ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського»
Кафедра педіатрії з дитячою хірургією №1
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 5 КУРСУ
медичного факультету
Модуль 4
Змістовий модуль № 12. Дитячі крапельні інфекції
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1
(6 год.)
Тема 1. Кір. Краснуха. Вітряна віспа. Оперізуючий герпес
Тема 2. Скарлатина. Псевдотуберкульоз
Мета: навчитися збирати анамнез та епіданамнез у дітей, хворих на дитячі крапельні інфекції з метою клінічної діагностики цієї патології, визначати, критерії діагнозу, тяжкість захворювання, виявляти та давати характеристику ускладненням, проводити диференційний діагноз із схожими захворюваннями, призначати лікування, проводити протиепідемічні заходи у вогнищі. Конкретні цілі:
1. Визначити місце дитячих крапельних інфекції в структурі інфекційної захворюваності у дітей.
2. Визначити етіологію, особливості епідпроцесу, основні фази патогенезу захворювань.
3. Провести клінічне обстеження хворої дитини, виявити симптоми та синдроми, які характеризують інфекційне захворювання, встановити клінічний діагноз, оцінити тяжкість хвороби, наявність невідкладних станів.
4. Скласти план обстеження, оцінити результати обстеження.
5. Визначити показання до госпіталізації, призначити лікування.
6. Скласти план протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.
Професійна орієнтація студентів:
Тема 1.
Кір є однією із найпоширеніших повітряно-краплинних інфекцій. Останніми роками у окремих областях України захворюваність на кір зросла більше ніж у 100 разів, що пояснюється відсутністю належного рівня імунізації населення. У дітей максимальна захворюваність на кір спостерігається у віці від 2 до 7 років. Це захворювання спричиняє тяжкі ускладнення, пригнічує фактори захисту організму, що сприяє виникненню вторинних бактерійних вогнищ інфекції. Все це диктує необхідність кожному педіатру знати клініку кору для своєчасної діагностики цього захворювання, призначення раціональної терапії та проведення протиепідемічних заходів в осередку.
Краснуха характеризується переважно легким перебігом у дітей, проте вона часто є причиною діагностичних помилок при проведенні диференційної діагностики іншими захворюваннями, що супроводжуються висипом. Останніми роками відмічають ріст захворюваності на краснуху серед дорослого населення. Особливо небезпечна краснуха у вагітних, оскільки інфікування у ранні строки вагітності спричиняє небезпеку розвитку вроджених вад. Проведення планової імунізації дівчат 12-14 років сприятиме зниженню захворюваності на краснуху у вагітних, і народження дітей із вродженими вадами розвитку.
Вітряна віспа є контагіозною інфекцією, сприйнятливість до неї становить близько 100%. У дітей раннього віку, а також у ослаблених, які тривалий час приймали гормональні препарати, вітряна віспа має тяжкий перебіг, нерідко супроводжується різними ускладненнями.
В теперішній час для активної імунізації розробляється жива ослаблена вакцина, але масові щеплення проти вітряної віспи не проводяться, тому спостерігаються спалахи вітряної віспи. Лікар будь-якого профілю повинен вміти встановити діагноз, вжити заходів до ізоляції хворого, дати термінове повідомлення до СЕС.
Герпетична інфекція спричиняється вірусами родини герпесвірусів, які об’єднані властивістю часто протягом усього життя персистувати в організмі людини і здатністю спричиняти різноманітні маніфестні форми захворювання в умовах виникнення імунодефіциту. Заслуговує на увагу частий розвиток оперізувального герпеса у хворих із лейкеміями, злоякісними пухлинами, СНІДом, що має певне прогностичне значення.
Захворюваність на скарлатину залишається ще високою. Збільшилось число хворих на легкі форми цієї недуги, спостерігаються повторні захворювання, що утруднює своєчасну діагностику, а отже сприяє поширенню інфекції, змінює імунний статус дітей, сприяє розвитку імунокомплексної патології. Завдяки загальним профілактичним заходам, використанню антибактерійних препаратів для лікування хворих на скарлатину та інші стрептококові інфекції останніми десятиліттями зменшилось число тяжких форм цієї патології.
Псевдотуберкульоз — гостре інфекційне захворювання, що характеризується вираженим поліморфізмом клінічних симптомів із переважанням токсико-алергічного синдрому, скарлатиноподібною висипкою, ураженням шлунково- кишкового тракту, печінки, нерідко має рецидивуючий перебіг, тяжкого ступеня. Зустрічається практично у всіх країнах світу, хворіють переважно діти та підлітки. Протягом останніх років спостерігається тенденція до росту захворюваності на псевдотуберкульоз. Поліморфізм клінічної картини, значна розповсюдженість диктують необхідність знання діагностичних критеріїв псевдотуберкульозу лікарями усіх спеціальностей для своєчасної діагностики, адекватного лікування та профілактики.
Методика виконання практичної роботи 9.00 – 12.00
Тема 1. Кір. Краснуха. Вітряна віспа. Оперізуючий герпес
Тема 2. Скарлатина. Псевдотуберкульоз
Робота 1 Збір скарг та анамнезу у дітей Комунікативні навички:
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Знайомство з дитиною та спроба в ігровій формі знайти з нею контакт.
