Мікробіологічний контроль лікарських засобів в умовах
аптечного виробництва та фармацевтичних підприємств.
Основи біотехнології і генної інженерії.
Сучасний арсенал лікарських nзасобів включає великий асортимент препаратів, у тому числі і рослинного походження. nПри цьому технологія їх виробництва далеко не завжди гарантує повну мікробну nчистоту. Мікробна контамінація лікарської сировини порушує її стабільність, а nіноді і властивості, призводить до зменшення вмісту корисних компонентів і nодночасно сприяє накопиченню токсичних речовин, що може спричинити захворювання nу людини. Одним з найважливіших джерел інфікування лікарської рослинної nсировини є власна мікрофлора рослин. Крім того, існує ціла група так званих nфітопатогенних мікроорганізмів, які спричинюють хвороби рослин і псування nлікарської рослинної сировини, що призводить до неможливості її використання і nекономічних втрат.
Мікрофлора готових лікарських форм
Мікробному nпсуванню піддаються готові лікарські форми: сухі (порошки, збори), рідкі n(мікстури, настої, відвари, краплі), м’які (мазі, пасти, кульки, свічки) і nстерильні ін’єкційні препарати. Ліки з високим обсімененіням мікробами, nособливо патогенними, можуть викликати інфекційні захворювання у людей. До nфітозоонозів – інфекцій, що викликаються патогенними мікроорганізмами, nзагальними для теплокровних (включаючи людину) і рослин найчастіше відносять nкишкові єрсініоз, лістеріоз, псевдотуберкульоз, мікотоксикози. Розмноження nмікроорганізмів в готових ліках веде до зміни їх фізичних і органолептичних nвластивостей, появи токсичності.
Мікробне обсімененіння лікарських препаратів залежить nвід дотримання в аптеці санітарно – епідемічного режиму, що регламентується в nданий час наказом МОЗ РФ №309 від 21.10.97 «О затвердженні інструкції по nсанітарному режиму аптечних організацій (аптек)». Причиною мікробного nобсіменіння готових ліків може бути мікробне забруднення рослинної лікарської nсировини, повітря виробничих приміщень, устаткування, посуду, води, що nдистилює, рук персоналу.
Ін’єкційні препарати, очні краплі і nмазі, препарати для новонароджених повинні бути стерильними. У ряді nвипадків ін’єкційні засоби, залишаючись стерильними, володіють пірогенними властивостями. nПірогенна реакція організму людини, що виникає за рахунок застосування ліків, nхарактеризується підвищенням температури, вазомоторними розладами, у важких nвипадках – шоковим станом. Пірогенні речовини (пирогени), що є ендотоксинами n(переважно грамнегативних бактерій), не інактивируються при кип’ятінні, nдля їх руйнування необхідне автоклавування протягом 3 год.
Причиною пірогенності лікарських препаратів (поява nендотоксинів і в результаті – пірогенності) є мікробне забруднення води, що nдистилюється, порушення асептики технологічного процесу, збільшення часу між nприготуванням розчину і стерилізацією.
З nрідких ін’єкційних лікарських форм найлегше обсіменяються мікробами настої і nвідвари; при їх зберіганні з’являються ознаки псування: помутніння, зміна nкольору, плівка, незвичний запах. Термін зберігання цих препаратів обмежений. nСпиртні настоянки менше схильні до псування унаслідок антимікробної дії nалкоголю.
Сухі nпорошкоподібні речовини, особливо тальк і крохмаль, м’які лікарські форми також nсхильні до мікробного забруднення. Їх мікробне псування носить осередковий nхарактер і виявляється зміною кольору і консистенції речовини.
Мікробний склад готових ліків може бути представлений nнаступними групами:
-цвілеві nі дріжджові гриби – Penicillium, Aspergillus, Mucor;
-коки n- сарцини, стафілококи;
-спороносні nпаличкоподібні бактерії – B. subtillis, B. mesentericus.
Попередження мікробного псування готових лікарських nречовин можливе при дотриманні умов, що знижують їх мікробне забруднення: nдотримання правил особистої гігієни, якісне знезараження повітря аптечних nприміщень, правильна обробка посуду, устаткування, при необхідності (стерильні nліки) – асептичне виготовлення.
Мікрофлора нестерильних лікарських форм.
Нестерильними називаються лікарські форми, в яких nдопускається вміст певної кількості непатогенних мікробів.
Основні nлікарські форми: настої, настоянки, порошки, пігулки, мазі, краплі і ін.
