М’язи спини (поверхневі і глибокі), їх топографія, фасції

М’язи та фасції грудей і живота. Їх топографія. Діафрагма. Пахвинний канал.

На грудній клітці розрізняють такі ділянки грудної клітки:

1. Передгруднинну nділянку (regio presternalis), nяка розташованa спереду від груднини (sternum).

2. Підключичну nямку (fossa ninfraclavicularis), що розташовується між зовнішньою третиною ключиці n(clavicula) та верхнім краєм малого грудного м’яза (margo superior musculi npectoralis minoris).

3. Ключично–грудний nтрикутник; дельтоподібно–грудний nтрикутник (trigonum clavipectorale; trigonum deltopectorale) обмежований nверхнім краєм малого грудного м’яза (margo superior musculi pectoralis nminoris), ключицею (clavicula) та дельтоподібним м’язом (musculus deltoideus).

4. Грудну nділянку (regio pectoralis), nщо відповідає контурам великого грудного м’яза (musculus pectoralis major).

5. Бічну nділянку грудної клітки (regio npectoralis lateralis) – частину грудної клітки (thorax), яка розташована між nпередньою і задньою пахвовими лініями (lineae axillares anterior et posterior).

6. Ділянку груді (regio mammaria), що є (відповідає основі) основою nгрудної залози (basis glandulae mammariae) і обмежована:

– угорі III ребром n(costa tertia [III]);

– унизу VI ребром n(costa sexta [VI]);

– присередньо nпригруднинною лінією (linea parasternalis);

– збоку n(латерально) передньою пахвовою лінією (linea axillaris anterior).

7. Підгрудну nділянку (regio inframammaria), яка розміщена під ділянкою груді (regio nmammaria) і обмежована:

– угорі VI ребром n(costa sexta [VI]);

– унизу ребровою nдугою (arcus costalis);

– присередньо краєм nгруднини (margo sternalis);

– збоку n(латерально) середньою пахвовою лінією (linea axillaris media).

8. Пахвову nділянка (regio axillaris), що nобмежована:

– спереду нижнім nкраєм великого грудного м’яза (margo inferior musculi pectoralis majoris);

– ззаду нижнім nкраєм найширшого м’яза спини (margo inferior musculi latissimi dorsi);

– присередньо nлінією, що з’єднує краї великого грудного м’яза (margines musculi pectoralis nmajoris) та найширшого м’яза спини (musculi latissimi dorsi) на грудній стінці n(paries thoracis) в місці їх відходження на кінцівку (плече);

– збоку n(латерально) лінією, що з’єднує краї великого грудного м’яза та найширшого nм’яза спини (margines musculi pectoralis majoris et musculi latissimi dorsi) на nвнутрішній поверхні плеча (facies interna brachii).

9. Пахвову nямку (fossa axillaris) nзаглибину на поверхні тіла між бічною поверхнею грудей (facies lateralis npectoris) та присередньою поверхнею проксимального відділу плеча (facies nmedialis partis proximalis brachii). Вона добре помітна у пахвовій ділянці nгрудної клітки (regio axillaris thoracis) при відведеному плечі (brachium) і nвідповідає межам цієї ділянки.

На грудній клітці розрізняють такі лінії грудної клітки, що nпроводяться вертикально:

1. передню серединну лінію (linea mediana anterior). Ця лінія проводиться від nяремної вирізки (incisura jugularis), по середині груднини (sternum), через пупок n(umbilicus) до симфіза (symphysis).

2. Груднинну nлінію (linea sternalis), яка є парною, проходить уздовж бічного краю nгруднини (margo lateralis sterni).

3. Пригруднинну nлінію (linea parasternalis), що проходить посередині між груднинною nлінією (linea sternalis) та середньоключичною лінією (linea medioclavicularis).

4. Соскову nлінію (linea mammillaris), що проходить через грудний сосок (papilla nmammaria), зазвичай співпадає з середньоключичною лінією (linea nmedioclavicularis).

5. Середньоключичну nлінію (linea medioclavicularis), яка проходить через середину ключиці n(clavicula).

6. Передню nпахвову лінію (linea axillaris anterior), яка проходить по передньому nкраю пахвової ямки (margo anterior fossae axillaris) прямовисно донизу.

7. Задню nпахвову лінію (linea axillaris posterior), яка проходить по задньому nкраю пахвової ямки (margo posterior fossae axillaris) прямовисно донизу.

8. Середню nпахвову лінію (linea axillaris media), що проходить посередині між nпередньою пахвовою лінією (linea axillaris anterior) та задньою пахвовою лінією n(linea axillaris posterior).

9. Лопаткову nлінію (linea scapularis), яка проходить через нижній кут лопатки n(angulus inferior scapulae) при опущеній руці.

10. Прихребтову nлінію (linea paravertebralis), яка є парною, проходить збоку від nхребтового стовпа (columna vertebralis) вздовж верхівок поперечних відростків nхребців (apices processuum transversorum vertebrarum). Визначається лише при nрентгенографії.

11. Задню nсерединну лінію (linea mediana posterior), або хребтову лінюя (linea nvertebralis), що проходить по задній поверхні тулуба (facies posterior trunci) nвздовж остистих відростків хребців (processus spinosi vertebrarum).

При огляді та nпромацуванні передньої ділянки грудної клітки (regio thoracica) можна визначити nна:

– верхній межі nділянки – ключицю (clavicula);

– нижній межі – nправу та ліву реброві дуги (arcus costales dexter et sinister) і підгруднинний nкут (angulus infrasternalis).

Добре промацується nтакож груднинний кут (angulus sterni), який відповідає місцю прикріплення другого nребрового хряща (cartilago costalis secunda) до груднини (sternum).

Грудний сосок n(papilla mammaria) у чоловіків частіше співпадає з розташуванням четвертого nребра (costa quarta).

М’ЯЗИ nГРУДНОЇ КЛІТКИ (musculi nthoracis)

Вони поділяються на nповерхневі та власні (глибокі) м’язи.

До поверхневих nм’язів (musculi nsuperficiales) належать:

1. Великий грудний м’яз (musculus pectoralis major) є плоским, товстим, nнеправильної трикутної форми, займає значну частину грудної клітки, nрозташовується поверхнево.

Великий грудний nм’яз (musculus pectoralis major)має:

– ключичну частину n(pars clavicularis);

– груднинно–реброву nчастину (pars sternocostalis);

– черевну частину n(pars abdominalis).

Початок: nвід присередніх двох третин ключиці (clavicula medialis) – ключична частина n(pars clavicularis); передньої поверхні груднини і II–VII ребрових хрящів – nгруднинно–реброва частина (pars sternocostalis); передньої пластинки піхви nпрямого м’яза живота (lamina anterior vaginae musculi recti abdominis) – nчеревна частина (pars abdominalis).

Прикріплення: до гребеня великого горбка плечової кістки (crista tuberculi majoris nhumeri).

Функція: nприводить плече (adductio brachii) до стовбура; тулуба (truncus) і піднімає nребра (costae), обертає досередини плече (rotatio brachii interna).

2. Малий грудний м’яз (musculus pectoralis minor) є плоским, трикутної форми, міститься nпід великим грудним м’язом (musculus pectoralis major).

Початок: окремими nзубцями від зовнішньої поверхні III–V ребер.

Прикріплення: до дзьобоподібного відростка лопатки (processus coracoideus scapulae).

Функція: тягне nлопатку (scapula) вперед і вниз, а при фіксованій лопатці (scapula) – піднімає nребра (costae). Цей м’яз є допоміжним дихальним м’язом.

3. Підключичний м’яз (musculus subclavius) є тонким, видовженим, розташований між nпершим ребром і ключицею (costa prima et clavicula).

Початок: nвід ребрового хряща першого ребра (cartilago costalis costae primae).

Прикріплення: до нижньої поверхні надплечового кінця ключиці (facies inferior nextremitatis acromialis claviculae).

Функція: nтягне ключицю (clavicula) униз та присередньо, зміцнюючи груднинно–ключичний nсуглоб (art. sternoclavicularis).

4. Передній зубчастий м’яз (musculus serratus anterior) є широким, nнеправильної чотирикутної форми, лежить на боковій поверхні грудної клітки n(facies lateralis thoracis).

Початок: nзубцями від зовнішньої поверхні верхніх дев’яти ребер.

Прикріплення: до присереднього краю лопатки (margo medialis scapulae).