5. Коректна та спокійна бесіда з батьками хворої дитини.
6. Пояснення дій щодо дитини (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.
1. Зібрати скарги: гарячка, млявість, блювання, судоми, зниження апетиту, болі в горлі, виділення з носа, кашель, висипка на шкірі, слизових оболонках, гнійні виділення з кон’юнктиви очей, світлобоязнь, порушення зору, болі в суглобах, болі в животі, розлади випорожнень, жовтяниця шкіри та слизових, темне забарвлення сечі, посвітління калу.
2. Зібрати анамнез захворювання, епіданамнез:
• гострий початок захворювання із гарячки, інтоксикаційного, абдомінального, респіраторного синдромів, тонзиліту, приєднання висипки, її характер, час появи, етапність (є, немає), артралгічного синдрому, жовтяниці;
• контакт із хворим на інфекційну екзантему протягом 21 дня;
• вживання продуктів, що не підлягали термічній обробці, з овочесховищ за 3-18 діб до початку захворювання, схожа симптоматика у оточуючих, які вживали ті ж продукти
• відсутність щеплень (проти кору, краснухи). Завершення бесіди.
Робота 2 Обстежити хворого: фізикальні методи обстеження дітей Комунікативні навички:
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови
3. Привітатись та представити себе.
4. Пояснити батькам, яке обстеження буде зроблено та отримати їхню згоду.
5. Встановити контакт із дитиною та спробувати викликати її довіру.
6. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки, теплий фонендоскоп).
7. Проведення обстеження.
• Блідість, жовтушність чи гіперемія шкіри,
• висип (плями, папули, петехії, екхімози, везикули, пустули, булли, кірочки) на гіперемованій чи незміненій шкірі, локалізація, яскравість, забарвлення,
• енантема на піднебінні (плями, папули, везикули, петехії)
• обкладений язик, «малиновий» язик;
• ангіна (катаральна, лакунарна, фолікулярна, некротична)
• висип на слизових кон’юнктив, зовнішніх статевих органів;
• припухлість, почервоніння шкіри навколо уражених суглобів, обмеження активних рухів у них.
• Б. Пальпація:
• Збільшені підщелепні, шийні, потиличні, пахвові, пахові лімфовузли.
• Болючість при
• пальпації живота в правій здухвинній ділянці, бурчання за ходом тонкої кишки, гепатомегалія, спленомегалія.
• Болючість уражених суглобів при пасивних рухах в них.
B. Перкусія: розширення меж серцевої тупості, вкорочення легеневого звуку, позитивний с-м Падалки.
Г. Аускультація: жорстке, ослаблене дихання, сухі розсіяні хрипи, вологі різнокаліберні хрипи, крепітація, тахіпное, тахікардія, аритмія, глухість тонів серця, систолічний шум на верхівці.
• Пояснення результатів обстеження батькам дитини.
• Завершення бесіди.
Робота 3 Обгрунтувати попередній діагноз.
Робота 4 Планування і прогнозування результатів консервативного лікування
Призначити лікування: режим, дієта, противірусні препарати в тяжких випадках та при ураженні ЦНС, антибіотики (при бактерійних інфекціях та ускладненнях), десенсибілізуючі, дезінтоксикація, кортикостероїди (при тяжкому перебігу), адаптогени, полівітаміни, симптоматичне лікування.
Робота 5 Оцінити результати додаткових досліджень:
• Загальний аналіз крові: лейкопенія, лімфоцитоз, можливе прискорення ШОЕ (при вірусних інфекціях), еозинофілія, лейкоцитоз, нейтрофільоз із зсувом лейкоформули вліво, прискорення ШОЕ (при бактеріальних інфекціях)
• Загальний аналіз сечі: протеїнурія, лейкоцитурія, еритроцитурія, циліндрурія, бактеріурія, уробілінурія, білірубінурія.
• Біохімічний аналіз крові: підвищення рівня СРБ, диспротеїнемія, гіпербілірубінемія за рахунок прямого, гіпертрансфераземія, підвищення тимолової проби.
• Бактеріологічне дослідження: виділення з мазків із ротогорла стрептококів, виділення Y.pseudotuberculosis із калу, сечі, крові, харкотиння.
• Серологічні реакції: РА, РЗК, РНГА, РПГА, РГГА із специфічними діагностикумами, наростання титру антитіл у динаміці; виявлення специфічних антитіл (^ М, ^ G).
• Вірусологічне дослідження: мазків із носогорла, імунофлюоресценція, ПЛР. Комунікативні навички при повідомленні результатів обстеження:
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення результатів того чи іншого обстеження.
5. Залучення батьків та дитини старшого шкільного віку до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення).
6. Завершення бесіди.
Робота 6 Повідомлення прогнозу лікування
Комунікативні навички при повідомленні прогнозу лікування:
7. Привітний вираз обличчя, усмішка.
8. Лагідний тон розмови.
9. Привітатись та представити себе.
10. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення очікуваних результатів лікування, що призначається.
11. Залучення батьків та дитини старшого шкільного віку до бесіди (акцент на важливості безперервного лікування, дотриманні призначеної схеми лікування , з’ясовування чи зрозумілі для них ваші пояснення).
