Міністерство охорони здоров’я України

3 Червня, 2024
0
0
Зміст

Міністерство охорони здоров’я України

Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

Факультет медичний

Кафедра оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії

Методична вказівка

до практичних занять для студентів стоматологічного факультету

Заняття № 1(практичне7 год.)

Тема: 1. Визначення початкового рівня знань. Методика і техніка ендоскопічного дослідження ЛОР-органів.

2. Клінічна анатомія, фізіологія слухового аналізатора.

3. Методи дослідження слухового аналізатора

 

Мета:         

Професійна орієнтація студентів: 

Володіння методикою ендоскопічного дослідження ЛОР-органів важли­ве  для лікаря любої спеціальності як при діагностиці захворювань ЛОР-органів, так і  при наданні допомоги. Знання клінічної анатомії, фізі­ології слухового аналізатора допоможуть практичному лікарю у  діагностиці та лікуванні патології вуха. Знання методів дослідження слухового аналізатора та володіння ними, важливе для лікаря будь якої  спеціальності, вони полегшать діагностику захворювань і лікування. Тому вивчення цих методів є актуальним.

1. Програма самопідготовки студентів до заняття

І. Тема №1 практичного заняття.

1. Студенти вивчають робоче місце отоларинголога, яке представляє со­бою столик /тумбочку/, два стільці, на столику джерело світла, ряд ін­струментів і медикаментів. Вчаться користуватись лобним рефлектором.  Рефлектор одягають на голову лікаря таким чином, щоб дзеркало реф­лектора було перед лівим оком. Через отвір в центрі дзеркала лікар повинен дивитись лівим оком. Пацієнта садять так, щоб джерело світла було справа від пацієнта, на рівні його вуха і дещо ззаду, лікар сідає проти джерела світла, справа від пацієнта. Потім студенти один на одному виконують ендоскопічні дослідження ЛОР-органів.

2. Для передньої риноскопії потрібно носове дзеркало. Його беруть у ліву руку, кладуть на долоню так, щоб клюв був донизу. Великий палець поміща­ють на шарнір дзеркала, другий, третій і четвертий пальці внизу дзеркала, а п’ятий заводять між ручки дзеркала. Праву руку кладуть на тім’я чи потилицю пацієнта. Лівою рукою вводять носове дзеркало в порожнину носа так, щоб одна бранша клюва була вгорі, друга-внизу. Наводять “світловий зайчик” і оглядають порожнину носа. Дзеркало вводиться в порожнину носа, у закритому вигляді, а виводиться з по­рожнини носа у відкритому.

3. Для задньої риноскопії треба носоглоткове дзеркало закріплене на ручці і шпатель. Дзеркало підігрівають над спиртівкою чи біля електролампочки дзеркальною поверхнею, пробують на тильній поверхні кисті чи воно негаряче. В ліву руку беруть шпатель, надавлюють кінцем його на дві третини язика, в праву руху беруть дзеркало, вводять в порожнину рота під язичок тильною поверхнею вниз. Направляють “світловий зай­чик” і оглядають носоглотку і задні відділи носа. Цей метод ще нази­вається епіфарингоскопією.

4. Для орофарингоскопії потрібно шпатель. Його беруть у ліву руку так, щоб перший і п’ятий пальці були внизу шпателя, а другий і третій та четвертий зверху. Шпатель вводять в порожнину рота і при­тискують дві третини язика. Наводять “світловий зайчик” і оглядають середню частину глотки і порожнину рота. Праву руку кладуть на тім’я або потилицю пацієнта.

5. Для непрямої гіпофарингоскопії потрібні гортанне дзеркало, закріплене у ручку, кусок марлі. Дзеркало підігрівають над спиртівкою чи біля електролампочки, пробують на тильній поверхні кисті чи воно гаряче. Кусочком марлі обгортають кінчик язика пацієнта, беруть за нього лівою рукою так, щоб великий палець був вгорі, а третій внизу, другий палець впира­ється в щоку пацієнта. Язик дещо витягують. В праву руку беруть підігріте гортанне дзеркало за ручку так як пишуче перо, вводять в порожнину рота, тильною поверхнею дзеркала притискують м’яке піднебіння доверху, дзеркальна поверхня обернена донизу. Направляють “світловий зайчик” і оглядають нижню частину глотки. Таким чином, з використанням цих же інструментів оглядають гортань – непряма ларингоскопія.