Функція: nтягне лопатку (scapula) вбік і вперед, притискує лопатку (scapula) до стовбура; nтулуба (truncus) разом з ромбоподібними м’язами (mm. rhomboidei). Повертає nлопатку (scapula) навколо стрілової осі при відведенні (підійманні) верхньої nкінцівки (membrum superius) вище горизонтального рівня, при фіксованій лопатці n(scapula) підіймає ребра (costae) і розширює грудну клітку (thorax), належить nдо допоміжних дихальних м’язів.

До власних nм’язів грудної клітки n(musculi thoracis proprii) – глибоких м’язів грудей (musculi profundi nthoracis) – належать:

1. Зовнішні міжреброві м’язи (musculi intercostales externi). Вони є nтовстішими ніж внутрішні міжреброві м’язи (mm. intercostales interni), nрозташовані у задніх та середніх відділах міжребрових просторів (spatia nintercostalia) від хребтового стовпа (columna vertebralis) до реброво–хрящових nсуглобів (articulationes costochondrales). Ці м’язи розміщені в міжребрових nпросторах (spatia intercostalia) від горбків ребер (tubercula costarum) ззаду nдо переднього кінця кісткового ребра спереду. Далі на рівні ребрових хрящів n(cartilagines costales) продовжуються в зовнішню міжреброву перетинку (membrana nintercostalis externa), волокна якої паралельні до пучків однойменного м’яза.

Початок: nвід нижнього краю (margo inferior) вищерозміщеного ребра (costa) і прямують nвниз і вперед.

Прикріплення: до верхнього краю (margo superior) нижчерозміщеного ребра (costa).

Функція: nпіднімають ребра (costae) і розширюють грудну клітку (thorax), тобто nзабезпечують вдих (inspiratio); задні пучки укріплюють реброво–хребцеві суглоби n(articulationes costovertebrales).

2. Внутрішні міжреброві м’язи (musculi intercostales interni). Вони nрозташовані в міжребрових просторах (spatia intercostalia) від груднини n(sternum) до кутів ребер (anguli costarum) і залягають глибше від зовнішніх nміжребрових м’язів (musculi intercostales externi), волокна їх ідуть під кутом n90^о до волокон зовнішніх міжребрових м’язів (протилежним) до них nнапрямком волокон. Від кутів ребер (anguli costarum) до хребтового стовпа n(columna vertebralis) ці м’язи продовжуються у внутрішню міжреброву перетинку (membrana intercostalis interna).

Початок: nвід верхнього краю (margo superior) нижчерозміщеного ребра (costa), прямують nугору і вперед.

Прикріплення: до нижнього краю (margo inferior) вищерозміщеного ребра (costa).

Функція: nопускають ребра (costae) і звужують грудну клітку (thorax), тобто забезпечують nвидих (exspiratio), а також укріплюють груднинно–реброві суглоби n(articulationes sternocostales).

3. Найглибші міжреброві м’язи (musculi intercostales intimi) є nчастиною внутрішніх міжребрових м’язів (musculi intercostales interni) – nвнутрішні їх пучки, що розташовуються глибше від борозни ребра (sulcus costae).

Міжреброві м’язи (mm. intercostales) розміщені таким чином, що борозна nребра (sulcus costae) на нижньому краї ребер (margo inferior costarum) nвиявляється між внутрішніми та найглибшими міжребровими м’язами (mm. nintercostales interni et intimi).

4. Підреброві м’язи (musculi subcostales). Вони непостійні, плоскі і розташовуються на nвнутрішній поверхні нижніх ребер, ближче до головок ребер (capita costarum).

Початок: nпоблизу кутів X–XII ребер (anguli costarum decimae–duodecimae [X–XII]) і nнаправляються догори і вбік, перекидаючись через одне–два ребра.

Прикріплення: до внутрішньої поверхні вищерозташованих ребер (facies interna costae).

Отже, пучки nпідребрових м’язів (musculi subcostales) проходять майже паралельно до пучка nвнутрішніх міжребрових м’язів (musculi intercostales interni), перекидаючись через nодне – два ребра.

Функція: nопускають ребра (costae), сприяють видиху (exspiratio).

5. Поперечний м’яз грудної клітки  (musculus ntransversus thoracis). Він слабо розвинений і є м’язово–сухожильною пластинкою, nяка розміщена на внутрішній поверхні передньої стінки порожняви грудної клітки n(facies interna paietis anterioris caveae thoracis).

Початок: nвід задньої поверхні мечоподібного відростка (facies posterior processus nxiphoidei) і нижньої частини тіла груднини (pars inferior corporis sterni), nйдучи вбік і угору.

Прикріплення: до внутрішньої поверхні ребрових хрящів (cartilagines costales) II–VII nребер.

Функція: nопускає V–VII ребра (costae), сприяє видиху (exspiratio), є синергістом nвнутрішніх міжребрових м’язів (musculi intercostales interni).

6. М’язи–підіймачі ребер (musculi levatores costarum). Вони є nплоскими, у вигляді видовжених пластинок і розташовані в задніх частинах nміжребрових просторів (partes posteriores spatiorum intercostalium) присередньо nвід зовнішніх міжребрових м’язів (mm. intercostales externi) під nм’язом–випрямлячем хребта (m. erector spinae). Ці м’язи поділяються на:

– довгі nм’язи–підіймачі ребер (musculi levatores costarum longi);

Початок: nвід поперечних відростків VII–XI грудних хребців, йдуть донизу, перекидаючись nчерез нижчерозташоване ребро.

Прикріплення: до наступного ребра (costa) присередніше від його кута (angulus costae).

– короткі nм’язи–підіймачі ребер (musculi levatores costarum breves);

Початок: nвід поперечних відростків VII шийного і I–II грудних хребців.

Прикріплення: до нижчерозміщених ребер.

Функція: nпіднімають ребра (costae), сприяють вдиху (inspiratio).

Фасції грудної клітки (fasciae thoracicae)

Виділяють такі nфасції грудної клітки (fasciae thoracicae):

– поверхневу фасцію грудної клітки n(fascia superficialis thoracica) – дуже тонка, виражена слабо. Вона охоплює nгрудну залозу (glandula mammaria), переходячи у глибині грудної залози у nволокнисті (фіброзні) перегородки (septa fibrosa), які розділяють грудну залозу n(glandula mammaria) на частки (lobi).

Від передньої nповерхні поверхневої фасції грудної клітки (facies anterior fasciae nsuperficialis thoracicae) відходять сполучнотканинні пучки до шкіри (cutis) та nгрудного соска (papilla mammaria), утворюючи підвішувальні зв’язки груді; nтримач шкіри груді (ligamenta suspensoria mammaria; retinaculum cutis mammae);

– грудну фасцію (fascia npectoralis), яка має:

– поверхневу nпластинку (lamina superficialis);

– глибоку пластинку n(lamina profunda), які охоплюють великий грудний м’яз (musculus pectoralis major) nспереду та ззаду;

– ключично–грудну фасцію (fascia nclavipectoralis), що вкриває:

– малий грудний nм’яз (musculus pectoralis minor);

– підключичний м’яз n(musculus subclavius).

– фасцію грудної клітки (fascia thoracica), nабо власну грудну фасцію (fascia thoracica propria), або грудну фасцію (fascia nthoracica) – покриває ззовні зовнішні міжреброві м’язи (musculi intercostales nexterni), а також ребра (costae). Тобто, ця фасція вкриває зовнішню поверхню nстінки грудної клітки;

– внутрішньогрудну фасцію; nпристінкову фасцію грудної клітки (fascia endothoracica; fascia parietalis nthoracis), що вистеляє стінки порожняви грудної клітки (cavеа thoracis) nзсередини, тобто прилягає зсередини до найглибших міжребрових м’язів (musculi nintercostales intimi), поперечного м’яза грудної клітки (musculus transversus nthoracis), внутрішніх поверхонь ребер (facies internae costarum) та ззовні nпокриває пристінкову плевру (pleura parietalis).

Частина nвнутрішньогрудної фасції (fascia endothoracica), що вкриває купол плеври n(cupula pleurae), називається надплевральною перетинкою (membrana nsuprapleuralis), або перетинкою Сибсона (membrana Sibsoni).

Частина nвнутрішньогрудної фасції (fascia endothoracica), яка переходить на верхню nповерхню діафрагми (facies superior diaphragmatis), називається діафрагмово–плевральною nфасцією (fascia phrenicopleuralis).

ДІАФРАГМА (diaphragma)

Це nм’язово–сухожилковий орган, який відмежовує порожнину грудної клітки (cavitas nthoracis) від порожнини живота (cavitas abdominis).

У ній розрізняють:

– м’язову тканину (textus muscularis) – діафрагмовий nм’яз (musculus phrenicus);

– волокнисту (фіброзну) тканину (textus fibrosus) – сухожилковий nцентр (centrum tendineum).