12. Завершення бесіди.
Робота 7 Робота в Інтернеті, читальному залі кафедральної бібліотеки з тематичною літературою.
Програма самопідготовки студентів
Тема 1. Кір. Краснуха. Вітряна віспа. Оперізуючий герпес
1. Характеристика та особливості екзантем.
2. Основні ланки епідемічного процесу.
3. Поняття про активний та пасивний імунітет.
4. Вірусологічна характеристика збудника кору.
5. Патоморфологічні зміни при кору.
6. Допоміжні методи лабораторних досліджень (серологічні, імунофлюоресценція)
7. Морфологічні, культуральні властивості вірусів краснухи.
8. Патоморфологічні зміни при краснусі.
9. Характеристика збудника вітряної віспи.
10. Патоморфологічні зміни шкіри при вітряній віспі.
11. Характеристика збудників герпетичної інфекції.
12. Патоморфологічні зміни шкіри та слизових оболонок при герпетичній інфекції.
13. Препарати, що застосовують у лікуванні інфекційних захворювань.
1. Назвіть джерело інфекції, механізм передачі, сприйнятливість, особливості імунітету при кору.
2. Яка тривалість інкубаційного періоду (максимальна, мінімальна, від чого вона залежить)?
3. Назвіть органи і системи, які вражаються при кору.
4. Перерахуйте періоди кору та їх тривалість.
5. Назвіть основні властивості кору в продромальному періоді.
6. Дайте характеристику коревого висипу.
7. Назвіть особливості атипових форм кору.
8. Які ускладнення найбільш характерні для кору?
9. Перерахуйте допоміжні лабораторні методи діагностики кору.
10. Перерахуйте протиепідемічні заходи в осередку кору.
11. Яким препаратом та в які строки проводиться активна імунізація проти кору?
12. Вкажіть епідеміологічні особливості краснухи у дітей та вагітних.
13. Назвіть джерело інфекції, особливості імунітету при краснусі.
14. Дайте характеристику основних ланок патогенезу краснухи.
15. Перерахуйте, які органи і системи вражаються при краснусі.
16. Назвіть основні клінічні прояви краснухи (вродженої і набутої). Дайте характеристику висипу при краснусі.
17. Які ускладнення характерні для краснухи?
18. Перерахуйте, з якими захворюваннями найбільш часто приходиться диференціювати краснуху.
19. Проведіть диференційний діагноз краснухи з іншими захворюваннями.
20. Назвіть основні принципи терапії хворих на краснуху.
21. Які протиепідемічні заходи в осередку краснухи необхідно проводити?
22. Вкажіть, як проводиться профілактика вродженої краснухи?
23. Етіологія і патогенез вітряної віспи.
24. Які епідеміологічні особливості вітряної віспи?
25. Діагностичні критерії вітряної віспи.
26. Класифікація вітряної віспи.
27. Ускладнення вітряної віспи.
28. Особливості вітряної віспи у дітей раннього віку.
29. Допоміжні методи діагностики вітряної віспи (вірусологічні, серологічні).
30. Диференційний діагноз вітряної віспи.
31. Основні принципи терапії вітряної віспи, покази до призначення антибіотиків.
32. Вкажіть покази виписки хворих із стаціонару і умови допуску реконвалесцентів в дитячі заклади.
33. Перерахуйте протиепідемічні заходи в осередку вітряної віспи.
34. Які епідеміологічні особливості герпетичної інфекції?
35. Назвіть основні клінічні прояви простого та оперізувального герпеса.
36. Етіологія і патогенез герпетичної інфекції.
37. Класифікація герпетичної інфекції.
38. Які показники тяжкості герпетичної інфекції?
39. Які ускладнення спостерігаються при герпетичній інфекції?
40. Які особливості герпетичної інфекції у немовлят?
41. Основні методи діагностики герпетичної інфекції (епідеміологічні, клінічні, гематологічні, вірусологічні, серологічні).
42. Диференційний діагноз герпетичної інфекції.
43. Назвіть основні принципи терапії герпетичної інфекції, покази до призначення антибіотиків.
44. Профілактика герпетичної інфекції.
Тема 2. Скарлатина. Псевдотуберкульоз
За базовими знаннями
1. Основні ланки епідемічного процесу.
2. Збудник стрептококової інфекції, його основні властивості.
3. Бактеріологічний метод діагностики стрептококової інфекції.
4. Патоморфологічні зміни в організмі при скарлатині.
5. Морфологічні, культуральні властивості єрсиній.
6. Патоморфологічні зміни при псевдотуберкульозі.
7. Методи лабораторних досліджень при псевдотуберкульозі (бактеріологічні, серологічні).
8. Препарати, що застосовують у лікуванні інфекційних захворювань.
1. Назвати епідеміологічні особливості стрептококової інфекції, скарлатини.
2. Патогенез стрептококової інфекції, скарлатини: 3 ланки патологічного процесу.
3. Клінічні ознаки скарлатини, пов’язані з токсичною, септичною, алергічною дією збудника.
4. Діагностичні критерії скарлатини.
