МІНІ-ФУТБОЛ
Фізіологічна характеристика міні-футболу. Вивчення техніки пересування, зупинок і ведення м’яча. Вивчення техніки пересування, зупинок і ведення м’яча. Вивчення техніки ударів по воротах, та передач м’яча.
1. Фізіологічна характеристика міні-футболу.
Міні-футбол висуває достатньо високі вимоги до своїх прихильників. Невеликі розміри ігрового майданчика примушують всіх гравців активно діяти по всьому ігровому полю. Нападникам під час гри трапляється грати в захисті, та захисникам періодично входити в оборону суперника.
Кожний гравець, в міні-футболі повинен володіти засобами відбору м’яча, досконалою технікою ведення м’яча, влучним пасом, та влучним та сильним ударом по воротах. Крім того, треба легко витримувати високий темп гри. Особливе значення в міні-футболі є вміння гравцем володіти м’ячем та своїм тілом.
Основами підготовки гравця в міні-футболі є:
1. Фізична підготовка – це фізична працездатність, або фізичний стан футболіста, або наявність таких фізичних навичок як сила, спритність, гнучкість, швидкість та витривалість
2. Техніка – це вміння гравця під час гри володіти м’ячем та своїм тілом.
3. Тактика – це розумні, ціле направлені дії кожного гравця та всієї команди під час гри.
2. Техніка пересування, зупинок і ведення м’яча
1. Біг на місті у максимально швидкому темпі з високим підніманням стегна на протязі 10сек. Повторити 3-4 рази.
2. Біг на короткі дистанції (10-30м) з різних положень: з високого та низького стартів, з положення лежачи на спині та животі. Повторити 4-5 разів.
3. Біг з різними зупинками по сигналу партнера.
4. Біг спиною вперед, та приставними кроками на швидкість на дистанції 10, 15 та 20м.
5. Швидкий біг з вистрибуванням вгору та імітацією ударів головою по м’ячу.
3. Вправи з футбольним м’ячем.
1. Швидке ведення м’яча по прямій на 10, 20, 30м. Повторити 3-4 рази.
2. Удар по м’ячу з рук, потім прискорення за м’ячем та ведення м’яча з поверненням на вихідну позицію. Повторити 3-4 рази.
3. Жонглювання м’ячем.
4. Передачі партнеру на місці та в русі.
5. Удари по воротах внутрішньою стороною стопи, з місця та в русі.
4. Удар внутрішньою стороною стопи або “щіткою”
Щоб правильно виконати удар, поставте трохи зігнуту в коліні опорну ногу в 10-15см від м’яча та трохи збоку. Стопу зігнутої в коліні ноги (яка буде бити по м’ячу) розвернути назовні та закріпити в гомілковому суглобі та вдарити по м’ячу точно посередині м’яча. Після удару нога продовжує рух в напрямку польоту м’яча.
Вправи:
Гра в стіну. Стати в 5-6 кроках від стінки. Виконати 20-25 ударів по нерухомому м’ячу з місця. Потім те саме з розбігу.
Вивчення обманних рухів (фінтів), техніка відбору м’яча. Вивчення та вдосконалення зупинок м’яча різними способами.
1. Вивчення обманних рухів (фінтів), техніка відбору м’яча.
Обманні рухи, або фінти, потрібні для того щоб звільнитися від опіки суперника та обігруванню захисника біля чужих воріт.
Кожний фінт складається з двох зв’язаних між собою частин: обманного руху, який розрахований на те щоб ввести суперника в оману та дійсного руху, який починається після того як суперник зреагує на обманний рух. Мінливий рух треба виконувати в зповільненому темпі, щоб це було добре видно супернику, та істинний рух – швидко.
Вправи:
1. Без м’яча:
a) після повільного бігу зробити різке прискорення вправо, вліво або вперед.
b) після швидкого бігу раптово зупинитися і знову зробити прискорення, але в іншому напрямку.
c) побігати між деревами, або перешкодами весь час змінюючи напрямок руху.
2. З м’ячем:
a) “мінливий замах на удар”. Вести м’яч прямо на суперника за 2-3 кроки до нього зробити мінливий замах в одну сторону, та потім швидким рухом в протилежну сторону.
b) “Прокид м’яча”. Наближаючись до суперника прокинути м’яч повз нього справа, та оббігти зліва.
Відбір м’яча: Вмінням відібрати м’яч в суперника в міні-футболі, повинні однаково добре володіти як захисник так і нападник. краще всього відібрати м’яч в суперника, коли до нього йде передача м’яча. Можна випередити суперника та заволодіти м’ячем. Можливо відібрати м’яч з допомогою поштовхів тулубом, які дозволені правилами гри.
Вправи:
1. “Вибий м’яч”. Намагатися вибити м’яча в партнера, який рухається назустріч.