М’язова тканина діафрагми (textus muscularis diaphragmatis) – діафрагмовий м’яз (musculus phrenicus). М’язові пучки діафрагми n(fasciculi musculares diaphragmatis) розташовуються по периферії, мають nм’язовий початок:

– від кісткової nчастини ребер (pars ossea costarum) або ребрових хрящів (cartilagines costales), nохоплюючи нижній отвір грудної клітки (apertura thoracis inferior);

– від задньої nповерхні груднини (facies posterior sterni);

– від поперекових nхребців (vertebrae lumbales).

М’язові пучки діафрагми nрозташовані радіально, проходять з периферії до її середини і переходять у сухожилковий nцентр (centrum tendineum).

Залежно від місця nпочатку, в діафрагмі розрізняють такі частини:

1. Груднинну частину діафрагми (pars nsternalis diaphragmatis) – починається від мечоподібного відростка груднини n(processus xiphoideus sterni).

2. Реброву частину діафрагми (pars costalis ndiaphragmatis) – починається від VII–XII ребрових хрящів (cartilagines costales nseptima–duodecima [VII–XII]).

3. Поперекову частину діафрагми (pars nlumbalis diaphragmatis) – починається від передньої поверхні тіл поперекових nхребців (facies anterior vertebrarum lumbalium) дещо правіше правою ніжкою (crus dextrum) і дещо nлівіше лівою ніжкою (crus sinistrum) від середньої лінії, а nтакож від присередньої дугоподібної зв’язки (ligamentum narcuatum mediale) і бічної дугоподібної nзв’язки (ligamentum arcuatum laterale).

Присередня nдугоподібна зв’язка (ligamentum narcuatum mediale) натягнута над великим поперековим м’язом (musculus psoas major) nміж бічною поверхнею тіла I поперекового хребця (vertebra lumbalis prima [I]) nта верхівкою поперечного відростка II поперекового хребця (apex processus ntransversi vertebrae lumbalis secundae [II]).

Бічна дугоподібна nзв’язка (ligamentum narcuatum laterale) охоплює спереду квадратний м’яз попереку (musculus quadratus nlumborum) та з’єднує верхівку поперечного відростка II поперекового хребця n(apex processus transversi vertebrae lumbalis secundae [II]) з переднім кінцем nXII ребра (costa duodecima [XII]).

Серединна nдугоподібна зв’язка (ligamentum narcuatum medianum) обмежовує краї аортального розтвору (margines hiatus naortici) і утворюється перехрещеними присередніми волокнами правої та лівої nніжок діафрагми (fibrae mediales crurum dextri et sinistri diaphragmatis).

На початку nпоперекової частини діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis) крізь щілиноподібні nпростори правої та лівої ніжок діафрагми (spatia rimosa crurum dextri et nsinistri diaphragmatis) проходять:

– симпатичний nстовбур (truncus sympathicus);

– великий та nмалий нутрощеві нерви (nervi splanchnici major et minor);

– непарна вена n(vena azygos) та півнепарна вена (vena hemiazygos).

Ніжки діафрагми n(crura diaphragmatica) обмежовують аортальний nрозтвір (hiatus aorticus), через який проходять аорта (aorta) та грудна nпротока (ductus thoracicus).

Потім ніжки nдіафрагми (crura diaphragmatica) ще раз перехрещуються і знову розходяться, nобмежовуючи стравохідний розтвір (hiatus noesophageus), через який проходять стравохід (oesophagus) та блукаючі nнерви (nervi vagi).

Сухожилковий центр (centrum tendineum) утворений щільною волокнистою nсполучною тканиною. Справа в сухожилковому центрі є отвір порожнистої вени (foramen venae cavae), через який проходить nнижня порожниста вена (vena cava inferior).

Верхня поверхня діафрагми (facies superior diaphragmatis) вкрита внутрішньогрудною фасцією (fascia nendothoracica) та пристінковою плеврою n(pleura parietalis).

Нижня поверхня nдіафрагми (facies inferior ndiaphragmatis) вкрита внутрішньочеревною nфасцією (fascia endoabdominalis) та пристінковою nочеревиною (peritoneum parietale).

Між м’язовими nволокнами діафрагми є слабкі місця, nчерез які можуть проходити діафрагмові кили (грижі). До них належать:

– попереково–реброві трикутники (trigona nlumbocostalia) – парні, розміщені між поперековою частиною діафрагми (pars nlumbalis diaphragmatis) та ребровою частиною діафрагми (pars costalis ndiaphragmatis);

– груднинно–реброві трикутники (trigona nsternocostalia) – парні, розміщені між ребровою частиною діафрагми (pars costalis ndiaphragmatis) та груднинною частиною діафрагми (pars sternalis diaphragmatis).

У nпопереково–ребрових трикутниках (trigona lumbocostalia) та груднинно–ребрових nтрикутниках (trigona sternocostalia) порожнину грудної клітки (cavitas nthoracis) відділяють від порожнини живота (cavitas abdominis) тільки серозні та nфасціальні листки, що покривають діафрагму:

– угорі це плевра n(pleura) та внутрішньогрудна фасція (fascia endothoracica);

– знизу очеревина n(peritoneum) та пристінкова фасція живота (fascia abdominis parietalis).

При скороченні nм’язових волокон діафрагма (diaphragma) опускається униз (вдих) і стає плоскою, при цьому збільшується порожнява грудної nклітки (cavеa thoracis) і зменшується порожнина живота (cavitas abdominis).

При розслабленні nдіафрагма (diaphragma) набуває опукло–сферичну форму (видих).

Діафрагма n(diaphragma) є основним дихальним м’язом.

При одночасному nскороченні з м’язами живота (musculi abdominis) діафрагма (diaphragma) сприяє nпідвищенню внутрішньочеревного тиску.

Ділянки nживота. М’язи живота, їх становлення у віковому аспекті.

ДІЛЯНКИ ЖИВОТА (regiones abdominales)

Зовнішня поверхня nпередньобічної стінки черевної порожнини (facies externa anterolateralis ncavitatis abdominis) обмежована:

– зверху – nребровими дугами (arcus costales) та мечоподібним відростком (processus nxiphoideus);

– знизу – клубовими nгребенями (cristae iliacae), лобковим симфізом (symphysis pubica) та пахвинними nзв’язками (ligg. inguinalia);

– з боків – лінією, nяка йде від кінця XI ребра до клубового гребеня.

Зовнішня поверхня nпередньобічної стінки черевної порожнини (facies externa anterolateralis ncavitatis abdominis) за допомогою верхньої nгоризонтальної лінії (linea costarum), яка з’єднує найбільш нижні точки nдесятих ребер, та нижньої горизонтальної nлінії (linea spinarum), яка з’єднує праву і ліву верхню передню клубову nость (spina iliaca anterior superior), розмежована на:

– надчерев’я; nнадчеревна ділянка; надчеревна ямка (epigastrium; regio epigastrica; fossa nepigastrica);

– черев’я n(mesogastrium);

– підчерев’я; nлобкова ділянка (hypogastrium; regio pubica).

Двома вертикальними лініями, які прямують від nсередини пахвинної зв’язки (lig. inguinale), або лобкового горбка (tuberculum npubicum), по зовнішньому краю прямих м’язів живота (musculus rectus abdominis) nдо ребрових дуг (arcus costales), передньобічна стінка черевної порожнини n(paries anterolateralis cavitatis abdominis) ділиться на певні ділянки.

Горизонтальні та nвертикальні лінії обмежовують:

– nв надчерев’ї n(epigastrium) такі ділянки:

– власне надчеревну ділянку n(regio epigastrica propria);

– праву і ліву підреброві ділянки n(regiones hypochondriacae dextra et sinistra);

– nв черев’ї n(mesogastrium) такі ділянки:

– пупкову ділянку (regio numbilicalis), або пупок n(umbilicus);

– праву і ліву бічні ділянки n(regiones laterales dextra et sinistra), або бік (latus);

– nв підчерев’ nї (hypogastrium) такі ділянки:

– лобкову ділянку (regio npubica);

– праву і ліву пахвинні ділянки n(regiones inguinales dextra et sinistra), або пахвину (inguen).

На вищеперераховані nділянки передньобічної стінки черевної порожнини (paries anterolateralis ncavitatis abdominis) проектуються внутрішні органи черевної порожнини (cavitas nabdominis). Ця проекція називається голотопією (holotopia) органа n(визначає проекцію органа черевної порожнини на певні ділянки зовнішньої nповерхні передньобічної стінки черевної порожнини).

М’ЯЗИ ЖИВОТА (musculi abdominis)

Вони поділяються nна:

– передню групу;

– бічну групу;

– задню групу.