Ознаки nпсування нестерильних лікарських препаратів: зміна кольору, неприємний запах, nпомутніння, осад, плівка, зміна консистенції.
У рідких і м’яких лікарських формах умови для nзростання і розмноження мікроорганізмів більш відповідні. Це пов’язано з nвисоким вмістом води, рослинних масел і відсутністю консервантів у складі nбагатьох мазей. Більш того, вміст у складі мазей антимікробних речовин не nзавжди гарантує їх мікробну чистоту. У рідких лікарських формах метаболіти nмікроорганізмів можуть змінити його хімічний склад, а також привести до nутворення токсичних продуктів. У твердих лікарських формах ризик мікробного nпсування мінімальний, оскільки відсутні умови для розмноження мікробів. Висока nзабрудненість сировини, її неправильне зберігання може приводити до зміни nвластивостей.
Обсіменіння лікарської сировини може проходити на всіх nетапах його заготівки і при зберіганні. Активному розмноженню мікроорганізмів nсприяє зволоження рослин і рослинної сировини. Мікроорганізми, що розмножилися, nприводять до зміни фармакологічних властивостей препаратів, отриманих з nлікарських рослин. Мікроорганізми можуть також потрапляти з навколишнього середовища, nвід людей і обсіменяти лікарські препарати в процесі їх виготовлення з nрослинної сировини.
Для nдотримання санітарного режиму виготовлення лікарських препаратів проводиться nсанітарно-мікробіологічний контроль об’єктів навколишнього середовища підприємства nі кожної серії лікарської форми, що випускається. Контроль стерильності nлікарських засобів проводиться шляхом посіву на тіогліколеве середовище для nвиявлення різних бактерій, зокрема анаеробів; при посіві на середовище Сабуро nвиявляють гриби, головним чином роду Кандида. Стерильність лікарських засобів з nантимікробною дією визначають шляхом мембранної фільтрації: фільтр після nфільтрації досліджуваного препарату ділять на частини і вносять для nпідрощування затриманих мікроорганізмів до рідких живильних середовищ. За nвідсутності росту препарат вважається стерильним.
Лікарські nзасоби, що не вимагають стерилізації, містять мікроорганізми, тому їх nдосліджують на мікробну чистоту: проводять кількісне визначення життєздатних nбактерій і грибів в 1г або 1мл препарату, а також виявляють мікроорганізми n(бактерії родини ентеробактерій, синєгнійна паличка, золотистий стафілокок), nякі не повинні бути присутніми в нестерильних лікарських засобах.
У nнестерильних лікарських формах визначають:
1.Мікробне nчисло – кількість бактерій і грибів в 1 г (мл).
2.Наявність nкишкової палички, золотистого стафілокока, синєгнійної палички.
Норми nмікробів в нестерильних лікарських формах:
1. У 1г (мл) nпрепарату для прийому всередину не більше 1000 бактерій і 100 грибів.
2 В 1г (мл) nпрепарату для місцевого застосування – не більше 100 мікробів, в т.ч. грибів.
3. У nтаблетованих препаратах не повинно бути патогенної мікрофлори, а загальне nобсіменіння не повинно перевищувати 10 тис. мікробних клітин на пігулку.
4. Не nдопускається наявність кишкової палички, золотистого стафілокока, синєгнійної nпалички.
Шляхи підвищення мікробної чистоти нестерильних nлікарських засобів.
Залежно від джерел і шляхів попадання мікроорганізмів nв лікарські засоби можливі різні підходи до забезпечення необхідного рівня nмікробної чистоти нестерильних лікарських засобів. Якщо мікробне обсіменіння nвикликане попаданням разом з сировиною, то для досягнення необхідного рівня nмікробної чистоти досить очистити від мікроорганізмів сировину. Якщо nобсіменіння мікробами відбувається в процесі виготовлення, то проводять nдеконтамінацію готової лікарської форми. Попереднього знезараження можна nдосягти пресуванням сипких матеріалів (за відсутності спорових мікроорганізмів, nнизькій вологості початкового порошку і високому тиску). На практиці nзастосовують чотири способи деконтамінації сировини і готових лікарських nзасобів.
Термічний nспосіб. Широко поширений метод промислової деконтамінації. Не придатний для nобробки термолабільних лікарських форм, для яких застосовують прогрівання до n60-70 °С гарячим повітрям, інфрачервоне і високочастотне випромінювання.
