ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”

 

 

Навчальна програма

З    ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ

Кафедра загальної гігієни та екології

Спеціальність 7.110101 “Лікувальна справа”

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Робоча навчальна програма складена у відповідності з навчальним планом підготовки лікарів у вищих медичних навчальних закладах освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації (2005) на підставі типової програми з гігієни та екології, затвердженої Заступником Міністра охорони здоров’я України 01.06.2009 р.

Вивчення дисципліни “Гігієна та екологія” здійснюється впродовж ХI-XII семестрів 6-го року навчання (2,25 кредиту, 68 годин).

Дисципліна “Гігієна та екологія”:

– грунтується на вивченні студентами загальної гігієни та екології (3-й рік навчання) і інтегрована з відповідною робочою програмою;

– є основою використання сприятливих оздоровчих факторів навколишнього середовища для зміцнення здоров’я людини, загартування організму;

– закладає основи вивчення студентами навколишнього середовища як джерела етіологічних факторів та етіологічних факторів ризику виникнення і розповсюдження захворювань;

– на підставі вивчення впливу факторів навколишнього середовища на організм і здоров’я закладає основи здорового способу життя, профілактики захворювань, майстерності діагностики захворювань.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Навчальна програма дисципліни “Гігієна та екологія” структурована у вигляді модуля “Оцінка стану навколишнього середовища та його впливу на здоров’я населення (гігієна та екологія)”, до складу якого входять 6 змістових модулів:

– змістовий модуль 1 “Загальні питання гігієни та екології”;

– змістовий модуль 2 “Комунальна та радіаційна гігієна”;

– змістовий модуль 3 “Гігієна харчування”;

– змістовий модуль 4 “Гігієна праці”;

– змістовий модуль 5 “Гігієна дітей та підлітків”;

– змістовий модуль 6 “Гігієна надзвичайних ситуацій”.

Обсяг навчального навантаження студентів визначений у кредитах ECTS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модуля (залікового кредиту).

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є:

– практичні заняття;

– самостійна робота студентів (СРС).

Навчальні заняття за їх організацією є практичними і передбачають:

– дослідження студентами факторів навколишнього середовища та їх відповідності гігієнічним нормативам;

– дослідження впливу факторів навколишнього середовища на організм людини і здоров’я населення;

– оформлення профілактичних рекомендацій на підставі результатів цих досліджень;

– розв’язання ситуаційних задач.

Студенти зобов’язані вести протоколи практичних занять із зазначенням теми, мети заняття, принципів методів дослідження, ходу роботи, результатів дослідження та висновків.

З метою інтегрування викладання дисципліни з кафедрою загальною гігієни до навчальної програми введено теми з профілактичної токсикології та гігієнічного регламентування ксенобіотиків у різних об’єктах довкілля. Внесені зміни не перевищують 15% і дозволяють виконати у повному обсязі вимоги з дисципліни згідно з кінцевими цілями освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та освітньо-професійної програми (ОПП) за напрямом підготовки та навчальним планом.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Поточна навчальна діяльність студентів оцінюється на кожному практичному занятті у відповідності з його конкретними цілями та під час виконання студентами індивідуальної роботи. Підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється на останньому занятті модуля. Для оцінки рівня підготовки студентів застосовуватимуться розв’язування тестів, ситуаційних задач, аналіз результатів лабораторних, інструментальних і статистичних досліджень чинників довкілля та їх впливу на здоров’я індивідуума та популяції.

 

ОПИС НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ ПІДГОТОВКИ З ДИСЦИПЛІНИ “ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ”

 

Примітка: аудиторне навантаження – 58,8%, СРС – 41,2%.