До nм’язів передньої групи живота nналежать:

1. Прямий nм’яз живота (musculus rectus nabdominis), що розташований вертикально з обох боків від передньої серединної nлінії (linea mediana anterior), розширений зверху і звужений донизу. Має сухожилкові nпереділки (intersectiones tendineae) та піхву прямого м’яза живота n(vagina musculi recti abdominis).

Початок: nвід лобкового гребеня (crista pubica) і лобкового симфіза (symphysis pubica).

Прикріплення: до передньої поверхні мечоподібного відростка (facies anterior processus xiphoidei) nі до зовнішньої поверхні V–VII ребрових хрящів (facies externa cartilaginum ncostalium quintae–septimae [V–VII]).

Функції:

– при фіксованому nхребтовому стовпі (columna vertebralis) і тазовому поясі (cingulum pelvicum) nопускає ребра (costae) та тягне грудну клітку (груднину і ребра) вниз і згинає nхребет (columna vertebralis);

– при фіксованій nгрудній клітці (thorax) піднімає таз (pelvis);

– бере участь в nутворенні черевного преса (prelum abdominale).

2. Пірамідний nм’яз (musculus pyramidalis), nщо розташований спереду нижньої частини прямого м’яза живота (pars inferior nmusculi recti abdominis), всередині піхви прямого м’яза живота (vagina musculi nrecti abdominis). Він належить до рудиментарних м’язів.

Початок: nвід лобкового гребеня (crista pubica).

Прикріплення: до нижньої частини білої лінії (pars inferior lineae albae).

Функція: nнатягує білу лінію (linea alba).

До бічної групи м’язів живота nналежать:

1. Зовнішній nкосий м’яз живота (musculus obliquus externus abdominis). Він є найширшим nіз м’язів живота (musculi abdominis) і розташований поверхнево на задній, nпередній та боковій поверхнях живота і частково грудей (pectus).

Початок: nвісьмома зубцями від зовнішньої поверхні V–XII ребер і прямує униз та nприсередньо, переходячи у широкий апоневроз (aponeurosis), який переплітається nз волокнами апоневроза (aponeurosis) протилежного зовнішнього косого м’яза nживота (musculus obliquus externus abdominis), утворюючи по передній серединній nлінії (linea mediana anterior) білу лінію (linea alba). Хід м’язових волокон nспівпадає з ходом волокон зовнішніх міжребрових м’язів (mm. intercostales nexterni).

Прикріплення: збоку нижні волокна апоневроза прикріплюються до зовнішньої губи клубового nгребеня (labium externum cristae iliacae), а присередньо – до лобкового горбка n(tuberculum pubicum) та лобкового симфізу (symphysis pubica).

Нижній потовщений nкрай апоневроза цього м’яза (aponeurosis musculi obliqui externi abdominis), nшириною в 2–3 см, загинаючись жолобком досередини, формує пахвинну зв’язку n(ligamentum inguinale), яка тягнеться від верхньої передньої клубової ості n(spina iliaca anterior superior) до лобкового горбка (tuberculum pubicum).

Присередньо nпахвинна зв’язка розщеплюється і утворює присередню ніжку (crus mediale) nі бічну ніжку (crus laterale), між якими знаходяться міжніжкові nволокна (fibrae intercrurales). Ці ніжки обмежовують поверхневе пахвинне nкільце (anulus inguinalis superficialis).

Від пахвинної nзв’язки (ligamentum inguinale) відходять волокна, що беруть участь в утворенні:

– затокової nзв’язки (ligamentum lacunare);

– гребінної nзв’язки (ligamentum pectineum);

– поверненої nзв’язки (ligamentum reflexum).

Функції:

– повертає тулуб n(truncus) у протилежний бік;

– при двобічному nскороченні:

– опускає ребра n(costae);

– нахиляє тулуб (truncus) nвперед;

– бере участь в nутворенні черевного преса (prelum abdominale).

2. Внутрішній nкосий м’яз живота (musculus obliquus internus abdominis) розташований nглибше зовнішнього косого м’яза живота (musculus obliquus externus abdominis), nскладає другий м’язовий шар черевної стінки.

Початок: nвід передніх двох третин проміжної лінії клубового гребеня (linea intermedia ncristae iliacae), бічних двох третин пахвинної зв’язки (lig. inguinale), nгрудо–поперекової фасції (fascia thoracolumbalis).

Прикріплення: м’язові пучки віялоподібно розходяться і прикріплюються до зовнішньої nповерхні трьох нижніх ребер, а також широким сухожилком вплітаються в білу nлінію живота (linea alba abdominis); нижні м’язові волокна разом із волокнами nпоперечного м’яза живота (m.transversus abdominis) входять у склад сім’яного nканатика (funiculus spermaticus) і утворюють м’яз–підіймач яєчка (m. ncremaster). Хід м’язових волокон цього м’яза є перпендикулярним до волокон nзовнішнього косого м’яза живота і відповідає ходу м’язових волокон внутрішніх nміжребрових м’язів (mm. intercostales interni).

Функції:

– при однобічному nскороченні повертає тулуб (truncus) у свій бік;

– при двобічному nскороченні:

– опускає ребра n(costae);

– нахиляє тулуб n(truncus) вперед;

– бере участь в утворенні nчеревного преса (prelum abdominale);

– при фіксованій nгрудній клітці (thorax) піднімає таз (pelvis).

3. Поперечний nм’яз живота (musculus transversus abdominis). Розташований найглибше, nза внутрішнім косим м’язом живота (musculus obliquus internus abdominis), його nм’язові пучки спрямовані поперечно.

Цей м’яз утворює nглибокий (третій) шар передньобічної стінки черевної порожнини (cavitas nabdominis; cavitas abdominalis).

Початок: nвід внутрішньої поверхні VII–XII ребер, передньої частини внутрішньої губи nклубового гребеня (pars anterior labii interni cristae iliacae), nгрудо–поперекової фасції (fascia thoracolumbalis), бічної третини пахвинної nзв’язки (lig. inguinale).

Прикріплення:

– м’язові пучки nдопереду переходять в апоневроз по півмісяцевій лінії (linea semilunaris), яка nпроходить від ребрової дуги (arcus costalis) вниз до пахвинної зв’язки n(lig.iunguinale). Ця лінія вигнута вбік і відповідає контуру бічного краю nпрямого м’яза живота (margo lateralis musculi recti abdominis);

– нижня частина волокон nапоневроза, що переходить у гребінну зв’язку (lig. pectineum) називається nпахвинним серпом (falx inguinalis);

– верхні дві nтретини апоневроза цього м’яза, зрощені із заднім листком апоневроза nвнутрішнього косого м’яза живота (aponeurosis musculi obliqui interni nabdominis), утворюють задню пластинку піхви прямого м’яза живота (lamina nposterior vaginae musculi recti abdominis);

– нижня частина nапоневроза цього м’яза переходить на передню поверхню прямого м’яза живота, nзростається з апоневрозами косих м’язів живота і входить до складу передньої nпластинки піхви прямого м’яза живота (lamina anterior vaginae musculi recti nabdominis);

– на внутрішній nповерхні передньої стінки черевної порожнини нижній край апоневротичної частини nпіхви прямого м’яза живота утворює дугоподібну лінію (linea arcuata), нижче nякої прямий м’яз живота вкритий тільки поперечною фасцією живота (fascia ntransversalis abdominis). Вона в цьому місці утворює задню пластинку піхви nпрямого м’яза живота (lamina posterior vaginae musculi recti abdominis).

– разом з nапоневрозами зовнішніх і внутрішніх косих м’язiв (aponeuroses musculorum nobliquorum externorum et internorum abdominis) апоневроз поперечних м’язів nживота (aponeurosis musculorum transversorum abdominis) утворюють білу лінію живота n(linea alba abdominis).

Функція: nопускає ребра (costae) і зменшує розміри черевної порожнини (cavitas nabdominis), є основним м’язом черевного преса (prelum abdominale).

У місці переходу nм’язових волокон у сухожилкові волокна апоневроза розташованa півмісяцева nлінія (linea semilunaris), а знизу – пахвинний серп (falx inguinalis).

До задньої групи м’язів живота nналежить:

1. Квадратний nм’яз попереку (musculus quadratus lumborum). Він має чотирикутну форму nі розміщений збоку від поперечних відростків поперекових хребців (processus ntransversi vertebrarum lumbalium).

Початок: nвід внутрішньої губи клубового гребеня (labium internum cristae iliacae), nпоперечних відростків нижніх поперекових хребців (processus transversi nvertebrarum lumbalium), грудо–поперекової фасції (fascia thoracolumbalis).

