче всту­пає в контакт, але під час розмови швидко стомлюється. Рівень розвитку відповідає вікові, освіті. Порушень сприйняття, а також інтелектуально-мнестичних розла­дів не виявлено. Під час проведення «коректурної про­би» швидко наростає кількість помилок, знижується темп роботи.

Соматичний стан. Зниженої вгодованості, шкірні покриви бліді. Тони серця трохи приглушені, ар­теріальний тиск 110/65 мм рт. ст.

Неврологічний стан. Відзначається деяке пожвавлення сухожильних рефлексів з розширенням рефлексогенних зон.

Запитання. 1. Назвіть симптоми, які є у хворої, і провідний синдром. 2. Ваш діагноз? ІЗ. Яка етіологія захворювання, в чому особливості клінічної картини? 4. Яке лікування Ви призначите? 5. Який вид психотерапії доцільно призначити хворій?

                            

 

 

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.         

 

 Порушення психологічного розвитку. Поведінкові розлади, що починаються у дитячому та підлітковому віці

 

№	Знати	Вміти
1                       2	1.Класифікацію розумової відсталості та  етіопатогенез .2. Клінічні критерії і симптоматологію дебільності, імбецильності, ідіотії. .3. Клініку пограничних з олігофренією затримок розвитку. 4.Методи діагностики різних форм олігофреній. 5. Диференціальну діагностику олігофреній з надбаним недоумством, затримками розвитку і педагогічною запущеністю. 1. Психотичні розлади у хворих з олігофренією.	1.Одеражати  об’єктивні та суб’єктивні анамнестичні відомості про особливості психічного розвитку в ранньому дитячому віці та кризисні періоди (3,7; 12-15) 2. Виявити клінічні прояви олігофреній, класифікувати їх на синдромальному рівні. 3.Проводити диференціальну діагностику олігофреній. 4.Діагностувати клінічно та, при потребі, тестовими методами окремі форми олігофреній на нозологічному рівні. 5.Надати невідкладну допомогу при психопатичному збудженні та псевдосуіцидних діях. 6. Виявити рівні розвитку інтелекту клінічним та експериментально-психологічними методами та класифікувати на синдромальному рівні 7.Провести диференціальну діагностику з затримками розвитку та набутими деменціями і виставити нозологічний діагноз. 8.Обгрунтувати етіопатогенетичну та симптоматичну фармако- та психотерапію розумової  відсталості.
3     4     5   6     7       8	Питання військової та судово-психіатричної експертизи при олігофреніях. Трудову експертизу, професійну орієнтацію хворих олігофреніями. Методи медико-педагогічної корекції, соціальної і трудової реабілітації. Етіопатогенетичне і симптоматичне комплексне лікування пограничних станів. Методи експериментально-патопсихологічного та тестового дослідження інтелекту та аномалій характеру. Методи первинної профілактики олігофреній.	9.Виносити рішення з питань трудової, воєнної та судової експертиз. 10. Проводити заходи по медико-педагогічній корекції, соціально- трудової реабілітації та профілактиці олігофреній.

.

Cамостійна робота студентів (14.15-15.00)

 

Відповіді на ситуаційні задачі:

1.      Істеричний розлад особистості

2.      Депресивний розлад

3.      Паранояльний розлад особистості

4.      Неврастенія

        

 

Джерела інофрмації. Основні .

            1.Зміст теми.

     2.Ушаков Г.К. Детская психиатрия. – М.: Медицина – 1978.- 320с.

 

Матеріали для підготовки до практичного заняття на WEB-сторінці кафедри

Розумова відсталість

Додаткова:

1.     Психиатрия детского возраста / под ред. Д.Н.Исаева, Л.: – 1983. – 260 с        

2.      Каган В.Е. Аутизм у детей. – Л.: Медицина, 1981. – 251 с.

3.     Ковалев В.В. Семитика и диагностика психических заболеваний у детей и подростков. М.: Медицина, 1985. – 286 с.                                                                                                                       

4.      Личко А.Е Шизофрения детей и подростков. – Л.: Медицина, 1989.-214 с.

5.     Башина В.М. Ранняя детская шизофрения. – М.: Медицина, 1989, 2-е изд. – 253 с.

Чехова А.Н. Течение шизофренического процесса, начавшегося в детском возрасте. –М.: Медицина, 1963 – 214 с

 

Методичну вказівку склала доц. Венгер О.П.

 

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

“29 ”  травня  2013р.    протокол  № 9