5. Клінічна класифікація скарлатини, показники тяжкості скарлатини.
6. Характеристика атипових форм скарлатини.
7. Ускладнення при скарлатині.
8. Захворювання, з якими необхідно диференціювати скарлатину.
9. Терапія скарлатини: етіотропна, патогенетична, симптоматична.
10. Показання до госпіталізації хворого на скарлатину.
11. Умови виписки хворого із стаціонару та допуску його у дитячий колектив.
12. Протиепідемічні заходи в осередку скарлатини.
13. Етіологія та епідеміологія псевдотуберкульозу.
14. Особливості патогенезу псевдотуберкульозу.
15. Класифікація псевдотуберкульозу, критерії тяжкості.
16. Клінічні форми псевдотуберкульозу, їхні діагностичні критерії?
17. Лабораторні методи підтвердження псевдотуберкульозу.
18. Диференційна діагностика псевдотуберкульозу із схожими за клінікою захворюваннями.
19. Принципи лікування дітей, хворих на псевдотуберкульоз.
20. Критерії виписки реконвалесцентів із стаціонару.
21. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
Перерва – 12.00 – 12.30
Семінарське обговорення теоретичних питань – 12.30 -14.00
Тема 1. Кір. Краснуха. Вітряна віспа. Оперізуючий герпес
9. Назвіть джерело інфекції, механізм передачі, сприйнятливість, особливості імунітету при кору.
45. Яка тривалість інкубаційного періоду (максимальна, мінімальна, від чого вона залежить)?
46. Назвіть органи і системи, які вражаються при кору.
47. Перерахуйте періоди кору та їх тривалість.
48. Назвіть основні властивості кору в продромальному періоді.
49. Дайте характеристику коревого висипу.
50. Назвіть особливості атипових форм кору.
51. Які ускладнення найбільш характерні для кору?
52. Перерахуйте допоміжні лабораторні методи діагностики кору.
53. Перерахуйте протиепідемічні заходи в осередку кору.
54. Яким препаратом та в які строки проводиться активна імунізація проти кору?
55. Вкажіть епідеміологічні особливості краснухи у дітей та вагітних.
56. Назвіть джерело інфекції, особливості імунітету при краснусі.
57. Дайте характеристику основних ланок патогенезу краснухи.
58. Перерахуйте, які органи і системи вражаються при краснусі.
59. Назвіть основні клінічні прояви краснухи (вродженої і набутої). Дайте характеристику висипу при краснусі.
60. Які ускладнення характерні для краснухи?
61. Перерахуйте, з якими захворюваннями найбільш часто приходиться диференціювати краснуху.
62. Проведіть диференційний діагноз краснухи з іншими захворюваннями.
63. Назвіть основні принципи терапії хворих на краснуху.
64. Які протиепідемічні заходи в осередку краснухи необхідно проводити?
65. Вкажіть, як проводиться профілактика вродженої краснухи?
66. Етіологія та епідеміологія вітряної віспи.
67. Клініко-лабораторні критерії вітряної віспи.
68. Класифікація вітряної віспи.
1. Основні принципи терапії вітряної віспи, покази до призначення антибіотиків.
2. Протиепідемічні заходи в осередку вітряної віспи.
3. Епідеміологічні особливості герпетичної інфекції?
4. Основні клінічні прояви простого та оперізувального герпеса.
5. Етіологія і патогенез герпетичної інфекції.
6. Класифікація герпетичної інфекції.
7. Особливості герпетичної інфекції у немовлят.
8. Основні методи діагностики герпетичної інфекції (епідеміологічні, клінічні, гематологічні, вірусологічні, серологічні).
9. Лікування та профілактика герпетичної інфекції.
Тема 2. Скарлатина. Псевдотуберкульоз
1. Епідеміологічні особливості стрептококової інфекції, скарлатини.
2. Патогенез стрептококової інфекції, скарлатини: 3 ланки патологічного процесу.
3. Клінічні ознаки скарлатини, пов’язані з токсичною, септичною, алергічною дією збудника.
4. Діагностичні критерії скарлатини.
5. Клінічна класифікація скарлатини, показники тяжкості скарлатини.
6. Дифдіагностика скарлатини, ускладнення, методи діагностики та лікування.
7. Протиепідемічні заходи в осередку скарлатини.
8. Етіологія та епідеміологія псевдотуберкульозу.
9. Особливості патогенезу псевдотуберкульозу.
10. Класифікація псевдотуберкульозу, критерії тяжкості.
11. Клінічні форми псевдотуберкульозу, їхні діагностичні критерії.
12. Лабораторні методи підтвердження псевдотуберкульозу.
13. Диференційна діагностика псевдотуберкульозу із схожими за клінікою захворюваннями.
14. Принципи лікування дітей, хворих на псевдотуберкульоз.
15. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
Перерва – 14.00 – 14.15
Година самостійної роботи студентів – 14.15 -15.00
– розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок»;
– оцінювання студентів, які не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle»;
– здача студентами практичних навичок з відповідним записом у матрикулярну книжку.