Прикріплення: до поперечних відростків верхніх поперекових хребців (processus transversi nvertebrarum lumbalium), нижнього краю XII ребра (margo inferior costae nduodecimae [XII]).

Функції:

– при nдвобічному скороченні утримує хребет (columna vertebralis ) у вертикальному nположенні та вигинає (згинає) поперекову частину хребтового стовпа (pars nlumbalis columnae vertebralis);

– тягне XII ребро nуниз;

– при однобічному nскороченні нахиляє тулуб (truncus) у свій бік.

Тема n3. Піхва прямого м’яза живота. Біла лінія. Черевний прес. nПахвинний канал та інші слабкі місця стінок живота.

Біла лінія живота (linea alba abdominis)

Біла лінія живота утворена nвнаслідок перехрестя волокон апоневрозів косих м’язів живота (aponeuroses nmusculorum obliquorum abdominis) і поперечного м’яза живота (musculus ntransversus abdominis).

Біла лінія (linea alba) nпроходить від мечоподібного відростка груднини (processus xiphoideus sterni) до nлобкового симфізу (symphysis pubica).

Посередині цієї nлінії розташованe пупкове кільце (anulus numbilicalis).

Розширена частина nбілої лінії (linea alba) в місці її прикріплення до лобкового симфізу n(symphysis pubica) називається підпорою nбілої лінії (adminiculum lineae nalbae).

Вище пупка n(umbilicus) біла лінія (linea alba) ширша і тонша.

Нижче пупка n(umbilicus) біла лінія (linea alba) вужча і товстіша.

Біла лінія живота n(linea alba abdominis) є місцем серединної лапаротомії.

Між волокнами білої nлінії живота (linea alba abdominis) при під час напруження черевного преса n(prelum abdominale) можуть виникати випуки (кили, грижi) білої лінії (herniae nlineae albae).

Піхва прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis)

Прямий м’яз живота n(musculus rectus abdominis) розміщений у піхві прямого м’яза живота (vagina nmusculi recti abdominis), яка утворена апоневрозами широких м’язів живота n(aponeuroses musculorum latorum abdominis).

Піхва прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis) має:

– передню nпластинку (lamina anterior);

– задню nпластинку (lamina posterior).

Ці пластинки мають nрізну будову вище і нижче пупка.

Передня пластинка піхви прямого м’яза nживота (lamina anterior vaginae musculi recti abdominis) вище пупка утворена:

– апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота n(aponeurosis musculi obliqui externi abdominis);

– переднім листком апоневроза внутрішнього косого м’яза живота (folium anterius naponeurosis musculi obliqui interni abdominis).

Задня пластинка піхви прямого м’яза nживота (lamina posterior vaginae musculi recti abdominis) утворена:

– вище пупка:

– заднім листком апоневроза внутрішнього косого м’яза живота (folium nposterius aponeurosis muscului obliqui interni abdominis);

– апоневрозом поперечного м’яза живота n(aponeurosis musculi transversi abdominis);

– поперечною фасцією (fascia ntransversalis);

– пристінковою очеревиною (peritoneum nparietale).

– нижче пупка: апоневрози усіх nтрьох м’язів живота (aponeuroses musculorum obliqui et transversi abdominis), nзростаючись між собою, утворюють передню nпластинку піхви прямого м’яза живота (lamina anterior vaginae musculi recti nabdominis).

Задня пластинка піхви прямого nм’яза живота (lamina nposterior vaginae musculi recti abdominis) нижче пупка утворена:

– поперечною nфасцією (fascia transversalis), яка вкриває з середини стінку черевної nпорожнини (paries cavitatis abdominis; paries cavitatis abdominalis);

– пристінковою очеревиною n(peritoneum parietale).

На рівні нижнього nкраю задньої пластинки піхви прямого м’яза живота розташований ввігнутий донизу nапоневротичний край – дугоподібна лінія (linea narcuata).

Потовщення nпередньої пластинки піхви прямого м’яза живота (lamina anterior vaginae musculi nrecti abdominis) в нижній частині пов’язане з вертикальним положенням тіла.

ЯМКИ І СКЛАДКИ НА ЗАДНІЙ nПОВЕРХНІ

ПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ

На задній n(внутрішній) поверхні передньої стінки черевної порожнини (facies posterior parietis nanterioris cavitatis abdominis), яка вкрита пристінковою очеревиною (peritoneum nparietale), розташовані:

– непарна серединна пупкова складка (plica numbilicalis mediana);

– парна присередня пупкова складка (plica umbilicalis medialis);

– парна бічна пупкова складка (plica umbilicalis lateralis).

Між присередньою і nбічною пупковими складками (plicae umbilicales medialis et lateralis) nрозташована присередня пахвинна ямка n(fossa inguinalis medialis), яка відповідає поверхневому пахвинному кільцю n(anulus inguinalis superficialis) і через яку проходять прямі пахвинні (кили) nгрижі (herniae inguinales rectae).

Збоку від бічної nпупкової складки (plica umbilicalis lateralis) міститься бічна пахвинна ямка (fossa inguinalis lateralis), на яку nпроектується глибоке пахвинне кільце (anulus inguinalis profundus). Через цю nямку проходять косі (непрямі) пахвинні (кили) грижі (herniae inguinales nindirectae obliquae).

Між присередньою nпупковою складкою (plica umbilicalis medialis) та серединною пупковою складкою n(plica umbilicalis mediana) над сечовим міхуром (vesica urinaria) розміщена надміхурова ямка (fossa nsupravesicalis).

ПАХВИННИЙ КАНАЛ (canalis inguinalis)

Нижні краї обох nапоневрозів зовнішніх косих м’язів живота (margines inferiores aponeurosium nmusculorum obliquorum externorum abdominis), переходячи між верхніми передніми nклубовими остями (spinae iliacae anteriores superiores) і лобковими горбками nлобкової кістки (tubercula pubica ossis pubis) з усіх сторін, підвертаються nвсередину і утворюють пахвинні зв’язки (ligamenta ninguinalia).

Пахвинний канал n(canalis inguinalis), довжиною 4–5 см, у нормі розташований у пахвинній ділянці n(regio ingunalis), над пахвинною зв’язкою (ligamentum inguinale) і спрямований nзгори униз, ззаду наперед і присередньо.

У чоловіків в ньому nпроходить сім’яний канатик (funiculus spermaticus), а у жінок – кругла зв’язка nматки (ligamentum teres uteri).

Пахвинний канал (canalis inguinalis) має такі чотири стінки:

– передню стінку (paries anterior), що утворена nапоневрозом зовнішнього косого м’яза живота (aponeurosis musculi obliqui nexterni abdominis);

– нижню стінку (paries inferior), що утворена жолобом пахвинної зв’язки n(ligamentum inguinale);

– задню стінку (paries posterior), що nутворена поперечною фасцією (fascia transversalis) і пристінковою очеревиною n(peritoneum parietale);

– верхню стінку (paries superior), що утворена нижніми краями внутрішнього nкосого і поперечного м’язів живота (margines inferiores musculorum obliqui ninterni et transversi abdominis).

Пахвинний канал (canalis inguinalis) має такі два nкільця:

– поверхневе nпахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis) обмежоване:

– бічною ніжкою (crus laterale) апоневроза nзовнішнього косого м’яза живота (aponeurosis musculi obliqui externi nabdominis);

– присередньою ніжкою (crus mediale) nапоневроза зовнішнього косого м’яза живота (aponeurosis musculi obliqui externi nabdominis);

– міжніжковими волокнами (fibrae nintercrurales);

– поверненою зв’язкою (ligamentum nreflexum).

Зі сторони внутрішньої nстінки живота навпроти поверхневого пахвинного кільця розташовується присередня nпахвинна ямка (fossa inguinalis medialis).

– глибоке nпахвинне кільце (anulus inguinalis profundus), що має вигляд nлійкоподібного заглиблення фасціі, яке розміщене на 1 см вище від середини nпахвинної зв’язки (ligamentum inguinale).

Глибоке пахвинне nкільце (anulus inguinalis profundus) прикрите із середини пристінковою nочеревиною (peritoneum parietale), яка в цьому місці утворює бічну пахвинну nямку (fossa inguinalis lateralis).

Присередньо і знизу nглибоке пахвинне кільце (anulus inguinalis profundus) обмежоване міжямковою nзв’язкою (lig. interfoveolare) – потовщеними сполучнотканинними волокнами nпоперечної фасції і апоневрозів внутрішнього косого та поперечного м’язів живота n(aponeuroses musculorum obliqui interni et transversi abdominis).