Хімічний nспосіб. Придатніший для стерилізації світлонепроникних речовин (бактерицидна nдія реалізується лише на глибині 1 мм). Найчастіше його використовують для nобробки пакувального матеріалу і технологічної води. Можлива обробка УФ-ЛУЧАМІ nформоутворювальних речовин (крохмалю, тальку, цукру) в дисперсному стані (при nперемішуванні).
Іонізуюче nвипромінювання. Найбільш перспективний спосіб деконтминации сировини і готових nлікарських форм. Іонізуюче випромінювання володіє високою проникаючою nздатністю. При опромінюванні не утворюються канцерогенні, мутагенні, токсичні nречовини, зберігаються физико-хімічні і біологічні властивості оброблюваних nліків. Метод використовують для обробки антибіотиків, вітамінів, ферментів, nгормонів і алкалоїдів.
Стерильні і асептичні лікарські форми.
Стерильні (безмікробні) лікарські форми готують в nасептичних умовах і стерилізують. До них відносяться розчини для ін’єкцій, очні nкраплі, препарати для дітей до 1 року.
Стерильні лікарські форми. Джерела забруднення і nметоди бактеріологічного контролю
Асептичні лікарські форми готують в nасептичних умовах без стерилізації.
Асептика – попередження попадання мікробів в nлікарський препарат. Асептичні і стерильні лікарські форми готують в асептичних nумовах:
1. Вимоги до приміщення.
Приміщення nназивається асептичний блок. Прибирання в нім проводиться 1раз в зміну з nвикористанням дезинфікуючих розчинів (хлорамін Б – 1%, перекис водню – 3%). Для nстерилізації повітря і поверхонь застосовують бактерицидні лампи. Відбір проб nдля бактеріологічного дослідження (силами центрів ДСЕН) різних об’єктів в nаптеках проводиться не менше 2 разів на квартал. Проби повітря відбирають nаспіраційним методом за допомогою апарату Кротова. Мікробне число повітря nв асептичному блоці не повинно перевищувати 500 – 750 до і 1000 Мк/м3 після nроботи, а золотистого стафілокока, цвілевих і дріжджових грибів не повинно бути nв 250 л повітря ні до, ні після роботи.
2.Вимоги nдо аптечного посуду, дистильованої води. Вони обробляються в автоклаві (120 ° – n1атм. – 45 хв. або 132 °- 2 атм. – 20 хв).
3. nВимога до персоналу. Персонал працює в стерильному одязі ( халат, шапочка, nбахіли, марлева пов’язка), обробляє руки дезрозчином.
4 n( 0,5% р-р хлораміну Б або етанол – 80%). У стерильних лікарських формах вміст nмікроорганізмів не допускається, в асептичних – допускається не більше 10-15 в n1г (мл).
Нормативними документами, що регламентують санітарний nрежим аптечних організацій і мікробіологічний контроль якості лікарських nзасобів є:
– «Методичні вказівки по мікробіологічному контролю в nаптеках», 1985 г.;
– Наказ МЗРФ № 53 від 25.03.94 року “О посиленні nконтролю якості лікарських засобів”;
– Наказ №118 від 14.06.94 року “О акредитації nрегіональних (територіальних) контрольно-аналітичних лабораторій (центрів nконтролю якості лікарських засобів) і сертифікації лікарських засобів
– Наказ № 309 МЗ РФ від 21 жовтня 1997г. «О nзатвердженні інструкції по санітарному режиму аптечних організацій (аптек)» n(див. придажение№3).
5. Об’єкти санітарно-бактеріологічного обстеження в nаптеках
У аптеках згідно інструкції, затвердженої наказом nМіністерства охорони здоров’я, не менше двох разів на квартал здійснюється nбактеріологічний контроль, об’єктами якого служать:
· nвода дистильована;
· nін’єкційні розчини до і після стерилізації;
· nочні мазі після стерилізації;
· nочні краплі, приготовані в асептичних умовах на стерильній основі;
· nсухі лікарські речовини, використовувані для приготування ін’єкційних розчинів; n
· nнестерильні лікарські форми;
· nаптечний посуд, пробки, прокладки, інші матеріали;
· nінвентар, устаткування, руки, санітарний одяг персоналу;
· nповітря аптечних приміщень.
6. Визначення мікрофлори в лікарських формах
При дослідженні лікарських форм здійснюють:
· nвизначення загального мікробного числа (мікробна обсіменіність);
· nвизначення бактерій групи кишкової палички;
· nвизначення дріжджових і цвілевих грибів;
· nвизначення умовне – патогенних і патогенних мікроорганізмів.