Вихідний рівень знань та вмінь
ЗРАЗКИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ТА СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ
Тема 1. Кір. Краснуха. Вітряна віспа. Оперізуючий герпес
Задача 1
Хлопчик 4 років захворів гостро. Підвищилась температура тіла до 38,5о С, з’явився кашель, нежить, кон’юнктивіт. На 4-й день хвороби з’явився плямисто-папульозний висип на обличчі. В наступні дні висип розповсюдився на тулуб і кінцівки. Температура залишалась підвищеною 6 днів. На 8-й день хвороби знову підвищилась температура тіла до 38о С, з’явилось утруднене дихання з втягненням поступливих місць грудної клітки, “гавкаючий” кашель, сиплий голос.
1. Встановити клінічний діагноз.
2. З якими захворюваннями слід провести диференційний діагноз?
3. Призначте лікування.
Задача 2
У дитини 6 років підвищилась температура тіла до 38,7° С, з’явилась висипка одномоментно по всьому тілу у вигляді рожевих плям до 3-
1. Вкажіть попередній діагноз.
2. Назвіть основні критерії, на основі яких ви встановили діагноз.
3. З якими захворюваннями необхідно провести диференційний діагноз?
У дитини, яка лікується стаціонарно з приводу хронічного холецистохолангіту, підвищилася температура до 37,6о С. Лікарем при огляді виявлена висипка (папули і поодинокі везикули на різних ділянках шкіри).
1. Яке захворювання можна запідозрити у пацієнта?
2. Які заходи слід здійснити із метою попередження поширення захворювання? Задача 4
Хлопчик 12 років хворіє 3-тю добу. Скаржиться на біль, появу висипань на задньобоковій поверхні грудної клітки справа. Захворювання розпочалось гостро із гарячки (38,7о С), болючості шкіри у вказаній ділянці. 2 тижні тому контактував із хворим на вітряну віспу. При огляді: гіперемія, інфільтрація шкіри у IV міжребер’ї справа на фоні якої — згруповані пухирці, місцями кірочки, при пальпації — болючі. Температура тіла 37,2о С. Загальний стан порушений мало. В сім’ї є ще дитина 2 років, що відвідує ясла, вітряною віспою не хворіла.
1. Яке захворювання можна запідозрити у пацієнта?
2. Яка еволюція висипки при цьому захворюванні?
3. Які протиепідемічні заходи в осередку слід здійснити із метою попередження поширення інфекції?
Тестові запитання:
1. Для типової вітряної віспи характерно:
A. появі висипки передує ангіна
B. за два дні до періоду висипки з’являються плями Філатова-Копліка
C. висипку провокує використання напівсинтетичних пеніцилінів
D. поява нових елементів висипки супроводжується підвищенням температури тіла
E. на другому тижні після висипки виникає лущення шкіри
2. До симптоматичної терапії вітряної віспи відносять усе нижче перераховане окрім:
A. жарознижувальні середники
B. дезінтоксикаційна терапія
C. десинсибілізуюча терапія
D. дегідратація (при нейротоксикозі)
E. антибактеріальна терапія
3. Етіологія вітряної віспи:
A. Varicella-Zoster
B. Herpes simplex
C. Rubella
D. Parvovirus
E. гемолітичний стрептокок групи А
4. Етіологія оперізувального герпесу:
A. Varicella-Zoster
B. Herpes simplex
C. Epstain-Barr
D. Parvovirus
E. гемолітичний стрептокок групи А
5. З метою профілактики виникнення вторинної бактеріальної інфекції у ротовій порожнині у пацієнта із вітряною віспою не рекомендують:
A. полоскання ротової порожнини 5 % розчином борної кислоти
B. полоскання ротової порожнини слабким розчином перманганату калію
C. полоскання ротової порожнини слабким розчином фурациліну
D. полоскання ротової порожнини кип’яченою водою
E. призначення атибактеріальної терапії (пеніциліни, макроліди) у половинній дозі
6. Збудник вітряної віспи належить до:
A. родини аденовірусів
B. родини риновірусів
C. родини герпесвірусів
D. родини гепаднавірусів
E. родини параміксовірусів
Тема 2. Скарлатина. Псевдотуберкульоз Задача 1
У дитини 7 років при вступі до лікарні скарги на зміну кольору сечі (вигляд “м’ясних помиїв”), рідкий сечопуск, млявість, біль голови, блідість шкіри, набряки на обличчі. Відомо, що 2 тижні тому дитину турбували біль у горлі, підвищувалась температура до 38,5° С, спостерігалась висипка. При огляді відмічено блідість і сухість шкіри, висівкоподібне лущення на тулубі, пластинчате на кінцівках, набряк повік.
1. Який попередній діагноз?
2. Який антибіотик слід призначити? Вкажіть дозу. Задача 2
Дівчинка 13 років лікується в інфекційному відділенні. Клінічний діагноз: псевдотуберкульоз, типова жовтянична форма, середньої тяжкості.
1. Із якими захворюваннями слід проводити диференційну діагностику?
2. Яке дослідження дозволяє підтвердити діагноз?
3. Протиепідемічні заходи.
1. Дівчинку 10-ти років госпіталізовано в інфекційне відділення з діагнозом «Псевдотуберкульоз». Вкажіть збудника захворювання.