Кільця пахвинного nканалу (anuli canalis inguinalis) є слабкими місцями передньої стінки nчеревної порожнини (paries anterior cavitatis abdominis; cavitatis nabdominalis), а також до них відносяться біла лінія живота (linea alba nabdominis) та пупкове кільце (anulus umbilicalis), де можуть виходити грижі n(кили) – herniae.

Прямі пахвові кили (herniae inguinales directae) проходять через присередню nпахвинну ямку (fossa inguinalis medialis) та поверхневе пахвинне кільце (anulus ninguinalis superficialis).

Косі пахвові кили (herniae inguinales obliquae) входять через бічну nпахвову ямку (fossa inguinalis lateralis) та глибоке пахвинне кільце (anulus ninguinalis profundus), проходять через пахвинний канал (canalis inguinalis) і nвиходять через поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis).

 М’язи голови (місця nприкріплення, функція). Фасції голови

М’ЯЗИ ГОЛОВИ (musculi capitis)

Вони поділяються на:

– жувальні м’язи (musculi masticatorii);

– м’язи лиця n(musculi faciei), або мімічні м’язи.

жувальні nм’язи (musculi masticatorii)

1. Жувальний nм’яз (musculus masseter) має поверхневу nчастину (pars superficialis) та глибоку частину (pars profunda).

Поверхнева частина жувального м’яза (pars superficialis musculi masseteris).

Початок: nвід передніх двох третин виличної дуги (arcus zygomaticus).

Прикріплення: до жувальної горбистості нижньої щелепи (tuberositas mandibulae).

Функція: піднімає nнижню щелепу (mandibula) і тягне її вперед.

Глибока частина жувального м’яза (pars profunda nmusculi masseteris).

Початок: nвід задніх двох третин виличної дуги (arcus zygomaticus).

Прикріплення: до жувальної горбистості нижньої щелепи (tuberositas mandibulae).

Функція: nпіднімає нижню щелепу (mandibula).

Функція жувального м’яза (musculus masseter):

– піднімає нижню nщелепу (mandibula), переважно кут нижньої щелепи (angulus mandibulae), nпритискаючи нижні кутні зуби (dentes premolares et molares inferiores) до nверхніх кутніх зубів (dentes premolares et molares superiores), розвиваючи nбільшу силу (”роздавлюючий м’яз”);

– висуває нижню nщелепу (mandibula) вперед.

2. Скроневий nм’яз (musculus temporalis).

Початок: від nскроневої поверхні тім’яної кістки (facies temporalis ossis parietalis), nлускової частини скроневої кістки (pars squamosa ossis temporalis) і nвнутрішньої поверхні скроневої фасції (facies interna fasciae temporalis).

Прикріплення: до вінцевого відростка нижньої щелепи (processus coronoideus mandibulae).

Функція: nпіднімає нижню щелепу (mandibula), діючи в основному на передні зуби (”кусаючий nм’яз”) та тягне дозаду висунуту вперед щелепу.

3. Присередній nкрилоподібний м’яз (musculus npterygoideus medialis).

Початок: nвід стінок крилоподібної ямки клиноподібної кістки (fossa pterygoidea ossis nsphenoidalis), інколи і від горба верхньої щелепи (tuber maxillae).

Прикріплення: до крилоподібної горбистості нижньої щелепи (tuberositas pterygoidea nmandibulae) на її внутрішній поверхні кута нижньої щелепи (facies interna nanguli mandibulae).

Функція: nпіднімає нижню щелепу (mandibula), тягне її у протилежний скороченню бік та nвисуває вперед нижню щелепу (mandibula).

4. Бічний nкрилоподібний м’яз (musculus npterygoideus lateralis) має верхню головку (caput superius) та нижню nголовку (caput inferius).

Верхня головка бічного крилоподібного м’яза (caput superius musculi pterygoidei lateralis).

Початок: nвід підскроневого гребеня та підскроневої поверхні великого крила клиноподібної nкістки (crista infratemporalis et facies infratemporalis alae majoris ossis nsphenoidalis).

Прикріплення: до суглобової капсули та суглубового диска скронево–нижньощелепного nсуглоба (capsula articularis et discus articularis articulationis ntemporomandibularis).

Нижня головка бічного крилоподібного м’яза (caput inferius musculi pterygoidei lateralis).

Початок: nвід зовнішньої поверхні бічної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної nкістки (facies externa laminae lateralis processus pterygoidei ossis nsphenoidalis).

Прикріплення: до крилоподібної ямки виросткового відростка нижньої щелепи (fovea npterygoidea processus condylaris mandibulae).

Функція бічного крилоподібного м’яза (musculus pterygoideus lateralis): при однобічному скороченні зміщує нижню щелепу (mandibula) в nпротилежну сторону, а при двобічному – висуває щелепу (mandibula) вперед.

Бічний nкрилоподібний м’яз (musculus pterygoideus lateralis) також відтягує вперед nсуглобову капсулу і суглобовий диск скронево–нижньощелепного суглоба (capsula narticularis et discus articularis articulationis temporomandibularis), nзапобігає ущемленню капсули, а диск зміщує разом із виростковим відростком nнижньої щелепи (processus condylaris mandibulae).

М’язи лиця (musculi nfaciei)

М’язи лиця мають nтакі особливості:

– починаються на nкістках лицевого черепа і вплітаються у шкіру;

– не перекидаються nчерез суглоби;

– не мають власних nфасцій (крім щічного м’яза);

– розташовуються nнавколо природних отворів голови.

До м’язів лиця, або мімічних n(musculi faciei) належать:

1. Надчерепний nм’яз (musculus epicranius), nякий складається з:

– апоневротичного шолома; надчерепного nапоневроза (galea aponeurotica; aponeurosis epicranialis), який є апоневрозом надчерепного nм’яза (aponeurosis musculi epicranii). Він щільно зрощений зі шкірою волосяної nчастини голови, а з окістям кісток склепіння черепа – пухко. Завдяки чому при nскороченні надчерепного м’яза (musculus epicranius) він рухається разом із nволосистою частиною шкіри голови.

– потилично–лобового м’яза (musculus occipitofrontalis), що має:

– лобове nчеревце (venter frontalis);

– потиличне nчеревце (venter occipitalis);

– скронево–тім’яного м’яза (musculus ntemporoparietalis).

2. М’яз nгордіїв (musculus procerus).

3. Коловий nм’яз ока (musculus norbicularis oculi),що має такі частини:

4. Носовий nм’яз (musculus nasalis), що nмає:

 5. Коловий м’яз рота (musculus orbicularis oris), який nзалягає в товщі губ рота (labia oris).

притискуючи губи nрота (labia oris) до зубів (dentes).

6. М’яз–підіймач nверхньої губи (musculus nlevator labii superioris).

7. М’яз–підіймач nкута рота (musculus levator nanguli oris).

8. Великий nвиличний м’яз (musculus nzygomaticus major).

9. Малий nвиличний м’яз (musculus zygomaticus minor).

10. М’яз nсміху (musculus risorius), nвін є непостійним.

11. Щічний nм’яз (musculus buccinator), nщо утворює м’язову основу щоки (bucca).

12. М’яз–опускач nкута рота (musculus depressor nanguli oris).

13. М’яз–опускач nнижньої губи (musculus depressor nlabii inferioris)

14. Підборідний nм’яз (musculus mentalis).

15. Вушні nм’язи (musculi auriculares), nвони у людини розвинуті слабко і практично не скорочуються довільно. Досить nрідко трапляються люди, що можуть рухати вушною раковиною (auricula) при nодночасному скороченні потилично–лобового м’яза (m. occipitofrontalis). Є такі nвушні м’язи (musculi auriculares):

– передній вушний м’яз (musculus nauricularis anterior), інколи відсутній;

– верхній вушний м’яз (musculus nauricularis superior), що є найбільшим м’язом із вушних м’язів (mm. nauriculares) і розташований над вушною раковиною (auricula);

– задній вушний м’яз (musculus nauricularis posterior), що розташований в соскоподібній ділянці (regio nmastoidea).

16. М’яз–зморщувач nброви (musculus corrugator supercilii) nзалягає в товщі брови (supercilium).

17. М’яз–опускач nносової перегородки (musculus depressor septi nasi). Цей м’яз належить nдо крилової частини носового м’яза (pars alaris musculi nasalis).

18. М’яз–опускач nброви (musculus depressor supercilii).

19. Поперечний nм’яз підборіддя (musculus transversus menti) є непостійним і nрозміщується під підборіддям (mentum), з’єднуючи волокна м’яза–опускача кута nрота (fibrae musculi depressoris anguli oris).