2. “Зіграти на випередження”. Один з гравців робить удар в стінку з 6-
3. “Гра в квадрат”. Чотири гравці стають по кутах майданчика та передають один одному м’яч в одне або два торкання. Два гравці в центрі квадрату намагаються заволодіти м’ячем.
Зупинки м’яча:
Зупинка м’яча внутрішньою стороною стопи, або “щіткою” дуже зручна, бо нога яка буде бити готова без промедління направити м’яч далі. Зупинка “щіткою” виконується так: трохи зігнута в коліні нога висувається вперед. Вага тіла переноситься вперед на опорну ногу. При наближенні м’яча нога, яка зупиняє м’яч рухається йому назустріч та при торканні відтягується назад.
Вправи:
1. “Вдар та зупини”. з 5-ти кроків спрямуйте м’яч в стінку “щіткою”, та зупиніть його після відскоку. Зробіть по 20 зупинок правою та лівою ногою.
2. “Зупини та передай”. Станьте з партнером в 6-и кроках один від одного. Тренуйте разом удар “щіткою” та зупинку тим самим засобом.
Зупинка м’яч підошвою:
Щоб зупинити м’яч підошвою ногу, легко зігнуту в коліні, подати назустріч м’ячу. Носок підняти вгору. Під час торкання м’яча з підошвою ногу трохи відвести назад та ногу в коліні зігнути сильніше.
Вправи:
Для засвоєння зупинки м’яча підошвою використовуйте ті самі вправи, як для тренування зупинки м’яча “щіткою”.
Вивчення техніки пересування воротаря, ловлі та відбивання м’яча
Техніка гри воротаря в міні-футболі в цілому подібна техніці воротаря у великому футболі. Деякі відмінності міні-футболі вносять деякі особливості в гру воротаря. Наприклад в міні-футболі воротар особливо добре повинен володіти такими засобами, як відбивання м’яча руками та ногами, вкидання м’яча руками на різні відстані.
Вихідна стійка. Воротар стоїть у воротах, розставивши ноги на 35-40см. Вага тіла рівномірно поділена на дві ноги. Коліна трохи зігнуті, тулуб трохи нахилений вперед, руки внизу трохи зігнуті, тулуб трохи нахилений вперед, руки внизу трохи зігнуті, погляд направлений на м’яч.
Ловля м’яча. Головним технічним прийомом гри воротаря є ловля м’яча руками. Воротар змушений ловити м’ячі, які летять на різній висоті та ті що котяться по підлозі з падінням та без падіння. Важливою умовою при ловлі м’яча є вміння м’яко прийняти м’яч і погасити швидкість його польоту.
Ловля м’яч який котиться. Воротар змикає ноги разом, нахиляється вперед та опускає руки вниз долонями до м’яча. Як тільки м’яч торкається долоней, руки згинаються та м’яч підтягується до живота.
Ловля м’яча який летить. М’яч який летить на рівні колін, ловиться таким чином: ноги змикаються разом, щоб між ними не пройшов м’яч. Під час торкання м’яча долонями він швидко підтягується до живота.
М’ячі, які летять в бік від воротаря ловляться в стрибку та в падінні.
Відбивання м’яча. Під час відбивання м’яча з землі воротар використовує удари “щіткою”, підйомом та носком. Високі м’ячі відбиває долонями та кулаками.
Вправи:
1. “Один одному”. Встати з партнером на 6 кроків один від другого. Кидайте м’яч один одному на різній висоті та ловіть його обома руками.
2. “Зпіймайте після відскоку.” З6-8 кроків направляйте м’яч ударом ноги в стінку. Ловіть відскочивший м’яч.
3. “Захист воріт”. Один з гравців стає у ворота та приймає положення напів присяду. Його партнер з 10-12 кроків направляє м’яч в кути воріт на різній висоті. Воротар в кидку ловить або відбиває м’яч.
4. “На виході”. Один гравець з фланку навішує м’яч. Воротар виходить з воріт і ловить, або ж відбиває м’яч.
Удосконалення техніки передач м’яча партнеру ногою, різними способами. Вивчення техніки ловлі м’яча руками воротарем.
1. Удосконалення техніки передач м’яча партнеру ногою, різними способами.
1. Передача внутрішньою стороною стопи або “щіткою” найбільш розповсюджена та ефективна. Вона забезпечує точність та стабільність пересуванню м’яча застосовується як в захисті так і в нападі. Завдяки цій передачі м’яч може стабільно, без відскоків від землі, триматися внизу. Це забезпечує легкий прийом партнеру.
Вправи
1. “Квадрат”. 4 гравці стають по кутах “квадрату”, та передають м’яч один одному в 1-2 торкання. 1-2 гравцям намагаються заволодіти м’ячем. Заволодівши м’ячем, міняються місцями з тим в кого м’яч забрали
2. “м’яч в колі”. На майданчику малюється коло діаметром 16-20 кроків. Один з гравців стає в центрі кола. Решта гравців стає по колу на одинаковій відстані один від другого. Гравець, який стоїть в центрі кола по черзі передає м’яч кожному партнерові з зворотною передачею в центр. Після 15-20 передач вони міняються місцями.