Загальне мікробне число (ЗМЧ) – nкількість мікроорганізмів, що містяться в 1 г (мл) препарату, визначають по nчислу колоній, що виросли.
Визначення мікробного обсіменіння рослинної nлікарської сировини
У асептичних умовах (у стерильній чашці Петрі, nобоженними ножицями і пінцетом) з листа або верхнього шару кореневища вирізують nшматочок площею 1 см2, який поміщають в пробірку з 10 мл стерильного nфізіологічного розчину і збовтують протягом 5 хв. З отриманого змиву готують nчотири десятиразові розведення (1:10, 1:100, 1:1000, 1:10000), для посіву у nзв’язку з великим обсіменінням рослинної сировини використовують два останні n(1: 1000 і 1: 10000) розведення. У стерильну чашку Петрі вносять 1 мл змиву, nпісля чого в неї наливають 15 мл розплавленого і остудженого до 45°С МПА, nперемішують і після застигання агару посіви інкубують при 37°С 24 – 48 год. nРоблять підрахунок колоній, що виросли, на поверхні і в глибині агару. Отримане nчисло колоній слід помножити на ступінь розведення.
Бактеріологічне дослідження стерильних лікарських nзасобів
Ін’єкційні розчини, очні краплі, лікарські засоби для nновонароджених, інші лікарські препарати, що стерилізуються в процесі їх nвиготовлення, засівають нерозведеними в тіогліколеве середовище для визначення nмікробного обсіменіння і середовище Сабуро для виявлення дріжджових і nцвілевих грибів. Посіви на тіогліколевому середовищі витримують 14 діб при n37°С, на середовищі Сабуро 14 діб при 24°С. Облік результатів посівів проводять nпо відсутності видимих змін в посівах.
Визначення мікробного обсіменіння готових ліків
Рідкі лікарські форми розводять стерильним nфізіологічним розчином 1:10 (або 1:100) і засівають в об’ємі 0,5 мл на МПА в nчашці Петрі. 1г порошку або пігулок поміщають в пробірку з 10 мл фізіологічного nрозчину і після розчинення проводять посів на МПА.
М’які лікарські форми (мазі, пасти) в кількості 1 г nзважують в асептичних умовах, переносять в пробірки з 10 мл стерильного 1,4% nрозчину натрію гідрокарбонату для диспергування, яке проводять обертальним nрухом пробірки між долонями протягом 2-4 хв., 0,5 мл отриманого розчину nзасівають на МПА в чашках Петрі. Чашки з посівами поміщають в термостат на 48 nгод, потім підраховують число колоній і визначають кількість бактерій в 1 мл nабо 1 г зразка.
Визначення загальної кількості грибів
Визначення загальної кількості грибів проводять nна твердому середовищі Сабуро, на яке засівають 0,5 мл цілісного або nрозведеного 1:10 препарату. Посіви інкубують при 24°С протягом 5 діб, потім nпідраховують число колоній, що виросли, і визначають кількість грибів в 1 мл (1 nг) препарату.
Якісне визначення умовно – патогенних і патогенних nмікроорганізмів
1. nВизначення бактерій родини Enterobacteriaceae (роди Escherichia, Salmonella, nShigella).
Посів лікарських засобів проводять на середовище Ендо nі вісмут -сульфітний агар. Ідентифікацію ентеробактерій здійснюють таким чином: nякщо в зразку виявлені грамнегативні неспорові палички, що дають негативну nреакцію на цитохромоксидазу, ферментують глюкозу і відновлюють нітрати в nнітрити, досліджуваний препарат містить бактерії родини Enterobacteriaceae.
2. nВизначення патогенних стафілококів.
Визначення патогенних стафілококів проводять посівом nна жовтково- сольовий агар. На цьому середовищі патогенні стафілококи nвикликають розщеплювання лецитину, що виявляється в просвітлінні навколо колоній nзони помутніння з веселковим віночком по периферії. Виділену чисту культуру nдосліджують на наявність плазмокоагулази.
3. nВиявлення Pseudomonas aeruginosa.
Здійснюють на середовищі з гліцерином. Синєгнійна n паличка на цьому середовищі утворює зеленуваті флуоресціюючі колонії, що nвиділяють в середовище синьо, – зелений пігмент.
4. Виявлення протея. Проводять nпосівом на МПА по Шукевичу.