20. М’яз–підіймач nверхньої губи і крила носа (musculus levator labii superioris alaeque nnasi).

Тема n3. М’язи топографія та фасції шиї.

М’ЯЗИ ШИЇ (musculi colli; musculi cervicis)

М’язи шиї nподіляються на

– поверхневі nм’язи шиї (musculi superficiales colli);

– глибокі м’язи nшиї (musculi profundi colli).

Поверхневі м’язи шиї (musculi nsuperficiales colli; musculi superficiales cervicis)

1. Підшкірний nм’яз шиї (platysma), його nрозглядають як мімічний м’яз – м’яз лиця (musculus faciei). Він розміщується nбезпосередньо під шкірою передньо–бічної поверхні шиї між підшкірною основою n(tela subcutanea) і поверхневою фасцією шиї (fascia cutanea superficialis).

Початок: nвід підшкірної клітковини на рівні I–II ребер (costae) та поверхневої пластинки nгрудної фасції (lamina superficialis fasciae thoracicae) нижче ключиці n(clavicula).

Прикріплення: до краю нижньої щелепи (margo mandibulae) вище тіла нижньої щелепи (corpus nmandibulae), де вплітається в жувальну фасцію  n(fascia masseterica).

Функція: nтягне кут рота (angulus oris) униз, відтягує шкіру шиї (cutis colli), перешкоджаючи nстисненню поверхневих вен шиї (venae cervicales superficiales).

2. Груднинно–ключично–соскоподібний nм’яз (musculus nsternocleidomastoideus).

Початок: nвід передньої поверхні ручки груднини (facies anterior manubrii sterni) – присередня nабо грудна ніжка (crus mediale seu thoracicum) та від груднинного кінця ключиці n(extremitas sternalis claviculae) – бічна або ключична ніжка (crus laterale seu nclaviculare).

Прикріплення: до соскоподібного відростка скроневої кістки (processus mastoideus ossis ntemporalis) та до бічної частини верхньої каркової лінії (pars lateralis lineae nnuchalis superioris).

Функція: nпри однобічому скороченні нахиляє голову (caput) в свій бік і повертає лице n(facies) в протилежний бік, при двобічному скороченні закидає голову (caput) nназад. При фіксованій голові обидва м’язи тягнуть догори грудну клітку n(thorax), сприяючи вдиху (допоміжний дихальний м’яз).

3. Надпід’язикові nм’язи (musculi suprahyoidei):

– двочеревцевий м’яз (musculus digastricus), що має заднє черевце (venter posterior) та nпереднє черевце (venter anterior), які з’єднані одне з одним проміжним nсухожилком (tendo intermedius):

– заднє черевце (venter posterior);

Початок: nвід соскоподібної вирізки скроневої кістки (incisura mastoidea ossis temporalis). nЗаднє черевце (venter posterior) допереду переходить у круглий проміжний nсухожилок (tendo intermedius).

Прикріплення: до великого рога і тіла під’язикової кістки (cornu majus et corpus ossis nhyoidei).

– переднє черевце (venter anterior) nє продовженням проміжного сухожилка заднього черевця (tendo intermedius ventris nposterioris).

Початок: nпроміжним сухожилком (tendo intermedius) від великого рога і тіла під’язикової nкістки (cornu majus et corpus ossis hyoidei).

Прикріплення: до двочеревцевої ямки нижньої щелепи (fossa digastrica mandibulae).

Функція: nпри закріпленій нижній щелепі (mandibula) заднє черевце (venter posterior) nтягне під’язикову кістку (os hyoideum) угору, назад і в свій бік.

При двобічному скороченні nзаднє черевце правого та лівого м’язів (venter posterior musculorum dextri et nsinistri) тягне під’язикову кістку (os hyoideum) назад і вгору.

При фіксованій nпід’язиковій кістці (os hyoideum) під час скорочення двочеревцевих м’язів n(musculi digastrici) нижня щелепа (mandibula) опускається.

– шило–під’язиковий м’яз (musculus stylohyoideus);

Початок: nвід шилоподібного відростка скроневої кістки (processus styloideus ossis ntemporalis).

Прикріплення: до заднього кінця під’язикової кістки (extremitas posterior ossis hyoidei) nв основі її великого рога (basis cornus majoris).

Функція: nтягне під’язикову кістку (os hyoideum) угору, назад і у свій бік. При nскороченні правого і лівого шило–під’язикових м’язів під’язикова кістка (os hyoideum) рухається назад і вверх.

– щелепно–під’язиковий м’яз (musculus mylohyoideus), що формує дно nротової порожнини (fundus cavitatis oris);

Початок: nвід щелепно–під’язикової лінії нижньої щелепи (linea mylohyoidea mandibulae).

Прикріплення: задні м’язові пучки прикріплюються до тіла під’язикової кістки (corpus nossis hyoidei), а передні та середні м’язові пучки зростаються з волокнами nпротилежного м’яза і утворюють по передній серединній лінії (linea mediana nanterior) сухожилковий шов (raphe tendinea).

Функція: nпри верхній опорі (коли щелепи зімкнуті) цей м’яз піднімає під’язикову кістку n(os hyoideum) разом із гортанню (larynx). При фіксованій під’язиковій кістці n(os hyoideum) він опускає нижню щелепу (mandibula). Такі рухи відбуваються під nчас жування, ковтання, розмови.

– підборідно–під’язиковий м’яз (musculus geniohyoideus), що також бере nучасть у формуванні діафрагми рота (diaphragma oris).

Початок: nвід підборідної ості нижньої щелепи (spina mentalis).

Прикріплення: до тіла під’язикової кістки (corpus ossis hyoidei).

Функція: nпри фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) опускає нижню щелепу n(mandibula). При зімкнутих щелепах (mandibula et maxilla) піднімає під’язикову nкістку (os hyoideum) разом із гортанню (larynx) – рухи під час жування, nковтання, розмови.

Надпід’язикові м’язи (musculi suprahyoidei) підіймають під’язикову кістку (os hyoideum), а при фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) опускають нижню щелепу (mandibula), беручи участь у ковтанні, жуванні та nрозмові.

4. Підпід’язикові nм’язи (musculi infrahyoidei):

– груднинно–під’язиковий м’яз (musculus sternohyoideus);

Початок: nвід задньої поверхні ручки груднини (facies posterior manubrii sterni), задньої nгруднинно–ключичної зв’язки (lig. sternoclaviculare posterius) та від nгруднинного кінця ключиці (extremitas sternalis claviculae).

Прикріплення: до нижнього краю тіла під’язикової кістки (margo inferior corporis ossis nhyoidei).

Функція: nтягне під’язикову кістку (os hyoideum) донизу, бере участь в утворенні, разом nіз передтрахейною пластинкою шийної фасції (lamina pretrachealis fasciae ncervicalis), білої лінії шиї (linea alba cervicalis).

– груднинно–щитоподібний м’яз (musculus sternothyreoideus);

Початок: nвід задньої поверхні ручки груднини і І ребрового хряща (facies posterior nmanubrii sterni et cartilaginis costalis primae [I]).

Прикріплення: до косої лінії щитоподібного хряща гортані (linea obliqua cartilaginis nthyroideae laryngis).

Функція: nопускає гортань (larynx).

– щито–під’язиковий м’яз (musculus nthyrohyoideus);

Початок: від nкосої лінії щитоподібного хряща гортані (linea obliqua cartilaginis thyroideae nlaryngis).

Прикріплення: до бокової частини тілa під’язикової кістки (pars lateralis corporis ossis nhyoidei) біля основи її великого рога (basis cornus majoris).

Функція: nпри фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) підіймає гортань (larynx), nнаближає під’язикову кістку (os hyoideum) до гортані (larynx).

– м’яз–підіймач щитоподібної залози n(musculus levator glandulae thyroideae), що є непостійним і відгалужується від nщито–під’язикового м’яза (musculus thyrohyoideus), його волокна тягнуться до nщитоподібної залози (glandula thyroidea);

– лопатково–під’язиковий м’яз (musculus omohyoideus), який зігнутий nпід кутом, відкритим доверху, і розділений проміжним сухожилком на два черевця:

– нижнє черевце (venter inferior);

Початок: nвід верхнього краю лопатки (margo superior scapulae) присередньо від вирізки nлопатки (incisura scapulae) і від верхньої поперечної зв’язки лопатки (lig. ntransversum scapulae superius).

Прикріплення: переходить через проміжний сухожилок у верхнє черевце (venter superior).

– верхнє черевце n(venter superior).

Початок: nвід проміжного сухожилка нижнього черевця (venter inferior).

Прикріплення: до нижнього краю тіла під’язикової кістки (margo inferior corporis ossis nhyoidei).