 

МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення нормативної дисципліни «Гігієна та екологія» (кінцеві цілі) встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом «лікувальна справа» (затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 239 від 16 квітня 2003 року) відповідно до блоку її змістового модулю і є основою для побудови змісту нормативної дисципліни. Опис цілей оформлений через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі нормативної дисципліни “Гігієна та екологія”

–               Аналізувати стан навколишнього середовища та вплив його факторів на здоров’я різних груп населення

–               Демонструвати володіння методами гігієнічної оцінки впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення

–               Інтерпретувати основні закони гігієнічної науки та загальні закономірності зв’язку здоров’я з факторами і умовами середовища життєдіяльності

–               Обґрунтувати гігієнічні заходи з профілактики захворювань інфекційного походження

–               Планувати заходи з дотримання здорового способу життя, особистої гігієни та впроваджувати їх в практику охорони здоров’я

–               Планувати організаційні та змістовні заходи щодо запобіжного та поточного санітарного нагляду

–               Узгоджувати плани проведення профілактичних заходів з планами розвитку територіальних, адміністративних та виробничих одиниць

–               Аналізувати стан навколишнього середовища на підставі інтегральних критеріїв оцінки стану здоров’я населення

–               Обґрунтовувати проведення профілактичних заходів у відповідності до основ чинного законодавства України

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ ДИСЦИПЛІНИ “ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ”

 

Модуль: Оцінка стану навколишнього середовища та його впливу на здоров’я населення (гігієна та екологія).

Змістовий модуль 1. Загальні питання гігієни та екології

Конкретні цілі:

Трактувати поняття про гігієну як теоретичну основу профілактичної медицини.

Пояснювати закони гігієни та вміти використовувати їх в практичний діяльності лікаря.

Інтерпретувати принципи гігієнічного нормування, методи і засоби гігієнічних досліджень, їх використання у проведенні запобіжного і поточного санітарного нагляду в різних галузях народного господарства, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладах.

Трактувати основні поняття про біосферу, фактори навколишнього середовища, їх вплив на організм та здоров’я населення, провідну роль соціальних умов.

Аналізувати і використовувати в практичній лікарській діяльності сприятливі (оздоровчі) чинники навколишнього середовища (сонячну радіацію, клімат, погоду, інші фізичні, хімічні, біологічні фактори й умови).

Тема 1. Методологічні, методичні основи вивчення та оцінка потенційного ризику впливу чинників довкілля на здоров’я населення. Профілактична токсикологія. Принципи та методи гігієнічного нормування шкідливих хімічних речовин у різних об’єктах довкілля.

Значення гігієни для формування професійного мислення та практичної діяльності лікарів лікувального профілю. Теоретичні основи гігієни, внесок вітчизняних вчених в їх наукове обґрунтування. Загальнофілософська та предметна методологія гігієни. Роль чинників довкілля як етіологічних (причинних) факторів і факторів ризику виникнення різних захворювань. Детерміновані та стохастичні (імовірносні) ефекти в організмі людини під впливом чинників довкілля. Гігієнічна діагностика. Еколого-залежні захворювання, методи їх прогнозування та профілактики. Методика якісної (концептуальної) та кількісної інтегральної оцінки стану довкілля та здоров’я. Здоров’я населення як інтегральний критерій оцінки стану навколишнього середовища. Прогнозування змін рівня здоров’я населення за станом забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту. Методи встановлення взаємозв’язків між станом довкілля та здоров’я. Загальна схема епідеміологічного дослідження з виявлення й оцінки зв’язку чинників довкілля зі здоров’ям. Методологія оцінки ризику. Характеристика проблеми та основні терміни. Основні етапи методології оцінки ризику: ідентифікація шкідливих факторів, оцінка експозиції, встановлення залежності “доза-відповідь” для канцерогенів і неканцерогенів, характеристика ризику, керування ризиком. Прямі та непрямі методи оцінки експозиції, біомаркери експозиції, ефекту, схильності. Проблеми застосування методології оцінки ризику в Україні.

Предмет і завдання профілактичної токсикології. Поняття про токсикокінетику, токсикодинаміку, токсикометрію. Токсичність і кумуляція ксенобіотиків. Сучасні уявлення про кумуляцію, методи її оцінки. Класифікація шкідливих речовин за ступенем токсичності та небезпеки. Поняття про гранично-допустимі концентрації (ГДК) екзогенних хімічних речовин. Незалежне та комплексне нормування. Етапи гігієнічної оцінки хімічних сполук. Схема токсикологічного експерименту. Основні параметри токсикометрії, методи їх визначення. Віддалені наслідки, алергенна дія. Поняття про комбіновану, комплексну, поєднану дію. Законодавчо-нормативні документи в галузі гігієнічного нормування. Визначення ГДК та особливості методичних схем незалежного гігієнічного нормування ксенобіотиків у різних об’єктах довкілля (повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водойм, грунті, харчових раціонах і окремих продуктах). Поняття про лімітувальні ознаки шкідливості речовин у різних середовищах. Комплексне нормування пестицидів. Методи визначення фактичного надходження ксенобіотиків в організм людини та їх фактичної дози.

Тема 1 (самостійна робота). Гігієнічна оцінка впливу природних і антропогенних компонентів біосфери на здоров’я людини та популяції. Наукові основи медичної біоритмології та хроногігієни.

Зв’язок екології та гігієни. Біосфера, її структура, загальні закономірності впливу денатурованої біосфери на здоров’я населення (закони гігієни). Сучасні проблеми та завдання охорони довкілля.

Особливості впливу природних чинників довкілля на здоров’я населення. Медичні класифікації погоди. Методика медико-метеорологічного прогнозування. Методи профілактики (перманентної, сезонної, термінової) геліометеотропних реакцій у здорової та хворої людини. Загальні та прикладні класифікації клімату. Профілактика кліматотропних реакцій. Структура і організація служби нагляду за клімато-погодними умовами та їх прогнозуванням.

Біологічні ритми, їх класифікації, основні характеристики, зв’язок зі станом здоров’я людини. Визначення розрахункових біологічних ритмів людини. Поняття про десинхроноз, види десинхронозів. Хроногігієна як основа профілактики десинхронозів. Визначення типу денної працездатності людини. Біоритмологічні принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини.

Змістовий модуль 2. Комунальна та радіаційна гігієна

Конкретні цілі:

Аналізувати гігієнічне, фізіологічне та епідеміологічне значення води, її роль у виникненні ендемічних та поширенні інфекційних захворювань та гельмінтозів з водним механізмом передачі збудників.

Інтерпретувати органолептичні, хімічні та бактеріологічні показники якості води різних джерел.

Описувати системи водопостачання населених місць. Визначати та оцінювати види покращання якості води – знезараження, знешкодження, очищення (освітлення), опріснення, дезактивацію та інші спеціальні види обробки води.

Інтерпретувати гігієнічне значення ґрунту.

Планувати і проводити профілактичні заходи з санітарної охорони ґрунту з метою профілактики захворювань.

Описувати та пояснювати особливості збору, видалення та знешкодження відходів з лікувально-профілактичних (стічних вод, відходів хірургічних, інфекційних відділень) і оздоровчих закладів.

Пояснювати основи та біологічну дію іонізуючої радіації, її використання в медицині, науці, енергетиці, інших галузях.

Робити висновки щодо радіаційного контролю за умовами роботи з закритими та відкритими джерелами іонізуючої радіації та захисту від її несприятливої дії законодавчими, організаційними методами та методами, основаними на фізичних законах послаблення випромінювань.

Трактувати (аналізувати) протирадіаційний захист персоналу та радіаційну безпеку пацієнтів в рентгенологічних, радіологічних підрозділах лікувальних закладів.

Тема 2. Гігієна води та водопостачання, санітарна охорона водних об’єктів і грунту, очищення населених пунктів. Гігієнічні аспекти планування й експлуатації, профілактики внутрішньолікарняної інфекції, ультрафіолетового опромінення та радіаційної безпеки в лікувально-профілактичних закладах.

Гігієнічні показники та нормативи якості питної води, їх наукове обґрунтування. Визначення характеру та ступеня забруднення води вододжерел і обґрунтування можливості й умов використання води для господарсько-питних потреб. Централізовані (господарсько-питний водогін) та децентралізовані (колодязі, каптажі) системи водопостачання. Схеми водогонів з поверхневих і підземних джерел. Очищення та знезараження води на водогонах. Знезараження джерел децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони вододжерел.

Геохімічна, геоендемічна характеристика ґрунтів. Джерела забруднення ґрунту в умовах індустріалізації, хімізації сільського господарства. Вплив забруднення ґрунту на здоров’я і санітарні умови життя населення. Роль ґрунту у виникненні та розповсюдженні інфекційних захворювань (анаеробних інфекцій), інвазій, захворювань неінфекційної етіології. Процеси та показники самоочищення ґрунту. Оцінка санітарного стану ґрунту за хімічними і біологічними показниками.

Принципи очищення населених пунктів. Системи і споруди для тимчасового зберігання, видалення, знешкодження й утилізації твердих і рідких відходів побутового та виробничого походження. Рідкі відходи, їх класифікація та санітарно-епідемічне значення. Каналізування населених пунктів, його значення в профілактиці інфекційних захворювань. Вплив каналізування населених пунктів на санітарний стан ґрунту й умови проживання населення. Очищення стічних вод і санітарна охорона водойм. Мала каналізація і умови її використання. Особливості збирання, тимчасового зберігання, видалення та знешкодження відходів лікувально-профілактичних закладів (стічних вод, відходів хірургічних, інфекційних та інших відділень).

Основні законодавчі та нормативно-методичні документи, що регламентують вимоги до розташування та планування ЛПЗ. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до планування земельної ділянки ЛПЗ, терапевтичного, хірургічного, дитячого, акушерського, інфекційного, приймального відділень лікарні, операційного блоку та поліклініки. Оцінка за ситуаційним і генеральним планами розміщення та зонування території проектованих ЛПЗ з урахуванням оточуючих об’єктів і рози вітрів, відповідності гігієнічним нормам відсотка забудови й озеленення ділянки, орієнтації будівель. Оцінка за будівельними кресленнями поверхових планів і розрізів будівель відповідності гігієнічним нормам площі, кубатури, санітарного благоустрою лікарняних приміщень.

Проблема ВЛІ в медицині, сучасні визначення поняття та погляди на причини поширення ВЛІ. Структура нозологічних форм ВЛІ. Основні принципи і заходи профілактики та локалізації ВЛІ в стаціонарах різного профілю. Засоби захисту персоналу ЛПЗ від ураження ВЛІ. Основи розслідування спалахів ВЛІ в ЛПЗ.

Захворювання, пов’язані з дефіцитом і надлишком УФ-випромінювання. Використання природного та штучного УФ-випромінювання для первинної та вторинної профілактики різних захворювань. Штучні джерела ультрафіолетового випромінювання, їх порівняльна гігієнічна характеристика.

ДІВ, що застосовуються в медичній практиці, їх якісні та кількісні характеристики. Основні принципи радіаційної безпеки та їх забезпечення. Радіаційна безпека та протирадіаційний захист персоналу та пацієнтів при застосуванні нерадіонуклідних і радіонуклідних джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.

Тема 2 (самостійна робота). Гігієнічна оцінка умов перебування хворих в лікувальних закладах. Особливості протирадіаційного захисту персоналу та пацієнтів у рентгенологічних і радіологічних відділеннях.

Несприятливі чинники внутрішньолікарняного середовища різних підрозділів ЛПЗ. Основні гігієнічні вимоги до режиму експлуатації лікувальних, діагностичних, допоміжних і побутових приміщень лікарняного стаціонару та поліклініки. Гігієнічні норми мікроклімату, повітряного середовища, вентиляції, природного та штучного освітлення різних підрозділів ЛПЗ. Схема санітарно-гігієнічного обстеження лікарні.

Способи застосування нерадіонуклідних і радіонуклідних ДІВ в ЛПЗ з діагностичною та лікувальною метою. Характеристика радіаційної небезпеки в рентгендіагностичному кабінеті та умови, від яких вона залежить. Структура радіологічного відділення лікарні. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту при проведенні дистанційної та контактної променевої терапії відкритими та закритими джерелами ІВ. Вимоги до планування рентгенологічних і радіологічних відділень, їх санітарно-технічного та протирадіаційного обладнання, режимів експлуатації. Методи збирання та знешкодження радіоактивних відходів при роботі з відкритими ДІВ. Регламенти радіаційної безпеки персоналу ЛПЗ і пацієнтів. Шляхи зниження променевого навантаження персоналу та пацієнтів. Режими праці, особиста гігієна та пільги персоналу.

Змістовий модуль 3. Гігієна харчування

Конкретні цілі:

Інтерпретувати значення раціонального харчування для нормального росту, фізичного розвитку, збереження та зміцнення здоров’я, забезпечення активного довголіття людини.

