МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ З ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ

1 Червня, 2024

0

0

Зміст

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ З ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ

ПОГОДЖУЮ

Директор Центрального методичного кабінету з вищої медичної освіти МОЗ України

І.С. Вітенко

23 лютого 1999р.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник Головного Управління ЗакладівОсвіти України ОЗР України

Ю.В. Вороненко

25 лютого 1999 р.

 

ПРОГРАМА З ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ДЕРЖАВНИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Київ –1999

Програма розроблена:

докт. мед. наук. проф. Ж.І. Возіановою – зав. кафедрою інфекційних хвороб Національного медичного університету;

докт. мед. наук, проф. П.М. Козюком – зав. кафедрою інфекційних хвороб Української медичної стоматологічної академії (для студентів стоматологічних факультетів);

докт. мед. наук В.М. Козько – зав. кафедрою інфекційних хвороб Харківського державного медичного університету (для студентів стоматологічних факультетів).

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Питома вага інфекційної патології в структурі захворюваності населення на сучасному етапі не тільки не зменшується, але навіть збільшується. Перспектива на наступні роки залишається несприятливою у зв’язку із складними соціально-економічними умовами, екологічними проблемами. Крім появи нових інфекційних хвороб (ВІЛ-інфекція, СНІД, хвороба Лайма, кампілобактеріози), відмічається значне зростання (в деяких регіонах до епідемічного) кількості окремих інфекційних хвороб, які вважалися ліквідованими (дифтерія, малярія, кір, поліомієліт та ін.). Нині різко активізувались в Україні вірусний гепатит, черевний тиф, холера, сибірка.

Лікареві-клініцисту незалежно від фаху доводиться мати справу з різноманітними інфекційними хворобами: якщо в минулі роки частка інфекційної патології в практиці лікаря загального профілю становила до 35% в міжепідемічний період і 80% в період епідемій, то нині слід очікувати збільшення цих показників.

Інфекційні хвороби можуть супроводжуватись тяжкими, часто не передбаченими ускладненнями, які можуть спричинити госпіталізацію хворого до будь-якої клініки. Вміння розпізнати інфекційну патологію, провести диференціальну діагностику, призначити необхідне лікування, комплекс профілактичних заходів допоможе уникнути зайвих ускладнень та запобіжить подальшому поширенню інфекції.

Лікування інфекційних хвороб має особливості, а правила виписки реконвалесцентів та спостереження за ними регламентовані спеціальними інструкціями. Це повинен знати лікар, починаючи обстеження та лікування інфекційного хворого.

МЕТА КУРСУ

– дати уявлення про особливості інфекційних хвороб, закономірності перебігу патологічного та епідемічного процесів різних інфекційних хвороб, клінічні прояви найбільш поширених в Україні та загрожуючих нашій країні інфекційних хвороб, про методи їх діаностики та принципи лікування.

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ:

заняття на кафедрі інфекційних хвороб слід починати не раніше V курсу, бо до цього курсу студенти отримують на клінічних кафедрах належну підготовку, що дозволяє у повному обсязі проводити диференціальну діагностику, яка є найважливішою складовою частиною роботи в інфекційній клініці.

Вивчення курсу інфекційних хвороб за цикловою системою недоцільно, оскільки їх сезонність не дозволяє студентам за таких умов побачити всю різноманітність інфекційної патології.

Епідемічний характер багатьох інфекційних хвороб, їх ендемічність вимагають створення МОБІЛЬНОЇ ПРОГРАМИ, яка дозволяє залежно від епідемічних обставин та регіональних особливостей змінювати робочі програми з урахуванням конкретних ситуацій, необхідності підготовки лікарів для роботи в певних регіонах.

При цьому обсяг курсу з інфекційних хвороб для всіх медичних вузів повинен бути однаковим, але розподіл часу на вивчення окремих тем визначається місцевими умовами та потребами.

ДО ПЕРШОЇ КАТЕГОРІЇ інфекційних хвороб -ОСНОВНИХ НОЗОЛОГІЧНИХ ФОРМ – належать інфекційні хвороби, що значно поширені і/чи мають тенденцію до епідемічного поширення. З урахуванням епідемічних особливостей, клінічних проявів і можливих несприятливих наслідків знання про ці інфекційні хвороби необхідні лікареві загальної практики, а також лікарям інших спеціальностей.