2. Передача зовнішньою стороною стопи найбільш ефективна як прихована передача м’яча.
Техніка виконання: трохи зігнута опорна нога ставиться на рівні м’яча на такій відстані від нього, щоб не мішати тій нозі що б’є. Носок б’ющої ноги відтягується вниз, гомілка закріпляється та вся нога розвертається в середину носком та п’яткою назовні. Тулуб нахиляється вперед, та вага тіла переноситься на опорну ногу. Під час удару нога торкається м’яча зовнішньою стороною стопи.
Вправи.
1. “Самий влучний” – поставити пластикову стійку, та позмагатися з партнерами, хто більше разів влучить в неї з відстані 8-9 кроків. Кожний учасник робить по 10 передач правою та лівою ногою
2. “Влучна передача”. Встати з партнером один напроти одного на відстані 7-9 кроків. Почерзі передавати м’яч один одному, щоб він м’яко підкочувався в ноги партнеру.
2. Вивчення техніки ловлі м’яча руками воротарем.
Опис та пояснення техніки ловлі м’яча воротарем дивіться в попередньому 28 уроці.
Вивчення техніки обведення суперника. Індивідуальні тактичні дії у нападі. Удосконалення техніки ударів по воротах.
1. Вивчення техніки обведення суперника.
Технічний прийом обведення є одним з складових компонентів гри в міні-футбол, та застосовується в самих різних ігрових ситуаціях. Але в більшій мірі цей прийом застосовується в атакуючих діях команди. Не рекомендується застосовувати його в захисті при розвитку атаки з своєї половини майданчику, тому що є велика доля ризику втратити м’яч, та пропустити нападника суперника з виходом один на один з воротарем.
Вправи:
1. “Ведення м’яча проміж перешкод”. Ставлять пластикові стовпчики в кількості 5-6. По черзі гравці, з інтервалом 5м., обводять стовпчики.
2. “Гра в стінку”. Робиться пас нападаючому, який стоїть в центрі ігрового майданчику, та в одне торкання відповідь на лівий чи правий фланг, після чого ривок захисника по флангу з відповіддю нападаючому, який рухається по центру, в напрямку воріт. Удар по воротах в одне торкання.
3. “Випад в бік”. Вести м’яч назустріч партнеру. За 2-3 кроки від нього зробити випад вправо, показуючи мінливий напрямок руху, самі посилаєте м’яч зовнішньою стороною стопи лівої ноги повз м’яч зовнішньою на фінт гравця і продовжуєте ведення м’яча.
4. “Залишити м’яч партнере”. Один гравець веде м’яч і за 2-3 метри від суперника раптово залишає його партнеру, який біжить за ним, та сам робить ривок далі, заманюючи за собою суперника. Партнер підбирає м’яч і виконує удар по воротах.
2. Індивідуальні тактичні дії у нападі.
Індивідуальні тактичні дії це цілий комплекс тактичних та технічних дій гравця. Міні-футбол, це команда гри, яка в свою чергу складається з індивідуальних дій гравця, які повинні підкорятися командним діям вцілому.
Кожний гравець повинен намагатися не тільки вдосконалювати технічні прийоми та розвивати свої фізичні якості, а також знати тактичні секрети гри, тобто вірно вибрати місце, своєчасно зробити передачу партнеру, вміло застосовувати обведення та удари по воротах.
Вправи:
1. Прохід по лівому або правому флангу з передачею в центр і ударом партнера в одне торкання.
2. “Стінка” – передача в центр партнеру, в одне торкання скидка, та удар по воротах в одне торкання.
3. Прохід з веденням м’яча між поставленими перешкодами з ударом по воротах.
4. “Відрив” – кидок воротаря на чужу половину поля, ведення м’яча з ударом по воротах.
3. Удосконалення техніки ударів по воротах.
При ударах по воротах гравці користуються таким різновидом ударів: удар щіткою або внутрішньою стороною стопи, удар внутрішньою стороною підйома, удар серединою підйома, удар зовнішньою стороною стопи, удар носком, удар з льоту, та удар з напіввідскоку, а також удар головою.
Вправи:
1. “Удари в стінку” – з відстані 9-10 кроків відпрацювання ударів різними способами.
2. Удари по воротах після ведення та обведення перешкод з відстані 9-10 кроків.
3. Удари по воротах після флангових передач в два та одне торкання.
4. Удари по воротах головою, після флангових передач.
Джерела інформації
с.н. Андреев “Мини-футбол” Москва “Фізкультура и спорт” 1978
а.н. Романеско, О.Н.Джус, М.Е.Догадин “Тренировка футболистов” Киев “Здоров’я” 1984
Хедерготт К.-Х. “Новая футбольная школа”. Пер. снем. В.П.Милютина
|
|
Предисл. Л.Прыбиловского. М., “Физкультура и спорт”, 1976
|
|