Функція: nопускає під’язикову кістку (os hyoideum); при фіксованій лопатці (scapula) ці nм’язи тягнуть під’язикову кістку (os hyoideum) вниз і дозаду; при фіксованій nпід’язиковій кістці (os hyoideum) обидва м’язи натягують передтрахейну nпластинку шийної фасції (lamina pretrachealis fasciae cervicalis), відтягуючи nзовнішню стінку піхви судинно–нервового пучка шиї, що запобігає стисканню nглибоких вен шиї, при цьому розширюється просвіт внутрішньої яремної вени (vena njugularis interna), що покращує відтік крові від голови (caput).

Підпід’язикові м’язи (musculi infrahyoidei) тягнуть під’язикову кістку (os hyoideum) вниз і фіксують її.

Глибокі м’язи шиї

(musculi profundi colli; musculi profundi cervicis)

Глибокі м’язи шиї nподіляються на:

– бічні глибокі nм’язи шиї;

– присередні nглибокі м’язи шиї;

– задні глибокі nм’язи шиї (підпотиличні м’язи).

До бічної nгрупи глибоких м’язів шиї належать:

– передній nдрабинчастий м’яз (musculus scalenus nanterior);

Початок: nвід передніх горбків поперечних відростків II–VI шийних хребців (tubercula nanteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium secundae–sextae n[II–VI]).

Прикріплення: до горбка переднього драбинчастого м’яза (tuberculum musculi scaleni nanterioris) на верхній поверхні першого ребра (facies superior costae primae n[І]).

Функція: nзгинає шийний відділ хребтового стовпа (pars cervicalis columnae vertebralis); nпри однобічному скороченні нахиляє його у свій бік; при нерухомій шиї (collum) nпіднімає перше ребро (costa prima).

– середній nдрабинчастий м’яз (musculus scalenus medius);

Початок: nвід задніх горбків поперечних відростків II–VII шийних хребців (tubercula nposteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium secundae–septimae n[II–VII]).

Прикріплення: до верхньої поверхні першого ребра (facies superior costae nprimae [I]) позаду борозни підключичної артерії (sulcus venae subclaviae).

Функція: nпіднімає перше ребро (costa prima); нахиляє шию (collum) вперед та вбік.

– задній nдрабинчастий м’яз n(musculus scalenus posterior);

Початок: nвід задніх горбків поперечних відростків IV–VI шийних хребців (tubercula nposteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium quartae–sextae n[IV–VI]).

Прикріплення: до горбистості переднього зубчастого м’яза (tuberositas musculi serrati nanterioris) на зовнішній поверхні другого ребра (facies externa costae nsecundae).

Функція: nпіднімає друге ребро (costa secunda), піднімає купол плеври (cupula pleurae) та nнахиляє шию вперед і вбік.

– найменший nдрабинчастий м’яз (musculus scalenus minimus), що є непостійним.

Початок: nвід поперечного відростка VI або VII шийного хребця (processus transversus nvertebrae cervicalis sextae seu septimae [VI,VII]).

Прикріплення: до внутрішнього краю І ребра (margo internus costae primae) перед горбком nпереднього драбинчастого м’яза (tuberculum musculi scaleni anterioris) та до nсполучнотканинної перетинки над куполом плеври (cupula pleurae) – фасції nСибсона.

Функція: nпіднімає перше ребро (costa prima) та піднімає купол плеври (cupula pleurae).

Функції драбинчастих м’язів:

– при двобічному nскороченні – згинають наперед шию (collum).

– при однобічному nскороченні ці м’язи згинають і нахиляють шийну частину хребта  у свій бік.

– при фіксованих nІ–ІІ ребрах і двобічному скороченні драбинчасті м’язи згинають шийну частину nхребта.

– при фіксованій nшиї драбинчасті м’язи (musculi scaleni) піднімають І–ІІ ребра (costae prima et nsecunda [I–II]), беручи участь в акті вдиху.

До присередньої nгрупи, або передхребтових м’язів (musculi prevertebrales) належать:

1. Довгий nм’яз шиї (musculus longus ncolli; musculus longus cervicis), що прилягає до передньо–бокової поверхні nхребтового стовпа (facies anteriolateralis columnae vertebralis).

Цей nм’яз має три частини: верхню, середню та нижню.

Верхня частина довгого м’яза шиї (pars superior musculi longi colli).

Початок: nвід передніх горбків поперечних відростків III–V шийних хребців (tubercula nanteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium tertiae–quintae n[III–V]).

Прикріплення: до переднього горбка атланта (tuberculum anterius atlantis).

Функція: nповертає голову (caput) у свій бік.

Середня частина довгого м’яза шиї (pars media nmusculi longi colli).

Початок: nвід тіла V шийного хребця (corpus vertebrae cervicalis quintae [V]) та тіла III nгрудного хребця (corpus vertebrae thoracicae tertiae [III]).

Прикріплення: до тіл II–III шийних хребців (corpora vertebrarum cervicalium nsecundae–tertiae [II–III]).

Нижня частина довгого м’яза шиї (pars inferior nmusculi longi colli).

Початок: nвід тіл трьох верхніх грудних хребців (corpora vertebrarum thoracicarum nprimae–tertiae [I–III]).

Прикріплення: до поперечних відростків III–IV шийних хребців (processus transversi nvertebrarum cervicalium tertiae–quartae [III–IV]).

Функція: nповертає голову (caput) в протилежний бік.

Функція довгого м’яза шиї (musculus longus colli): при двобічному скороченні згинає шийну частину хребтового стовпа nвперед (pars cervicalis columnae vertebralis); при однобічному скороченні nнахиляє шию (collum) у свій бік.

2. Довгий nм’яз голови (musculus longus ncapitis).

Початок: nвід передніх горбків поперечних відростків III–IV шийних хребців (tubercula nanteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium tertiae–quartae n[III–IV]).

Прикріплення: до основної частини потиличної кістки (pars basilaris ossis occipitalis) nбіля глоткового горбка (tuberculum pharyngeum).

Функція: nнахиляє голову (caput) і шийну частину хребта (pars cervicalis columnae nvertebralis) уперед.

До задньої nгрупи, або підпотиличних м’язів (musculi suboccipitales) належать nчотири парні м’язи, що містяться між потиличною кісткою та I і II шийними nхребцями – потилично–хребтові м’язи (mm. occipitovertebrales). За попередньою nанатомічною номенклатурою вони належали до м’язів спини. За новою Міжнародною nанатомічною номенклатурою (Сан–Паулу) підпотиличні м’язи відносяться до м’язів nшиї.

1. Передній прямий м’яз голови (musculus rectus capitis anterior).

Початок: від передньої поверхні бічної маси атланта (facies nanterior massae lateralis atlantis).

Прикріплення: до потиличної кістки (os noccipitale) попереду потиличного виростка (condylus occipitalis).

Функція: нахиляє голову n(caput) уперед.

2. Бічний прямий м’яз голови (musculus rectus capitis lateralis).

Початок: від поперечного відростка атланта (processus transversus natlantis).

Прикріплення: до яремного відростка nпотиличної кістки (processus jugularis ossis occipitalis).

Функція: нахиляє голову (caput) у свій бік, діє виключно на nатланто–потиличний суглоб (articulatio atlantooccipitalis).

3. Задній великий прямий м’яз голови (musculus rectus capitis posterior nmajor).

Початок: від остистого відростка осьового хребця (processus nspinosus axis).

Прикріплення: досередтнт нижньої каркової nлінії (linea nuchalis inferior).

Функція: повертає голову (caput) у свій бік, а при скороченні nобох м’язів – нахиляє її назад.

4. Задній малий прямий м’яз голови (musculus rectus capitis posterior nminor).

Початок: від заднього горбка атланта (tuberculum posterius natlantis).

Прикріплення: до присередньої третини nнижньої каркової лінії (linea nuchalis inferior).

Функція: нахиляє голову (caput) у свій бік, а при двобічному nскороченні нахиляє її назад.

5. Верхній косий м’яз голови (musculus obliquus capitis superior).

Початок: від поперечного відростка атланта (processus transversus natlantis).

Прикріплення: до потиличної кістки дещо вище nнижньої каркової лінії (linea nuchalis inferior).

Функція: нахиляє голову (caput) у свій бік, а при двобічному nскороченні – нахиляє її назад.

6. Нижній косий м’яз голови (musculus obliquus capitis inferior).

Початок: від остистого відростка осьового хребця (processus nspinosus axis).

Прикріплення: до поперечного відростка nатланта (processus transversus atlantis).

Функція: повертає атлант (atlas) nразом із головою (caput) у свій бік.