A. Yersinia enterocolitica
B. Yersinia intermedia
C. Yersinia pseudotuberculosis
D. Yersinia frederiksenia
E. Yersinia pestis
2. В сім’ї двоє дітей захворіли на псевдотуберкульоз. Вкажіть морфологічні особливості збудника.
A. Грампозитивна овоїдна паличка із кількома джгутиками, спор не утворює
B. Грамнегативна овоїдна паличка із перитрихіями, спор і капсули не утворює
C. Грамнегативна паличка із гантелеподібними джгутиками, містить зерна волютину
D. Грамнегативна овоїдна паличка із кількома джгутиками, спор не утворює
E. Грампозитивна овоїдна паличка із перитрихіями, спор і капсули не утворює
3. Вкажіть хто не є джерелом стрептококової інфекції:
A. хворий на ангіну
B. хворий на стрептодермію
C. хворий скарлатиною
D. хворий бешихою
E. хворий на гострий постстрептококовий гломерулонефрит
4. Дайте характеристику висипань при скарлатині:
A. плямисто-папульозні, блідо-рожеві, на незміненому фоні шкіри, на розгинальних поверхнях, не мають тенденції до злиття, не залишають пігментації
B. геморагічні, зіркоподібні, різної величини
C. плямисто-папульозні, яскраво-рожеві, з тенденцією до злиття, виникають етапно, залишають пігментацію
D. дрібноплямисті, зливаються, утворюючи гіперемований фон, найбільше локалізовані навколо суглобів, утворюють симптом „капюшона”, „рукавичок, шкарпеток
E. дрібнокрапкові, зливаються, утворюючи гіперемований фон, блідий носогубний трикутник, найбільше локалізовані на згинальних поверхнях, в складках
5. Що не належить до алергічних ускладнень скарлатини?
A. ревматизм
B. міокардит
C. артрит
D. міозит
E. нефрит
6. Що не належить до атипових форм скарлатини?
A. геморагічна
B. гіпертоксична
C. екстрабукальна
D. виразково-некротична
E. без висипки
Відповіді на ситуаційні задачі
Тема 1. Кір. Краснуха. Вітряна віспа. Оперізуючий герпес Відповідь на задачу №1:
1. Кір, типова форма, період висипань, тяжкого ступеня, ускладнена гострим стенозуючим ларінготрахеітом, стеноз II ст.
2. ГРВІ (аденовірусна інфекція, парагрип), ентеровірусна інфекція.
3. Ліжковий режим. Введення гамма-глобуліну 0,2 мл/кг внутрішньом’язово. Антибактерійна терапія. В/в дезінтоксикаційна терапія (глюкоза, віт.С, кокарбоксилаза, еуфілін, но-шпа, папаверин, преднізолон). Інгаляції з протинабряковими сумішами щоденно. Симптоматична терапія.
1. Краснуха, типова форма, середньої тяжкості,гладкий перебіг, період висипань.
2. Синдром інтоксикації, екзантема, збільшення лімфовузлів.
3. Кір, скарлатина, інфекційний мононуклеоз.
1. Вітряну віспу, типову форму, легкого ступеня, період висипань.
2. Хворого ізолювати до 5 дня (включно) з часу появи останніх висипань, ізоляція контактних, що не хворіли із 11 по 21 день від останнього контакту. Термінове повідомлення в СЕС.
1. Герпетична інфекція (Herpes zoster), локалізована форма.
2. Щільно згруповані за ходом нервових гілок плями ^ папули ^ пухирці із прозорим вмістом ^ кірочки ^ залишкова пігментація.
3. Хворого ізолювати до 5 дня (включно) з часу появи висипань (у стаціонар), ізоляція контактної дитини, із 11 по 21 день від останнього дня контакту. Провітрювання, вологе прибирання.
Відповіді на тестові запитання: 1. ANSWER: D; 2. ANSWER: E; 3. ANSWER: A; 4. ANSWER: A; 5. ANSWER: E; 6. ANSWER: C
Тема 2. Скарлатина. Псевдотуберкульоз Відповідь на задачу №1:
1. Скарлатина, типова форма, середньої тяжкості, період реконвалесценції, ускладнена гломерулонефритом.
2. Пеніцилін 100 тис. ОД/кг на добу у 4 прийоми, в/м.
1. Вірусний гепатит; інфекційний мононуклеоз, жовтянична форма; лептоспіроз; гемолітична анемія, гемолітичний криз.
2. Бактеріологічне дослідження випорожнень, сечі, РА, РПГА із псевдотуберкульозним діагностикумом.
3. Термінове повідомлення в СЕС. Правильне зберігання продуктів, бактеріологічний контроль, дератизація. Спостереження за контактними протягом 14 днів.
Відповіді на тестові запитання: 1. ANSWER: C ; 2. ANSWER: D; 3. ANSWER: E; 4. ANSWER: E; 5. ANSWER: D; 6. ANSWER: D
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв‘язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.
(наявність комплектів тестів та ситуаційних задач у викладача).
Тема 1. Кір. Краснуха. Вітряна віспа. Оперізуючий герпес
Студент повинен знати:
1. Основні властивості збудника кору. Епідеміологічні особливості корової інфекції.