6. Для отоскопії потрібні вушні лійки різного діаметру, в залежно­сті від ширини слухового ходу. При дослідженні вушну раковину відтя­гують у дорослих доверху і до заду, у маленьких дітей донизу і до заду. При огляді правого вуха беруть вушну лійку у праву руку, а лівою від­тягують вушну раковину. Лійку обережно вводять в слуховий хід, направляють “світловий зайчик” і оглядають слуховий хід і барабанну пере­тинку. При огляді лівого вуха вушну лійку вводять лівою рукою, а пра­вою відтягують вушну раковину.

Тема №2 практичного заняття.

1.     Студенти по таблицях та муляжах вивчають анатомію слухового аналізатора.

2.     Студенти по таблицях та муляжах вивчають фізіологію слухового аналізатора.

Тема №3 практичного заняття.

1. Студенти обстежують один одного. Для проведення отоскопії необхід­ні вушні лійки різного діаметру. При дослідженні правого вуха лі­вою рукою вушну раковину відтягують у дорослого доверху і донизу,  у дітей донизу і до заду. В праву руку беруть вушну лійку, обережно вводять в зовнішній слуховий хід пацієнта, наводять на лійку “світ­ловий зайчик” і оглядають слуховий хід і барабанну перетинку. При дослідженні лівого вуха вушну раковину відтягують правою рукою, вушну лійку беруть у ліву руку. Для того, щоб краще оглянути дета­лі барабанної перетинки, при отоскопії використовують лійку Зігля /із збільшувальним склом/.

2. Визначення прохідності слухових труб проводять в двох напрямках: з носоглотки в бік барабанної порожнини і з барабанної порожнини в бік носоглотки. При дослідженні прохідності з носоглотки в
барабанну порожнину використовують проби із звичайним ковтанням,
ковтанням з закритим носом /проба Тойнбі, Вальсальви/ набрати в
рот повітря, закрити ніс і ковтати/, продування балоном Політцера,
катетеризація слухової труби. При дослідженні прохідності з барабанної порожнини в носоглотку в слуховий хід /при наявності перфорації барабанної перетинки/ закапують розчин коларголу чи протарголу і спостерігають за проникненням його в глотку по суб’єктивних відчуттях  пацієнта і огляду  ротоглотки лікарем. При цьому розчин через слухову трубу може пройти самостійно, чи при натискуванні на
козелок, чи при нагнітанні балоном Політцера, олива якого введена в слуховий хід.                

3. При визначенні рухливості барабанної перетинки використовують лійку із збільшульваним склом, до якої приєднують балончик. Лійку вводять в зовнішній слуховий хід, направляють на скло лійки “світловий зайчик”, оглядають барабанну перетинку. При згущенні   повітря в слуховому ході натискуванням на балончик і при розрідженні його можна спостерігати рухливість барабанної перетинки.  

4. Дослідження слухової функції проводять шепітною і розмовною мовою, камертонами і з допомогою аудіометра. Для дослідження шепітною мовою пацієнт закривав одне вухо пальцем, відкритим вухом повертається до досліджувача. Досліджувач з віддалі 6 м нашіптує слова чи двохзначні цифри /від 20 до 99/. Пацієнт їх повинен повторити. Якщо він не чує, тоді досліджувач ближче підходить і визначає віддаль, з якої пацієнт чує. Потім досліджують слух шепітною мовою на друге вухо. В нормі людина чує шепітну мову на віддалі 6 метрів. Аналогічним чином досліджують  слух розмовною мовою, тільки кажуть слова чи цифри уже не шепітною, а   розмовною мовою. При різкій асиметрії слуху на одне і друге вухо закриття слухового ходу здорового вух пальцем не дасть справжньої картини   слухової здібності на хворе вухо – буде переслуховування. В таких випадках при досліджуванні слуху на хворе вухо потрібно заглушити здорове вухо, використовуючи тріскачку Барані, введену в слуховий хід або метод  шурхотіння пальцями по пергаментному папері, приставленому до вушної  раковини. Під час заглушення здорового вуха досліджують слух на хворе вухо.

5. При досліджуванні слуху камертонами проробляють досліди Вебера,  Швабаха і Рінне.

При проведенні досліду Вебера камертон що звучить ставлять на тім’я пацієнта і питають в яке вухо він чує звук. При однаковому  слуху на обидва вуха /норма, симетричне двобічне ураження звукопроведення чи звукосприймання/ пацієнт буде чути звучання камертона в центрі голови чи в обох вухах, тобто латеризації звуків не буде. Якщо буде ураження звукосприймання на одному вусі, то латеризація буде у здорове вухо.  При однобічному ураженні звукопроведення латеризація буде у хворе вухо.