Наявність умовно – патогенних і патогенних nмікроорганізмів в лікарських препаратах неприпустимо. Відповідно до вимог nДержавної фармакопеї XI видання прийняті наступні критерії оцінки мікробної nобсемененности лікарських засобів (табл. 2)
Визначення nпірогенності
Пірогенность (підвищення температури тіла) обумовлена nнаявністю в стерильних лікарських препаратах продуктів розпаду бактерій n(ліпополісахаридів). Стерильні ін’єкційні розчини повинні бути апірогенні.
Визначення пірогенності проводять на здорових кроликах nобох статей, не альбіносах, вагою 2,5-3,0 кг, що містяться на повноцінному nраціоні. Випробовувану дистильовану воду або лікарські засоби вводять трьом nкроликам у вушну вену в кількостях і розчинниках, передбачених відповідними nінструкціями.
Воду для ін’єкцій і розчин лікарського засобу вважають nнепірогенним якщо сума підвищень температури у 3 кроликів менше або рівна n1,4°С. Якщо сума перевищує 2,2°С, то випробовувані розчини вважають nпірогенними. У випадках, коли сума підвищень температури у 3 кроликів nзнаходиться в межах від 1,5 до 2,2°С, випробування проводять на 5 кроликах. В nцьому випадку розчин вважають непірогенним, якщо сума підвищень температури у nвсіх 8 кроликів не перевищує 3,7°С.
Практичне nзначення генетики бактерій
n
Генетичні феномени знайшли широке практичне nзастосування в різних галузях науки, техніки, медицини, фармацевтичної nпромисловості, біотехнології, сільського господарства.
n Завдяки застосуванню генетичних методів, одержано nвисокоактивні штами бактерій, грибів, актиноміцетів, дріжджів, які продукували nу 200-1000 разів і більше амінокислот, органічних кислот, ферментів, вітамінів, nкормового білка, порівняно з вихідними, а також вакцинні штами мікроорганізмів nта вірусів. Використання різноманітних мутагенів (ультрафіолетове та nрадіоактивне опромінення, хімічні речовини) дозволило створити мутантний штам nгриба Penicillium chryzogenum, який у дикому стані продукував 100 од/мл nпеніциліну, а після направленої селекції – 10000 од/мл
.
n Встановлено, що деякі мікроорганізми, наприклад, Fuzarium nmonilifore, синтезують біологічно активні субстанції типу фітогормонів, nгіберелінів, біоінсектицидів та інших, які є ефективними стимуляторами росту й nрозвитку вищих рослин. Генетичні підходи дозволили проводити цілеспрямований nселекційний процес для одержання продуцентів цих речовин
.
n Суттєвий вклад вносить генетика у зменшення забруднення nдовкілля: очистка стічних вод, переробка відходів і побічних продуктів nсільськогосподарського виробництва та промисловості, запропонувавши спеціально nселекціоновані з цією метою мікроорганізми.
Стрімкий розвиток біологічної науки nяскраво проявився у становленні генної та клітинної інженерії – сукупності nекспериментальних методів, за допомогою яких переносять гени від одного nорганізму до іншого. Вона народилась у 1972 р., коли американським дослідникам nП. Бергу, Г. Бойеру, С. Коену вдалось одержати гібрид вірусу мавпи SV-40 і nбактеріофага λ.
Ще донедавна можливість nконструювання живих організмів із заданими властивостями здавалась недосяжною. nДля здійснення цього фантастичного експерименту необхідно одержати відповідний nген, приєднати його до спеціального вектора – провідника, щоб не бути знищеним nклітинними ферментами, ввести в іншу клітину і заставити там працювати. Для nвсіх цих операцій необхідна участь спеціальних ферментів (їх відомо вже nдекілька сотен), які здатні розрізати донорську ДНК і ДНК вектора в певних nділянках на окремі фрагменти. Інші ферменти необхідні для приєднання nвідповідних генів до ДНК. Для розшифровування будови генів використовують nметоди біохімічного синтезу за участю ферментів ревертаз. Як вектори nвикористовують бактеріальні плазміди, бактеріофаги, деякі віруси. Вони здатні nреплікуватись у клітині-реципієнті і містять один або декілька маркерів, що nдозволяють розпізнавати рекомбінантні клітини.
Про високу ефективність генно-інженерних методів nодержання хімічно чистих біологічно активних речовин свідчить такий факт. Щоб nодержати 5 мг соматотропіну, було використано мозок 500 000 овець протягом 5 nроків, в той час як аналогічну кількість гормону дають 9 л бульйонної суспензії nкишкової палички.
n Генна інженерія надала можливість одержати інсулін, nпростагландини, енкефаліни, інтерферон, інтерлейкіни, гормони, різноманітні nферменти, численні хімічно чисті вуглеводи – глюкозу, ксиліт тощо.