2. Основні ланки патогенезу кору.
3. Клінічну класифікацію кору.
4. Ускладнення кору.
5. Допоміжні лабораторні методи діагностики кору.
6. Принципи лікування кору.
7. Протиепідемічні заходи в осередку (вдома, в стаціонарі, в дитячому колективі).
8. Специфічну профілактику кору (препарати, строки та методи її проведення).
9. Етіологія, епідеміологія краснухи.
10. Основні ланки патогенезу краснухи.
11. Діагностичні критерії набутої, вродженої краснухи.
12. Ускладнення краснухи, їх частоту і наслідки хвороби.
13. Диференційний діагноз з іншими захворюваннями.
14. Принципи лікування хворих на краснуху вдома і в стаціонарі. Покази до госпіталізації.
15. Допоміжні лабораторні методи діагностики (імунофлюоресценція, РПГА).
16. Профілактика краснухи у вагітних.
17. Етіологію, епідеміологію, патогенез вітряної віспи.
18. Патоморфологічні зміни при вітряній віспі.
19. Класифікацію вітряної віспи.
20. Діагностичні критерії вітряної віспи.
21. Клініку вітряної віспи у новонароджених та дітей раннього віку.
22. Лабораторні методи діагностики вітряної віспи
23. Ускладнення при вітряній віспі.
24. Покази до госпіталізації хворих на вітряну віспу.
25. Принципи терапії вітряної віспи.
26. Профілактику вітряної віспи.
27. Заходи в осередку вітряної віспи.
28. Етіологію герпетичної інфекції.
29. Епідеміологію герпетичної інфекції.
30. Патогенез герпетичної інфекції.
31. Патоморфологічні зміни при герпетичній інфекції.
32. Класифікацію герпетичної інфекції.
33. Тривалість інкубаційного періоду при герпетичній інфекції.
34. Покази до госпіталізації хворих на герпетичну інфекцію.
35. Діагностичні критерії простого та оперізувального герпесів.
36. Лабораторні методи діагностики герпетичної інфекції.
37. Ускладнення при герпетичній інфекції.
38. Принципи терапії хворих на герпетичні інфекції.
39. Профілактику герпетичної інфекції.
1. Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка інфекційного хворого, правильно розміщувати хворих у стаціонарі.
2. З’ясувати скарги, зібрати анамнез розвитку захворювання, епідеміологічний анамнез, і з’ясувати епідстановище.
3. Оглянути хворого з метою виявлення основних клінічних ознак кору.
4. Відобразити дані анамнезу та огляду в історії хвороби при обгрунтуванні діагнозу кору.
5. Призначити лабораторні методи обстеження хворому на кір.
6. Призначити лікування хворому на кір з урахуванням віку дитини, преморбідного фону, тяжкості захворювання.
7. Виписати рецепти основних лікарських препаратів, що застосовуються при лікуванні хворих на кір.
8. Організувати основні протиепідемічні заходи в осередку кору.
9. Написати епікриз з оцінкою перебігу хвороби, результатів обстеження, ефективності лікування та рекомендації на майбутнє.
10. Обстежити хворого і виявити основні симптоми краснухи.
11. Відобразити дані епіданамнезу, анамнезу захворювання і огляду в історії хвороби і обгрунтувати попередній діагноз.
12. Призначити додаткове обстеження.
13. Обгрунтувати клінічний діагноз.
14. Провести диференційний діагноз з іншими захворюваннями (кір, скарлатина, вітряна віспа, сироваткова хвороба, ентеровірусною інфекцією, єрсиніозом, псевдотуберкульозом).
15. Призначити лікування хворому з урахуванням віку, преморбідного фону дитини, тяжкості захворювання.
16. Виписати рецепти основних лікарських препаратів, які використовуються при ускладненнях краснухи.
17. Оформити епікриз з оцінкою тяжкості захворювання, лабораторних даних, ефективності лікування. Дати рекомендації щодо виписки хворого.
18. Виявити клінічні симптоми вітряної віспи у дітей.
19. Призначити лабораторні дослідження з метою уточнення діагнозу.
20. Діагностувати вітряну віспу на підставі анамнезу, клінічних проявів і результатів лабораторно-інструментальних методів дослідження.
21. Відобразити дані анамнезу та огляду в історії хвороби при обгрунтуванні діагнозу вітряної віспи. Обгрунтувати клінічний діагноз.
22. Призначити лікування.
23. Виписати рецепти основних лікарських препаратів.
24. Організувати основні протиепідемічні заходи в осередку вітряної віспи.
25. Написати епікриз з оцінкою перебігу хвороби, результатів обстеження, ефективності лікування та рекомендації на майбутнє.
26. Виявити клінічні симптоми герпетичної інфекції у дітей.
27. Призначити лабораторні дослідження з метою уточнення діагнозу.
28. Діагностувати герпетичну інфекцію на підставі анамнезу, клінічних проявів і результатів лабораторно- інструментальних методів дослідження.
29. Відобразити данні анамнезу та огляду в історії хвороби при обгрунтуванні діагнозу герпетичної інфекції.
30. Сформулювати клінічний діагноз.
31. Призначити лікування.