Пояснювати функції окремих харчових нутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей, мікроелементів, смакових речовин).

Планувати організацію профілактичних заходів щодо запобігання виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань з аліментарним механізмом передачі, біогельмінтозів та геогельмінтозів, харчових отруєнь.

Обґрунтовувати значення дотримання умов раціонального харчування (його кількісної та якісної повноцінності, дотримання режиму харчування, відповідності якості продуктів і страв ферментним можливостям травної системи індивіда, безпечності в токсикологічному й епідемічному відношенні) у збереженні та зміцненні здоров’я.

Обґрунтовувати і планувати організацію відповідним категоріям населення і окремим особам дієтичне, лікувально-профілактичне харчування.

Планувати організацію санітарного обстеження харчоблоків лікарень, оздоровчих закладів, відбір проб продуктів і страв для лабораторних аналізів, оцінювати їх результати.

Тема 3. Харчування в профілактичній медицині. Лікувально-профілактичне та екологічно-захисне харчування. Санітарно-гігієнічний контроль за лікувальним (дієтичним) харчуванням.

Функції їжі та чинники, що їх забезпечують. Види біологічної дії їжі та види харчування. Значення нутрієнтного складу раціонів харчування. Основні гігієнічні вимоги до побудови харчового раціону. Розрахунок енергетичних витрат організму, енергетичної та харчової цінності раціонів харчування. Основні групи захворювань, що прямо або опосередковано повязані з харчуванням, причини їх виникнення, профілактика. Медичний контроль за харчуванням, методи вивчення фактичного харчування населення. Харчовий статус, методи вивчення й оцінки його енергетичної та вітамінної складових.

Специфічна дія їжі та раціональне харчування, вимоги до нього. Оздоровча дія їжі та превентивне харчування осіб з груп ризику виникнення захворювань неспецифічної (багатофакторної) природи. Гігієнічні принципи харчування вагітних і матерів, які годують груддю. Значення ЛПХ у профілактиці професійних захворювань. Захисна функція їжі. Основні механізми інтоксикації, метаболізму та детоксикації ксенобіотиків в організмі. Основні принципи побудови й організації ЛПХ. Гігієнічна характеристика й оцінка продуктового набору, хімічного складу й енергетичної цінності раціонів лікувально-профілактичного харчування. Екологічно-захисне харчування, його принципи та гігієнічне значення.

Парафармакологічна дія їжі. Принципи лікувального харчування. Значення харчових нутрієнтів у лікувальному харчуванні. Стандартні дієти та їх індивідуалізація. Перелік основних дієт, гігієнічна характеристика їх продуктового набору, хімічного складу й енергетичної цінності, методів кулінарної обробки страв. Принципи організації лікувального (дієтичного) харчування в лікарнях та санаторно-курортних закладах. Санітарно-гігієнічний контроль за лікувальним (дієтичним) харчуванням в ЛПЗ.

Тема 3 (самостійна робота). Харчові отруєння як гігієнічна проблема. Методика розслідування випадків харчових отруєнь.

Харчові отруєння, їх визначення, класифікація, сучасні погляди на класифікацію. Харчові токсикоінфекції, бактерійні та мікотоксикози, визначення, етіологія, діагностика, клініка, принципи профілактики. Харчові отруєння немікробної природи (отруйними рослинами і тканинами тварин; продуктами, отруйними за певних умов; домішками хімічних речовин). Харчові отруєння невстановленої етіології, гіпотези їх виникнення, особливості клініки. Методика розслідування причин харчових отруєнь, участь та обов’язки лікарів-гігієністів та лікарів лікувального профілю. Законодавчі й інструктивно-методичні документи, які визначають заходи профілактики та порядок розслідування харчових отруєнь. Профілактичні заходи щодо ліквідації та запобігання випадків харчових отруєнь.

Змістовий модуль 4. Гігієна праці й охорона довкілля в промисловості

Конкретні цілі:

Інтерпретувати поняття “робота, праця” з фізичної, фізіологічної, соціальної точок зору.

Пояснювати фізіологічні зміни в організмі, що виникають в процесі фізичної та розумової праці з метою попередження та запобігання передчасної втоми, попередження перевтоми та виникнення порушень у стані здоров’я працюючих.

Пояснювати основи профілактичних заходів щодо усунення вимушеного положення тіла, перенапруження окремих органів і систем, монотонності праці, її важкості та напруженості, пов’язаних з ними патологічних станів.

Описувати профілактичні заходи щодо негативного впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища (фізичних, хімічних, біологічних, психологічних, соціальних) та умов праці на організм працюючих.

Інтерпретувати основи санітарного та трудового законодавства в галузі гігієни праці та використовувати їх при роботі в медико-санітарних частинах, лікарських здоровпунктах промислових підприємств.

Тема 4. Законодавчі основи медико-профілактичного забезпечення працюючих. Гігієнічна оцінка процесу праці та чинників виробничого середовища. Гігієнічне значення забруднення атмосферного повітря та фізичних чинників в населених пунктах. Гігієна планування населених пунктів.

Основи законодавства України з гігієни та охорони праці. Основи медико-профілактичного забезпечення працюючих, дотримання санітарних норм і правил на підприємстві, профілактики професійних захворювань та отруєнь. Групи професійних захворювань. Заходи профілактики професійної патології та охорони праці на виробництві. Попередні та періодичні огляди робітників, розслідування випадків гострих і хронічних професійних захворювань і отруєнь, організація їх проведення, оформлення облікової та звітної документації. Перелік медичних протипоказань до роботи зі шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища і трудового процесу. Порядок встановлення зв’язку захворювання з умовами праці. Аналіз загальної, професійної захворюваності та інвалідності працюючих, показники та методи їх визначення. Техніка безпеки, виробнича санітарія, санітарна освіта робітників як засоби профілактики професійних захворювань і отруєнь.

Види праці, їх фізіолого-гігієнічна характеристика. Фізична праця, її важкість, критерії важкості. Розумова праця, її напруженість, критерії напруженості. Втома і перевтома, пояснення та наукові обґрунтування їх розвитку. Сучасні принципи та критерії гігієнічної оцінки праці, класи праці за ступенем важкості та напруженості, шкідливості та небезпечності. Методи оцінки режимів праці та відпочинку, ступеня напруженості фізіологічних функцій організму в процесі праці. Система профілактичних заходів з раціональної організації трудового процесу. Психофізіологічний професійний відбір, діагностика і профілактика психоперевтоми.

Основні критерії та показники хімічного забруднення атмосферного повітря, повітря житлових і громадських приміщень. Вплив атмосферних забруднень на здоров’я населення. Оцінка якості атмосферного повітря та методика вивчення впливу забруднювачів атмосфери на здоров’я. Система заходів з профілактики забруднення атмосфери.

Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема. Умови життя в населених пунктах і здоров’я населення. Захворювання, спричинені високими темпами урбанізації. Принципи планування, функціонального зонування та забудови території населеного пункту. Житло як фактор формування індивідуального здоров’я. Основні гігієнічно значущі фактори житла та їх гігієнічна оцінка. Профілактика захворювань, обумовлених несприятливими зовнішніми та внутрішніми чинниками середовища проживання. Джерела шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань у населених пунктах, їх гігієнічне значення та нормування. Система заходів зі зниження та запобігання негативного впливу шуму, вібрації й електромагнітних полів різних діапазонів у житлових, начальних приміщеннях, лікувально-профілактичних закладах. Законодавчо-нормативні документи, що регламентують допустимі рівні шуму, вібрації, електромагнітних полів в умовах населених пунктів.

Тема 4 (самостійна робота). Гігієна праці медичних працівників у лікувально-профілактичних закладах.

Гігієнічне значення планування, обладнання, оптимального режиму експлуатації ЛПЗ як умов створення безпечних умов праці медичного персоналу. Професійні шкідливості, гігієна й охорона праці медичного персоналу різних відділень (терапевтичних, хірургічних, інфекційних, реанімаційних, психоневрологічних, діагностичних, фізіотерапевтичних тощо) і лабораторій ЛПЗ. Законодавчі та організаційні заходи з охорони праці медичного персоналу. Забезпечення сприятливих умов праці, профілактика ВЛІ та професійних захворювань серед медичного персоналу, особиста гігієна медичного персоналу.

Змістовий модуль 5. Гігієна дітей та підлітків

Конкретні цілі:

Визначати фактори та умови навколишнього середовища, що впливають на формування здоров’я дітей і підлітків.

Диференціювати основні критерії здоров’я дітей і підлітків та володіти методами комплексної оцінки їхнього стану здоров’я.

Засвоїти та використовувати методики гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків та організованих дитячих колективів.

Використовувати позитивні фактори довкілля як оздоровчі чинники та запобігати негативному впливу середовища на стан здоров’я, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дітей і підлітків.

Вміти застосовувати організаційні заходи навчального та виховного процесу в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах різного типу для збереження та зміцнення здоров’я дітей і підлітків.

Пояснювати гігієнічні особливості планування та експлуатації дошкільних і шкільних будівель, а також окремих їх приміщень (класи, кабінети, майстерні тощо) для забезпечення належних умов перебування учнів.

Знати та використовувати у лікарській практиці санітарне законодавство в галузі гігієни дітей і підлітків.

Тема 5. Комплексна оцінка індивідуального, популяційного здоров’я та фізичного розвитку дітей. Гігієнічні вимоги до планування, благоустрою дитячих закладів та організації навчально-виховного процесу.

Провідні соціально-біологічні, соціально-гігієнічні та медико-організаційні чинники, що впливають на здоров’я дітей, особливості впливу несприятливих чинників на дитячий організм. Сучасні методичні підходи до комплексного вивчення й оцінки стану здоров’я дітей, аналізу взаємозв’язку показників здоров’я з впливом чинників довкілля: моніторинг стану довкілля та здоров’я дитячого населення, порядок і періодичність комплексних медичних обстежень і диспансерних спостережень за станом здоров’я дітей. Фізичний розвиток як важливий критерій комплексної оцінки здоров’я дітей. Вплив чинників довкілля на процеси росту та розвитку дитячого організму. Акселерація та ретардація як протилежні тенденції динаміки фізичного розвитку дітей у сучасних умовах, їх зв’язок зі станом здоров’я. Принципи розподілу дітей на групи здоров’я. Роль оцінки рівня здоров’я у плануванні профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів, визначенні їх ефективності.

Особливості та негативні наслідки впливу на здоров’я дітей і підлітків умов перебування та навчання у дитячих закладах. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування приміщень і санітарно-технічного благоустрою (водопостачання, каналізування, освітлення, вентиляція, опалення) дитячих закладів. Гігієнічні вимоги до конструкції та параметрів навчальних меблів, забезпечення оптимального положення тіла за столом. Методика оцінки режиму дня дітей і навчально-виховного процесу у дитячих закладах. Шляхи покращання організації навчально-виховного процесу та умов перебування учнів у навчальному закладі. Критерії готовності дитини до навчання у школі: морфогенетичні (стан здоров’я, фізіологічна зрілість, рівень фізичного розвитку, сформованість дрібної моторики, біологічний вік), психологічні (інтелектуальна, емоційно-вольова, мотиваційна готовність), соціальні (комунікативність, вербальна активність).

Тема 5 (самостійна робота). Гігієнічні принципи раціональної організації фізичного виховання та трудового навчання дітей і підлітків. Наукові основи проведення лікарсько-професійної консультації.

Засоби та форми фізичного виховання в дитячих закладах. Гігієнічні принципи раціональної організації фізичного виховання дітей і підлітків. Захворювання, зумовлені нераціональною організацією фізичного виховання. Фізіолого-гігієнічні основи оцінки уроку фізичної культури. Групи фізичного виховання. Гігієнічні вимоги до місць проведення занять з фізичного виховання. Лікарський контроль за організацією занять фізичною культурою. Фізіолого-гігієнічні принципи раціонального загартовування дітей і підлітків. Основні способи загартовування. Гігієнічні принципи раціональної організації трудового навчання дітей і підлітків. Фізіолого-гігієнічні основи проведення контролю за трудовим навчанням школярів. Професійна орієнтація як гігієнічна проблема, її функції та провідні складові частини. Наукові основи проведення лікарсько-професійної консультації, професійної орієнтації та професійного відбору. Методи прогнозування професійної успішності підлітків.

Змістовий модуль 6. Гігієна надзвичайних ситуацій і радіаційних аварій

Конкретні цілі:

Пояснювати необхідність і невідкладність медичної, протипожежної та інших видів допомоги потерпілим від лихоліть різного генезу (природних, техногенних, соціальних).

Вирізняти міжнародні та національні організаційні структури з надання допомоги потерпілим від різного виду лихоліть та ліквідації їх наслідків.

Планувати медичну допомогу потерпілим у катастрофах, інших катаклізмах, їх життєзабезпечення (розміщення, водопостачання, харчування, зняття стресу).

Пояснювати принципи організації та проведення санітарного нагляду за розміщенням у польових умовах, водопостачанням, харчуванням, умовами праці ліквідаторів наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій.

Планувати заходи організації медичного забезпечення в умовах надзвичайних ситуацій.

Тема 6. Організація санітарного нагляду за тимчасовим розміщенням, харчуванням і водопостачанням аварійно-рятувальних формувань і потерпілого населення за надзвичайних ситуацій. Формування променевого навантаження та гігієнічні аспекти проживання населення на радіоактивно забруднених територіях.

Визначення та класифікація надзвичайних ситуацій, їх вплив на санітарно-гігієнічні умови проживання населення та праці аварійно-рятувальних формувань. Міжнародні та національні організаційні структури з ліквідації медичних наслідків НС. Основні принципи організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення, тимчасового розміщення потерпілого населення і рятувальників під час НС, принципи прогнозування медико-гігієнічних наслідків НС. Гігієнічне нормування при аварійному забрудненні довкілля. Принципи та форми організації харчування та водопостачання рятувальних формувань і потерпілого населення під час НС. Вимоги до польових пунктів харчування, польових пунктів водопостачання та водорозбірних пунктів. Організація медико-санітарного нагляду за харчуванням і водопостачанням у НС. Методи контролю за повноцінністю харчування, якістю харчових продуктів і питної води, покращанням якості води. Організаційно-штатні формування та лабораторні засоби медичної служби для проведення експертизи продовольства та води у НС. Об’єкти, завдання, етапи медичної експертизи продовольства та води, варіанти експертних висновків. Методи профілактики аліментарних, інфекційних кишкових захворювань, гельмінтозів, харчових отруєнь, уражень через їжу та воду отруйними та радіоактивними речовинами, бактерійними засобами.

Природний радіаційний фон і його складові. Гігієнічна характеристика радіоактивного забруднення довкілля внаслідок аварій на ЧАЕС, характеристика основних дозоутворюючих радіонуклідів, шляхи забруднення ними об’єктів довкілля, радіаційні характеристики природного γ-фону, грунту, питної води, продуктів харчування, їх роль у формуванні променевого навантаження населення. Поняття про техногенно підсилені ДІВ, їх роль у формуванні променевого навантаження населення, критерії кількісної оцінки та гігієнічні регламенти. Принципи оцінки результатів вимірювання радіоактивності об’єктів довкілля. Моніторинг опромінення населення, його складові. Суть концепції проживання населення України на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення. Принципи та критерії зонування, правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Гігієнічні аспекти побуту, харчування, праці та відпочинку населення, яке проживає на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення. Шляхи зниження доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення. Принципи радіозахисного харчування та заходи його реалізації. Гігієнічні регламенти опромінення аварійного персоналу та населення під час ліквідації наслідків радіаційної аварії.

Тема 6 (самостійна робота). Організація та проведення санітарного нагляду за умовами праці ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуаці.

Значення гігієнічного забезпечення умов праці військових і цивільних формувань при НС. Принципи організації санітарного нагляду за умовами праці особового складу аварійно-рятувальних формувань під час НС. Гігієнічні особливості умов праці при НС різного походження, їх вплив на здоров’я та працездатність ліквідаторів. Профілактичні заходи зниження негативної дії шкідливих і небезпечних умов і характеру праці на здоров’я та працездатність ліквідаторів НС. Клінічні та психофізіологічні методи оцінки працездатності та стомлення ліквідаторів. Класифікація ЗІЗ, що застосовуються при ліквідації наслідків НС.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ “ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ”

 

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