В досліді Рінне порівнюють тривалість звучання камертона через  кістку і повітря. Камертон що звучить ставлять на сосковидний відросток, коли пацієнт перестає його чути, підносять до слухового ходу, якщо він ще чує то це дослід Рінне позитивний. Позитивним він буває в нормі і при ураженні звукосприймання, але при ураженні звукосприймання його називають “малим позитивним”. При ураженні звукопроведення дослід Рінне негативний, тобто пацієнт краще чує звучання камертона з кістки сосковидного відростка, ніж біля зовнішнього слухового ходу.

      В досліді Швабаха порівнюють кісткову провідність з сосковидного відростка у хворої і здорової людини, поперемінно приставляючи ніжку камертона до сосковидного відростка. Якщо хворий довше чує за здорову людину, то такий дослід Швабаха оцінюється як подовжений. Якщо пацієнт менше чув за здорову людину, то цей дослід вкорочений. Подовжений дослід Швабаха буде при ураженні звукопроведення, вкорочений – при ураженні звукосприймання. Дані дослідження слуху мовою і камертонами заносяться в слуховий паспорт.

6. Студенти розшифровують рентгенограму скроневих кісток і тональну аудіограму. На сітці тональної аудіограми в нормі кісткова і повітряна провідність йдуть поряд на нульовій лінії, не нижче 10 дБ. При патології слуху може бути три ситуації: ураження звукопроведення, ураження звукосприймання та змішане ураження. При ураженні звукопроведення кісткова провідність буде в нормі, а повітряна значно нижче норми, тобто між кістковою і повітряною провідністю буде розрив /кістково-повітряна різниця або кістково-повітряний інтервал/. При ураженні звукосприймання кісткова і повітряна провідність йдуть поряд, без розриву, нижче від лінії 10 дБ і по діагоналі сітки аудіо­грами. При змішаному ураженні слуху кісткова провідність нижче 10 дБ а повітряна ще нижче і між ними буде кістково-повітряна різниця.

2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач

1) Яким оком дивляться через отвір у лобному рефлекторі?

а- лівим

б- правим

в- обома

г- почергово

д- він непризначений для огляду

2) У якій руці тримають вушну лійку при огляді правого вуха?

а- лівій

б- почергово

в- правій

г- вушна лійка фіксується на голові пацієнта

д- вушна лійка фіксується на вушній раковині

3) Стінки завиткового ходу?

а- базилярна мембрана, рейслерева мембрана, судинна полоска

б- кутова мембрана, верхня, нижня

в- кортієва, основна мембрана, покривна мембрана

г- базилярна мембрана, рейслерева мембрана, судинна полоска, промонторіум

д- сферична і еліптична

4) Вікна лабіринту?

а- переднє, заднє

б- кругле, овальне

в- вікно кісткового лабіринту, вікно перетинчастого лабіринту

г- сферичне, еліптичне

д- зовнішнє, внутрішнє

5) Про що свідчать ці дані слухового паспорту:

                    ШМ      

           +              R          +  

                       W         

вкорочений     Sch     вкорочений

а- двобічне ураження звукосприймання

б- двобічне ураження звукопроведення 

в- змішане ураження звукопроведення та звукосприймання

г- слух у межах норми

д- зниження слуху на 30 дБ

6) Хворий, 20 років, скаржиться на біль у лівому вусі, який з’явився два дні тому. Протягом 5 днів страждав на гострий риніт.

Завдання: вказати ендоскопічне дослідження, яке необхідно провести для виключення або підтвердження діагнозу запалення середнього вуха.

а- отоскопія

б- орофарингоскопія

в- непряма гіпофарингоскопія

г- непряма ларингоскопія

г- передня риноскопія

3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1 – а- лівим

2 – в- правій

3 – а- базилярна мембрана, рейслерева мембрана, судинна полоска

4 – б- кругле, овальне

5 – а- двобічне ураження звукосприймання

6- а- отоскопія

4. Джерела інформації:

А. Основні:

І/ Зарицький Л.А. Хвороби вуха, носа, горла. Київ, Вища школа,1974

2/Оториноларингологія. За редакцією ДІ. Заболотного, Ю.В. Мітіна, В.Д. Драгомирецького. Київ: Здоров’я, І999, с.94-95, ІО/-І04,И5-И8,120-122,124-125

3/Кіцера 0., та ін. Пропедевтика оториноларингології. Львів:1993, С.37-44, 66-72, 103-111,140-142.