32. Виписати рецепти основних лікарських препаратів.
33. Написати епікриз з оцінкою перебігу хвороби, результатів обстеження, ефективності лікування та дати рекомендації на майбутнє.
Тема 2. Скарлатина. Псевдотуберкульоз
1. Етіологію, епідеміологію скарлатини.
2. Патогенез скарлатини (3 ланки).
3. Клінічні симптоми скарлатини, пов’язані з токсичною дією збудника.
4. Клінічні симптоми септичного компоненту.
5. Основні клінічні симптоми скарлатини.
6. Клінічну класифікацію скарлатини.
7. Показники тяжкості скарлатини.
8. Характеристику атипових форм скарлатини.
9. Ускладнення при скарлатині.
10. Терапію скарлатини.
11. Показання до госпіталізації хворого на скарлатину.
12. Умови виписки хворого зі стаціонару та допуску його у дитячий колектив.
13. Протиепідемічні заходи в осередку скарлатини.
14. Етіологію псевдотуберкульозу.
15. Епідеміологію псевдотуберкульозу.
16. Основні ланки патогенезу псевдотуберкульозу.
17. Клінічну класифікацію псевдотуберкульозу, критерії тяжкості.
18. Клінічні симптоми захворювання в залежності від варіанта перебігу.
19. Діагностичні критерії псевдотуберкульозу.
20. Лабораторні методи діагностики псевдотуберкульозу.
21. Диференційну діагностику псевдотуберкульозу з іншими клінічно схожими захворюваннями.
22. Основні принципи терапії хворих на псевдотуберкульоз.
23. Покази до госпіталізації хворих на псевдотуберкульоз та критерії виписки реконвалесцентів із стаціонару.
24. Заходи профілактики псевдотуберкульозу.
Студент повинен вміти:
2. Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка інфекційного хворого, правильно розміщувати хворих у стаціонарі.
3. З’ясувати скарги, зібрати анамнез розвитку захворювання, епідеміологічний анамнез, і з’ясувати епідстановище.
4. Оглянути хворого, виявити найбільш характерні ознаки скарлатини.
5. Інтерпретувати результати лабораторних досліджень.
6. Обгрунтувати діагноз.
7. Проводити диференційний діагноз із схожими захворюваннями
8. Скласти план подальшого обстеження і обгрунтувати індивідуальну терапію, враховуючи вік дитини, тяжкість і період хвороби.
9. Намітити план профілактичних заходів в осередку скарлатини.
10. Дати рекомендації по режиму в періоді реконвалесценції.
11. Виявити у хворого характерні ознаки псевдотуберкульозу.
12. Скласти план допоміжних методів обстеження для підтвердження діагнозу.
13. Провести забір матеріалу для бактеріологічного дослідження, забір крові для серологічних досліджень.
14. Обгрунтувати клінічний діагноз згідно класифікації з урахуванням клінічних та лабораторних даних, оцінити тяжкість процесу.
15. Провести диференційний діагноз з подібними захворюваннями.
16. Призначити хворому лікування, враховуючи його вік та тяжкість процесу.
17. Скласти план профілактичних заходів в осередку інфекції.
18. Виписати рецепти на препарати, які призначені хворому.
19. Написати епікриз з оцінкою перебігу хвороби, результатів обстеження, ефективності лікування та рекомендації по спостереженню за реконвалесцентом псевдотуберкульозу.
А – Основні:
1. Інфекційні хвороби у дітей / С.О. Крамарьов, О.Б.Надрага, Л.В.Пипа та ін.; за ред. С.О. Крамарьова, О.Б.Надраги. – К.: ВСВ «Медицинв». – 2010. – 392 с. + 14 с. кольор. вкл.
2. Матеріали підготовки до практичних занять.
Матеріали підготовки до лекцій.
3. Справочник по инфекционным болезням у детей /Под общей редакцией проф. И.В.Богадельникова, проф. А.В.Кубышкина и доц. КаудДия. Издание 8-е дополненное и переработанное. — Симферополь: ИТ «АРИАЛ», 2012. — 304 с.
4. Інфекційні хвороби у дітей /А.М.Михайлова, Л.О.Трішкова, С.О.Крамарєв, С.М.Кочеткова. — К.: Здоров’я, 1998. — С. 126-146, 156-171, 349-355.
5. Учайкин В.Ф. Руководство по детским инфекционним болезням. — М.: ГЕОТАР-МЕД, 2001 — С. 193-217. С. 235-252, 529-540, 621-630.
В – Додаткові:
6. Медицина дитинства /за ред. П.С.Мощича, Т.3— К.: Здоров’я, 1999.— С. 37—41, 83— 99, 189 — 194, 234— 238.
7. Практична педіатрія / За ред. І.С.Сміяна. – К.: Здоров’я, 1993. – 240 с.
8. Быстрякова Л.В. “Инфекционные экзантемы у детей”, Л.: Медицина, 1982. – 216 с.
9. Боборовицкая А.И., Федоров Э.И., Крамарев С.А. Псевдотуберкулез у детей. – Донецк, 1999. – 119 с.
Методичну вказівку склала: Волянська Л.А.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри “___ 28″ 06″______ 2013_р., протокол №10