ВИМОГИ

до знань та вмінь щодо ОСНОВНИХ НОЗОЛОГІЧНИХ ФОРМ, які вивчаються на практичних заняттях та лекціях у повному обсязі, передбачають, що студент:

ПОВИНЕН ЗНАТИ: ЕТІОЛОГІЮ ХВОРОБИ (основні властивості збудника, фактори патогенності, стійкість у зовнішньому середовищі, чутливість, резистентність до хіміотерапевтичних препаратів).

ЕПІДЕМІОЛОГІЮ ХВОРОБИ (механізм, шляхи та фактори передачі збудника, сезонність, вікові особливості).

ПАТОГЕНЕЗ ХВОРОБИ та основних клінічних симптомів.

КЛІНІЧНУ КЛАСИФІКАЦІЮ.

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ хвороби в різні її періоди перебігу, варіанти клінічного перебігу.

УСКЛАДНЕННЯ.

НАСЛІДКИ.

ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ЛАБОРАТОРНОЇ діагностики з урахуванням періоду хвороби.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ. КРИТИЧНІ СТАНИ, які можуть виникнути при цій хворобі.

Тактику лікаря щодо надання НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ на догоспітальному етапі.

Можливості лікування хворого в амбулаторних умовах і тактика лікаря при цьому.

Перелік інфекційних хвороб, що вимагають обов’язкової госпіталізації незалежно від тяжкості перебігу. ПОВИНЕН ВМІТИ:

зібрати анамнез захворювання;

зібрати цілеспрямований епідеміологічний анамнез:

обстежити хворого:

встановити та обгрунтувати клінічний діагноз;

провести клінічну диференціальну діагностику:

призначити необхідне обстеження;

інтерпретувати результати отриманих лабораторних показників;

призначити необхідне лікування:

вирішити при необхідності питання екстреної профілактики.

У розділі “Лікування” доцільно дотримуватися диференційованого підходу до обсягу знань та вмінь: щодо інфекційних хвороб, які можна лікувати в амбулаторних умовах, необхідно вміти призначити та провести лікування у повному обсязі; вміти виписати необхідні лікарські засоби. Щодо інфекційних хвороб, які вимагають обов’язкової госпіталізації, знати принципи лікування та при необхідності вміти надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі (доповнюється під час вивчення інфекційних хвороб на VI курсі).

Перелік інфекційних хвороб, що належать до І категорії основних нозологічних форм:

Черевний тиф, паратифи А і В.

Сальмонельози.

Харчові токсикоінфекції.

Ешерихіози.

Ботулізм.

Холера.

Дизентерія.

Кишковий єрсиніоз та псевдотуберкульоз.

Лямбліоз.

Гельмінтози (нематодози – аскаридоз, ентеробіоз, трихінельоз; трематодози – опісторхоз). Поліомієліт.

Ентеровірусні захворювання. Вірусні гепатити: А, В, С, D, Е, F, G. Лептоспірози. Грип. Аденовірусні, парагрипозні. риновірусні, респіраторно-синцитіальні захворювання. Менінгококова інфекція. Дифтерія.

Інфекційний мононуклеоз. Герпетична інфекція (простий герпес).

Дитячі крапельні інфекції у дорослих (кір, вітрянаtвіспа.

епідемічний паротит, краснуха, скарлатина). Малярія.

Висипний тиф та хвороба Брилла. Чума. Правець. Сибірка. Бешиха.

ВІЛ-шфекція/СНІД. Сепсис.

До другої категорії інфекційних хвороб належать такі, більшість яких не має тенденції до епідемічного поширення. діагностика та лікування їх головним чином є компентенцією лікаря-інфекціоніста.

Вимоги до знань та вмінь щодо цієї групи інфекційних хвороб, які вивчають під час аудиторної роботи з викладачем та практичних занять, передбачають, що студент повинен знати основні поняття про збудника, механізм передачі інфекції, типові клінічні прояви, можливості лабораторного підтвердження та загальні принципи лікування: вміти після зібрання анамнезу, обстеження хворого обгрунтувати припущення щодо наявності інфекційної хвороби для подальшого спеціалізованого обстеження та лікування.

Перелік інфекційних хвороб, що належать до II категорії.

Кампілобактеріоз.

Вірусні гастроентерити.

Протозойні кишкові інвазії – амебіаз, балатидіаз.

Гельмінтози (анкілостомідоз, теніоз, цистицеркоз,

теніаринхоз, дифілоботріоз, ехінококоз). Мікоплазмози. Легіонельози. Хламідіози. Ку-гарячка.

Геморагічна гарячка з нирковим синдромом. Вірусні енцефаліти. Бореліоз системний. Туляремія. Бруцельоз. Сказ.

Токсоплазмоз. Феліноз. Еризипелоїд.

До третьої категорії інфекційних хвороб, які вивчають студенти позааудиторної самостійно належать таки, що в країні не зустрічаються, або зустрічаються дуже рідко, але існує небезпека їх завозу з інших територій. Вимоги до знань нозологічних форм, запропонованих для самостійного вивчення, передбачають, що студент повинен знати етіологію хвороби, загальні клінічні прояви, вміти встановити попередній діагноз на основі клінічної диференціальної діагностики з найбільш поширеними інфекційними хворобами.

Перелік інфекційних хвороб для самостійного вивчення:

Жовта гарячка.

Геморагічні гарячки особливо контагіозні (Ебола, Марбурга, Ласса).

Поворотний тиф.

Содоку.

Ящур.

Сап.

Лістеріоз.

Під час вивчення інфекційних хвороб на VI курсі студентами із спеціальності “лікувальна справа” особливу увагу слід приділяти питанням ранньої діагностики інфекційних хвороб, диференціальної діагностики з інфекційними та неінфекційними хворобами, надання невідкладної допомоги на різних етапах, насамперед на догоспітальному.

Тематичний план лекцій та практичних занять

з курсу інфекційних хвороб для студентів медичних факультетів – 5-й рік навчання

Всього – 172 год.

Лекцій – 42 год. Практичних занять – 72 год.

Самостійної позааудиторної роботи студентів – 58 год.

 

Для студентів із спеціальності “педіатрія” – віковим особливостям перебігу інфекційних хвороб. Для студентів із спеціальності “медико-профілактична справа” епідеміологічним особливостям, методам загальної та специфічної профілактики (екстреної та планової). профілактичним заходам в осередку виникнення інфекції.

Під час вивчення курсу інфекційних хвороб особливу увагу слід приділяти поточному, проміжному та заключному контролю знань в будь-яких формах його застосування, але перевагу віддавати письмовим.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ КІНЦЕВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ з курсу інфекційних хвороб для студентів медичних факультетів – КУРСОВОГО ІСПИТУ

1. Перелік екзаменаційних питань із загального розділу курсу інфекційних хвороб для усної співбесіди

1. Відмінні особливості інфекційних хвороб.

2. Основи класифікації інфекційних хвороб.

3. Фази інфекційного процесу.

4. Фактори, які впливають на інфекційний процес.

5. Імунітет при інфекційних хворобах.

6. Вікові особливості інфекційних хвороб.

7. Основні історичні етапи у розвитку інфекційних хвороб.

8. Внесок вітчизняних вчених у вивчення інфекційних хвороб (Д.С. Самойлович, I.I. Мечников, Д.К. Заболотний, М.Ф. Гамалея, Л.В. Громашевський).

9. Внесок зарубіжних вчених у вивчення інфекційних хвороб (Л. Пастер, Р. Кох, Д. Брюс, Г. Риккетс).

10. Актуальність інфекційних хвороб на сучасному етапі розвитку охорони здоров’я.

11. Загальна характеристика групи кишкових інфекцій.

12. Загальна характеристика групи інфекцій дихальних шляхів.

13. Загальна характеристика групи кров’яних інфекцій.

14. Загальна характеристика групи інфекцій зовнішніх покривів.

15. Загальна характеристика інфекцій з різноманітними механізмами передачі.

16. Зоонози, їх роль у виникненні захворювань людини.

17. Поняття про особливо небезпечні та карантинні інфекції.

18. Інфекційні хвороби, найбільш поширені в Україні (до якої групи належать).

19. Методи специфічної діагностики інфекційних хвороб.

20. Бактеріологічний метод діагностики інфекційних хвороб. Матеріал для дослідження, правила і терміни забору, інтерпретація результатів.

21. Характеристика змін загального аналізу крові при інфекційних хворобах, діагностичне значення.

22. Типи температурних кривих при інфекційних хворобах, їх діагностичне значення.

23. Основні принципиtетіотропної терапіїtінфекційних хвороб.

24. Патогенетична терапія інфекційних хвороб.

25. Правила введення антитоксичних сироваток та гетерогенних імуноглобулінів.

26. Екстрена профілактика інфекційних хвороб.

27. Правила виписки хворих із інфекційних стаціонарів.

28. Інфекційно-токсичний шок при інфекційних хворобах, причини виникнення та клінічні ознаки за фазами.

29. Невідкладна допомога інфекційним хворим з інфекційно-токсичним шоком.

30. Де гідратаційний шок у інфекційних хворих, причини виникнення, клінічні ознаки.

31. Невідкладна допомога при дегідратаційному шоку.

32. Анафілактичний шок при інфекційних хворобах:

причини виникнення, клінічні ознаки.

33. Невідкладна допомога при анафілактичному шоку у інфекційних хворих.

34. Сироваткова хвороба, причини виникнення, клінічні прояви, лікування, профілактика.

35. Медикаментозна хвороба при лікуванні інфекційних хворих: типи побічних дій медикаментів при лікуванні інфекційних хворих, клінічні прояви, лікування, профілактика.

2. Перелік екзаменаційних питань, що відображають вміння студентів інтерпретувати результати лабораторних досліджень

1. Загальний аналіз крові при черевному тифі.

2. Зміни в гемограмі при грипі, типовому перебігу без ускладнень.

3. Загальний аналіз крові в гострій фазі шигельозу середньої тяжкості.

4. Гематологічні показники при холері (зневоднення II, III, IV ступеня).

5. Гемограма при менінгококемії.

6. Гемограма в гострій фазі лептоспірозу.

7. Гемограма при інфекційному мононуклеозі.

8. Зміни в аналізах крові при нематодозах (аскаридозі, трихоцефальозі, ентеробіозі).

9. Типова гемограма при трихінельозі.

10. Зміни у спинномозковій рідині при гнійних менінгітах.

11. Зміни у спинномозковій рідині при серозних менінгітах.

12. Зміни в сечі при лептоспірозі.

13. Основні зміни біохімічних показників крові у початковому періоді вірусного гепатиту В, що мають діагностичне значення.

14. Зміни основних печінкових тестів у перші дні захворювання при лептоспірозі.

15. Зміни біохімічних показників при ускладненні вірусного гепатиту В гострою печінковою енцефалопатією.

3. Перелік екзаменаційних питань, що відображають оволодіння практичними навичками, графік температурної кривої при основних інфекційних хворобах Накреслити графік, температурної кривої при

черевному тифі типу Вундерліха;

черевному тифі типу Боткіна;

черевному тифі типу Кільдюшевського;

грипі середньої тяжкості, типовому перебігу, без ускладнень;

грипі двохвильову; про що це свідчить?;

менінгококемії – друга фаза інфекційно-токсичного шоку;

триденній малярії;

тропічній малярії;

чотириденній малярії;

гострому сепсисі;

бруцельозі (гострий період);

епідемічному висипному тифі;

хворобі Брилла;

вірусному гепатиті А, відмітити період хвороби;

холері в період алгіду;

лептоспірозі середньої тяжкості, типовому перебігу.

Обов’язковий мінімальний перелік теоретичних та практичних питань, без знання яких студент не може отримати задовільну оцінку під час курсового іспиту

1. Поняття “інфекція”, “інфекційний процес”, “інфекційна хвороба”.

2. Відмінні особливості інфекційних хвороб.

3. Класифікація інфекційних хвороб.

4. Загальна характеристика основних груп інфекційних хвороб.

5. Принципи лабораторної діагностики інфекційних хвороб.

6. Принципи лікування інфекційних хвороб.

7. Профілактика інфекційних хвороб – загальна, специфічна, екстрена.

8. Правила госпіталізації, прийому, обстеження та виписки інфекційних хворих.

9. Черевний тиф, паратифи А і В.

10. Сальмонельози.

11. Харчові токсикоінфекції.

12. Ешерихіози.

13. Ботулізм.

14. Холера.

15. Дизентерія.

16. Єрсиніози: кишковий та псевдотуберкульоз.

17. Протозойні кишкові інвазії: лямбліоз, амебіаз.

18. Гельмінтози.

19. Диференціальний діагноз гострих кишкових інфекцій.

20. Вірусні гепатити: А, В, С, D, Е, F, G.

21. Диференціальна діагностика вірусних гепатитів.

22. Диференціальна діагностика жовтяниць.

23. Лептоспірози

24. Ентеровірусні захворювання.

25. Поліомієліт.

26. Грип.

27. Парагрип, аденовірусні захворювання, риновірусні захворювання.

28. Менінгококова інфекція.

29. Дифтерія.

30. Інфекційний мононуклеоз.

31. Дитячі крапельні інфекції у дорослих.

32. Мікоплазмози. Легіонельози. Хламідіози.

33. Малярія.

34. Висипний тиф та хвороба Брилла.

35. Загальна характеристика геморагічних гарячок.

36. Загальна характеристика вірусних енцефалітів.

37. Чума.

38. Туляремія.

39. Бруцельоз.

40. Сказ.

41. Правець.

42. Бешиха.

43. Сибірка.

44. ВІЛ-інфекщя /СНІД.

45. Сепсис.

46. Токсоплазмоз.

47. Медикаментозна хвороба.

48. Сироваткова хвороба.

49. Анафілактичний шок.

Порядок і форма проведення підсумкового контролю знань (курсовий іспит)

Кінцевий контроль рівня знань з курсу інфекційних хвороб студентів медичних факультетів включає:

І. Тестовий контроль теоретичної підготовки студентів (комп’ютерний чи бланковий).

II. Перевірку рівня оволодіння студентами практичних. навичок, яка проводиться:

а) за письмовою відповіддю на ситуаційну задачу з основних нозологічних форм, що передбачає: встановлення діагнозу, клінічної форми захворювання, оцінку ступеня тяжкості, ускладнень (при їх наявності); план обстеження з переліком загальноклінічних, спеціальних лабораторних тестів; призначення лікування (виходячи з конкретних ситуаційних умов).

Обговорення цієї письмової роботи у формі співбесіди дає змогу оцінити ступінь оволодіння курсом інфекційних хвороб, обсяг сформованого клінічного мислення, здатність обгрунтувати позицію щодо рекомендованих призначень.

б) за письмовою відповіддю на лабораторний тест чи відображення графіка температурної кривої за основними нозологічними формами.

III. Контроль теоретичних знань з ключових питань загальної частини курсу інфекційних хвороб у формі співбесіди за переліком питань:

Загальна екзаменаційна оцінка виставляється з урахуванням оцінок, отриманих студентом на всіх етапах іспиту.

Тематичний план циклу з інфекційних хвороб для студентів VI курсу

Тематичний план циклу з інфекційних хвороб для студентівУЇ курсу передбачає підвищення якості підготовки лікаря загального профілю. Тематичний план практичних занять побудований за синдромно-патогенетичним та диференціально-діагностичним принципами. Особливу увагу приділено диференціальній діагностиці синдромів, лікуванню хворих в амбулаторних умовах та вдома, вивченню невідкладних станів при інфекційних хворобах і наданню невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.

Для студентів медичних факультетів із спеціальності “лікувальна справа” особлива увага приділяється питанням ранньої діагностики інфекційних хвороб, диференціальної діагностики з інфекційними та неінфекційними хворобами. невідкладної допомоги.

Для студентів із спеціальності “педіатрія” – віковим особливостям інфекційних хвороб.

Для студентів із спеціальності “медико-профілактична справа” – епідеміологічним особливостям, методам загальної та специфічної профілактики (екстреної та планової), профілактичним заходам в осередку.

Форми роботи із студентами VI курсу передбачають клінічні розбори тематичних хворих, щоденну курацію хворих під наглядом викладача, участь у клінічних обходах професора та доцентів, клінічних конференціях, присутність у відділенні патологічної анатомії під час аутопсії померлих інфекційних хворих, участь у клініко-патолоанатомічних конференціях. Перевірка практичних навичок студентів здійснюється під час курації хворих, а також за письмовими відповідями на ситуаційні задачі, що передбачає обгрунтування клінічного діагнозу, перелік обстеження, план диференціальної діагностики, конкретний обсяг призначеного лікування.

Підсумковий контроль після закінчення циклу складається з бланкового тестування із залученням примірників тестових завдань формату А.4. які будуть використовуватися під час державного інтегрованого медичного ліцензійного іспиту (МЛІ) з внутрішніх та інфекційних хвороб та письмової відповіді на ситуаційну задачу за вищезгаданим принципом.

Кінцевий рівень знань буде оцінюватися під інтегрованого державного МЛІ з внутрішніх, інфекційних та професійних хвороб.

Тематичний план практичних занять 6-й рік навчання спеціальності “лікувальна справа” і “медико-профілактична справа”

Загальна кількість годин – 108

аудиторних – 72 самостійна позааудиторна робота студентів – 36 кількість тижнів – 2.

Контроль вихідного рівня знань. Принципи лікування інфекційних хворих. Принципи профілактики інфекційних хвороб.

Диференціальна діагностика та лікування гострого діарейного синдрому. Дегідратаційний шок, невідкладна

допомога

(сальмонельози, шигельози, харчові токсикоінфекції, ботулізм, ешерихіози, кампілобактеріоз, холера, єрсиніози, вірусні діареї, диференціальна діагностика інфекційних та неінфекційних діарей).

Диференціальна діагностика хронічних дисфункцій

кишечника (протозойні інвазії – лямбліоз, амебіаз, балантидіаз;

гельмінтози).

Диференціальна діагностика жовтяниць (диференціальна діагностика вірусних гепатитів А, В, С, D, Е,

F.G;

диференціальна діагностика інфекційних хвороб, перебіг яких супроводжується синдромом жовтяниці; диференціальна діагностика інфекційних та неінфекційних жовтяниць; роль та використання різних методів лабораторної діагностики для характеристики жовтяниць).

Гостра печінкова енцефалопатія, діагностика, невідкладна допомога.

Диференціальна діагностика інфекційних хвороб з ураженням дихальних шляхів. Епідеміологічні особливості гострих респіраторних захворювань (грип, парагрип, аденовірусні, риновірусні інфекції, респіраторно-синцитіальна інфекція, герпетична інфекція, ентеровірусні хвороби; інфекції, викликані вірусами Епштейна-Барр, цитомегалії;

менінгококова інфекція; хламідіози, мікоплазмози, легіонельози).

Синдром набряку-набухання головного мозку, клінічні прояви, невідкладна допомога.

Диференціальна діагностика екзантем. “Дитячі” крапельні інфекції у дорослих. Профілактика керованих інфекцій. Графік щеплень.

Диференціальна діагностика ангін.

Дифтерія. Гостра дихальна недостатність, невідкладна допомога.

Особливо небезпечні інфекційні хвороби. Карантинні

інфекції. Інфекційно-токсичний шок, клінічні ознаки, невідкладна

допомога (на прикладі чуми).

Геморагічні гарячки та вірусні енцефаліти. Гостра ниркова

недостатність: невідкладна допомога. Рикетсіози.

Диференціальна діагностика синдрому лімфаденопатії.

Ускладнені форми малярії – діагностика, невідкладна допомога.

Інфекції зовнішніх покривів. Підсумкове заняття.

Тематичний план практичних занять

6-й рік навчання спеціальність – “педіатрія”

Всього годин – 54 аудитор них -36 СПРС-18 Тижнів -1

Контроль вихідного рівня знань.

Особливості перебігу основних кишкових інфекційtу

дорослих і принципів лікування (черевний тиф,

сальмонельози, дизентерія, харчові токсикоінфекції,

ботулізм, ешерихіози, холера). Інфекційно-токсичний та дегідратаційний шоки, невідкладна

допомога.

Особливості перебігу гострих респіраторних інфекцій у дорослих і принципів лікування (грип, парагрип, аденовірусні інфекції, менінгококова інфекція, дифтерія). Гостра дихальна недостатність: невідкладна допомога.

Диференціальна діагностика жовтяниць (диференціальна діагностика вірусних гепатитів, інфекційних хвороб, перебіг яких супроводжується синдромом жовтяниці). Гостра печінкова енцефалопатія. невідкладна допомога.

Кров’яні інфекції (висипний тиф та хвороба Брилла, малярія та ускладнені її форми). Поняття про арбовірусні хвороби.

Особливо небезпечні та карантинні інфекції. Інфекції зовнішніх покривів. Підсумкове заняття.

Примітка. При можливості збільшення кількості навчальних годин за робочими програмами вузів доцільно вивчення невідкладних станів проводити у вигляді семінарів, а також включити до плану читання лекцій з актуальних проблем інфектології, що відсутні в навчальних програмах V курсу:

1. Синдром тривалої гарячки невідомого походження;

2. Роль вірусів гепатитів у формуванні хронічних захворювань дигестивной системи;

3. Особливості перебігу інфекцій-мікст;

4. Повільні інфекції;

5. Хвороби мандрівників. Роль і місце інфекційних хвороб серед

них.

Тематичний план лекцій для студентів стоматологічних факультетів

1. Загальна характеристика інфекційних хвороб. Класифікація інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування та профілактики.

2. Загальна характеристика кишкових інфекцій. Гострі кишкові інфекції, що супроводжуються діарейним синдромом: харчові токсикоінфекції, сальмонельози, дизентерія, холера.

3. Загальна характеристика інфекційних хвороб дихальних шляхів. Клініка, діагностика, принципи лікування.

4. Вірусні гепатити. Вірусні гепатити з парентеральним механізмом інфікування (вірусні гепатити В, С, D).

5. ВІЛ-інфекщя /СНІД.

Список обов’язкової літератури

1. Інфекційні хвороби: Підручник / М.Б.Тітов, Б.А. Герасун, Л.В. Шевченко та ін. /За ред. М.Б.Тітова. К.: Вища шк.. 1995.-567 с.

2. Инфекционные болезни: Учебник / Е.П. Шувалова. А.Г. Рахманова, М.С. Фаворский н др.. под ред. Е.П. Шуваловой.- 4-е изд., перераб. и дополн. – М.: Медицина. 1995.-656 с.

3. Діагностика, терапія та профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки / За ред. проф. М.А. Андрейчина. – 2-е вид., перероб. та доповн. – Львів: Вид-во Мед. газета України, 1996.-352 с.

Список додаткової літератури

1. Зубик Т.М. и др. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней. ( Л.: Медицина, 1996. (256 с)).

2. Инфекционные болезни: Руководство для врачей / Под ред. акад. В.И. Покровского. ( М., Медицина, 1996. (256 с)).

3. Инфекционные болезни тропиков / Под ред. проф. А.С. Сокол, А.Ф. Киселевой. ( К.: 3доровья, 1992. ( 280 с)).

4. Руководство по инфекционным болезням / Под ред. проф. Ю.В. Лобзина и проф. А.П. Казанцева. ( С.-Пб.: Комета, 1996. (720 с)).

5. Соринсон С.Н. Вирусные гепатиты ни А…Е. ( С.-Пб., 1997. (632 с)).

6. СПИД ( синдром приобретенного иммунодефицита) / Под ред. проф. В.П. Широбокова. ( К: Здоровья, 1988. (232 с)).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!

Підписатись на новини:

Наші соц мережі