Медична наука стоїть на порозі nрозробки методів генної хірургії. Наприклад, у людини деколи зустрічається nвроджена недостатність ферменту гіпоксантингуанінфосфорибозилтрансферази n(ГГФРТ). У такому випадку вона схильна до подагри, часто спостерігається біль у nсуглобах, розвивається нирково-кам’яна хвороба. Експерименти на тваринах nпереконливо довели, якщо вмонтувати ген, відповідальний за синтез цього nферменту, в ретровірус і ввести його у спинний мозок білих мишей, вони nпочинають синтезувати ГГФРТ. Клонований з макрофагів людини ген фактору некрозу nпухлин у кишковій паличці при введенні її білим мишам із саркомами викликає їх nруйнування.
n Широкі перспективи відкриває генна інженерія на шляху nстворення високоефективних засобів специфічної профілактики інфекційних nзахворювань. Введення в геном кишкових паличок, вірусів вісповакцини, дріжджів nдеяких генів вірусів гепатиту В, ящура дозволили розробити субодиничні вакцини. n
СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ БІОТЕХНОЛОГІЇ
Таким чином, мікробіологічна наука дозволяє створити nструнку систему взаємопов’язаних галузей біотехнології, які мають унікальну nперевагу – вони засновані на функціонуванні природних систем, які nпідпорядковуються інтересам людини.
ГЕНЕТИКА ВІРУСІВ
Способи nзбільшення інформації:
– дворазове nзчитування одієї іРНК з інших ініціюючих кодонів
– зсув рамки nтрансляції
– nсплайсинг (вирізання інтронів)
– nтранскрипція з ділянок ДНК, що перекриваються
У вірусів можуть бути:
Модифікації (зміна nскладу білків капсиду, суперкапсиду під впливом клітин)
Мутації (розмір nбляшок під агаровим покриттям, нейровірулентність для тварин, чутливість до дії nхіміотерапевтичних агентів, ts-мутації – nтемпературочутливі – вірус втрачає здатність розмножуватись при підвищених nтемпературах
Рекомбінації
ВИДИ ГЕНЕТИЧНИХ РЕКОМБІНАЦІЙ У ВІРУСІВ
n1. nРекомбінація: Обмін генами (міжгенна) та їх частинами n(внутрішньогенна)
Схрещування близьких за nвластивостями вірусів при одночасному культивуванні.
Наприклад, віруси поліомієліту ( nзбільшена і зменшена чутливість до гуанідіну, nрізна нейровірулентність), віруси грипу (різна нейровірулентність для мишей, nале одна пневмотропність), гібридизація вірусів віспи кролика і вірусу вісповакцини
n2. Множинна nреактивація: вірусна інфекція викликається при зараженні віріонами nз пошкодженим геномом, оскільки функцію цього гену виконує вірус, у якого ген nне пошкоджено. Нащадки – неушкоджені віруси
n3. Пересортування генів: між вірусами, що мають сегментовані геноми n(віруси грипу людини, кочок, свиней, буньявіруси, аренавіруси, реовіруси). nГібридні форми називають реасортанти.
n4. nГетерозиготність: одночасній репродукції декількох віріонів, різних за nспадковими властивостями, утворюються віріони, що містять певний геном одного nіз батьківських штамів і частину геному іншого вірусу (т.з. диплоїдні або nполіплоїдні віруси). Таке об’єднання не спадкується, але дозволяє дати нащадків nз різними властивостями.
nЦе віруси nгрипу, хвороби Ньюкасл
n5. nТранскапсидація: частина чужерідного генетичного матерілау, заключеного nвсередині капсиду іншого вірусу, здатна переноситься в стабільній формі в nчутливі до основного вірусу клітини.
Аденовіруси людини не розмножуються nв клітинах мавп. Але при одночасному культивуванні аденовірусів та вірусів SV-40 під nодним капсидом утворюється вірус, що містить геноми обидвох вірусів, який nздатний розмножуватись у клітинах мавп.
n6. nКрос-реактивація (рятування маркера): реактивація інактивованого nгеному неінактивованим (подібно до множинної реактивації)
ВИДИ НЕГЕНЕТИЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ВІРУСІВ
1. nФенотипове змішування
2. nНегенетична реактивація
3. nКомплементація
4. nСтимуляція
5. nІнтерференція