4/Пальчун В.Т., Преображенский Н.А. Болезни уха, горла, носа.  М. Медицина, 1978.- С. 439-454.

Б. Додаткова:

І/ Иохаки Ю.В. Кальштейн Л.И. Детская оториноларингология. Душанбе: Маориф,І977.-С_ 20-22, 84-86,132- 137,236-240.

2/ Лайко А.А. Дитяча оториноларингологія. Київ, Здоров’я, 1999,С. 15-19, 191-192,294-296,364-366, 437.

5. Методика виконання практичної роботи:

– 9.00-11.15 год. при 6-годинному занятті,

– 9.00-12.00 год. при 7-годинному занятті.

Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів” з обов’язковим висновком в кінці кожної роботи.

 

Тема № 1 практичного заняття.

Вивчити робоче місце отоларинголога, користування лобним рефлек­тором, методику передньої риноскопії, задньої риноскопії /епіфарингоскопії/, орофарингоскопії, непрямої гіпофарингоскопії, непрямої ларингоскопії, отоскопії

1.    Інструментарій для дослідження слуху

2.    Среднее ухо- табл. 4

3.    Барабанная перепонка табл. № 21 № 61

4.    Методика виконання практичної роботи

 

Тема №2 практичного заняття

Вивчити анатомію вушної раковини, зовнішнього слухового проходу, барабанної перетинки, барабанної порожнини, сосковидного відростка, завитки, звукопроведення і звукосприймання, теорії слуху.

1.     Орган слуха и равновесия – табл. I

2.     Барабанная перепонка- табл. № 2

3.     Наружное ухо- табл. 2а

4.     Середнє ухо- табл. 4

5.     Внутреннее ухо- табл. 4в

6.     Перепончатый лабиринт- табл.4д

7.     Кортиев орган- табл. 7

8.     Анатомическая схема слухового анализатора- табл. 8

9.     Общий вид органа слуха- табл. 64а

10.Перепончатый лабиринт- табл. 52

 

Тема №3 практичного заняття

Вивчити отоскопію, рентгенографію скроневих кісток, визначення прохідності слухової труби, визначення рухомості барабанної перетинки, дослідження слуху мовою, камертонами, аудіометричне дослідження.

1.   Барабанная перепонка – табл. 2

2.   Исследование слуха камертонами- табл. 10

3.   Слуховий паспорт- табл. 10

4.   Инструментарий для исследования слуха- табл. 61

5.   Аудіограма при отосклерозі- табл. 57

6.   Аудіограма при невриті слухового нерва табл. 57а

 

6. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:

– 11.45-13.15 год. при 6-годинному занятті,

– 12.30-14.00 год. при 7-годинному занятті.

 

7. Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо (1415 – 1500 год.).

 

8. Студент повинен знати:

1.     Методи обстеження ЛОРхворого.

2.     Клінічну анатомію слухового аналізатора.

3.     Фізіологію слухового аналізатора.

4.     Методи клінічного обстеження зовнішнього і середнього вуха

5.     Методи дослідження слуху

9. Студент повинен вміти:

1.     Навести «світловий зайчик» лобним рефлектором

2.     Користуватись оглядовим інструментарієм

3.     Виконати попередню риноскопію

4.     Виконати задню риноскопію

5.     Виконати епіфарингоскопію

6.     Виконати орофарингоскопію

7.     Виконати непряму гіпофарингоскопію
Виконати непряму ларингоскопію

8.                                         Виконати отоскопію

9.                                         Інтерпретувати анатомію слухового аналізатора відповідно до  клініки.

10.                                    Інтерпретувати фізіологію зовнішнього, середнього і внутрішнього
вуха /завитки/ відповідно до клініки

11.                                    Виконати отоскопію

12.                                    Визначити прохідність слухової труби

13.  Визначити рухомість барабанної перетинки

14.  Аналізувати рентгенограму скроневих кісток

15.  Дослідити слух шепітною і розмовною мовою

16.  Дослідити слух камертонами

17.  Скласти слуховий паспорт

18.  Зробити аналіз тональної аудіограми

 

 

 

 

Методичну вказівку склав                         доц. Андрейчин Ю.М.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

_____     _____________2010 р. протокол № ___

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

_____     _____________2010 р. протокол № ___

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі